Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
the format of presenting the found documents:
full informationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: (<.>S=Левіцитам<.>)
Total number of found documents : 2
Shown documents from 1 till 2
1.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Літовченко Т. А.
Title : Диференційна діагностика епілепсії та рухових порушень
Place of publication : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 1. - С. 31-35 (Cipher УУ13/2020/1/1)
Notes : Библиогр. в конце ст.
Subject headings: Леветирацетам
Левіцитам
MeSH-main: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Annotation: Діагностика пароксизмальних станів у неврології — одна з найскладніших проблем. Особливі труднощі викликає диференційна діагностика епілептичних та неепілептичних пароксизмальних порушень, зважаючи на відсутність абсолютно достовірних клінічних маркерів захворювання у міжпароксизмальний період, не завжди достатню інформативність інструментальних методів дослідження і недостатню обізнаність лікарів. Неепілептичні пароксизмальні порушення помилково діагностують як епілепсію у 20–30% випадків навіть у медичних центрах третього рівня. Хибна позитивна діагностика епілепсії має місце у 2–71% випадків. Рухові порушення, що характеризуються раптовими минущими епізодами патологічної мимовільної рухової активності, такі як хорея, атетоз, неепілептичні міоклонії, дистонія, пароксизмальна дискінезія, порушення координації довільних рухових актів або поєднані порушення координації та мимовільної рухової активності (пароксизмальна атаксія), становлять значні діагностичні труднощі навіть для висококваліфікованих фахівців. Немає абсолютно патогномонічних ознак епілептичних і неепілептичних нападів. У статті наведені основні клінічні та нейрофізіологічні критерії диференційної діагностики епілепсії та низки рухових порушень. Лікувальна тактика при епілептичних нападах, що мають бути диференційовані з пароксизмальними руховими порушеннями, має ряд особливостей. Після встановлення діагнозу «епілепсія» призначають протиепілептичні препарати широкого спектра дії, що не мають негативного впливу на когнітивні функції і не потребують тривалого титрування дози. В таких випадках препаратом вибору може бути леветирацетам, що є ефективним при більшості епілептичних нападів, може ефективно застосовуватися в дорослій та дитячій практиці, не викликає агравації нападів, має мінімальні побічні дії, може бути відразу призначений у терапевтичній дозі, крім того, є ефективним при низці рухових порушень і поєднанні епілепсії з руховими порушеннями
Find similar

2.

Type of document : Magazine article
Edition cipher :
Author(s) : Мар’єнко Л. Б.
Title : Деякі практичні аспекти призначення першої монотерапії дорослим пацієнтам із епілепсією
Place of publication : Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 77-80 (Cipher УУ13/2021/3)
Notes : Бібліогр. в кінці ст.
Subject headings: Леветирацетам
Левіцитам
MeSH-main: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
Annotation: У зв’язку зі значною поширеністю епілепсії у світі пацієнти з цією патологією потребують все більшої уваги з боку неврологів, епілептологів, психіатрів та лікарів сімейної медицини. Мета роботи: ознайомлення лікарів, які опікуються такими пацієнтами, з основ­ними положеннями сучасної наукової літератури, власного багаторічного досвіду автора з проблеми призначення першого протиепілептичного препарату при встановленому діагнозі епілепсії. Представлений алгоритм дій лікаря в процесі консультування хворого, підкреслені основні питання, на які необхідно звернути особливу увагу, розглянуто, як правильно встановити діагноз, призначити діагностичні процедури, обрати протиепілептичний препарат залежно від типу нападу та етіології епілепсії. Наведені основні принципи призначення ліків при структурній (постінсультній, посттравматичній, мезіальній, скроневій), генетичній, криптогенній та недиференційованій епілепсії. Препарати III покоління, маючи подібну ефективність з класичними, традиційними ліками II покоління, демонструють переваги — меншу тератогенність, кращу переносимість, меншу взаємодію з іншими лікарськими засобами, які призначають хворим при коморбідній патології. Кожен пацієнт потребує холістичної оцінки свого стану та індивідуалізованого підходу до призначення лікування
Find similar

 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)