Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
in the found
 Found in other databases:Books (13)
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: (<.>S=Питание энтеральное<.>)
Total number of found documents : 200
Shown documents from 1 till 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Клименко, Г. А.
    18-летний опыт применения пункционно-катетеризационной микроеюностомии для энтерального питания в абдоминальной хирургии [Text] / Г. А. Клименко // Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 3. - С. 10-14


MeSH-main:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
There are no free copies

Find similar

2.


    Сорокина, Е. Ю.
    2016 год - новый шаг в диагностике и методов терапии сепсиса и септического шока (обзор) [Text] / Е. Ю. Сорокина, С. А. Дубров // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 4. - С. 8-15


MeSH-main:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (диагностика, лекарственная терапия)
РЕАНИМАЦИЯ -- RESUSCITATION (методы)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Additional Access Points:
Дубров, С. А.

There are no free copies

Find similar

3.


   
    Breastfeeding is the - "GOLD STANDARD" old experience and new scientifically proven benefits [Text] = Грудне вигодовування дітей - «золотий стандарт», давній досвід і нові науково доведені переваги / M. M. Kiselova [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - P53-58. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-main:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Annotation: The article presents the advantages of natural feeding, current recommendations for breastfeeding of infants obtained by analyzing the scientific literature. It details current evidence emphasizing the importance, uniqueness of the qualitative and quantitative composition of breast milk, the best form of infant feeding. Emphasis is placed on existing scientifically defined facts explaining the importance of natural feeding as a natural model, vividly illustrating the main points of the concept of optimal infant feeding. Focuses on the fact that adequate feeding is considered one of the major components of the health and optimal growth of the newborn infant. The importance of colostrum at the beginning of enteral feeding for the newborn's body is emphasized. The properties of colostrum that fully meet the morpho-functional needs of the infant are described.It focuses on new, scientifically supplemented, over the past few years, data on the benefits of breast milk: optimal and balanced levels of nutrients; high assimilation of breast milk by the body of the child; the presence of a wide range of biologically active substances, essential fatty acids and amino acids, enzymes, vitamins and protective factors; favorable effect on intestinal microflora. Namely, it is shown that breast milk contains in the right quantities to provide individual not only nutritional but also immunological, endocrine needs of the child, depending on the age: alpha-lactalbumin proteins, beta-lactoglobulin, caseins, enzymes, growth factor, hormones, lactoferrin, lysozyme, secretory IgA, IgG and IgM. Non-protein components: alpha-aminonitrogen; creatine; creatinine; glucosamine; non-nucleic acid polyamines; urea; uric acid. Composition of mature milk: lipids; fat-soluble vitamins (A and carotene, D, E, K); fatty acids; phospholipids; sterols and hydrocarbonates; triglycerides; carbohydrates; water-soluble vitamins; biotin; folin; cholate; inositol; niacin; pantothenic acid; riboflavin; thiamin; vitamins B12, B6, C. Cells: cytoplasmic fragments, epithelial cells, lymphocytes, leukocytes, macrophages, neutrophils, minerals, bicarbonates, calcium, chloride, citrate, magnesium; potassium; soda; sulfate; trace elements: chromium; cobalt; copper; iodine; iron; manganese; molybdenum; nickel; selenium; zinc.Biologically active substances that are part of breast milk: hormones, enzymes, immune complexes, help newborns to overcome birth stress faster and better adapt to new living conditions.It is noted that the nature of breastfeeding in the first year of life to a large extent determines the health of the child not only in the early years, but also in subsequent periods of his life
У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти. Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк. Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя. Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя
Additional Access Points:
Kiselova, M. M.
Moshtuk, O. S.
Grygorenko, L. V.
Shlemkevych, O. L.

There are no free copies

Find similar

4.


   
    ESPEN. Что нового? По материалам 36-го конгресса Европейского общества по энтеральному и парентеральному питанию (ESPEN) "Клиническое питание и метаболизм" [Text] // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 48-52


MeSH-main:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
Number of copies: 1
ЧЗ (1)
Free: ЧЗ (1)

Find similar

5.


    Uzun, H.
    Improvement of enteral nutrition technologies in patients with a severe course of acute pancreatitis [Text] = Удосконалення технологій ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту / H. Uzun, I. Kolosovych, I. Hanol // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P60-67. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-main:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (тенденции)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диетотерапия)
Annotation: In the case of severe acute pancreatitis, the early start of enteral nutrition (24-72 hours from the moment of hospitalization) by means of nasogastric or nasojejunal administration of the mixture is considered appropriate, which is associated with a 24% decrease in the frequency of infectious complications and a 32% decrease in mortality. However, 30.5-65.7% of patients may develop intolerance to this type of nutritional support. The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with severe acute pancreatitis by improving enteral nutrition technologies. There were 101 patients with severe acute pancreatitis took part in the study, who were divided into the main group, where enteral nutrition was carried out according to the improved protocol - 34 patients, comparison group No. 1, where standard nasogastric nutrition was carried out - 34 patients, and comparison group No. 2, where standard EN – 33 patients. The effectiveness of enteral nutrition in the studied groups was evaluated by analyzing and comparing biochemical indicators of blood serum, frequency of intolerance to nutritional support, infected local complications, mortality, duration of multiple organ failure and stay of patients in the hospital. When using the proposed protocol of enteral nutrition in patients with a severe course of acute pancreatitis, 14 days after the start of treatment, a significant difference was obtained between the content of albumin, creatinine, cholesterol and K+ blood serum (p0.05) between patients of the main group and the comparison groups , as well as the content of Na+ in blood serum (p0.05) between patients of the main group and the group of standard nasogastric tube feeding. Application of the proposed protocol of enteral nutrition significantly reduces the frequency of intolerance of nutritional support in the first 7 days of treatment by 23.6% (χ2
При тяжкому перебігу гострого панкреатиту доцільним вважається ранній початок ентерального харчування (24-72 год від моменту госпіталізації) шляхом назогастрального або назоеюнального введення суміші, що асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Однак, у 30,5-65,7% пацієнтів може виникати непереносимість даного виду нутритивної підтримки. Метою дослідження було покращення результатів лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом удосконалення технологій ентерального харчування. В дослідженні приймали участь 101 хворий на тяжкий гострий панкреатит, що були розділені на основна групу, де проводилось ентеральне харчування за удосконаленим протоколом – 34 пацієнти, група порівняння №1, де проводилось стандартне назогастральне харчування – 34 пацієнти та група порівняння №2, де проводилось стандартне ЕХ – 33 пацієнти. Оцінку ефективності ентерального харчування в досліджуваних групах проводили шляхом аналізу та порівняння біохімічних показників сироватки крові, частоти виникнення непереносимості нутритивної підримки, інфекованих локальних ускладнень, летальності, тривалості поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. При використанні запропонованого протоколу ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту через 14 діб з моменту початку лікування було отримано достовірну різницю між вмістом альбуміну, креатиніну, холестерину та К+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та груп порівняння, а також вмістом Na+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та групи стандартного назогастрального зондового харчування. Застосування запропонованого протоколу ентерального харчування достовірно зменшує частоту виникнення непереносимості нутритивної підтримки в перші 7 діб лікування на 23,6% (χ2
Additional Access Points:
Kolosovych, I.
Hanol, I.

There are no free copies

Find similar

6.


    Сорокина, Е. Ю.
    PEP uP протокол энтерального питания в клинике критических состояний [Text] / Е. Ю. Сорокина, С. А. Дубров // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2017. - № 2. - С. 13-20


MeSH-main:
КРИТИЧЕСКИ БОЛЬНЫМ ПОМОЩЬ -- CRITICAL CARE (методы)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (патофизиология, терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия)
Key words(unnormalized):
Интестинальная недостаточность -- Peptamen AF
Annotation: В формировании критического состояния любой этиологии главенствующая роль принадлежит системному ответу, когда формируется неспецифическая системная постагрессивная реакция организма на повреждение, которая характеризуется дисрегуляторными изменениями с резким увеличением потребности в энергии и пластическом материале и параллельным развитием патологической толерантности тканей организма к «обычным» нутриентам. Постагрессивная реакция – это не только совокупность нарушений в белковом и энергетическом обмене, это – сложнейшая грубая дисрегуляторная патологическая ситуация, при которой происходят существенные изменения в системе кислородного транспорта, органной перфузии и обеспечении нутриентами, меняется направленность и выраженность целого ряда важнейших биохимических процессов, развивается грубая белково-энергетиче ская недостаточность
Additional Access Points:
Дубров, С. А.

There are no free copies

Find similar

7.


    Яєчник, О.
    Інтенсивна терапія гастроінтестінальної дисфункції (в стадії компенсації) у хворих з черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета [Text] / О. Яєчник // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 4. - С. 59-63

Rubrics: Черепно-мозговые травмы--тер

   Скелет--поврежд


   Кость и костные ткани--поврежд--тер


   Травма множественная--тер


   Желудочно-кишечный тракт--патолог--тер


   Питание энтеральное


There are no free copies

Find similar

8.


    Вишинська, М. Б.
    Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою / М. Б. Вишинська, О. Р. Яєчник // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 116-121. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-main:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, кровь, терапия, хирургия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, кровь, терапия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Annotation: Особливе місце в галузі інтенсивної терапії посідає субкомпенсована гастроінтестинальна дисфункція в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Актуальність даного питання пов’язана з високою смертністю в післятравматичному періоді у зв’язку з розвитком гострої поліорганної дисфункції, а гастроінтестинальна дисфунція є одним з основних компонентів поліорганної недостатності. У даній статті поставлено за мету показати вплив інтенсивної терапії гастроінтестинальної дисфункції в стадії компенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, на результати їх лікування. Під час дослідження було сформовано дві групи пацієнтів, однорідні за тяжкістю стану та тяжкістю основної патології. Обидві групи отримували однакове лікування, окрім якого хворим другої групи проводилось раннє ентеральне харчування. В результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність та більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та синдрому гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів, яким проводилось раннє ентеральне харчування
Additional Access Points:
Яєчник, О. Р.

There are no free copies

Find similar

9.


   
    Алгоритм ентерального зондового введення розчину Рингера та сумішей ІНПІТ, фрезубін в ранньому післяопераційному періоді в абдомінальній хірургії [Text] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2003. - № 4/5. - С. 80.

Rubrics: Питание энтеральное

Additional Access Points:
Мазур, А. П.
Риков, О. Л.
Шевченко, В. М.
Силантьєв, В. В.

There are no free copies

Find similar

10.


    Сорокіна, О. Ю.
    Аналіз впливу нутритивної підтримки у хворих з тяжким панкреатитом на тлі використання комбінації раннього ентерального й парентерального харчування / О. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 113-119. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-main:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Annotation: До групи дослідження ввійшли пацієнти (n = 45) з тяжким гострим панкреатитом (ГП), в яких з 2-ї доби в комплексі інтенсивної терапії (ІТ) починали проведення раннього ентерального харчування (ЕХ) через назогастроєюнальний зонд зі швидкістю 20 мл/год з поступовим збільшенням об’єму введення на фоні відновлення функції шлунково-кишкового тракту та комбінацією з парентеральним харчуванням (ПХ). Залежно від виду суміші для ПХ, що застосовували як нутритивну підтримку, хворі були розподілені на підгрупи. Підгрупа 1 (n = 11) — хворі, яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням спеціальних трикамерних мішків з сумішами амінокислот, ліпідів і вуглеводів. Підгрупа 2 (n = 14) — пацієнтам проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням трикамерних мішків з підвищеним вмістом ɷ-3 жирних кислот (ЖК). Підгрупа 3 (контрольна) — хворі (n = 20), яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням окремих модулів з вуглеводів, амінокислот і ліпідів. Проведення комбінації ЕХ і ПХ сумішами в трикамерних мішках у хворих 1-ї і 2-ї підгруп сприяло більш швидкому відновленню загального білка й альбуміну крові (на 14-ту і 7-му добу відповідно). Додавання ɷ-3 ЖК в складі ПХ трикамерними мішками забезпечувало білковозберігаючий ефект у пацієнтів 2-ї підгрупи. На тлі проведення нутритивної підтримки комбінацією ЕХ та ПХ з використанням трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, реєстрували більш виражене зниження рівня С-реактивного білка на 5-ту добу ІТ (р1, 2 = 0,001 і р2, 3 = 0,001) за рахунок зниження лейкоцитозу та вірогідного збільшення рівня лімфоцитів крові у пацієнтів 2-ї підгрупи. У хворих 1-ї підгрупи, яким починали ЕХ з ПХ трикамерними мішками, реєстрували нормалізацію рівня лімфоцитів крові протягом 14–21 доби ІТ тяжкого ГП. До 5-ї доби перебігу ГП у хворих 1-ї і 2-ї підгруп комбінація ЕХ і ПХ трикамерними мішками, збалансованими за макронутрієнтами, забезпечила калораж 24,5 і 26,1 ккал/кг, що дозволило досягнути 100% цільового калоражу на 5-ту добу ІТ. На тлі використання модульного ПХ у пацієнтів 3-ї підгрупи загальний калораж становив 19,7 ккал/кг. У хворих 2-ї підгрупи на тлі використання трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, в комплексі ІТ вірогідно зменшився загальний ліжко-день у стаціонарі до 20,5 ± 1,8 дня порівняно з пацієнтами з тяжким ГП у 1-й і 3-й підгрупах (27,6 ± 4,5 дня і 30,5 ± 2,9 дня відповідно)
Additional Access Points:
Бєлих, Л. С.

There are no free copies

Find similar

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)