Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (501)

Local Lore (49)

Rare Editions (45)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: <.>DP=202403$<.>

Total number of found documents : 72
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Якимчук, Ю. Б.
Концентрації Д-димеру, фолієвої кислоти та гомоцистеїну у вагітних із постковідним синдромом [Text] = Concentrations of D-dimer, folic acid and homocystein in pregnant women with post-covid syndrome / Ю. Б. Якимчук, А. Б. Бойчук, О. М. Якимчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 78-82. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, кровь, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (кровь, осложнения, этиология)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (анализ, диагностическое применение, метаболизм, физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь, метаболизм)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: У сучасній Україні проблема зниження народжуваності виходить на перший план. Тому збереження кожної вагітності є головним завданням акушерської спільноти. Спалах глобальної пандемії, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, війна, міграція населення як за кордон, так і в середині країни створили безпрецедентні медичні та економічні проблеми. Мета дослідження - вивчити показники Д-дімеру, фолієвої кислоти (вітамін В9) та гомоцистеїну у вагітних з постковідним синдромом, а також дослідити взаємозв ’язки між ними та основними ускладненнями вагітності в третьому триместрі. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивний A, M чи G до SARS-CoV-2. Контрольну групу склало 25 жінок з фізіологічною вагітністю. Сироваткові рівні фолієвої кислоти та гомоцистеїну вимірювали методом кількісного імуноферментного аналізу (ІФА) згідно з інструкцією виробника. Для визначення фолієвої кислоти використовували тест-систему Monobind Inc. (США), гомоцистеїну - тест-систему Axis-Shield Diagnostics LTD (Великобританія). Дослідження Д-димеру проводились на аналізаторі Coag Chrom 3003. Дослідження схвалено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені 1. Я. Горбачевського (протокол № 61 від 13.11.2020 р.). Результати кількісних вимірювань для даних з нормальним розподілом представлені як середнє арифметичне (М) ± середнє квадратичне відхилення (m). Результати якісних вимірювань були відображені у вигляді числа (n) та відсотків (%). Статистичний аналіз результатів дослідження виконували з використанням статистичного пакета програми Statistica.10 для Windows. Дослідження виконано в межах НДР «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних з обтяженим соматичним анамнезом» кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (державний реєстраційний номер N 0121U100153, термін виконання 2021-2023). Результати дослідження. За даними наших досліджень пацієнти обох груп за критеріями віку, показників індексу маси тіла (ІМТ), еритроцитів та гемоглобіну крові між собою не відрізнялися (р0,05). Серед вагітних основної групи коронавірусна хвороба діагностована у 25 вагітних (41,7%) у легкій формі, 14 (23,3%) вагітних, які мали пневмонію та були госпіталізовані та 21 (35,0%) вагітна, що мала пневмонію та потребувала кисневої підтримки. Вірус SARS-CoV-2 розбалансовує коагулянтну систему гомеостазу вагітних жінок. Середнє значення Д-димеру у здорових вагітних було 0,56±0,16 мкгФЕО/мл, тоді як в основній групі цей показник становив 16,48±4,25 мкгФЕО/мл (р0,001). У нашому дослідженні в групі контролю рівень фолатів складав 5,88±0,08 мкг/л, тоді як в основній групі цей показник достовірно знижався і становив 2,56±0,09 мкг/л (р0,05), у порівнянні з показниками у жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що можна вважати фактором ризику розвитку ускладнень перебігу вагітності на фоні постковідного синдрому. Середній рівень гомоцистеїну в групі контролю складав 7,8±2,28 мкмоль/л. Вірус SARS-CoV-2 мав негативний вплив на обмін гомоцистеїну та викликав у вагітних в 3 триместрі помірну гіпергомоцистеїнемію (47,8±4,36 мкмоль/л, р0,05). Висновки. Отже, вірус SARS-CoV-2 під час вагітності має негативний вплив на перебіг вагітності та розбалансовує коагулянтну систему гомеостазу. Гіпергомоцистемію та зниження рівня фолатів можна вважати перспективним маркером оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу вагітності на фоні постковідного синдрому
The problem of decreasing birth rate is becoming the main medical and social problem of modern Ukraine. Therefore, the preservation of each pregnancy is the main task of obstetrics. The outbreak of a global pandemic caused by the SARS-CoV-2 virus, war, population migration abroad and within the country have created unprecedented medical and economic problems. The aim of the study was to investigate the relationship between D-dimer, folic acid (vitamin B9) and homocysteine levels and major pregnancy complications in the third trimester in pregnant women with post-COVID syndrome. Material and methods. 60 pregnant women (the main group) with SARS-CoV-2, positive Ig A, M or G to SARS-CoV-2 participated in the study. The control group consisted of 25 women with normal pregnancies. The test system used for the determination of folic acid was from Monobind Inc. (USA) and Axis-Shield Diagnostics LTD (UK) for homocysteine. D-dimer studies were performed on a Coag Chrom 3003 analyzer. Statistical analysis of the study results was performed using the Statistica.10 program package for Windows. The study was approved by the Ethics Committee of the Ternopil National Medical University named after I. Ya. Gorbachevskii (protocol No. 61 dated November 13, 2020). Quantitative results for normally distributed data are presented as arithmetic mean (M) ± root mean square deviation (m). Results of qualitative measurements were presented as number (n) and percentage (%). Statistical analysis of the research results was performed using the Statistica.10 statistical package for Windows. The study was conducted within the framework of the National Development Program “Improvement of Diagnosis and Treatment of Pregnant Women with Burdened Somatic History” of the Department of Obstetrics and Gynecology, Faculty of Postgraduate Education, Ternopil State Medical University named after I. Ya. Gorbachevsky (state registration number N 0121U100153, performance period 2021-2023). Results. According to our research, patients of both groups did not differ from each other in terms of age, body mass index (BMI), erythrocyte and hemoglobin levels (p0.05). Among the pregnant women in the main group, 25 pregnant women (41.7%) had a mild form of coronavirus disease, 14 (23.3%) pregnant women had pneumonia and were hospitalized, and 21 (35.0%) pregnant women had pneumonia and required oxygen support. The SARS-CoV-2 virus upsets the coagulation homeostasis system of pregnant women. The average value of D-dimer in healthy pregnant women was 0.56±0.16 μgFEO/ml, while in the main group this indicator was 16.48±4.25 μgFEO/ml (р0.001). In our study, the folate level in the control group was 5.88±0.08 μg/L, while in the main group this indicator significantly decreased and was 2.56±0.09 μg/l (р0.05), compared with indicators in women with a physiological pregnancy, which can be considered a risk factor for the development of complications during pregnancy against the background of post-COVID syndrome. The average level of homocysteine in the control group was 7.8±2.28 μmol/l. The SARS-CoV-2 virus had a negative effect on homocysteine metabolism and caused moderate hyperhomocysteinemia (47.8±4.36 μmol/l, р0.05) in pregnant women in the 3rd trimester. Conclusions. Therefore, SARS-CoV-2 virus during pregnancy has a negative effect on the course of pregnancy and upsets the coagulation system of homeostasis. Hyperhomocysteinemia and a decrease in folate levels can be considered a promising marker for assessing the risk of complications during pregnancy against the background of post-COVID syndrome
Additional Access Points:
Бойчук, А. Б.
Якимчук, О. М.

There are no free copies

Find similar

Якимович, Д. В.
Аналіз щільності твердих тканин пришийкової ділянки постійних зубів різних груп [Text] = Density analysis of hard tissues of cervical region of permanent teeth of different groups / Д. В. Якимович, З. З. Масна, О. З. Масна-Чала // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (физиология)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (ультраструктура)
ДЕНТИН -- DENTIN (ультраструктура)
ЗУБНОЙ ЦЕМЕНТ -- DENTAL CEMENTUM (ультраструктура, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: У практиці клінічної та експериментальної стоматології численні дослідження присвячені вивченню особливостей динаміки щільності кісткової тканини щелеп у віковому аспекті та при різних патологічних станах. При цьому визначення мінеральної щільності твердих тканин зубів знаходить практичне застосування лише в поодиноких випадках. Мета роботи: з’ясування особливостей співвідношення показників щільності твердих тканин постійних зубів різних груп у пришийковій ділянці. Матеріал і методи. Для визначення щільності твердих тканин пришийкової ділянки опрацьовано рентгенограми 320 інтактних постійних зубів (n=10 для кожного зуба постійного прикусу), виконаних на апараті для дентальної радіовізіографії Siemens з програмним забезпеченням Trophy Radiology. Знімки опрацьовані в програмі VixWin Pro. Одиниця виміру щільності тканин – умовна одиниця сірості (УОС). Щільність тканин у пришийковій ділянці визначали окремо для емалі, цементу та дентину, різницю між встановленими показниками подано у відсотках. Результати дослідження. Встановлено істотну різницю показників щільності емалі, дентину та цементу постійних зубів. З’ясовано, що в пришийковій ділянці у різців найвищу щільність має дентин, найнижчу –цемент; у ікол найвищу щільність має дентин, найнижчу – емаль; у малих кутніх зубів найвищу щільність має дентин, найнижчу – цемент; у великих кутніх зубів найвищу щільність має емаль, найнижчу – цемент. Показники щільності емалі та дентину є найнижчими у різців, далі поступово збільшуються у ікол та малих кутніх зубів і сягають максимального значення у великих кутніх зубів. Показники щільності цементу також є найнижчими у різців, дещо вищим у малих кутніх зубів, ще зростають у ікол і максимального значення сягають у великих кутніх зубів. Висновок. При використанні променевих методів для дослідження стану твердих тканин зубів, саме променеві біомаркери можуть стати ефективним інструментом для вивчення схильності чи резистентності зубів до патологічних уражень, зокрема – у пришийковій ділянці
In the practice of clinical and experimental dentistry, numerous studies are devoted to the study of the dynamics of jaw bone tissue density in the age-related aspect and in various pathological conditions. At the same time, the determination of the mineral density of the hard tissues of the teeth is of practical use only in isolated cases. The aim of the study: ﬁ nding out the features of the ratio of indicators of hard tissue density of permanent teeth of diﬀ erent groups in the cervical region. Material and methods. In order to determine the density of the hard tissues of cervical region, radiographs of 320 intact permanent teeth (n=10 for each permanent dentition tooth), made on a Siemens dental radiovisiography device with Trophy Radiology software, were processed. The images were processed in the VixWin Pro program. The unit of measurement of tissue density is the conventional grayscale value (GSV). Tissue density in the cervical region was determined separately for enamel, cementum, and dentin, the diﬀ erence between the established indicators was presented as a percentage. Results of the study. A signiﬁ cant diﬀ erence in the density of enamel, dentin and cementum of permanent teeth was established. It was found that in the cervical region of incisors, dentin has the highest density, cement has the lowest density; in canines, dentin has the highest density, enamel has the lowest density; in premolars, dentin has the highest density, cementum has the lowest density; in molars, enamel has the highest density, cementum has the lowest density. The enamel and dentin density indicators are the lowest in incisors, then gradually increase in canines and premolars, and reach the maximum value in molars. Cement density indicators are also the lowest in incisors, slightly higher in premolars, still increase in canines and reach the maximum value in molars. Conclusions. When using radiological methods to research the condition of the hard tissues of the teeth, it is the radiological biomarkers that can become an eﬀ ective tool for studying the susceptibility or resistance of teeth to pathological lesions, in the cervical region in particular
Additional Access Points:
Масна, З. З.
Масна-Чала, О. З.

There are no free copies

Find similar

Хронічний ендометрит як фактор невдалих спроб в допоміжних репродуктивних технологіях [Text] = Chronic endometritis as a factor of failure attempt in assisted reproductive technologies / О. В. Онисько [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 13-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
РЕПРОДУКТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- REPRODUCTIVE MEDICINE (тенденции)
Annotation: У статті розглянуто основні чинники, що спричинюють хронічний ендометрит (ХЕ), а також особливості патогенезу та діагностики. Описано механізми впливу хронічного запального процесу в ендометрії на результат імплантації. Збільшення частоти порушень репродуктивної функції жінок обгрунтовує пильне вивчення патологічних процесів, що лежать в їх основі. Останніми роками підвищена увага в рішенні проблем фертильності приділяється патології ендометрію, в якій важливе місце займає ХЕ. Нині активно ведуться роботи по поглибленому вивченню етіології і патогенезу хронічного ендометриту. Проте при уявній всебічній вивченості проблеми результати досліджень ставлять перед нами нові питання. ХЕ є однією з причин безпліддя і, можливо, грає роль в розвитку певних ускладнень вагітності і пологів (30,3 % – у пацієнток з повторними невдачами ексракорпорального запліднення, 9,3 % – з повторними викиднями, 9,8 % – при безплідді). Клінічно ХЕ часто є безсимптомним або супроводжується неспецифічними симптомами, такими як тазовий біль, диспареунія, аномальні маткові кровотечі і білі. Раніше вчені розглядали порожнину матки як стерильну ємкість. Але команда іспанських вчених прагнула перевірити наявність внутрішньоматкової мікрофлори, яка відрізняється від вагінальної. В результаті при дослідженні ендометріальної рідини і вагінальних зразків з одних і тих же пацієнток були виявлені різні бактеріальні склади. Мікрофлора у внутрішньоматковій рідині була класифікована як Lactobacillus, при цьому жінки з нелактобацилярною флорою ендометрію мали значно нижчу частоту імплантації. На початковому етапі запалення ендометрію відбувається активізація нейтрофільних гранулоцитів і макрофагів, збільшується синтез цитокінів, деградація позаклітинного матриксу протеолітичними ферментами. Порушення мікроциркуляції і склеротичні процеси в зоні ушкодження призводять до розвитку ішемії і гіпоксії тканини, що активує процеси склерозування і ангіогенез. При хронізаціі процесу збільшується експресія хемокінів і молекул адгезії, під впливом чого відбувається міграція B-лімфоцитів з кровотоку і їх диференціювання в плазматичні клітини, підвищується активність матриксних металопротеїназ, змінюється локальна експресія естрогенових і прогестеронових рецепторів в ендометрії, що призводить до репродуктивних порушень. За рахунок відсутності вираженої специфічної клінічної картини хронічного ендометриту спостерігається більш пізнє його виявлення, що обумовлює порушення репродуктивної функції. Несвоєчасна діагностика та лікування хронічного ендометриту має суттєві наслідки у плані можливості імплантації плідного яйця в програмах допоміжних репродуктивних технологій
Increase in frequency of disorders of women's reproductive function justifies a careful study of the underlying pathological processes. In recent years, increased attention in solving fertility problems is paid to endometrial pathology when chronic endometritis plays an important role. Current worksarefeeding an in-depth study of the etiology and pathogenesis of chronic endometritis. However, results of research pose new questions with an imaginary comprehensive study of this problem. Chronic endometritis is one of the causes of infertility and may play a role in certain complications of pregnancy and childbirth (30.3 % in patients with repeated failures of in vitro fertilization, 9.3 % with recurrent miscarriages, 9.8 % in infertility). Clinically, chronic endometritis is often asymptomatic or accompanied by nonspecific symptoms such as pelvic pain, dyspareunia, abnormal uterine bleeding, and discharges. Previously, scientists considered the uterine cavity as a sterile container. But a team of Spanish scientists sought to test for the presence of intrauterine microflora, which differs from the vaginal. As a result, the study of endometrial fluid and vaginal samples from the same patients revealed different bacterial compositions. Microflora in the intrauterine fluid was classified as Lactobacillus, and women with non-lactobacillary flora of the endometrium had a significantly lower frequency of implantation. At the initial stage of endometrial inflammation is an activation of neutrophils and macrophages, increased cytokines synthesis, extracellular matrix degradation by proteolytic enzymes. Disorders of microcirculation and sclerotic processes in the area of injury lead to the ischemia and tissue hypoxia, which activates the processes of sclerosis and angiogenesis. Chronization of the process increases the expression of chemokines and adhesion molecules, that is lead to migration of B-lymphocytes from the bloodstream and their differentiation into plasma cells, increases the activity of matrix metalloproteinases, changes local expression of estrogen and progesterone receptors. Lack of a pronounced specific clinical picture of chronic endometritis, its later detection causes impaired reproductive function. Untimely diagnosis and treatment of chronic endometritis has significant consequences in terms of the possibility of implantation of a fertilized egg in the programs of assisted reproductive technologies
Additional Access Points:
Онисько, О. В.
Корчинська, О. О.
Андрашчікова, С.
Жултакова, С.
Шлоссерова, А.

There are no free copies

Find similar

Ткачук, С. С.
Вікові особливості змін структури лімфоїдної популяції тимуса щурів після гострого порушення мозкового кровотоку в басейні сонних артерій [Text] = Age characteristics of changes in the lymphoid population structure of the rats’ thymus after acute disturbance of cerebral blood flow in the basin of carotid arteries / С. С. Ткачук, О. В. Ткачук, О. І. Денисенко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 93-101. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ТИМУС -- THYMUS GLAND (кровоснабжение, патофизиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE (патофизиология, ультраструктура)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: На сьогодні до найбільш поширених причин інвалідизації та летальності на планеті відносять гострі порушення мозкового кровообігу, у спектрі яких домінують ішемічні ураження. Досягнення нейроімунології та нейроімунопатології дозволили віднести порушення церебрального кровообігу до імунозалежних захворювань нервової системи, тому акцент у пошуках нових підходів до підвищення ефективності терапії інсультів упродовж останніх років змістився з корекції локальних змін у самому мозку на реакцію органів імунної системи, як можливої мішені фармакологічних впливів, що дадуть можливість зменшити вторинну загибель нейронів унаслідок запалення. Мета роботи – дослідити вікові особливості змін у структурі лімфоїдної популяції тимуса після гострого порушення церебрального кровотоку в басейні сонних артерій у шести- та дев’ятимісячних щурів. Матеріал і методи. Гостре порушення мозкового кровообігу моделювали у білих нелінійних лабораторних щурів віком 6-ти та 9-ти місяців двобічним кліпсуванням сонних артерій упродовж 20 хв із подальшою реперфузією. Тимус забирали на 12-ту добу постішемічного періоду, фіксували його в розчині Буена, після стандартної гістологічної обробки виготовляли серійні зрізи товщиною 5,0 мкм, зафарбовували гематоксилін і еозином. У субкапсулярній, глибокій кортикальній зонах, внутрішньочасточкових периваскулярних просторах та медулярній зоні тимуса вивчали структуру лімфоїдної популяції (щільність розташування різних класів тимоцитів на 1,0 мм2) у системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Electronik, Німеччина) люмінесцентним мікроскопом AXIOSKOP (Zeiss, Німеччина) в автоматичному режимі. Результати. У структурі лімфоїдної популяції всіх структурно- функціональних зон тимуса переважають малі лімфоцити. Вікові відмінності структури лімфоїдної популяції тимуса щурів груп контролю полягають у нижчих показниках щільності середніх та малих тимоцитів у всіх досліджених зонах залози тварин старшої вікової групи, за винятком субкапсулярної, в якій щільність малих тимоцитів вища у дев’ятимісячних щурів. На 12-ту добу після моделювання ішемічно- реперфузійного ушкодження головного мозку у субкапсулярній та глибокій кірковій зонах тимуса шестимісячних щурів зростає кількість деструктивних тимоцитів та тимоцитів з ознаками апоптозу, натомість у дев’ятимісячних щурів у всіх зонах залози, крім мозкової, щільність деструктивних та апоптичних клітин знижується. Висновки. Ішемічно- реперфузійне укодження головного мозку модифікує структуру лімфоїдної популяції тимуса щурів, причому характер цих модифікацій визначається віком та структурно-функціональними зонами залози
Today, the most common causes of disability and mortality on the planet include acute disorders of cerebral blood circulation, the spectrum of which is dominated by ischemic lesions. Advances in neuroimmunology and neuroimmunopathology have made it possible to attribute cerebral blood circulation disorders to immune- dependent diseases of the nervous system, therefore, the emphasis in the search of new approaches to the eﬀ ectiveness increase of stroke therapy has shifted from the correction of local changes in the brain itself to the reaction of the immune system organs, as a possible target of pharmacological eﬀ ects, that will make it possible to reduce the secondary death of neurons as a result of inﬂ ammation.The purpose of the work. to investigate the age-speciﬁ c changes in the structure of the lymphoid population of the thymus after acute disruption of cerebral blood ﬂ ow in the basin of the carotid arteries in six- and ninemonth-old rats.Material and methods. Acute cerebrovascular accident was simulated in 6- and 9-month-old white nonlinear laboratory rats by bilateral carotid artery clamping for 20 min. followed by reperfusion. The thymus was taken on the 12th day of the postischemic period, it was ﬁ xed in Buen’s solution, after standard histological processing, serial sections with a thickness of 5 μm were made, stained with hematoxylin- eosin. In the subcapsular, deep cortical zones, intralobular perivascular spaces and the medullary zone of the thymus, the structure of the lymphoid population (density of diﬀ erent classes of thymocytes per 1 mm2) was studied in the digital image analysis system VIDAS-386 (Kontron Electronik, Germany) with a ﬂ uorescent microscope AXIOSKOP (Zeiss, Germany) in automatic mode.The results. In the structure of the lymphoid population of all structural and functional zones of the thymus, small lymphocytes predominate. Age-related diﬀ erences in the structure of the lymphoid population of the thymus of the control groups consist of lower indicators of the density of medium and small thymocytes in all investigated zones of the gland of animals of the older age group, with the exception of the subcapsular, in which the density of small thymocytes is higher in nine-month-old rats. On the 12th day after simulation of ischemia- reperfusion of the brain injury the number of destructive thymocytes and thymocytes with the signs of apoptosis increases in the subcapsular and deep cortical zones of the thymus of six-month-old rats, but in nine-month-old rats in all zones of the gland, except the brain, the density of destructive and apoptotic cells decreases.Conclusions. Ischemic- reperfusion injury of the brain modiﬁ es the structure of the lymphoid population of the thymus of rats, and the nature of these modiﬁ cations is determined by age and structural and functional zones of the gland
Additional Access Points:
Ткачук, О. В.
Денисенко, О. І.

There are no free copies

Find similar

Тимчук, О. Б.
Сучасна лікувальна тактика із використанням відеоендоскопічної апаратури при ускладненому дивертикуліті товстої кишки [Text] = Large intestines complicated diverticulitis modern treatment tactics using videoendoscopic equipment / О. Б. Тимчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 59-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (методы, статистика, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD
Annotation: Дивертикулярна хвороба ободової кишки (ДХОК) є важливою проблемою абдомінальної хірургії для більшості країн світу. Захворюваність на ДХОК, на жаль, прогресує. Актуальність ДХОК визначається медичними та економічними аспектами, зважаючи на часті випадки захворювання в осіб працездатного віку. Тактика лікування ДХОК вважається традиційною та визначається відповідно до загальновизнаної модифікованої класифікації захворювання за E. J. Hinchey. Щоденно користуючись тактикою персоніфікованого підходу до пацієнтів, ми згодні з думкою колег і вважаємо дискутабельним питання вибір оптимального методу діагностики та хірургічного лікування гострого дивертикуліту сигмоподібної ободової кишки та його ускладнень. Маючи значний досвід та тривалий час лікуючи хворих на ДХОК, ми намагаємося найчастіше застосовувати лапароскопічний підхід в хірургічній тактиці, ефективність чого маємо намір підсумувати. Мета дослідження: визначити ефективність лапароскопічного методу хірургічного лікування пацієнтів з ускладненим варіантом клінічного перебігу дивертикулярної хвороби ободової кишки. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 221 пацієнта, яким було виконано 263 оперативних втручання з приводу дивертикулярна хвороба товстої кишки (ДХТК) та її ускладнень. Ускладнені форми ДХТК діагностовано у 186 (84,5 %) пацієнтів. В екстреному порядку проведено 164 (62,4 %) операцій, з них 102 (61,7 %) виконано з використанням відеоендоскопічного обладнання, традиційним відкритим способом – 62 (38,3 %) операції. Відкриті операції, виконані за невідкладними показаннями. Особливу увагу приділяли хворим з кровотечею в якості ускладнення ДХОК. 9-ти пацієнтам (у 6 з ініціальним кишковими кровотечами та у 3 з ДХОК, ускладненою профузною кровотечею) було виконано оперативне втручання. Усім пацієнтам лікування проведено в один етап. Результати дослідження. За плановими показаннями виконано 26 лапароскопічних і 31 відкриту резекцію товстої кишки з приводу ДХТК. У всіх пацієнтів джерело запалення локалізувалося в сигмоподібній ободовій кишці. Запалення одного дивертикулу мало місце в 56 (98,4 %) випадках, двох дивертикулів – в 1 (1,6 %) спостереженні, 49 пацієнтам лікування проведено в 2 етапи. Перфорацію стінки дивертикулу було виявлено у 79 (51,6 %) пацієнтів. Тривалість оперативного лікування хворих з ускладненою ДХОК з використанням відеоендоскопічної апаратури становила 73,4±6,2 хв. Показник кількості ліжко-діб при виконанні лапароскопічних операцій становив 6,1±0,7. Тривалість перебування в стаціонарі хворих після виконання планових відеоендоскопічних операцій становила 6,3±1,6 діб. З числа 9-ти хворих із кровотечею за відсутності ефекту від консервативної терапії та при умові стабільного стану пацієнта, 4-м пацієнтам було виконано лапароскопічну лівобічну геміколектомію. У 5-ти пацієнтів переважно похилого віку та наявністю тяжкої супутньої патології було виконано відкриті оперативні втручання. Висновки. При лікування пацієнтів з ускладненим характером перебігу ДХОК переважним вважаємо двоетапне лікування, коли другий етап (лівобічна геміколектомія) виконується в плановому порядку в терміни від 9 діб до 6 міс після операції за невідкладними показаннями. Оперативне лікування хворих з ускладненою ДХОК краще проводити з використанням відеоендоскопічної апаратури. Повторні планові радикальні операції з приводу ДХТК краще виконувати лапароскопічно, про що свідчить менша кількість ускладнень. Використання лапароскопічних технологій в лікуванні товстокишкових кровотеч, як ускладнення ДХОК, є перспективним напрямком в абдомінальній хірургії та потребує подальшого вивчення ефективності виконання
Colonic diverticular disease (CDD) is an important problem in abdominal surgery for the majority countries of the world. The incidence of CDD is, unfortunately, progressing. The CDD relevance is determined by medical and economic aspects taking into account the disease frequent cases in working age persons. The tactics of CDD treatment is considered to be traditional and is determined according to the generally accepted modiﬁ ed disease classiﬁ cation according to E. J. Hinchey. Using daily the tactics of a personalized approach to patients we agree with the opinion of our colleagues and consider the choice of sigmoid colon acute diverticulitis and its complications optimal method of diagnosis and surgical treatment to be still arguing. Having considerable experience and treating patients with CDD for a long time, we try to use mostly the laparoscopic approach in surgical tactics the eﬀ ectiveness of which we intend to summarize.The purpose. To determine the eﬀ ectiveness of the laparoscopic method of surgical treatment of patients with CDD complicated clinical manifestation. Research material and methods. The treatment of 221 patients with 263 surgical interventions due to CDD and its complications was analyzed. CDD complicated forms were diagnosed in 186 (84.5 %) patients. 164 (62.4 %) operations were performed urgently, 102 (61.7 %) of which were performed using videoendoscopic equipment, 62 (38.3 %) were performed using the traditional open method. Open operations performed under urgent indications. Special attention was attracted to patients with bleeding as CDD complication. 9 patients (in 6 with initial intestinal bleeding and in 3 with CDD complicated by profuse bleeding) underwent operative treatment. All patients were treated in one stage.Results and their discussion. According to planned indications, 26 laparoscopic and 31 open resections of the large intestine were performed due to CDD. The source of inﬂ ammation was localized in the sigmoid colon in all patients. Inﬂ ammation of one diverticulum occurred in 56 (98.4 %) cases, two diverticulies – in 1 (1.6 %) observation. 49 patients were treated in 2 stages. Perforation of the diverticulum wall was detected in 79 (51.6 %) patients. The duration of operative treatment of patients with complicated CDD using videoendoscopic equipment was 73.4±6.2 min. The index of bed days duration with laparoscopic operations was 6.1±0.7. The patients’ stay in the hospital after scheduled videoendoscopic operations was 6.3±1.6 days. From 9 patients with bleeding in the absence of conservative therapy eﬃ cacy and under the condition of the patient’s stable condition, 4 patients underwent laparoscopic left-sided hemicolectomy. Open surgical interventions were performed in 5 patients, mostly elderly and with severe concomitant pathology.Conclusions. In case of patients with a CDD complicated course treatment we consider a two-stage treatment preferable, when the second stage (left-sided hemicolectomy) is performed in a planned manner within 9 days to 6 months after the operation for urgent indications. Patients with complicated CDD operative treatment is better to be performed with the use of videoendoscopic equipment. It is better to perform repeated planned radical operations for CDD laparoscopically, which is evidenced by a lower number of complications. The use of laparoscopic technologies in case of colonic bleeding treatment as CDD complication is a promising direction in abdominal surgery and requires its e ﬃ ciency further study
There are no free copies

Find similar

Стасенко, А. А.
Функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів крові та перитонеального ексудату у хворих з перитонітом [Text] = Functional properties of blood neutrophils and peritoneal exudate in patients with peritonitis / А. А. Стасенко // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 22-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (кровь)
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
Annotation: Досліджено функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у крові та перитонеальному ексудаті у хворих з перитонітом. У хворих з перитонітом та у пацієнтів контрольних груп в крові, перитонеальному ексудаті і випоті черевної стінки на 1–2-гу добу післяопераційного періоду визначали метаболічну активність НГ у спонтанному (Сп) і стимульованому (Ст) тестах з нітросинім тетразолієм (НСТ), а також показник резерву (ПР) метаболічної активності. Досліджували процент активних НГ в реакції фагоцитозу – ФІ і кількість поглинутих частинок Candida albicans в середньому одним НГ-ФЧ. Особливостями клітинних факторів місцевого захисту є знижена метаболічна активність НГ у черевній порожнині в Сп НСТ-тесті порівняно з такою НГ крові і збільшений резерв у разі стимуляції. При порівнянні активності НГ вмісту черевної порожнин у хворих з перитонітом і в контрольних групах встановлено, що НГ черевної порожнини при перитоніті мають знижену інтенсивність фагоцитозу. У хворих з панкреатогенним перитонітом мали місце зворотні кореляції між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ПР НГ крові і між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ФІ НГ крові, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій між показниками вродженого захисту організму. У хворих з перитонітом спостерігали порушення функціональної активності НГ. Провідними напрямами порушень є значна активація процесів метаболізму НГ, пригнічення фагоцитарної функції НГ крові та перитонеального ексудату. У хворих з панкреатогенним перитонітом були зворотні кореляції між показниками вродженого захисту організму, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій
The aim of the study is to investigate the functional properties of neutrophils in the blood and peritoneal exudate in patients with peritonitis. Materials and methods. The metabolic activity of neutrophils determined in patients with peritonitis and in patients of the control groups in the blood, peritoneal exudate and effusion of the abdominal wall on the 1–2 day of the postoperative period in the Sp and St test with nitro blue tetrazolium (NBT), as well as reserve indicator (RI) of metabolic activity. We studied the percentage of active neutrophils in the phagocytosis –PhI ( index) and the number of absorbed Candida albicans particles on average by one neutrophil –PhN(number). Results and their discussion.The peculiarities of the cellular factors of local protection decreased metabolic activity of neutrophils in the abdominal cavity in the Sp NBT test compared to blood neutrophils and an increased reserve during stimulation. For the comparisons which included the activity of neutrophils abdominal contents in patients with peritonitis versus in control established that neutrophils in the abdominal cavity with peritonitis have a reduced intensity of phagocytosis. Patients with pancreatic peritonitis have inverse correlations between the amount of NBT-positive blood NG in the SP NBT test and IR of blood NG and between the amount of NBT-positive blood NG in the Sp NST test and PhI of blood NG, while patients with abdominal peritonitis do not have correlations between indicators of innate defense of the body. Conclusions. Peritonitis was associated with functional disorders of NG. The leading areas of disorders are significant activation of metabolic processes of NG and inhibition of the phagocytic function of NG blood and peritoneal exudate. Patients with pancreatic peritonitis had inverse correlations between the indicators of the innate defense of the body, while patients with abdominal peritonitis did not have correlations
There are no free copies

Find similar

Солейко, Д. С.
Подвоєння тонкої кишки в ургентній дитячій хірургії [Text] = Duplication of the small intestine in emergency pediatric surgery / Д. С. Солейко, О. М. Горбатюк, Н. П. Солейко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 124-131. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (патофизиология, этиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (аномалии, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Key words(unnormalized):
Подвоєння шлунково-кишкового тракту
Annotation: Подвоєння шлунково-кишкового тракту є рідкісною вродженою хірургічною вадою розвитку. Частота аномалії складає 1:4500 новонароджених, найбільш частою локалізацією подвоєння є здухвинний відділ тонкої кишки - 33%, подвоєння порожнистої кишки складають 7-10% від загальної кількості випадків. Складність діагностики та обрання хірургічної тактики обумовлені відсутністю специфічної симптоматики, можливою безсимптомною наявністю протягом тривалого часу, клінічними проявами, які притаманні іншим захворюванням. У статті наведений приклад клінічного випадку подвоєння порожнистої кишки у пацієнта дитячого віку, ускладненого пептичною виразкою та розлитим перитонітом. Проаналізовані скарги, особливості діагностичного процесу на догоспітальному етапі, обрана хірургічна тактика та причини виникнення ускладнень. Наведені морфологічні ознаки подвоєння порожнистої кишки. Викладений клінічний приклад доводить, що причиною диспептичних явищ протягом тривалого часу та абдомінального болю незрозумілого генезу у пацієнтів дитячого віку може бути хірургічна патологія, зокрема подвоєння шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ускладнене запаленням тонкої кишки. Тому, такі хворі потребують консультації дитячого хірурга, пошуку та виявлення можливої хірургічної патології, у тому числі - подвоєння кишки. Діагностичними методами верифікації цієї аномалії є рентгенологічний, УЗД та КТ органів черевної порожнини з контрастним посиленням (m^rast-enhanced computed tomography - CECT). Перфорація при подвоєнні ШКТ є однією із причин перитоніту, що необхідно враховувати ургентним дитячим хірургам в практичній діяльності. Своєчасне визначення наявності у пацієнта подвоєння ШКТ надає ургентному хірургу можливість оптимізації діагностичних заходів, оптимального вибору хірургічного доступу, прогнозування об'єму хірургічного втручання, уникнення можливих ускладнень та скорочення термінів і вартості лікування. Оскільки остаточним підтвердженням діагнозу подвоєння ШКТ є результати морфологічного дослідження, його здійснення є обов 'язковим
Duplication of the gastrointestinal tract is a rare congenital surgical malformation. The frequency of the anomaly is 1:4500 of newborns, the most frequent localization of the duplication is the iliac region of the small intestine - 33%, duplications of the jejunum make up 7-10% of the total number of cases. The complexity of diagnosis and choice of surgical tactics is due to the absence of specific symptoms, possible asymptomatic presence for a long time, clinical manifestations characteristic of other diseases. The article presents an example of a clinical case of doubling of the jejunum in a pediatric patient complicated by peptic ulcer and diffuse peritonitis. Complaints, features of the diagnostic process at the prehospital stage, selected surgical tactics, and causes of complications were analyzed. Morphologic signs of jejunal duplication are given. The given clinical example proves that the cause of dyspeptic phenomena of long duration and abdominal pain of unknown origin in pediatric patients may be surgical pathology, in particular, doubling of the gastrointestinal tract complicated by inflammation of the small intestine. Therefore, such patients need the consultation of a pediatric surgeon, search and detection of possible surgical pathology, including doubling of the intestine. The diagnostic methods for detecting this anomaly are radiography, ultrasound, and contrast-enhanced computed tomography (CECT). Perforation in GI duplication is one of the causes of peritonitis that should be considered by emergency pediatric surgeons in their practice. Timely determination of the patient’s gastrointestinal tract duplication allows the emergency surgeon to optimize diagnostic measures, optimal choice of surgical approach, predict the volume of surgical intervention, avoid possible complications, reduce the time and cost of treatment. Since the final confirmation of the diagnosis of gastrointestinal tract duplication is the result of morphological examination, its performance is mandatory
Additional Access Points:
Горбатюк, О. М.
Солейко, Н. П.

There are no free copies

Find similar

Романовський, М. Я.
Експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку ентеральної недостатності при абдомінальному сепсисі [Text] = Experimental and morphological justification of the enteral insufficiency development in abdominal sepsis / М. Я. Романовський, В. П. Польовий // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 20-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЕПСИС -- SEPSIS (патофизиология, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (анатомия и гистология, патофизиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (патофизиология)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Annotation: Абдомінальний сепсис продовжує залишатись найбільш частим та грізним ускладненням, яке ускладнює перебіг гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини у 15-25 % випадків, а летальність при різних формах перитоніту, залежно від форми та його поширення, складає від 4 % до 60 %, сягаючи при післяопераційному перитоніті 90 %. Мета дослідження. Оцінити динаміку морфологічних змін внутрішніх органів у тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом залежно від стадії перебігу запального процесу очеревини. Матеріал і методи. Об’єктом експериментальних досліджень були 54 білих статевозрілих нелінійних щурів масою від 0,18-0,20 кг, які утримувалися у віварії Буковинського державного медичного університету, яких було розподілено на дві групи. Основна група – 28 тварини, котрим моделювали абдомінальний сепсис. Контрольна група – 26 інтактні щурі. Усі тварини знаходилися в режимі вільного доступу до їжі та води. Абдомінальний сепсис у щурів моделювали за запропонованим нами методом, який полягав у інфікуванні очеревинної порожнини вмістом порожнистих органів черевної порожнини. Тварин виводили з експерименту на 1, 3 та 7 доби змодельованого перитоніту шляхом їх декапітації під тіопенталовим наркозом. Результати. На першу добу моделювання перитоніту у тварин основної групи при гістологічному дослідженні очеревини виявлено вогнищевий гнійний перитоніт з ураженням пристінкової очеревини. Спостерігали дифузну гіперемію, вогнищевий набряк сполучної тканини, який найбільш розвинутий у субмезотеліальних прошарках. Ділянки набряклої сполучної тканини містять незначний, але дифузний мононуклеарний запальний інфільтрат. Нами не виявлено морфо- функціональних змін у печінці і нирках тварин основної групи на першу добу експериментального перитоніту. Проте, вже на третю добу дослідження структура печінкової часточки була збереженою лише частково. Центральні вени добре візуалізувались, дещо розширювались та містили невелику кількість еритроцитів. Було виявлено зміни і в легеневій тканині тварин із перитонітом: розширені альвеоли та повнокров’я дрібних судин і крововиливи. Не виключено геморагічний синдром як ранній прояв гострої легеневої недостатності. На сьому добу у тварин структура печінкової часточки була значно порушеною. Центральні вени добре візуалізувались, незначно розширювались та містили велику кількість еритроцитів. Синусоїди не візуалізувались в переважній більшості полів зору, часом виявлялись лише центролобулярно. Балкова організація гепатоцитів була порушеною по всій величині часточки. При гістологічному дослідженні тканини нирки тварин на 7-му добу експерименту у ми спостерігали, що у кірковому шарі нирки клубочки були дещо збільшеними, розширеними, судини їх повнокровними, в просвітах спостерігався серозний ексудат, окремі клубочки були зморщеними, колабованими. Судини венозного русла дещо розширювались, були повнокровними, візуалізувались дрібні периваскулярні точкові крововиливи. Висновок. Морфологічні зміни виникають вже під час реактивної фази абдомінального сепсису та вказують на стадійність синдрому поліорганної недостатності
Abdominal sepsis continues to remain the most frequent and formidable complication that complicates the course of acute surgical diseases of the abdominal cavity in 15-25 % of cases, and the mortality rate in various forms of peritonitis, depending on the form and its spread, is from 4 % to 60 %, reaching 90 % in postoperative peritonitis. The aim of the study. To study the dynamics of morphological changes of internal organs in animals with simulated acute diﬀ use peritonitis, depending on the stage of the inﬂ ammatory process of the peritoneum. Material and methods. The object of experimental research was 54 white sexually mature non-linear rats weighing 0.18-0.20 kg, kept in the vivarium of the Bukovinian State Medical University, which were divided into two groups. The main group consisted of 28 animals that were simulated with abdominal sepsis. Control group – 26 intact rats. All animals had free access to food and water. Abdominal sepsis in rats was modeled according to our proposed method, which consisted in infecting the peritoneal cavity with the contents of the hollow organs of the abdominal cavity. Animals were removed from the experiment on 1, 3, and 7 days of simulated peritonitis by decapitation under thiopental anesthesia. The results. On the ﬁ rst day of simulation of peritonitis in the animals of the main group, a histological examination of the peritoneum revealed focal purulent peritonitis with damage to the parietal peritoneum. Diﬀ use hyperemia, focal edema of the connective tissue, which is most developed in the submesothelial layers, was observed. Areas of swollen connective tissue contain a slight but diﬀ use mononuclear inﬂ ammatory inﬁ ltrate. We did not detect morphofunctional changes in the liver and kidneys of animals of the main group on the ﬁ rst day of experimental peritonitis. However, already on the third day of the study, the structure of the liver lobe was only partially preserved. The central veins were well visualized, slightly dilated, and contained a small number of erythrocytes. Changes were also found in the lung tissue of animals with peritonitis: enlarged alveoli and congestion of small vessels and hemorrhages. Hemorrhagic syndrome is not excluded as an early manifestation of acute pulmonary insu ﬃ ciency. On the seventh day, the structure of the liver lobe was signiﬁ cantly disturbed in the animals. The central veins were well visualized, slightly dilated and contained a large number of erythrocytes. Sinusoids were not visualized in the vast majority of ﬁ elds of view, sometimes they were detected only centrilobularly. The beam organization of hepatocytes was disturbed throughout the size of the lobule. During the histological examination of the kidney tissue of the animals on the 7th day of Клінічна анатомія та оперативна хірургія – Т. 22, № 4 – 2023 27 the experiment, we observed that in the cortical layer of the kidney, the glomeruli were somewhat enlarged and dilated, their vessels were ﬁ lled with blood, serous exudate was observed in the lumens, and individual glomeruli were shrunken and collapsed. The vessels of the venous bed were somewhat dilated, full of blood, and small perivascular spot hemorrhages were visualized. Conclusion. Morphological changes occur already during the reactive phase of abdominal sepsis and indicate the stages of multiple organ failure syndrome
Additional Access Points:
Польовий, В. П.

There are no free copies

Find similar

Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження [Text] = The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them / В. В. Біла [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму
The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Additional Access Points:
Біла, В. В.
Бондаренко, Н. П.
Тишкевич, В. М.
Вітовський, Я. М.
Цапенко, Т. В.
Осадчук, С. В.

There are no free copies

Find similar

10.

Професор Віктор Павлович Польовий (до 60-річчя від дня народження) [Text] = Professor Viktor Pavlovych Polyovyy (to the 60th birthday) // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 134-135

MeSH-main:
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история)
Annotation: Сьогодення професора В. П. Польового повне звершень та творчості. Завдяки невтомній енергії та відданості медицині, науці та освіті, Ювіляр знаходиться на вістрі професійного життя. Щиросердечно вітаємо Ювіляра і віддаємо шану видатним організаторським і професійним здібностям. Бажаємо Вам, дорогий Вікторе Павловичу, міцного здоров’я, творчого довголіття, натхнення та подальших досягнень на многая літа!
Additional Access Points:
Польовий, Віктор Павлович (доктор медичних наук, професор ; 23.10.1963-) \про нього\

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)