Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Ямінський Ю. Я. Заглавие : Комплексне відновне хірургічне лікування хворих із посттравматичним тетрапарезом Параллельн. заглавия :Complex Restorative Treatment of Patients with Post-Traumatic Tetraparesis Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 64-71 (Шифр ВУ11/2020/1) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION Аннотация: Незважаючи на стрімкий розвиток медичних технологій, проблема відновлення неврологічних функцій у хворих із наслідками травматичного ушкодження шийних сегментів спинного мозку залишається невирішеною. Мета дослідження. Покращення якості життя хворих із наслідками травматичного ушкодження спинного мозку. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів лікування 95 хворих із наслідками травматичного ушкодження шийних сегментів спинного мозку. Залежно від тяжкості травми хворі були розподілені наступним чином: група ASIA A – 43 особи, група В – 37, група С – 15. Відновні хірургічні втручання проводили хворим у терміни від 6 місяців до 2 років після травми. Серед методів відновного лікування застосовували хронічну епідуральну електростимуляцію спинного мозку всім хворим (як перший етап лікування), невротизацію переднього міжкісткового нерва (anterior interosseous nerve AIN) гілкою м’язовошкірного нерва – 38 хворим, транспозицію сухожилка дельтоподібного м’яза на сухожилок триголового м’яза плеча – 8 хворим. Результати та їх обговорення. Для оцінки результатів лікування використовували шкали ASIA, SCIM (Spinal cord independence measure scale) та MRC (Medical Research Council scale). Результати оцінювали через 18 місяців після проведення відновних хірургічних втручань. У групі ASIA A покращення якості життя відмічено у 74,4% хворих, воно відбулося внаслідок поліпшення функції верхніх кінцівок. У групі ASIA В покращення якості життя відмічено у 83,7% хворих, воно відбувалося як внаслідок поліпшення самообслуговування і мобільності, так і завдяки удосконаленню контролю за функцією тазових органів. У групі ASIA C покращення якості життя відбувалось переважно внаслідок поліпшення мобільності. Висновки. У хворих із частковим порушенням провідності спинного мозку завдяки відновному хірургічному лікуванню якість життя покращувалась внаслідок корекції як сегментарних, так і провідникових порушень функції спинного мозку. При повному ушкодженні спинного мозку корекції піддаються лише сегментарні порушення