Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (135)

Rare Editions (5)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Сепсис<.>)

Total number of found documents : 627
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Пастернак, Б. О.
Деякі аспекти прогнозування післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику [Text] = Some aspects of prediction of postpartum septic complications in pregnant risk groups / Б. О. Пастернак, К. М. Лісова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2025. - Т. 24, № 1. - С. 25-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA (этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения)
Annotation: Післяпологові гнійно-септичні ускладнення залишаються актуальною проблемою сучасного акушерства. Розвиток даних ускладнень зумовлений певними особливостями, що виникають в організмі жінки під час вагітності, а також змінами в фетоплацентарному комплексі, що виникають в ранні терміни вагітності та призводять до формування дисфункції плаценти. Серед них провідне значення належить плацентарній дисфункції, що є частим ускладненням вагітності (від 14 до 22 %), супроводжується гіпоксією, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода і є однією з найбільш частих причин перинатальної захворюваності (до 60 %) і смертності, а також одним з факторів ризику розвитку післяпологових ускладнень. Метою нашого дослідження було дослідити фактори ризику виникнення післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику. При проведенні досліджень нами було обстежено та проаналізовано перебіг вагітності у 25 жінок з групи ризику розвитку гнійно-септичних післяпологових ускладнень. Основна група (25 жінок), вагітні жінки, які мали клінічні ознаки плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації. Контрольну групу становили 25 здорових вагітних, без проявів плацентарної недостатності під час перебігу вагітності, клініко-параклінічні показники яких слугували контролем для порівняння даних параклінічного обстеження вагітних відносно основної групи. Слід звернути увагу, що в основній групі вік жінок понад 30 років має місце в 28,4 % випадків порівняно з 12 % у вагітних групи контролю (p0,05). Слід вказати, що вагітні з плацентарною дисфункцією частіше (р0,05) хворіли інфекційними захворюваннями, такими як гостра респіраторна вірусна інфекція, захворюваннями дихальних шляхів (пневмонії, бронхіти), а також захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Останнє дозволяє припустити, що в генезі даного ускладнення вагітності певну роль відіграє інфікування. При наявності плацентарної дисфункції у вагітних в анамнезі відзначалась досить висока частота ускладнень вагітності. Аналіз пребігу пологів показав, що у вагітних основної групи частіше реєструвалося передчасне вилиття навколоплідних вод (р0,05), тривалість безводного проміжку була достовірно вища порівняно з породілями контрольної групи (р0,05), а також визначалася більша кількість травм промежини, що сприяло включенню даних пацієнток в групу ризику по розвитку гнійно-септичних ускладнень. При аналізі результатів проведення гістологічного дослідження плацент від матерів групи ризику було отримано наступні результати. Визначалася картина децидуіта, в стромі ворсин плаценти визначалися поздовжньо орієнтовані канали, в яких були розташовані клітини Кащенко-Гофбауера. Визначалися розсіяні вогнища некрозу та склероз ворсин. Проведене нами дослідження показало, що в групу ризику розвитку післяпологових септичних ускладнень слід відносити вагітних з проявами дисфункції плаценти під час вагітності.
Postpartum purulent-septic complications remain an urgent problem of modern obstetrics. The development of these complications is due to certain features that occur in a woman’s body during pregnancy, as well as changes in the fetoplacental complex that occur in the early stages of pregnancy and lead to the formation of placental dysfunction. Among them, the leading importance belongs to placental dysfunction, which is a frequent complication of pregnancy (from 14 to 22%), accompanied by hypoxia, delayed intrauterine development of the fetus and is one of the most frequent causes of perinatal morbidity (up to 60%) and mortality, as well as one of the risk factors for the development of postpartum complications. The aim of our study was to investigate the risk factors for the occurrence of postpartum septic complications in pregnant women at risk. During the research, we examined and analyzed the course of pregnancy in 25 women from the risk group for the development of purulent-septic postpartum complications. The main group (25 women), pregnant women who had clinical signs of placental dysfunction in the early stages of gestation. The control group consisted of 25 healthy pregnant women, without manifestations of placental insufficiency during the course of pregnancy, whose clinical and paraclinical indicators served as a control for comparing the data of the paraclinical examination of pregnant women relative to the main group. It should be noted that in the main group, the age of women over 30 years old occurs in 28.4% of cases, compared to 12% of pregnant women in the control group (p 0.05), which is consistent with data, which note a higher probability of developing insufficiency also occurs more often in young pregnant women. It should be noted that pregnant women with placental dysfunction more often (p 0.05) suffered from infectious diseases, such as acute respiratory viral infection, diseases of the respiratory tract (pneumonia, bronchitis), as well as diseases of the gastrointestinal tract. The latter suggests that infection plays a role in the genesis of this pregnancy complication. In the presence of placental dysfunction in pregnant women, a fairly high frequency of pregnancy complications was noted in the anamnesis. When analyzing the results of the histological examination of placentas from mothers of the risk group, the following results were obtained. A pattern of deciduitis was determined, in the stroma of the placental villi, longitudinally oriented channels were identified, in which Kashchenko-Hofbauer cells were located. Scattered foci of necrosis and sclerosis of the villi were determined. Our research showed that pregnant women with signs of placental dysfunction during pregnancy should be included in the risk group for the development of postpartum septic complications.
Additional Access Points:
Лісова, К.М.

There are no free copies

Find similar

Зміна співвідношення нейтрофілів до альбуміну залежно від тяжкості абдомінального сепсису у хворих на доброякісну та злоякісну нетравматичну перфорацію лівого відділу товстої кишки [Text] = Changes in the ratio of neutrophils to albumin depending on the severity of abdominal sepsis in patients with benign and malignant non-traumatic perforation of the left colon / І. А. Криворучко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2024. - Том 32, N 3. - С. 299-320. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS (патология)
СЕПСИС -- SEPSIS (иммунология, кровь, смертность)
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS (иммунология)
АЛЬБУМИНЫ -- ALBUMINS (анализ, иммунология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION (смертность, хирургия)
Annotation: Згідно з III Міжнародним консенсусом (Sepsis-3), сепсис визначається як загрозлива для життя органна дисфункція, спричинена неконтрольованою відповіддю ураженого організму на нову інфекцію, а септичний шок – як пов’язаний із сепсисом стан, який характеризується розвитком циркуляторної недостатності, що супроводжується артеріальною гіпотензією, лактатемією та потребує підтримки рівня артеріального тиску за допомогою вазопресорів. Незважаючи на прогрес у діагностиці та лікуванні сепсису у пацієнтів з інтраабдомінальними інфекціями, він продовжує залишатися основною причиною смертності пацієнтів у відділеннях невідкладної допомоги в усьому світі. Мета роботи – визначити здатність індексу співвідношення нейтрофілів до альбуміну (ІНА) перед операцією прогнозувати тяжкість абдомінального сепсису та 30-денну смертність у пацієнтів із доброякісною та злоякісною нетравматичною перфорацією лівої половини товстої кишки. Матеріали та методи. Це ретроспективне, перехресне дослідження, в якому проаналізовано 117 історій хвороб пацієнтів різних вікових груп із сепсисом, спричиненим перфорацією товстої кишки, які були госпіталізовані та прооперовані з січня 2014 року до березня 2024 року. Для оцінювання діагностичної значущості ІНА у прогнозуванні тяжкості сепсису і 30-денної летальності проведено аналіз ROC-кривих біомаркера, включаючи визначення оптимальних порогів відсікання і пов’язаних з ними специфічності та чутливості. Зв’язок ІНА, тяжкості сепсису і типу перфорації з 30-денним періодом смертності досліджували за допомогою аналізу виживаності, що включало порівняння кривих Каплана–Майєра, а також розроблення і аналіз регресійних моделей пропорційних ризиків Кокса. Міжгрупові порівняння кількісних характеристик досліджуваних пацієнтів в залежності від наявності у них септичного шоку і результату лікування проводили з використанням непараметричних критеріїв для незалежних вимірів (Краскела–Уолліса і Манна–Уїтні). Статистичну значущість зв’язків між якісними показниками дослідження оцінювали на підставі критерію χ2 і відношення шансів. Результати. Отримані результати показали, що ІНА має високу гарну прогностичну цінність у визначенні тяжкості сепсису. Про це свідчило високе значення площі під ROC-кривою (AUC=0,948, 95% ДІ=(0,882–1,013), p=2,309×10–41 0,05), але дані нашого дослідження підтвердили вищу 30-денну летальність у пацієнтів на перфорацію товстої кишки при наявності септичного шоку, порівняно з хворими на сепсис. Висновки. Співвідношення нейтрофілів до альбумінів було визначено як точний і надійний біомаркер для прогнозування тяжкості абдомінального сепсису. Специфічність біомаркера становила 93,4%, чутливість – 92,3%, а значення відсікання – 22,1 для стратифікації пацієнтів з септичним шоком. Цей біомаркер був визначений також як важливий предиктор 30-денної смертності при обох типах перфорації з площею під ROC-кривою AUC=0,862. Проте цінність цього показника для прогнозування летальності була дещо нижчою, ніж для визначення септичного шоку. Крім того, аналіз регресійних моделей Кокса показав, що вплив ІНА на виживання був більш вираженим у пацієнтів зі злоякісною перфорацією товстої кишки. У пацієнтів з доброякісною перфорацією товстої кишки модель продемонструвала задовільну відповідність вхідним даним. При цьому наявність або відсутність септичного шоку не впливала на виживання цієї категорії пацієнтів. Результати дослідження показали, що існує високозначущий зв’язок між IНA і тяжкістю сепсису, що дозволяє припустити, що цей показник може бути простим прогностичним інструментом для визначення тяжкості сепсису до оперативного втручання. Зрештою, стратифікація пацієнтів за ступенем тяжкості сепсису перед операцією може призвести до покращення клінічних результатів для цих пацієнтів
According to the Third International Consensus (Sepsis-3), sepsis is defined as a life-threatening organ dysfunction caused by an uncontrolled response of the affected organism to a new infection, and septic shock as a sepsis-related condition characterized by the development of circulatory failure accompanied by arterial hypotension, with lactatemia and requiring maintenance of blood pressure with vasopressors. Despite progress in diagnosing and treating sepsis in patients with intra-abdominal infections, it continues to be the leading cause of mortality among patients in emergency departments worldwide. Purpose – the objective of this study was to ascertain the capacity of the neutrophilto-albumin ratio (NAR) before surgery to predict the severity of abdominal sepsis and 30-day mortality in patients with benign and malignant non-traumatic perforation left side of the colon. Methods. This was a retrospective, cross-sectional study that analyzed 117 patients of different age groups with sepsis caused by colon perforation who were hospitalized and operated on from January 2014 to March 2024. To evaluate the diagnostic value of INA in predicting sepsis severity and 30-day mortality, we analyzed the biomarker’s ROC curves, including the determination of optimal cut-off thresholds and associated specificity and sensitivity. The association of INA, sepsis severity, and perforation type with 30-day mortality was investigated using survival analysis, including the comparison of Kaplan–Meier curves and the development and analysis of Cox proportional hazards regression models. Comparisons between groups of study patients concerning quantitative characteristics were conducted, with the presence of septic shock and treatment outcome serving as the independent variables. This was done using nonparametric criteria for independent measurements, specifically the Kruskal–Wallis and Mann–Whitney tests. The statistical significance of the relationships between the qualitative indicators of the study was assessed based on the χ2 criterion and the odds ratio. Results. The results demonstrated that the INR has a high prognostic value in determining the severity of sepsis. This was evidenced by a high value of the area under the ROC curve (AUC = 0.948, p = 2, 309×10–41 0.05, 95% CI 0.05). However, our study did confirm higher 30-day mortality in patients with colonic perforation in the presence of septic shock compared to patients with sepsis. Conclusions. The neutrophil-to-albumin ratio has been identified as an accurate and reliable biomarker for predicting the severity of abdominal sepsis. The biomarker demonstrated a specificity of 93.4%, a sensitivity of 92.3%, and a cut-off value of 22.1 for stratifying patients with septic shock. Furthermore, this biomarker was identified as an important predictor of 30-day mortality in both types of perforation, with an area under the ROC curve (AUC) of 0.862. Nevertheless, the value of this indicator for predicting mortality was somewhat lower than for determining septic shock. Furthermore, the results of the Cox regression analysis indicated that the impact of IA on survival was more pronounced in patients with malignant colon perforation. In patients with benign colon perforation, the model demonstrated a satisfactory fit to the input data. The presence or absence of septic shock did not influence the survival of patients in this category. The findings of the study indicated a significant correlation between INA and sepsis severity, suggesting that this indicator may serve as a straightforward prognostic tool for determining the severity of sepsis before surgery. Ultimately, the stratification of patients according to the severity of sepsis before surgery may lead to improved clinical outcomes for these patients
Additional Access Points:
Криворучко, І. А.
Лурін, І. А.
Бойко, В. В.
Фаусто Катена
Сартеллі Массімо
Коколіні Федеріко
Іванова, Ю. В.
Граматюк, С. М.
Лобойко, К. М.
Нессонова, М. М.
Книгін, М. В.

There are no free copies

Find similar

Мікрофлора урогенітального тракту при гострих гнійно-запальних захворюваннях сечовидільної системи як передумова абдомінального сепсису [Text] = Microflora of the urogenital tract in acute purulentinflammatory diseases of the urinary system as a prerequisite of abdominal sepsis / О. О. Петелицький [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (микробиология, патофизиология)
ВОСПАЛЕНИЯ ОСТРОЙ ФАЗЫ РЕАКЦИЯ -- ACUTE-PHASE REACTION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE (патогенность)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (патогенность)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Мета роботи-з'ясувати етіологічну роль різних таксономічних груп автохтонних та алохтонних мікроорганізмів у виникненні гострих гнійно-запальних захворювань сечовидільної системи як передумови абдомінального сепсису. Матеріали і методи. Дослідження охоплює 145 хворих на гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи. При дослідженні мікробіоти сечовидільної системи застосовано стандартні мікробіологічні методи, підраховували кількість колонієутворювальних одиниць (КУО), визначаючи популяційний рівень кожного виду чи групи мікроорганізмів, отримані числові значення конвертували у десятинний логарифм (lg КУО). Етіопатогенетичне значення окремих представників мікробіоти оцінювали за індексом постійності, показниками частоти вияву та значущості, а також коефіцієнтом кількісного домінування кожного виду мікроорганізмів, іншими показниками (індекс Маргалефа, індекс домінування Бергера-Паркера). Результати. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидйьної системи є поліетіологічним захворюванням, викликаним мікроорганізмами, що зараховані до різних таксономічних груп. Провідна роль належить умовно-патогенним ешерихіям, дещо меншою мірою - ентеропатогенним Е.соїі, а також умовно патогенним стафілококам, при цьому тільки у незначної (13,48 %) кількості хворих не вдаюся виділити та ідентифікувати збудники. Нерідко траплялися асоціації збудників. Висновки. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи характеризуються поліетіологічністю, розмаїттям збудників із домінуючою роллю кишкових паличок та стафілококів. Визначені збудники створюють потенціал для транслокації та формування, за певних умов, абдомінального сепсису у цього контингенту хворих
The aim-to ascertain the etiological role of various taxonomic groups of autochthonous and allochthonous microorganisms in the origin of acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system as a prerequisite of abdominal sepsis. Materials and methods. The study covers 145 patients with acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system. When studying the microbiota of the urinary system, standard microbiological methods were used, the number of colony-forming units (CFU) was counted, determining the population level of each species or group of the microorganisms, the obtained numerical values were converted into a decimal logarithm (Ig CFU). The etiopathogenetic value of individual representatives of the microbiota was assessed by the constancy index, frequency and significance indicators, as well as the coefficient of quantitative dominance of each type of microorganisms, and other indicators (Margalef index, Berger-Parker dominance index). Results. Acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system are polyetiological diseases caused by microorganisms belonging to different taxonomic groups. The leading role belongs to opportunistic Escherichia, to a lesser extent enteropathogenic E.coli, as well as conditionally pathogenic Staphylococci, in addition to that only in a small (13.48 %) number of patients it was not possible to isolate and identify the pathogens. Associations of pathogens were often encountered, which testifies to the need of developing an antimicrobial effect on etiological factors. Conclusions. Acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system are characterized by polyetiological factors, a variety of pathogens with the dominant role of Escherichia coli and Staphylococci. The identified pathogens create the potential for translocation and formation, under certain conditions, of abdominal sepsis in this contingent of patients
Additional Access Points:
Петелицький, О. О.
Ткачук, С. С.
Степан, В. Т.
Ткачук, О. В.
Плегуца, О. М.
Сидорчук, Р. І.
Кифяк, П. В.

There are no free copies

Find similar

Шаповал, С. Д.
Стан клітинного та гуморального імунітету у хворих при гнійних ускладненнях стопи діабетика та розвитку у них сепсису [Text] = The state of cellular and humoral immunity in patients with purulent complications of the diabetic foot and the development of sepsis in them / С. Д. Шаповал // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 35-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (иммунология, патофизиология, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (патофизиология, этиология)
ИММУНОТЕРАПИЯ АКТИВНАЯ -- IMMUNOTHERAPY, ACTIVE (использование, статистика, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Метою дослідження було з’ясування порушень з боку специфічної імунної ланки організму у хворих на СДС та при ускладненні захворювання сепсисом. Обстежено 1627 пацієнтів на ускладнений СДС, у яких в 4,1% випадків (67 хворих) захворювання було обтяжено сепсисом. Усі хворі були з ЦД ІІ типу та перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками діабетичної стопи КНП “Міська лікарня № 3” м. Запоріжжя за період 2007-2022 рр. Критеріями включення у дослідження були гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та випадки, коли захворювання ускладнювалися розвитком сепсису. Критерії виключення – цукровий діабет І типу, а також хворі, що знаходилися на гемодіалізі. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного пакета “Statgraphics Plus for Windows 7,0”. Стан Т-клітинної системи імунітету на підставі виведеної формули імунних розладів мала вигляд: СД3+1- СД4+1- СД8+1+ СД25+1+, що кваліфіковано як І ступінь імунологічних розладів. На 7-8 добу лікування хворих на СДС формула імунних розладів мала вигляд: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+1-, що свідчило про розлад імунної системи ІІ ступеня, а на 12-16 добу – СД3+1- СД4+1- СД8+1- СД25+1+, що свідчило про перехід розладу імунної системи з ІІ ступеня до І. У хворих на СДС, захворювання яких було ускладнено сепсисом, вміст СД3+, СД4+, СД8+ при госпіталізації достовірно (p0,05) був нижчим, ніж у хворих без сепсису. Результати дослідження клітинної ланки у хворих на сепсис можуть бути представлені формулою: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+2-, що свідчить про імунний розлад ІІ ступеня. Формула імунних розладів клітинної ланки у хворих на сепсис на 7-8 та 12-16 добу післяопераційного періоду свідчила про те, що пригнічення клітинної ланки відповідає ІІ ступеню імунних розладів. Стан гуморального імунітету у хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика при госпіталізації мала такий вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1- СД221-, що свідчило про І ступінь імунологічних розладів, тоді як у хворих на сепсис: Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ СД22+1+. Подібні зміни в останніх відповідали ІІ ступеню імунних розладів. На 7-8 та на 12-16 добу формула імунних розладів мала вигляд: Ig A2- Ig M1- Ig G1- СД222-, що відповідало ІІ ступеню імунних розладів. У хворих на сепсис у ті ж строки дослідження спостерігався імунний розлад ІІ ступеня, але формула мала вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1+ СД22+2-. Отже, стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих як із гнійно-некротичними процесами СДС, так і при розвитку сепсису кваліфіковано як загальна імунна депресія
The purpose of the study was to find out the disorders of the specific immune system of the body in patients with DFS and in the case of complications of the disease with sepsis. Materials and methods. 1627 patients were examined for complicated DFS, in which in 4.1% of cases (67 patients) the disease was aggravated by sepsis. All patients had type II diabetes and were treated in the city purulent-septic center with beds for the diabetic foot of the CNPE “City Hospital № 3” in Zaporizhzhia for the period 2007-2022. The criteria for inclusion in the study were: purulent-necrotic processes of a diabetic's foot and cases when the disease was complicated by the development of sepsis. Exclusion criteria: type I diabetes and patients undergoing hemodialysis. Statistical analysis was performed using the “Statgraphics Plus for Windows 7.0” software package. The state of the T-cell system based on the derived formula of immune disorders was as follows: CD3+1- CD4+1- CD8+1+ CD25+1+, which is qualified as the 1st degree of immunological disorders of cellular immunity. On the 7th to 8th day of treatment of patients with DFS, the formula of immune disorders was as follows: CD3+2-CD4+2-CD8+1-CD25+1-, which indicated a disorder of the immune system of the II degree, and on the 12th to 16th day - CD3+1 - CD4+1- CD8+1- CD25+1+, which indicated the transition of the immune system disorder from II degree to I. In CDS patients whose disease was complicated by sepsis, the content of CD3+, CD4+, CD8+ at hospitalization was reliable (P 0,05) was lower than in patients without sepsis. The results of the study of the cellular link in patients with sepsis can be represented by the formula: CD3+2- CD4+2- CD8+1- CD25+2-, which indicates an immune disorder of the II degree. The formula of immune disorders of the cellular link in patients with sepsis on the 7th - 8th and 12th - 16th day of the postoperative period indicated that the suppression of the cellular link corresponds to the II degree of immune disorders. The state of humoral immunity in patients with purulent-necrotic processes of the diabetic foot during hospitalization was as follows: Ig A1- Ig M1- Ig G1- CD221-, which indicated the first degree of immunological disorders, while in patients with sepsis - Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ CD22+1+. Similar changes in the latter corresponded to the II degree of immune disorders. On the 7th - 8th and 12th - 16th days, the formula of immune disorders was as follows: Ig A2- Ig M1- Ig G1- CD222-, which corresponded to the II degree of immune disorders. In patients with sepsis, during the same period of the study, an immune disorder of the II degree was observed, but the formula was as follows: Ig A1- Ig M1- Ig G1+ CD22+2-. Thus, the state of the cellular and humoral links of the immune system in patients with both purulent-necrotic processes of DFS and with the development of sepsis is qualified as general immune depression
There are no free copies

Find similar

Сепсис індукована міокардіальна дисфункція: що відомо? (огляд літератури) [Text] = Sepsis-induced myocardial dysfunction: what is known? / O. K. Колоскова [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 4. - С. 114-120. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Annotation: Сепсис визначається як небезпечна для життя дисфункція органів, спричинена нерегульованою реакцією організму на інфекцію. Індукована сепсисом дисфункція міокарда є поширеним і серйозним ускладненням у пацієнтів із генералізованим інфекційно-запальним процесом. Через відсутність широкого консенсусу щодо визначення епідеміологія септичної кардіоміопатії залишається до кінця нез’ясованою. Порушення ендотелію, метаболізму та імунної відповіді зазвичай беруть участь у патогенезі кардіоваскулярної дисфункції. Однак точка переходу від захисного до несприятливого та дезадаптивного процесу полягає у відсутності гуморальної відповіді при сепсисі. Мета роботи – узагальнити наявні знання про патогенез, сучасні діагностичні інструменти та біомаркери сепсис- індукованої міокардіальної дисфункції. Висновки.Отже, сепсис- індукована міокардіальна дисфункція залишається загрозливим компонентом мультиорганної невідповідності на тлі септичного процесу, що підвищує ризик його летальності, і тільки комплексне використання клінічних та параклінічних методів дає змогу вчасно верифікувати розвиток кардіоваскулярних порушень при сепсисі з метою їх своєчасної корекції та персоніфікованого лікувального підходу.
Sepsis is defined as a life-threatening organ dysfunction caused by an unregulated response to infection. Sepsis-induced myocardial dysfunction is a common and serious complication in patients with generalized infectious and infl ammatory processes. Due to the lack of a broad consensus on the defi nition, the epidemiology of septic cardiomyopathy remains unclear. Disorders of the endothelium, metabolism, and immune response are usually involved in the pathogenesis of cardiovascular dysfunction. However, the point of transition from a protective to an unfavorable and maladaptive process is the absence of a humoral response in sepsis. The purpose – to summarize the available knowledge about the pathogenesis, modern diagnostic tools and biomarkers of sepsis-induced myocardial dysfunction. Conclusions. Thus, sepsis-induced myocardial dysfunction remains a threatening component of multiorgan incompatibility against the background of the septic process, which increases the risk of its lethality, and only the complex use of clinical and paraclinical methods allows for timely verifi cation of the development of cardiovascular disorders in sepsis for the purpose of their timely correction and personalized treatment approach.
Additional Access Points:
Колоскова, O. K.
Крецу, Н. М.
Колюбакіна, Л. В.
Буринюк-Глов’як, Х. П.

There are no free copies

Find similar

Тесліцький, О. К.
Респіраторні розлади у немовлят із раннім неонатальним сепсисом [Text] = Respiratory disorders in newborns with early neonatal sepsis / О. К. Тесліцький // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 4. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Annotation: Мета роботи – вивчити клінічні характеристики сепсис-індукованих респіраторних розладів у новонароджених перших двох днів життя з ознаками ранньої неонатальної інфекції. Матеріал та методи. Проведено комплексне обстеження 100 новонароджених. Сформовано 2 клінічні групи: І групу сформували з 36 новонароджених, у яких підтверджена рання неонатальна інфекція (хлопчики – 66,7 %, мешканці міста – 50,6 %), а до другої (ІІ) групи порівняння увійшли 64 дитини, у яких наявність ранньої неонатальної інфекції була спростована (хлопчики – 50,0 % (P0,05), мешканці міста – 48,4 % (P0,05). За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставлювані. Результати. Проведені дослідження показали, що у дітей І клінічної групи вірогідно частіше (Р0,01) траплялися клінічні симптоми, які визначалися синдромом респіраторного дистресу (диспное, апное, тахіпное, включення додаткової мускулатури до акту дихання). Також встановлено, що новонароджені із низьким гестаційним віком мали у 2,23 раза вищі шанси раннього неонатального сепсису та в 1,30 раза – вищий ризик бронхолегеневої дисплазії. Оцінка показників клініко-епідеміологічного ризику генералізованого інфекційно-запального процесу у перші дві доби життя в новонароджених за умови наявності в них ознак гострого респіраторного дистресу дала змогу встановити, що ризик раннього неонатального сепсису вищий при реєстрації диспное і апное (відношення шансів – 30,7), тахіпное і ретракцій грудної клітки (відношення шансів – 6,25), а також напруження крил носа і кректання на видиху (співвідношення шансів – 12,03). Висновки. Ранній неонатальний сепсис супроводжується виразними показниками респіраторного дистресу, що найчастіше асоціює з низьким гестаційним віком.
The objective of study – to examine the clinical manifestations of sepsis- induced respiratory disorders in newborns within the fi rst two days of life who exhibited indications of early neonatal infection. Material and methods. A comprehensive complex examination was conducted on 100 newborns. Two clinical groups were established. Group I comprised 36 newborns with confi rmed early neonatal infection (66.7 % male, 50.6 % residing in urban areas), while the second comparison group (Group II) included 64 children in whom the presence of early neonatal infection was simplifi ed (50.0 % male, 48.4 % residing in urban areas). According to the primary clinical characteristics, the groups were found to be comparable. Results. The studies demonstrated that children in clinical group I exhibited a signifi cantly higher prevalence (P0,01) of clinical sings of respiratory distress, including dyspnoea, apnoea, tachypnoea and involvement of additional muscles in the act of breathing. Furthermore, it was determined that infants with low gestational age exhibited a 2.23-fold increased likelihood of early neonatal sepsis and a 1.30-fold elevated risk of bronchopulmonary dysplasia. The evaluation of the clinical and epidemiological risk of a generalised infectious and infl ammatory process in the fi rst two days of life in newborns with signs of acute respiratory distress enabled us to ascertain that the risk of early neonatal sepsis was elevated when dyspnoea and apnoea were observed (odds ratio 30.7), tachypnoea and chest retraction (odds ratio 6.25), as well as nasal fl aring and exhaling wheezing (odds ratio 12.03). Conclusion. Early neonatal sepsis was accompanied by distinct indicators of respiratory distress, most often associated with low gestational age.
There are no free copies

Find similar

Євсєєва, В. В.
Роль протоколу POCUS у діагностиці синдрому Такацубо, спричиненого уросепсисом, у хворої на рак шийки матки. Клінічний випадок [Text] = The role of the POCUS protocol in the diagnosis of urosepsis-caused Tаkotsubo syndrome in a patient with cervical cancer. Clinical case report / В. В. Євсєєва, К. В. Харченко // УРОЖ = Ukrainian Journal of Radiology and Oncology. - 2024. - Т. 32, № 4. - С. 589-596. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
СЕПСИС -- SEPSIS
КАРДИОМИОПАТИЯ ТАКОТСУБО -- TAKOTSUBO CARDIOMYOPATHY
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS
ПРОТОКОЛ -- OVERALL
Additional Access Points:
Харченко, К. В.

There are no free copies

Find similar

Hnativ, V. V.
Simulation of peritoneal sepsis and its treatment with serum in an experiment: peculiarities of morphological disorders of liver, spleen and kidney tissues [] = Моделювання перитонеального сепсису та його лікування сироваткою в експерименті: особливості морфологічних порушень тканин печінки, селезінки та нирок / V. V. Hnativ, О. V. Płytka [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 2. - P38-44. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
СЕПСИС -- SEPSIS (кровь, терапия)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (патология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патология)
Annotation: Sepsis develops as a normal inflammatory response to various infections. It proceeds with the picture of a complex heterogeneous syndrome, which often leads to the development of multiple organ failure. The number of affected organs correlates with mortality. Organ failure is characterized by a sequence – initially pulmonary, then renal, cardiovascular, and in the terminal stage, there is a failure of the central nervous system function. The aim of the study was to model peritoneal sepsis in an experiment, develop a therapeutic serum as an analog of anti-reticular cytotoxic serum by O. O. Bogomolets (ACS), and investigate the therapeutic properties and specific morphological changes in the liver, spleen, and kidneys of septic and treated animals. To simulate peritoneal sepsis, laboratory mice were injected intraperitoneally with a solution of 10 % of filtered fecal suspension of guinea pig (from 0.05 to 3.0 ml), the level of the toxic dose at which all mice died was determined (0.35 ml of fecal suspension) after that lethal bloodletting was administered under thiopental anesthesia. Their spleens were removed, from which therapeutic serum was made. Guinea pigs of the experimental group were injected with a suspension of the spleen of mice with an increasing dose from 0.02 to 0.2 ml after the simulation of fecal peritonitis. The optimal therapeutic dose at which the ants continued to live for 14 days was determined: 0.08 ml. Under thiopental anesthesia (50 mg/kg), their liver, kidneys, and spleen were taken for histological studies. The processing of the obtained histological specimens was carried out according to generally accepted methods. Histological preparations were studied using an SEO SСAN light microscope. It was found that under conditions of peritoneal sepsis in the liver, the lobular organization of hepatocytes was dramatically disturbed. The central veins and vessels of the portal tracts were moderately dilated and filled with blood, but the lumens of the sinusoids were practically not visualized. The sizes of hepatocytes increased sharply, contours were erased, and intercellular connections were disrupted. Histological examination of the kidney revealed a drastic decrease in the blood volume in the vessels of the arterial bed, which is visualized by the structural manifestations in the cortical layer. Collaptoid shrinkage of glomerular vessels was observed, which manifested in their sharp reduction in size. A significant part of the endotheliocytes was damaged. Examination of the spleen revealed a significant increase in the area of the red pulp due to the pronounced expansion of the sinusoids and an increase in their blood supply. The white pulp exhibited small, moderately diffuse foci of lymphocyte clusters. Follicle structures were practically not visualized. Histological examination of the liver in animals with simulated peritoneal sepsis on the background of correction with an extract from the spleen of mice revealed a moderate expansion and full blood vessels of the portal tracts and central veins. The contours of the vast majority of hepatocytes grew clear, intercellular contacts were restored. Histological examination of the kidney revealed a moderate increase in the blood volume in the vessels of the arterial bed, mainly in the cortical layer. A mild expansion and fullness of blood vessels of the glomeruli was observed, which was manifested by their increase in size. An increase in macrophage-type cells was observed in the perivascular areas. Histological examination of the spleen revealed a pretty large area of red pulp, moderate expansion and fullness of the sinusoids, and pronounced perisinusoidal edema. However, a rapid expansion of the white pulp was observed, which manifested in the formation of follicles
Сепсис розвивається як звичайна запальна відповідь на різні інфекції. Перебіг його, зазвичай, характеризується картиною складного гетерогенного синдрому, котрий часто призводить до розвитку поліорганної недостатності. Кількість органів, що уражуються, корелює зі смертністю. Органна недостатність характеризується послідовністю – спочатку легенева, потім ниркова, серцево-судинна і у термінальну стадію виникає недостатність функції центральної нервової системи. Метою дослідження було змоделювати в експерименті перитонеальний сепсис; розробити лікувальну сироватку – аналог антиретикулярної цитотоксичної сироватки О. О. Богомольця (АЦС) і дослідити лікувальні властивості та особливості морфологічних змін тканин печінки, селезінки, нирок у септичних і пролікованих тварин. Для моделювання перитонеального сепсису лабораторним мишам внутрішньоочеревинно вводили розчин 10 % профільтрованої калової суспензії мурчаків (від 0,05 до 1,0 мл), встановлювали рівень токсичної дози, при якій усі миші гинули (0,35 мл калової суспензії), після чого під тіопенталовим наркозом проводили летальне кровопускання. У мишей вилучали селезінку, з якої виготовляли лікувальну сироватку. Мурчакам дослідної групи після моделювання калового перитоніту вводили суспензію селезінки мишей з наростаючою дозою від 0,02 до 0,2 мл. Виявили оптимальну лікувальну дозу, при якій мурчаки продовжували жити протягом 14 днів: 0,08 мл. Під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг) у них вилучали печінку, нирки та селезінку для гістологічних досліджень. Отримані гістологічні препарати у подальшому обробляли за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Встановлено, що при перитонеальному сепсисі в печінці часточкова організація гепатоцитів різко порушувалась. Центральні вени та судини портальних трактів помірно розширювались, ставали повнокровними, проте просвіти синусоїдів практично не візуалізувались. Розміри гепатоцитів різко збільшувались, контури стирались, міжклітинні зв’язки порушувались. Гістологічне дослідження нирки виявило різке зниження кровонаповнення судин артеріального русла, що візуалізувалося структурними проявами кіркового шару. Спостерігалось колаптоїдне зморщення судин клубочків, що проявлялось їх різким зменшенням у розмірах. Значна частина ендотеліоцитів пошкоджувалась. Дослідження селезінки виявило значне збільшення площі червоної пульпи через виражене розширення синусоїдів та збільшення їх кровонаповнення. Біла пульпа була представлена дрібними помірнодифузними фокусами скупчень лімфоцитів. Структури фолікулів практично не візуалізувались. Гістологічне дослідження печінки тварин із модельованим перитонеальним сепсисом на фоні корекції екстрактом селезінки мишей виявило помірне розширення й повнокрів’я судин портальних трактів та центральних вен. Контури переважної більшості гепатоцитів ставали більш чіткими, відновлювались міжклітинні контакти. Гістологічне дослідження нирки виявило помірне збільшення кровонаповнення судин артеріального русла, переважно коркового шару. Встановлено незначне розширення та повнокрів’я судин клубочків, що проявлялось збільшенням їх розмірів. У периваскулярних ділянках спостерігалось збільшення клітин макрофагального типу. Гістологічне дослідження селезінки виявило достатньо велику площу червоної пульпи, помірне розширення та повнокров’я синусоїдів, виражений перисинусоїдальний набряк. Проте, різко збільшувалася площа білої пульпи, котре проявлялось формуванням фолікулів
Additional Access Points:
Płytka, О. V.
Filippov, М. М.
Ilyin, V. М.
Krasnova, S. P.
Oliinyk, Т. M.

There are no free copies

Find similar

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical expression of Gfap, Gs, Aqp4, Alzheimer-2-astrocytosis and brain ammonia levels in deceased septic patients without liver failure and those with sepsis-associated liver injury [Text] = Іммуногістохімічна експресія Gfap, Gs, Aqp4, Альцгеймер-2-астроцитоз і рівень аміаку в мозку померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності і померлих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskiy. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 138-145. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
СЕПСИС -- SEPSIS (смертность)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ГЛИОЗ -- GLIOSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ХИМИЯ -- BRAIN CHEMISTRY
АММИАК -- AMMONIA (анализ)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Sepsis-associated liver injury (SALI) induces secondary hepatotoxic brain damage, complementing the mechanisms of sepsis-associated encephalopathy. In these conditions, astrocytes play one of the central roles as being the main homeostatic glia and key cells to metabolize ammonia in the brain. The aim of the study was to determine the ammonia levels and reactive astroglial changes in the brain of deceased septic patients without liver failure and deceased patients with sepsis-associated liver injury. Materials and methods. Sectional material of 40 patients who died from abdominal sepsis was studied. Case histories were analyzed according to the SOFA scale with accent on the brain and liver disfunction confirmation and excluding kidney insufficiency. Septic cases designed two main comparison groups: 1) sepsis without SALI («non-SALI», n = 20); 2) sepsis with SALI («SALI», n = 20). Control group included autopsy material of 30 deceased patients with cardiovascular pathology with no inflammatory, metabolic or toxic comorbidity. In paraffin sections of the postmortem brain cortex, white matter, hippocampus, thalamus, striatum, and cerebellum, it was determined: i) immunohistochemical expression of GFAP, GS, and AQP4; ii) histochemical expression of tissue ammonia with Nessler's reagent according to V. Gutiérrez-de-Juan et al. (2017); iii) Що це за позначення ?numbers of Alzheimer type 2 astrocytes (AA2). Results. In the «non-SALI» group, it is found increased level of all the studied parameters: i) elevated GFAP in six brain regions with the highest growth in the cortex – by 8.46 times; ii) elevated GS in the thalamus and cerebellum (by 1.96 and 1.29 times, respectively); iii) elevated AQP4 in six brain regions with the highest rise in the cortex – by 3 times; iv) elevated histochemical ammonia expression in the thalamus, striatum, and cerebellum (by 1.29, 1.20, and 1.17 times, respectively); v) increased AA2 numbers in the cortex and thalamus (by 2.32 and 1.53 times, respectively). The «SALI» group is characterized by the decreased GFAP expression in six brain regions, with the lowest values in thalamus, striatum, and cerebellum. Herewith, in six brain regions increased levels are typical for: i) GS expression, with maximal aggravation in the cortex and thalamus (by 3.20 and 3.18 times, respectively); ii) AQP4 expression, with maximal increase in thalamus and white matter (by 4.37 and 4.21 times, respectively); iii) histochemical ammonia expression with maximal enhancement in thalamus and cerebellum (by 4.33 and 4.27 times, respectively); iv) severity of AA2-astrocytosis with maximal rates in the cortex and striatum (increase by 3.58 and 3.23 times, respectively). Conclusions. In the brain of deceased septic patients without liver failure, a heterogeneously increased expression of GFAP, AQP4 and GS is observed which is accompanied by a slight increase in the level of tissue ammonia and weak AA2-astrocytosis. In deceased septic patients with sepsis-associated liver injury, a higher level of ammonia in the brain is associated with a significantly reduced level of GFAP, which is accompanied by an enhanced expression of GS and AQP4, as well as more pronounced AA2-astrocytosis, which indicates significant structural and functional remodeling and aggravation of astroglial dystrophy under action of hepatogenic neurointoxicity, which contributes to the disruption of astroglial homeostatic functionality and exacerbates sepsis-associated brain damage
Резюме. Сепсис-асоційоване пошкодження печінки (САПП) зумовлює вторинне гепатотоксичне ушкодження головного мозку (ГМ), доповнюючи механізми сепсис-асоційованої енцефалопатії. Мета. Визначення рівня аміаку та реактивних змін астроглії в ГМ померлих септичних хворих без печінкової недостатності та померлих хворих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки. Матеріали і методи. Досліджено секційний матеріал 40 хворих, які померли від абдомінального сепсису. Виділено 2 групи спостереження: 1) сепсис без САПП («бСАПП», n = 20); 2) сепсис із САПП («САПП», n = 20). Імуногістохімічно визначали експресію GFAP, GS і AQP4, гістохімічно – експресію тканинного аміаку з реактивом Несслера і підраховували кількість астроцитів Альцгеймера 2 типу (АА2) у корі та білій речовині ГМ, гіпокампі, таламусі, смугастому тілі та мозочку. Результати. У групі «бСАПП» підвищується експресія GFAP та AQP4 у 6 відділах ГМ, GS – у таламусі та мозочку; експресія аміаку – в таламусі, смугастому тілі та мозочку; кількість АА2 підвищується у корі та таламусі. У групі «САПП» у 6 відділах ГМ відзначається падіння експресії GFAP при одночасному підвищенні рівнів: GS (максимально – в корі і таламусі), AQP4 (максимально – в таламусі і білій речовині), аміаку (максимально – в таламусі та мозочку) та вираженості АА2-астроцитозу (максимально – в корі та смугастому тілі). Висновки. У померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності в ГМ підвищена експресія GFAP, AQP4 та GS, відзначається слабке підвищення рівня тканинного аміаку і слабкий АА2-астроцитоз. У померлих з САПП більш високий рівень аміаку в ГМ асоційований зі значно зниженим рівнем експресії GFAP, підвищеною експресією GS і AQP4 і більш вираженим АА2-астроцитозом, що вказує на істотне структурно-функціональне ремоделювання астроглії
Additional Access Points:
Tumanskiy, V. O.

There are no free copies

Find similar

10.

Біляєва, О. О.
Обґрунтування застосування ентеросорбції у хворих на перитоніт в токсичній та термінальній стадіях [Text] = Justification of the use of enterosorption in patients with toxic and terminal stages of peritonitis / О. О. Біляєва, В. В. Крижевський, І. В. Кароль // Український медичний часопис. - 2023. - № 2. - С. 109-112. - Бібліогр.: в кінці ст.

Rubrics: Энтеросгель--тер прим

MeSH-main:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (патофизиология, терапия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Мета: дослідження властивостей лікарського засобу Ентеросгель та ефективності ентеросорбції з його застосуванням у хворих на перитоніт у токсичній і термінальній стадіях. Об'єкт і методи дослідження. Ентеросорбцію лікарським засобом Ентеросгель проводили у 31 пацієнта з розлитим і загальним перитонітом різного генезу в токсичній і термінальній стадіях. У 8 (25,8%) пацієнтів ентеросорбцію проводили через назоінтестинальний зонд, у 23 (74,2%) — перорально. Результати. Визначено підвищення вмісту молекул середньої маси до 0,93±0,07 од. оптичної щільності, що у 2,11 раза перевищувало референтні значення (p0,05). Виявлено значне зниження токсинзв'язувальної здатності альбуміну по відношенню до референтних показників в 1,5 раза (р0,05). Призначення в комплексному лікуванні хворих на перитоніт детоксикаційної терапії із застосуванням ентеросорбенту Ентеросгель сприяє зниженню цитолітичної активності аутологічної сироватки крові по відношенню до лейкоцитів периферичної крові відносно вихідних значень в 1,18 раза (р0,05). Ці тенденції супроводжувалися зниженням активності альбумінової фракції та підвищенням її токсинзв'язувальної активності відносно вихідних значень в 1,25 та 1,22 раза відповідно. Висновки. За своєю ефективністю ентеросорбція не поступається гемосорбції, рівень молекул середньої маси на 5-ту добу знижується в 1,8 раза (р0,05). Застосування ентеросорбції в комплексному лікуванні хворих на перитоніт сприяє тенденції до відновлення детоксикаційних можливостей альбуміну плазми крові та зумовлює функціонування ефекторних клітин фагоцитозу на субкомпенсованому рівні
The aim is a study of the properties of Еnterosgel and the effectiveness of enterosorption using it in patients with peritonitis in the toxic and terminal stages. Materials and methods. Enterosorption with Е^єгс^єі was performed in 31 patients with diffuse and general peritonitis of various genesis in toxic and terminal stages. In 8 (25.8%) patients, enterosorption was performed through a nasointestinal probe, and in 23 (74.2%) — orally. Results. An increase in the content of medium- mass molecules up to 0.93±0.07 units of optical density was determined, which was 2.11 times higher than the reference values (p0.05). A significant decrease in the toxin-binding capacity of albumin was revealed in relation to the reference indicators by 1.5 times (р0.05). The use of detoxification therapy with enterosorbents in the complex treatment of patients with peritonitis helps to reduce the cytolytic activity of autologous serum in relation to peripheral blood leukocytes by 1.18 times relative to the initial values (р0.05). These trends were accompanied by a decrease in the activity of the albumin fraction and an increase in its toxin-binding activity relative to the initial values by 1.25 and 1.22 times, respectively. Conclusions. In terms of efficiency, enterosorption is not inferior to hemosorption, the level of molecules of average mass decreases by 1.8 times on the 5th day (р0.05). The use of enterosorption in the complex treatment of patients with peritonitis promotes the tendency to restore the detoxification capabilities of blood plasma albumin and causes the functioning of effector cells of phagocytosis at a subcompensated level
Additional Access Points:
Крижевський, В. В.
Кароль, І. В.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics