Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Niyazmetov T. S., Samborska I. A., Butska L. V., Kasianenko D. M., Ocheretna О. L., Halahan Yu. V., Fik V. B. Заглавие : Analytical and quantitative assessment of the structural components of the adrenal glands of rats under the conditions of exposure to the venom of vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii Параллельн. заглавия :Аналітична і кількісна оцінка структурних компонентів надниркових залоз щурів за умов впливу отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii Место публикации : Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 76-83 (Шифр ВУ8/2024/30/1) Примечания : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ЯДЫ ГАДЮК -- VIPER VENOMS НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- ADRENAL CORTEX FUNCTION TESTS ЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- CYTOPLASMIC STRUCTURES МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Snakebite envenoming is a common but neglected public health problem worldwide, especially in tropical countries. Annual mortality as a result of snakebites exceeds 138,000. It is believed that this problem is underestimated, and in many countries, individual cases of bites are not subject to proper fixation. The purpose of the study is the analytical and quantitative assessment of the structural components of the rats' adrenal glands under exposure to the venom of Vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii. Experimental studies were carried out on white, non-linear male rats. Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii viper venom were obtained from V. N. Karazin Kharkiv National University. The freeze-dried native venom was stored at -20 °C and dissolved in saline immediately before the experiment. The animals were divided into three groups (control and 2 experimental groups) of 10 individuals each. Experimental rats were injected intraperitoneally in a physiological solution with a semi-lethal dose (LD[[p]]50[[/p]]) (1.576 mg/g[[p]]-1[[/p]]) of Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii venoms. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only a physiological solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure to the poison and anesthetised by cervical dislocation. Statistical analysis of the area of the microcirculatory channel and the nuclear-cytoplasmic index was performed using Fiji: ImageJ program and processed in Excel. Administration of the venom of the vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii to rats was accompanied by a significant increase in the area of the microcirculatory bed relative to the control group (2.9 times for Vipera berus berus and 6.5 times for Vipera berus nikolskii). Exposure to Vipera berus berus viper venom was associated with a significant decrease in the nuclear-cytoplasmic index in rats of the experimental group compared to the control group (13 % and 42 %, respectively), which is evidence of a decrease in the area of the nuclei of endocrinocytes of the adrenal cortex. This indicator in rats under the administration of Vipera berus nikolskii venom was even lower and amounted to 12 %. According to the statistical analysis of the quantitative assessment of the state of the cortical substance of the adrenal glands, it is worth noting the similar effect of the poisons of both types of snakes at the cellular level. At the same time, at the tissue level, the effect of Vipera berus nikolskii venom is more pronounced than that of Vipera berus berus - this is evidenced by the higher degree of disruption of the structure of the hemomicrocirculatory channel in the adrenal cortex of animals from the group that was affected by this venom. It led to an increase in the area of vessels due to their expansion and ruptures of their walls and haemorrhages into the surrounding parenchyma and stromaОтруєння внаслідок укусів змій є частою, але занедбаною проблемою охорони здоров’я в усьому світі та особливо в тропічних країнах. Щорічна смертність, як наслідок зміїних укусів, перевищує 138 000. Вважають, що дана проблема є недооціненою і в багатьох країнах окремі випадки укусів не підлягають належній фіксації. Метою дослідження є аналітична і кількісна оцінка структурних компонентів надниркових залоз щурів за умов впливу отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii. Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних щурах самцях. Отруту гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii отримували з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Ліофілізовану нативну отруту зберігали при -20 °C, а потім розчиняли у фізіологічному розчині безпосередньо перед експериментом. Тварин розподіляли на три групи (контрольну і 2 дослідних) по 10 особин у кожній. Дослідним щурам внутрішньоочеревинно вводили напівлетальну дозу (LD50) (1,576 мг/г-1) отрути Vipera berus berus або Vipera berus nikolskii на фізіологічному розчині. Тваринам контрольної групи вводили внутрішньоочеревинно лише фізіологічний розчин. Виводили щурів з експерименту через 24 години після впливу отрути, знеживлюючи шляхом цервікальної дислокації. Статистичний аналіз площі мікроцикруляторного русла та ядерно-цитоплазматичного індексу проводили за допомогою програми Fiji: ImageJ та обробляли в Excel. Введення щурам отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii супроводжувалось достовірним збільшенням площі мікроциркуляторного русла відносно групи контролю (в 2,9 рази для Vipera berus berus та в 6,5 разів для Vipera berus nikolskii). Вплив отрути гадюк Vipera berus berus асоціювався зі значним зниженням ядерно-цитоплазматичного індексу у щурів дослідної групи порівняно з групою контролю (13 % та 42 % відповідно), що є свідченням зменшення площі ядер ендокриноцитів кори надниркових залоз. За умови введення щурам отрути гадюк Vipera berus nikolskii цей показник був ще нижчим та становив 12 %. Результати статистичного аналізу кількісної оцінки стану кіркової речовини надниркових залоз показали подібний вплив отрут обох видів змій на клітинному рівні. При цьому на тканинному рівні дія отрути Vipera berus nikolskii проявлялась більш виражено, ніж Vipera berus berus: про це свідчив вищий ступінь порушення структури гемомікроциркуляторного русла у корі наднирників тварин у групі, в котрій використовували цю отруту. Дія отрути Vipera berus nikolskii призводила не лише до підвищення площі судин через їх розширення, але й до розриву їх стінок та крововиливів в оточуючі паренхіму і строму Доп.точки доступа: Niyazmetov, T. S. Samborska, I. A. Butska, L. V. Kasianenko, D. M. Ocheretna, О. L. Halahan, Yu. V. Fik, V. B.