Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Okan, Kasim, Sencan, Mehmet, Duman, Gulhan Заглавие : The relationship between thyroid hormone levels, insulin resistance and body mass index, in patients with subclinical hypothyroidism and euthyroid patients Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 47-54 (Шифр МУ65/2022/18/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN Аннотация: Hypothyroidism is a common thyroid disorder with female predominance. In general population its prevalance is 2–5 % while 10 times higher in female than in men. Insulin resistance, one of the most discussed issues recently, is an inadequate response to insulin in peripheral tissues despite the normal secretory function of pancreatic islet cells. In this study, we analyzed relationship between thyroid hormone levels, body mass index and insulin resistance calculated with Homeostatic Model Assessment for Insulin Resistance (HOMA-IR), Quantitative Insulin Sensitivity Check Index (QUICKI) and Atherogenic Index of Plasma (AIP) in SCH and euthyroid patients under levothyroxine treatment. Materials and methods. The clinical and laboratory data of approximately 14 000 patients between the ages of 18–60 were retrospectively evaluated. After these exclusion criteria were applied, 371 eligible individuals were included in the study. All 371 individuals divided into three groups according to TSH levels. Group 1 is eutyhroid patients under levothyroxine treatment with TSH levels between 0.27–4.2 μIU/mL. Group 2 is subclinical hypothyroid patients with TSH levels between 4.2–10 μIU/mL. Group 3 is healthy control group with TSH levels between 0.27–4.2 μIU/mL. Results. The euthyroid patient group has the highest (25.66 ± 3.36 kg/m2) mean BMI. On the other hand the mean BMI was higher in SCH (24.0400 ± 3.8436 kg/m2) group than in control group (22.48 ± 2.74 kg/m2) (p 0.05). Fasting plasma glucose (FPG), serum triglyserid, low density lipoprotein (LDL), anti-thyroid peroxidase (TPO) and insulin levels were significantly higher in euthyroid patient and SCH groups (p 0.05). Notably, total cholesterol, LDL and TPO levels were higher in euthyroid patient group (p 0.05). On the other hand, there were no difference between euthyroid patients and SCH group. Conclusions. This study found significantly elevated insulin resistance and cholesterol levels in SCH patients, so we hypothesized that SCH is also a risk factor for insulin resistance disorders such as cardiovascular diseases and metabolic syndrome. As a consequence, lipid metabolism defects and insulin resistance should be screened and treated in SCH patients. Thanks to the strong and significant correlation between HOMA and QUICKI in our study, we suggest the combined use of HOMA and QUICKI in these patients. Further and large-scale studies are needed to evaluate the relationship of HOMA, QUICKI, AIP, and BMI in detecting insulin resistance in SCH patientsАктуальність і мета дослідження. Гіпотиреоз — поширене захворювання щитоподібної залози, із домінуванням серед жінок. У загальній популяції його поширеність становить 2–5 %, тоді як у жінок цей показник у 10 разів вищий, ніж у чоловіків. Інсулінорезистентність, одна з найбільш обговорюваних проблем, розглядається як неадекватна відповідь на дію інсуліну в периферичних тканинах, незважаючи на нормальну секреторну функцію клітин острівців підшлункової залози. У цьому дослідженні ми проаналізували взаємозв’язок між рівнями гормонів щитоподібної залози, індексом маси тіла та інсулінорезистентністю, розрахованою за допомогою гомео­статичної моделі оцінки інсулінорезистентності (HOMA-IR), кількісного індексу перевірки чутливості до інсуліну (QUICKI) та індексу атерогенності плазми в осіб із субклінічним гіпотиреозом на тлі замісної терапії левотироксином. Матеріали та методи. Клінічні та лабораторні дані приблизно 14 000 пацієнтів віком від 18 до 60 років були ретроспективно оцінені. Після застосування критеріїв виключення до дослідження було включено 371 відповідну особу. Усі особи розділені на три групи за рівнем тиреотропного гормону (ТТГ). Група 1 — це еутиреоїдні пацієнти із рівнем ТТГ 0,27–4,2 мкМО/мл, які отримують лікування левотироксином. Група 2 — пацієнти із субклінічним гіпотиреозом із рівнем ТТГ від 4,2 до 10 мкМО/мл. Група 3 — здорова контрольна група з рівнем ТТГ 0,27–4,2 мкМО/мл. Результати. Група пацієнтів у стані еутиреозу мала найвищий ІМТ (25,66 ± 3,36 кг/м2). З іншого боку, ІМТ був вищим у групі осіб із субклінічним гіпотиреозом (24,0400 ± 3,8436 кг/м2), ніж у контрольній групі (22,48 ± 2,74 кг/м2) (p 0,05). Рівні глюкози плазми натще, тригліцеридів сироватки, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО) та інсуліну були значно вищими в групах пацієнтів у стані еути­реозу та з субклінічним гіпотиреозом (p 0,05). Примітно, що рівні загального холестерину, ЛПНЩ і АТ-ТПО були вищими в групі пацієнтів із гіпотиреозом у стані компенсації (р 0,05). З іншого боку, не було різниці між цими пацієнтами та особами із субклінічним гіпотиреозом. Висновки. У дослідженні встановлено вірогідно підвищений рівень резистентності до інсуліну та рівень холестерину в пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом. Тому ми припустили, що субклінічний гіпотиреоз також є фактором ризику розвитку інсулінорезистентності, серцево-судинних захворювань та метаболічного синдрому. Тому показники ліпідограми та інсулінорезистентність слід враховувати при лікуванні осіб із субклінічним гіпотиреозом. Враховуючи встановлену в дослідженні вагому кореляцію між HOMA та QUICKI, ми пропонуємо комбіноване використання індексів HOMA та QUICKI в цих пацієнтів. Потрібні подальші широкомасштабні дослідження для оцінки взаємозв’язку HOMA, QUICKI та ІМТ у виявленні резистентності до інсуліну в пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом Доп.точки доступа: Sencan, Mehmet Duman, Gulhan