Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (228)

Local Lore (6)

Rare Editions (1)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>K=оториноларингологія<.>)

Total number of found documents : 66
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Title of magazine :Журнал вушних, носових і горлових хвороб -2014year,N 2
Interesting articles :
Дєєва Ю. В. Журналу – 90 років!/ Ю. В. Дєєва (стр.8)
Дєєва Ю. В. Дослідження стану слухового аналізатора у тварин в умовах експериментальної сенсоневральної приглухуватості/ Ю. В. Дєєва, О. В. Васильєв (стр.10-13)
Заболотний Д. І. Лікування хворих з сенсоневральною приглухуватістю судинного ґенезу на початкових стадіях її розвитку/ Д. І. Заболотний [и др.] (стр.14-23)
Сушко Ю. О. Особливості порушень слухової та вестибулярної функцій у взаємозв’язку із структурними змінами при гломусних пухлинах класів А та В/ Ю. О. Сушко [и др.] (стр.24-31)
Шевченко Т. О. Слухова дисфункція у пацієнтів з хворобою Меньєра до та після лікування/ Т. О. Шевченко (стр.32-37)
Крук М. М. Отологічна симптоматика та розвиток негнійних середніх отитів у хворих на алергічний риніт/ М. М. Крук (стр.38-44)
Талалаенко И. А. Клиническая оценка особенностей строения лобного кармана у больных с хроническими воспалениями передней группы околоносовых пазух/ И. А. Талалаенко, С. К. Боенко (стр.45-55)
Стрежак В. В. Клинический ответ опухолевого очага больных раком гортани 3-4-й стадии при применении на первом этапе химиотерапевтического и лучевого методов лечения/ В. В. Стрежак [и др.] (стр.56-61)
Троян В. И. Профилактика ранних местных воспалительных осложнений у больных раком гортани T1-2 N0 M0 на лучевом этапе комбинированного лечения/ В. И. Троян, И. Ф. Беленичев, И. А. Синайко (стр.62-67)
Дурягіна Л. Х. Динаміка системного та локального імунітету у пацієнтів iз запальними захворюваннями пародонту при поєднанні з депресивними розладами під впливом імунокоригуючої терапії/ Л. Х. Дурягіна (стр.68-72)
Весова Е. П. Диагностика и лечение больных с неврологическими осложнениями после эндодонтического лечения/ Е. П. Весова (стр.73-78)
Терещенко П. С. Фактори виробничого середовища та поширеність хронічних захворювань ЛОР-органів серед працівників сучасних офісів/ П. С. Терещенко, В. А. Гвоздецький, В. І. Назаренко (стр.79-82)
Заболотный Д. И. Иммунологическая характеристика ротоглоточного секрета и сыворотки крови у больных аллергическим ринитом с сенсибилизацией к пыльце деревьев и перекрестно-пищевой аллергией/ Д. И. Заболотный, О. Ф. Мельников, О. А. Наумова (стр.83-88)
Професор Олена Андріївна Євдощенко (до 95-річчя з дня народження) (стр.89-90)
Професор Абизов Рустем Адільович (до 70-річчя з дня народження) (стр.91-92)
Профессор Боенко Сергей Константинович (к 70-летию со дня рождения) (стр.93-94)
РЕЦЕНЗІЇ. Плаксивий О. Г., Калуцький І. В., Геруш О. Л. – Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А. А. Лайко, А. Л. Косаковський, Д. Д. Заболотна та співавт. / За ред. проф. А. А. Лайка. – К.: Логос, 2013. – 576 с. (стр.95-96)
Interesting articles :
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Title : РЕЦЕНЗІЇ. Плаксивий О.Г., Калуцький І.В., Геруш О.Л. – Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А.А. Лайко, А.Л. Косаковський, Д.Д. Заболотна та співавт. / За ред. проф. А.А. Лайка. – К.: Логос, 2013. – 576 с.
Place of publication : Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2014. - № 2. - С. 95-96 (Cipher ЖУ4/2014/2)
MeSH-main: ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY
ДЕТИ -- CHILD
УЧЕБНИКИ -- TEXTBOOKS
Find similar

Type of document : JournalJournal
Edition cipher : ОУ25
Title : Оториноларингологія
Outputed data : ,Б.г.
Registered acquisitions:
2022 2021
The edition can be found in:
НА;
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Мельников О. Ф., Заболотный Д. И., Заболотная Д. Д., Бредун А. Ю., Рыльская О. Г., Пелешенко Н. А., Тимченко М. Д., Фараон И. В.
Title : Иммунодиагностика, иммунотерапия и иммунопрофилактика в клинике отоларингологии. Сообщение 2. Показатели локального иммунитета в оценке клинико-лабораторного статуса пациентов при воспалительных ЛОР-заболеваниях (Аналитическое обобщение)
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 4-11 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Annotation: Авторами проведено узагальнення даних імунологічних досліджень 168 осіб із запальною патологією верхніх дихальних шляхів, з яких 42 хворіли на хронічний тонзиліт (ХТ), 36 – хронічний риніт (ХР – катаральна форма), 40 – хронічний фарингіт (ХФ), 28 – секреторний середній отит (СО), 22 обстежених практично здорових донорів склали контрольну групу (К). Вік обстежуваних – від 14 до 60 років, давність захворювань – від 1 до 5 років, переважали пацієнти жіночої статі (~ 60%). Обстеження проводилось в стадії клінічної ремісії. Матеріалом для досліджень служила змішана слина, яку умовно називали ротоглотковим секретом (РГС), його отримували і обробляли згідно рекомендацій Інституту отоларингології НАМН України та зберігали до початку досліджень при -200С не більше 3 місяців. Переважним методом досліджень був імуноферментний, визначали такі фактори імунітету і запалення в РГС: - секреторну і мономірну форми імуноглобуліну А (“Хема Медика”, РФ); - імуноглобуліни класів G та M (“Хема Медика”, РФ); - інтерлейкіни – 1β; 4; 8; 10 (“Цитокін”, РФ); - інтерферони α та γ (“Цитокін”, РФ); - про- і дефензіни (“Нucalt Bioteknology”, Нідерланди); - макрофагальний запальний протеїн – Mip-1b (“Assauro”, CША); - лізоцим слини (“Diagnostik Nord”, Німеччина). Було показано, що практично всі досліджені компоненти імунного реагування мали відхилення в умовах хронічного запального процесу у верхніх дихальних шляхах і їх можна представити у вигляді “лінійки” за ступенем зниження частоти відхилень: секреторний IgA, IgG, прозапальні цитокіни (ІЛ-1β і ІЛ-8), γ-інтерферон, лізоцим, дефензіни-β, Mip-1b
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Заболотный Д. И., Сулаева О. Н., Кизим Я. В.
Title : Клинико-морфологические аспекты ЛФР-ассоциированного рака гортани
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 12-19 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS
Annotation: Плоскоклітинні карциноми голови та шиї, включаючи рак гортані, за даними світової статистики посідають шосте місце за поширеністю в розвинутих країнах. Роль ларингофарингеального рефлюксу як одного з факторів ризику розвитку раку гортані залишається спірним і потребує подальшого вивчення. Мета дослідження: аналіз і співставлення клінічних проявів і морфологічних даних у хворих на рак гортані T1-2N0M0 на фоні ЛФР. Матеріали і методи: 87 хворих на рак гортані I-II стадії T1-2N0M0 . З метою скринінг-діагностики ЛФР використовувались модифіковані візуально-аналогові шкали RSI і RFS, проводилась добова pH-метрія. Для проведення патогістологічного дослідження були відібрані зразки операційного матеріалу 8 хворих на рак гортані I-II стадії T1-2N0M0 на фоні ЛФР; 8 хворих на рак гортані – без ЛФР і 8 пацієнтів з доброякісними новоутвореннями гортані на фоні ЛФР. Результати: В результаті аналізу даних обстеження було встановлено, що індекс RSI перевищував “9” у 39 (44,8%) хворих. За даними добового pH-моніторування ЛФР був діагностований у 32 (36,8%) обстежених хворих з морфологічно верифікованим плоскоклітинним раком гортані, які і склали групу дослідження. У 6 (75,0%) хворих з групи порівняння в межах слизової оболонки визначались ділянки, покриті багатошаровим плоским епітелієм, у 5 (62,5%) пацієнтів були визначені зони переходу, що містили як багатошаровий плоский, так і одношаровий багаторядний війчастий епітелій. Характер і інтенсивність лімфогістіоцитарної інфільтрації були більш вираженими у пацієнтів із супутнім ЛФР. Висновки: ЛФР супроводжується розвитком хронічного запалення в слизовій оболонці гортані, що призводить до гіперпластичних змін епітелію
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Мінаєв О. О.
Title : Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 20-32 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Annotation: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Шидловська Т. А., Кононов О. Є. , Петрук Л. Г.
Title : Найбільш інформативні показники отоакустичної емісії для прогнозування перебігу та вирішення експертних питань при бойовій акутравмі в учасників ООС
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 33-39 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: СЛУХА ПОТЕРЯ, ВЫЗВАННАЯ ШУМОМ -- HEARING LOSS, NOISE-INDUCED
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Annotation: Реєстрація отоакустичної емісії є загальним об`єктивним методом у діагностиці уражень рецепторного відділу слухового аналізатора, насамперед зовнішніх волоскових клітин Кортієвого органу. При акутравмі страждає рецепторний відділ слухової системи. Мета роботи: визначення можливих прогностичних критеріїв прогресування перцептивних порушень слуху за даними отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) у військовослужбовців, які отримали акутравму в реальних бойових умовах. Матеріали і методи: В даній роботі досліджено показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС). Було обстежено 2 групи по 30 осіб: до 1-ї групи були віднесені хворі, у яких при повторному обстеженні відмічалось покращення слухової функції та загального стану після лікування; до 2-ї групи – пацієнти, у яких спостерігалось прогресування захворювання, не було позитивної динаміки після проведеного курсу лікування. Реєстрація отоакустичної емісії (ОАЕ) проводилась за допомогою аналізуючої системи “Eclipse” фірми “Interacoustics” (Данія). Для реєстрації ОАЕ використовувався зонд об’єктивного аудіометра “Eclipse” (Данія). Реєстрація проводилась в смузі частот 1-6 кГц. Результати та їх обговорення: Повну адекватну відповідь отоакустичної емісії по всьому частотному спектру зареєстровано лише у одного пацієнта з 1-ї групи. У більшості досліджуваних пацієнтів, у яких ОАЕ реєструвалась, був отриманий частково позитивний тест. Рішення про частково позитивний тест приймається тоді, коли лише на одній або кількох з вищевказаних досліджуваних частотних смуг відзначається адекватна відповідь. Позитивна відповідь була зареєстрована у 42,6 % бійців 1-ї групи та 31,25 % - 2-ї групи. У 57,4 % хворих 1-ї групи ОАЕ на частоті продуктів спотворення не реєструвалась на жодній з частот, в 2-й групі таких випадків було 68,75%. При цьому в 1-й групі позитивний, в т.ч. частково, тест ОАЕ на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) реєструвався на одній частоті в 16,7% випадків, на двох частотах – в 18,5%, на трьох частотах – в 7,4% і на 4 частотах – в 1,8%; в 2-й групі позитивний тест реєструвався на одній частоті в 16,7% випадків, на двох частотах – в 4,2% на трьох частотах – в 6,2%. На 4 частотах позитивний тест (повна відповідь) не реєструвався у жодного пацієнта 2-ї групи. Нами було проаналізовано, на яких саме частотах частіше реєструвалась відповідь при частково позитивних результатах DРОАЕ у досліджуваних хворих. Відповідні відсотки вираховувалися від загального числа отриманих відповідей. При цьому, у пацієнтів 1-ї групи часткова відповідь DРОАЕ реєструвалась частіше ніж в 2-й групі. В 1-й групі DРОАЕ реєструвалась на частотах 1 кГц у 52,2% випадків, 2 кГц – в 34,8%, 4 кГц – в 78,3 %, 6 кГц – в 21,7%. У обстежених 2-ї групи з прогресуючим перебігом СНП відповідь DРОАЕ спостерігалась на частоті 1 кГц – в 38,5 %, 2 кГц – в 46,1 %, 4 кГц – в 53,8 %, 6 кГц – в 23,1 % випадках. Отже, як в 1-й, так і в 2-й групі найчастіше відповідь DРОАЕ реєструвалась на частоті 4 кГц: 78,3 % та 53,8 %, відповідно. Слідом за нею за частотою реєстрації в 1-й групі іде частота 1кГц (52,2%), а в 2-й групі – 2 кГц (46,1 %). Таким чином, реєстрація ОАЕ на частоті продуктів спотворення сприє об`єктивізації прогнозування перебігу СНП при бойовій акутравмі. Висновки: Проведені дослідження свідчать про важливість визначення ОАЕ на частоті продуктів спотворення у пацієнтів з бойовою акутравмою, що сприяє своєчасному та об`єктивному виявленню уражень рецепторних структур слухового аналізатора у таких хворих. Результати реєстрації DРОАЕ можуть бути використані для прогнозування перебігу СНП і оцінки несприятливих факторів при бойовій акутравмі. Повна відсутність реєстрації DРОАЕ у військовослужбовців з бойовою акутравмою може слугувати об`єктивною ознакою прогностично несприятливого перебігу СНП у таких хворих
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Пухлик С. М., Щелкунов А. П., Щелкунов А. А., Савенко Т. А.
Title : Варианты гистологической структуры шиловидных отростков височной кости
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 40-45 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: ВИСОЧНАЯ КОСТЬ -- TEMPORAL BONE
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Annotation: Шилопід’язиковий синдром – захворювання, причиною якого є подразнення нервових, судинних і м’язових структур, які оточують шило подібний відросток скроневої кістки. Синдром проявляється хронічним болем в глибокому відділі бічної області обличчя, який іррадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку. Симптоми шилопід’язичного синдрому зустрічаються при різних отоларингологічних, стоматологічних, неврологічних захворюваннях. Мета дослідження: визначити і оцінити найбільш значущі гістологічні ознаки гіпертрофованих шилоподібних відростків скроневої кістки; виявити відмінності у варіантах їх зростання, відповідно гістологічним відмінностям; оцінити вплив консервативної терапії, що передує операції, на гістологічну структуру шиловидних відростків. Матеріали і методи дослідження: в процесі проведеної роботи по діагностиці і лікуванню шілопід’язикового синдрому нами було проведено 32 операції з приводу резекції шилоподібного відростка скроневої кістки, зважаючи на неефективність консервативного лікування. Всі фрагменти видалених шилоподібних відростків скроневої кістки відправлялись на гістологічне дослідження. Проведені гістологічні дослідження дозволяють на даний момент умовно, враховуючи невелику кількість обстежених хворих, провести розподіл шилоподібних відростків скроневої кістки на дві категорії з умовними назвами: “осифікація” – власне розростання шиловидного відростка і “кальцифікація” – дистрофічні зміни в зв’язку з відкладенням солей кальцію. Відповідно до цього нами розробляються підходи до консервативного або хірургічного лікування даної патології
Find similar

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Шкорботун Я. В., Скорик М. А.
Title : Особливості хімічного складу грибкових тіл навколоносових синусів
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 46-55 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: СИНУСИТ -- SINUSITIS
МИКОЗЫ -- MYCOSES
Annotation: Значення грибкової мікрофлори в розвитку хронічних риносинуситів має тенденцію до зростання. Мета дослідження: Для визначення зв’язку грибкових синуситів із попереднім ендодонтичним лікуванням нами проведено вивчення хімічного складу ділянок грибкових тіл одонтогенного та неодонтогенного походження. Методи і матеріали: Досліджено методом електронної мікроскопії та масспектрометрії 7 видів найбільш поширених стоматологічних ендодонтичних матеріалів та 32 грибкових тіл, видалених із навколоносових синусів у пацієнтів: 22 були з верхньощелепного синусу у осіб з імовірною одонтогенною причиною захворювання (1-а група), та 10 – з виключенням одонтогенного фактору (5 – із верхньощелепного синусу (2-а група) та 5 – зі сфеноїдального (3-я група). Отримані результати та їх обговорення: У грибкових тілах у ділянках з підвищеної променевою щільністю її рівень у 1-й групі склав 1173,6±257,9 HU, у 2-й та 3-й групах – 283,2±21,8HU та 262,6±3HU, відповідно, а фоновий рівень у всіх групах не відрізнявся і складав від 50,1 до 55,0 HU. Встановлено, що у всіх досліджених стоматологічних матеріалах відмічався вміст Zn із масовою часткою від 0,71±0,42% до 85,51±0,05% в залежності від виду матеріалу. При аналізі структури фрагментів грибкових тіл із ділянок з фоновим рівнем променевої щільності у пацієнтів всіх трьох груп відмічалась її гомогенність та відсутність кристалічних включень. На відміну від них, у фрагментах грибкових тіл із ділянок підвищеною променевою щільністю відмічалась значна кількість кристалів у осіб із встановленим одонтогенним фактором (1-а група) і їх відсутність у матеріалі з 2-ї та 3-ї груп. В складі зразків грибкових тіл із ділянок з підвищеною променевою щільністю встановлено, що у 1-й групі у 10 зразках (45,45%) виявлявся значимий вміст цинку (усереднена масова частка – 23,71±4,45%), а кальцій виявлений у 40,9% зразків на рівні 3,8±1,33%. Хімічний склад ділянок грибкових тіл з підвищеною променевою щільністю у осіб із виключеним одонтогенним фактором (2-а та 3-я групи) був схожим і характеризувався наявністю кальцію із ділянок з підвищеним рівнем променевої щільності 24,38±6,22%, та 22,04±5,72%, в той час, як фоновий рівень складав: 2-а група – 1,26±0,33%; 3-я група –0,90±0,34%. Цинк та хімічні елементи – маркери стоматологічних матеріалів – у 2-й та 3-й групах не виявлялись. Висновки: Всі обстежені нами стоматологічні матеріали містили у своєму складі Zn та хімічні елементи, не характерні для тканин біологічного походження (Ba, Zr, W, Co) або ж Ti, Al у кількостях, що суттєво перевищують такі у біологічних тканинах, вміст яких може зумовлювати підвищену рентгенологічну щільність тканини грибкового тіла. Підвищений вміст Zn та Сa виявлявся у 45,45% та 40,9% зразків грибкових тіл одонтогенного походження, а у практично всіх зразках грибкових тіл неодонтогенного походження не залежно від локалізації синусу (верхньощелеповий чи сфеноїдальний) виявлявся Сa, що дозволяє передбачити абсорбцію вказаних хімічних елементів із оточуючих грибкове тіло тканин, як основний механізм їх накопичення у концентраціях, що спричиняють формування ділянок підвищеної променевої щільності
Find similar

10.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Гогунська І. В., Заболотна Д. Д., Зарицька І. С.
Title : Назафорт в лікуванні хворих на сезонний алергічний риніт з сенсибілізацією до пилку бур’янів
Place of publication : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 56-67 (Cipher ОУ25/2021/1)
MeSH-main: РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL
ПЫЛЬЦА -- POLLEN
ДЕСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ALLERGIC AGENTS
Annotation: В статті наведено результати дослідження по застосуванню назального спрею “Назафорт захист від алергії” в лікуванні хворих на сезонний алергічний риніт. В групі пацієнтів, які використовували “Назафорт” у комбінації з левоцетиризином, спостерігався більш виражений та швидкий регрес об’єктивних та суб’єктивних клінічних проявів захворювання у порівнянні з групою хворих, які отримували тільки левоцетиризин. Отримані результати можна розглядати як непряме підтвердження відомих даних про бар'єрну властивість “Назафорту” при його інсуфляції в порожнині носа, що перешкоджає контакту алергену з шоковим органом
Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)