Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Дука К. Д., Мишина Н. В., Єфанова А. О., Дука І. Г. Заглавие : Сучасні особливості введення підгодовування та його ефективність у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні Параллельн. заглавия :Modern features of complementary feeding and their efficiency in baby-led feeding Место публикации : Здоровье ребёнка. - 2017. - N 8. - С. 48-51 (Шифр ЗУ27/2017/8) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ -- INFANT КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ ПРОДУКТЫ -- INFANT FOOD МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE Аннотация: Вільне грудне вигодовування існує в практиці педіатрії з 2002 року. Але досі немає чітких результатів щодо ефективності його проведення та впливу на здоров’я дітей раннього віку, особливої уваги вимагає вивчення ефективності введення підгодовування. Метою роботи було вивчення особливостей введення підгодовування та його ефективності у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні. Матеріали та методи. Нами проведено аналіз 245 анкет дітей першого року життя, що перебували на вільному грудному вигодовуванні. В анкетах для матерів ставились питання щодо початку введення підгодовування, його виду, реакції дитини з оцінкою фізичного розвитку та перенесених захворювань. Результати. У дітей на вільному грудному вигодовуванні виявлена тенденція до пізнього введення прикормів (з 6 міс.). Так склалося, що до цього віку дитина одержує лише грудне молоко, що вже не може задовольнити потребу у важливих інгредієнтах, необхідних дитині в цьому віці, і призводить до різних порушень метаболізму у вигляді алергічних захворювань, метаболічного синдрому, анемії, остеопорозу та ін. Особливе занепокоєння викликав той факт, що діти надто пізно починають одержувати м’ясні продукти, що закономірно призводить до розвитку залізодефіцитної анемії. Крім того, всупереч сучасним нормам та положенням, ми відмітили часті факти самостійного вживання як самого цільного коров’ячего молока, так і кисломолочних продуктів, виготовлених із нього (кефір, йогурти тощо). Висновки. На підставі вивчення даного питання доведено, що існуючі положення щодо введення підгодовування дітям на вільному грудному вигодовуванні потребують перегляду та корекції відповідно до стану здоров’я дитини та існуючих положень Всесвітньої організації охорони здоров’яBaby-led feeding exists in the practice of pediatrics since 2002. But there are still no clear results on the effectiveness of its implementation and the impact on the health of young children. Particular attention is required to study the effectiveness of introducing complementary feeding. Materials and methods. We analyzed 245 questionnaires of infants with baby-led-feeding. In the questionnaires for mothers, questions were raised about the initiation of the introduction of complementary feeding, its types, the child’s reaction, with the assessment of physical development and the previous diseases. Results. Children with baby-led-feeding have a tendency to late introduction of complementary feeding (from 6 months). It turned out that until this age, the child receives only breast milk, which can’t satisfy the need for important constituent ingredients. They are necessary for the child at this age, and it leads to various metabolic disorders in the form of allergic di­seases, metabolic syndrome, anemia, osteoporosis and others. Particular concern was caused by the fact that children start receiving meat products too late, which naturally leads to the development of iron deficiency anemia. In addition, contrary to the current norms and regulations, we noticed frequent facts of self-consumption of the whole milk itself and fermented milk products made from it (kephir, yoghurt). Conclusions. Based on the study of this question, it was proved that the existing provisions on the introduction of complementary foods with baby-led-feeding require supervision and correction in accordance with the state of children’s health and the existing provisions of the World Health Organization Доп.точки доступа: Дука, К. Д. Мишина, Н. В. Єфанова, А. О. Дука, І. Г.