Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (3)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>A=Туманова, Л. Є.$<.>)

Total number of found documents : 85
Shown documents from 1 till 30

1-30 31-60 61-85

Туманова, Л. Є.
Стан мікробіоценозу статевих шляхів у обстежених вагітних післяекстракорпорального запліднення методом ІКСІ [Text] / Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 122-124

MeSH-main:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ И МИКОЗЫ -- BACTERIAL INFECTIONS AND MYCOSES
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Additional Access Points:
Молчанова, О.О.

Number of copies: 1
ЧЗ (1)
Free: ЧЗ (1)

Find similar

Дані пренатального скринінгу та перебіг другого триместру вагітності в жінок із великим інтергенетичним інтервалом [Text] / О. В. Сорокін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 4. - С. 11-13

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, этиология)
РОДЫ, ИНТЕРВАЛЫ МЕЖДУ РОДАМИ -- BIRTH INTERVALS
ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН ЧЕЛОВЕКА, БЕТА СУБЪЕДИНИЦА -- CHORIONIC GONADOTROPIN, BETA SUBUNIT, HUMAN (кровь)
ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН -- CHORIONIC GONADOTROPIN (диагностическое применение, кровь)

ЭСТРИОЛ -- ESTRIOL (диагностическое применение, кровь)
Additional Access Points:
Сорокін, О. В.
Хомінська, З. Б.
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

Перебіг першого триместру вагітності та показники пренатального скринінгу в жінок із великим інтергенетичним інтервалом [Text] / О. В. Сорокін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 3. - С. 25-28

MeSH-main:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
ЗАТЫЛОЧНОЙ ЧАСТИ ПРОЗРАЧНОСТИ ИЗМЕРЕНИЕ -- NUCHAL TRANSLUCENCY MEASUREMENT (использование)
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН -- CHORIONIC GONADOTROPIN (диагностическое применение)
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS (диагностическое применение)
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY (генетика)
БЕРЕМЕННОСТЕЙ ЧИСЛО -- GRAVIDITY (генетика)
Additional Access Points:
Сорокін, О. В.
Хомінська, З. Б.
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

Туманова, Л. Є.
Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ [Text] / Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2014. - № 4. - С. 34-38

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование)
СПЕРМЫ ИНЪЕКЦИИ ИНТРАЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ -- SPERM INJECTIONS, INTRACYTOPLASMIC (использование)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Additional Access Points:
Молчанова, О. О.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

Туманова, Л. Є.
Сучасний погляд на ендокринну функцію плаценти (огляд літератури) [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 4. - С. 33-36. - Библиогр.: с.35-36

MeSH-main:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН -- CHORIONIC GONADOTROPIN
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
КОРТИКОЛИБЕРИН -- CORTICOTROPIN-RELEASING HORMONE
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR
ОБЗОР -- REVIEW
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

Туманова, Л. Є.
Сучасні погляди на етіологію та патогенез фоновиз і передракових захворювань шийки матки у вагітних (огляд літератури) [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць, Н. П. Бадзюк // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 29-32

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (диагноз, этиология)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (диагноз, этиология)
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.
Бадзюк, Н. П.

There are no free copies

Find similar

Туманова, Л. Є.
Кардіотокографічні та допплерометричні показники матково-плацентарно-плодового кровообігу у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ [Text] / Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - № 1. - С. 42-45

MeSH-main:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование, методы)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (физиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
Additional Access Points:
Молчанова, О. О.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

    Туманова, Л. Є.
    Пологи з великим інтергенетичним інтервалом: сучасна тенденція [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Сорокін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - Т. 71, № 6. - С. 75-78

Rubrics: Роды, интервалы между родами

   Материнский возраст 35 лет и старше

   Беременность повышенного риска

   Родов количество в анамнезе

Additional Access Points:
Сорокін, О. В.

There are no free copies

Find similar

    Фактори ризику асфіксії новонароджених у жінок із хронічним пієлонефритом [Text] / Н. Ю. Бондаренко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 73-75

Rubrics: Беременности осложнения--осл

   Пиелонефрит--берем--осл

   Асфиксия новорожденного--этиол

Additional Access Points:
Бондаренко, Н. Ю.
Туманова, Л. Є.
Деменіна, Н. К.
Подольський, Вол. В.
Латишева, З. М.

There are no free copies

Find similar

10.

    Стан системи L-аргінін - оксид азоту у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок і їх роль у розвитку прееклампсії [Text] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 6. - С. 69-71

Rubrics: Беременности осложнения--метаб

   Пиелонефрит--берем--метаб

   Гломерулонефрит--берем--метаб

   Преэклампсия--метаб--этиол

   Аргинин--метаб

   Азота оксиды--метаб

Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Іщенко, Г. І.
Подольський, Вл. В.
Латишева, З. М.

There are no free copies

Find similar

11.

    Застосування донаторів оксиду азоту в комплексній профілактиці прееклампсії у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок [Text] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 5. - С. 106-108

Rubrics: Преэкломпсия--проф--этиол

   Азота оксиды--берем--тер прим

   Пиелонефрит--берем--лек тер--осл

   Гломерулонефрит--берем--лек тер--осл

Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Іщенко, Г. І.
Подольський, Вол В.
Деменіна, Н. К.

There are no free copies

Find similar

12.

Вивчення імуногістохімічних особливостей материнської та фетальної частин плаценти у жінок з хронічним гломерулонефритом і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл [Text] / Т. В. Волошина [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 3. - С. 13-16

MeSH-main:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (осложнения)
ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (иммунология, патофизиология)
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID (вредные воздействия)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (иммунология, этиология)
(использование)
Additional Access Points:
Волошина, Т. В.
Задорожна, Т. Д.
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

13.

Морфологічні особливості материнської та фетальної частин плаценти у жінок з хронічним гломерулонефритом і різним рівнем антифосфоліпідних антитіл [Text] / Т. В. Волошина [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 2. - С. 17-21

MeSH-main:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID (вредные воздействия)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
Additional Access Points:
Волошина, Т. В.
Задорожна, Т. Д.
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

14.

    Туманова, Л. Є.
    Динаміка частоти пологів у жінок з великим інтергенетичним інтервалом [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Сорокін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 3. - С. 67-70

Rubrics: Беременностей число

   Родов количество в анамнезе

   Роды, интервалы между родами

   Беременности осложнения--этиол

   Родов осложнения--этиол

Additional Access Points:
Сорокін, О. В.

There are no free copies

Find similar

15.

Туманова, Л. Є.
Сучасна діагностика захворювань піхви у вагітних [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць, О. В. Мілєвський // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - N 3. - С. 38-42. - Библиогр.: с.42

MeSH-main:
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (диагностика, классификация)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Key words(unnormalized):
ВАГІНОСКОПІЯ
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.
Мілєвський, О. В.

There are no free copies

Find similar

16.

Туманова, Л. Є.
Гормональна функція жовтого тіла, трофобласта і плаценти у жінок, які завагітніли двійнями після лікування безплідності [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 22-29

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ДВУМЯ ПЛОДАМИ -- PREGNANCY, TWIN
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
ЖЕЛТОГО ТЕЛА ГОРМОНЫ -- CORPUS LUTEUM HORMONES
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Annotation: Під час динамічного спостереження за гормональними показниками крові жінок усіх трьох груп протягом І триместру виявлено прогресивне збільшення вмісту естрадіолу та прогестерону. При цьому темпи збільшення вмісту естрадіолу у крові в динаміці вагітності були більшими, ніж прогестерону. При двійнях (після ЕКЗ) зростання прогестерону сягало понад 50%, а естрадіолу — до 30–40% і практично не залежало від чинника безпліддя. При багатоплідній самостійній вагітності збільшення прогестерону досягало близько 40–60% (найнижчий приріст був при поєднаній безплідності), а зростання естрадіолу — близько 75% і практично не різнилося по групах. У терміні 7–10 тижнів вагітності концентрація прогестерону була достовірно вищою в жінок після ЕКЗ відносно показників у пацієнток після самостійного запліднення. У цей термін рівень прогестерону не залежав від форми безплідності. Аналогічні зміни спостерігалися відносно рівня естрадіолу в обстежених жінок. Співвідношення прогестерон/естрадіол практично не різнилося по групах. Рівень естрадіолу у крові жінок (11–14 тижнів вагітності) також практично не різнився як залежно від форми безплідності, так і від методу запліднення. У 11–14 тижнів порівняння показників рівня прогестерону показало достовірно високі показники в жінок із багатоплідною вагітністю після ДРТ, що свідчить про інтенсивну гормонопродукуючу функцію за рахунок плацент двох плодів. Слід зазначити, що при ендокринній та поєднаній безплідності в жінок після ЕКЗ були достовірно вищими показники порівняно зі значеннями в жінок аналогічних груп після самостійного запліднення. Вміст статевих гормонів і в 7–10 тижнів, і в 11–14 тижнів вагітності в усіх групах після ДРТ був вищим, ніж при вагітності шляхом природного запліднення. Рівень прогестерону в 11–14 тижнів вагітності двома плодами в жінок після природного запліднення становив 256,45±27,6 нмоль/л, тоді як такий самий показник у вагітних двома плодами після ДРТ дорівнював 337,5±26,7 нмоль/л. Більш тривале (до 13 тижнів) зниження коефіцієнта прогестерон/естрадіол репрезентує більш виражену відносну прогестеронову недостатність і гіперестрогенію в жінок після ДРТ. Високі рівні прогестерону в І триместрі вагітності, особливо в жінок після ДРТ (Іа, ІІа, ІІІа групи) були результатом інтенсивної підтримувальної терапії прогестагенами, що необхідно для забезпечення гестаційного процесу в І триместрі в програмі ДРТ. Також досліджено показники β-ХГЛ та PAPP-А у жінок в 11–14 тижнів вагітності по групах, як класичні маркери скринінгу природжених вад розвитку плода та ризику виникнення ускладнень вагітності. Так, PAPP-А при вагітностях після ДРТ достовірно не відрізнявся від такого при вагітностях шляхом природного запліднення, але мав тенденцію до підвищення при багатоплідній вагітності. Висновки. У 7–10 тижнів вагітності двійнями після ДРТ у жінок були вищими показники естрадіолу та прогестерону, ніж у вагітних двійнями шляхом природного запліднення. У 11–14 тижнів вагітності двійнями естрадіол не відрізнявся в жінок по групах і не залежав від методу запліднення, а рівень прогестерону був вищим у вагітних після ДРТ. При двійнях (після ДРТ) темп зростання прогестерону був вищим, ніж естрадіолу. При самостійному заплідненні темпи зростання естрадіолу значно випереджали зростання рівня прогестерону у вагітних з ендокринною та поєднаною безплідністю в анамнезі. Концентрація асоційованого з вагітністю плазмопротеїну (PAPP-А) при вагітностях після ДРТ достовірно не відрізнялася від такої при вагітностях шляхом природного запліднення і не залежала від фактора безплідності
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

17.

Туманова, Л. Є.
Передній матково-шийковий кут як новий ультразвуковий маркер передчасних пологів у вагітних з ендокринним і поєднаним безпліддям в анамнезі [Text] = The anterior uterocervical angle as a new ultrasound marker of preterm labor in pregnant women with a history of endocrine and combined infertility / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 34-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, патофизиология, ультрасонография, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, эпидемиология)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (аномалии, патофизиология, ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Annotation: У жінок з ендокринним або поєднаним безпліддям, найчастіше після стимуляції овуляції або в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, спостерігається висока частота загрози переривання вагітності на різних термінах, зумовлена формуванням недостатності лютеїнової фази циклу в поєднанні з гіперандрогенією і розвитком функціональної істміко-цервікальної недостатності в кожної третьої вагітної. Незалежно від причин на сьогодні немає чітких і ранніх діагностичних критеріїв цього ускладнення вагітності
In women with endocrine and concomitant infertility there is a high frequency of the threat of termination of pregnancy at different periods, most often after stimulation of ovulation or as a result of assisted reproductive technologies, due to the formation of insufficiency of the luteal phase of the cycle in combination with hyperandrogenism and functional cervical insufficiency in every third pregnant woman. Regardless of the reasons, today there are no clear and early diagnostic criteria for this complication of pregnancy
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

18.

Туманова, Л. Є.
Гормональний моніторинг функції жовтого тіла, трофобласта і плаценти при одноплідній вагітності в жінок із різними видами безплідності в анамнезі [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕЛТОГО ТЕЛА ГОРМОНЫ -- CORPUS LUTEUM HORMONES
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL
Annotation: Рівень гормонів естрадіолу та прогестерону в жінок після ДРТ на 7–10-му тижнях вагітності був вищим, ніж у жінок із безплідністю в анамнезі при самостійному заплідненні. Вже на 11–14-му тижнях вагітності ці показники в тих самих групах не різнилися. За самостійного запліднення темпи зростання естрадіолу значно випереджали збільшення рівня прогестерону у вагітних із безплідністю в анамнезі. Концентрація PAPP-А в І триместрі у вагітних після ДРТ достовірно не відрізнялася від показників у жінок із природним заплідненням. Вміст β-ХГЛ на 11–14-му тижнях вагітності в групах жінок після ДРТ був вищим в 1,5–2 рази. Найвищі показники були у вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

19.

Туманова, Л. Є.
Показники вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 23-27

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Annotation: Мета дослідження: вивчення рівня вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 127 жінок: І група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність; ІІ група – 37 жінок з безплідністю трубно-перитонеального генезу; ІІІ група – 30 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором; ІV (контрольна) група – 25 здорових вагітних без безплідності в анамнезі. Для визначення рівня 25-гідроксивітаміну D застосовували метод двостадійного імуноферментного аналізу. Результати. Недостатність та дефіцит вітаміну D у І триместрі вагітності мали по 5 (20,0%) жінок без безплідності в анамнезі, у ІІІ триместрі – 40% та 28% відповідно. Дефіцит 25-гідроксивітаміну D у І групі виявлено у 15 (42,9%) пацієнток у I триместрі та у 20 (57,1%) – у ІІІ триместрі, у ІІ групі – у 10 (27,0%) та 17 (45,9%) осіб відповідно, у ІІІ групі – у 15 (50,0%) та 18 (60,0%) жінок відповідно. Кількість хворих із дефіцитом вітаміну D протягом вагітності у групах хворих із безплідністю в анамнезі була достовірно більшою порівняно з вагітними без безплідності в анамнезі. Також серед пацієнток І, ІІ та ІІІ груп протягом вагітності відзначено збільшену частку осіб з недостатністю вітаміну D порівняно з жінками IV групи. Заключення. У динаміці вагітності серед жінок із безплідністю в анамнезі встановлено збільшення кількості осіб з недостатністю та дефіцитом вітаміну D, найбільшу частку яких виявлено серед вагітних з ендокринною безплідністю та безплідністю трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

20.

Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі [Text] = History of breasts during pregnancy in women with a history of endocrine and inflammatory infertility / Л. Є. Туманова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (физиология)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
Annotation: Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності
Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група — 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група — 50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група — 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група — 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%) — фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%) — фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%) — фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%) — фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі — 70,0% і 83,3% відповідно
A significant increase in the incidence of mammary pathology to 70.0% and 83.3%, respectively, in women with endocrine and combined infertility in history is explained by the presence of factors of the development of mastopathies, namely: age, burdened gynecological history (endocrine and combined, infertile, increased frequency of somatic pathology (metabolic syndrome, obesity, insulin resistance), complicated course of pregnancy
Patients and methods. We examined breasts during pregnancy in 160 women. The distribution of pregnant women into groups is based on the factor of infertility: group I — 50 pregnant women who had a history of endocrine infertility, group II — 50 pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis, group III — 30 pregnant women who had a history of combined infertility endocrine, control group — 30 healthy pregnant women without history of infertility. All women underwent palpation and ultrasound examination of the mammary glands during pregnancy. Results. In the control group with ultrasound examination and palpation of the mammary glands, only 4 (13.3%) pregnant women without infertility revealed a history of mammary gland pathology, of these in 2 pregnant women (6.7%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrotic component, breast fibroadenoma was 1 (3.3%), and 1 (3.3%) had signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. In ultrasound examination and palpation of mammary glands, 35 (70.0%) pregnant women with a history of endocrine infertility (group I) found a pathology of mammary glands, of these, in 18 pregnant women (36.0%) of the first group, we found fibrocystic mastopathy with predominance fibrous component, in 5 (10.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 12 (24.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of cystic component. In the second group, ultrasound examination and palpation of mammary glands in 12 (24.0%) pregnant women with inflammatory infertility revealed a history of mammary gland pathology, of which in 5 pregnant women (10.0%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with a predominance of fibrous component, in 2 (4.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 5 (10.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. At ultrasound examination and palpation of mammary glands in 25 (83.3%) pregnant women of group III with combined infertility in the anamnesis revealed pathology of mammary glands, of them in 10 pregnant women (33.3%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrous component, in 5 (16.6%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 10 (33.3%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. Conclusions. In 13.3% of healthy pregnant women with ultrasound examination and palpation of the mammary glands revealed a pathology of the mammary glands. Pregnant women with inflammatory infertility had a history of breast cancer (II) in 24.0% of patients. In women with a history of endocrine (I) and combined (III) infertility, there was a significant increase in mammary pathology (70.0% and 83.3%, respectively)
Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Деменіна, Н. К.
Гридина, Т. І.

There are no free copies

Find similar

21.

Туманова, Л. Є.
Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі [Text] = Therapeutic options for pre-gravidary training in women with a history of combined infertility / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 53-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE (действие лекарственных препаратов)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Annotation: Мета дослідження: обґрунтування та оцінювання удосконалення прегравідарної підготовки у жінок із поєднаними факторами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 102 жінки, у яких діагностовано одночасно два фактори безплідності – безплідності трубного походження та безплідності, пов’язаної з ановуляцією, спричиненою гіперпролактинемією та синдромом полікістозних яєчників. Усі пацієнтки були розподілені на групи залежно від схеми прегравідарної підготовки, яку отримували протягом трьох місяців: 1-а група (52 жінки) отримувала базову прегравідарну підготовку (дидрогестерон, фолієва кислота, метформін) у поєднанні з дієтою; 2-а група (50 пацієнток) – удосконалену схему прегравідарної підготовки (дидрогестерон, метилтетрагідрофолат, йодид калію, вітамін D3, комплекс із міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу) у поєднанні з дієтою. Достовірність для відносних величин оцінювали за методом кутового перетворення Фішера. Результати. У жінок 1-ї групи кількість випадків гестаційного діабету (30,8%) була дещо більшою, ніж у пацієнток 2-ї групи (20,0%), частота фетальної макросомії – достовірно вищою (19,2% та 10,0% осіб відповідно). Частота загрози раннього викидня в осіб 2-ї групи була значно нижчою (40,0%), ніж 1-ї групи (69,2%), загрози пізнього викидня – вдвічі нижчою (14,0% та 26,9% відповідно). Висновки. Запропонований комплекс предгравідарної підготовки у жінок із поєднаною формою безплідності (трубна безплідність та безплідність, пов’язана з ановуляцією), до якого входять інозитоли, сприяє більш значному зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень
The objective: to substantiate and evaluate the improvement of pre-gravida preparation in women with a history of combined infertility factors. Materials and methods. We examined 102 women who were diagnosed with two factors of infertility simultaneously – infertility of tubal origin and infertility associated with anovulation caused by hyperprolactinemia and polycystic ovary syndrome. All patients were divided into groups according to the three-month pre-gravida preparation regimen: the 1st group (52 women) received basic pre-gravida preparation (dydrogesterone, folic acid, metformin) in combination with diet; the 2d group 2 (50 patients) – an improved scheme of pre-gravida preparation (dydrogesterone, methyl tetrahydrofolate, potassium iodide, vitamin D3, a complex of myo-inositol and D-chiro-inositol) in combination with diet. The reliability of relative values was evaluated by the Fisher angular transformation method. Results. In women of the 1st group the number of cases of gestational diabetes (30.8 %) was slightly higher than in patients of the 2nd group (20.0 %), the frequency of fetal macrosomia was significantly higher (19.2 % and 10.0 % persons, respectively). The incidence of early miscarriage in persons of the 2d group was significantly lower (40.0 %) than in the 1st group (69.2 %), the risk of late miscarriage was twice lower (14.0 % and 26.9 %, respectively). Conclusions. The proposed complex of pre-gravida preparation in the women with a combined form of infertility (tubal infertility and infertility associated with anovulation), which includes inositol, contributes to a greater reduction in the incidence of obstetric and perinatal complications
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

22.

Туманова, Л. Є.
Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі [Text] = Features of the psychoemotional state of pregnant women with different types of infertility in history / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Annotation: Мета дослідження: вивчення особливостей психоемоційного стану вагітних з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено дослідження психоемоційного стану у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного генезу в анамнезі та 30 вагітних без безплідності в анамнезі. Розподілення вагітних на групи здійснено згідно з фактором безплідності: I група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група – 37 жінок з трубно-перитонеальним безпліддям в анамнезі, ІІІ група – 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (трубно-перитонеального генезу та ендокринний фактор), IV група (контрольна) – 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Для оцінювання психоемоційного стану були використані шкала психосоціального стресу Л. Рідера та колірний тест Люшера. Результати. Отримані дані шкали психосоціального стресу Л. Рідера засвідчили, що у І групі обстежених високий рівень психосоціального стресу виявлено у 34,3% осіб, середній рівень – у 37,1% вагітних, у ІІ групі ці показники становили 29,7% та 37,8% жінок відповідно, у ІІІ групі – 56% та 24%, у IV групі – 6,7% та 10%. Результати колірного тесту Люшера свідчать, що серед жінок І групи було 57,1% вагітних із високим рівнем тривожності, серед вагітних ІІ групи – 59,5%, ІІІ групи – 68%, ІV групи – 6,7%. Показники вагітних І, ІІ, ІІІ груп помітно вирізняються високим відсотком за 6–8-ю позиціями – 57,1%, 59,5% та 68% проти 6,7% в осіб ІV групи. Це свідчить про високий рівень тривожності пацієнток, які мали безплідність в анамнезі. Лише 15% жінок І та ІІ груп і 8% вагітних ІІІ групи відчувають себе впевнено. Результати тесту Люшера свідчать про найбільшу кількість жінок з найвищим балом тривожності у ІІІ групі (68%), що у 7 разів більше порівняно з ІV групою; 93,3% пацієнток ІV групи мають низький та помірний рівень тривожності. Висновки. Вагітні, які мали безплідність в анамнезі, належать до групи з високим рівнем тривожності та помітно нестабільним психоемоційним станом. Найбільш високі рівні психоемоційних розладів спостерігаються у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі
The objective: to study the features of the psycho-emotional state of pregnant women with different types of infertility in the anamnesis. Materials and methods. A study of psycho-emotional status in 127 pregnant women 20–49 years old, of which 97 women had a history of different forms of infertility and 30 pregnant women without a history of infertility, was carried out. The distribution of pregnant women into the groups was based according to the factor of infertility: I group included 35 pregnant women with a history of endocrine infertility, II group – 37 persons with a history of tubal origin infertility, III group – 25 pregnant women with a history of combined infertility (tubal and endocrine factors), IV group (control group) – 30 healthy pregnant women who had no history of infertility. L. Reeder psychosocial stress scale and Luscher color test were used to assess the psycho-emotional state. Results. The obtained data of L. Reeder psychosocial stress scale demonstrated that that in the I group the high level of psychosocial stress was found in 34.3 % of pregnant women, the moderate level – 37.1 % persons, in the II group – in 29.7 % and 37, 8 % individuals, respectively, in the III group – 56 % and 24 %, in the IV group – 6.7 % and 10 %. The results of the Luscher color test showed that high level of anxiety had 57.1 % in the I group, 59.5 % – in the II group, 68% – III group, and, 6.7 % – IV group. The indicators of pregnant women of groups I, II, III are marked by a high percentage of the 6th-8th positions – 57.1 %, 59.5 % and 68 % versus 6.7% of the persons in the IV group. This indicates a high level of anxiety in the patients with a history of infertility. Only 15 % of women in the I and II groups and 8 % – in the III group feel confident. The results of the Luscher test presented the highest number of women with the highest score of anxiety in the III group (68 %), which is 7 times more than in the IV one; 93.3 % of patients in the IV group had low and moderate levels of anxiety. Conclusions. Pregnant women with a history of infertility are in the group with a high level of anxiety and markedly unstable psycho-emotional state. The highest levels of psycho-emotional disorders are determined in women with a history of combined infertility
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

23.

Особливості перебігу вагітності у жінок з безплідністю ендокринного та запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення [Text] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 30-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (осложнения)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (эпидемиология, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (эпидемиология, этиология)
Annotation: Мета — вивчити особливості перебігу вагітності у жінок із безплідністю ендокринного та запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Пацієнти та методи. Перебіг вагітності вивчено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність — запального та ендокринного ґенезу, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати. До 70-80% пацієнток усіх груп найчастіше у віці 31-40 років зверталися по консервативне та хірургічне лікування безплідності, а також до ДРТ. Аналізуючи гінекологічний анамнез, у вагітних ІІ та ІІІ груп спостерігалося 60-90% хронічних сальпінгоофоритів, хронічних метритів, трубних вагітностей. Також у жінок ІІ та ІІІ груп до вагітності у 15-33,3% відмічалася лейоміома або ендометріоз. У вагітних І та ІІІ груп у 16,6-23,3% — гіпоплазія матки. Вагітні І та ІІІ груп мали частіше метаболічні ускладнення: гестаційний діабет — 32%, ожиріння — 70%. Найвища частота загрози раннього і пізнього викиднів та передчасних пологів була в І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник становив понад 90%. Кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Ускладнення запального характеру у вагітних частіше виявлялися у ІІ та ІІІ групах. Висновки. Таким чином, перебіг вагітності у жінок із безпліддям різного генезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських ускладнень, зокрема: загрозою раннього і пізнього викиднів, передчасних пологів, передчасного розриву плідних оболонок, гіпертензивними розладами, метаболічними порушеннями, на які не впливає метод запліднення, а які залежать від чинника неплідності
Purpose — to study the peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in history, depending on the method of fertilization. Patients and methods. The study of the course of pregnancy was conducted in three groups (six subgroups): And the group — pregnant women who had an endocrine infertility history: la — 50 patients after the IVF, Ib — 50 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; The second group — pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis: IIa — 100 patients after the IVF, ІІЬ — 100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; III group — pregnant women who had a history of combined infertility, inflammatory genesis with endocrine, N!a — 30 patients after IVF, NIb IVF — 30 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF. Results. Up to 70-80% of patients in all groups most often at the age of 31-40 years applied for conservative and surgical treatment of infertility, as well as to IVF. Analyzing the gynecological history, in pregnant II and III groups there were 60-90% of chronic salpingophoritis, chronic metritis, tubal pregnancies. Also in women of ІІ and ІІІ groups, 15-33.3% of cases were leiomyoma or endometriosis before pregnancy. In pregnant I and III groups, 16.8-23.3% had hypoplasia of the uterus. Pregnant I and III groups had more metabolic complications: gestational diabetes — 32% and obesity — 70%. The highest frequency of threatening early and late miscarriages and premature births was in the I and III groups. In the first trimester, this figure was over 90%. Each fourth pregnancy in group I and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the fertilization method. Complications of inflammatory nature in pregnant women were more frequent in ІІ and ІІІ groups. Conclusions. Thus, the course of pregnancy in women with infertility of different genesis in history is accompanied by a high frequency of obstetric complications, namely: threatening early and late miscarriage, premature delivery, premature outflow of amniotic fluid, hypertension disorders, metabolic disorders not affected by the fertilization method, and which depend on the infertility factor
Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Рябенко, О. П.
Молчанова, О. О.

There are no free copies

Find similar

24.

Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом [Text] = Condition of mammary giands during pregnancy and lactation function in women with a large intergenetic interval / Л. Є. Туманова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 2. - С. 26-30. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION
Annotation: Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Пацієнти та методи. Дослідження проведено в трьох групах. До І (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до ІІ групи — 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до ІІІ (контрольної) групи — 20 вагітних, які народжували повторно через 3–5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. Результати. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40%) вагітних І групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20%) пацієнток — фіброзно-кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8%) — фіброаденому молочної залози, у 6 (12%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У ІІ групі у 18 (90%) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10%) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних ІІІ групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У І групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0%) жінок, у ІІІ групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) — 10 (50%) матерів, а у ІІ групі — 6 (30,0%) пацієнток. Висновки. У 40% жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3–5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10% вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді
Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Бадзюк, Н. П.
Деменіна, Н. К.
Гридина, Т. І.

There are no free copies

Find similar

25.

Патоморфологічні особливості плацент у роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі [Text] / Т. Д. Задорожна [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 2. - С. 84-90. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (диагноз, патофизиология, этиология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения, патофизиология)
Annotation: Мета — провести морфологічний та морфометричний аналіз ворсинчастих і хоріальних структур плацент у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі, що є важливим для уточнення патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь роділлі (n=34) з ендокринною неплідністю в анамнезі, яким надавалась допомога у 2015–2016 рр. на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Вивчення структурно-фунціональних особливостей плаценти включало органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводилося дослідження 34 плацент роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі, із них 28 плацент із гіперандрогенією становили 1-шу групу; 6 плацент із гіперпролактинемією — 2-гу; 10 плацент жінок, які завагітніли самостійно, — 3-тю (контрольну) групу. Порівняно з контрольною групою отримані морфологічні дані свідчать про наявність плацентарної дисфункції в жінок 1-ї та 2-ї груп. Результати. Значні порушення кровообігу виявлялися у ворсинках усіх калібрів синцитіотрофобласту в обох основних групах (1-й та 2-й). У 1-й групі зміни носили дифузний характер в усіх структурах як материнської, так і плодової поверхні. Найбільші зміни спостерігалися в плацентах зі зменшеною масою: збільшення кількості інфарктів, фіброз ворсинчастого хоріону та розлади кровообігу. У 2-й групі відмічалася локалізація патологічних змін більше в децидуальній оболонці: деструктивні зміни, апоптоз та некроз у структурних клітинах і стромі децидуальної оболонки. У ворсинах хоріону 2-ї групи, особливо в термінальних, спостерігалося збільшення фіброзу строми до 90%. Висновки. На підставі проведеного морфологічного та морфометричного аналізу плацент роділь із гіперандрогенією та гіперпролактинемією до вагітності виявлено важливі особливості розвитку плацентарної дисфункції. Остання, як відомо, є основною причиною антенатальних порушень розвитку та дистресу плода. Цікаво те, що в жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі патологічні зміни у ворсинчастих і хоріальних структурах відграють провідну роль у порушенні ендокринної функції плаценти, зокрема, продукції синтезу хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену та ін.
Additional Access Points:
Задорожна, Т. Д.
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Килихевич, С. М.
Стратійчук, Г. Г.

There are no free copies

Find similar

26.

Особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення [Text] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Annotation: Мета — вивчити особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Пацієнти та методи. Вивчення перебігу пологів проведено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність, запального ґенезу з ендокринним, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати. Аналіз термінів настання пологів у жінок обстежених груп показав, що кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Це свідчить про вагомий вплив як ендокринного, так і запального фактора в анамнезі безплідності на невиношування вагітності. У всіх групах обстежених жінок частка оперативних пологів була високою: 50-70% — у І групі, 60-70% — у ІІ групі, 67-83% — у ІІІ групі. Це пояснюється і тривалим обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, і значним відсотком багатоплідних вагітностей, як після ДРТ, так і після призначення препаратів для стимуляції овуляції в жінок з ендокринною і поєднаною безплідністю в анамнезі. Звертає на себе увагу і те, що на метод розродження більше впливав метод запліднення, а не фактор безпліддя. Післяпологові ускладнення в жінок із різними формами безплідності в анамнезі також були частими. Так, анемія після пологів зустрічалася в кожної третьої жінки ІІІ групи, кожної четвертої — ІІ групи, кожної п’ятої — І групи. Запальні післяпологові ускладнення (пієлонефрит, субінволюція матки, лохіометра, ендометрит) частіше відмічалися в породіль ІІ і ІІІ груп, які мали в анамнезі перенесені генітальні інфекції. Висновки. Таким чином, перебіг пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю різного генезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських ускладнень (передчасних пологів, передчасного виливу навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, оперативного розродження, народження дітей із малою масою тіла, післяпологових ускладненнями), що залежать не тільки від фактора безплідності, але й від методу запліднення
Purpose — to study the peculiarities of childbirth and the state of newborns in women with infertility of endocrine and inflammatory genesis in history, depending on the method of fertilization. Patients and methods. The study of the course of labor was carried out in three groups (six subgroups): Group I — pregnant women, history of endocrine infertility: la — 50 patients after IVF, Ib — 50 patients who became pregnant themselves after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; Group II — pregnant women with a history of infertility of inflammatory genesis: ІІа — 100 patients after IVF, IIb — 100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; Group III — pregnant women with a history of combined infertility, inflammatory origin with endocrine, N!a — 30 patients after IVF, IIIb — 30 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF. Results. Analyzing the timing of the onset of labor in women of the examined groups, attention is drawn to the fact that every fourth pregnancy in the first group and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the method of fertilization. This testifies to the significant impact of both endocrine and inflammatory factors in the history of infertility, miscarriage. In all groups surveyed, the percentage of operative delivery was high: 50-70% in Group I, 60-70% in Group II, 67-83% in Group III. This is due to both the long-term burdened obstetric and gynecological history, and a large percentage of multiple pregnancies, both after IVF and after administration of drugs to stimulate ovulation in women with endocrine and combined infertility in history. Attention is drawn to the fact that the method of fertilization was more influenced by the method of fertilization, and not by the factor of infertility. Postpartum complications in women with various forms of infertility in history, were also not uncommon. So, anemia after childbirth was encountered in every third woman of the third group, every fourth — in the second and in every fifth — in the first group. Inflammatory after birth complications: pyelonephritis, subinvolution of the uterus, lochiometer, endometritis were more often women in women with groups II and III who had a history of genital infections. Conclusions. Thus, the course of childbirth and the condition of newborns in women with infertility of various genesis in history is accompanied by a high frequency of obstetric complications, namely, premature birth, premature amniotic fluid, low birth activity, high frequency of operative delivery, low birth weight, postpartum complications , which depended not only on the factor of infertility, but also on the method of fertilization
Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Рябенко, О. П.
Молчанова, О. О.

There are no free copies

Find similar

27.

Туманова, Л. Є.
Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Annotation: У жінок, які завагітніли після тривалого лікування безплідності в анамнезі, спостерігалося суттєве погіршення показників якості життя, порівняно зі здоровими жінками. Це пояснюється високою частотою розвитку в них акушерських ускладнень. Визначення показників якості життя в жінок із безплідністю в анамнезі є невід’ємною складовою нагляду в період вагітності, що дає змогу адекватно оцінювати і своєчасно коригувати фізичну, соціальну і психоемоційну функції в інтересах матері та плода.
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

28.

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі [Text] / Т. Д. Задорожна [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 325-331

MeSH-main:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология, физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (физиология)
Annotation: Гіперпролактинемія (ГП) – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові, найхарактернішим проявом якого є погіршення функції репродуктивної системи. Вагітні з ГП мають чималий відсоток перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності визначили у 48,4 % пацієнток, у 16,1 % – передчасні пологи. У цих пацієнток часто розвивається плацентарна патологія, що призводить до дистресу плода під час вагітності та в пологах. Мета роботи – дослідити морфологічні й імуногістохімічні зміни у тканинах плацентарного бар’єра, враховуючи експресію пролактину в породіль із гіперпролактинемією в анамнезі. Матеріали та методи. У 30 породіль із безпліддям ендокринного ґенезу в анамнезі, що пов’язане з гіперпролактинемією (1 група), та у 27 здорових породіль без гіперпролактинемії, які не мали безпліддя (2 група, контролю), дослідили морфологічні особливості плацент у гестаційному терміні 39–40 тижнів органометричними, макроскопічними, гістологічними й імуногістохімічними (ІГХ) методами. ІГХ-дослідження виконали в серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла до пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnosticа, Spain) і систему детекції Thermo scientific (USA). Результати. Маса плаценти породіль із гіперпролактинемією вірогідно не відрізнялася від маси плаценти породіль без гіперпролактинемії. У 22 (73,3 %) породіль із гіперпролактинемією у плаценті виявили парацентральне прикріплення пуповинного канатика, у 4 (13,3 %) жінок – мальформацію судин пуповини, у 7 (23,3 %) – значущий стеноз і закриття просвіту артеріальних судин пуповини. Під час гістологічного дослідження в породіль із гіперпролактинемією визначили вогнищеві потовщення децидуальної оболонки з наявністю в ній фібриноїдних мас (n = 18, 60 %), мікровиливи та витончення децидуальної оболонки (n = 8, 26,6 %). У низці спостережень встановили наявність материнських внутрішніх інфарктів із перивілозним відкладанням фібрину, в 12 (40 %) породіль наявні замуровані фібриноїдом ворсини з заміною епітелію ворсин фібриноїдними масами, у 15 (50 %) жінок – фіброз і колагенізація стовбурових і середніх хоріальних ворсин, у 12 (40 %) породіль – фіброз дрібних ворсин, а також аваскулярні дрібні ворсини. У частині спостережень у термінальних ворсинах спостерігали зменшення кількості синцитіальних вузлів і синцитіокапілярних мембран. Під час ІГХ-дослідження в плаценті породіль із гіперпролактинемією в гестаційному терміні 39–40 тижнів виявили численні вогнища децидуальних клітин із гіперекспресією пролактину в цитоплазмі. Висновки. Морфологічні зміни у плаценті породіль із гіперпролактинемією в анамнезі відрізняються від змін у плаценті породіль без гіперпролактинемії наявністю фокальних судинних змін у децидуальній оболонці з її частковим відшаруванням, внутрішніх інфарктів у материнській частині плаценти, а також наявністю ознак часткових порушень перфузії хоріальних ворсин і вогнищ аваскулярних ворсин у плодовій частині плаценти. У плаценті породіль із гіперпролактинемією імуногістохімічно виявлена тривала вогнищева інтенсивна цитоплазматична експресія пролактину у клітинах децидуальної оболонки, що вказує на розлади синтезу пролактину в організмі та дискоординацію в роботі ендокринної системи.
Additional Access Points:
Задорожна, Т. Д.
Коломієць, О. В.
Туманова, Л. Є.
Килихевич, С. М.

There are no free copies

Find similar

29.

Туманова, Л. Є.
Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 68-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES
Annotation: Наведено характеристику мікробіоценозу піхви у вагітних, які мали в анамнезі безплідність ендокринного і запального ґенезу, описано принципи бактеріологічної діагностики
У вагітних із різними видами безплідності в анамнезі спостерігаються асоціативні форми бактеріальної контамінації пологових шляхів і проявляються різними варіантами патології мікробіоценозу. Виявлено такі умовно-патогенні мікроорганізми: Staphylococcus aureus та epidermidis, Escherichia coli, дріжджеподібні гриби роду Candida, Corynebacterium, мікоплазми, уреаплазми; патогенні — Тrichomonas vaginalis. Порушення нормального мікробіоценозу приводить до інфекційно-запальних захворювань генітального тракту і, відповідно, до ускладнень вагітності та пологів, інфікування новонароджених, тому слід своєчасно виявляти інфекційний процес і проводити патогенетичне лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

30.

    Хомінська, З. Б.
    Перебіг першої половини вагітності та динаміка гормональних показників після екстракорпорального запліднення з донацією ооцитів [Text] / З. Б. Хомінська, Л. Є. Туманова, В. І. Банніков // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 1. - С. 87-91

Rubrics: Оплодотворение IN VITRO--осл

   Овоцитов перенос--осл

   Беременность повышенного риска

   Эстрадиол--берем

   Эстрогены--берем

Additional Access Points:
Туманова, Л. Є.
Банніков, В. І.

There are no free copies

Find similar

1-30 31-60 61-85

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)