Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Khamraev A. Zh., Rakhmonov D. B., Khamroev U. A. Заглавие : Results of surgical correction of postoperative complications in anorectal malformation in children Параллельн. заглавия :Результати хірургічної корекції післяопераційних ускладнень при аноректальній мальформації у дітей Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 59-65 (Шифр НУ45/2023/13/3) Примечания : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ДЕТИ -- CHILD АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: The high frequency ofpostoperative complications (POC) in the anorectal zone remains an urgent problem ofpediatric surgery. Satisfactory results after a single intervention are 50-80%. After the correction of anorectal postoperative malformation (APM), functional disorders of the sphincter apparatus of the rectum are observed in 30-60% of patients, which further leads to fecal incontinence (FI) and chronic constipation (CC). We retrospectively analyzed the causes of the most common recurrent pathological conditions in the anorectal zone in children as well as tactical approaches, methods of software correction, and considered ways to prevent them. The aim. The goal is to improve the results of surgical correction of postoperative complications (POC) in the anorectal zone in children. Material and methods. 78 patients with POC in the anorectal zone after primary and repeated correction of anorectal malformations (ARM) were examined. 197 reconstructive operations were performed. The diagnostic algorithm consisted of clinical, X-ray, laboratory examination, MR and endoscopic examination methods. The study has been carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEK) of all participating institutions. The informed consent of the children’s parents was obtained for the research. The authors declare that there is no conflict of interest. Statistical processing of the study results was carried out using standard methods with the calculation of the absolute number of observations (n) and the percentage ratio (%). Results and discussion. The analysis of long-term results after the primary and repeated correction of the ARM showed that unreliable primary diagnosis, inadequate preoperative preparation, and the choice of the operation method led to the development of postoperative anal sphincter insufficiency (PASI), which required a large number of repeated operations.The causes of complications were studied, errors were analyzed, indications, timing, accesses, volume and methods of repeated surgery were optimized. The optimization of tactical approaches, methods of surgical and rehabilitation treatment led to the improvement in the results of treatment of PASI up to 85.3%. Conclusions: 1. Indications and the choice of method for repeated correction of pathological conditions in the anorectal zone in children are determined taking into account the degree of PNAS. 2. Analysis of the causes of errors, optimization of diagnostics, tactics of intraoperative surgical correction and postoperative preventive measures contribute to improving the results of treatment of children. 3. Optimization of tactical approaches, methods of surgical and rehabilitation treatment led to an improvement in the results of treatment of PNAS up to 85.4% Актуальною проблемою дитячої хірургії залишається висока частота післяопераційних ускладнень (ПОУ) в аноректальній зоні. Задовільні результати після одноразового втручання становлять 50-80%. Після корекції АПМ у 30-60% пацієнтів спостерігаються функціональні порушення сфінктерного апарату прямої кишки, що в подальшому призводить до нетримання калу (НК) і хронічних запорів (ХЗ). Ретроспективно проаналізовано причини найбільш поширених рецидивуючих патологічних станів аноректальної зони у дітей, а також тактичні прийоми, методи програмної корекції та розглянуто шляхи їх профілактики. Мета - покращення результатів хірургічної корекції післяопераційних ускладнень (ПОУ) в аноректальній зоні у дітей. Матеріал та методи. Обстежено 78 хворих з ПОУ в аноректальній зоні після первинної та повторної корекції аноректальних мальформацій (АРМ). Проведено 197 реконструктивних операцій. Діагностичний алгоритм складався з клінічного, рентгенологічного, лабораторного обстеження, МРТ та ендоскопічні методи дослідження. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження схвалено Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх установ, що беруть участь у дослідженні. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей. Статистичну обробку результатів дослідження проводили стандартними методами з розрахунком абсолютної кількості спостережень (n) та відсоткового співвідношення (%). Результати та обговорення. Аналіз віддалених результатів після первинної та повторної корекції АРМ показав, що недостовірна первинна діагностика, неадекватна передопераційна підготовка, вибір методу операції призвели до розвитку післяопераційної недостатності анального сфінктера (ПНАС), що вимагало проведення великої кількості повторних операцій. Вивчено причини ускладнень, проаналізовано помилки, оптимізовано показання, терміни, доступи, обсяг та методи повторної операції. Оптимізація тактичних підходів, методів хірургічного та реабілітаційного лікування сприяли покращанню результатів лікування ПНАС до 85,3%. Висновки: 1. Показання та вибір методу повторної корекції патологічних станів аноректальної зони у дітей визначаються з урахуванням ступеня ПНАС. 2. Аналіз причин помилок, оптимізація діагностики, тактики інтраопераційної хірургічної корекції та післяопераційних профілактичних заходів сприяють покращенню результатів лікування дітей. 3. Оптимізація тактичних підходів, методів хірургічного та реабілітаційного лікування призвела до покращення результатів лікування ПНАС до 85,4%. Доп.точки доступа: Rakhmonov, D. B. Khamroev, U. A.