Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Возіанов С. О., Черненко В. В., Савчук В. Й., Черненко Д. В., Соколенко С. Т., Бондаренко Ю. М. Заглавие : Контактна пневматична уретеролітотрипсія з використанням літотриптора LMA StoneВreaker та пошук можливостей підвищення її ефективності Параллельн. заглавия :Contact Pneumatic Ureterolithotripsy Using LMA StoneBreaker Lithotriptor and Search for Opportunities to Increase Effectiveness Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 26-31 (Шифр ЗУ37/2021/2) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування портативного пневматичного контактного літотриптора LMA StoneВreaker під час проведення ендоскопічної контактної уретеролітотрипсії каменів сечоводів різної локалізації залежно від їхньої щільності, пошук можливостей для її підвищення. Матеріали та методи. Контактну пневматичну уретеролітотрипсію проведено 89 пацієнтам (чоловіків – 49, жінок – 40). Стандартну контактну пневмоуретеролітотрипсію виконано 39 (43,8%) пацієнтам І групи, 50 (56,2%) пацієнтам ІІ групи – модифіковану (з попередньою фіксацією каменю в сечоводі петлею Дорміа), що давало можливість проводити уретролітотрипсію in situ і запобігало міграції каменів та їхніх уламків проксимально. Визначали кількість ударів, необхідних для початку фрагментації, повної фрагментації та загальний час уретеролітотрипсії для каменів різної локалізації і щільності. Щільність каменів визначали методом комп’ютерної томографії в одиницях Хаусфільда (Н). Мінеральний склад уламків каменів після їхнього видалення діагностували за допомогою рентгенструктурного аналізу. Ефективність цих методів оцінювали в групах пацієнтів за повним (100%) видаленням уламків каменю із сечоводу та за кількістю випадків ретроградної міграції каменю в порожнину нирки. Результати. Інтраопераційних ускладнень не спостерігали. Кількість ударів для початкової та повної дезінтеграції каменю, незалежно від методу уретеролітотрипсії та їхньої локалізації, залежали від їхньої щільності, тобто мінерального складу. Мінімальна кількість ударів для початової та повної фрагментації каменю зафіксована у пацієнтів із щільністю каменів 480+54 ОН, діагностованих у подальшому як фосфати. Максимальну кількість ударів потребували камені з оксалату та сечової кислоти, а також їхні комбінації (щільність 1310–1680 ОН). Міграцію каменю у порожнину нирки фіксували у 8 (8,99%) пацієнтів. Завдяки інтраопераційній фіксації каменю вдалось скоротити середній час літотрипсії (з 15,6±6,9 хв до 12,3±6,15 хв) та зменшити частоту ретроградної міграції каменю з 15,4% (у 6 пацієнтів І групи) до 4% (у 2 пацієнтів ІІ групи). Встановлено залежність ефективності літотрипсії від локалізації каменю. Найвищою вона була у пацієнтів із каменями нижньої третини сечоводу (95% у пацієнтів І групи та 100% у пацієнтів ІІ групи) та з їхньою низькою щільністю (480–840 ОН). Найнижчу ефективність спостерігали у пацієнтів, камені у яких локалізувались у верхній третині сечоводу (66,3% у І групі та 90% у ІІ групі) та мали високу щільність (більше 1200 ОН). Завдяки фіксації каменю при модифікованій пневмоуретеролітотрипсії загальна ефективність методу зросла з 84,6% до 96%. Заключення. Трансуретральна контактна пневмоуретеролітотрипсія з використанням портативного пневматичного літотриптора LMA StoneBreaker є ефективною, безпечною, мінімально фінансово затратною та простою у застосуванні. Ефективність контактної пневматичної уретеролітотрипсії залежить від локалізації та щільності каменю. Кількість ударів, необхідних для початкової та повної фрагментації каменю напряму залежить від його щільності та не залежить від його локалізації та методики виконання пневмоуретеролітотрипсії. Використання модифікованої методики з фіксацією каменю у сечоводі під час процессу уретеролітотрипсії знижує час проведення операції та підвищує її ефективністьThe objective: to evaluate the effectiveness of portable pneumatic contact lithotripter LMA StoneBreaker in endoscopic contact ureterolithotripsy of ureteral stones of different localization depending on their density and search for opportunities to increase it. Materials and methods. Contact pneumatic ureterolithotripsy was performed in 89 patients (49 men, 40 women), 39 (43.8%) patients (I group) underwent standard contact pneumoureterolithotripsy, and 50 (56.2%) patients (11 group) – modified (with prior fixation of the stone in the ureter loop Dormia), which allowed urethrolithotripsy in situ and prevented the migration of stones and their fragments proximally. The number of strokes required to initiate fragmentation, complete fragmentation, and total ureterolithotripcy time for stones of different localization and density were determined. The integrity of the stones was determined by computed tomography in units of Haunsfield (HU). The mineral composition of stone fragments after their removal was diagnosed by X-ray diffraction analysis. The effectiveness of the applied methods was evaluated in groups of patients by complete (100%) removal of stone fragments from the ureter and by the number of cases of retrograde migration of stones into the renal cavity. Results. No intraoperative complications were observed. The number of strokes for the initial and complete disintegration of the stone, regardless of the method of ureterolithotripsy and their localization, depended on their density, ie its mineral composition. The minimum number of strokes for start and complete fragmentation of the stone was recorded in patients with a stone density of 480+54 HU and diagnosed as phosphates. Oxalate and uric acid stones, as well as their combinations (density 1310–1580 HU) required the maximum number of blows. Stone migration was noted in 8 (8.99%) patients. Thanks to intraoperative stone fixation was able to reduce the average time of lithotripsy (from 15,65±6.9 min to 12.3±6,15 min) and reduce the frequency of retrograde stone migration from 15.4% (in 6 patients of group 1) to 4% (2 patients of ІI group). The dependence of lithotripsy efficiency on stone localization is established. It was highest in patients with stones of the lower third of the ureter (95% in patients of group 1 and 100% of patients in group II) and with low density (480–840 HU). The lowest efficacy was observed in patients whose stones were localized in the upper third of the ureter (66.3% in group I and 90% in group II) and had a high density (more than 1200 HU). Due to the fixation of the stone with modified pneumoureterolithotripsy, the overall effectiveness of the method increased from 84.6% to 96%. Conclusions. Traneurethral contact pneumoureterolithotrysis using a portable pneumatic lithotripter LMA Stonebreaker – is effective, safe, minimally costly and easy to use. The effectiveness of contact pneumatic ureterolithotripsy depends on the location and density of the stone. The number of strokes required for the initial and complete fragmentation of the stone directly depends on the density of the stone and does not depend on its location and method of performing pneumoureterolithotripsy. The use of a modified technique with fixation of the stone in the ureter during the process of lithotripsy reduces the time of the operation and increases its effectiveness Доп.точки доступа: Возіанов, С. О. Черненко, В. В. Савчук, В. Й. Черненко, Д. В. Соколенко, С. Т. Бондаренко, Ю. М.