Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (21)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Перелома иммобилизация<.>)

Total number of found documents : 132
Shown documents from 1 till 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

    Алгоритм лечения больных с переломами головки лучевой кости [Text] / Е. А. Жаворонков [и др.] // Российский медицинский журнал. - 2012. - № 1. - С. 22-23 . - ISSN 0869-2106

Rubrics: Лучевой кости переломы--тер--хир

   Перелома иммобилизация

   Алгоритмы

Additional Access Points:
Жаворонков, Е. А.
Скороглядов, А. В.
Коробушкин, Г. В.
Ратьев, А. П.

There are no free copies

Find similar

Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Text] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (терапия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия)
Key words(unnormalized):
КРАЄЗНАВСТВО
Annotation: Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур
Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures
Additional Access Points:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, Айхам Адлі Мохаммад

There are no free copies

Find similar

Аналіз результатів вібраційної терапії післяіммобілізаційних контрактур колінного суглоба у пацієнтів із позасуглобовими переломами нижніх кінцівок [Text] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
КОНТРАКТЫ -- CONTRACTS (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
Annotation: Контрактура суглобів є частим ускладненням після іммобілізації кінцівки внаслідок травми. Жорстка іммобілізація колінного суглоба зазвичай не використовується, але при ушкодженні кісток нижньої кінцівки (кісток гомілки та стегнової кістки), а також ушкодженні надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи обмежується рухливість колінного суглоба та виключається чи значно обмежується навантаження на кінцівку і, відповідно, на колінний суглоб. Отже, контрактуру колінного суглоба можна класифікувати як контрактуру невикористання, що теж є одним з варіантів післяіммобілізаційних контрактур. У роботі розглянуті результати лікування хворих з контрактурами колінного суглоба, викликаними іммобілізацією внаслідок позасуглобових травм (без ушкодження колінного суглоба) нижніх кінцівок. Мета роботи. Вивчити вплив низькочастотної вібрації на зменшення післятравматичної контрактури колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведено вібротерапію 30 пацієнтам з контрактурами колінного суглоба, які сформувалися у результаті позасуглобових переломів кісток нижньої кінцівки та надп’ятково-гомілкового суглоба після різних термінів іммобілізації: І група (1 міс.) — 10 пацієнтів, ІІ група (2 міс.) — 12 пацієнтів, ІІІ група (5–6 міс.) — 8 хворих. Пацієнтам пропонували стандартний курс вібротерапії, тривалість якого становила 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до та після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Оцінювали обсяг рухів на 1, 2, 5, 10-й та останній день процедури (14–15-та доба). Результати. Вібротерапію починали проводити за умови відсутності болю, виражених поверхневих ушкоджень та набряків суглоба. При іммобілізації впродовж 1–1,5 міс. у пацієнтів сформувалося незначне обмеження розгинання, у середньому 3 ± 1°, та обмеження згинання, у середньому 89 ± 4°, при іммобілізації у 2–3 міс. розгинання становило 4 ± 2°, згинання — 83 ± 3°, при іммобілізації 5–6 міс. у пацієнтів кут розгинання обмежувався в середньому 6 ± 1°, згинання — 67 ± 4°. Після першої процедури збільшення обсягу рухів у середньому в усіх пацієнтів становило 10 %. Відзначалися втрати обсягу рухів у межах від 5 до 10 % між першими 5 процедурами та зменшилися до 3 % на кінець циклу вібраційної розробки. Результатом локальної низькочастотної розробки колінного суглоба стало збільшення обсягу рухів у колінному суглобі. У пацієнтів І групи до початку розробки був максимальний обсяг рухів — 85 ± 4°, який після процедур збільшився до 124 ± 3°, тобто на 31,2 ± 3,1 %, у ІІ групі при початковому обсягу рухів 78 ± 4° було досягнуто результат у 116 ± 5°, збільшення відбулося на 32,8 ± 3,2 %, у ІІІ групі первинно був найменший обсяг рухливості колінного суглоба — 62 ± 4°, що після курсу вібророзробки досяг 110 ± 6°, збільшення обсягу рухів відбулося на 43,7 ± 2,0 %. Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у колінному суглобі та вправи на розтягування з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки післяіммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури у пацієнтів з термінами іммобілізації до 2 місяців призводять до відновлення розгинання у колінному суглобі. У пацієнтів з більш тривалою іммобілізацією розгинання значно покращується, але повністю не відновлюється за стандартний курс 14 процедур, тому такі хворі потребують додаткових реабілітаційних заходів. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення та сприяє початку функціонального відновлення колінного суглоба
Joint contracture is a frequent complication after immobilization of a limb due to injury. Rigid immobilization of the knee joint is usually not used, but in case of damage to the bones of the lower limb (shin and femur), as well as damage to the ankle joint and foot, the mobility of the knee joint is limited, and the load on the limb is excluded or significantly limited, and, respectively, on the knee joint too. Therefore, the contracture of the knee joint can be classified as a contracture of disuse, which is also one of the types of contractures after immobilization. The work examines treatment outcomes in patients with knee joint contractures caused by immobilization due to extra-articular injuries (without damage to the knee joint) of the lower extremities. The objective was to study the effect of low-frequency vibration on the reduction of post-traumatic contracture of the knee joint. Materials and methods. Vibrotherapy was performed in 30 patients with knee joint contractures, which developed after extra-articular fractures of the bones of the lower limb and the ankle joint after different periods of immobilization: the first group (1 month) — 10 patients, the second group (2 months) — 12 people, the third group (5–6 months) — 8 individuals. Patients were offered a standard course of vibrotherapy the duration of which was 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. The volume of movements was evaluated on the days 1, 2, 5, 10 and on the last day (14–15) of procedure. Results. Vibrotherapy was started under the condition of absence of pain, pronounced surface damage and swelling of the joint. With immobilization for 1–1.5 months, the patients developed a slight limitation of extension, on average 3 ± 1°, and limitation of flexion, on average 89 ± 4°; with immobilization for 2–3 months, extension was 4 ± 2°, flexion — 83 ± 3°; with immobilization for 5–6 months, the extension angle was limited to an average of 6 ± 1°, flexion — 67 ± 4°. After the first procedure, an increase in the volume of movements was on average 10 % for all patients. Loss of range of motion ranged from 5 to 10 % between the first 5 procedures, and decreased to 3 % by the end of the vibration cycle. The result of local low-frequency therapy of the knee joint was an increase in the range of its motion. The patients of group I had the maximum range of motion before exercises were started — 85 ± 4°, which after the procedures increased to 124 ± 3°, i.e. by 31.2 ± 3.1 %; in group II at the initial range of movements of 78 ± 4°, a result of 116 ± 5° was achieved, an increase was 32.8 ± 3.2 %; group III initially had the lowest mobility of the knee joint — 62 ± 4°, and after the vibration course, it reached the level of 110 ± 6°, the range of motion increased by 43.7 ± 2.0 %. Conclusions. Low-frequency local vibration development of movements in the knee joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation is a progressive method to control contractures caused by immobilization, including old ones. These procedures in patients with periods of immobilization of up to 2 months lead to restoration of extension in the knee joint. In people with longer immobilization, extension improves significantly, but is not completely restored during the standard course of 14 procedures, so such patients require additional rehabilitation measures. Low-frequency vibration is the mechanism that initiates the recovery process and promotes the beginning of the functional restoration of the knee joint
Additional Access Points:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, А. А. М.

There are no free copies

Find similar

Аналіз системи надання хірургічної допомоги постраждалим з вогнепальною скелетною травмою [Text] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 5. - С. 86-90

MeSH-main:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (патофизиология, терапия, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (патофизиология, терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (методы)
Annotation: У дослідженні наведено результати лікування 237 постраждалих з множинними вогнепальними переломами довгих кісток. Проведено аналіз результатів лікування постраждалих в найближчі і віддалені терміни після етапного хірургічного лікування.
Additional Access Points:
Бур’янов, О. А.
Казмірчук, А. П.
Ярмолюк, Ю. О.
Вакулич, М. В.

There are no free copies

Find similar

Терновий, М. К.
Аналіз способів оперативного лікування переломів шийки стегна на основі патентно-інформаційного пошуку [Text] / М. К. Терновий, А. В. Самохін, К. О. Гребенніков // Лікарська справа. - 1999. - № 7-8. - С. 70-74

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (классификация, методы, тенденции)
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (реабилитация, хирургия, этиология)
Additional Access Points:
Самохін, А. В.
Гребенніков, К. О.

There are no free copies

Find similar

    Скороглядов, А. В.
    Анализ результатов лечения повреждений таранной кости [Text] / А. В. Скороглядов, Г. В. Коробушкин, М. В. Науменко // Российский медицинский журнал. - 2012. - № 5. - С. 22-24 . - ISSN 0869-2106

Rubrics: Таранная кость--поврежд--тер--хир

   Перелома иммобилизация

   Качество жизни

Additional Access Points:
Коробушкин, Г. В.
Науменко, М. В.

There are no free copies

Find similar

    Ломтатидзе, Е. Ш.
    Анализ функциональных результатов внутреннего остеосинтеза при переломах проксимального отдела плечевой кости [Text] / Е. Ш. Ломтатидзе, В. Е. Ломтатидзе, С. В. Поцелуйко // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2003. - № 3. - С. 62-66.

Rubrics: Плеча проксимального отдела переломы--хир

   Перелома иммобилизация

Additional Access Points:
Ломтатидзе, В. Е.
Поцелуйко, С. В.

There are no free copies

Find similar

    Анатомо-функциональное состояние мышц в условиях чрескостного дистракционного остеосинтеза (клиника, эксперимент - факты и гипотеза) [Text] / А. В. Попков [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2004. - № 3. - С. 67-73

Rubrics: Конечностей нижних неравная длина--хир

   Кости удлинение

   Перелома иммобилизация

   Мышца скелетная

Additional Access Points:
Попков, А. В.
Гребенюк, Л. А.
Филимонова, Г. Н.
Попков, Д. А.

There are no free copies

Find similar

Пустовойт, М. И.
Аппараты для внеочагового остеосинтеза в условиях центральных районных больниц [Text] / М. И. Пустовойт, С. П. Бодарев, С. В. Карауш // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - № 4. - С. 135-138

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, оборудование, реабилитация, тенденции)
ТРАВМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ОТДЕЛЕНИЯ БОЛЬНИЧНЫЕ -- TRAUMA CENTERS (организация и управление)
Additional Access Points:
Бодарев, С. П.
Карауш, С. В.

There are no free copies

Find similar

10.

Алиев, Г. А.
Артродезирование коленного сустава при неспецифических гнойных остеоартритах с применением аппарата внешней фиксации [Text] / Г. А. Алиев, Ч. А. Али-заде // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 47-54

MeSH-main:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (использование, методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Annotation: У разі неефективності консервативного лікування пацієнтів із неспецифічним гнійним остеоартритом (НГОА) можуть бути використані хірургічні методики, зокрема артродез колінного суглоба. Сьогодні для артродезування суглобів кінцівок широко застосовують різні апарати зовнішньої фіксації (АЗФ). Мета: оцінити результати хірургічного лікування хворих на НГОА колінного суглоба з використанням розробленого комбінованого апарата черезкісткової фіксації. Методи: для зниження дії ваги кінцівки на елементи АВФ запропоновано використовувати конструкцію з неповними кільцями (¾ довжини окружності). Проведено механічні випробування жорсткості остеосинтезу в разі використання розробленого АВФ порівняно зі спице-стрижневим апаратом із кільцевими опорами. Прооперовано 24 пацієнти (19 чоловіків і 5 жінок, вік від 24 до 76 років) із НГОА колінного суглоба. Термін спостереження становив 1, 3, 6 і 12 міс. Результати: показники жорсткості остеосинтезу в разі застосування модифікованого АЗФ і спице-стрижневого апарата з кільцевими опорами розрізнялися незначно, що дало змогу застосувати його для артродезування суглобів без втрати міцності фіксації. Анкілоз отримано у 21 (95,5 %) пацієнта. Середній термін фіксації в апараті становив (3,5 ± 0,5) міс., середнє вкорочення кінцівки — (2,0 ± 0,5) см. Стійке купіювання запалення отримано у 22 хворих, повне відновлення опороспроможності — у 21 (95,5 %). Якість життя в усіх хворих покращилася. Середній показник за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) знизився від 8 (до операції) до 3,1 (після). Висновки: черезкістковий остеосинтез у лікуванні хворих на неспецифічні гнійні остеоартрити колінного суглоба на сьогодні є методом вибору. Використана одноетапна техніка артродезу колінного суглоба в разі гнійного остеоартриту зі застосуванням модифікованого АЗФ дала змогу в ранні терміни активізувати хворих, сприяла пригніченню гнійно-запального процесу і відновленню опороспроможності кінцівки
Additional Access Points:
Али-заде, Ч. А.

There are no free copies

Find similar

11.

Васюк, В. Л.
Біологічний остеосинтез епіметафізарних переломів канюльованими гвинтами [Text] / В. Л. Васюк // Шпитальна хірургія. - 2000. - № 3. - С. 72-76

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (классификация, методы, тенденции)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (классификация, тенденции)
There are no free copies

Find similar

12.

Васюк, В. Л.
"Біологічний" остеосинтез переломів великогомілкової кістки [Text] / В. Л. Васюк // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 4. - С. 15-20

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (профилактика и контроль, реабилитация, хирургия, этиология)
There are no free copies

Find similar

13.

    Рубленик, И. М.
    Биологический остеосинтез при переломах вертельной области бедренной кости [Text] / И. М. Рубленик, В. Л. Васюк, А. Г. Шайко-Шайковский // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2003. - № 1. - С. 38-41

Rubrics: Бедренной кости переломы--хир

   Перелома иммобилизация

Additional Access Points:
Васюк, В. Л.
Шайко-Шайковский, А. Г.

There are no free copies

Find similar

14.

Михайлов, С. Р.
Биомеханические исследования остеосинтеза (физическая модель) [Text] / С. Р. Михайлов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2001. - № 3. - С. 113-115

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, тенденции)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
There are no free copies

Find similar

15.

Каллаев, Т. Н.
Биомеханическое обоснование компрессионного остеосинтеза при около- и внутрисуставных переломах [Text] / Т. Н. Каллаев, Н. О. Каллаев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2002. - № 1. - С. 44-48

MeSH-main:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (патофизиология, хирургия, этиология)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, тенденции)
Additional Access Points:
Каллаев, Н. О.

There are no free copies

Find similar

16.

Лоскутов, А. Е.
Биомеханическое обоснование новой конструкции пластины с ограниченным контактом [Text] / А. Е. Лоскутов, И. И. Жердев, В. Л. Красовский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 2. - С. 104-107

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, оборудование, тенденции)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES (классификация, тенденции)
Additional Access Points:
Жердев, И. И.
Красовский, В. Л.

There are no free copies

Find similar

17.

Маланчук, В. О.
Визначення режимів функціонального навантаження у пацієнтів при травматичному переломі нижньої щелепи після здійснення остеосинтезу з застосуванням сучасних методів комп’ютерного моделювання [Text] / В. О. Маланчук, А. В. Копчак, М. Г. Крищук // Клінічна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 53-58

MeSH-main:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (реабилитация, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Additional Access Points:
Копчак, А. В.
Крищук, М. Г.

There are no free copies

Find similar

18.

Бець, І. Г.
Власний досвід лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя [Text] / І. Г. Бець // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 124-130. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (диагностика, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, методы)
Annotation: Ушкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя (ДМЕКП) залишається актуальною медико-соціальною проблемою внаслідок великої кількості (15 % переломів у дорослих) і значного числа ускладнень їх лікування (30 % і понад). Найбільш тяжкі ускладнення (ранні інфекційно-некротичні та пізні порушення регенерації) характерні для технологій відкритої репозиції і накісткового остеосинтезу. Це відбувається через необґрунтоване розширення показань на ті клінічні ситуації (наприклад, масивні внутрішньосуглобові травматичні деструкції), при яких досягнення анатомічної репозиції і надійної фіксації уламків за допомогою пластин і гвинтів видається дуже проблематичним. Для подібних ситуацій методом вибору можуть бути технології позавогнищевої фіксації. Крім того, вимагають уточнення критерії, що розмежовують показання до консервативного і хірургічного лікування. Мета. Шляхом аналізу клінічних результатів лікування 93 пацієнтів з ушкодженнями ДМЕКП об’єктивізувати критерії вибору технологій лікування, за рахунок чого поліпшити його результати. Матеріали та методи. Базою для розробки раціональної тактики лікування ушкоджень ДМЕКП можуть бути критерії нестабільності ушкоджень, на підставі яких із достатньою коректністю можливо розмежувати показання до консервативного та хірургічного лікування. Накістковий остеосинтез, як травматичну і небезпечну щодо ускладнень технологію, слід застосовувати лише в тих випадках, коли інші методики видаються неспроможними (наприклад, при ушкодженнях Бартона). Застосовувати їх слід лише після детального клініко-рентгенологічного аналізу конкретної ситуації, за наявності високого ступеня ймовірності досягнення цілей внутрішньої фіксації. Результати. В результаті застосованих технологій консервативного лікування (35 пацієнтів), зовнішньої фіксації (43 пацієнти) і внутрішньої фіксації (15 пацієнтів) отримано 72 % добрих результатів, 22 % задовільних і 6 % незадовільних (отриманих при консервативному лікуванні). Висновки. Концентрація уваги на класифікаційних ознаках, критеріях нестабільності та індивідуальних особливостях конкретних ушкоджень призвела до значного звуження показань до накісткового остеосинтезу, одночасно підвищивши його результати, що свідчить про обґрунтованість цієї тенденції. Позавогнищевий остеосинтез, що також показав високу ефективність, видається гідною і біологічно виправданою альтернативою занурювальній фіксації. Наявність відчутної кількості негативних результатів консервативного лікування вимагає розширення показань до позавогнищевого остеосинтезу на ті клінічні ситуації, при яких фіксаційний метод виявився неспроможним
Forearm distal metaphyseal (FDM) fractures remains an actual medical and social problem due to a large number (15 % of fractures in adults) and a significant number of complications following their treatment (30 % and over). The most severe complications (primarily infections and late regeneration defects) are typical for open reposition technologies and internal fixation. This is due to the unjustified expansion of indications for those clinical situations (for example, massive intra-articular traumatic destruction), in which the anatomical reposition and stabile fixation of fragments using plates and screws are very problematic. For such situations, the external fixation technique can be the method of choice. In addition, the criteria for conservative and surgical treatment are to be specified. The purpose was to objectify the criteria for the treatment techniques, improve the treatment results by analyzing the clinical results of treatment of 93 patients with FDM fractures. Materials and methods. The rational treatment tactics and designating of indications for conservative and surgical treatment can be chosen based of damage instability criteria. Internal osteosynthesis, as traumatic and dangerous in relation to complications technology, should be used only in cases when other techniques seem to be untenable (for example, in case of Barton injuries). They should be used only after a detailed clinical and radiological analysis of a specific situation, in the presence of a high degree of probability of achieving the goals of internal fixation. Results. As a result of the applied technologies of conservative treatment (35 patients), external fixation (43 patients) and internal fixation (15 patients), 72 % of good results were obtained, 22 % were satisfactory and 6 % were unsatisfactory (obtained by conservative treatment). Conclusions. Focusing on classification signs, criteria for instability, and individual characteristics of specific injuries led to a significant reduction in the indications for internal osteosynthesis, while increasing its results. This indicates the validity of this trend. External osteosynthesis, which also showed a high efficiency, seems to be a worthy and biologically justified alternative to internal fixation. The presence of a significant number of negative results of conservative treatment requires an extension of the indications for external osteosynthesis for those clinical situations in which the fixation method was found to be untenable
There are no free copies

Find similar

19.

Чепелева, М. В.
Влияние возрастного фактора на иммунный статус детей и подростков с диспластической патологией тазобедренного сустава в процессе хирургического лечения методом чрескостного остеосинтеза [Text] / М. В. Чепелева, М. П. Тепленький // Педиатрия : журнал им. Г.Н. Сперанского. - 2015. - Т. 94, № 4. - С. 93-98

MeSH-main:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
(диагноз, иммунология, хирургия)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, методы)
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE (использование)
Additional Access Points:
Тепленький, М. П.

Find similar

20.

Афаунов, А. А.
Внеочаговый остеосинтез анкерно-спицевым аппаратом при лечении несросшихся переломов и ложных суставов плечевой кости [Text] / А. А. Афаунов, А. И. Афаунов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 1999. - № 4. - С. 9-13

MeSH-main:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, оборудование, реабилитация)
ПЛЕЧА КОСТИ -- ARM BONES (повреждения, хирургия)
Additional Access Points:
Афаунов, А. И.

There are no free copies

Find similar

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)