Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Ковальов В. В. Заглавие : Динаміка активності супероксиддисмутази кіркового і мозкового шару нирок та рівень низькомолекулярних пептидів за умов скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою Параллельн. заглавия :Dynamics of activity of superoxide dismutases of the cortical and brain layer of the kidneys and the level of low molecular peptides in the conditions of skeletal injury of different severe complicated by blood loss Место публикации : Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 56-61 (Шифр ШУ1/2018/4) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL БЕДРА ПОВРЕЖДЕНИЯ -- HIP INJURIES ПОЧЕК КОРКОВОЕ ВЕЩЕСТВО -- KIDNEY CORTEX СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Мета роботи: встановили динаміку активності супероксиддисмутази кіркового і мозкового шару нирок та рівень низькомолекулярних пептидів за умов скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою. Матеріали і методи. Експерименти виконано на 98 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які знаходилися на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин розділили на 4 групи: контрольна 8 тварин та три дослідні – по 30 тварин. У контрольній групі щурів тільки водили в наркоз (тіопентал натрію, 40 мг×кг-1). У першій дослідній групі під тіопентало-натрієвим знеболенням моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по стегні, який зумовив закритий перелом, у другій – додатково моделювали крововтрату 20–22 % ОЦК із введенням автокрові в порожнину живота із розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тварини. У третій дослідній групі наносили травму, аналогічно як у групі другій дослідній, проте додатково викликали закритий перелом суміжного стегна. Щурів виводили з експерименту в умовах знеболення через 1, 3 і 7 діб після моделювання травм методом тотального кровопускання з серця. У гомогенаті кіркового і мозкового шару нирок визначали активність супероксиддисмутази, в сироватці крові визначали вміст молекул середньої маси при довжині хвилі 238 нм, які свідчать про вміст низькомолекулярних пептидів. Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм зростає активність супероксиддисмутази в кірковому і мозковому шарах нирок. При ізольованій травмі показник досягає максимуму через 3 доби й до 7 доби повертається до рівня контролю. При поєднанні перелому стегна з крововтратою активізація супероксиддисмутази у кірковому шарі стає більш вираженою з максимумом теж через 3 доби після нанесення травми. Аналогічної величини показник досягає й за умов додаткового ураження суміжного стегна. У подальшому показник знижується. Якщо на тлі перелому стегна з крововтратою показник повертається до рівня контролю, то при переломі обох стегон і крововтраті стає істотно нижчою від рівня контролю, що вказує на виснаження антиоксидантного захисту. У мозковому шарі додаткова крововтрата у гострий період травматичної хвороби теж сприяє більші активації супероксиддисмутази, ніж за умов ізольованої скелетної травми. Проте після перелому обох стегон і крововтрати виснаження супероксиддисмутази в мозковому шарі нирок спостерігали вже з 3 доби, а через 7 діб показник ставав істотно нижче від контролю. За умов скелетної травми, поєднаної з крововтратою, в сироватці крові з 1 до 7 доби посттравматичного періоду поступово наростав вміст низькомолекулярних пептидів і ставав суттєво більший при одночасному пошкодженні обох стегон.