Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Яцишин Р. І., Чернюк Н. В. Заглавие : Втома та якість життя у пацієнтів із системною склеродермією: порівняльне дослідження [Электронный ресурс] Параллельн. заглавия :Fatigue and quality of life in systemic scleroderma patients: a comparative study Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 180-184 (Шифр АУ50/2023/4) Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE УГАСАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- EXTINCTION, PSYCHOLOGICAL СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Системна склеродермія (ССД) — це тривале авeтоімунне захворювання, що вражає кілька систем організму та призводить до інвалідності та погіршення якості життя. Мета. Основною метою цього дослідження є оцінка параметрів психологічного стану пацієнтів із ССД, аналіз показників якості життя та порівняння їх із здоровими особами. Методи. У цьому дослідженні взяли участь 37 пацієнтів з діагнозом ССД, серед яких 3 чоловіки та 34 жінки, середній вік яких становив 37 (33-49) років. Крім того, брали участь 32 здорові контрольні особи. Втома оцінювалася за шкалою впливу втоми (FIS), тяжкість задишки за модифікованою шкалою ради з медичних досліджень (mMRCS), якість життя, пов’язана зі здоров’ям, за допомогою анкети оцінки стану здоров’я (HAQ-DI), анкети оцінки здоров’я при склеродермії (SHAQ) і короткої форми-36 анкети якості життя (SF-36). Результати. Загальний бал за шкалою втоми в дослідній групі майже в сім разів перевищував дані контрольної групи (78.56 ± 27.48 порівняно з 12.01 ± 5.32 відповідно, p 0.001). Показники когнітивної, фізичної та психосоціальної підшкал FIS також статистично відрізнялись серед пацієнтів з ССД та здорових осіб. Вищі показники були в дослідній групі, хоча різниця була менш виразною. Контрольна група мала удвічі вищі показники на шкалі SF-36. Ця тенденція спостерігалась і для фізичного (80.65 ± 7.34 порівняно з 37.45 ± 12.57, p 0.001) і для психологічного компоненту шкали (83.45 ± 6.52 порівняно з 39.26 ± 11.42, p 0.001). Варто зазначити, що найсильніший кореляційний зв'язок спостерігався між фізичним компонентом SF та даними шкали SHAQ для легеневої системи (r Background: Systemic sclerosis (SSc) is a multifaceted autoimmune disorder known for its intricate and wide-ranging effects on multiple organ systems, which often culminate in chronic disability and a marked reduction in quality of life. The complex nature of SSc, coupled with the absence of definitive treatment options, underscores the urgent requirement to advance the holistic well-being of individuals grappling with this condition. Fatigue is a pervasive and debilitating symptom in SSc patients, significantly impacting their overall quality of life. Understanding the multifaceted relationship between fatigue and quality of life is essential for improving patient care and outcomes. Aim: This study aspires to undertake a thorough exploration of the psychosocial dimensions and health-related quality of life among individuals affected by SSc. To gain a comprehensive perspective, we aim to compare these aspects with those of individuals who do not contend with this autoimmune disorder. Methods: A cohort of 37 individuals diagnosed with SSc, comprising 3 males and 34 females, with an average age of 37 years (range: 33-49), was included in this investigation. Additionally, 32 healthy control participants, encompassing 2 males and 30 females, with an average age of 36 years (range: 32-46), were recruited. A diverse array of parameters was meticulously assessed, incorporating fatigue (assessed via the Fatigue Impact Scale), dyspnea severity (evaluated using the Modified Medical Research Council Scale), and health-related quality of life (appraised through the Health Assessment Questionnaire Disability Index, Scleroderma Health Assessment Questionnaire, and Short Form-36 Quality of Life Questionnaire). Robust statistical analyses were conducted using IBM SPSS version 26.0. Results: Upon scrutinizing the data between SSc patients and the control cohort, notable disparities emerged in the indicators measured by the Fatigue Impact Scale. The aggregate fatigue score within the SSc cohort was observed to be nearly sevenfold higher compared to that within the control group (78.56 ± 27.48 vs. 12.01 ± 5.32, respectively, p 0.001). Furthermore, cognitive, physical, and psychosocial subscales of the Fatigue Impact Scale exhibited statistically significant discrepancies between SSc patients and their healthy counterparts, with markedly elevated scores discerned in the SSc group. Interestingly, the control cohort demonstrated approximately twofold higher scores on the SF-36 scale, encompassing both the physical (80.65 ± 7.34 vs. 37.45 ± 12.57, p 0.001) and psychological components (83.45 ± 6.52 vs. 39.26 ± 11.42, p 0.001). It is worth highlighting that a robust negative correlation was ascertained between the physical component of the SF-36 and the pulmonary system data derived from the SHAQ scale (r Доп.точки доступа: Чернюк, Н. В.