Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (21)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Тромбоз<.>)

Total number of found documents : 266
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Молекулярно-генетичні аспекти патогенезу COVID-асоційованих тромбозів [Text] = Molecular and genetic aspects of the pathogenesis of COVID-associated thrombosis / Я. В. Стойка [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 166-173. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (генетика, осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология)
Annotation: COVID-19 – вірусне інфекційне захворювання, яке набуло масштабів пандемії в 2020 році. Вірус SARS-CoV-2, який є етіологічним чинником коронавірусної хвороби, має складний механізм впливу на організм людини, викликаючи різноманітні прояви та спричиняючи ускладнення хвороби. Як відомо, важка форма коронавірусної інфекції асоціюється з грізними наслідками, серед яких основний щабель займає порушення коагуляційної системи, яке має вигляд ДВЗ-синдрому, проте його основною ознакою є тромбоз артеріальних і венозних судин. Частота виникнення тромбоцитопатій змушує досліджувати патогенез розвитку даного процесу задля зменшення кількості випадків. Проте, чіткої думки щодо патогенезу такого тромбозу досі немає. Тому метою даного огляду було проаналізувати найбільш імовірні механізми розвитку тромбозу вен та/або артерій, асоційованого з коронавірусною хворобою. У ході дослідження було проаналізовано 64 інформаційні джерела, вилучені з баз даних PubMed, Web of Science, Google Scholar, Elsevier. На підставі ретельного аналізу інформації було виявлено такі основні ланки COVID-асоційованого тромбозу: безпосередня гіперактивація кров’яних пластинок, що веде, шляхом участі власних поверхневих молекул (Р-селектин, СD40L тощо), до активації агрегації та адгезії тромбоцитів; АСЕ2 – опосередкована активація клітин та ендотеліальна дисфункція, що разом мають властивість до стимуляції тромбоутворення; активація процесу NETозу, МАРК-шляху, Toll-like рецепторів та системи ферментів Nox2, що також шляхом каскаду різних реакцій, які описані нижче, спричиняють тромбози. Ми зрозуміли, що ці декілька патогенетичних ланцюгів можуть працювати відносно окремо, проте складність в описанні розвитку тромботичної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, полягає в тому, що дані аспекти патогенезу тісно пов’язані та переплетені між собою на різних ланках, утворюючи як прямі та зворотні зв’язки, так і хибні кола. Отримані структуровані дані можуть слугувати в якості підґрунтя для подальших оригінальних досліджень, що дозволить розробити таргетну терапію для лікування та профілактики виникнення постковідних тромбозів, направлену на змальовані молекулярно-генетичні аспекти
COVID-19 is a viral infectious disease that reached pandemic proportions in 2020. The SARS-CoV-2 virus, which is the etiological factor of the coronavirus disease, has a complex mechanism of impact on the human body, causing various manifestations and causing complications of the disease. As you know, a severe form of coronavirus infection is associated with dire consequences, among which the main step is a violation of the coagulation system, which has the appearance of CVD syndrome, but its main symptom is thrombosis of arterial and venous vessels. The frequency of occurrence of thrombocytopenia forces us to investigate the pathogenesis of the development of this process to reduce the number of cases. However, there is still no clear opinion about the pathogenesis of such thrombosis. Therefore, the purpose of this review was to analyse the most probable mechanisms of development of venous and/or arterial thrombosis associated with coronavirus disease. In the course of the study, 64 information sources were analysed, extracted from PubMed, Web of Science, Google Scholar, and Elsevier databases. At the beginning of a thorough analysis of information, the following main links of COVID-associated thrombosis were identified: direct hyperactivation of blood platelets, which leads, through the participation of their surface molecules (P-selectin, CD40L, etc.), to the activation of aggregation and adhesion of platelets; ACE2 - mediated cell activation and endothelial dysfunction, which together have the property of stimulating thrombus formation; activation of the NETosis process, the MAPK pathway, Toll-like receptors and the Nox2 enzyme system, which also through a cascade of various reactions, which are described below, cause thrombosis. We understood that these several pathogenetic chains can work relatively separately, but the difficulty in describing the development of thrombotic disease caused by the SARS-CoV-2 virus is that these aspects of pathogenesis are closely related and intertwined at different links, forming both direct and feedback loops, and vicious circles. The obtained structured data can serve as a basis for further original research, which will allow the development of targeted therapy for the treatment and prevention of post-covid thromboses, directed at the described molecular genetic aspects
Additional Access Points:
Стойка, Я. В.
Некращук, О. П.
Сухань, Д. С.
Даценко, Г. В.
Даценко, Ю. О.
Галунко, Г. М.
Ботаневич, Є. О.

There are no free copies

Find similar

Заліська, О. М.
Огляд фармацевтичного ринку антикоагулянтів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) під час воєнного стану в Україні [] = Overview of the pharmaceutical market of anticoagulants for the treatment of coronavirus disease (COVID-19) during marital state in Ukraine / О. М. Заліська, О. М. Семенов // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 5. - С. 3-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (экономика)
ГЕПАРИН -- HEPARIN (экономика)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (эпидемиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (эпидемиология, этиология)
Key words(unnormalized):
ВОЄННИЙ СТАН
Annotation: Війна в Україні не змінила епідемічну ситуацію з коронавірусною хворобою (COVID-19). Далі щоденно фіксують нові випадки захворювання та смертності серед населення. Скупчення людей в укриттях та бомбосховищах, в транспорті під час евакуації збільшує ризик інфікування
Одним із основних ускладнень, що виникає у хворих на COVID-19, є утворення тромбів, що може призвести до негативних наслідків та смерті пацієнта, і тому на сучасному етапі застосування антикоагулянтів у вигляді низькомолекулярних гепаринів відіграє дуже важливу роль в стаціонарному лікуванні коронавірусної хвороби. Гепарин потенційно має переваги щодо інших антикоагулянтів за свої не тільки антикоагулянтні, але і протизапальні властивості (зменшення запалення легень та покращення оксигенації), а також потенційно противірусні властивості
Незважаючи на те, що на сьогодні кількість активних хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) в Україні порівняно з 2021 р. зменшилась, залишається ще велика кількість пацієнтів, які отримують лікування антикоагулянтами після перенесеного захворювання як профілактику чи проходять курс реабілітації. Тому забезпеченість аптечних закладів широким асортиментом антикоагулянтних лікарських засобів у достатній кількості та різноманітності дозування відіграє важливу роль у наданні фармацевтичної опіки населенню в повному обсязі
The war in Ukraine has not changed the epidemic situation with coronavirus disease (COVID-19). Further, new cases of disease and death among the population are recorded every day. A large number of people in shelters and bomb shelters, in transport during the evacuation, increases the risk of infection
One of the main complications that occur in patients with COVID-19 is the formation of blood clots, which can lead to negative consequences and death of the patient, and therefore, at the present stage, the use of anticoagulants in the form of low molecular weight heparins plays a very important role in the hospital treatment of coronavirus disease
Although the current number of active patients coronavirus disease (COVID-19) in Ukraine has decreased compared to 2021, there is still a large number of patients who are treated with anticoagulants after an illness as a preventive measure or rehabilitation. There fore, the provision of pharmacies with a wide range of anticoagulant drugs in sufficient quantity and variety of dosage plays an important role in providing pharmaceutical assistance to the population in full
Additional Access Points:
Семенов, О. М.

There are no free copies

Find similar

Венгер, І. К.
Тромбоз сегмента реконструкції після реваскуляризації аорто/клубово-стегнового артеріального басейну [Text] / І. К. Венгер, Д. В. Ковальський // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 62-66

MeSH-main:
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY (хирургия)
БЕДРЕННАЯ АРТЕРИЯ -- FEMORAL ARTERY (хирургия)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (хирургия)
Annotation: Мета роботи: встановити причини тромбозу у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони і запропонувати об’єм реваскуляризації аорто/клубово-стегнового басейну з метою їх запобігання. Тромбоз сегмента реконструкції пізнього післяопераційного періоду корелює з прогресуванням атеросклеротичного процесу, особливо в тих сегментах артеріального русла, які не були охоплені операційним втручанням. Аналіз випадків пізнього тромбозу сегмента реконструкції встановив, що врахування рівня стенотичного процесу клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки та визначення рівня пікової систолічної швидкості та індексу резистентності на рівні глибокої артерії стегна та тібіоперинеального стовбура може запобігти розвитку пізнього тромбозу сегмента реконструкції. Таким чином, врахування гемодинамічних умов на рівні глибокої артерії стегна, контрлатерального клубово-стегнового сегмента при проведенні аорто/клубово-стегнового алопротезування дає змогу запобігти розвитку тромбозу сегмента реконструкції.
Цель работы : установить причины тромбоза в отдаленном послеоперационном периоде после реконструкции аорто/подвздошно-бедренной зоны и предложить объем реваскуляризации аорто/подвздошно-бедренного бассейна с целью их предотвращения. Тромбоз сегмента реконструкции позднего послеоперационного периода коррелирует с прогрессом атеросклеротического процесса, особенно в тех сегментах артериального русла, которые не были охвачены операционным вмешательством. Анализ случаев позднего тромбоза сегмента реконструкции установил, что учитывание уровня стенотического процесса подвздошно-бедренного сегмента контрлатеральной нижней конечности и определения уровня пиковой систолической скорости и индекса резистентности на уровне глубокой артерии бедра и тибиоперинеального ствола может предотвратить развитию позднего тромбоза сегмента реконструкции. Таким образом, учитывание гемодинамических условий на уровне глубокой артерии бедра, контрлатерального подвздошно-бедренного сегмента при проведении аорто/подвздошно-бедренного алопротезирования дает возможность предотвратить развитие тромбоза сегмента
Additional Access Points:
Ковальський, Д. В.

There are no free copies

Find similar

Костів, С. Я.
Інтраопераційний стан гемокоагуляційної системи в пацієнтів при відкритій та ендоваскулярній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального сегмента в умовах стенотично-оклюзивного процесу гомілкових артерій [Text] / С. Я. Костів, Б. П. Сельський, М. П. Орлов // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 19-25

MeSH-main:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
АРТЕРИИ -- ARTERIES (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль)
Annotation: Мета роботи: запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики. Формування гіперкоагулятивного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких виконували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається, перш за все, за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин. Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота. Гіперкоагулятивна здатність системи крові, що виникає після проведення артеріальних реконструктивних втручань, відбувається на фоні низької активності фібринолітичної системи крові, але при поступовому наростанні активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, в яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначати антикоагулянт, що має цілеспрямований вплив на ІІа фактор гемокоагулятивного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійною дизагрегантною терапією.
Цель работы : предотвратить развитие тромботических осложнений реваскуляризации артериального русла нижней конечности путем применения патогенетически обоснованной системы послеоперационной тромбопрофилактики. Формирование гиперкоагулятивного синдрома у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых выполняли открытые методы реваскуляризации артериального русла. Гиперкоагуляция крови на интраоперационном этапе реваскуляризации происходит, прежде всего, за счет активности ІІа фактора гемокоагулятивного каскада. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначить нефракционный гепарин. Одновременно для профилактики тромбоэмболических осложнений следует назначить двойную антитромбоцитарную терапию: клопидогрель, ацетилсалициловая кислота. Гиперкоагулятивная способность системы крови, которая возникает после проведения артериальных реконструктивных вмешательств, происходит на фоне низкой активности фибринолитической системы крови, но при постепенном нарастании активности агрегационной способности крови. Формирование гиперкоагулятивного синдрома на интраоперационном этапе хирургического вмешательства у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых применены открытые методы реваскуляризации артериального русла. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначать антикоагулянт, который имеет целенаправленное влияние на ІІа фактор гемокоагулятивного каскада с одновременной профилактикой тромбоэмболических осложнений - двойной дизагрегантною терапией.
Additional Access Points:
Сельський, Б. П.
Орлов, М. П.

There are no free copies

Find similar

Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Annotation: Коронавірусне захворювання (COVID-19) являє собою висококонтагіозну інфекцію, етіологічним фактором якої є вірус SARS-CoV-2. При COVID-19 порушення гемостазу варіюють у широких межах: від латентної гіперкоагуляції, що виникає тільки за результатами лабораторних тестів, до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального, коронарного артеріального або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії. Мета. Вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. Наведено дані спостереження 89 пацієнтів, які перебували на лікуванні з приводу хірургічної патології на тлі COVID-19. Хворі були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, тромботичні ускладнення виявлені у 37 %. Виникали як венозні (64 %), так і артеріальні (36 %) тромбози. Геморагічні ускладнення були виявлені у 15,7 % пацієнтів. Результати. За результатами обстеження пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 тромбоемболію легеневої артерії було виявлено у 11,4 %, тромбози глибоких вен і катетер-асоційовані тромбози — у 1,2 %, ішемічні інсульти — у 1,3 % пацієнтів. Кумулятивна частота тромбозів становила 28 %. Слід звернути увагу на складність діагностики тромботичних ускладнень у хворих, яким проводилася штучна вентиляція легень. Загальна кумулятивна частота тромбозів на 7, 14 та 21-й дні госпіталізації становила 12, 28 та 36 % відповідно, тоді як тромботичні ускладнення, що мали перебіг із клінічними проявами, траплялися з частотою лише 7, 14 та 21 %, що було майже у 2 рази рідше. Це ще раз підтверджує необхідність обстеження всіх пацієнтів із COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Пацієнтам після виписки зі стаціонару необхідно продовжувати безперервну тромбопрофілактику. Перевагу слід віддавати низькомолекулярним гепаринам у стандартній профілактичній дозі, альтернативою яким є прямі пероральні антикоагулянти, що застосовуються за протоколами в хірургії для профілактики післяопераційного тромбозу. Тривалість постгоспітальної тромбопрофілактики визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику тромбозів до нормалізації показників D-димеру та фібриногену, але не менше ніж 2 тижні після виписки
Additional Access Points:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Пономарьова, К. В.

There are no free copies

Find similar

Діброва, Ю. В.
Тромботичний синдром — «небезпечний переслідувач» вірусних пневмоній при інфекції SARS-CoV-2 і грипі A(H1N1) / Ю. В. Діброва, М. А. Архипова // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 73-74

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (этиология)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология)
Annotation: Протягом останніх десятиріч було доведено і не викликало сумнівів, що серед понад 200 видів респіраторних вірусів лише вірус грипу серотипу А може спричинити великі епідемії і пандемії з тяжкими ускладненнями. Але коронавірус SARS-CoV-2 несподівано й принципово змінив наші багаторічні уявлення щодо особливостей патогенезу, епідеміології і перебігу тяжких форм гострих вірусних пневмоній. Тяжкі форми грипу A(H1N1) і SARS-CoV-2 є системними інфекціями і мають спільні ознаки, які характеризуються багатогранним спектром небезпечних для хворого клініко-морфологічних проявів. Порушення в системі гемокоагуляції мали місце при попередніх епідеміях грипу A(H1N1), але тромботичні ускладнення при хворобі CОVID-19 набули більш загрозливого й непередбачуваного характеру
Additional Access Points:
Архипова, М. А.
«Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека» науково-практична конференція

There are no free copies

Find similar

МРТ як ефективний інструмент діагностики і моніторингу ендокардиту Леффлера на етапах лонгітудинального спостереження [Text] = MRI as an Effective Tool for the Diagnosis and Monitoring of Leffler Endocarditis at the Stages of Longitudinal Observation / В. З. Нетяженко [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ЛЕГОЧНАЯ ЭОЗИНОФИЛИЯ -- PULMONARY EOSINOPHILIA (диагностика, патофизиология, этиология, рентгенография)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (осложнения, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, этиология)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Annotation: Гіпереозинофільний синдром (ГЕС) – захворювання, що трапляється вкрай рідко, не завжди діагностується, а нез’ясованість щодо поширеності пояснюють відсутністю статистичних даних. Чоловіки хворіють у 9 разів частіше від жінок, вразливим є вік від 20 до 50 років. Щодо сімейної гіпереозинофілії, то вона успадковується за аутосомно-домінантним типом. Дворічна смертність зафіксована у половині випадків при ендокардиті Леффлера з прогресуючим фіброзом через серцеву недостатність і тромбоемболічні ускладнення. Ендокардит Леффлера та ендоміокардіальний фіброз як складові рестриктивної кардіоміопатії супроводжуються еозинофілією. Історія відкриття еозинофілу тісно пов’язана з ім’ям Пауля Ерліха, а ідея відстеження зв’язку еозинофілії із залученням серця та інших органів належить Леффлеру. За наявності синдрому Леффлера при лонгітудинальному спостереженні за допомогою МРТ серця було проаналізовано ймовірність формування тромбів у порожнинах серця та визначення стадії захворювання. Описаний клінічний випадок синдрому Леффлера у молодого чоловіка в реальній клінічній практиці наочно демонструє труднощі діагностики на амбулаторному етапі, міждисциплінарний підхід у роботі команди «heart team» госпітального періоду, роль і значення тривалого динамічного моніторингу МРТ дослідження серця, обраної оптимальної терапії. Синдром Леффлера в реальній клінічній практиці зустрічається вкрай рідко та вимагає від лікарів різних спеціальностей, зокрема від сімейного лікаря, знання етіології, багатогранності патогенезу, клінічних масок маніфестації захворювання і тактики ведення пацієнта на амбулаторному етапі. «Золотим стандартом» діагностики і лонгітудинального моніторингу за пацієнтами із синдромом Леффлера залишається МРТ серця
Hypereosinophilic syndrome (HES) is an extremely rare disease that is not always diagnosed, and the lack of statistic data does not let to determine its real incidence. Among patients men predominate, the ratio of men and women is 9: 1, the most vulnerable age is from 20 to 50 years. The familial hypereosinophilia is inherited disease of autosomal dominant type. Two-year mortality was recorded in half of the cases of Leffler’s endocarditis with progressive fibrosis due to heart failure and thromboembolic complications. Leffler’s endocarditis and endomyocardial fibrosis as components of restrictive cardiomyopathy are accompanied by eosinophilia. The story of the discovery of eosinophils is closely connected to the name of Paul Ehrlich; the further idea of tracing the connection between eosinophilia and the involvement of the heart and other organs belongs to Leffler. In the presence of Leffler’s syndrome, the probability of thrombosis in the heart cavities and determination of the stage of the disease were analyzed by longitudinal observation using cardiac MRI. The described clinical case of Leffler syndrome in a young man in real clinical practice clearly demonstrates the difficulties of diagnosis in the outpatient phase, need in interdisciplinary approach in the work of the team “heart team” during the hospital period, the role and importance of long-term cardiac MRI monitoring of the selected optimal therapy. Leffler’s syndrome in real clinical practice requires from physicians of various specialties, including family physicians, knowledge of etiology, pathogenesis, clinical masks of disease manifestation and tactics of patient management in the outpatient phase. MRI of the heart remains the “gold standard” for diagnosis and longitudinal monitoring of patients with Leffler syndrome
Additional Access Points:
Нетяженко, В. З.
Мальчевська, Т. Й.
Шкала, Л. В.
Козачишин, Н. І.
Алтуніна, Н. В.

There are no free copies

Find similar

Динаміка показників гемокоагуляції та частота розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 / О. В. Рябоконь [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 85

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (смертность, эпидемиология, этиология)
Annotation: В умовах пандемії COVID-19 у кожного п’ятого хворого формується тяжкий перебіг захворювання з високим ризиком летального результату (Hasan K. еt al., 2020). Незважаючи на те, що в умовах пандемії висококонтагіозної SARS-CoV-2-інфекції патоморфологічні дослідження певною мірою є обмеженими, триває накопичення результатів цих досліджень у взаємозв’язку з клініко-лабораторними проявами (Su H. еt al., 2020). Мета роботи. Проаналізувати динаміку показників гемокоагуляції та частоту розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19
Additional Access Points:
Рябоконь, О. В.
Черкаський, В. В.
Кулєш, І. О.
Рябоконь, Ю. Ю.
«Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» науково-практична конференція

There are no free copies

Find similar

    Мороз, Л. В.
    Клінічні випадки ведення пацієнтів з COVID-19 [Text] / Л. В. Мороз // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2021. - N 18. - С. 25-26

Rubrics: Ксаврон (эдаварон)--тер прим

   Тиворель--тер прим

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
НИТРОАРГИНИН -- NITROARGININE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Annotation: Незважаючи на значну тривалість пандемії COVID‑19, препаратів для етіотропного лікування цього захворювання й досі не створено. Втім, пацієнти з COVID‑19 потребують ефективної профілактики й лікування супутніх патогенетичних процесів і синдромів, що обтяжують перебіг коронавірусної інфекції та становлять загрозу для життя. Зокрема, це вплив на цитокіновий шторм, дисфункцію ендотелію, гіперкоагуляцію та тромбоз, лікування бактеріальних ускладнень тощо. В наших лікарів уже давно існує потреба обміну досвідом у лікуванні пацієнтів з коронавірусною інфекцією. З огляду на це пропонуємо до уваги читачів реальні клінічні випадки лікування пацієнтів з COVID-19
There are no free copies

Find similar

10.

Трепет, Г. С.
Ішемічний інсульт як наслідок коагулопатії при коронавірусній хворобі [Text] / Г. С. Трепет, Л. М. Трепет, Я. А. Гаврилюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология, этиология)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, кровь, патофизиология, этиология)
Key words(unnormalized):
СОVID-19
Annotation: Мета: порівняти стан згортальної системи крові в пацієнтів з ішемічним інсультом та коронавірусною хворобою та в пацієнтів з ішемічним інсультом без коронавірусної хвороби. Матеріали та методи. Обстежені 40 хворих у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту віком від 69 до 87 років (середній вік — 77,30 ± 2,08 року). Пацієнти були розділені на дві групи: І група — SARS-CoV-2-позитивні, ІІ група — SARS-CoV-2-негативні. I групу становили 20 хворих (9 жінок та 11 чоловіків) віком від 69 до 84 років (середній вік — 76,9 ± 3,0 року). У II групу ввійшли 20 хворих (10 жінок та 10 чоловіків) віком від 72 до 87 років (середній вік 78,5 ± 2,5 року). Результати. У 12 (60 %) пацієнтів І групи було захворювання середнього ступеня тяжкості, у 8 (40 %) — відзначено тяжкий перебіг. Вираженість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS вірогідно не відрізнялася в пацієнтів обох клінічних груп: у I групі він становив 14,0 ± 0,7 бала, у II — 10,00 ± 1,37 бала, що відповідало інсульту середнього ступеня тяжкості, рівень значимості р = 0,05. У неврологічному статусі в обох групах спостерігалися руховий та сенсорний дефіцит у поєднанні з мовленнєвими розладами й атаксичні порушення. Середній показник протромбінового індексу (ПТІ) в I групі становив 101 ± 6 %, у II — 83 ± 2 %, p = 0,01. Рівень фібриногену в I групі становив 401,0 ± 18,6 мг/дл, у II групі — 250 ± 12 мг/дл, що може призводити до тимчасової гіперкоагуляції і спричинювати розвиток тромбоемболії (p < 0,05). У І групі рівень D-димеру дорівнював 465 ± 8 нг/мл, у ІІ — 175 ± 4 нг/мл (р < 0,05). Висновки. Отримані дані свідчать, що для SARS-CoV-2-позитивних пацієнтів з ішемічним інсультом порівняно із SARS-CoV-2-негативними пацієнтами з ішемічним інсультом характерна наявність коагулопатії, про що свідчать вірогідно вищі рівні фібриногену, ПТІ, D-димеру та помірна тромбоцитопенія, а також вірогідно вищі рівні С-реактивного білка, що вказує на наявність гострого запального процесу, який також спричиняє тромбоутворення
Additional Access Points:
Трепет, Л. М.
Гаврилюк, Я. А.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)