Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search
Books
Periodicals
Library Publications
Higher Education
Local Lore
Rare Editions
Search field
in the found
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: <.>II=АУ50/2023/2<.>
Total number of found documents : 42
Shown documents from 1 till 20
 1-20    21-40   41-42 
1.


    Юрценюк, О. С.
    Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. сучасний стан питання [Text] = Impact of the war on the mental health of ukrainians: factors in formation of neurotic and stress- associated mental disorders. cur-rent state of the issue / О. С. Юрценюк, Б. М. Сумарюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 248-251. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ОБЗОР -- REVIEW
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE (этнология)
Annotation: У статті наведено огляд основних стресогенних факторів, що впливають на розвиток непсихо- тичних психічних розладів в українців під час війни. Особливу увагу приділено статистичним даним, що вказують на прогнозування щодо поширення психічних розладів, і відкритим джерелам зі статистичними даними. Мета. Дослідити та вивчити сучасний погляд на розвиток і формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів під час війни. Матеріали і методи. Використано відкриті наукові джерела останніх п’яти років щодо впливу війни на психічне здоров’я населення. Наукові дані проаналізовані методами оглядового, системного та контент-аналізу. Пошук матеріалу відбувався за допомогою бази даних GoogleScholar, PubMed і відкритих джерел Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Міжнародної організації з міграції (МОМ), Організації Об'єднаних Націй та інших урядових веб-порталів України. Війна є потужним психосоціальним стресогенним чинником, що впливає на психічне здоров’я українців і призводить до формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. Спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, які потребують психіатричної або психологічної допомоги. Невротичні та стрес - асоційовані психічні розлади, що спричинені війною в України, стають однією з найбільш поширених проблем українців, що заважають повноцінно функціонувати, адаптуватися до нових умов проживання, а також становлять значні перешкоди для економічного стану держави у зв’язку зі збільшенням кількості осіб з тимчасовою непрацездатністю. Важливе питання вчасної діагностики, превенції та корекції невротичних та пов’язаних зі стресом розладів є актуальними питаннями сьогодення. Проаналізувавши сучасну літературу щодо психічних розладів серед українців внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України, можна зробити висновок, що дана тема потребує детального вивчення та аналізу. Оскільки залишаються відкритими безліч питань щодо впливу війни на формування та розвиток психічних розладів під час російсько-української війни
The article provides an overview of the main stressogenic factors affecting the development of non-psychotic mental disorders in Ukrainians during the war. Special attention is paid to statistical data indicating the prediction of prevalence of mental disorders and open sources with statistical data. Aim. To investigate and study the modern view of the development and formation of neurotic and stress-related mental disorders during the war. Materials and methods. Open scientific sources of the last five years on the impact of war on the mental health of the population were used. Scientific data were analyzed by methods of review, system and content analysis. The material was searched using the Google Scholar, PubMed, and open sources of the World Health Organization (WHO), the Ministry of Health of Ukraine (MOH), International Organization for Migration (IOM), United Nations and other government web portals of Ukraine. War is a powerful psychosocial stress factor that affects the mental health of Ukrainians and leads to the formation of neurotic and stress-related mental disorders. There is a trend towards an increase in the number of people who need psychiatric or psychological help. Neurotic and stress-related mental disorders caused by the war in Ukraine are becoming one of the most widespread problems of Ukrainians, which prevent them from fully functioning, adapting to new living conditions, and also constitute significant obstacles for the economic state of the state in connection with the increase in the number of people with temporary disability. The important issue of timely diagnosis, prevention, and correction of neurotic and stress-related disorders are topical issues today. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders during the russian-Ukrainian war. Statistics from the World Health Organization (WHO) show that as a result of armed conflicts, one in five people who have experienced them may have mental health problems. This amounts to about 9.6 million Ukrainians who are potentially at risk of developing neurotic disorders such as depression, anxiety disorder, and stress-related disorders, including post-traumatic stress disorder. The development and formation of mental disorders during the war is influenced by a number of psychosocial reasons, the constant action of stressogenic factors of various nature, psychotraumatization of the population caused by news of a negative nature (a sense of loss of relatives, home, sense of security) and socio-economic difficulties. Conclusions. As a result of hostilities, the number of people who need psychiatric or psychological help is increasing. There is a tendency to increase the number of neurotic and stressful mental disorders. Suddenly, the question of changing the socioeconomic status arises: people can satisfy their needs at the minimum subsistence level. The loss of working capacity and the increase in the unemployed population provoke the development of mental and behavioural disorders. Undoubtedly, due to the full-scale invasion of russia into Ukraine, the number of victims of sexual violence is increasing. Factors provoking the development of neurotic and stress disorders are the impact of forced resettlement of people outside their homes and homeland as a result of russian aggression against Ukraine. Literary search and scientific studies conducted in this direction claim that the main causes of neurotic and stress-related disorders during war include the impact of loss and grief, forced migration, financial factors and violence. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders and the ways of their prevention during the russian-Ukrainian war
Additional Access Points:
Сумарюк, Б. М.

There are no free copies

Find similar
2.


    Шеремета, Л. М.
    Зміни структури добового профілю артеріального тиску у жінок з метаболічним синдромом, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії [Text] = Changes in the structure of the daily blood pressure profile in women with the metabolic syn¬drome who had cesarean sections under the influence of physical therapy / Л. М. Шеремета, З. М. Остап’як. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 132-137. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (статистика, тенденции)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Annotation: Мета. Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії в жінок з метаболічним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за змінами структури добового профілю артеріального тиску. Методи. У процесі дослідження обстежено 44 жінки наприкінці пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 17 жінок з нормальною масою тіла після фізіологічних пологів. Групу порівняння склали 14 жінок з метаболічним синдромом після кесаревого розтину, які відновлювались самостійно. Дослідну групу склали 13 жінок з метаболічним синдромом після кесаревого розтину, які впродовж 3 місяців виконували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, функціональне тренування; пресотерапія; вакуумний масаж; рекомендації з харчування). Проводили добове моніторування артеріального тиску із визначенням його профілю за типами “diрper”, “non-dippef’, “over-dipper”, “night-peaker”. Результати. У жінок з метаболічним синдромом у післяпологовому періоді виявлено негативні зміни структури добового профілю систолічного та діастолічного артеріального тиску. Застосування кінезітерапії на фоні зменшення маси тіла в рамках програми фізичної терапії сприятливо вплинуло на структуру добового профілю артеріального тиску в жінок дослідної групи: визначено збільшення кількості осіб з оптимальним профілем “diрpeΓ, зменшення - з несприятливими профілями “non-dipper”, “over-dipper”, “night-peaker. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати для корекції показників добового профілю артеріального тиску в жінок з метаболічним синдромом у післяпологовому періоді, що прогностично зменшить ризик виникнення в них серцево-судинних катастроф
Purpose: determination of the effectiveness of the use of physical therapy in women with metabolic syndrome who underwent caesarean section, based on changes in the structure of the daily blood pressure profile. Methods. During the research, 44 women aged 25.5±1.6 years at the end of the late postpartum period (2 months after childbirth) were examined. The control group consisted of 17 women with normal body weight who gave birth vaginally and recovered independently in the postpartum period. The comparison group consisted of 14 women with the metabolic syndrome who independently recovered in the postpartum period. The experimental group consisted of 13 women with metabolic syndrome after caesarean section, who for 3 months performed restorative measures developed as part of a proven physical therapy program. They included classes using therapeutic exercises for the muscles of the back, abdomen, and limbs, functional training with adaptation to household movements and child care taking into account obesity and the postpartum period with caesarean section, aerobic training, pressotherapy and vacuum massage for areas with the greatest deposition of fatty tissue; nutritional recommendations – reducing daily caloric intake. Daily monitoring of blood pressure was carried out to determine its profile by the types "diрper", "non-dipper", "over-dipper", "night-peaker". Results. During the initial examination, it was established that, in general, women with a normal body weight have a "dipper" daily blood pressure profile. This most favorable type of decrease in arterial pressure at night was characteristic of almost 70% of representatives of this group. At the same time, in women with metabolic syndrome after caesarean section, such a profile was established in slightly more than half of the cases. On the other hand, in the groups of women after caesarean section, a significant share (about a third) was made up of the "non-dipper" and "over-dipper" profiles, which have an unfavorable character. One of the signs of adverse daily dynamics of blood pressure in women with metabolic syndrome is the diagnosis of their circadian rhythm according to the "night-peaker" profile. The following results were revealed during the re-survey, which was conducted to assess the effectiveness of the developed physical therapy program. The share of persons with a favorable profile of "dipper" systolic blood pressure increased. This redistribution took place due to the reduction of the share of persons with unfavorable "non-dipper" profiles and the complete disappearance of persons with the daily blood pressure profile "night-peaker" profile. Similar trends were also observed in the analysis of daily diastolic blood pressure profiles. Analysis of daily blood pressure profiles of women after vaginal delivery revealed that they had a higher percentage of women with normal profiles in the early periods of observation; further dynamics were favorable. Re-examination of comparison group women showed an increase in the number of women with favorable profiles, but it was not as pronounced as in experimental group women, which demonstrates the benefits of a proven physical therapy program. Conclusion. It is advisable to prescribe physical therapy to correct the indicators of the daily profile of blood pressure in women with metabolic syndrome in the postpartum period, which prognostically reduces the risk of cardiovascular disasters in them
Additional Access Points:
Остап’як, З. М.

There are no free copies

Find similar
3.


    Хребтій, Я. В.
    Диференційований підхід при лікуванні гострих флотуючих венозних тромбозів системи нижньої порожнистої вени [Text] = A differentiated approach in the treatment of acute floating venous thrombosis of the inferior vena cava system / Я. В. Хребтій. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 123-126. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛАЯ ВЕНА, ФИЛЬТРЫ -- VENA CAVA FILTERS (использование, тенденции)
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY (методы, реабилитация, тенденции)
ЭМБОЛИЧЕСКИЕ ЗАЩИТНЫЕ УСТРОЙСТВА -- EMBOLIC PROTECTION DEVICES (использование, тенденции)
Annotation: Нами було проаналізовано результати хірургічного лікування флотуючих ТГВ. Мета. Покращення результатів лікування пацієнтів з флотуючими тромбозами глибоких вен (ТГВ) системи нижньої порожнистої вени шляхом розробки хірургічної тактики. Методи. Проведено аналіз лікування 76 хворих з флотуючими ТГВ за період з 2008 по 2020 роки. У дослідженні серед хворих з флотуючим ТГВ у 15 (20 %) хворих спостерігався тромбоз нижньої порожнистої вени (НПВ), у 29 (38 %) хворих був клубово-стегновий тромбоз, у 23 (30 %) хворих - стегново-підколінний тромбоз, у 9 (12 %) хворих - підколінно-гомілковий. Результати. У пацієнтів з довжиною флотуючої частини тромба більше 5 см ми використовували активну хірургічну тактику. При наявності його флотуючої частини в загальній клубовій вені ми виконували тромбе- ктомію у 12 хворих зі стегнового доступу. Для профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) у даних випадках ми імплантували тимчасовий кава-фільтр. При лікуванні пацієнтів з флотуючим ТГВ, ускладненим ТЕЛА з середнім та високим ризиком смерті ми використовували системний тромболізис з попередньою імплантацією тимчасового кава-фільтру. У нашому дослідженні при хірургічному лікуванні ТГВ жодного випадку ТЕЛА під час або після лікування не спостерігалось. У 100 % пацієнтів після проведення лікування мало місце клінічне покращення, у всіх випадках флотуючих ТГВ вдалось ліквідувати флотуючий характер тромбозу та небезпеку ТЕЛА. Висновки. При наявності флотуючого ТГВ з довжиною флотуючої частини тромба більше 5 см ми застосовували активну стратегію видалення тромбу з метою ліквідації небезпеки виникнення ТЕЛА. При виконанні тромбектомії ми використовували методи хірургічної профілактики ТЕЛА, враховуючи локалізацію флотуючої частини
We analyzed the results of surgical treatment floating DVT. Unfortunately, there are no randomized studies in the world regarding the determination of clear tactical approaches to the treatment of floating venous thrombosis, in many cases doctors make decisions about the choice of surgical tactics based on their own experience. In our research, we tried to systematize our own experience and form the basic principles of determining surgical tactics in the treatment of floating venous thrombosis. To date, anticoagulants, surgical interventions in the form of thrombectomy, and thrombolytic therapy are used in the treatment of DVT. Unfortunately, at the moment, no consensuses clearly define the issues of surgical treatment of floating venous thrombosis, venous thrombosis in pregnant women, venous thrombosis complicated by pulmonary embolism, venous thromboembolism. The goal. The aim of the research was to develop a surgical tactics in the treatment of floating DVT of the inferior vena cava. Materials and methods. The treatment of 76 patients with floating DVT from 2008 to 2020 were analyzed. In a research among patients with floating DVT in 15(20%) patients experienced thrombosis of the inferior vena cava, 19(25%) patients had ilio-femoral thrombosis in 17(22%) patients with femoral - popliteal thrombosis in 9(12%) patients with popliteal - tibial. Deep vein thrombosis complicated by pulmonary embolism with medium and high risk of death was observed in 10 (13%) patients. Among them, floating thrombosis of the iliac-femoral segment was observed in 4 patients. Floating thrombosis of deep veins in pregnant women was observed in 6 (8%) patients. Among patients, 20 (296%) patients were admitted within 1 day of the onset of the disease, 30 (39%) patients on 2-3 days, 11 (14%) patients on 4-7 days, 8 on 8-14 days (11%) patients, from the 15th day - 7 (10%) patients). The results. Patients with long of floating part of the more than 4 cm, we used an active surgical tactics. In the presence of the floating thrombus a total iliac vein thrombectomy we performed in 12 patients with the removal of the floating thrombus with femoral access. For the prevention of pulmonary embolism in these cases we implanted a temporary cava-filter. When flotation thrombus in the external iliac vein, we used the technique of thrombectomy using Fogarty two catheters in 12 patients. When flotation clots in common femoral vein and distally using a vein thrombectomy with clamping head above floating thrombus. When treating patients with floating DVT, pulmonary embolism complicated with medium and high risk of death, we used systemic thrombolysis with pre- implantation temporary coffee filter in patients with floating DVT, pulmonary embolism complicated with medium and high risk of death, we used systemic thrombolysis with pre- implantation temporary coffee filter. In the presence of pregnancy and floating thrombosis thrombectomy was performed with the removal of the thrombus floating. In our research, when performing the surgical treatment of DVT no cases of pulmonary embolism during or after treatment were observed. In 100 % of patients after treatment has been a clinical improvement in all cases floating DVT was eliminated floating nature of the danger of thrombosis and pulmonary embolism. Conclusions. In the presence of a floating DVT of the inferior vena cava system with a length of the floating part of the thrombus greater than 4 cm, it is necessary to use an active strategy of thrombus removal. When performing thrombectomy, it is necessary to use methods of surgical prevention of PE, taking into account the localization of the floating part
There are no free copies

Find similar
4.


    Ханюков, О. О.
    Шляхи підвищення мотивації до навчання в іноземних здобувачів вищої медичної освіти на клінічній кафедрі [Text] = Ways to increase motivation for studying among foreign medical students in a clinical department / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 186-192. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL (обучение, статистика)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (организация и управление, тенденции)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION (этика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Annotation: Серед основних факторів, що впливають на привабливість закладу вищої медичної освіти на міжнародному ринку, є задоволеність країни замовника результатами навчання. Останні визначаються за рівнем оволодіння випускником необхідними компетентностями, і серед них фахові - які студент опановує на клінічних кафедрах - займають чільне місце і є визначальними для професії. А набуття здобувачем зазначених у програмі компетентностей залежить, поміж іншого, від достатньої його мотивації. Було доведено, що мотивація до навчання здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) змінюється під дією різних чинників. Саме тому метою дослідження було за результатами огляду літератури встановити фактори, які в іноземних здобувачів ВМО впливають на мотивацію до вивчення клінічної дисципліни, а також визначити шляхи її підвищення. При опрацюванні літературних джерел встановлено, що для підтримання достатнього рівня мотивації до навчання необхідне розуміння специфічних потреб студентів-медиків з інших країн і створення середовища, яке сприяє навчанню та розвитку. Серед напрямів роботи як викладача, так і закладу освіти, для підвищення мотивації до вивчення клінічної дисципліни в іноземних здобувачів ВМО виділено наступні: необхідність мовної підтримки, забезпечення набуття полікультурної компетентності, сприяння розвитку почуття зв’язку в групі, встановлення чітких навчальних цілей, регулярне забезпечення конструктивного зворотного зв'язку, покращення доступу до отримання клінічного досвіду, призначення наставника або тьютора, підкреслення значущості клінічної дисципліни, надання прикладів ролевих моделей, залучення до участі в дослідницьких проектах, акцентування уваги на необхідності фізичного й психічного благополуччя
During the last decade, there was a constant increase in the share of foreign medical students in Ukrainian higher education institutions. But this trend was disrupted due to military aggression by the Russian Federation. Therefore, the institutions of higher medical education in Ukraine faced an urgent problem – to increase their attractiveness to foreign applicants now and restore the demand for educational services in the future. Among the main factors influencing the attractiveness of a higher education institution on the international market is the satisfaction of the customer's country with the results of training. The latter are determined by the level of the graduate's mastery of the necessary competencies. And among them, professional ones – which are acquired at clinical departments – have a crucial place and are decisive for the profession. It is important to note that motivation is one of the predictors of competencies acquisition. It has been proven that the inspiration for studying in medical students changes due to various factors. Their understanding will allow teachers and educational institutions to affect them to promote the development of positive motivation to study a clinical discipline in foreign learners. That is why the aim of the study was, based on the literature review, to establish the factors that influence the motivation to study a clinical discipline among foreign medical students, as well as to determine the ways to increase it. Results. When studying literary sources, it was found that one of the motivation models widely used in education is the self-determination theory, according to which there are three its key components: autonomy, competency, and relatedness (a sense of connection with others in the group). These three components interact and influence each other, forming the motivation to study the discipline. When students feel independent, consider themselves competent in their abilities, and have a supportive social environment, their motivation increases. To create positive motivation in foreign learners at the clinical department, it is necessary to understand their needs and make an environment that supports learning. And the strategies to implement this should target both changes on the organization's part and the impact on the individual student. Some of the interventions are specific to foreigners, while others do not differ from those used in all students, but this does not make them any less valuable. To increase motivation to study the clinical discipline in foreign medical students, the following directions of work were identified: to provide language support, ensure the acquisition of multicultural competence, foster the development of a sense of connection in the group, set clear learning objectives, regularly provide constructive feedback, improve access to clinical experience, appoint a mentor or tutor, emphasize the importance of clinical discipline, give examples of role models, involve in research projects, accentuate on the need for physical and mental well-being. It is important to remember that each student is unique and their motivations may differ from those of others. Regular feedback from international medical students and responsiveness to their needs and concerns is critical to creating an environment that fosters motivation to study a clinical discipline
Additional Access Points:
Смольянова, О. В.

There are no free copies

Find similar
5.


   
    Формування мотивацї у студентів при оволодінні дисципліною "Патоморфологія" [Text] = Formation of students’ motivation in mastering pathomorphology discipline / Е. О. Кіндратів [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 170-174. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ПАТОЛОГИЯ -- PATHOLOGY (обучение, организация и управление, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Annotation: Мотивація є суттєвим фактором активності людини, яка, у свою чергу, зумовлює розвиток та ефективність діяльності, зокрема, це стосується й освітнього процесу. В статті представлені шляхи та методи формування мотивації у студентів при оволодінні дисципліною «Патоморфологія». Для удосконалення шляхів та методів формування мотивації у студентів використовували аналіз наукових джерел щодо особливостей мотивації професійної та навчальної діяльності, принципів організації освітнього процесу на кафедрі патологічної анатомії. У сучасних умовах викладання «Патоморфології» вимагає постійного удосконалення відповідно до рівня розвитку медицини та вміння поєднувати класичні форми викладання з новими підходами до навчання. Зниження ефективності традиційних методів навчання, яке спостерігається при розгляді особливостей навчальної діяльності студентів, вимагає корекції та упровадження сучасних інноваційних методик навчання. Удосконалення методів формування мотивації до навчання сприятиме зростанню рівня засвоєння навчального матеріалу. Застосування нових інформаційних технологій та технічних засобів при дистанційній та змішаній формах навчання дозволяє демонструвати і вивчати морфологічні зміни патологічних процесів та захворювань, що, у свою чергу, забезпечить максимальний рівень засвоєння навчального матеріалу. Розмаїття демонстраційного матеріалу (макропрепарати, мікропрепарати, муляжі, об’ємні моделі, навчальні таблиці та схеми, відеофільми) у комплексі закладають основу знань. Залучення студентів до науково-дослідної роботи є важливим фактором у мотивації навчальної діяльності
Motivation is an essential factor of human activity, which, in turn, determines the development and efficiency of activities, including the educational process. A contradiction was revealed between the objective need to form the motivation of cognitive activity of students of a medical higher education institution (HEI) through the introduction of interactive technologies considering both the internal features of learning and external requirements for medical university-educated specialists – on the one hand, and the lack of scientifically grounded technology for forming the motivation of a medical HEI students’ cognitive activity using the latest systems – on the other hand. The main factor influencing students’ motivation to study is mastering of knowledge, skills and abilities that will lay the groundwork of their future professional activities. Students engaged in research are motivated to self-development and achievement. These are the ones that make students work hard, solve complex problems, engage in self-education, and overcome difficulties to achieve the highest results. The article presents the ways and methods of formation the students’ motivation when mastering the Pathomorphology discipline. In order to improve ways and methods of students’ motivating, we analysed scientific sources on the specifics of professional and educational activity motivation, the principles of educational process organisation at the Pathological Anatomy Department. Under trying circumstances of today, every applicant for higher education has the opportunity to obtain a full range of information on the Pathomorphology discipline on the Pathological Anatomy Department website and in the university repository for productive self-training and mastering practical skills and abilities provided by the discipline’s programme. To increase motivation in the study of pathomorphology and the level of assimilation of the material. The department uses general and special innovative methods that depend on the specifics of studying the discipline: explanatory-illustrative (informational-receptive), contextual, problematic, research, heuristic. Different strategies should be used to encourage students to become more intrinsically motivated, developing their sense of competence and control over their learning, and to motivate students with interesting content. Under present-day conditions, teaching Pathomorphology requires constant improvement in compliance with medicine development level and the ability to combine classical approaches to teaching with new learning concepts. The decline in traditional teaching methods efficiency, which is observed when considering the peculiarities of students’ learning activities, requires correction and implementation of modern innovative teaching methods. Improving the methods of learning motivation will help to increase the level of study material mastery. Applying new information technology and technical aids in distance and blended learning makes it possible to demonstrate and study morphological changes in pathological processes and diseases, which in turn will maximise the level of learning material mastering. The variety of illustrative material (macro preparations, micro preparations, breadboard models, 3-D models, training charts and diagrams, videos) taken in a whole lays the foundation of basic knowledge. Engaging students in research work is an important factor in learning activities motivating
Additional Access Points:
Кіндратів, Е. О.
Гурик, З. Я.
Чуйко, Н. Я.
Малофій, Л. С.
Костюк, В. М.

There are no free copies

Find similar
6.


    Тягур, Р. С.
    Менеджмент освітніх організацій: функції управління [Text] = Management of educational organizations: functions / Р. С. Тягур, М. А. Пачків, С. А. Лісовська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 180-185. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ЗНАНИЯМИ УПРАВЛЕНИЕ -- KNOWLEDGE MANAGEMENT (стандарты)
ИНФОРМАЦИИ МЕНЕДЖМЕНТ -- INFORMATION MANAGEMENT (кадры, организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Annotation: Організації існують задля досягнення певної мети і саме менеджер визначає мету організації та засоби її досягнення. Компонент планування медичного закладу вищої освіти охоплює постановку його цілей як організації, визначення загальної стратегії досягнення таких цілей та формування всеосяжної ієрархії планів для інтеграції та координації діяльності закладу. Визначення цілей дає змогу виконувати роботу в потрібному напрямку й допомагає членам організації приділяти належну увагу найважливішим справам. Менеджери також відповідальні за структуру організації. Така діяльність менеджера називається організаційною. Вона включає визначення того, які завдання треба виконати, хто їх має виконати, яким чином потрібно згрупувати завдання, а також встановлює хто перед ким звітує і коли слід приймати рішення. Кожна освітня організація складається з працівників та керівництва, яке ними власне і керує. Координація діяльності людей є частиною обов’язків керівництва як менеджера. Коли менеджери спонукають працівників, спрямовують діяльність інших, добирають найефективніший канал комунікації або залагоджують конфлікт між членами групи - вони керують людьми. Наступний вид діяльності, який здійснюють менеджери, - контроль. Формулювання цілей, складання планів, визначення структурної перебудови, навчання та спонукання людей до чогось може бути недостатнім. Фактичні результати слід порівнювати з попередньо визначеними завданнями. За наявності серйозних відхилень менеджер зобов’язаний коригувати обраний напрям організації. Саме цей метод спостереження, порівняння та коригування розуміється як процес контролю організацією. Стійка популярність цього підходу з позиції процесу сприяє його чіткості та простоті. Дотримуючись такого напряму менеджменту, легко узагальнити функції менеджера освітньої організації. Отже, менеджер планує, організовує, керує і контролює діяльність організації
Analysis is part of the work of managers in the process of making managerial decisions, planning, organization, control and stimulation. The analysis is designed to increase the reliability of accounting information, to objectively, rationally and realistically imagine the course of processes and the results obtained. Organizations exist to achieve a certain goal, and it is the manager who determines the organization's goal and means of achieving it. The planning component of a medical institution of higher education involves defining its goals as an organization, outlining an overall strategy for achieving those goals, and forming a comprehensive hierarchy of plans for integrating and coordinating its activities. Setting goals keeps work on track and helps organizational members focus on the most important things. In addition, planning helps clarify the consequences of the actions that managers must take to respond to change. Therefore, planning is exactly what managers need in a chaotic environment. Managers are also responsible for the structure of the organization. Such activity of the manager is called organizational. It contains a definition of which tasks should be performed, who should perform them, how the tasks should be grouped, who reports to whom, and when decisions should be made. In order to make the results of joint work of a team of specialists useful, managers need to organize it in such a way that joint efforts are clearly coordinated, that is, correctly selected participants of joint work, each of whom would clearly imagine the scope of his work and its contribution to the final result. The means of achieving the goal must be agreed upon. Every organization consists of people and leading these people and coordinating their activities is part of the manager's responsibilities. When managers motivate employees, direct the activities of others, select the most effective communication channel, or resolve conflict between group members, they are managing people. The fourth type of activity performed by managers is control. Formulating goals, making plans, identifying structural changes, training and motivating people may not be enough. Actual results should be compared with predefined tasks. In the presence of serious deviations, the manager is obliged to correct the chosen direction of the organization. It is this method of tracking, comparing and adjusting that is understood as the process of control by the organization. Organizational goals indicate to managers a specific direction of activity. However, simple definition of goals and their recognition by employees is not enough; it does not guarantee that the necessary actions will be carried out in practice. An effective manager must ensure that the actions of others are carried out as they should be, and that the set goals are actually achieved. Control is the last connecting link, connecting element of the functional chain of management. However, the main value of the control function derives from its connection with the processes of planning and delegation of powers. The enduring popularity of this approach from a process standpoint contributes to its clarity and simplicity. Adhering to this direction of management, it is easy to generalize the functions of the manager of the organization. So, the manager plans, organizes, directs and controls the activities of the organization
Additional Access Points:
Пачків, М. А.
Лісовська, С. А.

There are no free copies

Find similar
7.


    Токменко, І. І.
    Вплив тривалого стресу на активність ензимів крові в умовах війни в Україні [Text] = The influence of prolonged stress on the activity of blood enzymes in the conditions of war in Ukraine / І. І. Токменко, Г. І. Малишевська, Н. О. Постернак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 242-247. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (анализ, кровь)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (кровь, этиология)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (анализ)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (анализ)
ГЛУТАТИОНПЕРОКСИДАЗА -- GLUTATHIONE PEROXIDASE (анализ)
ГЛУТАТИОНТРАНСФЕРАЗА -- GLUTATHIONE TRANSFERASE (анализ)
ОБЗОР -- REVIEW
Annotation: У статті подано аналіз наукових робіт щодо впливу тривалого стресу на ензими крові. Визначено, що до ензимопатій відносять широкий спектр захворювань, причиною яких є порушення роботи ензимів. Розуміння механізмів виникнення подібного роду розладів є необхідним для пошуку нових, ефективних методів їх лікування. У ході роботи було проаналізовано двадцять наукових робіт англійською мовою, виданих у період 2000-2021 років, де досліджено механізми порушень роботи ензимів людини. Встановлено, що до порушень роботи ензимів можуть призводити негенетичні фактори, такі як травми чи стрес. Зокрема, стресові фактори, такі як фізичні травми, можуть впливати на порушення роботи ензимів. Одним із способів впливу стресу на порушення роботи ензимів є зміна їх активності в біохімічних механізмах. Одним із основних механізмів, що лежить в основі порушення активності ензимів під впливом стресу є мутації тривимірної будови ензимів. Оскільки ензими являють собою великі білки, які часто мають складну третинну структуру, що є важливою для їх функціонування, мутації, які впливають на цю структуру, можуть змінювати їхню каталітичну активність, субстратну специфічність і стабільність, що призводить до виникнення ензимопатій. Стресовий фактор війни не схожий до повсякденних факторів стресу, оскільки перевищує здатність людини адаптуватися до дії фактора стресу. Результати вивчення та аналізу досліджень свідчать про суттєву роль стресу в порушенні роботи антиоксидантних ензимів крові. У результаті аналізу наукових досліджень встановлено, що до таких ензимів належать супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза
The article presents an analysis of scientific works on the effect of long-term stress on blood enzymes. It has been determined that enzymopathies include a wide range of diseases, the cause of which is a malfunction of enzymes. Understanding the mechanisms of the occurrence of such disorders is necessary for the search for new, effective methods of their treatment. In the course of the work, twenty scientific works in English, published in the period 2000-2021, were analyzed, which investigated the mechanisms of human enzyme disorders. It has been established that non-genetic factors, such as injuries or stress, can lead to enzyme malfunctions. Stress factors, such as physical injuries, can affect enzyme dysfunction. One of the ways in which stress affects the functioning of enzymes is a change in their activity in biochemical mechanisms. Mutations in the three-dimensional structure of enzymes are one of the main mechanisms underlying the disruption of enzyme activity under the influence of stress. Since enzymes are large proteins that often have a complex tertiary structure that is important for their functioning, mutations that affect this structure can change their catalytic activity, substrate specificity, and stability, leading to enzymopathies. The stress factor of war is not similar to everyday stress factors, because it exceeds a person's ability to adapt to the action of the stress factor. The results of the research and analysis of research indicate the significant role of stress in disrupting the work of antioxidant blood enzymes. As a result of the analysis of scientific research, it was established that these enzymes include superoxidedismutase, catalase, glutathioneperoxidase, and glutathionetransferase. Superoxidedismutase is an antioxidant enzyme that plays a crucial role in protecting cells from the harmful effects of reactive oxygen species. ROS are produced during normal cellular metabolism and can also be produced in response to stressful conditions. A decrease in the activity of superoxidedismutase in the erythrocytes of combatants may occur due to epigenetic changes in the regulation of this enzyme, which were caused by long-term stressful conditions. Catalase is another antioxidant enzyme that plays an important role in protecting cells from oxidative stress. Another possible cause may be a change in the expression of the genes that code for catalase, which leads to a decrease in the level of the enzyme. Glutathioneperoxidase is an antioxidant enzyme that helps protect cells from oxidative stress by catalyzing the reduction of hydrogen peroxide and organic hydroperoxides to less harmful compounds. Stressful conditions, in particular combat operations, can lead to an increase in the formation of reactive oxygen species and a decrease in antioxidant defense mechanisms, including glutathioneperoxidase. Glutathionetransferase catalyzes the conjugation of glutathione, a tripeptide consisting of glutamate, cysteine, and glycine, with electrophilic substrates, resulting in the formation of less reactive and more water-soluble products that are suitable for excretion. Prolonged exposure to stress can lead to depletion of glutathione and a decrease in the activity of this enzyme. The obtained results indicate that wartime conditions can be a significant factor in the development of disorders of these enzymes
Additional Access Points:
Малишевська, Г. І.
Постернак, Н. О.

There are no free copies

Find similar
8.


   
    Структурно-функціональні параметри ендометрію та яєчникової тканини у пацієнток з порушеним репродуктивним потенціалом та ожирінням [Text] = Structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue in patients with impaired reproductive potential and obesity / О. М. Макарчук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 65-71. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PRIMARY OVARIAN INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Оцінка структурно-функціональних параметрів ендометрію і яєчників у жінок з порушеною репродуктивною функцією та ожирінням та оптимізація діагностичного алгоритму. Матеріали і методи. Комплексне обстеження пройшли дві групи жінок репродуктивного віку з безпліддям: основна група – 64 пацієнтки з ожирінням та група порівняння – 46 жінок з нормальним індексом маси тіла. Діагностичний алгоритм передбачав сонографічну оцінку структурних параметрів ендометрію та яєчників, а також кровообігу органів малого тазу. Результати дослідження та їх обговорення. Поєднання гіперплазії ендометрію із/або лейоміомою ма-тки, аденоміозом та доброякісними пухлинами яєчників відмітили у 53,6% спостережень у обох групах. Найбільш частий сонографічний маркер неблагополуччя ендометріального потенціалу – невідповідність ехографічного зображення ендометрію фазі менструального циклу встановлено більше як у половині випадків (62,5%). Сонографічними особливостями в пацієнток основної групи було збільшення передньо-заднього розміру матки та товщини ендометрію – у 2,8 раза, об’єму яєчника – у 2,0 раза, більша частка кіст та ендометріом, а за даними доплерометрії – достовірно нижчі параметри індексу судинного опору в яєчникових артеріях та в артеріях строми, у половині спостережень – варикозне розширення вен параметрію. Висновки. Зміни стероїдогенезу на тлі порушення жирового обміну супроводжуються збільшенням об’єму ендометрію та яєчників, зростанням частки кістозних утворень додатків, наростанням гемодинамічного дисбалансу кровотоку в органах малого тазу, що вимагає оптимізації програми профілактики плацентарної дисфункції
According to the WHO, every second woman has a problem with excess weight, while about 23% of women indicate a pathological body mass index, and excess weight (the so-called “pre-obesity”) is noted in 25% of women. The aim of the research was to evaluate the structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue and to optimize the diagnostic algorithm and monitoring of the endometrium in women with obesity and impaired reproductive function. Materials and methods. 110 patients of reproductive age with impaired reproductive health underwent a comprehensive clinical and laboratory examination within the framework of this research. The main group included 64 patients with overweight and class 1 obesity, and the comparison group consisted of 46 women with a normal body mass index. The proposed diagnostic algorithm included a sonographic study of the structural parameters of the endometrium and ovaries, as well as an assessment of the features of the blood supply to the pelvic organs and statistical processing of the results. Research results and their discussion. The presented results allow us to note a significant percentage of comorbidity of somatic and gynecological pathology in overweight and obese patients. Pregnancy is accompanied by a higher percentage of early reproductive losses (14.0%), preterm birth (10.9%), preeclampsia (42.2%), placental dysfunction (46.4%) and low birth weight (17.2%). The main clinical forms of endometrial pathology in the main group were polyposis (32.8%), endometrial hyperplasia (23.4%) and dyschronosis of morphological changes of the endometrium (28.1%). The combination of endometrial hyperplasia with/or uterine leiomyoma, adenomyosis, benign ovarian tumors and retention formations was noted in 53.6% of observations in both groups; in 46.4% of women the isolated form was noted. The morphological characteristics of endometrial polyposis allowed us to note the dominance of glandular-fibrous polyps (45.2%) and in the case of a combination with myoma or ovarian retention cysts - glandular forms (32.3%). The most frequent sonographic marker of dysfunction of the endometrial potential (inconsistency of the ultrasound image of the endometrium with the phase of the menstrual cycle) was revealed in more than half of the cases (62.5%). Sonographic evaluation of the structural parameters of the endometrium and ovarian tissue showed an increase in the anterior-posterior size of the uterus and the thickness of the endometrium by 2.8 times, the volume of the ovary – by 2.0 times. It should be noted that the patients of the main group had a greater proportion of cysts and endometriomas. According to dopplerometry data, significantly lower parameters of the vascular resistance index were confirmed in the ovarian arteries and in the arteries of the stroma; in almost half of the observations, varicose veins of the parametrium were noted. Conclusions. Changes in steroidogenesis against the background of lipid metabolism disorders are accompanied by an increase in the volume of the endometrium and ovarian tissue, growing proportion of cystic formations in the appendages, an increase in the hemodynamic imbalance of blood flow in pelvic organs, which requires optimization of the monitoring program at the stage of preconception preparation and elimination of risk factors for placental dysfunction.
Additional Access Points:
Макарчук, О. М.
Римарчук, М. І.
Островська, О. М.
Оріщак, І. К.
Геник, Н. І.
Андрієць, О. А.
Прудніков, П. М.
Остафійчук, С. О.

There are no free copies

Find similar
9.


    Русанов, А. П.
    Оцінка терапевтичного альянсу в пацієнтів з адгезивним капсулітом та міофасціальним больовим синдромом після фізичної терапії [Text] = Evaluation of the therapeutic alliance in patients with adhesives capsulitis and myofascial pain syndrome after physical therapy / А. П. Русанов, В. В. Вітомський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 116-122. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, обучение, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Мета. Дослідити терапевтичний альянс, що формується впродовж фізичної терапії, заснованої на терапевтичних вправах та ішемічній компресії, у пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглобу та міофасціальним больовим синдром у грудному відділі. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів. Пацієнти отримували консультацію фізичного терапевта, на котрій їм надавалася інформація щодо особливостей виконання терапевтичних вправ та ішемічної компресії тригерних точок вдома шляхом інструктажу, демонстрації та пробного виконання. Пацієнт отримував також інформаційний буклет. Надалі вправи та ішемічна компресія виконувалися вдома самостійно. Комплекс терапевтичних вправ включав маятникові вправи та вправи на розтягування. Планове консультування пацієнтів фізичним терапевтом відбувалося також на початку 2 і 3 тижня терапії, а заключне - у кінці 3 тижня. Г оніометрія плечового суглобу та оцінка болю за числовою шкалою в тригерних точках (при застосуванні тиску 2,5 кг»см-2) використовувались до втручання та після тритижневої фізичної терапії. Перша оцінка терапевтичного альянсу проводилася після тритижневої фізичної терапії, а друга - через 1,5 місяця після першого анкетування. Результати. Упродовж фізичної терапії статистично поліпшилися показники амплітуд рухів та зменшився біль у тригерних точках. Перша оцінка терапевтичного альянсу встановила, що показники Ме (25%; 75%) домену ціль становили 16 (15; 17) балів, домену завдання - 15 (14; 17) балів, домену взаємовідносини - 16 (15; 17) балів, а повторна оцінка не встановила змін у ключових показниках. Висновки. Упродовж тритижневої участі в програмі фізичної терапії сформувався терапевтичний альянс, котрий пацієнти оцінили на рівні 47 (46; 48) балів, а віддалена оцінка не встановила його змін з часом
The purpose of the study: to investigate the therapeutic alliance that is formed during physical therapy based on therapeutic exercises and ischemic compression in patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome in the thoracic region. Materials and methods. 20 patients participated in the study. None of the patients had a history of intra-articular corticosteroid injections prior to the orthopedic physician's consultation, while 7 (35%) patients received the injection after the physician's consultation prior to physical therapy. Physical therapy began after an examination and consultation with an orthopedic traumatologist. Patients received a physical therapist's consultation, during which they were given information about the specifics of performing therapeutic exercises and ischemic compression of trigger points at home through instruction, demonstration, and trial performance. The patient also received an information booklet. Later, exercises and ischemic compression were performed at home independently. The complex of therapeutic exercises included pendulum exercises and stretching exercises, which were aimed at the shoulder joint and did not aim to move the scapulothoracic joint. Planned counseling of patients by a physical therapist also took place at the beginning of the 2nd and 3rd week of therapy, and the final one at the end of the 3rd week. At all consultations, in addition to providing and clarifying information about physical therapy, information was also received from the patient about the presence of questions, thoughts and feelings related to physical therapy to prevent the existence of unanswered questions and unexpressed thoughts. Goniometry of the shoulder joint and assessment of pain on a numerical scale at trigger points (when applying pressure of 2.5 kg×cm-2) were used before the intervention and after three weeks of physical therapy. The first assessment of the therapeutic alliance was conducted after three weeks of physical therapy, and the second 1.5 months after the first questionnaire. Results. In the course of physical therapy, the indicators of movement amplitudes improved and pain in trigger points decreased statistically. The first assessment of the therapeutic alliance established that the Mе (25%; 75%) indicators of the goal domain were 16 (15; 17) points, the task domain was 15 (14; 17) points, the relationship domain was 16 (15; 17) points, and re-evaluation did not establish changes in key indicators in the distant period. The goals domain scores decreased slightly, while the task and relationship domains increased slightly. Statistical differences were established only in the eighth (in favor of the first questionnaire), ninth and twelfth points of the questionnaire (in favor of the second questionnaire). Conclusions. Physical therapy, which consisted of a series of consultations and independent performance of therapeutic exercises and ischemic compression, had a positive effect on the range of motion in the shoulder joint and pain in trigger points. During the three-week participation in the physical therapy program, a therapeutic alliance was formed, which the patients rated at the level of 47 (46; 48) points, and the remote assessment did not establish its changes over time
Additional Access Points:
Вітомський, В. В.

There are no free copies

Find similar
10.


   
    Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдром [Text] = Risk of development cardiovascular сomplications in patients with arterial hypertension and metabolic syndrome / О. С. Човганюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 127-131. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Поєднання артеріальної гіпертензії з метаболічним синдромом призводить до збільшення ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень. Важливим є раннє виявлення безсимптомного ураження органів-мішеней для визначення додаткового серцево-судинного ризику. Мета. Оцінити десятирічний ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом залежно від типу інсулінемії, ендотеліальної дисфункції та наявності мікроальбумінурії. Матеріали і методи. Обстежено 96 хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом, середній вік - (57±9) роки. Визначено рівень глюкози, ендогенного інсуліну в умовах перорального глюкозо-толерантного тесту, рівень загального холестерину, ендотеліну -1, васкулоендотеліального фактора росту та наявність мікроальбумінурії. За рівнем ендогенного інсуліну хворих розподілено на три групи. В 1 групу включено 29 хворих із нормальним базальним та постпрандіальним рівнями ендогенного інсуліну; в 2 групу - 39 хворих із реактивною гіперінсулінемією, в 3 групу - 28 хворих зі спонтанною гіперінсулінемією. Для оцінки сумарного серцево-судинного ризику використано варіант шкали SCORE для країн із наявністю високої серцево-судинної смертності. Результати. Помірний серцево-судинний ризик переважав майже у 52% хворих 1 групи, високий - у 35% хворих 2 групи, дуже високий - у 48% хворих 2 групи і 43% хворих 3 групи. Для хворих високого ризику характерними є порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемія, підвищення рівня загального холестерину, ендотеліну, васкулоендотеліального фактора росту та мікроальбумінурія. Висновки. Ризик виникнення серцево-судинних ускладнень за субклінічними ознаками ураження органів-мішеней збільшується у міру тяжкості інсулінорезистентності та прогресування ендотеліальної дис функції, що створює передумови для розвитку атеросклерозу
The combination of arterial hypertension and metabolic syndrome leads to an increased risk of development cardiovascular complications. Early detection of asymptomatic target organ damage to determine additional risk is important, because pressure-dependent subclinical damage to several organs reflects progression along the cardiovascular disease continuum. The SCORE scale is based on data from a number of recent European multicenter studies and takes into account all variants of fatal cardiovascular events over a 10-year period. However, the SCORE scale does not take into account the presence of such subclinical risk factors for the development of cardiovascular complications as insulin resistance, endothelial dysfunction, microalbuminuria. The aim was to assess the ten-years risk of development of cardiovascular complications in hypertensive's with metabolic syndrome, depending on the type of insulinemia, endothelial dysfunction, and the presence of microalbuminuria. Materials and methods. Were examined 96 patients (34 men, 62 women) with arterial hypertension and metabolic syndrome, average age (57±9) years. Office blood pressure measurement, the level of total cholesterol in the blood and microalbuminuria in daily urine were determined for all patients. An oral glucose tolerance test was performed with parallel determination of the level of endogenous insulin, endothelin-1, and vasculoendothelial growth factor in blood serum by the immunoenzymatic method. Patients were divided into three groups. Group 1 included 29 patients with normal basal and postprandial levels of endogenous insulin; in the 2nd group – 39 patients with reactive hyperinsulinemia, in the 3rd group – 28 patients with spontaneous hyperinsulinemia. To estimate the total cardiovascular risk, the version of the SCORE scale for countries with high cardiovascular mortality was used. Moderate risk criteria are defined – SCORE index level 1-4%, high risk – 5-9% and very high risk – ≥ 10%. Research results. A moderate cardiovascular risk prevailed in almost 52% of patients of group 1 with a normal level of endogenous insulin, high – in 35% of patients group 2 with reactive hyperinsulinemia, very high – in 48% of patients group 2 and 43% of patients of group 3 with spontaneous hyperinsulinemia. The highest levels of systolic and diastolic blood pressure were characteristic of high-risk patients with spontaneous hyperinsulinemia combined with impaired glucose tolerance, with increasing of total cholesterol levels in 1.7 times under obesity, increasing of endothelin levels by 7 times, vasculoendothelial growth factor in 2.7 times and the presence of microalbuminuria in 75% of cases. Conclusions. More than half patients with arterial hypertensive and metabolic syndrome have a high and very high cardiovascular risk according to the SCORE scale, which is associated with hyperinsulinemia and insulin resistance, hypercholesterolemia and obesity, microalbuminuria and disorders of endothelial vasoregulation. The risk of cardiovascular complications based on subclinical signs of target organs damage to increases with the severity of insulin resistance and progression of endothelial dysfunction, which creates prerequisites for the development of atherosclerosis
Additional Access Points:
Човганюк, О. С.
Гаман, І. О.
Оринчак, М. А.
Василечко, М. М.
Кочержат, О. І.

There are no free copies

Find similar
11.


   
    Реорганізація селищної лікарні в умовах війни [Text] = Reorganization of the rural hospital in the conditions of war / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 256-259. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
БОЛЬНИЦ РЕОРГАНИЗАЦИЯ -- HOSPITAL RESTRUCTURING (организация и управление, тенденции, экономика)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (организация и управление, тенденции)
Annotation: З початком повномасштабного вторгнення на територію України російських військ система охорони здоров’я, як і багато інших сфер, зазнала безпрецедентного стресу. В Україні постійно зростає кількість поранених захисників і захисниць, а також цивільних громадян, які потребують довготривалого лікування та подальшої реабілітації. Залежно від того, як швидко ми адаптуємося до умов війни, залежить боєздатність сил оборони, збереження життя наших захисників, зменшення інвалідизації, летальності, швидкої та якісної реабілітації. Перед усіма медиками держави постало питання миттєвої реорганізації охорони здоров’я у шпиталі для надання необхідної допомоги пораненим. Мета. Обґрунтування ефективного управління у сфері надання медичних послуг на рівні селищної лікарні в умовах військового стану в країні. Для прикладу було розглянуто КНП «Лисецька лікарня» Лисецької селищної ради, яка розгорнута на 185 ліжок. Висновки: Швидше ніж за рік проведено перебудову сільської лікарні в медичний заклад по обслуговуванню не тільки поранених, а й людей, які мають супутні важкі соматичні захворювання. У результаті тісної співпраці між «КНП» Лисецькою лікарнею», медичним університетом та Лисець- кою селищною радою створено необхідні умови для реалізації ідей реформування медицини та надання якісного медичного обслуговування. Запрошення на роботу фахівців-переселенців, динамічний перерозподіл ліжкового фонду лікарні, цільове перезавантаження вивільнених приміщень, перепрофілізація деяких відділів дали можливість зберегти робочі місця. Усі ці перетворення можливі тільки в тих випадках, коли колектив лікарні на чолі з генеральним директором займають активну і не бояться труднощів, які виникають у процесі медичної діяльності, а шукають шляхи їх подолання
With the onset of a large-scale invasion russian troops, the health care system has experienced unprecedented stress, as have many other areas. In Ukraine, the number of wounded defenders, as well as civilians, who need long-term treatment and further rehabilitation is constantly increasing. Depending on how quickly we adapt to the conditions of war, the combat effectiveness of the defense forces, the preservation of the lives of our defenders, the reduction of disability, lethality, and fast and high-quality rehabilitation depends. All state doctors faced the question of immediate reorganization of health care in the hospital to provide the necessary assistance to the wounded. The need to reorganize the hospital network has been relevant almost since the first year of independence. Ukraine, which spends twenty-six times less on health care than the average EU country, has the second largest hospital network. All state doctors faced the question of immediate reorganization of health care in the hospital to provide the necessary assistance to the wounded. Depending on how quickly we adapt to the conditions of war, the combat effectiveness of the defense forces, the preservation of the lives of our defenders, the reduction of disability and lethality, and the rapid and high-quality rehabilitation depend on it. Adaptation of health care as a whole and in an individual region has many features. I would like to pay attention to this issue - we live in the same state, but different regions have their own military circumstances: some regions are under missile strikes and constant fire control of the enemy, and here we can talk about providing only emergency aid to save the lives of the wounded, and others they are "in the rear", where it is calmer, and can deal with the wounded until full recovery, physical and psychological rehabilitation. In this article, we want to share a small experience of providing medical care to the wounded in "rear" rural hospitals, which due to modern circumstances were forced to re-equip themselves and provide adequate medical care to the wounded. The goal of the work. Justification of effective management in the field of providing medical services at the level of a rural hospital in the conditions of martial law in the country. For example, let's take the "Lysetsk hospital" of the Lysetsk settlement council, which has 185 beds. Conclusions: In less than a year, the village hospital was transformed into a medical facility for the treatment of not only the wounded, but also people with accompanying serious somatic diseases. Close cooperation between "CNP" Lysetska hospital", medical university and the village village council created good conditions for the implementation of the ideas of reforming medicine and providing high-quality medical care. Inviting migrant specialists to work, dynamic redistribution of the hospital's bed fund, targeted reloading of vacated premises, repurposing of some departments made it possible to save jobs. All these transformations are possible only in those cases when the hospital staff led by the general director take an active position and do not state the facts that prevent work, but look for ways to overcome them
Additional Access Points:
Гончар, М. Г.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Пилипа, Л. А.

There are no free copies

Find similar
12.


    Рачинська, І. В.
    Вплив гострої коронавірусної хвороби на печінкову тканину (огляд літератури) [Text] = An influence of acute coronavirus disease on hepatic tissue (literature review) / І. В. Рачинська, О. С. Хухліна, О. Є. Мандрик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 234-237. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (патофизиология, этиология)
Annotation: На теперішній час ми маємо велику кількість пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу. Для ефективнішого лікування нових випадків та боротьби з ускладненнями старих потрібно краще вивчити механізми впливу вірусу на різні органи, зокрема, на печінку. Мета. Проаналізувати результати сучасних досліджень щодо змін у лабораторних та інструментальних показниках при гострій коронавірусній хворобі, а також можливі механізми ураження печінки. Матеріали і методи. Дослідження відкритих публікацій Scopus, Web of Science, PubMed за останні 10 років, а також інших статей, які містили інформацію про зміни, характерні для ураження печінки. Результати. У пацієнтів з гострою коронавірусною хворобою часто спостерігались підвищення рівнів трансаміназ (у більшості випадків - за рахунок аланінамінотрансферази), лактатдегідрогенази, білірубіну, подовження протромбінового часу, підвищення рівня D-димеру, зниження кількості тромбоцитів, альбумінів. Під час гістологічного дослідження біоптатів виявлено дифузне ураження легень, значне відшаровування пневмоцитів та гіалінових мембран, широкий інтерстиційний фіброз з ділянками фібринозної ексудації та запалення в альвеолярному просторі. У печінці спостерігався апоптоз гепатоцитів, помірний мікроваскулярний та незначний макроваскулярний стеатоз. Як можливі патогенетичні механізми ураження печінки слід виділити: пряме ураження вірусом, імуномодульоване запалення, гіперкоагулятивні процеси, печінкова гіпоксія, медикаментозно-індуковані ураження. Висновки. У результаті дослідження виявлено основні симптоми та клініко-інструментальні зміни, характерні для гострої коронавірусної інфекції, можливі механізми ураження печінки при цьому захворюванні
Nowadays we have a great number of patients who have suffered from acute coronavirus disease. More than 687 million people at least once had the positive COVID-test. Moreover, more than 27 thousand people are suffering from this disease in Ukraine now. SARS-CoV-2 virus can damage various organs and systems, primarily the respiratory system that will manifest in a dry cough, shortness of breath, general weakness, up to the development of acute respiratory distress syndrome, shock and acute heart failure. The damage of lover by SARS-CoV-2 virus can be both direct and indirect. The presence of liver damage often leads to a more severe course of acute coronavirus disease. In order to treat new cases more effectively and deal with complications of old ones it is necessary to study better the mechanisms of the viral effect on various organs, in particular the liver. The best way to find out this mechanism is to examine main laboratory and instrumental indicators, learn about the changes in histological sections. Aim. The aim of the research was to investigate the results of up-to-date researches of the main changes in laboratory and instrumental indicators because of acute coronavirus disease, as well as possible mechanisms of liver damage. Materials and methods. Analysis of open publications of Scopus, Web of Science, PubMed for the last 10 years. The results. In patients with acute coronavirus disease an increase in the levels of transaminases (in most cases due to alanine aminotransferase), lactate dehydrogenase, bilirubin, prolongation of prothrombin time, an increase in the level of D-dimer, and a decrease in the number of platelets and albumins were often observed. Histological examination of biopsies revealed diffuse lung damage, significant desquamation of pneumocytes and hyaline membranes, extensive interstitial fibrosis with areas of fibrinous exudation and inflammation in the alveolar space. Hepatocyte apoptosis, moderate microvascular and minor macrovascular steatosis were observed in the hepatic tissue. Thus, we can suppose that the possible mechanisms of liver damage are direct virus damage, immunomodulated inflammation, hypercoagulative processes, hepatic hypoxia, drug-induced damage. Virus SARS-CoV-2 can get into the cell using angiotensin-converting enzyme 2 receptors. Direct virus influence can be possible because of high quantity of ACE2 receptors in bile-ducts and hepatocytes. Great amount of them is also present in vascular endothelium. As a result of apoptosis of COVID- infected cells a great amount of cytokines is released. This can lead to immunomodulated damage of different organs including liver. Moreover, inflammation leads to hypercoagulable state that in future can cause hypoxia of hepatic tissue because of thrombosis of liver vessels. Cytokine storm that developed in patients with severe COVID-19 pneumonia can lead to the destruction of tissues in the center of inflammation. The large number of cytokines that are released can increase vascular permeability that leads to dyspnea and respiratory failure because of blood and fluid migration. Researches showed us that some of the drugs that are uses as a treatment for COVID-19 may cause drug-induced damage of liver. Remdesivir is known to increase hepatic enzymes, reducing the level of albumin and increasing the level of bilirubin. LPV/r caused side effects more often than other drugs. Conclusions. As a result of the research the main symptoms, clinical and instrumental changes typical for acute coronavirus infection, possible mechanisms of liver damage because of this disease were revealed. However, we don’t have enough information to prescribe a pathogenetically justified treatment so the further investigation is needed
Additional Access Points:
Хухліна, О. С.
Мандрик, О. Є.

There are no free copies

Find similar
13.


   
    Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки [Text] = The surgeon's perspective on portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis / С. М. Василюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 152-157. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN (повреждения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Частота тромбозу ворітної вени на фоні цирозу печінки складає від 0,6 % до 26 %, причому найчастіше - у пацієнтів з декомпенсованим цирозом. Приблизно у третини пацієнтів перебіг є безсимптомним, а виявлення тромбу є випадковою знахідкою. Гострий тромбоз ворітної вени може проявлятися абдомінальним болем, проносами без крові чи гострою кишковою непрохідністю, якщо виникає симптоматична дилатація верхньої мезентеріальної вени. Хронічний тромбоз ворітної вени проявляється у вигляді таких ознак портальної гіпертензії, як: стравохідна і шлункова кровотеча, погіршення портальної гастропатії, спленомегалія, панцитопенія і напружений асцит. Найпершою лінією терапії є призначення прямих і непрямих антикоагулянтів, однак їхнє застосування вимагає ретельного розгляду щодо ризику інтралюмінальної кровотечі, тяжкості цирозу та потенційних переваг реканалізації портальної вени. Механічна тромбектомія може бути альтернативою тривалій антико-агулянтній терапії тромбозу ворітної вени. Встановлення TIPS часто використовується пацієнтами з ТВВ і цирозом після механічної тромбектомії та тромболізису. Висновки. Тромбоз ворітної вени у пацієнтів з цирозом печінки зустрічається доволі часто, причому передбачити появу цього стану складно через поліетіологічність проблеми. Призначення прямих і непрямих антикоагулянтів є оптимальною терапією першої лінії. Доступні нині мінімально інвазивні хірургічні методи лікування включають механічну тромбектомію, хімічний тромболізис та встановлення TIPS (з чи без емболізації варикозно розширених вен). Однак, щодо вибору оптимальної стратегії неможливо отримати чіткі рекомендації через неоднорідність наявних даних і відсутність рандомізованих контрольованих досліджень
The article discusses the key aspects of the etiology, diagnosis, and treatment of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. The prevalence of portal vein thrombosis in individuals with liver cirrhosis ranges from 0.6 % to 26 %, with a higher incidence observed in those with decompensated cirrhosis. Symptoms of portal vein thrombosis are often nonspecific. Approximately one-third of patients with this condition experience no symptoms, and the detection of a thrombus is usually an incidental finding during computed tomography or ultrasound examinations. Acute portal vein thrombosis is characterized by abdominal pain in the right upper quadrant, non-bloody diarrhea, or acute intestinal obstruction when there is symptomatic dilatation of the superior mesenteric vein. On the other hand, chronic portal vein thrombosis manifests through signs of portal hypertension, such as esophageal and gastric bleeding, deterioration of portal gastropathy, splenomegaly, pancytopenia, and significant ascites. The first-line treatment for portal vein thrombosis involves the use of direct and indirect anticoagulants. However, their administration necessitates careful consideration of the risk of intraluminal bleeding, the severity of cirrhosis, and the potential benefits of portal vein recanalization. Mechanical thrombectomy can serve as an alternative to long-term anticoagulant therapy for portal vein thrombosis. In cases of portal vein thrombosis in patients with cirrhosis, after mechanical thrombectomy and thrombolysis, the placement of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is often performed. To conclude, portal vein thrombosis frequently occurs in patients with liver cirrhosis, and its appearance is challenging to predict due to its multifactorial nature. The preferred initial treatment for acute portal vein thrombosis, in the absence of intraluminal bleeding or intestinal ischemia, involves the use of direct and indirect anticoagulants. Minimally invasive surgical options, such as mechanical thrombectomy, chemical thrombolysis, and TIPS placement (with or without variceal embolization), are currently available. However, due to the heterogeneous nature of the existing data and the lack of randomized controlled trials, definitive recommendations regarding the optimal treatment strategy are not yet available
Additional Access Points:
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Лаб’як, І. Р.
Павлюк, Н. М.
Атаманюк, В. М.

There are no free copies

Find similar
14.


    Павляк, А. Я.
    Прогностичне значення показників комплексної оцінки тяжкості хворого з абдомінальним сепсисом [Text] = Prognostic value of comprehensive assessment indicators of the patient with abdominal sepsis severity / А. Я. Павляк, Н. Я. Іваночко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, DIGESTIVE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Мета: визначити і проаналізувати динаміку та наслідок перебігу післяопераційного періоду у хворих з абдомінальним сепсисом залежно від бальних показників оцінки тяжкості хворого. Методи. Усім хворим в передопераційному періоді ретроспективно вирахували операційно-анестезіологічний ризик. Також для того, щоб оцінити тяжкість стану хворих в динаміці післяопераційного періоду і виявити залежність наслідку захворювання і тяжкості стану пацієнтів, у всіх хворих проводили бальну оцінку тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ у модифікації А.П. Радзиховського. Результати. Серед 85 досліджуваних хворих 12 (14,1 %) пацієнтів померли упродовж післяопераційного періоду. Усі 12 пацієнтів померли після 7 доби післяопераційного періоду. Причиною смерті у всіх пацієнтів була поліорганна недостатність, ендогенна інтоксикація, септичний шок. Серед померлих 7 хворих належали до 3-ї групи, у яких було при поступленні 13 і більше балів за шкалою APACHE ІІ, вони мали !V ступінь операційно-анестезіологічного ризику з сумою балів від 5,5 до 8. Ще 5 померлих хворих належали до 2-ї групи, у яких було при поступленні від 7 до 12 балів за шкалою APACHE ІІ і мали ІІІ ступінь операційно- анестезіологічного ризику з сумою балів від 3,5 до 5. Відзначено чітке зростання госпітальної летальності при збільшенні кількості балів ОАР, а також балів за шкалою APACHE II у пацієнтів з абдомінальним сепсисом. У хворих, які одужали, за даними бальної оцінки тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ, достовірно знизилися показники ендотоксикозу до 10 доби. Висновки. Бальна оцінка показників ступеня операційно-анестезіологічного ризику і показники бальної оцінки тяжкості стану хворого за шкалою APACHE ІІ дозволяють достатньо адекватно оцінити стан хворого, мають високу прогностичну значущість і дають можливість своєчасно виявити та провести корекцію лікувальної тактики, запобігти розвитку післяопераційних ускладнень, знизити летальність
The prognosis of the course of ab-dominal sepsis is possible with an adequate assessment of the severity of the patient's condition. Pathological syndromes of the patient characterize the prognosis of the disease. The goal of assessing the severity of the patient's condition is to ensure the best treatment results. Therefore, scoring systems for assessing the severity of the condition of patients are constantly used in the practice of the doctor. This allows you to adequately assess the patient's condition, correct treatment tactics and care, predict the course and consequences of the disease. The aim was to determine and analyze the dynamics and consequences of the course of the postoperative period in patients with abdominal sepsis, depending on the score indicators for assessing the severity of the patient. Materials and methods. All patients in the preoperative period were retrospectively calculated operative and anesthetic risk. Also, in order to assess the severity of the patients' condition in the dynamics of the postoperative period and to reveal the dependence of the disease outcome and the severity of the patients' condition, all patients were scored for the severity of the condition according to the APACHE II scale in the modification of A.P. Radzyhovsky. Research results. Among 85 studied patients, 12 (14.11%) patients died during the postoperative period. All 12 patients died after 7 days of the postoperative period. The cause of death in all patients was multiple organ failure, endogenous intoxication, septic shock. Among the de-ceased patients, 7 patients (25.92%) belonged to group 3, who had 13 or more points on the APACHE II scale at admission; they had the IV degree of operative and anesthetic risk with the sum of points from 5.5 to 8. Another 5 (17.85%) of the deceased patients belonged to group 2, who had scores from 7 to 12 on the APACHE II scale at admission and had the III degree of operative and anesthetic risk with a sum of points from 3.5 to 5. A clear in-crease in in-hospital mortality was noted with an increase in the number of operative and anesthetic risk scores, as well as scores on the APACHE II scale in patients with abdominal sepsis. In patients who recovered according to the point assessment of the severity of the condition according to the APACHE II scale, the indicators of endotoxicosis decreased significantly up to 10 days. Conclusions: 1. Point assessment of parameters of the degree of operative and anesthetic risk and indicators for assessing the severity of the patient's condition according to the APACHE II scale allow adequate assessment of the patient's condition, have high prognostic significance. With an increase in operative and anesthetic risk scores and scores on the APACHE II scale, the mortality rate of patients in the postoperative period increases significantly. 2. In the postoperative period, it is necessary to take into account the degree of operative and anesthetic risk and each day to carry out a point assessment of the severity of the patient's condition. This will allow time to identify the objective deterioration of the patient and adequately adjust care and treatment tactics, prevent the de-velopment of postoperative complications, reduce mortality
Additional Access Points:
Іваночко, Н. Я.

There are no free copies

Find similar
15.


    Ожоган, З. Р.
    Роль клінічних показників у програмі обстеження пацієнтів для оптимізації комплексної діагностики та прогнозування хвороб скронево-нижньощелепних суглобів [Text] = The role of clinical parameters in the patient examination program as an optimization means for complex diagnosis and prognosis of temporomandibular joint diseases / З. Р. Ожоган, А. В. Крохмаль. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 104-109. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ОБСЛЕДОВАНИЯ -- DENTAL HEALTH SURVEYS (использование, статистика, тенденции)
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Оптимізувати діагностику та вибір тактики лікування хвороб скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) шляхом оцінки особливостей її клінічних проявів. Матеріали і методи. У клінічному ретроспективному рандомізованому когортному динамічному дослідженні оцінено клініко-анамнестичні та фізикальні показники в 325 пацієнтів віком від 18 до 76 років з хворобами СНЩС. Аналіз даних здійснено класичними методами за критичного рівня р0,05. Результати. Клініко-анамнестичні та фізикальні показники демонструють стійкі тенденції в пацієнтів зі змінами СНЩС вже задовго до розвитку клінічно виразної стоматологічної патології. Зокрема, прогностично значимими виявилися (за низхідною інформативності): біль у ділянці СНЩС, біль під час широкого відкривання рота, шуми в ділянці СНЩС, прагнення знайти найкомфортніше положення щелеп під час змикання зубів, порушення жування й дикції, асиметрія рухів нижньої щелепи в горизонтальній площині, лікування з використанням корекційної капи в анамнезі, скреготання зубами або їхнє стискання тощо. Зроблено висновки, що ранжовані анамнестичні й фізикальні клінічні прояви є важливими складовими в ранній діагностиці патології СНЩС та вибору оптимальної тактики корекції вже на донозологічному етапі. Клінічні показники має бути враховано в розробці програми обстеження пацієнтів як засобу оптимізації комплексної діагностики та прогнозування хвороб СНЩС з використанням аксіографії. Перспективи подальших досліджень — оцінити фактичну прогностичну потужність заявленого способу (алгоритму) оцінки ризику прогресування хвороб СНЩС шляхом динамічного спостереження, зокрема, з урахуванням даних аксіографії із подальшою розробкою прогностичної програми розвитку й перебігу цієї патології з урахуванням даних комплексу кондилографічних показників
Aim: to optimize the diagnosis and the choice of treatment tactics for temporomandibular joint (TMJ) pathology by evaluating the features of its clinical manifestations. Materials and methods: in a clinical retrospective randomized cohort dynamic study as part of a compre-hensive examination, an assessment of clinical, anamnestic, and physical symptoms was conducted in 325 patients aged 18 to 76 years with TMJ diseases and accompanying pathology, in particular, periodontal diseases, pathological attrition, dentition defects. Data analysis was conducted using classical methods, considering the types of data and their distribution at a critical level of p 0.05. Results and discussion. Anamnestic and physical indicators show stable trends in patients with TMJ changes and comorbid conditions already long before development to clinically significant dental pathology (by descending informativeness): pain in the TMJ area, pain during wide opening of the mouth, noises in the TMJ area, the desire to find the most comfortable position of the jaws when closing the teeth, disturbances in chewing and diction, asymmetry of the movements of the lower jaw in the horizontal plane, treatment with the use of corrective his-tory of mouth gags, teeth grinding or clenching, chronic pain in the temporal region, pronounced sensitivity in the area of the teeth, cramps in the head or neck and throat, orthodontic treatment or selective grinding of teeth in the anamnesis, history of serious accidents or intubation, dis-orders of the masticatory muscles, previous dental treat-ment, pathology of hard tissues of teeth, misalignment of the centers of the tooth rows, mismatch of centers behind bridles, failure of the patient to perceive the seriousness of the condition, violation of posture, absence of the need for treatment in the patient's perception, etc. A method (algorithm) of assessing the probability of progression of TMJ diseases was developed based on the data of the study of the frequency of individual factors and the prognostic value of each of the criteria. For each clinical indicator, its presence or absence is determined, and the corresponding values of informativeness are added. When the threshold sum of coefficients is reached using the scale, a risk group of progression of TMJ disorders is determined: if the sum is equal to or lower than -19.8, the risk is high; if the sum is greater than -19.8 and less than 19.8, the risk is uncertain; if the sum is equal to or higher than 19.8, the risk is low. Following conclusions were made: both anamnestic and physical clinical manifestations (bruxism, myofascial pain, palpation data, malocclusion, pathologi-cal wear of teeth, periodontopathy, etc.) are important components in the early diagnosis of TMJ pathology and the selection of optimal correction tactics. Taking into account the clinical indicators in general semiotics allows to optimize the diagnosis and the choice of medical care tactics for persons with TMJ problems already at the preclinical stage; clinical parameters should be taken into account in the development of a patient examination program as a means of optimizing complex diagnosis and prognosis of TMJ diseases using axiography. Prospects for further research — assessment of the prognostic ability of clinical indicators in patients with diseases of the TMJ with further development of a prognostic program for the development and course of this pathology considering the data of a complex of condylographic and electromyographic indicators
Additional Access Points:
Крохмаль, А. В.

There are no free copies

Find similar
16.


    Ногас, А. О.
    Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії [Text] = Assessment of hand function in patients with rheumatoid arthritis as a result of physical therapy / А. О. Ногас. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 98-103. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология, терапия, этиология)
КИСТЬ -- HAND (иннервация, физиология)
СЖАТИЯ СИЛА -- PINCH STRENGTH (физиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Оцінка функції кисті має велике значення у фізичній терапії пацієнтів із ревматоїдним артритом, оскільки вибір заходів реабілітаційного лікування та оцінка їх результатів залежить від функціональної спроможності руки. Мета: оцінити функцію руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії з використанням тесту Соллермана. Матеріали і методи. Обстежено 188 пацієнтів із ревматоїдним артритом, середній вік яких склав 44,9±7,6 років. Усі хворі були розподілені методом рандомізації на контрольну (n=92) та основну (n=96) групи. Пацієнти контрольної групи проходили реабілітацію відповідно до рекомендацій нормативного документа МОЗ України. Хворі основної групи займалися за запропонованою технологією фізичної терапії, що включала наступні елементи: терапевтичні вправи, лікувальний масаж, фізіотерапію, гідротерапію, ортезування, кінезіотейпування верхніх кінцівок, механотерапію та психологічну підтримку пацієнта. Для визначення функції руки використовували тест Соллермана (Sollerman hand function test). Результати. При первинному обстеженні було виявлено наявність порушень основних функцій руки, дрібної моторики і різних видів захоплення кисті у пацієнтів із ревматоїдним артритом. При повторному обстеженні через 3 та 6 місяців у пацієнтів обох груп спостерігалася позитивна динаміка у виконанні окремих завдань тесту. Результати показників тесту Соллермана в основній групі достовірно перевищують показники контрольної групи, що свідчить про ефективність розробленої реабілітаційної технології для пацієнтів основної групи. Висновки. Збільшення функціональної здатності верхніх кінцівок пацієнтів основної групи з ревматоїдним артритом підтверджує ефективність упровадженої технології фізичної терапії
Assessment of hand function is the great importance in physical therapy for patients with rheumatoid arthritis, as the choice of rehabilitation measures and evaluation of their results depends on the functional capacity of the hand. The purpose is to evaluate hand function in pa-tients with rheumatoid arthritis as a result of physical ther-apy using the Sollerman test. Materials and methods. The research was con-ducted on the basis of the rheumatology department and the department of rehabilitation treatment using traditional and alternative methods of the Municipal Enterprise “Rivne Regional Clinical Hospital named after Yuriy Se-meniuk” in Rivne. The results of the research were accu-mulated as patients were admitted for inpatient treatment. A total of 188 patients with rheumatoid arthritis were ex-amined, with an average age of 44.9±7.6 years. All pa-tients were randomly assigned to the control (n=92) and main (n=96) groups. Patients of the control group under-went rehabilitation in accordance with the recommenda-tions of the regulatory document of the Ministry of Health of Ukraine. Patients in the main group were treated accord-ing to the proposed physical therapy technology, which in-cluded the following elements: therapeutic exercises, ther-apeutic massage, physiotherapy, hydrotherapy, orthotics, kinesiotaping of the upper extremities, mechanotherapy and psychological support. A physical therapy programme was developed for each patient for a long-term period of 6 months. To determine the function of the arm, the Soller-man test was used. The obtained digital material was pro-cessed statistically using the Statistica 10 statistical analy-sis package (Serial Number: STA999K347150-W). esults. The initial examination revealed the presence of disorders of the basic functions of the hand and deviations from the norm, as well as impaired fine motor skills and various types of hand grip according to the Sol-leraman test. We analysed the quality of different types of grasping in patients with rheumatoid arthritis, in particular, the greatest difficulties were in performing spherical and cylindrical grasping – in 82.9% of patients and 89.3% of cases, respectively. Forceps grasping was also difficult in 76.5% of patients. During the repeated examination after 3 and 6 months, patients in both groups showed positive dy-namics in the performance of individual test tasks. Thus, in patients of the main group, after 3 months, the average Sollerman test scores increased to 65.1±5.3 points, in the control group this figure was significantly lower than 61.8±3.6 points (x ±S) (p0.05). In 6 months after hospi-talisation, the mean values of the Sollerman test in the main group of patients with rheumatoid arthritis increased significantly and were close to normal values. In patients of the control group, the average values of this test also increased, but they were significantly lower than those of the main group. Accordingly, the mean Sollerman test score in patients of the main group increased from 65.1±5.3 points to 70.2±6.3 points, which is significantly higher than in patients of the control group – from 61.8±3.6 points to 65.1±3.8 points (x±S) (p0.05). The re-sults of the Sollerman test in the main group are signifi-cantly higher than those of the control group, which indi-cates the effectiveness of the developed rehabilitation technology for patients in the main group. Conclusions. The increase in the functional ca-pacity of the upper extremities of patients in the main group with rheumatoid arthritis confirms the effectiveness of the implemented physical therapy technology
There are no free copies

Find similar
17.


   
    Методика застосування розрахункових задач під час вивчення аналітичної хімії [Text] = Methods of application of calculation problems studying analytical chemistry / А. О. Стецьків [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 175-179. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
ХИМИЯ АНАЛИТИЧЕСКАЯ -- CHEMISTRY, ANALYTIC (обучение, организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ОБУЧЕНИЕ ПО СПЕЦИАЛЬНЫМ ПРОГРАММАМ -- CURRICULUM (тенденции)
ЗАДАЧ АНАЛИЗ И РЕШЕНИЕ -- TASK PERFORMANCE AND ANALYSIS
Annotation: Уміння розв’язувати розрахункові задачі з аналітичної хімії є однією з важливих складових професійної компетентності студентів, адже аналітична хімія є загальнотеоретичною базовою дисципліною в системі підготовки майбутнього фармацевта. Використання розрахункових задач є однією із складових частин фармацевтичної освіти поряд із вивченням і засвоєнням теоретичного матеріалу та опануванням технікою експерименту. Введення задач у навчальний процес дає змогу реалізувати такі дидактичні принципи навчання: забезпечення самостійності та активності студентів, досягнення єдності знань і умінь, встановлення зв’язків навчання з повсякденним життям. У статті представлено досвід використання розрахункових задач з аналітичної хімії на кафедрі хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Розглянуто головні етапи вирішення задач. Описано використання задач на прикладі різноманітних тем практичних занять у процесі різних видів контролю, схему оцінювання діяльності студента. Показано, що використання задач у навчальному процесі сприяє покращенню сприйняття студентами навчального матеріалу з дисципліни, заохочує їх до виконання самостійної роботи. Запропонована система сприяє якісному вивченню фундаментальної дисципліни майбутнім фармацевтом, дає змогу інтенсифікувати навчальний процес, ознайомлює студентів із теоретичними основами методики розв’язування задач
Analytical chemistry is the science of research methods for the qualitative and quantitative composition of substances. Recently, physico-chemical experimental methods of research, characterized by speed, accuracy and high sensitivity, have been widely implemented - these are chromatography, polarography, potentiometry, spectrophotometry, etc. In all these methods, we use various calculation problems. The ability to solve calculation problems in analytical chemistry is one of the important components of the professional competence of students, because it is a general theoretical basic discipline in the system of training future pharmacists. The use of calculation problems is one of the constituent parts of pharmaceutical education, along with the study and assimilation of theoretical material and the mastery of experimental techniques. The introduction of calculation problems into the educational process makes it possible to implement the following didactic principles of education: ensuring the independence and activity of students, achieving the unity of knowledge and skills, establishing connections between learning and everyday life. At the same time, it is ensured: the development of the optimal method of approach to the theoretical substantiation of the condition of the problem; consolidation of rules, terms, laws, equations; understanding the connection of physical quantities, polytechnic training of students' knowledge; specification, systematization, strengthening and verification of students' knowledge; the combination of theory and practice, the ability to put one's knowledge into practice. The article presents the experience of using calculation problems in analytical chemistry at the Department of Chemistry, Pharmaceutical Analysis and Postgraduate Education for the second-year students of the Faculty of Pharmacy. The main attention is paid to the method of solving problems. The main stages of solving the problem are considered, namely: Determination of the standard of actions (classification of calculation problem systems, their analysis, solution plan and solution design). Trial tasks (semi-independent work on solving problems with proposed algorithms, instructions, some indicative actions). Independent work of an educational nature (problems and benchmarks of their solutions are proposed, which students can use after completing the independent work stage). Thematic independent work (the ability to solve complex problems and the level of the student's mastery of the relevant competence are tested). The use of calculation problems on the example of various topics of practical classes with different types of control and the scheme for evaluating student activity are described. It is shown that the use of calculation problems in the educational process contributes to the improvement of students' perception of the educational material in the discipline, encourages them to perform independent work, and forms the competencies necessary for successful learning. The proposed system contributes to a higher quality study of the fundamental discipline by a future pharmacist, makes it possible to intensify the educational process, acquaints students with the theoretical foundations of problem-solving methods, develops the ability to solve problems in analytical chemistry of various types provided by the current curriculum
Additional Access Points:
Стецьків, А. О.
Стецьків, Л. В.
Рущак, Н. І.
Сікорин, У. Б.

There are no free copies

Find similar
18.


    Махлинець, Н. П.
    Використання препаратів на основі гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні порушень архітектоніки присінка рота [Text] = The use of medicines based on hyaluronic acid in the complex treatment of disorders of the archtectonics of the vestibule of the mouth / Н. П. Махлинець. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
СТОМАТОГНАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- STOMATOGNATHIC SYSTEM ABNORMALITIES (патофизиология, терапия, этиология)
ГУБЫ УЗДЕЧКА -- LABIAL FRENUM (аномалии, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Annotation: Підвищення ефективності діагностики, комплексного лікування хворих на зубощелепні аномалії на фоні порушень архітектоніки присінка рота є актуальним, оскільки вуздечки губ, букальні вуздечки, анкілоглосія є одними з етіологічних чинників у розвитку зубощелепних аномалій, причиною зміни положення окремої групи зубів після закінчення активного лікування та появою рецесії ясен. Обстежено й проліковано 30 осіб із зубощелепними аномаліями та порушеннями архітектоніки присінка рота віком 12-15 років, де важливим моментом були пластичні втручання на присінку рота. Усім хворим проводили пластику порушень архітектоніки присінка рота класичним методом, де рана загоюється вторинним натягом. Пацієнтам І групи у післяопераційному періоді призначали хлоргексединдента, хворим ІІ групи - хлоргексидиндента і генгігель. Особливість клінічного перебігу зубощелепних аномалій на фоні порушень архітектоніки присінка рота полягала у виражених змінах архітектоніки присінка рота (висота прикріплення вуздечки губи була менше 5 мм, у 96,7% (29/30) хворих наявні сполучнотканинні тяжі в ділянці ікол та премолярів). Результати клініко-лабораторного обстеження показали дефіцит кровопостачання в тканинах присінка рота за цитоморфометичними та реографічними показниками. Після проведеного лікування прослідковували достовірну різницю між показниками у І та ІІ групах хворих. Віддалені результати після проведення запропонованого способу корекції порушень архітектоніки присінка рота та застосування препарату на основі гіалуронової кислоти в післяопераційному періоді вказують на формування нормортофічного рубця, відсутність рецидивів та утворень рецесії ясен у ділянці ікол та премолярів, нормалізацію клінічних та лабораторних показників. Отримані дані достовірно відрізняються від показників у І групі хворих (р0,05)
Improving the effectiveness of diagno-sis, comlex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The frenulum of the lips, buccal frenulums, ankyloglossia are the etiological factors in the development of maxillofacial anomalies. They are the reason for the change in the position of a separate group of teeth after the end of active treatment. Often architec-tonics disorders of the vestibule of the mouth course of gum. 30 people with maxillomandibular anomalies 12-15 years old on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth were examined and treated, where plastic interventions on the vestibule of the mouth were important. All patients had plastic surgery of the ves-tibule of the mouth by the classical method. There was sec-ondary tension of wound. Patients of the I group were prescribed chlorhexidine-denta in the postoperative pe-riod. Patients of the II group were prescribed chlor-hexedine-denta and gengigel. The peculiarity of the clinical course of maxillo-mandibular anomalies on the background of disorders of the architectonics of the vestibule of the mouth was a pro-nounced change in the architecture of the vestibule of the mouth (less than 5 mm, 96.7% (29/30) of all patients have buccal frenulum). Indicators of cytomorphometric and rheographic researches indicated a deficiency of blood supply in these areas. The results of clinical and laboratory examination showed a significant difference between sur-gical interventions, where the wound healed by primary and secondary tension. Long-term results after the pro-posed method of correction of disorders of the architecton-ics of the vestibule of the mouth and the use wound-heal-ing drug based on hyaluronic acid in the postoperative pe-riod indicate the formation of a normorphic scar, no recur-rence and recession of the gums in the projection of buccal frenulum, normalization of clinical and laboratory indica-tors. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05). Surgical correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth is an important step in the complex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The peculiarity of the clini-cal course of maxillomandibular anomalies on the back-ground of architectonics disorders of the vestibule of the mouth was a pronounced change in frenulum fixation less than 5 mm, 85.0% (51/60) of patients have connective tis-sue strands in the area of canines and premolars, in 78.3% of patients - catarrhal hygnivitis). The results of the clinical research were confirmed by cytomorphometric and rheo-graphic researches and indicated a lack of blood supply in these areas. Long-term results after the proposed method of correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth and the use of chlorhexidine dent and gingigel in the postoperative period indicate the formation of normorthophic scar, no recurrence and recession of the gums in the projection of canines and premolars, normali-zation of clinical and laboratory results. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05)
There are no free copies

Find similar
19.


    Маліборська, С. В.
    Аналіз факторів ризику рецидиву та продовження хвороби у хворих на колоректальний рак [Text] = Risk factors for recurrence in patients with colorectal cancer / С. В. Маліборська, В. В. Голотюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 81-86. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Колоректальний рак (КРР) в Україні впевнено посідає 4-5 місце в структурі загальної онкологічної захворюваності впродовж багатьох років. Попри постійний прогрес та вдосконалення методів діагностики та лікування хворих на КРР, безрецидивна виживаність залишається низькою. Нами було проаналізовано результати обстеження та лікування 188 хворих на КРР ІІ-Ш стадій (T2-3N0-2M0), у яких виник рецидив або продовження хвороби в КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» у період 2012-2020 роки. Аналізували такі прогностичні фактори: стадія, стать, вік пацієнта, локалізація пухлини, кількість уражених лімфовузлів, інвазію пухлини до серозної оболонки, некроз пухлини та наявність периопераційного хіміопроменевого лікування. Під час визначення прогностичних факторів було встановлено достовірний прямий непараметричний зв'язок між наявністю післяопераційних ускладнень та безрецидивною виживаністю хворих, а також отриманням цими хворими курсів ад'ювантної хімієтерапії (p 0,01). При аналізі локалізації пухлини не виявлено достовірного зв'язку з безрецидивною виживаністю хворих (p 0,05). Встановлено, що кількість уражених лімфатичних вузлів не впливає на безрецидивну та загальну виживаність хворих (p = 0,35075; p = 0,08584), але факт ураження лімфатичних вузлів має прямий вплив на безрецидивну та загальну виживаність хворих (p = 0,01869; p = 0,00919). Встановлено прямий кореляційний зв'язок у хворих з раком прямої кишки між дозою телегамматерапії та протяжністю пухлини (r = 0,37; p 0,05). Для індивідуалізації та покращення ефективності лікування хворих на КРР слід продовжувати пошуки факторів ризику, що можуть сприяти рецидиву захворювання та зменшувати тривалість життя пацієнта
Colorectal cancer (CRC) in Ukraine consistently ranks 4th or 5th in the overall structure of on-cological diseases for many years. Over the past 30 years, the incidence has increased more than 4 times, with an an-nual growth rate of almost 4% [1]. In the United States, in 2020, there were 104,270 new cases of colorectal cancer (52,590 males and 51,680 females) and 45,230 new cases of rectal cancer (26,930 males and 18,300 females). From 2013 to 2017, the incidence rate of CRC decreased by 1% annually. Overall, the survival rate for CRC is 65%, but the rates vary depending on the stage of the disease: the 5-year survival rate for patients in the first stage is 90%. If the tumors are locally spread, the survival rate decreases to 72%, and in the presence of distant metastasis, it does not exceed 14%. The data from the National Cancer Reg-istry of Ukraine are not encouraging, as in 2020, 45.5% of rectal cancer cases were detected at advanced (III-IV) stages, significantly worsening the prognosis for the sur-vival of this group of patients (the one-year survival rate was only 24.6%). To determine and select a group of pa-tients who experienced recurrence or disease progression, the results of observations on 1176 patients with stage II-III colorectal cancer (T2-3N0-2M0) at the Ivano-Frank-ivsk Regional Council Oncology Center were systemati-cally reviewed and analyzed from 2012 to 2020 were ana-lyzed. Among them, 509 (43.28%) patients had rectal can-cer (RC) and 667 (56.72%) patients had colon cancer (CC). Recurrence or disease progression occurred in 188 (15.99%) patients with colorectal cancer out of the total number of patients. This group of patients was retrospec-tively studied and analyzed to identify a combination of risk factors that could lead to recurrence or disease pro-gression. Prognostic factors such as age at diagnosis, gen-der, tumor location, presence and number of affected lymph nodes, postoperative complications, perioperative chemoradiotherapy, the effect of gamma therapy on the tu-mor, and the nature of disease recurrence were analyzed. All participants were classified according to the TNM can-cer staging system and recurrence status. Data were statis-tically analyzed using variation statistics methods with the Statistica 8.0 program. The likelihood of differences be-tween indicators was evaluated using the Student's t-test. Patient survival was analyzed using the Kaplan-Meier method. Differences were considered significant at p 0.05. Significant direct non-parametric correlations were found between the presence of postoperative complica-tions and disease-free survival, as well as between patients who received adjuvant chemotherapy and disease-free sur-vival (p 0.01). No significant correlation was found be-tween disease location and disease-free survival (p 0.05). The number of affected lymph nodes did not affect dis-ease-free or overall survival (p = 0.35075, p = 0.08584), but lymph node involvement had a direct impact on dis-ease-free and overall survival (p = 0.01869, p = 0.00919). There was a direct correlation between the dose of remote gamma therapy and tumor length in patients with rectal cancer (r = 0.37, p 0.05). Despite the constant progress and improvement of methods, personalized treatment of patients with colorectal cancer is still necessary. The re-sults of this study provide valuable information for predict-ing the outcomes of treatment, determining the optimal therapy, and improving the overall effectiveness of treat-ment
Additional Access Points:
Голотюк, В. В.

There are no free copies

Find similar
20.


    Макевич, Н. В.
    Синергічна взаємодія екстрактів рути садової ruta graveolens L. з еритроміцином щодо шкірних ізолятів mls-резистентних стафілококів [Text] = Synergistic effects of ruta graveolens L. extracts with erythromycin against skin isolates of mls-resistant staphylococci / Н. В. Макевич, Р. В. Куцик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 72-80. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, фармакология)
РУТА -- RUTA (ультраструктура, химия)
ЭРИТРОМИЦИН -- ERYTHROMYCIN (анализ, фармакология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЛЕКАРСТВ СИНЕРГИЗМ -- DRUG SYNERGISM
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Мета. Дослідити синергічну взаємодію екстрактів рути садової з еритроміцином щодо шкірних ізолятів стафілококів з MLS-резистентністю. Матеріали і методи. Дослідження синергізму 5 водно-етанольних екстрактів РС (екстрагенти - 40%, 50%, 70%, 90% та 96% етанол) з ЕРИ проводили на 11 клінічних штамах MLS-резистентних стафілококів. Фенотип MLS-резистентності визначали за допомогою дводискового методу. Мінімальну пригнічуючу концентрацію ЕРИ щодо досліджуваних штамів визначали методом двократних серійних розведень у бульйоні Мюллера-Хінтона. Достовірність синергічної взаємодії екстрактів РС з ЕРИ підтверджували методом титрувальної панелі з визначенням індексу FICI (Fractional Inhibition Concentration Index). Результати. Методом мікродифузії в агар було встановлено, що суббактеріостатичні концентрації ЕРИ збільшували діаметри ЗЗР навколо лунок з усіма досліджуваними екстрактами у 50±1,3% тест-штамів. Найкращі результати проявив 96% екстракт РС, який збільшував діаметри ЗЗР на 49,7-75,5%. 70% та 90% екстракти - збільшували діаметри ЗЗР на 32,4-48,3% та 34,6-52,4%, відповідно. Зниження МПК ЕРИ в присутності блокаторів ефлюксних помп спостерігали у 2-4 рази в половини досліджуваних штамів, незалежно від фенотипу MLS-резистентності. Екстракти РС на 90% та 96% етанолі проявили синергічну взаємодію з ЕРИ (FICI 0,49±0,42 та 0,42±0,25, відповідно). Екстракти на 40%, 50% та 70% етанолі характеризувались адитивною дією (FICI 0,72±0,47, 0,63±0,24 та 0,68±0,38, відповідно). Висновки. Отже, водно-етанольні екстракти РС проявляють здатність до 4-128-кратного зниження МПК ЕРИ у MLS-резистентних штамів стафілококів; екстракти на 90% та 96% етанолі володіють більш вираженими ЕРИ-потенціюючими властивостями, порівняно з екстрактами, виготовленими на 40%, 50% та 70% етанолі
The aim: to research the synergistic interaction of garden ruta ethanolic extracts with erythromycin against skin isolates of MLS-resistant staphylococci. Materials and methods. The study of the synergistic interaction of 5 water-ethanol extracts of the garden ruta herb (extractants - 40%, 50%, 70%, 90% and 96% ethanol) with erythromycin was performed on 11 clinical strains of skin isolates of MLS-resistant staphylococci. Determination of MLS-resistance was carried out by the disc-diffusion method. MIC of erythromycin of staphylococcal strains was determined by the method of two-fold serial dilutions in Muller-Hinton broth. A screening analysis of the potential ability for synergistic interaction of ruta herb extracts with erythromycin was carried out by the method of microdiffusion in agar. The validity of the synergistic interaction of the studied ruta herb extracts with erythromycin was confirmed by the сheckerboard assay with the calculation of the Fractional Inhibition Concentration Index (FICI). Results. Using the qualitative method of microdiffusion in agar, it was established that subbacteriostatic concentrations of erythromycin increased the diameters of the zones of inhibition of the bacterial growth around the wells with all the studied extracts in 50±1.3% of the test strains. The best results were shown by the 96% extract of ruta herb, which increased the diameters of zones by 49.7-75.5%. Around the wells with 70% and 90% extracts, the diameters of zones increased by 32.4-48.3% and 34.6-52.4%, respectively. A decrease in MIC of erythromycin in the presence of efflux pump blockers - reserpine and potassium arsenate was observed in 2-4 times at four strains with R-phenotype, twice - at one strain with Neg-phenotype and one strain with D-phenotype of MLS-resistance. 90% and 96% ruta herb extracts showed a synergistic interaction with erythromycin among the largest number of researched strains, regardless phenotype of MLS-resistance (4-128-fold decrease in MIC of ERY). The least antibiotic potentiating ability was shown by 40% and 50% ruta herb extracts, under the influence of which the MIC of erythromycin decreased by 2-32 and 2-64 times, respectively. Ruta herb extracts in 90% and 96% ethanol showed a synergistic interaction with erythromycin (average FICI values 0.49±0.42 and 0.42±0.25, respectively). Extracts in 40%, 50% and 70% ethanol were generally characterized by an additive effect (FICI values of 0.72±0.47, 0.63±0.24 and 0.68±0.38, respectively). It should be noticed, that the synergistic interaction of erythromycin and subbacteriostatic concentrations (1/4, 1/8, 1/16 IPC) of ethanolic ruta herb extracts against the studied skin isolates of MLS-resistant staphylococci had a dose-dependent nature (F=6,9812; FFcrit.= 2,8916; p=0,000917). Conclusions. Therefore, water-ethanol extracts of garden ruta herb demonstrate the ability to 4-128-fold reduction of MIC of erythromycin in MLS-resistant strains of S. epidermidis and S. aureus; extracts on 90% and 96% ethanol have more pronounced erythromycin-potentiating properties compared to extracts made on 40%, 50% and 70% ethanol. The synergistic interaction of erythromycin with ruta herb extracts was manifested on staphylococcal strains with efflux and combined mechanisms of MLS-resistance. The obtained experimental data suggest the presence of compounds in the garden ruta extracts which are capable of blocking the MrsA-mediated efflux of macrolides from staphylococcal cells
Additional Access Points:
Куцик, Р. В.

There are no free copies

Find similar
 1-20    21-40   41-42 
 
Standard
Advanced
Professional
Through the dictionary
UDC-navigator
Thematic navigator
Access statistics
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)