Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
the format of presenting the found documents:
full informationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: (<.>A=Козар, О. М.$<.>)
Total number of found documents : 10
Shown documents from 1 till 10
1.

Title of magazine :Международный неврологический журнал -2008year,N 4
Interesting articles :
Кривчун А. М. Особливості перебігу гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії залежно від поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу/ А. М. Кривчун [и др.] (стр.10-15)
Волошина Н. П. Електрофізіологічні показники у хворих із нейроінфекціями і дорсалгією/ Н. П. Волошина, І. Л. Левченко, С. В. Федосєєв (стр.16-20)
Беленичев И. Ф. Митохондриальная дисфункция при церебральной патологии. Нейропротекция Цереброкурином/ И. Ф. Беленичев [и др.] (стр.23-29)
Волохова Г. А. Оптимизация комплексного лечения травматического повреждения мозга в эксперименте/ Г. А. Волохова, А. н. Стоянов (стр.30-36)
Козар О. М. Недостатність мозкового кровообігу у вертебробазилярному басейні: взаємозв’язки судин до та після лікування/ О. М. Козар (стр.37-41)
Віничук С. М. Нейропротекторна терапія в гострий період ішемічного інсульту/ С. М. Віничук [и др.] (стр.42-48)
Грищенко А. Б. Динамика IL-1, IL-4, IL-10 и TNF-альфа у больных рассеянным склерозом на фоне терапии пентоксифиллином/ А. Б. Грищенко [и др.] (стр.51-53)
Островая Т. В. Применение метода интегрального количественного анализа ЭЭГ-паттерна для оценки особенностей биоэлектрической активности мозга у здоровых лиц среднего и пожилого возраста/ Т. В. Островая [и др.] (стр.54-59)
Дзяк Л. А. Диабетическая полинейропатия (этиопатогенез, клиника, диагностика, лечение)/ Л. А. Дзяк, О. А. Зозуля (стр.61-71)
Евтушенко С. К. Стимол и сингалетный кислород в комплексной терапии прогрессирующих мышечных дисплазий и амиотрофий с сочетанной кардиомио- и пневмопатией у детей и подростков/ С. К. Евтушенко [и др.] (стр.72-80)
Налетов С. В. Вторичная профилактика ишемического инсульта/ С. В. Налетов [и др.] (стр.81-84)
Усенко Л. В. Профилактика и коррекция послеоперационных когнитивных дисфункций у больных пожилого возраста/ Л. В. Усенко [и др.] (стр.87-94)
Готь І. М. Клініко-патофізіологічне обгрунтування застосування габапентину у хірургічній стоматології/ І. М. Готь [и др.] (стр.95-101)
Трещинская М. А. Новые возможности лечения синдрома вертебробазилярной артериальной системы/ М. А. Трещинская, О. А. Ключникова, Ю. И. Головченко (стр.102-107)
Шевченко В. С. Клинический случай хронической постлучевой миелопатии/ В. С. Шевченко (стр.108-109)
Пономарев В. В. Болезнь моя-моя: клинический патоморфологический случай/ В. В. Пономарев, О. А. Юдина (стр.110-114)
Черний В. И. Возможности дифференцированного подхода к лечению демиелинизирующих заболеваний нервной системы/ В. И. Черний [и др.] (стр.115-119)
Евтушенко С. К. Эффективность и безопасность применения препарата Энкорат при идиопатических эпилепсиях у детей/ С. К. Евтушенко [и др.] (стр.120-125)
Wei Z.-H. Метаанализ: эффективность ноотропного препарата Церебролизин в лечении болезни Альцгеймера/ Z. -H. Wei, Q. -B. He, H. Wang (стр.126-132)
Евтушенко О. С. Диагностика и терапия энуреза у детей/ О. С. Евтушенко [и др.] (стр.133-136)
Лисовский Е. В. Применение препарата Глицисед в практике детского невролога/ Е. В. Лисовский [и др.] (стр.137-141)
Яворская О. Л. Роль цветного дуплексного сканирования в диагностике патологической извитости внутренней сонной артерии у детей с фармакорезистентными и курабельными формами эпилепсии/ О. Л. Яворская (стр.142-144)
Шанько Г. Г. Некоторые теоретические аспекты лечения и реабилитации при неврологических нарушениях у детей раннего возраста/ Г. Г. Шанько (стр.145-148)
X Міжнародна конференція "Актуальні питання неврології" (стр.149-164)
Interesting articles :
Find similar


2.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Козар О. М.
Title : Недостатність мозкового кровообігу у вертебробазилярному басейні: взаємозв’язки судин до та після лікування
Place of publication : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2008. - № 4. - С. 37-41 (Cipher МУ64/2008/4)
Subject headings: Мозгового кровообращения расстройства-- тер-- этиол
Вертебрально-базилярная недостаточность-- тер-- этиол
Позвоночника болезни-- осл
Ультрасонография допплеровская транскраниальная-- методы
Find similar

3.

Title of magazine :Международный неврологический журнал -2009year,N 1
Interesting articles :
Hurtado O. Длительная терапия ЦДФ-холином способствует функциональному восстановлению и увеличивает пластичность нейронов после инсульта/ O. Hurtado [и др.] (стр.9-17)
Цымбалюк В. И. Влияние трансплантации эмбриональной нервной ткани на клиническое течение эпилептического синдрома у больных детским церебральным параличом/ В. И. Цымбалюк, Л. Д. Пичкур (стр.18-23)
Радченко С. М. Состояние церебральной гемодинамики у лиц с сосудистыми расстройствами на раннем этапе по данным допплерографии/ С. М. Радченко (стр.24-28)
Шевага В. М. Вплив Кортексину на когнітивні функції та стан глутатіон-залежної ланки антиоксидантної системи в пацієнтів у гострому періоді черепно-мозкової травми/ В. М. Шевага, О. Я. Кухленко, О. Я. Кобилецький (стр.29-32)
Луцкий И. С. Сравнение эффективности инъекционных и таблетированных форм витаминов группы В при лечении полинейропатий/ И. С. Луцкий [и др.] (стр.35-38)
Протасов К. В. Кавинтон форте при лечении дисциркуляторной энцефалопатии у больных ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией/ К. В. Протасов [и др.] (стр.39-43)
Козар О. М. Об’єктивні критерії позитивних змін мозкового кровообігу внаслідок лікування недостатності мозкового кровообігу у вертебробазилярному басейні/ О. М. Козар (стр.44-50)
Грищенко А. Б. Вплив Тренталу® на церебральну гемодинаміку при патології пре- й інтерцеребральних судин у хворих на розсіяний склероз/ А. Б. Грищенко (стр.53-56)
Западнюк Б. В. Про доцільність застосування комплексної терапії у лікуванні хворих із вертеброгенними радикулопатіями/ Б. В. Западнюк, О. О. Копчак (стр.57-61)
Alvarez X.Anton. Положительные эффекты лечения церебролизином, выражающиеся в улучшении когнитивных функций, клинической картины и нормализации биоэлектрической активности мозга у пациентов с травматическим повреждением головного мозга в подостром периоде (исследовательская работа)/ X.Anton Alvarez [и др.] (стр.62-70)
Бондаренко Л. А. Эпидемиология, клинико-функциональные характеристики и качество жизни больных миастенией жителей Европейского Севера/ Л. А. Бондаренко, Г. О. Пенина (стр.71-75)
Lakshmi C.V.S. Применение топирамата в профилактике детской мигрени: двойное слепое плацебо-контролируемое исследование/ C. V.S. Lakshmi [и др.] (стр.76-84)
Пітик М. І. Невропатія лицьового нерва: особливості патогенезу, діагностики й лікування в дітей та підлітків/ М. І. Пітик, І. І. Ліскевич (стр.85-90)
Новикова О. В. Магнерот® в лечении неврологических заболеваний/ О. В. Новикова (стр.91-92)
Гришина Д. А. Роль препарата Билобил в лечении больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга/ Д. А. Гришина, А. С. Кадыкова, Н. В. Шахпаронова (стр.95-97)
Бурчинский С. Г. Альфа-липоевая кислота и современные стратегии нейропротекции/ С. Г. Бурчинский (стр.98-102)
Беленичев И. Ф. Новые возможности лечения алкогольной болезни. Перспективы применения Цереброкурина®/ И. Ф. Беленичев, С. В. Павлов, Н. В. Бухтиярова (стр.105-119)
Эспа-липон (альфа-липоевая кислота) в лечении диабетической полиневропатии (стр.120-123)
Кудряшова О. Ю. Эсмолол: селективный бета-адреноблокатор с быстрым и обратимым действием/ О. Ю. Кудряшова, Д. А. Затейщиков, Б. А. Сидоренко (стр.124-134)
Шнайдер Н. А. Дистрофическая миотония и беременность/ Н. А. Шнайдер (стр.135-141)
Карпенко В. Г. Особенности клиники и диагностики преэклампсии тяжелой степени/ В. Г. Карпенко, Н. М. Пасиешвили (стр.142-143)
Морозова Т. М. Неонатальные судороги: диагностика и терапия (лекция)/ Т. М. Морозова [и др.] (стр.144-154)
Гончаров Г. В. Клинические и диагностические аспекты родовой травмы головы/ Г. В. Гончаров, О. В. Кочин (стр.155-162)
Шепотинник Е. В. Летняя школа неврологов/ Е. В. Шепотинник (стр.163-165)
Траилин А. В. Белок S100В: нейробиология, значение при неврологической и психиатрической патологии/ А. В. Траилин, О. А. Левада (стр.166-175)
Корнієнко І. А. Джон Х’юлінгс Джексон - видатний англійський невролог/ І. А. Корнієнко (стр.179-181)
Interesting articles :
Find similar


4.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Козар О. М.
Title : Об’єктивні критерії позитивних змін мозкового кровообігу внаслідок лікування недостатності мозкового кровообігу у вертебробазилярному басейні
Place of publication : Международный неврологический журнал. - 2009. - № 1. - С. 44-50 (Cipher МУ64/2009/1)
Subject headings: Вертебрально-базилярная недостаточность-- тер-- ультрасон
Ультрасонография допплеровская дуплексная
Иглотерапия
Find similar

5.

Title of magazine :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022year т.12,N 3
Interesting articles :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Interesting articles :
Find similar


6.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Каліновська І. В., Лісова К. М., Козар О. М.
Title : Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності
Parallel titles :Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy
Place of publication : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35 (Cipher НУ45/2022/12/3)
Notes : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-main: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОД -- FETUS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Annotation: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітностіThe article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Find similar

7.

Title of magazine :Буковинський медичний вісник -2023year т.27,N 4
Interesting articles :
Бабій Н. В. Фактори ризику виникнення прееклампсії у вагітних групи ризику/ Н. В. Бабій (стр.3-5)
Бідучак А. С. Аналіз роботи зі зверненнями громадян в Україні та рівні їх контролю/ А. С. Бідучак (стр.6-11)
Батіг І. В. Особливості ортодонтичного лікування хворих на генералізований пародонтит/ І. В. Батіг, А. В. Борисенко (стр.12-16)
Ханюков О. О. Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця/ О. О. Ханюков, О. В. Бучарський (стр.17-20)
Василів М.-А. Л. Аналіз варіантів прохідності отвору лобової пазухи за даними комп’ютерної томографії/ М.-А. Л. Василів, З. З. Масна (стр.21-25)
Галицька В. О. Ефективність використання розувастатину та легеневої реабілітації у пацієнтів з поєднаним перебігом бронхіальної астми, ХОЗЛ та цукрового діабету 2-го типу/ В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька (стр.26-31)
Процайло М. Д. Особливості психологічної підготовки перед операціями у практиці дитячого ортопеда-травматолога та хірурга/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.32-38)
Дуве Х. В. Зміни параметрів церебральної гемодинаміки у пацієнтів з енцефалопатіями різного генезу/ Х. В. Дуве, С. І. Шкробот (стр.39-46)
Козар О. М. Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів/ О. М. Козар, І. В. Каліновська (стр.47-50)
Кушнір Ю. А. Феноменологічна оцінка особливостей негативної симптоматики у пацієнтів з шизофренією/ Ю. А. Кушнір (стр.51-57)
Литвин Б. А. Частота загострень артеріальної гіпертензії, депресія і тривога в умовах війни в Україні: окрема статистика та результати опитування/ Б. А. Литвин [та ін.] (стр.58-62)
Лозова Л. А. Результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок/ Л. А. Лозова (стр.63-68)
Пасєчко Н. В. Тиреоїдна дисфункція у жінок із метаболічним синдромом та цукровим діабетом 2-го типу/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчінська, Л. В. Наумова (стр.69-73)
Продан А. М. Морфологічні зміни внутрішніх органів після емболізації лівої артерії шлунка в експерименті/ А. М. Продан, Т. К. Головата (стр.74-77)
Дутка Р. Я. Патогенетичне та клінічне обґрунтування синтропічної патології на основі метаболічного синдрому, ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу/ Р. Я. Дутка [та ін.] (стр.78-86)
Шурма А. І. Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.87-92)
Тащук В. К. Діджиталізація ЕКГ в оптимізації діагностики гострого та хронічного коронарного синдромів/ В. К. Тащук, О. В. Маліневська-Білійчук (стр.93-99)
Khaniukov O. O. Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance/ О. О. Khaniukov [та ін.] (стр.100-105)
Кірієнко Т. В. Коморбідність каменів верхніх сечовивідних шляхів та кардіоваскулярної патології: фактори ризику та спільні патофізіологічні механізми/ Т. В. Кірієнко, А. І. Бойко (стр.106-111)
Процак Т. В. Актуальність використання штучного інтелекту в сучасних умовах освітнього процесу/ Т. В. Процак [та ін.] (стр.112-116)
Сидорчук Л. П. Вимоги й очікування щодо професійної готовності медичної сестри до надання паліативної допомоги онкологічним пацієнтам/ Л. П. Сидорчук (стр.117-120)
Domanchuk T. Comparative analysis of the dynamics of indicators of timely detection of malignant neoplasms of the stomach in Ukraine and Bukovyna for 2006-2020/ T. Domanchuk [та ін.] (стр.121-126)
Батіг В. М. Критеріі якості підготовки навчально-методичного забезпечення на кафедрі терапевтичної стоматології стоматологічного факультету у студентів та лікарів-інтернів у підготовці майбутніх лікарів-практиків/ В. М. Батіг [та ін.] (стр.127-132)
Геруш І. В. Полянський Ігор Юлійович - хірург, вчений, педагог (до 70-річчя з дня народження)/ І. В. Геруш [та ін.] (стр.133-134)
Interesting articles :
Find similar


8.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Title : Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів
Parallel titles :Risk factors for prolonged pregnancy beyond 40 weeks
Place of publication : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 47-50 (Cipher БУ5/2023/27/4)
Notes : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-main: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів. Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології. Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0. Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю. Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітностіProlonged and postterm pregnancy at the current stage is one of the urgent problems in the field of obstetrics and gynecology. It is due to both the high frequency of pathological processes during childbirth and in the context of pathological changes occurring with the fetus, which leads to an increase in perinatal mortality. Perinatal mortality rates, depending on literary sources, reach 19%, and neonatal morbidity can be up to 28%. All these complications are associated with poor resistance of the fetus to hypoxia due to increased maturity of brain structures and reduced oxygen supply due to dystrophic and involutional changes in the placenta. Therefore, studying the risk factors for prolonged pregnancy after 40 weeks becomes especially important. Therefore, postterm pregnancy should be considered as a pathological condition arising under the influence of various factors. Aim. To carry out a retrospective analysis of the records of childbirth with prolonged pregnancy for more than 40 weeks and to evaluate the risk factors for the occurrence of this pathology. Material and methods. In order to study the immediate and long-term consequences of the development of the prolongation of pregnancy for more than 40 weeks, we conducted a retrospective study of 100 pregnancy and childbirth cases for 2021-2022 at the Chernivtsi Regional Perinatal Center The standard method of mathematical analysis using Student's criteria, the standard and specialized computer program Libre Office Calc 7.0 was used for statistical processing of the obtained data. Results. In order to identify the risk factors of prolonged pregnancy, a comparative analysis of somatic, obstetrical and gynecological anamnesis, features of pregnancy in 100 women with prolonged and postterm pregnancies was carried out. As can be seen from the data presented in Table 1, no significant difference between the number of young first-borns in the groups was found. The share of young first-borns (up to 20 years old) is somewhat higher in prolonged pregnancies (28% versus 22% in late pregnancies). It is characteristic that there were 1.1 times more patients over 30 years of age in the postterm pregnancy group than in the prolonged pregnancy group (78% and 72%, respectively). Conclusions. The analysis of the somatic and obstetric and gynecological history, as well as the characteristics of the course of the current pregnancy, allows to determine the risk factors that indicate the possibility of the development of a delayed pregnancy
Find similar

9.

Title of magazine :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2023year т.22,N 4
Interesting articles :
Бакун О. В. Діагностика генітального ендометріозу методами поляризаційно-фазової інтроскопії полікристалічної структури/ О. В. Бакун, О. М. Юзько (стр.6-13)
Гошовська А. В. Оцінка диференційованого лікуваннія первинної плацентарної дисфункції у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів/ А. В. Гошовська (стр.14-19)
Романовський М. Я. Експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку ентеральної недостатності при абдомінальному сепсисі/ М. Я. Романовський, В. П. Польовий (стр.20-27)
Продан А. М. Якість життя після баріатричних операцій/ А. М. Продан, В. Г. Дживак (стр.28-31)
Небесна З. М. Динаміка змін судинного русла та органометричних показників яєчок білих щурів при експериментальній термічній травмі шкіри та за умов корекції ксенодермальним субстратом/ З. М. Небесна [та ін.] (стр.32-44)
Небесна З. М. Морфометрична характеристика структурних компонентів щитоподібної залози за умов змодельованої термічної травми шкіри/ З. М. Небесна [та ін.] (стр.45-51)
Якимович Д. В. Аналіз щільності твердих тканин пришийкової ділянки постійних зубів різних груп/ Д. В. Якимович, З. З. Масна, О. З. Масна-Чала (стр.52-58)
Тимчук О. Б. Сучасна лікувальна тактика із використанням відеоендоскопічної апаратури при ускладненому дивертикуліті товстої кишки/ О. Б. Тимчук (стр.59-64)
Варварук М.-І. Р. Морфологічні особливості репаративного процесу в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті за застосуванням стовбурових клітин/ М.-І. Р. Варварук, Т. К. Головата, А. І. Довгалюк (стр.65-73)
Полянський І. Ю. Використання низькоінтенсивного лазерного опромінення в комплексному лікуванні ран/ І. Ю. Полянський, І. М. Мельник (стр.74-79)
Іванчук І. М. Субмікроскопічні зміни кори головного мозку щурів при ДМГ-індукованому експериментальному онкогенезі та за умов коригуючого впливу наноматеріалів/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.80-87)
Головата Т. К. Еволюція морфологічних змін стінки жовчного міхура в різні терміни виконання лапароскопічної холецистектомії/ Т. К. Головата, М. О. Ониськів (стр.88-92)
Ткачук С. С. Вікові особливості змін структури лімфоїдної популяції тимуса щурів після гострого порушення мозкового кровотоку в басейні сонних артерій/ С. С. Ткачук, О. В. Ткачук, О. І. Денисенко (стр.93-101)
В’юн І. А. Результати хірургічного лікування хворих з флегмонами шиї при використанні портативної системи для лікування ран під негативним тиском/ І. А. В’юн, А. Ю. Королевська (стр.102-109)
Геруш І. В. «Розум людини обдумує шлях її, але кроки її наставляє господь»: до 65-річчя від дня народження професора Ахтемійчука Юрія Танасовича (1958-2014)/ І. В. Геруш [та ін.] (стр.110-114)
Пикалюк В. С. Славетні імена українських анатомів сучасності: професор Володимир Георгійович Ковешніков/ В. С. Пикалюк, В. З. Сікора (стр.115-119)
Козар О. М. Переношена вагітність в сучасному акушерстві/ О. М. Козар, І. В. Каліновська (стр.120-128)
Пастернак Б. О. Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику/ Б. О. Пастернак, І. В. Каліновська (стр.129-133)
Професор Віктор Павлович Польовий (до 60-річчя від дня народження) (стр.134-135)
Interesting articles :
Find similar


10.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Title : Переношена вагітність в сучасному акушерстві
Parallel titles :Postponed pregnancy in modern obstetrics
Place of publication : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 120-128 (Cipher КУ26/2023/22/4)
Notes : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-main: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених. Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану. Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи. Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти. Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу. У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерствіDelayed pregnancy is one of the key problems of modern obstetrics that requires attention and study. The article examines the current state of research and approaches to the diagnosis and treatment of this phenomenon, provides an analysis of literature data on risk factors for late pregnancy, features of the course of pregnancy and childbirth, complications during childbirth, and assessment of the condition of newborns.In particular, many authors pay attention to the increase in cases of delayed pregnancy in modern society and its possible causes. Particular attention is paid to the risk factors that may contribute to this condition, such as the age of the mother, the presence of chronic diseases, genetic aspects and other factors that may determine the occurrence of this condition.An analysis of the methods of diagnosing late pregnancy, including modern technologies that allow timely detection of this condition and determination of its causes, was also carried out. In the literature, the authors note the role of ultrasound examination and its eff ectiveness in detecting and studying late pregnancy. Current approaches to the management of late pregnancy, such as drug therapy, surgery, and supportive care, are highlighted.Most authors emphasize the importance of an individualized approach to each case of late pregnancy and the determination of optimal treatment that takes into account both medical and psychosocial aspects.It has been shown that late pregnancy signifi cantly aff ects the intrauterine condition of the fetus and the development of diseases in the early neonatal period, therefore the authors discuss possible ways to prevent such consequences, as well as the importance of postpartum care and monitoring.The article highlights the perspective of further research into this pathology and the importance of developing new technologies and approaches to improve the diagnosis and treatment of delayed pregnancy in the future. The role of biomarkers and genetic tests for early diagnosis and prediction of late pregnancy is highlighted. Overall, the article makes an important contribution to the understanding and management of late pregnancy in modern obstetrics
Find similar

 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)