Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (9)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>A=Гомон, М. Л.$<.>)

Total number of found documents : 99
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Дацюк, О. І.
Мозкова та респіраторна дисфункція - як предиктори синдрому поліорганної недостатності при важкому гострому панкреатиті [Text] / О. І. Дацюк, М. Л. Гомон, Л. В. Дацюк // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 66-67

Annotation: Формування СПОН погіршує прогноз ГП. Вірогідність летального результату важкого ГП зростає у випадках розвитку респіраторної і/або мозкової дисфункції
Дотримання протоколу інтенсивної терапії з урахуванням профілактичної направленості проти розвитку СПОН достовірно знижує частоту його розвитку на 11,9% у ранній фазі ГП та рівня ранньої летальності на 5,4%
Additional Access Points:
Гомон, М. Л.
Дацюк, Л. В.

There are no free copies

Find similar

Бігняк, П. І.
Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих і шляхи корекції даних порушень [Text] / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 255

Annotation: Гострий дефіцит рідини й електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду в хірургічних хворих [1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз і забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм та імунологічний захист [2, 3]. Саме тому дослідження й корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом періопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих і входить до європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), у яких передопераційна волемічна підготовка і скорочення термінів голодування мають важливе значення [4]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним. Мета роботи: дослідити клінічну значимість порушень електролітного балансу у хворих, які готуються до планового хірургічного втручання. Матеріали та методи. Обстежено 39 планових пацієнтів контрольної групи хірургічного відділення Старокостянтинівської центральної районної лікарні, які отримували традиційну перед–операційну підготовку. Вона включала припинення харчування увечері напередодні, підготовку кишечника. Стан порушення електролітного обміну (калію, натрію, хлору, рівня глюкози) оцінювали лабораторним шляхом на базі лабораторії INVIVO (ТОВ «Малікс Мед»). Також оцінювались показники гемодинаміки, діурезу, об’єм і якість інфузійної терапії. Дослідження проводили за добу до оперативного втручання, перед операцією й через 8 і 24 години після неї. Оцінювали також термін відновлення перистальтики кишечника. В основній групі 10 пацієнтам проводили оральну гідратацію полііонним розчином Іоніка за добу до оперативного втручання замість традиційної підготовки. Результати. Різноманітні порушення водно-електролітного балансу спостерігались у 67 % досліджуваних, зокрема: гіпокаліємія — у 14 пацієнтів, гіпонатріємія — у 18 пацієнтів; гіпернатріємія — в 11 пацієнтів, гіпохлоремія — у 7 пацієнтів. Усім пацієнтам на другу добу виконане оперативне втручання. У післяопераційному періоді спостерігалось зростання показників калію й натрію до меж фізіологічної норми, стресової гіперглікемії не спостерігалось. Показники гемодинаміки на другу добу мали тенденцію до наближення до нижніх границь норми, що корелювало зі зниженням діурезу. Відновлення перистальтики відмічено на 2,3 ± 0,2 добу. Слід відзначити наявність відчуття спраги у 86 % пацієнтів на другу добу післяопераційного періоду. Також слід відмітити, що в пацієнтів, які отримували в передопераційній підготовці оральну регідратаційну сіль Іоніка, відзначені значно менші порушення водно-електролітного балансу, що в більшості випадків варіювали в межах допустимої норми. Висновки. Переважна більшість пацієнтів, які готувались до оперативного втручання традиційним методом, мають порушення електролітного балансу, що потребують корекції. Відчуття спраги в післяопераційному періоді є одним із статистично значимих критеріїв оцінки порушень водно-електролітного балансу хірургічних хворих. Доцільно провести більш глибокі дослідження з більшою вибіркою пацієнтів, що дозволить оптимізувати водно-електролітний стан хворих у перед- і післяопераційному періоді
Additional Access Points:
Гомон, М. Л.
Дацюк, О. І.

There are no free copies

Find similar

Бігняк, П. І.
Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих [Text] / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 61. - Библиогр. в конце ст.

Annotation: Гострий дефіцит рідини та електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду хірургічних хворих[1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз та забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм і імунологічний захист. [2, 3]. Саме тому дослідження та корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом периопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих та входить до Європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), де передопераційна волемічна підготовка та скорочення термінів голодування має важливе значення [4]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним
Additional Access Points:
Гомон, М.Л.
Дацюк, О.І.

There are no free copies

Find similar

Особливості формування больової реакції в післяопераційому періоді при використанні загального знеболювання [Text] / А. В. Вигонюк [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 62. - Библиогр. в конце ст.

Annotation: Достатньо розповсюдженою теорією післяопераційного болю є трактування його з позиції трансдукції, трансмісії, модуляції, перцепції нервового імпульсу [1]. Очевидно дана теорія є більше теоретичною і відображає наші знання 70-х років попереднього століття. На цій основі мало реальних методів оцінки впливу кожного перерахованого компонента на формування та вираженість больового синдрому в клінічній практиці. Відповідно відсутні патогенетично обґрунтовані і модульовані методи впливу на різного характеру больові синдроми. Так, наприклад, незалежно від характеру хірургічного втручання середньої трав- матичності в післяопераційному періоді пропонуються як нестероїдні протизапальні препарати (часто їх комбінація), так і епідуральна аналгезія, так і центральна аналгезія за допомогою наркотичних аналгетиків [2, 3, 4]. Це свідчить, що патогенетично конкретизованих методик знеболювання обмаль. Саме тому відсоток пацієнтів, які в різні проміжки післяопераційного періоду відчувають біль середньої інтенсивності в більшості клінік сягає 50% і більше. Це є причиною постійного вдосконалення протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), де післяопераційне знеболювання має важливе значення [3]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним
Additional Access Points:
Вигонюк, А. В.
Гончарук, О. С.
Гомон, М. Л.
Косеченко, Н. Ю.
Маслій, В. А.

There are no free copies

Find similar

Гомон, М. Л.
Стан проблеми корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей / М. Л. Гомон, А. В. Вигонюк, О. С. Гончарук // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 81-82

Annotation: : Однією з основних проблем післяопераційного періоду є адекватне знеболювання. Надлишковий біль погіршує загоєння ран, подовжує одужання та сприяє появі ускладнень. Незважаючи на достатню кількість знеболюючих засобів надлишковий післяопераційний біль спостерігається за різними даними у від 36 до 68% пацієнтів. Тому дослідження стану цієї проблеми є актуальним. Мета: Дослідити адекватність корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей
Additional Access Points:
Вигонюк, А. В.
Гончарук, О. С.

There are no free copies

Find similar

Косеченко, Н. Ю.
Периопераційна аналгезія хірургічних втручань у дітей [Text] / Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 72. - Библиогр. в конце ст.

Additional Access Points:
Гончарук, О. С.
Гомон, М. Л.

There are no free copies

Find similar

Актуальність проблеми післяопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії [Text] / В. А. Маслій [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 74. - Библиогр. в конце ст.

Additional Access Points:
Маслій, В. А.
Вигонюк, А. В.
Маслій, В. П.
Гомон, М. Л.
Пахно, І. П.

There are no free copies

Find similar

Мазур, Г. М.
Аналіз використання симпатоміметиків при важкому перебігу септичного шоку / Г. М. Мазур, М. Л. Гомон // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 101

Annotation: В клінічній практиці септичний шок супроводжується гіпотензією, високим рівнем сироваткового лактату при достатньому об’ємі інфузійної терапії. Незважаючи на існуючі схеми стабілізації гемодинаміки, летальність при тяжкому перебігу шоку коливається в межах від 37 до 68%. Гемодинамічна підтримка є основною ургентною складовою невідкладної допомоги при септичному шоці. Особливістю гемодинамічної підтримки є різна чутливість рецепторів до вазопресорів під час шоку. Тому дослідження ефективності інтенсивної терапії септичного шоку з використанням симпатоміметиків є актуальним
Additional Access Points:
Гомон, М. Л.

There are no free copies

Find similar

Клініко-лабораторна діагностика гіперосмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих [Text] / М. Л. Гомон [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 68. - Библиогр. в конце ст.

Additional Access Points:
Гомон, М. Л.
Вигонюк, А. В.
Гомон, Т. М.
Косеченко, Н. Ю.

There are no free copies

Find similar

10.

Післяопераційна мультимодальна аналгезія [Text] / М. Л. Гомон [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 1. - С. 82-83. - Библиогр. в конце ст.

Annotation: Неадекватне післяопераційне знеболювання є найчастішою проблемою незадоволеності пацієнтів лікуванням та причиною післяопераційних ускладнень. Разом з тим частина анестезіологів вважають, що основними препаратами післяопераційного знеболювання у дорослих і дітей повинні бути комбінації нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), позиціонуючи це як мультимодальна аналгезія. Інша частина анестезіологів рахує використання двох і більше НПЗЗ одночасно як поліпрагмазію
Additional Access Points:
Гомон, М. Л.
Гончарук, О. С.
Гомон, Т. М.
Воронюк, В. В.
Скрипка, О. О.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)