Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Дужий І. Д., Кузьоменська М. Л., Дужа-Еластал О. І., Ніколаєнко А. С., Олещенко В. О., Юрченко А. В., Дмитренко Н. О. Заглавие : Антифосфоліпідний синдром як причина грудного болю і синдрому плеврального випоту Параллельн. заглавия :Antiphospholipid syndromeas a cause of chestpain and pleural effusion syndrome Место публикации : Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція: український науково-практичний журнал. - 2019. - N 3. - С. 36-41 (Шифр ТУ7/2019/3) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Аннотация: За даними літератури антифосфоліпідний синдром є рідкісним автоімунним захворюванням, яке трапляється в осіб обох статей. За перебігом синдром має 3 типи, в кожного з яких - свої особливості, але для всіх характерним є ураження судин різного типу (артерії та вени) та діаметра. Тому клінічна картина має ознаки ангіопатій різної локалізації. Такими можуть бути периферійні і центральні порушення. Ураження судин малого кола кровообігу можуть супроводжуватися клінікою тромбозу, де провідними бувають біль, випіт у плевральну порожнину, задишка. "Катастрофічна" форма захворювання закінчується поліорганною недостатністю, вивести з якої хворих дуже тяжко, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи - поділитися з широким медичним загалом досвідом діагностики і ведення таких хворих. Під спостереженням були 2 хворі, в яких після 36-го тиж вагітності розвинулися ознаки токсичного синдрому. Для запобігання подальшому розвитку ускладнень хворим було виконано кесарів розтин, але було запізно. З приводу нагромадження плеврального випоту, що призвело до дихальної недостатності, виконано плевральні пункції, які ускладнилися кровотечею, що на тлі поліорганної недостатності закінчилося летальним наслідком. Висновки: вияви судинної недостатності мають наштовхнути лікаря на думку про можливість антифосфоліпідного синдрому з подальшим цілеспрямованим дообстеженням, зокрема й визначенням антитіл до фосфоліпідів. Диспансерне спостереження таких хворих повинно проводитися акушерами-гінекологами у співдружності із суміжними фахівцями, які можуть бути причетними до цього синдрому: торакальними фтизіохірургами, урологами, ангіологами. Кількість тромбоцитів до 50 000 ⋅ 109 /л має бути протипоказанням до плевральної пункції Доп.точки доступа: Дужий, І. Д. Кузьоменська, М. Л. Дужа-Еластал, О. І. Ніколаєнко, А. С. Олещенко, В. О. Юрченко, А. В. Дмитренко, Н. О.