Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Головач И. Ю., Егудина Е. Д., Ханюков А. А. Заглавие : Подагра, кардиоваскулярные риски и сердечно-сосудистые заболевания: кристаллическая неразбериха Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 2. - С. 7-21 (Шифр АУ38/2019/2) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW ПОДАГРА -- GOUT ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Згідно з безліччю проведених досліджень подагра асоційована з ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і смерті, але патогенетичний зв’язок між цими станами залишається не до кінця детермінованим. Зниження частоти виникнення кардіоваскулярних подій при відповідному лікуванні подагри свідчить про причинну роль цієї патології при серцево-судинних захворюваннях. В огляді розглянуті останні дослідження, присвячені взаємозв’язку подагри і патології серцево-судинної системи. Дослідження суперечливі: деякі стверджують, що зниження рівня сечової кислоти в сироватці призводить до зменшення ризику виникнення кардіоваскулярних подій, у той час як інші не демонструють таких переваг контролю гіперурикемії. Невідповідності в дизайні досліджень можуть сприяти цим варіаціям у результатах. Крім того, різні стратегії лікування подагри можуть вплинути на виникнення та прогресування захворювань серцево-судинної системи. Незважаючи на значну кількість дослідницьких даних, отриманих за останні 15 років, залишається неясним, чи є користь для серцево-судинної системи в застосуванні гіпоурикемічної терапії при подагрі. Крім того, необхідні подальші дослідження, щоб уточнити переваги тих чи інших препаратів, що знижують рівень уратів, у зменшенні серцево-судинних ризиків. Препарати, що не впливають на рівень сечової кислоти, але застосовуються в пацієнтів із подагрою, такі як колхіцин і статини, також можуть покращувати результати кардіоваскулярної патології в цій популяції пацієнтівСогласно множеству проведенных исследований подагра ассоциирована с риском развития сердечно-сосудистых заболеваний и смерти, но патогенетическая связь между этими состояниями остается не до конца детерминирована. Снижение частоты возникновения кардиоваскулярных событий при соответствующем лечении подагры свидетельствует о причинной роли этой патологии при сердечно-сосудистых заболеваниях. В обзоре рассмотрены последние исследования, посвященные взаимосвязи подагры и патологии сердечно-сосудистой системы. Исследования противоречивы: некоторые утверждают, что снижение уровня мочевой кислоты в сыворотке приводит к уменьшению риска возникновения кардиоваскулярных событий, в то время как другие не демонстрируют таких преимуществ контроля гиперурикемии. Несоответствия в дизайне исследований могут способствовать этим вариациям в результатах. Кроме того, различные стратегии лечения подагры могут повлиять на возникновение и прогрессирование заболеваний сердечно-сосудистой системы. Несмотря на значительное количество исследовательских данных, полученных за последние 15 лет, остается неясным, есть ли польза для сердечно-сосудистой системы в применении гипоурикемической терапии при подагре. Кроме того, необходимы дальнейшие исследования, чтобы уточнить преимущества тех или иных препаратов, снижающих уровень уратов, в уменьшении сердечно-сосудистых рисков. Препараты, не влияющие на уровень мочевой кислоты, но применяющиеся у пациентов с подагрой, такие как колхицин и статины, также могут улучшать исходы кардиоваскулярной патологии в этой популяции пациентовAccording to the results of numerous studies, gout is associated with the risk of cardiovascular morbidity and morta-lity, but the pathogenetic relationship between these conditions remains not fully clarified. The reduced incidence of cardiovascular events with appropriate treatment of gout indicates the causative role of gout in cardiovascular diseases. We reviewed recent studies that address the relationship between gout and cardiovascular disease. The results of studies are contradictory: some of them show that lowering serum uric acid levels reduces the risk of cardiovascular events, while others do not demonstrate such benefits in controlling hyperuricemia. Inconsistencies in study design may contribute to these variations in outcome. Additionally, different gout treatment strategies may affect the occurrence and progression of the cardiovascular diseases. Despite an abundance of data generated for the last 15 years, it remains unclear whether treating gout with urate-lowering therapy provides a cardiovascular benefit. Additionally, further studies are needed to clarify whether different urate-lowering drugs confer different cardiovascular risks or benefits. The agents without urate-lowering effect used for gout or commonly used in gout patients, such as colchicine and statins, may also improve cardiovascular outcomes in this population Доп.точки доступа: Егудина, Е. Д. Ханюков, А. А.