Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Крючко Т. О., Щербак В. В., Бубир Л. М., Ізмайлова О. В., Ткаченко О. Я. Заглавие : Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування Параллельн. заглавия :Study of the circadian molecular clock in paediatric patients with seasonal allergic rhinitis: potential approaches to treatment Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 49-56 (Шифр НУ45/2023/13/4) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL ДЕТИ -- CHILD ЦИРКАДНЫЕ ЧАСЫ -- CIRCADIAN CLOCKS ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня екс пресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування. Дизайн дослідження був обговорений та схвалений на засіданні медико- етичної комісії Української медичної стоматологічної академії, протокол № 188 від 25.11.2020 р., де було видано дозвіл на проведення медико- біологічних досліджень. Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software, Inc., SanDiego, CA, USA). Дослідження проведено відповідно до плану науково- дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація ранньої діагностики, лікування та визначення прогнозу найбільш поширених захворювань дитячого віку», номер державної реєстрації 0122U001876 (2021-2026 роки виконання) та науково- дослідної роботи науково- дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ «Розробка методики лікування та профілактики розвитку фіброзу легень шляхом активації PPAR-gamma рецепторів», номер державної реєстрації 0122U201686 (2023-2025 роки виконання). Результати дослідження. Ранкова експресія генів у здорових дітей продемонструвала статистично вищі рівні per1 (0,780 ± 0,070) порівняно з показниками bmal1 (0,293 ± 0,074; p0,001), тоді як ввечері рівень останнього (0,697 ± 0,130) навпаки був достовірно вищим за значення per1 (0,370 ± 0,044; p0,05). Порівнюючи рівні показників per1, в даній групі, можна сказати, що ранкова експресія даного гену (0,780 ± 0,070) була вищою ніж у вечірній час (0,370 ± 0,044; p0,001), тоді як експресія bmal1 була більшою о 20:00 (0,697 ± 0,130 проти 0,293 ± 0,074; p0,05). На противагу цього у пацієнтів із САР відрізняв достовірно вищий рівень експресії мРНК гена bmal1 (1,036 ± 0,161 проти 0,293 ± 0,074 у здорових дітей (p0,05). При дослідженні експресії генів дітей з САР у вечірні години з’ясовано, що значення bmal1 в усіх учасників продемонстрували подібні рівні експресії (0,775 ± 0,163 проти 0,697 ± 0,130; p0,05), тоді як рівень мРНК гена per1 був статистично вищий у хворих з ринітом (1,293 ± 0,186; p0,01). Висновки. Отримані результати свідчать про дизрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного годинника у букальному епітелії пацієнтів з САР. Застосування протокольного лікування у дітей із САР у вечірній час продемонстрував краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного циркадіанного годинникаUnderstanding of the relationship between the circadian molecular clock and allergic diseases continues to be studied and may be of practical importance for further selection of optimal treatment. The aim of this study was to evaluate the degree of mRNA expression of the circadian molecular clock genes bmal1 and per1 in buccal epithelial cells and to investigate the effi cacy of protocol treatment in children with seasonal allergic rhinitis, taking into account the time dependence. Material and methods. The study included 20 patients aged 6 to 17 years with a confi rmed diagnosis of seasonal allergic rhinitis (SAR). The control group included 7 healthy children of the same age with no history of allergic or chronic diseases. All patients with SAR were divided into 2 groups of 10 patients each, who received the protocol therapy in the morning (group 1) and in the evening (group 2) for 4 weeks. The expression of circadian molecular clock genes was studied by real-time polymerase chain reaction (real-time PCR) method by sampling the buccal epithelium of the children’s oral cavity in the morning (8:00 am) and in the evening (8:00 pm), with a repeat examination of the samples 1 month after treatment. Statistical analysis was performed using the GraphPad Prism 5.00 computer program (GraphPad Software, Inc., San Diego, CA, USA). The research design was discussed and approved at the meeting of the medical and ethical commission of the Ukrainian Medical and Stomatological Academy, protocol No. 188 dated 11/25/2020, where permission to conduct medical and biological research was issued. The research design was discussed and approved at the meeting of the Medical and Ethical Committee of the Ukrainian Academy of Medicine and Dentistry, Protocol No. 188 dated 25.11.2000, where permission to conduct medical and biological research was granted. The study was conducted in accordance with the research plan of the Pediatrics Department no. 2 of Poltava State Medical University «Optimization of early diagnosis, treatment and prognosis of the most common childhood diseases», state registration number 0122U001876 (years of implementation 2021-2026) and research work – Research Institute of genetic and immunological bases of development of pathology and pharmacogenetics of PDMU «Development of methods of treatment and prevention of development of pulmonary fi brosis by activation of PPAR-gamma receptors», state registration number 0122U201686 (years of implementation 2023-2025). Results. Morning gene expression in healthy children showed statistically higher levels of per1 (0.780 ± 0.070) compared to bmal1 (0.293 ± 0.074; p0.001), whereas in the evening the level of the latter (0.697 ± 0.130) was signifi cantly higher than per1 (0.370 ± 0.044; p0.05). Comparing the levels of per1 in this group, the expression of this gene was higher in the morning (0.780 ± 0.070) than in the evening (0.370 ± 0.044; p0.001), while the expression of bmal1 was higher at 20:00 (0.697 ± 0.130 vs. 0.293 ± 0.074; p0.05). In contrast, patients with SAR had a signifi cantly higher level of bmal1 gene mRNA expression (1.036±0.161 vs. 0.293±0.074 in healthy children (p0.05). Examination of gene expression in children with SAR in the evening revealed that bmal1 values showed similar levels of expression in all participants (0.775 ± 0.163 vs. 0.697 ± 0.130; p0.05), while the mRNA level of the per1 gene was statistically higher in patients with rhinitis (1.293 ± 0.186; p0.01). Conclusions. The results obtained indicate a dysregulation of the peripheral molecular circadian clock in the buccal epithelium of patients with SAR. The use of the protocol treatment in children with SAR in the evening demonstrated a better restoration of the expression of the positive and negative regulatory link of the molecular circadian clock Доп.точки доступа: Крючко, Т. О. Щербак, В. В. Бубир, Л. М. Ізмайлова, О. В. Ткаченко, О. Я.