Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Кірик Т. Назва : Філософія про нове явище XXI ст. — поширення ноогуманістичних уявлень Місце публікування : Вища школа. - 2017. - № 3. - С. 58-67 (Шифр 21876/2017/3) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. Анотація: Автор зосереджує увагу на історико-філософському аналізі процесів становлення ноогуманізму як концепції розвитку сучасного суспільства в цілому та сфери вищої освіти зокрема. Вказано на зв’язок ідей ноогуманізму із освітніми та соціально-філософськими концептами епохи Античності (Анаксимандр, Геракліт, Парменід, Піфагор, Фалес та ін.), поглядів представників російського космізму (В. Соловйов, А. Чижевський, С. Франк, К. Ціолковський та ін.), теоретиків ноосфери (В. Вернадський, Е. Леруа, П. Тейяр де Шарден та ін.), прихильників ноотехнізації (І. Забєлін та інші науковці СРСР). Акцентовано причини появи й анепаду німецького неогуманізму. Досліджено спробу Р. Шиндаулової виявити глибинний зв’язок ідей ноогуманізму із природничою картиною світу, репрезентованою, зокрема, підходами квантової фізики, теорії відносності, теорією супер- струн, теорією фізичного вакууму, психофізичної теорією тощо. Відзначено недоцільність звернення до тих гіпотез (приклад — торсійні поля), які не отримали надійного експериментального підтвердження. Запропоновано кращу основу для ноогуманізму — використання ідеї екологічно безпечних ноотехнологій не тільки для сталого розвитку, а й для побудови ноосуспільства та реалізації реальної моделі ноосфери. Саме це може полегшити запровадження принципів ноогуманізму в освіті й культурі майбутнього суспільства