Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Борхаленко Ю. А., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М. Заглавие : Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка Параллельн. заглавия :Changes of the quality of life and efficiency criteria of coronary artery bypass grafting in patients with stable coronary artery disease and preserved left ventricular ejection fraction Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 2. - С. 14-23 (Шифр КУ47/2018/2) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Аннотация: Мета роботи - оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) та визначити об'єктивні критерії ефективності операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 1 року. Матеріали і методи. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному і лабораторному обстеженні 71 пацієнта зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ а 45 %), послідовно відібраних для ізольованого АКШ. Також проаналізували толерантність до фізичного навантаження, визначену за допомогою тесту із 6-хвилинною ходьбою, допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця та рівні мозкового натрійуретичного пептиду. Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальників MLHFQ, SAQ та SF-36 через 6 і 12 місяців після АКШ. Результати. У перші 6 місяців після АКШ спостерігали значуще покращення показників ЯЖ за всіма шкалами. При подальшому спостереженні (у період із 6 до 12 місяців) зберігалося поліпшення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ (р = 0,034) та окремими підшкалами опитувальника SF-36. Вказані зміни насамперед визначалися покращенням функціонального класу стенокардії в більшості обстежених (р 0,001). Важливу роль також могла відігравати корекція діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням вмісту мозкового натрійуретичного пептиду з 115,4 (квартилі 62,0-150,6) до 52,4 (20,4-95,9) пг/мл (р 0,001), збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби з 260 (195-300) до 550 (415-600) м (р 0,001), а також покращенням окремих доппле- рехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців. Висновки. Найбільш відчутне поліпшення ЯЖ пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ спостерігалося протягом перших 6 місяців після операції АКШ і поєднувалося з усуненням або зменшенням ангінозного синдрому в більшості пацієнтів, у яких здійснено реваскуляризацію. Сприятливі зміни допплер- ехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ, збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби та зниження рівня мозкового натрійуретичного пептиду можуть бути чутливими об'єктивними критеріями ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда при тривалому спостереженні The aim - to evaluate the dynamics of quality of life (QoL) parameters and to determine objective criteria for the efficacy of coronary artery bypass grafting (CABG) in patients with stable coronary artery disease (CAD) and preserved left ventricular (LV) ejection fraction (EF) at one-year follow-up. Materials and methods. A single-center prospective study included data from a clinical, instrumental and laboratory examination of 71 patients with CAD and preserved LV systolic function (LVEF a 45 %) consecutively selected for CABG. The physical tolerance was determined with 6-minute walk test; LV diastolic function parameters and the level of the brain natriuretic peptide were also analyzed. QoL was assessed using MLHFQ, SAQ and SF-36 questionnaires at 6 and 12 months after CABG. Results. Six months after CABG a significant improvement of QoL was registered by all questionnaires. With further observation (during the period from 6 to 12 months), the improvement of QoL was preserved only by MLHFQ questionnaire (p = 0.034) and the individual scales of the SF-36 questionnaire. These changes, in the first place, were determined by improvement of the functional class of angina pectoris in the majority of the examined patients (p 0.001). The improvement of diastolic dysfunction and heart failure might also play an important role. This was reflected by a significant decrease in the level of the BNP from 115.4 (quartiles 62.0-150.6) to 52.4 (20.4-95.9) pg/ml (p 0.001), an increase of the distance of 6-minute walk test from 260 (195-300) to 550 (415-600) m (p 0.001), as well as improvement of some LV diastolic function parameters at 6 months. Conclusions. A most significant improvement of QoL in patients with CAD and preserved LV ejection fraction was observed during first 6 months after CABG and was combined with elimination or reduction of angina symptoms in the vast majority of revascularized patients. Favorable changes of Doppler echocardiographic indices of LV diastolic function, an increase in the distance of a 6-minute walk test and a decrease in the level of the BNP may be objective criteria for the efficiency of surgical revascularization during long-term follow-up Доп.точки доступа: Борхаленко, Ю. А. Жарінов, О. Й. Міхалєв, К. О. Єпанчінцева, О. А. Тодуров, Б. М.