Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (5)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Полипропилены<.>)

Total number of found documents : 77
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Comparative assessment of tissue response to a mesh implant made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles [] = Порівняльна оцінка реакції тканин на сітчастий імплантат з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла / O. A. Viltsaniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, классификация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, фармакология)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
НАНОТРУБОЧКИ УГЛЕРОДНЫЕ -- NANOTUBES, CARBON (анализ, использование)
СЕРЕБРО -- SILVER (анализ, терапевтическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Annotation: Treatment of abdominal hernias remains one of the most urgent problems of modern surgery. A large number of complications after hernia operations require the development of new types of implants for tissue plastic surgery. The purpose of the study is to carry out an experimental comparative assessment of tissue reaction to the implantation of the developed polypropylene mesh implant modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Research was conducted on 105 sexually mature laboratory rats in three series of experiments (35 rats each). In the first series, polypropylene mesh implants were implanted in the tissues of the anterior abdominal wall, in the second – polypropylene implants coated with an antiseptic, and in the third – polypropylene implants modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Animals were removed from the experiment after preliminary anesthesia 3, 5, 7, 14, 21, 30 and 90 days after the operation. The tissues of the abdominal wall were taken together with the implants, histological preparations were made, which were stained with hematoxylin and eosin and according to Van Gieson. We studied the composition and ratio of elements of cell infiltration in tissues with further statistical processing of the obtained data. It was established that during the implantation of mesh edoprostheses, regardless of their type, necrotic changes with reactive inflammation, the presence of inflammatory cell infiltrate, tissue swelling and microcirculation disorders were detected in the tissues 3-5 days after the operation. Under the condition of implantation of the developed mesh, a less pronounced exudative phase of inflammation and an earlier onset of the reparation phase were detected. Depending on the type of implant used, the subsequent reaction differed between the groups of experimental animals, which was evidenced by the regression of inflammatory phenomena in the tissues and the processes of formation of the fibrous capsule around the implants. During the implantation of nanomodified mesh implants by the 7th day of the experiment, the exudative phase of inflammation ended and the formation of a thin connective tissue capsule began, the formation of which was completed by the 21st day of observation, while when the mesh was implanted with polypropylene and polypropylene with an antimicrobial coating, the formation of the capsule lasted up to 30 days. Thus, it was established that the exudative phase of inflammation continues in the tissues around the implantation of classic polypropylene and polypropylene meshes with an antimicrobial coating up to the 14th day of the experiment, and the connective tissue capsule is formed up to the 30th day. At the same time, in the tissues around the mesh implants made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles, the exudative phase of inflammation ended by the 7th day of the experiment. This ensured the intensity of reparative regeneration processes and the separation of the implant from the surrounding tissues by a thin connective tissue capsule for up to 21 days of observation
Лікування гриж живота залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної хірургії. Велика кількість ускладнень після операцій з приводу гриж потребує розробки нових видів імплантатів для проведення пластики тканин. Мета дослідження – провести в експерименті порівняльну оцінку реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Дослідження проведені на 105 статевозрілих лабораторних щурах в трьох серіях дослідів (по 35 щурів у кожній). У першій серії в тканини передньої черевної стінки були імплантовані поліпропіленові сітчасті імплантати, в другій – поліпропіленові імплантати з покриттям антисептиком, а в третій – поліпропіленові імплантати, модифіковані вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Тварин виводили з досліду після попереднього знеболення через 3, 5, 7, 14, 21, 30 та 90 діб після операції. Вилучали тканини черевної стінки разом з імплантатами, виготовляли гістологічні препарати, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Ван-Гізон. Вивчили склад і співвідношення елементів клітинної інфільтрації в тканинах з подальшою статистичною обробкою отриманих даних. Встановлено, що при імплантації сітчастих ендопротезів незалежно від їх виду на 3-5 доби після операції в тканинах виявлялися некротичні зміни з реактивним запаленням, наявність запального клітинного інфільтрату, набряк тканин та порушення мікроциркуляції. За умови імплантації розробленої сітки виявляли менш виражену ексудативну фазу запалення і більш ранній початок фази репарації. В залежності від виду використаного імплантату подальша реакція відрізнялась між групами експериментальних тварин, про що свідчили регрес явищ запалення в тканинах та процеси формування фіброзної капсули навколо імплантатів. При імплантації наномодифікованих сітчастих імплантатів до 7 доби експерименту ексудативна фаза запалення завершувалась і починалось формування тонкої сполучнотканинної капсули, формування якої завершувалось до 21 доби спостереження, тоді як при імплантації сітки з поліпропіленом та поліпропіленом з антимікробним покриттям формування капсули тривало до 30 доби. Таким чином, встановлено, що в тканинах навколо імплантації класичних сіток з поліпропілену та поліпропілену з антимікробним покриттям до 14 доби експерименту триває ексудативна фаза запалення, а сполучнотканинна капсула формується до 30 доби. В той же час, в тканинах навколо сітчастих імплантатів з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла, ексудативна фаза запалення завершувалась до 7 доби експерименту. Це забезпечувало інтенсивність процесів репаративної регенерації та відмежування імплантату від навколишніх тканин тонкою сполучнотканинною капсулою до 21 доби спостереження
Additional Access Points:
Viltsaniuk, O. A.
Kravchenco, V. M.
Viltsaniuk, O. O.
Dereziuk, A. V.
Sheremeta, R. O.

There are no free copies

Find similar

Негативний вплив контакту сім’яного канатика з поліпропіленовим імплантатом на стан яєчка [Text] / О. П. Москалюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЯИЧКИ -- TESTIS (повреждения)
СЕМЕННОЙ КАНАТИК -- SPERMATIC CORD (повреждения)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
Annotation: Хірургічне втручання залишається єдиним методом лікування пахвинних гриж. За частотою виконання пахвинна герніопластика посідає третє місце серед усіх операцій, становлячи 10-15%. В Україні щорічно виконується декілька сотень тисяч операцій щодо пахвинних гриж, але результати лікування ще не можуть вважатися задовільними. Застосування алотрансплантатів дало змогу зменшити кількість рецидивів гриж до 3-9%. Спосіб I.?L. Lichtenstein став «золотим стандартом» алопластики пахвинних гриж. Однак пахвинна алогерніопластика має певний відсоток специфічних ускладнень, зокрема порушення кровообігу в яєчку, що призводить до безпліддя. З метою вивчення гістологічних змін яєчка, що відбуваються внаслідок контакту сім’яного канатика із сітчастим імплантатом, проведено експериментальне дослідження, яке вміщувало 38 статевозрілих самців кролів. Для вивчення анатомічних особливостей кролів та контролю вихідних гістологічних показників прооперовано 10 інтактних тварин. У 28 тварин моделювали контакт сім’яного канатика та імплантата. Аналізуючи отримані експериментальні дані, слід зазначити, що у тварин експериментальної групи виникли значні розлади кровообігу в яєчку, які призвели до порушення сперматогенезу в усі терміни спостереження, про що засвідчує динаміка кількості шарів сперматогенного епітелію: 4,0±0,27-7-ма доба, 1,8±0,22-21-ша доба, 8,9±0,22-га – доба та 6,8±0,34-90-та доба. Також виявлено розвиток прогресуючого склерозу та гіалінозу в тканинах яєчка на 42-гу та 90-ту добу експерименту, про що засвідчує динаміка відносної кількості сполучнотканинної строми яєчка від 16,1±0,81% на 7-му добу до 19,5±1,03% на 90-ту добу експерименту. Це підтверджується і суттєвими змінами діаметра звивистих сім’яних трубочок – від 197,3±3,79 мкм на початку дослідження до 156,1±4,51 мкм в кінці експерименту.
Additional Access Points:
Москалюк, О. П.
Шкварковський, І. В.
Гребенюк, В. І.
Козловська, І. М.
Більцан, О. В.

There are no free copies

Find similar

Головаха, М. Л.
Внутрішньоканальна інкорпорація сухожилкового автотрансплантата передньої схрещеної зв’язки з імплантацією поліпропіленової сітки за даними МРТ [] = MRI analysis of ACL tendon graft Intracanal Incorporation with polypropylene mesh implantation / М. Л. Головаха, О. В. Шевельов, С. А. Бондаренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 1. - С. 23-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
КОСТЬ-СУХОЖИЛИЕ-КОСТЬ ТРАНСПЛАНТАТЫ -- BONE-PATELLAR TENDON-BONE GRAFTS (трансплантация)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Annotation: Трансплантат із сухожилків згиначів гомілки залишається одним із найпопулярніших для пластики передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ). Проте його недоліком є тривалий процес лігаментації та внутрішньоканальної інкорпорації, що затримує реабілітацію. Одним із методів стимуляції росту сполучної тканини є імплантація поліпропіленових сіток (ПС), які широко застосовують у герніопластиці. Мета. Провести порівняльний аналіз МРТ-динаміки внутрішньоканальної інкорпорації сухожилкового трансплантата з імплантацією ПС у кісткових каналах. Методи. Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток використовували критерії, засновані на аналізі зображень МРТ у PDFS і STIR послідовностях: характер сигналу від трансплантата по центру кісткового каналу; загальний вигляд трансплантата; характер МРТ-сигналу від тканин навколо трансплантата на межі «сухожилок – кістка»; наявність синовіальної рідини в кісткових каналах і кісткового набряку навколо них у стегновій і великогомілковій кістках. Проаналізовано результати МРТ 75 пацієнтів, яким виконана пластика ПСЗ методом «all-inside» автотрансплантатом із сухожилка напівсухожилкового м’яза. У групі дослідження (40 осіб) на відміну від групи порівняння (35) додатково імплантували ПС навколо кінців сухожилкового трансплантата. Результати. Внутрішньоканальна перебудова трансплантата в групі пацієнтів з імплантацією ПС відбувалася швидше. Характер сигналу по центру кісткового каналу і на межі сухожилка з кісткою прогресував достовірно швидше в усі терміни спостереження. У групі дослідження практично не реєстрували затікання рідини уздовж трансплантата в кісткові канали. Висновки. Імплантація ПС навколо кінців сухожилкового автотрансплантата ПСЗ, занурених у кісткові канали, приводить, за даними МРТ, до його швидшої внутрішньоканальної інкорпорації
Hamstring tendon graft remains one of the most popular for ACL reconstruction (ACLR). However, its disadvantage is long term ligamentation process and intracanal incorporation and delayed rehabilitation. One of the methods for stimulation of connective tissue growth is the implantation of polypropylene mesh (PPM), which are widely used in hernioplasty. Objective. To compare the MRI data dynamics of intracanal incorporation of tendon graft with implantation of PPM in bone canals. Methods. For evaluation of graft reconstruction in the femoral and tibial canals we used criteria based on the analysis of MRI images in PD FS and STIR sequences: the nature of the signal from the graft in the center of bone canal; general view of the graft; the nature of the MRI signal from the tissues around the graft on the tendons-bone border; the presence of synovial fluid in the canals and bone edema around them. Results of MRI of 75 patients who underwent «all-inside» ACLR with semitendinosus graft were analyzed. In the study group (40 patients) were compared to control group (35 patients) additionally implanted PPM around the ends of the tendon graft. Results. Intracanal graft incorporation in the group of patients with implantation of PPM occurred faster. The nature of the signal from the center of the bone canal and on the bone-tendon border progressed significantly faster in all observed terms. In the research group there was not presence of synovial fluid in the canals along the graft. Conclusions. Implantation of PPM around the ends of the ACL tendon autograft immersed in bone canals, leads, according to MRI data, to faster intra-canal incorporation
Additional Access Points:
Шевельов, О. В.
Бондаренко, С. А.

There are no free copies

Find similar

Особливості фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба зі зміцненням капсульно-зв’язкових структур [Text] / С. О. Масленніков [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 156-163

MeSH-main:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
Annotation: Мета роботи – оцінити ступінь динамічного відновлення рухів оперованої кінцівки протягом ІІ періоду реабілітації засобами фізичної терапії в пацієнтів, яким виконане ендопротезування кульшового суглоба та зміцнення капсульно-зв’язкового апарату поліпропіленовою сіткою. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективне дослідження історій хвороб, рентгенограм і лабораторних даних 47 пацієнтів, які потребували відновлення чи зміцнення капсули кульшового суглоба. Первинне ендопротезування виконали у 26 (55,3 %) пацієнтів, ревізійне ? у 21 (44,7 %). Серед пацієнтів було 27 (57,4 %) чоловіків і 20 (42,6 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив 57 років (від 20 до 86 років). Результати. На підставі аналізу результатів дослідження визначили, що якість життя пацієнтів обох груп, загальний суб’єктивний стан суглоба, показники обсягу рухів оперованої кінцівки, а також оцінка клініко-функціональних результатів лікування за шкалою Harris Hip Score (HHS) прямо корелюють із виконанням передопераційних вправ терапевтичного характеру та дотриманням післяопераційної реабілітаційної програми фізичної терапії. Така кореляція є істотнішою в термін 12 місяців після хірургічного лікування, через 24 місяці спостереження показники стану оперованого кульшового суглоба в обох групах пацієнтів суттєво не відрізнялися: 65,3 % – група спостереження, 52,2 % – група порівняння через 12 місяців після операції та 91,3 % і 81,0 % через 24 місяці відповідно. Висновки. Використання поліпропіленової сітки для зміцнення задніх капсульно-зв’язкових структур кульшового суглоба призводить до розширення функціональних можливостей оперованої кінцівки та відновлення пацієнтів, прискорює процеси фізичної реабілітації після виписування зі стаціонара. Доведено доцільність ретельної передопераційної підготовки пацієнтів та активного ведення післяопераційного періоду (комплекси терапевтичних вправ, інформування пацієнтів), що дає можливість поліпшити результати хірургічного та відновного лікування, уникнути можливих ускладнень за умови виконання рекомендацій і комплексного застосування засобів фізичної терапії.
Additional Access Points:
Масленніков, С. О.
Головаха, М. Л.
Дорошенко, Е. Ю.
Малахова, С. М.
Пузік, С. Г.
Левченко, Л. І.
Гурєєва, А. М.
Олійник, М. О.

There are no free copies

Find similar

Головаха, М. Л.
Експериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглоба [Text] / М. Л. Головаха, С. О. Масленніков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 11-18. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия)
СУСТАВА КАПСУЛА -- JOINT CAPSULE (повреждения, хирургия)
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Annotation: Проблема відновлення передньої схрещеної зв’язки (СЗ) колінного суглоба залишається актуальною, незважаючи на значну кількість розроблених хірургічних методик її пластики. Повторні розриви відновленої ПСЗ реєструють у 3–15 % випадків.Мета: визначити морфологічні особливості перебудови тканин колінного суглоба кролів після імплантації поліпропіленової сітки (ПС) у дефект капсули.Методи: дослідження виконано на 50 кролях масою (694 ± 27) г. На правому колінному суглобі формували дефект капсули між зв’язкою наколінка та медіальною обхідною. В експериментальній групі (25 кролів) пластика дефекту виконана з використанням ПС, у контрольній (25) — краї дефекту стягнуті та зшиті вікрилом. Для оцінювання рубцевого процесу використана модифікована шкала Вандербільтського університету. Проведено морфологічний аналіз.Результати: значних клінічних відмінностей стану прооперованих колінних суглобів у післяопераційному періоді між групами не виявлено. У контролі, починаючи з 7-го дня після операції, відбувалося формування щільної сполучної тканини (рубця). У тварин експериментальної групи на фоні утворення сполучної тканини навколо ПС спостерігали в місцях контакту з нею істотне потовщення капсули і зв’язок. Через 21 день після імплантації ПС на 51–75 % її площі відзначено вростання сполучної тканини, через 45 — 75–100 %. Через 2 міс. після операції відносна площа щільної сполучної тканини в експерименті становила (68,12 ± 2,74) % проти (51,68 ± 4,22) % у контролі.Висновки: імплантація ПС у зону дефекту капсули колінного суглоба кролів між зв’язкою наколінка та медіальною обхідною призводить до утворення на кінцевий термін спостереження (2 міс.) більшого обсягу щільної сполучної тканини. Вростання сполучної тканини між комірками та волокнами ПС сприяє утворенню щільного з’єднання останньої з прилеглими тканинами, зміцнюючи в такий спосіб зону травматичного ушкодження
Additional Access Points:
Масленніков, С. О.

There are no free copies

Find similar

Результати застосування поліпропіленової сітки під час пластики передньої схрещеної зв’язки [Text] / М. Л. Головаха [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 49-57. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патология, хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
Annotation: Пластика передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) залишається однією з найчастіших операцій в ортопедії та травматології. Еволюція методики відновлення ПСЗ триває, з’являються нові фіксатори, модифікується позиція трансплантата, його форма та розміри. Трансплантат із сухожилків півсухожилкового й ніжного м’язів (STG) є найбільш використовуваним через малотравматичну і технічно просту методику отримання. Його недолік — тривалий період внутрішньоканальної інкорпорації, одним із способів її прискорення є імплантація поліпропіленової сітки. В експерименті на кролях нами доведено її позитивний ефект. Мета. Розробити методику поліпшення внутрішньоканальної інкорпорації STG-трансплантата за умов пластики ПСЗ колінного суглоба шляхом використання поліпропіленової сітки. Методи. Проаналізовано результати відновлення ПСЗ методом «аll-inside» у 75 пацієнтів. Групу дослідження склали 35 хворих, яких оперували у 2018–2019 рр. із використанням поліпропіленової сітки, групу порівняння — 40 пацієнтів, прооперованих у 2017 році. Оцінювали демографічні дані, термін до операції, динаміку відновлення функції, рівень ускладнень, показники шкал KOOS і IKDC. Результати. Неспецифічні показники запального процесу (рівень СРБ і ШОЕ) істотно не змінилися в пацієнтів, яким встановлено поліпропіленову сітку. У них не відзначено більш вираженого больового синдрому після операції, зафіксовано менше випадків реактивного синовіту, істотно мінімізовано кількість пункцій колінного суглоба. Відновлення функції в них відбувалося швидше, а раннє навантаження на кінцівку дозволило до терміну 6 міс. після операції отримати кращі показники за шкалами KOOS і IKDC. Висновки. Імплантація поліпропіленової сітки навколо внутрішньоканальної частини STG-трансплантата під час пластики ПСЗ не привела до збільшення рівня ускладнень і дозволила поліпшити динаміку відновлення функції кінцівки до 6 міс. після операції
Additional Access Points:
Головаха, М. Л.
Масленніков, С. О.
Титарчук, Р. В.
Кіріченко, В. Ю.
Гриценко, А. А.

There are no free copies

Find similar

Лутковський, Р. А.
Алопластика пупкових гриж з використанням поліпропіленової сітки, модифікованої антисептиком та вуглецевими нанотрубками [Text] / Р. А. Лутковський // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 26-29

MeSH-main:
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL (хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
Annotation: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування пупкових гриж із використанням модифікованої поліпропіленової сітки. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 106 хворих з пупковими грижами. Залежно від виду сітчастого імплантату хворих розподілили на дві групи. У 53 (50 %) хворих групи I використали поліпропіленовий сітчастий імплантат, модифікований антисептиком полігексаметиленгуанідину хлоридом та вуглецевими нанотрубками, у 53 (50 %) хворих групи ІІ — класичну поліпропіленову сітку. Результати та обговорення. Статистично значущо кращі результати отримано у хворих групи I: серому виявлено в 1 (1,9 %) та 7 (13,2 %) хворих (р 0,05), нагноєння післяопераційної рани — в 1 (1,9 %) і 3 (5,7 %) пацієнтів (р 0,05), запальний інфільтрат — в 1 (1,9 %) та 3 (5,7 %) хворих (р 0,05). Тривалість стаціонарного лікування в групі I становила (7,5 ± 1,5) доби, в групі II — (12,3 ± 2,2) доби. В терміни від 1 до 5 років лігатурні нориці передньої черевної стінки виявлено у 2 (4,0 %) хворих групи II (р 0,05), мешому — у 1 (2,0 %) (р 0,05). У групі I зазначених ускладнень не було. Хронічний біль на ділянці черевної стінки протягом 6 — 8 міс після операції мав місце у 3 (6,1 %) хворих групи II та в 1 (2,0 %) пацієнта групи I (р 0,05), рецидиви грижі — відповідно у 3 (6,1 %) і 1 (2,0 %) (р 0,05). Висновки. Хірургічне лікування пупкових гриж живота із використанням поліпропіленової сітки, модифікованої антисептиком полігексаметиленгуанідину хлоридом та вуглецевими нанотрубками, є ефективнішим порівняно із застосуванням класичної поліпропіленової сітки, про що свідчило зменшення частоти сероми з (13,2 ± 1,4) до (1,9 ± 0,6) %, нагноєння післяопераційної рани — з (5,7 ± 0,6) до (1,9 ± 0,6) %, запального інфільтрату — з (5,7 ± 0,6) до (1,9 ± 0,6) %, лігатурних нориць передньої черевної стінки — з (4,0 ± 0,6) до 0 %, мешоми — з (2,0 ± 0,3) до 0 %, хронічного післяопераційного болю — з (6,1 ± 0,6) до (2,0 ± 0,4) %, рецидиву грижі — з (6,1 ± 0,6) до (2,0 ± 0,3) %
The aim — to improve the treatment results of umbilical hernias surgery with modified polypropylene mesh. Materials and methods. The surgical treatment results analysis of 106 patients with umbilical hernias (UH) has been performed. Patients were divided into 2 groups depending on the mesh type used during surgery. In 53 (50 %) patients of Group I the polypropylene mesh modified by antiseptic and by carbon nanotubes was used, in the 74 (50 %) patients of II group the classic polypropylene mesh was used. Results and discussion. Statistically significant results were obtained in patients of Group I compared to Group II: seroma was revealed in 7 (13.2 ± 1.4 %) patients from Group II compared to 1 (1.9 ± 0.6 %) in Group I (p 0.05), the suppuration of the postoperative wound — in 3 (5.7 ± 0.6 %) vs 1 (1.9 ± 0.6 %) (p 0.05), respectively. The terms of stay in group II on inpatient treatment were 12.3 ± 2.2 days, in group II — 7.5 ± 1.5 days. Ligature fistulas of the anterior abdominal wall were detected in 2 (4.0 ± 0.6 %) patients (р 0.05), meshoma — in 1 (2.0 ± 0.3 %) patient of group II (p 0.05) in 1 — 5 years. The chronic pain in the abdominal wall in 6 — 8 months after surgery was observed in 3 6.1 ± 0.6 % patients in group II and in 1 (2.0 ± 0.4 %) in group I (p 0.05), recurrences of hernia were found in 3 (6.1 ± 0.6 %) patients vs 1 2.0 ± 0.3 % (p 0.05), respectively. Conclusions. Surgical treatment of umbilical hernias with polypropylene mesh modified by polyhexamethyleneguanidine chloride antiseptic and by carbon nanotubes are more effective than the one with simple polypropylene mesh, evidenced by the reduced seroma frequency from 13.2 ± 1.4 % to 1.9 ± 0.6 % suppurations of postoperative wounds — from 5.7 ± 0.6 % to 1.9 ± 0.6 %, inflammatory infiltrates — from 5.7 ± 0.6 % to 1.9 ± 0.4 %, ligature fistulas of the anterior abdominal wall — from 4.0 ± 0.6 % to 0 %, meshoma — from 2.0 ± 0.3 % to 0 %, chronic postoperative pain — from 6.1 ± 0.6 % to 2.0 ± 0.4 %, recurrence of hernia — from 6.1 ± 0.6 % to 2.0 ± 0.3 %
There are no free copies

Find similar

Лутковський, Р. А.
Операція Ліхтенштейна з використанням модифікованої сітки у хворих на пахові грижі / Р. А. Лутковський // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 100-104

MeSH-main:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)
Annotation: Проведено аналіз оперативного лікування 144 хворих із ПГЖ. Залежно від виду використаного під час виконання оперативного лікування сітчастого імплантату хворих розділили на дві групи. У 72 (50 %) хворих групи I використано під час оперативного лікування модифікований поліпропіленовий сітчастий імплантат, в групі II у 72 (50 %) хворих використано класичну поліпропіленову сітку.
Проведен анализ оперативного лечения 144 больных с ПГЖ. В зависимости от вида использованного при выполнении оперативного лечения сетчатого имплантата больных разделили на две группы. У 72 (50%) больных группы I использовали при оперативном лечении модифицированный полипропиленовый сетчатый имплантат, в группе II у 72 (50%) больных использовано классическую полипропиленовую сетку.
There are no free copies

Find similar

Vorovskyi, O. O.
Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty [] = Морфологічні зміни великого чепця при імплантації поліпропіленових та композитних протезів при алогерніопластиці / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 62-69. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, реабилитация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОВЕРХНОСТНЫЕ СВОЙСТВА -- SURFACE PROPERTIES
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Annotation: To date, allohernioplasty of giant postoperative ventral hernias retains high postoperative mortality and a significant number of postoperative complications. The purpose of the study is to investigate the possibility of intraperitoneal use of polypropylene and composite implants in allohernioplasty of postoperative giant ventral hernias by studying the morphological changes of the great omentum. The results of surgical treatment of 146 patients with postoperative giant ventral hernias were investigated. To this group of patients with allohernioplasty by the method onlay was performed 22 (15.1%) patients, by the method sublay – 46 (31.5%), by the method inlay – 52 (35.6%), with intra-abdominal placement of the mesh by the method onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17.8%). 32 (21.9%) patients who underwent surgery using the sublay method polypropylene implant was fenced off from the abdominal organs with a great omentum, 22 (15.1%) patients operated on by the intraperitoneal onlay mesh method composite implant was also fenced off from the abdominal organs by a great omentum. In 8 (5.5%) patients from the group of patients who were operated on by the sublay method and in 6 (4.1%) – operated by the intraperitoneal onlay mesh method for 14-18 days patients developed signs of chronic intestinal obstruction, where the cause was postoperative adhesive illness. The study of the effect of polypropylene prosthesis on a great omentum was performed on 8 outbred dogs and 6 outbred mature dogs, who were implanted with a composite mesh unilaterally covered with oxycellulose. The polypropylene implant has been shown to have a greater capacity for the development of adhesive processes. However, if a great omentum to protect this prosthesis from the abdominal cavity then the first zone (active inflammation) spread in 155 microns (increase in the number of blood capillaries of the microcirculatory bed, thickening of the arterioles wall, venous full blood flow, diapedesis of leukocytes through the wall of the blood cells), the second zone (sclerosis) – up to 40 microns (increase in the number of macrophages and lymphocytes. proliferation of fibroblasts). In the future, the structure of the omentum was almost indistinguishable, so with allohernioplasty by the developed method, it was possible to prevent the development of adhesive disease on the intestine. This study confirmed the limited spread of the inflammatory response, which allows the implant of a polypropylene mesh on a great omentum. In the composite mesh, the composite mesh was spliced with surrounding tissues from the side where there was no gel coating, and from the side of the salivary coating, the “readiness” to spread the inflammatory process (vasculitis with pronounced lympho-plasmocytic infiltration of the vessel walls and perivascular ductus), therefore, left it is also necessary to enclose it with a large omentum from intestium
До теперішнього часу при алогерніопластиці гігантських післяопераційних вентральних гриж зберігається висока післяопераційна летальність і значна кількість післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – дослідити можливість інтраперитонеального застосування поліпропіленових та композитних імплантатів при алогерніопластиці післяопераційних гігантських вентральних гриж за рахунок вивчення морфологічних змін великого чепця. Досліджено результати хірургічного лікування 146 хворих з післяопераційними гігантськими вентральними грижами. Даній групі хворих алогерніопластика за методом onlay була виконана 22 (15,1%) хворим, за методом sublay – 46 (31,5%), за методом inlay – 52 (35,6%), з внутрішньочеревним розташуванням сітки за методом onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17,8%). У 32 (21,9%) хворих, що були прооперовані за методом sublay, поліпропіленовий імплантат був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем, у 22 (15,1%) хворих, що прооперовані за методом intraperitoneal onlay mesh, композитний імплантат також був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем. У 8 (5,5%) пацієнтів із групи хворих, прооперованих за методом sublay та у 6 (4,1%), прооперованих за методом intraperitoneal onlay mesh, на 14-18 добу розвинулися ознаки хронічної кишкової непрохідності, де причиною стала післяопераційна спайкова хвороба. Дослідження впливу поліпропіленового протезу на великий чепець проводили на 8 безпородних собаках та композитного імплантату – на 6 безпородних статевозрілих собаках, котрим було імплантовано композитну сітку, однобічно вкриту оксицелюлозою. Встановлено, що поліпропіленовий імплантат має більшу здатність до розвитку адгезивних процесів. Проте, якщо великим чепцем відгородити даний протез від органів черевної порожнини, то перша зона (активного запалення) поширювалася до 155 мкм (встановлено збільшення чисельності кровоносних капілярів мікроциркуляторного русла, потовщення стінки артеріол, венозного повнокрів’я, діапедез лейкоцитів крізь стінку кровоносних капілярів), друга зона (склерозування) – до 40 мкм (встановлено збільшення чисельності макрофагів і лімфоцитів, проліферація фібробластів). Подалі будова чепця майже не відрізнялась, тому при алогерніопластиці за розробленою методикою вдалося запобігти розвитку спайкової хвороби кишечника. Це дослідження підтвердило обмежене розповсюдження запальної реакції, що дає можливість імплантувати поліпропіленову сітку на великий чепець. У композитних сіток відбувалося їх зрощення з навколишніми тканинами з боку, де відсутнє гелеве покриття, а з боку гелевого покриття зберігалася “готовність” до розповсюдження запального процесу (васкуліт з вираженою лімфоплазмоцитарною інфільтрацією стінок судин і периваскулярних зон, крайове стояння лейкоцитів), а тому його також необхідно відгородити великим чепцем від кишки
Additional Access Points:
Shaprynskyi, V. O.
Sadyk, I. M.

There are no free copies

Find similar

10.

Вивчення впливу колагену на перебіг місцевих тканинних реакцій та післяопераційного періоду при імплантації поліпропіленового протеза [Text] / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 35-37. - Бібліогр.: с. 37

MeSH-main:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (терапевтическое применение)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE
АНГИОГЕНЕЗ-МОДУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS MODULATING AGENTS
Annotation: Висока частота гриж живота зумовлює актуальність питання вдосконалення результатів їх хірургічного лікування. Експериментально вивчено вплив перорального застосування препарату колагену на формування сполучнотканинних структур у зоні розташування поліпропіленового імплантата у дорослих самців щурів лінії Wistar. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду і результати лікування 57 хворих, яким застосовували препарат колаген після алогерніопластики з приводу гриж живота. Встановлено, що у щурів, яким давали препарат колаген, поля фіброзу були менші, новоутворені волокна колагену мали впорядковану структуру, більшу щільність. Еластичні волокна спостерігали у більшій кількості не лише по периферії сполучної тканини, а й у центральних ділянках. За допомогою ультразвукового дослідження встановлено збільшення товщини сполучнотканинного компонента у зоні поліпропіленового протеза в післяопераційному періоді у разі вживання колагену. Висновок: застосування колагену стимулює неоангіогенез, оптимізує утворення достатньої кількості зрілої сполучної тканини у периімплантаційній зоні, позитивно впливає на товщину сполучнотканинного компонента у зоні розташування поліпропіленового протеза в ранньому післяопераційному періоді
Additional Access Points:
Запорожченко, Б. С.
Холодов, І. Г.
Колодій, В. В.
Горбунов, А. А.
Бондарець, Д. А.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)