Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search
Books
Periodicals
Library Publications
Higher Education
Local Lore
Rare Editions
Search field
in the found
 Found in other databases:Books (2)
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: (<.>A=Ісаков, Р. І.$<.>)
Total number of found documents : 28
Shown documents from 1 till 10
 1-10    11-20   21-28 
1.


    Ісаков, Р. І.
    Особливості ціннісно-особистісної сфери жінок із депресивними розладами залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації / Р. І. Ісаков // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 2. - С. 9-15


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Annotation: Вивчено особливості ціннісно−особистісної сфери жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу, з різною вираженістю психосоціальної дезадаптації, для визначення в подальшому таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнток
There are no free copies

Find similar
2.


    Ісаков, Р. І.
    Особливості актуального копінгового репертуару у жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу, залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації / Р. І. Ісаков // Медична психологія = хирургиячМедицинская психология. - 2019. - Том 14, N 4. - С. 65-69


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Annotation: Вивчено особливості актуального копінгового репертуару у жінок, хворих на депресивні розлади певного генезу, з різною вираженістю психосоціальної дезадаптації. Установлено, що у цих пацієнток копінговий репертуар є деформованим, проте якісні характеристики деформації залежать від наявності/відсутності ознак психосоціальної дезадаптації й частково − від генезу захворювання. Отримані дані необхідно враховувати під час розробки лікувально−реабілітаційних заходів для цього контингенту хворих
There are no free copies

Find similar
3.


    Ісаков, Р. І.
    Якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації [Text] = Quality of life in women with depression of different genesis and various expression of macro-, meso- and microsocial disadapation / P. I. Ісаков // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2020. - N 1. - С. 31-41


MeSH-main:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Annotation: Мета: вивчити якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів
Виявлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації. Виявлені закономірності повинні враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для хворих на депресивні розлади, що становить перспективу даної роботи
Purpose: to study the quality of life in women with depression of different genesis and different severity of macro-, meso- and microsocial maladaptation, in order to determine further targeted aims of personalization of treatment and rehabilitation measures for this contingent of patients
Materials and Methods. Contingent and research methods. 252 women with depressive disorders were examined: 94 persons with psychogenic (prolonged depressive response caused by adaptation disorder), 83 women with endogenous (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder; current episode of depression) and 75 with depression (organ depression) and 75 affective disorders). 48 women had no signs of psychosocial maladaptation, while the other 204 showed manifestations of macro-, meso-, and microsocial maladaptation of different severity. The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. Results. As a result of the study, regularities were found to deteriorate the quality of life in all spheres as the severity of psychosocial maladaptation in all spheres of life increased. Most of these patterns are manifested in macrosocial maladaptation, and the smallest in microsocial maladaptation. Conclusions. The identified patterns should be taken into account in the development of treatment and rehabilitation measures for patients with depressive disorders, which is the perspective of this work
There are no free copies

Find similar
4.


    Ісаков, Р. І.
    Стан соціально-психологічної адаптації/дезадаптації в структурі депресивних розладів різного ґенезу у жінок з різним рівнем ураженості внаслідок дії дезадаптуючих чинників макросоціального рівня [Text] = The socio-psychological adjustment/maladjustment in the structure of depressive disorders of different genesis in women with different levels of affliction due to the action of macrosocial level of maladaptive factors / P. I. Ісаков // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 1. - С. 89-96


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Annotation: В результаті дослідження підтверджено вразливість жінок, хворих на депресивні розлади, до впливу чинників макросоціального стресу, та наявність прямої асоційованості між проявами макросоціальної дезадаптації (МакПД) й станом СПА/Д у структурі депресії у жінок, незалежно від її ґенезу. Встановлено, що зі збільшенням тяжкості дезадаптивних ознак, унаслідок дії макросоціальних чинників, зменшується соціально-психологічна адаптивність та зростають вираженість й варіативність проявів соціально-психологічної дезадаптації як облігатного симптому депресивних розладів. Зі зростанням тяжкості МакПД відбувається зменшення показників прийняття себе і інших, внутрішнього контролю й домінування, на тлі збільшення неприйняття себе й інших, емоційного дискомфорту, зовнішнього контролю й керованості
The study confirmed the vulnerability of women suffering from depressive disorders to the effects of macrosocial stress factors, and the existence of a direct association between the manifestations of macrosocial maladaptation (MacPM) and the state of SPA/D in the structure of depression in women, regardless of its genesis. It has been established that with increasing severity of maladaptive traits due to the action of macrosocial factors, socio-psychological adaptability decreases, and the manifestation and variability of manifestations of social-psychological maladaptation, as a obligatory symptom of depressive disorders, increases. With the increasing severity of the MacPD, there is a decrease in the indicators of acceptance of oneself and others, internal control and domination, against the background of increasing rejection of self and others, emotional discomfort, external control and awareness
There are no free copies

Find similar
5.


    Ісаков, Р. І.
    Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Text] / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 61-69


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (диагностика, патофизиология)
СЕМЕЙНЫЙ КОНФЛИКТ -- FAMILY CONFLICT (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
Annotation: Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) та 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Досліджено особливості сімейної тривоги в жінок з депресією різного генезу і різної вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації для визначення таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Використано клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Виявлено загальну тенденцію до збільшення показників сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості в міру збільшення ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації. При цьому найбільші відмінності показників спостерігались між групами з помірною та тяжкою дезадаптацією, а найменші – між групами без ознак дезадаптації та з ознаками легкої дезадаптації. Отримані дані варто враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів даного контингенту.
There are no free copies

Find similar
6.


    Ісаков, Р. І.
    Масковані депресії [Text] / Р. І. Ісаков // НейроNEWS. - 2021. - № 10. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование, тенденции)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS (анализ, терапевтическое применение)
Annotation: Різноманітні порушення афективної сфери психіки є однією з найчастіше діагностованих форм психічної патології, що за поширеністю та тяжкістю поступається хіба астенії. Депресії серед них традиційно посідають провідне місце за поширеністю, але навіть на цьому тлі останнім часом спостерігається тенденція до помітного зростання питомої ваги саме депресивних станів у загальному масиві психічних захворювань
There are no free copies

Find similar
7.


    Ісаков, Р. І.
    Методичні підходи до визначення психічного здоров’я [Text] / Р. І. Ісаков // Практикуючий лікар. - 2021. - N 4. - С. 48-50


MeSH-main:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (стандарты)
Annotation: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я встановлено, що на планеті існує понад 450 мільйонів людей, які страждають на психічні захворювання. Статистичні дані доводять, що кожна сьома людина Західної Європи страждає на психічний розлад. Із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health) щорічно 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. День психічного здоров’я має на меті привернути увагу до поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання наркотичних речовин та зростання самогубств у світі. Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є надання допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про сучасні та ефективні методи лікування, профілактики, реабілітації й психосоціальної адаптації. Психічне здоров’я — динамічна сукупність психічних властивостей індивіда, що забезпечують стан душевного благополуччя. У статті наведено та обґрунтовано визначення психічного здоров’я людини. Представлено сучасні наукові підходи до вивчення психічного здоров’я
There are no free copies

Find similar
8.


    Ісаков, Р. І.
    Структура соціальної підтримки жінок із депресивними розладами і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Text] = Structure of social support for women with depressive disorders and macro-social, mesosocial and microsocial maladaptation of different expression / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра. - 2020. - N 1. - С. 33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
СОЦИАЛИЗАЦИЯ -- SOCIALIZATION
Annotation: Досліджено структуру соціальної підтримки в жінок із депресією різного генезу і макро- мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості для визначення в подальшому таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною депресією. 83 - із ендогенною та 75 - із органічною. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у решти 204 встановлено прояви макро-. мезо- та мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Виявлено зменшення рівня соціальної підтримки сім’ї, друзів та значущих інших зі збільшенням ступеня психосоціальної дезадаптації будь-якого рівня (макро-. мезо- чи мікросоціального). Структура співвідношення соціальної підтримки змінювалась залежно від ступеня макро-. мезо- та мікросоціальної психосоціальної дезадаптації: загалом за відсутності ознак психосоціальної дезадаптації виявлено найвищий рівень соціальної підтримки сім’ї, менший-значущих інших та найменший - друзів; при легкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки значущих інших, менший - соціальної підтримки друзів та найменший - сім’ї: при помірній і тяжкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки друзів, менший - значущих інших та найменший - соціальної підтримки сім’ї. Виявлені закономірності необхідно враховувати при розробці лікувально- реабітітаційних і профтактичних заходів за депресивних розладів у жінок
There are no free copies

Find similar
9.


   
    Лікар і пацієнт у діагностичному процесі (психологічні аспекти) / А. М. Скрипніков [та ін.] // Практикуючий лікар. - 2021. - N 1. - С. 73-77


MeSH-main:
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Annotation: В оглядовій статті наведено результати аналізу літературних джерел щодо психологічних аспектів у взаємовідносинах лікар і пацієнт у діагностичному процесі. Правильна побудова взаємин лікар — хворий залежить від багатьох факторів, серед яких не останнє місце посідають досвід і мистецтво лікаря. Лікувально-діагностичний процес, таким чином, має обопільний характер. В ідеалі, у ньому беруть участь дві сторони: уважний, високопрофесійний лікар і пацієнт, що, довіряючи лікареві, надає йому всю необхідну інформацію
Additional Access Points:
Скрипніков, А. М.
Герасименко, Л. О.
Ісаков, Р. І.
Кидонь, П. В.

There are no free copies

Find similar
10.


    Ісаков, Р. І.
    Варіативність та інтенсивність психопатологічної симптоматики та проявів макросоціальної дезадаптації у жінок із депресивними розладами різного генезу [Text] / P. I. Ісаков // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - N 1. - С. 45-50


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
Annotation: Вивчено співвідношення варіативності й інтенсивності проявів психопатологічної симптоматики і психосоціальної дезадаптації макросоціального рівня (МакПД) у жінок із депресивними розладами різного ґенезу. Для визначення таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідженні брали участь 94 хворі на депресивний розлад психогенного ґенезу (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток із депресивним розладом органічного ґенезу (органічні афективні розлади). Під час дослідження використовувалися клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи
Установлено, що переважна більшість жінок із депресивними розладами психогенного, ендогенного й органічного ґенезу мають ознаки МакПД різного ступеня. Клінічна варіативність психопатологічної симптоматики депресивних розладів у жінок загалом не має ґенезоспецифічності та не відрізняється у хворих із наявністю або відсутністю проявів МакПД. Тяжкість та інтенсивність психопатологічної симптоматики депресії прямо асоційована зі ступенем МакПД та відрізняється в осіб із різним ґенезом депресивного розладу. Питання первинності/вторинності обох феноменів є дискутабельним, проте беззаперечно наявність у хворої їх обох має взаємнопотенціюючий та взаємноіндукуючий вплив на подальший розвиток і прогредієнтність як депресивного розладу, так і МакПД. На отримані дані та закономірності необхідно зважати, розробляючи лікувально-діагностичні, лікувально-реабілітаційні, реабілітаційні та профілактичні заходи для хворих на депресію
There are no free copies

Find similar
 1-10    11-20   21-28 
 
Standard
Advanced
Professional
Through the dictionary
UDC-navigator
Thematic navigator
Access statistics
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)