Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (501)

Local Lore (49)

Rare Editions (45)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: <.>DP=202403$<.>

Total number of found documents : 72
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Продан, А. М.
Якість життя після баріатричних операцій [Text] = Quality of life after bariatric surgery / А. М. Продан, В. Г. Дживак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 28-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (классификация, методы, психология, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (статистика, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Баріатрична хірургія ставить перед собою завдання не лише досягнення задовільної втрати ваги та безпеки для пацієнта, але й покращення якості життя. Дослідження підтверджують, що короткострокове покращення якості життя спостерігається після операції, що є важливим аспектом в оцінці ефективності лікування ожиріння. Мета дослідження. Оцінити якість життя пацієнтів після різних типів баріатричних операцій. Матеріал і методи. У дослідженні було клінічно обстежено та хірургічно проліковано 44 пацієнтів із метаболічним синдромом, включаючи 17 чоловіків та 27 жінок віком 47±6,75 років із індексом маси тіла (ІМТ) ˃40 кг/м2. Усіх хворих розподілено на три групи залежно від обраної тактики оперативного втручання: лапароскопічна слів-гастректомія (ЛСГ) – 15 пацієнтів, лапароскопічна гастроплікація (ЛГП) – 22 пацієнти, баріатрична емболізація артерій шлунка (БЕА) – 7. Всі пацієнти надали інформовану згоду. Оцінка якості життя (ЯЖ) проведена через 1 рік після хірургічного лікування, використовуючи ліцензовані анкети SF-36, які включають вісім показників ЯЖ. Післяопераційна оцінка була пов’язана з вимірюванням ваги, ІМТ та відсотку втрати надмірної ваги (% EWL). Результати дослідження. За допомогою анкети SF-36 перед та після баріатричної хірургії в групі пацієнтів, яким було виконано лапароскопічну гастроплікацію (ЛГП), лапароскопічну слів-гастректомію (ЛСГ) та баріатричну емболізацію артерій шлунка (БЕА), спостерігалося значуще покращення якості життя. Усі три групи пацієнтів відзначили підвищення якості життя за показниками фізичного та психічного здоров’я після 1-річного спостереження. Спостерігалося також зниження ІМТ та відсотка втрати надлишкової ваги, що підтверджує ефективність різних методів баріатричної хірургії в досягненні значущого зменшення ваги та покращення ЯЖ пацієнтів. Висновок. Після різних видів баріатричних операцій відзначено загальне покращення показників якості життя, проте найвиразніше поліпшення спостерігалося після лапароскопічної слівгастректомії, що може бути пов’язане з більшою середньою втратою ваги у цій групі. При баріатричній емболізації показники схожі із лапароскопічним лікуванням, проте характеризуються меншою операційною травмою та відсутністю післяопераційних несприятливих явищ, що зазвичай властиві редуктивним операціям, таким як нудота, блювання та печія
Bariatric surgery aims not only to achieve satisfactory weight loss and safety for the patient, but also to improve quality of life. Studies conﬁ rm that a short-term improvement in quality of life is observed after surgery, which is an important aspect in assessing the eﬀ ectiveness of obesity treatment. The purpose. To assess the quality of life of patients after diﬀ erent types of bariatric surgery. Research material and methods. The study included clinical examination and surgical treatment of 44 patients with metabolic syndrome, including 17 men and 27 women aged 47±6.75 years with a body mass index of ˃40 kg/m2. All patients were divided into three groups depending on the chosen surgical intervention tactics: laparoscopic sleeve gastrectomy (LSG) – 15 patients, laparoscopic gastroplication (LGP) – 22 patients, bariatric artery embolisation (BEA) – 7 patients. All patients provided informed consent. The quality of life (QOL) was assessed 1 year after surgery using licensed SF-36 questionnaires, which include eight QOL indicators. Postoperative assessment was associated with weight, BMI and percentage of overweight loss (% EWL). Results and their discussion. Using the SF-36 questionnaire before and after bariatric surgery, a signiﬁ cant improvement in QOL was observed in the group of patients who underwent laparoscopic gastroplication (LGP), laparoscopic sleeve gastrectomy (LSG) and bariatric gastric artery embolisation (BEA). All three groups of patients reported improved quality of life in terms of physical and mental health after 1-year follow-up. There was also a decrease in body mass index (BMI) and percentage of overweight loss, which conﬁ rms the eﬀ ectiveness of various methods of bariatric surgery in achieving signiﬁ cant weight loss and improving the quality of life of patients. Conclusion. After various types of bariatric surgery, an overall improvement in quality of life was noted, but the most signiﬁ cant improvement was observed after laparoscopic omentectomy, which may be due to greater average weight loss in this group. In bariatric embolisation, the results are similar to laparoscopic treatment, but are characterised by less surgical trauma and the absence of postoperative adverse events that are usually associated with reductive surgery, such as nausea, vomiting and heartburn
Additional Access Points:
Дживак, В. Г.

There are no free copies

Find similar

Хронічний ендометрит як фактор невдалих спроб в допоміжних репродуктивних технологіях [Text] = Chronic endometritis as a factor of failure attempt in assisted reproductive technologies / О. В. Онисько [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 13-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
РЕПРОДУКТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- REPRODUCTIVE MEDICINE (тенденции)
Annotation: У статті розглянуто основні чинники, що спричинюють хронічний ендометрит (ХЕ), а також особливості патогенезу та діагностики. Описано механізми впливу хронічного запального процесу в ендометрії на результат імплантації. Збільшення частоти порушень репродуктивної функції жінок обгрунтовує пильне вивчення патологічних процесів, що лежать в їх основі. Останніми роками підвищена увага в рішенні проблем фертильності приділяється патології ендометрію, в якій важливе місце займає ХЕ. Нині активно ведуться роботи по поглибленому вивченню етіології і патогенезу хронічного ендометриту. Проте при уявній всебічній вивченості проблеми результати досліджень ставлять перед нами нові питання. ХЕ є однією з причин безпліддя і, можливо, грає роль в розвитку певних ускладнень вагітності і пологів (30,3 % – у пацієнток з повторними невдачами ексракорпорального запліднення, 9,3 % – з повторними викиднями, 9,8 % – при безплідді). Клінічно ХЕ часто є безсимптомним або супроводжується неспецифічними симптомами, такими як тазовий біль, диспареунія, аномальні маткові кровотечі і білі. Раніше вчені розглядали порожнину матки як стерильну ємкість. Але команда іспанських вчених прагнула перевірити наявність внутрішньоматкової мікрофлори, яка відрізняється від вагінальної. В результаті при дослідженні ендометріальної рідини і вагінальних зразків з одних і тих же пацієнток були виявлені різні бактеріальні склади. Мікрофлора у внутрішньоматковій рідині була класифікована як Lactobacillus, при цьому жінки з нелактобацилярною флорою ендометрію мали значно нижчу частоту імплантації. На початковому етапі запалення ендометрію відбувається активізація нейтрофільних гранулоцитів і макрофагів, збільшується синтез цитокінів, деградація позаклітинного матриксу протеолітичними ферментами. Порушення мікроциркуляції і склеротичні процеси в зоні ушкодження призводять до розвитку ішемії і гіпоксії тканини, що активує процеси склерозування і ангіогенез. При хронізаціі процесу збільшується експресія хемокінів і молекул адгезії, під впливом чого відбувається міграція B-лімфоцитів з кровотоку і їх диференціювання в плазматичні клітини, підвищується активність матриксних металопротеїназ, змінюється локальна експресія естрогенових і прогестеронових рецепторів в ендометрії, що призводить до репродуктивних порушень. За рахунок відсутності вираженої специфічної клінічної картини хронічного ендометриту спостерігається більш пізнє його виявлення, що обумовлює порушення репродуктивної функції. Несвоєчасна діагностика та лікування хронічного ендометриту має суттєві наслідки у плані можливості імплантації плідного яйця в програмах допоміжних репродуктивних технологій
Increase in frequency of disorders of women's reproductive function justifies a careful study of the underlying pathological processes. In recent years, increased attention in solving fertility problems is paid to endometrial pathology when chronic endometritis plays an important role. Current worksarefeeding an in-depth study of the etiology and pathogenesis of chronic endometritis. However, results of research pose new questions with an imaginary comprehensive study of this problem. Chronic endometritis is one of the causes of infertility and may play a role in certain complications of pregnancy and childbirth (30.3 % in patients with repeated failures of in vitro fertilization, 9.3 % with recurrent miscarriages, 9.8 % in infertility). Clinically, chronic endometritis is often asymptomatic or accompanied by nonspecific symptoms such as pelvic pain, dyspareunia, abnormal uterine bleeding, and discharges. Previously, scientists considered the uterine cavity as a sterile container. But a team of Spanish scientists sought to test for the presence of intrauterine microflora, which differs from the vaginal. As a result, the study of endometrial fluid and vaginal samples from the same patients revealed different bacterial compositions. Microflora in the intrauterine fluid was classified as Lactobacillus, and women with non-lactobacillary flora of the endometrium had a significantly lower frequency of implantation. At the initial stage of endometrial inflammation is an activation of neutrophils and macrophages, increased cytokines synthesis, extracellular matrix degradation by proteolytic enzymes. Disorders of microcirculation and sclerotic processes in the area of injury lead to the ischemia and tissue hypoxia, which activates the processes of sclerosis and angiogenesis. Chronization of the process increases the expression of chemokines and adhesion molecules, that is lead to migration of B-lymphocytes from the bloodstream and their differentiation into plasma cells, increases the activity of matrix metalloproteinases, changes local expression of estrogen and progesterone receptors. Lack of a pronounced specific clinical picture of chronic endometritis, its later detection causes impaired reproductive function. Untimely diagnosis and treatment of chronic endometritis has significant consequences in terms of the possibility of implantation of a fertilized egg in the programs of assisted reproductive technologies
Additional Access Points:
Онисько, О. В.
Корчинська, О. О.
Андрашчікова, С.
Жултакова, С.
Шлоссерова, А.

There are no free copies

Find similar

Стасенко, А. А.
Функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів крові та перитонеального ексудату у хворих з перитонітом [Text] = Functional properties of blood neutrophils and peritoneal exudate in patients with peritonitis / А. А. Стасенко // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 22-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (кровь)
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
Annotation: Досліджено функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у крові та перитонеальному ексудаті у хворих з перитонітом. У хворих з перитонітом та у пацієнтів контрольних груп в крові, перитонеальному ексудаті і випоті черевної стінки на 1–2-гу добу післяопераційного періоду визначали метаболічну активність НГ у спонтанному (Сп) і стимульованому (Ст) тестах з нітросинім тетразолієм (НСТ), а також показник резерву (ПР) метаболічної активності. Досліджували процент активних НГ в реакції фагоцитозу – ФІ і кількість поглинутих частинок Candida albicans в середньому одним НГ-ФЧ. Особливостями клітинних факторів місцевого захисту є знижена метаболічна активність НГ у черевній порожнині в Сп НСТ-тесті порівняно з такою НГ крові і збільшений резерв у разі стимуляції. При порівнянні активності НГ вмісту черевної порожнин у хворих з перитонітом і в контрольних групах встановлено, що НГ черевної порожнини при перитоніті мають знижену інтенсивність фагоцитозу. У хворих з панкреатогенним перитонітом мали місце зворотні кореляції між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ПР НГ крові і між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ФІ НГ крові, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій між показниками вродженого захисту організму. У хворих з перитонітом спостерігали порушення функціональної активності НГ. Провідними напрямами порушень є значна активація процесів метаболізму НГ, пригнічення фагоцитарної функції НГ крові та перитонеального ексудату. У хворих з панкреатогенним перитонітом були зворотні кореляції між показниками вродженого захисту організму, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій
The aim of the study is to investigate the functional properties of neutrophils in the blood and peritoneal exudate in patients with peritonitis. Materials and methods. The metabolic activity of neutrophils determined in patients with peritonitis and in patients of the control groups in the blood, peritoneal exudate and effusion of the abdominal wall on the 1–2 day of the postoperative period in the Sp and St test with nitro blue tetrazolium (NBT), as well as reserve indicator (RI) of metabolic activity. We studied the percentage of active neutrophils in the phagocytosis –PhI ( index) and the number of absorbed Candida albicans particles on average by one neutrophil –PhN(number). Results and their discussion.The peculiarities of the cellular factors of local protection decreased metabolic activity of neutrophils in the abdominal cavity in the Sp NBT test compared to blood neutrophils and an increased reserve during stimulation. For the comparisons which included the activity of neutrophils abdominal contents in patients with peritonitis versus in control established that neutrophils in the abdominal cavity with peritonitis have a reduced intensity of phagocytosis. Patients with pancreatic peritonitis have inverse correlations between the amount of NBT-positive blood NG in the SP NBT test and IR of blood NG and between the amount of NBT-positive blood NG in the Sp NST test and PhI of blood NG, while patients with abdominal peritonitis do not have correlations between indicators of innate defense of the body. Conclusions. Peritonitis was associated with functional disorders of NG. The leading areas of disorders are significant activation of metabolic processes of NG and inhibition of the phagocytic function of NG blood and peritoneal exudate. Patients with pancreatic peritonitis had inverse correlations between the indicators of the innate defense of the body, while patients with abdominal peritonitis did not have correlations
There are no free copies

Find similar

Тимчук, О. Б.
Сучасна лікувальна тактика із використанням відеоендоскопічної апаратури при ускладненому дивертикуліті товстої кишки [Text] = Large intestines complicated diverticulitis modern treatment tactics using videoendoscopic equipment / О. Б. Тимчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 59-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (методы, статистика, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD
Annotation: Дивертикулярна хвороба ободової кишки (ДХОК) є важливою проблемою абдомінальної хірургії для більшості країн світу. Захворюваність на ДХОК, на жаль, прогресує. Актуальність ДХОК визначається медичними та економічними аспектами, зважаючи на часті випадки захворювання в осіб працездатного віку. Тактика лікування ДХОК вважається традиційною та визначається відповідно до загальновизнаної модифікованої класифікації захворювання за E. J. Hinchey. Щоденно користуючись тактикою персоніфікованого підходу до пацієнтів, ми згодні з думкою колег і вважаємо дискутабельним питання вибір оптимального методу діагностики та хірургічного лікування гострого дивертикуліту сигмоподібної ободової кишки та його ускладнень. Маючи значний досвід та тривалий час лікуючи хворих на ДХОК, ми намагаємося найчастіше застосовувати лапароскопічний підхід в хірургічній тактиці, ефективність чого маємо намір підсумувати. Мета дослідження: визначити ефективність лапароскопічного методу хірургічного лікування пацієнтів з ускладненим варіантом клінічного перебігу дивертикулярної хвороби ободової кишки. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 221 пацієнта, яким було виконано 263 оперативних втручання з приводу дивертикулярна хвороба товстої кишки (ДХТК) та її ускладнень. Ускладнені форми ДХТК діагностовано у 186 (84,5 %) пацієнтів. В екстреному порядку проведено 164 (62,4 %) операцій, з них 102 (61,7 %) виконано з використанням відеоендоскопічного обладнання, традиційним відкритим способом – 62 (38,3 %) операції. Відкриті операції, виконані за невідкладними показаннями. Особливу увагу приділяли хворим з кровотечею в якості ускладнення ДХОК. 9-ти пацієнтам (у 6 з ініціальним кишковими кровотечами та у 3 з ДХОК, ускладненою профузною кровотечею) було виконано оперативне втручання. Усім пацієнтам лікування проведено в один етап. Результати дослідження. За плановими показаннями виконано 26 лапароскопічних і 31 відкриту резекцію товстої кишки з приводу ДХТК. У всіх пацієнтів джерело запалення локалізувалося в сигмоподібній ободовій кишці. Запалення одного дивертикулу мало місце в 56 (98,4 %) випадках, двох дивертикулів – в 1 (1,6 %) спостереженні, 49 пацієнтам лікування проведено в 2 етапи. Перфорацію стінки дивертикулу було виявлено у 79 (51,6 %) пацієнтів. Тривалість оперативного лікування хворих з ускладненою ДХОК з використанням відеоендоскопічної апаратури становила 73,4±6,2 хв. Показник кількості ліжко-діб при виконанні лапароскопічних операцій становив 6,1±0,7. Тривалість перебування в стаціонарі хворих після виконання планових відеоендоскопічних операцій становила 6,3±1,6 діб. З числа 9-ти хворих із кровотечею за відсутності ефекту від консервативної терапії та при умові стабільного стану пацієнта, 4-м пацієнтам було виконано лапароскопічну лівобічну геміколектомію. У 5-ти пацієнтів переважно похилого віку та наявністю тяжкої супутньої патології було виконано відкриті оперативні втручання. Висновки. При лікування пацієнтів з ускладненим характером перебігу ДХОК переважним вважаємо двоетапне лікування, коли другий етап (лівобічна геміколектомія) виконується в плановому порядку в терміни від 9 діб до 6 міс після операції за невідкладними показаннями. Оперативне лікування хворих з ускладненою ДХОК краще проводити з використанням відеоендоскопічної апаратури. Повторні планові радикальні операції з приводу ДХТК краще виконувати лапароскопічно, про що свідчить менша кількість ускладнень. Використання лапароскопічних технологій в лікуванні товстокишкових кровотеч, як ускладнення ДХОК, є перспективним напрямком в абдомінальній хірургії та потребує подальшого вивчення ефективності виконання
Colonic diverticular disease (CDD) is an important problem in abdominal surgery for the majority countries of the world. The incidence of CDD is, unfortunately, progressing. The CDD relevance is determined by medical and economic aspects taking into account the disease frequent cases in working age persons. The tactics of CDD treatment is considered to be traditional and is determined according to the generally accepted modiﬁ ed disease classiﬁ cation according to E. J. Hinchey. Using daily the tactics of a personalized approach to patients we agree with the opinion of our colleagues and consider the choice of sigmoid colon acute diverticulitis and its complications optimal method of diagnosis and surgical treatment to be still arguing. Having considerable experience and treating patients with CDD for a long time, we try to use mostly the laparoscopic approach in surgical tactics the eﬀ ectiveness of which we intend to summarize.The purpose. To determine the eﬀ ectiveness of the laparoscopic method of surgical treatment of patients with CDD complicated clinical manifestation. Research material and methods. The treatment of 221 patients with 263 surgical interventions due to CDD and its complications was analyzed. CDD complicated forms were diagnosed in 186 (84.5 %) patients. 164 (62.4 %) operations were performed urgently, 102 (61.7 %) of which were performed using videoendoscopic equipment, 62 (38.3 %) were performed using the traditional open method. Open operations performed under urgent indications. Special attention was attracted to patients with bleeding as CDD complication. 9 patients (in 6 with initial intestinal bleeding and in 3 with CDD complicated by profuse bleeding) underwent operative treatment. All patients were treated in one stage.Results and their discussion. According to planned indications, 26 laparoscopic and 31 open resections of the large intestine were performed due to CDD. The source of inﬂ ammation was localized in the sigmoid colon in all patients. Inﬂ ammation of one diverticulum occurred in 56 (98.4 %) cases, two diverticulies – in 1 (1.6 %) observation. 49 patients were treated in 2 stages. Perforation of the diverticulum wall was detected in 79 (51.6 %) patients. The duration of operative treatment of patients with complicated CDD using videoendoscopic equipment was 73.4±6.2 min. The index of bed days duration with laparoscopic operations was 6.1±0.7. The patients’ stay in the hospital after scheduled videoendoscopic operations was 6.3±1.6 days. From 9 patients with bleeding in the absence of conservative therapy eﬃ cacy and under the condition of the patient’s stable condition, 4 patients underwent laparoscopic left-sided hemicolectomy. Open surgical interventions were performed in 5 patients, mostly elderly and with severe concomitant pathology.Conclusions. In case of patients with a CDD complicated course treatment we consider a two-stage treatment preferable, when the second stage (left-sided hemicolectomy) is performed in a planned manner within 9 days to 6 months after the operation for urgent indications. Patients with complicated CDD operative treatment is better to be performed with the use of videoendoscopic equipment. It is better to perform repeated planned radical operations for CDD laparoscopically, which is evidenced by a lower number of complications. The use of laparoscopic technologies in case of colonic bleeding treatment as CDD complication is a promising direction in abdominal surgery and requires its e ﬃ ciency further study
There are no free copies

Find similar

Іванчук, І. М.
Субмікроскопічні зміни кори головного мозку щурів при ДМГ-індукованому експериментальному онкогенезі та за умов коригуючого впливу наноматеріалів [Text] = Submicroscopic changes of rat’s cerebral cortex in terms of DMG-induced experimental oncogenesis and under conditions of nanomaterials application / І. М. Іванчук, З. М. Небесна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 80-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (патофизиология, ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES (использование)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Annotation: Розширення та удосконалення досліджень щодо колоректального раку, особливо щодо його впливу на кору головного мозку, є надзвичайно важливим завданням для наукової спільноти. Метою даного дослідження було встановити субмікроскопічні зміни, які відбуваються в корі мозку під час розвитку експериментального колоректального раку. Крім того, стаття розглядає можливість застосування наночастинок в контексті лікування колоректального раку. Тварини були розподілені на три групи: І – 35 інтактних тварин, ІІ – 70 тварин з ДМГ-індукованим канцерогенезом, ІІІ – 20 тварин з неопластичним ураженням, що отримували композицію НЧ Au/Ag/Fe. Експериментальний канцерогенез був індукований за допомогою N, N-диметилгідразину гідрохлориду, який вводився один раз на тиждень впродовж 30 тижнів. Тваринам третьої групи вводилась водна дисперсія НЧ Au/Ag/Fe внутрішньошлунково один раз на добу впродовж 21 доби. Для приготування гістологічних препаратів використовували загальноприйняті методики. Вивчення препаратів проводилися за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Результати. Використання наночастинок Au/Ag/Fe сприяло відновленню структурних елементів кори головного мозку, на субмікроскопічному рівні порівняно з тваринами, яким моделювали ДМГ-індукований канцерогенез. Застосування композиції наночастинок сприяло відновленню структурних елементів кори великих півкуль, зменшенні альтеративних змін у нейроцитах та регенерації ушкоджених кровоносних капілярів органу. Висновок. Сформовані на основі результатів дослідження, свідчать про успішність застосування наночастинок Au/Ag/Fe у зменшенні негативних наслідків розвитку та прогресування ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ на кору головного мозку
Expansion and enhancement of research on colorectal cancer, particularly its impact on the cerebral cortex, stand as a profoundly critical task for the scientiﬁ c community.The objective of this study was to identify submicroscopic alterations occurring in the brain cortex during the development of experimental colorectal cancer. Additionally, the article examines the potential application of nanoparticles in the context of colorectal cancer treatment. Animals were divided into three groups: Group I consisted of 35 intact animals, Group II had 70 animals with DMH-induced carcinogenesis, and Group III included 20 animals with neoplastic lesions receiving a composition of Au/Ag/Fe nanoparticles. Experimental carcinogenesis was induced using N, N-dimethylhydrazine hydrochloride, administered once a week for 30 weeks. Animals in Group III were given an intra- gastric dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles once daily for 21 days. Histological preparations were made using conventional methods. Examination of the specimens was conducted using the PEM-125K electron microscope.Results. The utilization of Au/Ag/Fe nanoparticles facilitated the restoration of structural elements within the cerebral cortex at a submicroscopic level compared to animals subjected to DMH-induced carcinogenesis. The application of nanoparticle composition contributed to the restoration of structural elements in the cerebral hemisphere, reduction in alternative changes in neurocytes, and regeneration of damaged blood capillaries in the organ.Conclusion. Drawn from the study’s outcomes indicate the eﬀ ectiveness of applying Au/Ag/Fe nanoparticles in mitigating the adverse eﬀ ects of the development and progression of DMH-induced adenocarcinoma in situ on the cerebral cortex
Additional Access Points:
Небесна, З. М.

There are no free copies

Find similar

Пикалюк, В. С.
Славетні імена українських анатомів сучасності: професор Володимир Георгійович Ковешніков [Text] = Famous names of contemporary ukrainian anatomists: professor Volodymyr Georgiyovych Koveshnikov / В. С. Пикалюк, В. З. Сікора // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 115-119

MeSH-main:
АНАТОМИЯ -- ANATOMY (история, кадры)
Annotation: Готуючи до перевидання тритомний підручник «Анатомія людини» за редакцією професора В. Г. Ковешнікова, видавництво запропонувало оформити авторські свідоцтва на українськомовне та англомовне видання, захистивши його український пріоритет
Additional Access Points:
Сікора, В. З.
Ковешников, Володимир Георгіович (анатом ; 1931-?) \про нього\

There are no free copies

Find similar

Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження [Text] = The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them / В. В. Біла [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму
The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Additional Access Points:
Біла, В. В.
Бондаренко, Н. П.
Тишкевич, В. М.
Вітовський, Я. М.
Цапенко, Т. В.
Осадчук, С. В.

There are no free copies

Find similar

В’юн, І. А.
Результати хірургічного лікування хворих з флегмонами шиї при використанні портативної системи для лікування ран під негативним тиском [Text] = Surgical treatment results of patients with phlegmons of the neck using a portable system for treating wounds under negative pressure / І. А. В’юн, А. Ю. Королевська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 102-109. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
ШЕЯ -- NECK (патофизиология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование, методы, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Annotation: Недостатньо висока ефективність лікування флегмон глибоких просторів клітковини голови і шиї певною мірою пояснюється швидким, а подеколи й фульмінантним розвитком таких небезпечних життю пацієнта ускладнень, як тромбоз шийних вен, сепсис, арозивні кровотечі, медіастиніт тощо. Мета – дослідити ефективність використання у післяопераційному періоді портативних систем для лі-кування ран під негативним тиском у пацієнтів з флегмонами шиї. Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 54 пацієнтів, що проходили лікування з приводу глибоких флегмон шиї. Всі пацієнти були розподілені на дві групи. В основну групу увійшло 30 пацієнтів з інтраопераційною установкою портативної системи для лікування ран під негативним тиском. Групу порівняння становили 24 пацієнта з класичним встановленням руковично- трубчатих дренажів в зазначених нижче анатомічних локаціях. Результати та їх обговорення. У всіх 54 пацієнтів була застосована колярна (воротникова) медіастинотомія за В. І. Разумовським. Перехід на серозні виділення з боку рани відбувався в обох групах: у групі порівняння в середньому через 267,4 годин після завершення операції, тоді як у пацієнтів основної групи в середньому за 38,9 годин після завершення оперативного втручання. На 15-ту післяопераційну добу в середньому по групі 3,6 мл – в основній, 58,7 мл – у групі порівняння. У післяопераційному періоді у 4-х (7,4 %) пацієнтів виник гнійний медіастиніт: у 1-го (3,3 %) пацієнта з основної групи, та 3-х (12,5 %) – групи порівняння. Всім пацієнтам проводились ідентичні інтенсивні заходи лікування. Двоє з цих хворих з групи порівняння померло у зв’язку з розвитком гострої серцево- судинної недостатності, що склало загальну летальність по групі відповідно 2,2 %. У основній групі летальних наслідків не було. Слід зазначити, що середній час перебування у стаціонарі в основній групі становив 14 діб (336,1 година), тоді як в групі порівняння – 27 (657,8 годин) діб. У 3-х (13,64 %) пацієнтів групи порівняння у післяопераційному періоді відзначався рубцевий стеноз стравохідного анастомозу, у зв’язку з чим, одному з них було установлено стравохідний стент, а двоє інших проходили курси дилятаційних процедур. Висновки. Загалом по основній групі використання мобільної портативної системи для лікування ран під негативним тиском відображає значно сприятливіший післяопераційний перебіг у хворих основної групи і сприяє профілактиці інфекційних ускладнень після оперативних втручань та поранень, удосконалює процес дренування шляхом ефективного спорожнення ран і порожнин від ексудату, що накопичився і дозволяє значно покращити результати хірургічного лікування глибоких флегмон шиї
The failure of high e ﬃ ciency of treatment of phlegmons in the deep tissue spaces of the head and neck is to some extent explained by the rapid and sometimes fulminant complications development of that threaten the patient’s life, such as thrombosis of the neck veins, sepsis, erosive bleeding, mediastinitis, and others.Research objective: to study the eﬀ ectiveness of portable systems using for the treatment of wounds under negative pressure in the postoperative period in patients with phlegmons of the neck.Material and methods. The results of the treatment of 54 patients undergoing treatment for deep phlegmons of the neck were analyzed.All patients were divided into two groups. The main group included 30 patients with intraoperative installation of a portable system for the treatment of wounds under negative pressure.The comparison group consisted of 24 patients with the classic installation of glove-tube drains in the anatomical locations indicated below.Research results. In all 54 patients, collar Razumovsky V. I. mediastinotomy was applied. The transition to serous discharge from the wound occurred in both groups: in the comparison group, on average, 267.4 hours after the end of surgery, while in the main group, on average, 38.9 hours after the end of surgery. On the 15th postoperative day, an average of 3.6 ml per group – in the main group, 58.7 ml – in the comparison group.In the postoperative period, 4 (7.4 %) patients developed purulent mediastinitis: 1 (3.3 %) patient from the main group, and 3 (12.5 %) patients from the comparison group. All patients underwent identical intensive treatment measures. Two of these patients from the comparison group died due to the development of acute cardiovascular insu ﬃ ciency, which made the total mortality for the group, respectively, 2.2 %. There were no fatal consequences in the main group. It should be noted that the average length of hospital stay in the main group was 14 days (336.1 hours), while in the comparison group, it was 27 (657.8 hours) days.In the postoperative period, 3 (13.64 %) patients of the comparison group had cicatricial stenosis of the esophageal anastomosis, in connection with which one of them had an esophageal stent installed, and the other two underwent courses of dilation procedures.Conclusions. In general, in the main group, the use of a mobile portable system for the treatment of wounds under negative pressure reﬂ ects a signiﬁ cantly more favorable postoperative course in patients of the main group and contributes to the prevention of infectious complications after surgical interventions and wounds, improves the drainage process by eﬀ ectively emptying wounds and cavities from the accumulated exudate and allows signiﬁ cantly improve the results of surgical treatment of deep phlegmons of the neck
Additional Access Points:
Королевська, А. Ю.

There are no free copies

Find similar

Професор Віктор Павлович Польовий (до 60-річчя від дня народження) [Text] = Professor Viktor Pavlovych Polyovyy (to the 60th birthday) // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 134-135

MeSH-main:
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история)
Annotation: Сьогодення професора В. П. Польового повне звершень та творчості. Завдяки невтомній енергії та відданості медицині, науці та освіті, Ювіляр знаходиться на вістрі професійного життя. Щиросердечно вітаємо Ювіляра і віддаємо шану видатним організаторським і професійним здібностям. Бажаємо Вам, дорогий Вікторе Павловичу, міцного здоров’я, творчого довголіття, натхнення та подальших досягнень на многая літа!
Additional Access Points:
Польовий, Віктор Павлович (доктор медичних наук, професор ; 23.10.1963-) \про нього\

There are no free copies

Find similar

10.

Пастернак, Б. О.
Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику [Text] = Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups / Б. О. Пастернак, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-main:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патології
The article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Additional Access Points:
Каліновська, І. В.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)