Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (35)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Плода развития задержка<.>)

Total number of found documents : 166
Shown documents from 1 till 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment [Text] / O. M. Makarchuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Annotation: In recent years, scientific views on perinatal protection of fetus have shifted to earlier periods of pregnancy – to the I trimester, because from this stage the formation of the fetoplacental complex and laying of organs and tissues take place, which in most cases determines the further course of pregnancy. The objective: to clarify the role of the imbalance of angiogenic growth factors as one of the pathogenetic mechanisms in the development of placental dysfunction, and to conduct a postnatal macromorphometric study of placenta and umbilical cord in women with pathology of the fetal environment. Materials and methods. The object of the study were 80 pregnant women (the main group) with a singleton pregnancy, selected from the cohort of patients from the risk group for the development of preeclampsia and miscarriage. Among them, at 30–32 weeks of gestation oligohydramnios was diagnosed in 40 patients (the first group) and polyhydramnios – in 40 women (the second group). The control group included 30 somatically healthy pregnant women with a normal volume of amniotic fluid and a physiological course of pregnancy. The concentrations of placental growth factor (PlGF), vascular endothelial growth factor-1 (VEGF-1), and an anti-angiogenic marker of neovasculogenesis, soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1), were performed at 12–16 and 28–32 weeks of pregnancy by enzyme immunoassay method. The study of the structural and functional features of the placenta and umbilical cord included sonographic and organometric methods. The variational statistical method of analysis of the obtained results was carried out using the «STATISTICA for Windows®-6.0» package. Results. In the women of the main group in the I trimester the ultrasound signs of pathology of the embryo and extraembryonic structures were significantly more often observed: low placement of the fertilized egg (33.8 %), its deformation (27.5 %), and partial detachment of the chorion (28.5 %). At 12–16 weeks of pregnancy, a pronounced vascular imbalance was established with a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF in the case of oligohydramnios compared to control data, a 1.8-fold decrease in the level of free VEGF-1 (in the case of oligohydramnios), and an increased level of antiangiogenic growth factors (sFlt-1).The postnatal examination of the placenta and umbilical cord showed that in the pregnant women of the main group a predominance of abnormal forms of placenta (16.3 %), a predominance of eccentric and marginal types of attachment of the umbilical cord (53.8 %), main and intermediate types of vascular branching (63.7 %), changes in the diameter of the umbilical cord (17.5 %), a combination of these features in a third of cases (31.3 %) were found. In the women of the main group, there was a decrease of the placental-fetal coefficient compared to the individuals of the control group, which was especially pronounced in pregnant women with oligohydramnios (up to 0.11±0.01 units compared to control data - 0.16±0.01 units). Conclusions. In the period of 12–16 weeks of pregnancy a vascular imbalance was established at the stage of placentation in patients who were diagnosed pathology of the perinatal environment at 30–32 weeks. In particular, by oligohydramnios there is a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF compared to the control data, a 1.8-fold decrease in the level of VEGF-1, and an increased antiangiogenic growth factor (sFlt-1), which became a prerequisite for the development of placental dysfunction. The results of the postnatal examination of the placenta and umbilical cord became an indirect reflection of placentation conditions. They demonstrated the predominance of abnormal forms, the predominance of the eccentric and marginal type of attachment of the umbilical cord, the main and intermediate type of vascular branching, an increased rate of umbilical cord pathology (Warton’s jelly deficiency, anomalies of the umbilical cord vessels) and a decreased placental-fetal ratio in women with amniotic fluid pathology, which was it is especially pronounced with oligohydramnios
Additional Access Points:
Makarchuk, O. M.
Zhurakivska, O. Ya.
Ostrovska, O. M.
Rymarchuk, M. I.
Henyk, N. I.
Ostafiychuk, S. O.

There are no free copies

Find similar

Berbets, A. M.
Plasma levels of melatonin, certain cytokines and placental growth factor at non-pharmacological correction of pineal function in pregnant women with intrauterine growth restriction / A. M. Berbets // Клітинна та органна трансплантологія. - 2020. - Том 8, N 2. - P146-151

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (метаболизм)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (метаболизм)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (метаболизм)
Annotation: The pineal gland produces the important hormone melatonin, the level of which in the blood of pregnant women decreases in case of placental insufficiency. The effect of pineal dysfunction on the immune system of pregnant women and the angiogenic activity of the placenta during pregnancy remains insufficiently studied. Objective: to study the effect of our method of non-drug correction of pineal function on the state of the cytokine part of the immune system and the synthesis of placental growth factor (PlGF) in pregnant women with placental insufficiency manifested as fetal intrauterine growth restriction (IUGR). Material and methods. 46 pregnant women with IUGR at 30-36 weeks of gestation were examined. The group was divided into two subgroups: with non-drug correction of the pineal function (n = 25) and without correction (n = 21). The method of correction included a set of measures to follow the lighting regimen, activity and sleep for 14 days. The control group consisted of 20 women with uncomplicated pregnancy. Levels of melatonin, PlGF, TNF-α, IL-1β, IL-6, IL-4, IL-10 were determined in the venous blood by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. It was established that the concentration of melatonin in the blood of pregnant women with IUGR was significantly reduced, as well as the concentration of PlGF (p 0.01). Significant changes were also found in pregnant women with placental insufficiency, namely, increased concentrations of proinflammatory cytokines, such as TNF-α (p 0.05), IL-1-β (p 0.001) and IL-6 (p 0.05), comparing to healthy pregnant women. Also, in the group of pregnant women with IUGR, the levels of anti-inflammatory cytokines IL-4 (p 0.001) and IL-10 (p 0.001) were elevated in comparison to the control group. After application of the developed complex of non-drug correction of pineal function, the concentration of melatonin in the blood of pregnant women in the subgroup of correction increased significantly, comparing to the subgroup without correction (p 0.001), as well as the level of PlGF (p 0.05). Also, significantly lower levels of proinflammatory cytokines TNF-α, IL-1-β and IL-6 were observed in pregnant women in the subgroup of correction (p 0.01). Regarding anti-inflammatory cytokines, there was a decrease in the level of IL-4 and an increase in the level of IL-10 (p 0.01) under the influence of the non-drug correction. Conclusions. When the measures, aimed at non-drug correction of the pineal function, are applied in pregnant women with placental insufficiency, manifested as IUGR, the following changes are observed: increased plasma levels of melatonin and placental growth factor, decreased levels of proinflammatory cytokines. We suggest that the pineal gland exerts its effect on the immune system through melatonin, which moderates the activity of pro- and anti-inflammatory cytokines. Therefore the influence of inflammation on placental tissue reduces and results in the increase in the concentrations of placental growth factor in the blood of pregnant women
There are no free copies

Find similar

Features of prevention of fetal growth retardation in pregnant women with chronic hypertension [Text] = Особливості профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією / О. V. Deinichenko [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 37. - С. 44-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Annotation: The lack of effective methods to prevent the development of fetal growth retardation in high-risk pregnant women remains a significant problem of modern obstetrics, which determines the relevance of the study. The aim of the study was to examine the effectiveness of monoprophylaxis of fetal growth retardation using aspirin at a dose of 150 mg, starting at 12-13 weeks of gestation, pregnant women with chronic hypertension. In order to apply and implement the proposed prevention of fetal growth retardation, all pregnant women with chronic hypertension were divided into two groups. The patients were divided into groups randomly. To prevent the development of fetal growth retardation, patients in group A received acetylsalicylic acid at 150 mg/day, patients in group B received acetylsalicylic acid at 100 mg/day. Primary examination of pregnant women in a prospective study was performed during pregnancy 11-12 weeks in all groups, which included: history taking, general clinical examination, blood pressure measurement, obstetric and gynecological examination according to clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine № 417 from 15.07.2011, № 676 dated 31.12.2004. Clinical and instrumental examination was performed: blood pressure and ECG monitoring, Doppler examination. Childbirth and initial assessment of the condition of newborns were performed in accordance with the current orders of the Ministry of Health of Ukraine with the assessment of the condition on the Apgar scale and the result of anthropometry (determination of mass and growth rate). It was found that the age characteristics of the group of pregnant women did not differ statistically significantly: the average age of patients in group A reached 27.3±1.6 years, group B – 28.1±1.8 years. According to the obstetric and gynecological history, the women did not differ. It should be noted that statistically significant differences between the main group and the comparison group by the degree of chronic hypertension (grade 1 and 2) were not detected: 30 % of women in group A and 35 % of group B had chronic hypertension grade 1, 70 % and 65 %, respectively – chronic arterial hypertension of 2 degrees. Among the concomitant lesions in pregnant women were determined: obesity 8 women of group A (26.7 %), 8 people (25.8 %) of group B; varicose veins in 3 women (10.0 %) of group A, 4 people (12.9 %) of group B; pathology of the urinary system – in 2 cases (6.6 %) in group A and in 2 people (6.45 %) of group B; pathology of the thyroid gland – 2 women (6.6 %) of group A, and 1 person (3.22 %) of group B, anemia of pregnant women – in 4 women (13.3 %) of group A, and 4 people (12.9 %) of group B; chronic viral hepatitis C in remission in 1 woman of group B (3.22 %). As a result of the analysis of pregnancies and complications of childbirth, we found that the appointment of acetylsalicylic acid in addition to standard treatment of chronic arterial hypertension in accordance with clinical protocols at a dose of 150 mg/day helped reduce the incidence of disorders of uteroplacental and fetal circulation by 2.7 times, fetal growth retardation – by 8,8 times and small to gestational age fetus – 4.8 times compared with the results of patients who received acetylsalicylic acid at a dose of 100 mg/day
Відсутність ефективних методів профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних високої групи ризику залишається значною проблемою сучасного акушерства, що визначає актуальність дослідження. Метою дослідження було вивчення ефективності монопрофілактики затримки росту плода з використанням аспірину у дозі 150 мг, починаючи з терміну вагітності 12-13 тижнів, вагітними з хронічною артеріальною гіпертензією. З метою застосування та впровадження запропонованої профілактики виникнення затримки росту плода, усіх вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією розподілили на дві групи. Розподіл пацієнток на групи виконували рандомізовано. Для профілактики розвитку затримки росту плода пацієнтки групи А отримували ацетілсаліцилову кислоту по 150 мг/добу, пацієнтки групи Б отримували ацетілсаліцилову кислоту по 100 мг/добу. Первинне обстеження вагітних жінок у проспективному дослідженні виконували в терміни вагітності 11-12 тижнів у всіх групах, яке включало: збір анамнезу, загально-клінічне обстеження, вимірювання артеріального тиску, виконання акушерсько-гінекологічного обстеження згідно клінічних протоколів МОЗ України № 417 від 15.07.2011, № 676 від 31.12.2004. Проводили клініко-інструментальне обстеження: моніторування артеріального тиску та ЕКГ, доплерометричне дослідження. Ведення пологів та первинну оцінку стану новонароджених проведено згідно чинних наказів МОЗ України з оцінкою стану за шкалою Апгар та результатом антропометрії (визначення масо-ростового показника). Встановлено, що за віковою характеристикою групи вагітних статистично значимо не відрізнялися: середній вік пацієнток А групи сягав 27,3±1,6 років, Б групи – 28,1±1,8 років. За даними акушерсько-гінекологічного анамнезу жінки не відрізнялися. Варто відзначити, що статистично значимих відмінностей між основною групою та групою порівняння за ступенем хронічної артеріальної гіпертензії (1 та 2 ступінь) не було виявлено: 30 % жінок групи А та 35 % групи Б мали хронічну артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, 70 % та 65 %, відповідно – хронічну артеріальну гіпертензію 2-го ступеня. Серед супутніх уражень у вагітних визначалися: ожиріння 8 жінок групи А (26,7 %), 8 осіб (25,8 %) групи Б; варикозна хвороба у 3 жінок (10,0 %) групи А, 4 осіб (12,9 %) групи Б; патологія сечовидільної системи – у 2 випадках (6,6 %) у групі А та у 2 осіб (6,45 %) групи Б; патологія щитоподібної залози – 2 жінки (6,6 %) групи А та у 1 особи (3,22 %) Б групи; анемія вагітних – у 4 жінок (13,3 %) А групи та 4 осіб (12,9 %) Б групи; хронічний вірусний гепатит С в стадії ремісії у 1 жінки Б групи (3,22 %). В результаті проведеного аналізу перебігу вагітностей та виникнення ускладнень пологів нами було встановлено, що призначення ацетилсаліцилової кислоти додатково до стандартного лікування хронічної артеріальної гіпертензії відповідно до клінічних протоколів у дозі 150 мг/добу сприяло зменшенню частоти виникнення порушень матково-плацентарного та плодового кровообігу у 2,7 разів, затримки росту плода – у 8,8 разів та малого до гестаційного віку плоду – у 4,8 разів порівняно із результатами пацієнток, які отримували ацетилсаліцилову кислоту у дозі 100 мг/добу
Additional Access Points:
Deinichenko, О. V.
Krut, Yu. Ya.
Izbytska, N. G.
Slinko, О. М.
Gaidai, N. V.
Pavlyuchenko, M. I.
Amro, I. G.
Puchkov, V. A.

There are no free copies

Find similar

Lakhno, I. V.
Delayed neurological maturation is a cause for distress during fetal growth restriction / I. V. Lakhno, S. E. Malikova // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - P82-85

MeSH-main:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
Annotation: Theory of fetal programming contributes to a better understanding of the relationship of many human diseases with antenatal period pathology. Regulatory impact of nervous system is of great importance. Fetal growth restriction (FGR) is a convenient model for investigation of the abnormalities of fetal neurodevelopment. Fetal heart rate variability is a well-known approach for fetal autonomic function detection
Теорія плодового програмування дозволяє пояснити взаємозв’язок багатьох захворювань людини з патологією антенатального періоду. Велике значення має регуляторний вплив з боку нервової системи. Затримка росту плода (ЗРП) є зручною моделлю для дослідження порушень розвитку його нервової системи. Варіабельність серцевого ритму плода – добре відомий підхід для вивчення його вегетативної функції
Additional Access Points:
Malikova, S. E.

There are no free copies

Find similar

Paauw, N. D.
Силденафіл під час вагітності [Text] / N. D. Paauw // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 5. - С. 82

Rubrics: Силденафил

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (лекарственная терапия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
There are no free copies

Find similar

Prediction of the development of fetal growth retardation in pregnant women with chronic arterial hypertension = Прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією / O. V. Deinichenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P14-20. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS (метаболизм, терапевтическое применение)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение, метаболизм, ультраструктура)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология, метаболизм)
ГОНАДОТРОПИНЫ -- GONADOTROPINS (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Annotation: During intrauterine life a fetus with growth restriction does hemodynamic, metabolic and hormonal adjustments to cope with the adverse uterine environment, and these changes can become permanent and irreversible. Despite the progress in the knowledge of delayed fetal development, the biomarkers are able to identify this pathology at an early stage and stratify its severity, both before and after childbirth, are still not determined
According to the results of the study, it was found that pregnant women with CAH 1-2th degrees with FGR development in the future, in the first trimester of gestation (11-12 weeks) have a decrease PlGF level, sFlt-1and the coefficient K increase. These indicators in the 11–12 weeks of pregnancy were: PlGF ≤ 8.2 pg/ml, sFlt-1 1802.59 ng/ml, coefficient K ≥ 95.36 units, and PG/PlGF 7.21 units, E/PlGF 138.53 units and CHG/PlGF ≥ 30.14 units. In the pregnant women with CAG, in whom FGR risk will subsequently determine, the significant changes in the CDR and RI at 11-12 weeks of pregnancy are not established, but with an increase of PI more than 1.84 units in the right uterine artery and more than 1.82 units in the left uterine artery FGR will further develop
Під час внутрішньоутробного життя плід із затримкою росту здійснює низку гемодинамічних, метаболічних і гормональних коригувань, щоб впоратися з несприятливим середовищем матки, і ці зміни можуть стати постійними та необоротними. Незважаючи на прогрес у знаннях про затримку розвитку плода, біомаркери, здатні ідентифікувати цей стан на ранній стадії та стратифікувати його тяжкість як до, так і після пологів, все ще не визначені
За результатами дослідження встановлено, що у вагітних із ХАГ 1–2-го ступеня, у яких у подальшому розвивається ЗРП, у І триместрі гестації (11–12 тиж) відзначається зниження рівня PlGF, підвищення sFlt-1 і коефіцієнта K. Зазначені показники в 11–12 тиж вагітності становили: PlGF ≤ 8,2 пг/мл, sFlt-1 1802,59 нг/мл, рівень коефіцієнта K ≥ 95,36 од., а співвідношення PG/PlGF 7,21 од., E/PlGF 138,53 од. і CHG/PlGF ≥ 30,14 од. У вагітних із ХАГ, у яких у подальшому буде визначено ризик розвитку ЗРП, суттєвих змін показників СДС та ІР в 11–12 тиж вагітності не спостерігається, проте при зростанні ІП більше 1,84 од. у правій матковій артерій та більше 1,82 од. – у лівій у подальшому розвиватиметься ЗРП
Additional Access Points:
Deinichenko, O. V.
Sіusіuka, V. G.
Krut, Yu.Ya.
Pavlyuchenko, M. I.
Kyryliuk, O. D.
Boguslavska, N. Yu.

There are no free copies

Find similar

Rymarchuk, M. I.
Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas [Text] / M. I. Rymarchuk // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 61-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE (генетика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (генетика)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (генетика)
Annotation: Fetal health depends on both the genetic program of its development and the structural and functional adequacy of placenta. Materials and methods. Our research envisaged the use of the molecular genetic method to identify deletion and allelic polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes in the homozygous state and the designation of the identified genotypes as the deletion variant (GSTT1 deletion, GSTM1 deletion) or the allelic variant (GSTT1 allele, GSTM1 allelе). The research involved 105 women; among them, there were 50 pregnant women with local non-progressive placental abruption. Group I included 33 women with placental dysfunction, who gave birth to babies with normal body weights; Group II comprised 17 women with placental dysfunction and development delay in their newborn babies. Results. The study of deletion polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes and A313G polymorphism of the GSTP1 gene in all the women (n=105) (50 patients of the main study groups and 55 women of the control group) revealed the following distribution of polymorphic variants of the studied genes: the GSTT1 allele genotype has made up 81.90%; the GSTT1 deletion genotype was found in 18.10% of cases; the GSTM1 allele genotype was observed in 55.24% of cases; the GSTM1 deletion genotype was detected in 44.76% of women. The frequency of the GSTP1 polymorphic variants was as follows: the АА genotype – 54.29%, the AG genotype – 38.10%, the GG genotype – 9.52%. Conclusions. The genotype combinations of the GSTT1 allele, GSTM1 allele, 313AA of the GSTT1, GSTM1, GSTP1 genes create no conditions for and clearly reduce the risk of placental dysfunction and intrauterine growth restriction with local non-progressive placental abruption
Здоров’я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження: визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTТ1, GSTМ1 у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Матеріали та методи. У дослідженні нами було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом делеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allelе). Було залучено 105 жінок, з них 50 вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи увійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей з масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи – 17 жінок з плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Результати. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 та поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90%, GSTT1deletion – у 18,10%, GSTM1allele – у 55,24%, а генотип GSTM1deletion – у 44,76% випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип АА – 54,29%, AG – 38,10%, GG – 9,52%. Заключення. Комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти
There are no free copies

Find similar

Абатуров, О. Є.
Прогностичне значення впливу мікроРНК грудного молока на імунну відповідь новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку [Text] / О. Є. Абатуров, А. О. Товарницька // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 1. - С. 53-61. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МЛАДЕНЕЦ МАЛЫЙ ДЛЯ ГЕСТАЦИОННОГО ВОЗРАСТА -- INFANT, SMALL FOR GESTATIONAL AGE (иммунология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (иммунология)
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Annotation: У літературному огляді наведено сучасні уявлення стосовно затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) як однієї з причин перинатальної захворюваності та смертності. Незважаючи на розвиток нових способів діагностики, лікування, профілактики, показник частоти ЗВУР зберігає тенденцію до зростання. Серед дітей зі ЗВУР відзначається високий рівень ускладнень у будь-якому віці. Рання діагностика супутніх захворювань у дітей зі ЗВУР становить великий інтерес у зв’язку з появою нових методів діагностики. У статті висвітлено особливості імунної відповіді в новонароджених і зокрема у дітей зі ЗВУР. Наведені дані свідчать про превалювання в новонароджених неспецифічної імунної відповіді над специфічною, переважання генералізованого характеру запалення, знижену активність фагоцитів, нейтрофілів, специфічних антигенпрезентуючих клітин (APCs) у відповідь на більшість агоністів Toll-подібного рецептора (TLRAs), високий рівень інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-23. Незважаючи на те, що в дітей зі ЗВУР порівняно з дітьми з масою тіла, що відповідає терміну гестації, відмічаються відносно низькі рівні інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-8 після народження, проаналізовані літературні джерела свідчать про те, що рівень цих цитокінів стрімко підвищується на другому тижні життя
Additional Access Points:
Товарницька, А. О.

There are no free copies

Find similar

    Абдул-Огли, Л. В.
    Становлення позазародкових органів у період раннього ембріонального розвитку людини [Text] / Л.В. Абдул-Огли // Вісник наукових досліджень : Наук.- практ. журн. - 2008. - № 3. - С. 65-67

Rubrics: Эмбрион

   Плацента--кровоснаб

   Маточно-плацентарное кровообращение--патофизиол

   Плода развития задержка

   Плода гипоксия--этиол

   Сердечно-сосудистая система

There are no free copies

Find similar

10.

Айламазян, Э. К.
Антенатальная диагностика и коррекция нарушений развития плода [Text] / Э. К. Айламазян // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - Т. 44, № 3. - С. 6-11

MeSH-main:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагноз, терапия)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (диагноз, терапия)
There are no free copies

Find similar

11.

Алирзаева, Х.
Оценка факторов риска развития задержки роста плода [Text] / Х. Алирзаева // Здоров’я жінки. - 2020. - № 9/10. - С. 50-53. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения)
Annotation: Наиболее значимыми клинико-анамнестическими факторами риска развития ЗРП являются: артериальная гипертензия, избыточная масса тела/ожирение, анемия в анамнезе, преэклампсия в анамнезе, осложненные роды в анамнезе, привычное невынашивание, ЗРП в анамнезе
There are no free copies

Find similar

12.

Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів [Text] / М. І. Римарчук [та ін.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 157-162

MeSH-main:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
ГЛУТАТИОНТРАНСФЕРАЗА -- GLUTATHIONE TRANSFERASE (генетика)
Additional Access Points:
Римарчук, М. І.
Россоха, З. І.
Кир’яченко, С. П.
Макарчук, О. М.
Горовенко, Н. Г.

There are no free copies

Find similar

13.

Антенатальные факторы риска задержки внутриутробного развития ребенка [Text] / Н. Д. Гулиев [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015. - Т. 60, № 5. - С. 51-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагноз, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагноз, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Additional Access Points:
Гулиев, Н. Д.
Гараева, С. З.
Рагимова, Ш. Ш.
Велиева, Г. М.

There are no free copies

Find similar

14.

Артьоменко, В. В.
Нові аспекти патогенезу затримки розвитку плода [Text] / В. В. Артьоменко // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 57-61. - Библиогр.: с.61

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, этиология)

ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR

АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
There are no free copies

Find similar

15.

Баркова, С. Н.
Допплерография кровотока в венах плода. ІІ. Задержка внутриутробного развития [Text] / С. Н. Баркова // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 2001. - Т. 9, № 1. - С. 19-28

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
There are no free copies

Find similar

16.

Белокриницкая, Т. Е.
Цитокины в системе мать-плод при миндроме задержки развития плода [Text] / Т. Е. Белокриницкая, Ю. А. Витковский // Акушерство и гинекология. - 1999. - № 5. - С. 15-17

MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
Additional Access Points:
Витковский, Ю. А.

There are no free copies

Find similar

17.

Бербець, А. М.
Мелатонін, прозапальні цитокіни та плацентарна недостатність [Text] = Melatonin, pro-inflammatory cytokines and placental insufficiencty / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - N 2. - С. 24-26

MeSH-main:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Annotation: Мета дослідження – шляхом дослідження рівнів мелатоніну і прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю встановити можливий взаємозв’язок між плацентарною недостатністю та прозапальною ланкою імунітету
Рівень мелатоніну в крові вірогідно знижується при плацентарній недостатності, що реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При даній патології також спостерігається активізація прозапальної ланки імунітету, що проявляється підвищенням у крові рівнів TNF-α, IL-1-β та IL-6
There are no free copies

Find similar

18.

Бербець, А. М.
Рівні мелатоніну, окремих цитокінів та плацентарного фактора росту в плазмі крові на фоні немедикаментозної корекції функції епіфіза у вагітних жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода / А. М. Бербець // Клітинна та органна трансплантологія. - 2020. - Том 8, N 2. - С. 140-145

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (метаболизм)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS (метаболизм)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (метаболизм)
Annotation: Епіфіз виробляє важливий гормон мелатонін, рівень якого в крові вагітних знижується при плацентарній недостатності. Недостатньо вивченим залишається вплив дисфункції шишкоподібної залози на стан імунної системи вагітних та на ангіогенну активність плаценти під час вагітності. МЕТА: встановити вплив розробленого нами способу немедикаментозно/ корекції функції епіфіза на стан цитокінової ланки імунної системи та на синтез плацентарного фактора росту (PIGF) у вагітних жінок з плацентарною недостатністю у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ. Обстежено 46 вагітних з плацентарною недостатністю (ПН), що була реалізована у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗРП) в терміні вагітності 30-36 тижнів. Група була розподілена на дві підгрупи: з немедикаментозною корекцією роботи епіфіза (п = 25) і без корекції (п = 21). Спосіб корекції включав комплекс заходів щодо дотримання режиму освітлення, активності та сну протягом 14 днів. Контрольну групу склали 20 жінок з неускладненим перебігом вагітності. У венозній крові вагітних імуноферментним методом визначали рівні мелатоніну, PIGF, TNF-a , IL-1-β, IL-6, IL-4, IL-10. РЕЗУЛЬТАТИ. Встановлено, що концентрація мелатоніну в крові вагітних при затримці внутрішньоутробного розвитку плода достовірно знижувалась, так само як і концентрація PIGF (р 0,01). Також було виявлено достовірні відмінності у вагітних з плацентарною недостатністю, а саме - підвищення концентрацій прозапальних цитокінів TNF-a (р 0,05), /Ζ.-7-β (р 0,001) та IL-6 (р 0,05), порівняно зі здоровими вагітними. Також в групі вагітних із ЗРП були підвищені порівняно з контролем рівні протизапальних цитокінів IL-4 (р 0,001) та IL-10 (р 0,001). Після застосування розробленого комплексу немедикаментозної корекції роботи шишкоподібної залози концентрація мелатоніну в крові у вагітних в підгрупі корекції достовірно підвищилась в порівнянні з підгрупою без корекції (р 0,001), як і рівень PIGF (р 0,05). У вагітних в підгрупі корекції спостерігалися вірогідно нижчі рівні прозапальних цитокінів TNF-a, IL-1-β та IL-6 (р 0,01). Щодо протизапальних цитокінів, то під впливом розробленого комплексу було відзначено зниження рівня IL-4 та підвищення рівня IL-10 (р 0,01)
There are no free copies

Find similar

19.

Бербець, А. М.
Розлади сну та зміни концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода [Text] = Disorders of sleep and changes of concentrations оf melatonin in saliva in pregnant women with placental insufficiency, realized as intrauterine fetal growth restriction / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 60-66

MeSH-main:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Annotation: Мета дослідження – вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну, а також зміни добових концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода. Матеріали та методи. Проведено анкетування 80 жінок із плацентарною недостатністю (ПН), реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР) плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30–36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним ставилися питання про термін, у якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відзначали подібний стан). Також ми проводили кількісне визначення рівнів мелатоніну в слині у 22 жінок із групи вагітних із плацентарною недостатністю. Контрольною групою виступили 10 вагітних із групи з неускладненим перебігом вагітності. Окрім того, ми проводили дослідження рівнів мелатоніну в слині у 14 здорових невагітних жінок. Рівні мелатоніну слини визначали о 3:00 та о 6:00 з використанням діагностичного набору Melatonin ELISA виробництва фірми IBL (Німеччина). Статистичну обробку результатів було проведено за допомогою критерію Mann-Whitney для малих вибірок із використанням програмного пакета MedCalc. Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86 % випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12–22 тижні (здорові вагітні – переважно після 30 тижнів, 57 % випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71 % позитивних відповідей, в контролі – 23 %) та 3 і більше разів на тиждень (78 % позитивних відповідей, в контролі – 17 %). У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних. Це справедливо як для забору слини о 3:00 (у групі з ПН 1,75 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,30–2,50 нг/мл, у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл), так і для забору слини о 6:00 (в групі з ПН 1,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,20–2,51 нг/мл, у групі здорових вагітних 4,35 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,49–7,66 нг/мл). У вагітних з неускладненим перебігом гестації о 3 год ночі спостерігалася найвища концентрація мелатоніну слини серед трьох порівнюваних груп, зокрема вона була вірогідно вищою, ніж у здорових невагітних (у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл, у здорових невагітних 2,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,39–2,81 нг/мл). Висновки. 1. Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода настають раніше і мають більш виражений характер порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода. 3. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині о 3 год ночі та о 6 год ранку є вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних
The aim of the study – to learn the reasons of appearance, terms of manifestation and types of the sleep disorders, as well as changes of the concentrations of melatonin in saliva of pregnant women with intrauterine growth restriction of fetus. Materials and Methods. 80 pregnant women with placental insufficiency (PI), manifesting as intrauterine fetal growth restriction (IUGR) of II-III degree in the 3rd pregnancy trimester (study group) and 30 women with normal clinical flow of pregnancy (control group) were questioned. They were asked about pregnancy term when the complaints of the sleep disorders were firstly expressed, as well as about types of the sleep disorders and their frequency (in times per week). The concentrations of melatonin in saliva of 22 pregnant women from the group with PI were studied. 10 women with uncomplicated pregnancy were included in the control group. 14 healthy non-pregnant women were also examined in the same way. The levels of melatonin in saliva were studied at 3 am and 6 am using diagnostical kit Melatonin ELISA produced by IBL (Germany). The statistical calculations were performed by Mann-Whitney criteria for small samples using MedCalc software. Results and Discussion. Questioning showed that pregnant women with IUGR in 86 % cases experience the sleep disorders starting from pregnancy term 12–22 weeks (healthy pregnant women – mostly after 30 weeks, 57 % cases), more commonly wake up 2 or more times per night (71 % of positive answers, in control group – 23 %), and 3 or more times per week (78 % of positive answers, in control group – 17 %). In pregnant women with PI realized as IUGR II-III, concentrations of melatonin in saliva were significantly lowered, comparing to healthy pregnant women, at 3 am (group with PI 1.75 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.30–2.50 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml), and at 6 am (group with PI 1.50 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.20–2.51 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 4.35 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.49–7.66 ng/ml). In pregnant women with uncomplicated pregnancy the concentration of melatonin, sampled at 3 am, was considered as the highest among compared groups, f.e. it was significantly higher than in non-pregnant patients (in the group of healthy pregnant women melatonin concentration in saliva was 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml, and in pregnant women with non-complicated pregnancy – 2.50 ng/ml, 95 % confidence interval 1.39–2.81 ng/ml). Conclusions. 1. Sleep disorders in pregnant women with IUGR appear earlier and seem to be more expressed than in pregnant women with normal fetal growth. 2. Expression of the complaints of insomnia, in our opinion, might be considered as an early diagnostic sign of forming of placental insufficiency, which is later realized as IUGR. 3. In pregnant women with PI, realized as IUGR of the II-III degree, concentrations of melatonin in saliva are significantly lower at 3 am and 6 am, comparing to women with non-complicated pregnancy
There are no free copies

Find similar

20.

Бербець, А. М.
Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода [Text] = Changes of the sleep in pregnant women i with intrauterine fetal growth restriction / А. М. Бербець // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 160-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
Annotation: Мета роботи - вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Проведено анкетування 80 жінок з плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30-36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним задавалися питання про термін, в якому з ’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відмічався подібний стан). Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86% випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12-22 тижні (здорові вагітні - переважно після 30 тижнів, 57% випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71% позитивних відповідей, у контролі - 23%) та 3 і більше разів на тиждень (78% позитивних відповідей, у контролі - 17%). Таким чином, розлади снуу вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода наступають раніше і носять більш виражений характер, порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода
Objective - to study the reasons of appearance, terms of manifestation and types of the sleep disorders in pregnant women with intrauterine growth restriction of fetus. 80 pregnant women with placental insufficiency, manifesting as intrauterine fetal growth restriction (IUGR) of II-Ill degree in the 3rd pregnancy trimester (study group) and 30 women with normal clinical flow of pregnancy (control group) were questioned. They were asked about pregnancy term when the complains of the sleep disorders were firstly expressed, as well as about types of the sleep disorders and their frequency (in times per week). Questioning showed that pregnant women with IUGR in 86% cases experience the sleep disorders starting from pregnancy term 12-22 weeks (healthy pregnant women - mostly after 30 weeks, 57% cases), more commonly wake up 2 or more times per night (71% of positive answers, in control group - 23%), and 3 or more times per week (78% of positive answers, in control group - 17%). Thus, sleep disorders in pregnant women with IUGR appear earlier and seem to be more expressed then in pregnant women with normal fetal growth. Expression of the complains of insomnia, in our opinion, might be considered as an early diagnostic sign of forming of placental insufficiency, which is later realized as IUGR
There are no free copies

Find similar

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)