Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Semkovych Ya. V. Заглавие : Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children Параллельн. заглавия :Клініко-лабораторні зміни маркерів болю у дітей в післяоперативному періоді Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 92-98 (Шифр НУ45/2023/13/4) Примечания : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Postoperative pain in children remains a significant problem in pediatric intensive care, possibly related to an imperfect algorithm for its management. Prolonged postoperative pain delays recovery and rehabilitation, increases treatment costs, and prolongs opioid use. Inadequate perioperative pain management can lead to a variety ofpostoperative complications, the prediction of which remains elusive despite the use of commonly accepted clinical, laboratory, and instrumental indicators. The aim of this study was to evaluate clinical and laboratory changes in children after abdominal surgery and their correlation with acute pain scales. Material and Methods. The study included 83 children aged 7-18years who underwent abdominal surgery under opioid anesthesia. Inclusion criteria: age 7-18 years; indication for surgery for acute appendicitis; American Society of Anesthesiologists (ASA) Anesthesia Risk Score I and II; parental consent for the children to participate in the study. Acute pain intensity was measured using the Visual Analog Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale. Key vital signs assessed included heart rate, respiratory rate, systolic and diastolic blood pressure, and oxygen saturation (SpO2). In addition, laboratory indicators including leukocyte count, blood glucose level, erythrocyte sedimentation rate, and TLR-4 and CD40L levels were determined. All clinical and laboratory studies were conducted in accordance with the World Medical Association Declaration of Helsinki «Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (Minutes of the Ethics Committee No. 2, dated February 24, 2002). Statistical analysis was performed on a personal computer using Statistica 10 software, using parametric and nonparametric statistical methods. The study is a part of the research project of the Department of Children’s Diseases of the Postgraduate Medical Education Faculty of the Ivano-Frankivsk National Medical University «Health Status and Adaptation of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention» 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results. The mean age of the children was 13.8±0.23 years, while the mean body weight was 40.9±1.6 kg. Gender assessment showed no differences between boys and girls (55.4 % and 44.6 %, respectively, р0.05). The study showed very strong positive correlations (r=0.9-1.0) between acute pain assessment scores on the VAS and FLACC scale and heart rate, blood glucose levels; strong positive correlations (r=0.7-0. 9) with total leukocyte count and erythrocyte sedimentation rate; moderate positive correlations (r=0.5-0.7) with serum TLR4 and CD40L levels; weak positive correlations (r0.5) with diastolic blood pressure, SpO2, and opioid and non-opioid analgesic administration. Conclusions. The observed positive correlations between acute pain scores on the VAS and FLACC scale and pro- inflammatory indicators may support the theory of involvement of these markers in the generation of acute pain in pediatric patients. However, further research is needed to investigate the mechanisms of acute postoperative pain generation, to identify markers related to nociception in chronic pain, and to develop preventive strategies for these conditions in children Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається. Метою даного дослідження було оцінити клініко-лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболенняКритерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АБА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року). Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага - 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) - з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) - з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r 0,5) - з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза- пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей