Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: <.>II=БУ5/2022/26/2<.>
Total number of found documents : 18
Shown documents from 1 till 18
1.


    Голубченко, О. Ю.
    Оцінка ефективності застосування міждисциплінарного підходу у лікуванні пацієнтів з ятрогенними функціональними розладами зубощелепно-лицьової ділянки, сполученими з первинно-глибоким прикусом, згідно з динамікою змін показників електроміографічного дослідження [Text] / О. Ю. Голубченко, П. С. Фліс // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 3-10. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
ПРИКУС ГЛУБОКИЙ -- OVERBITE
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES (терапия)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
Annotation: Виявлено, що одним із найбільш дискутабельних питань є момент переходу до наступного етапу лікування. Коли, як, та які критерії оцінки якості проведеного лікування, окрім суб’єктивних відчуттів. Часто стає незрозумілим, яку і в якій послідовності слід проводити терапію, та яких фахівців залучати до цього процесу, яку використовувати лікувально діагностичну апаратуру на підготовчих до стаціонарного протезування етапах. Мета роботи – підвищення якості комплексного і, в його контексті, ортодонтичного лікування шляхом пошуку найбільш сприятливих умов та термінів, які необхідні для реалізації адаптативних можливостей організму на етапах реконструктивних маніпуляцій у пацієнтів з оклюзійними порушеннями зубощелепно-лицьового апарату (ЗЩЛА), котрі виникли або були спровоковані внаслідок стоматологічних втручань. Матеріал і методи Проведено проспективне групове клінічне дослідження. Формування груп відбувалося за рахунок загальної клінічної вибірки, що складала 105 хворих, вікового діапазону 18-45 років (середній вік 29,9±6,1 року) з ятрогенними функціональними протетичними порушеннями, ускладненими первинно-глибоким прикусом. Виділено три клінічні групи. Перша - нараховувала 37 пацієнтів із переважно м’язовою симптоматикою, друга – 42 пацієнти з дисфункційними проявами з боку скоронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), третя - включила в себе 26 хворих, що окрім м’язової та/або суглобової симптоматики мали первинні невротичні розлади. З метою порівняння ефективності лікування кожну з клінічних груп розподілено на дві підгрупи залежно від алгоритму лікування, що застосовувався,- до першої підгрупи входили пацієнти, що були проліковані за розробленою нами схемою, а до другої підгрупи входили пацієнти, що лікувались за загальноприйнятою методикою. Результати. Спостерігалось зниження амплітуди біоелектричної активності та зменшення часу періоду активності, а відповідно, і наближення коефіцієнта активності до одиниці в пацієнтів із вертикальними аномаліями прикусу, необтяженими скупченістю зубів, настав вже на етапі шинотерапії. Висновки. Проведені нами дослідження дають можливість спрогнозувати не лише терміни лікування, але й об’єм оклюзійної корекції в сполученні з реконструкцією положення нижньої щелепи та корекцією загальносоматичного стану організму пацієнта.
Additional Access Points:
Фліс, П. С.

There are no free copies

Find similar

2.


   
    Особливості клінічної та сонографічної симптоматики при поєднанні хронічного панкреатиту з ішемічною хворобою серця [Text] / Д. О. Гонцарюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика)
Annotation: Мета дослідження. Дослідити особливості клінічного перебігу хронічного панкреатиту при коморбідності з ішемічною хворобою серця. Методи дослідження. Використовували опитування, анамнез, об’єктивне обстеження, біохімічні, радіоімунні (показники інсуліну в крові), інструментальні (сонографічні, ЕКГ), статистичні (комп’ютерний аналіз даних). Критеріями для включення при ХП були загострення, абдомінальний больовий та диспепсичний синдром, сонографічні зміни в підшлунковій залозі, фактори ризику, згода пацієнта на дослідження. Критеріями для включення при ІХС була наявність стабільної стенокардії напруги І-ІІ ФК, ХСН ІІА-Б, ФК ІІ-ІІІ (NYHA) за відсутності нападів стенокардії впродовж 3 міс.; регулярне лікування впродовж 3 міс., згода пацієнта. До критеріїв виключення віднесли онкологічні захворювання, гострі загострення ХП, перенесений інфаркт міокарда впродовж останніх 3 міс., хронічні захворювання нирок, цукровий діабет. Дослідження проведено згідно з Наказом МОЗ України №281 від 1.11.2000р. Карта дослідження та форма інформованої згоди підтверджені комісією з біомедичної етики Буковинського державного медичного університету. Результати. Встановлено обтяжувальний характер перебігу захворювань, поліморфність клінічної симптоматики, особливо больового синдрому, який не завжди мав чітку локалізацію, іррадіацію, інтенсивність і у близько 15% був відсутнім. Атиповість перебігу у 83,3% випадків була пов’язана із захворюваннями органів травлення. У 70,0% пацієнтів виявили атеросклеротичні зміни судин черевної порожнини та в 47,5% із них діагностували ураження сонної артерії на стадії атероматозної бляшки або її атеротромбозу, стеноз просвіту судин і порушеня гемодинаміки. Встановлено тенденцію до зниження фракції викиду, серцевого та ударного об’ємів на тлі збільшення кінцевого систолічного об’єму (КСО), кінцевого діастолічного об’єму (КДО) при ФВ 50,4± 2,3%. Висновок. Клінічний перебіг хронічного панкреатиту в коморбідності з ішемічною хворобою серця характеризується тривалістю формування (більше 10 років), супроводжується структурно-морфологічними змінами підшлункової залози фіброзуючого характеру, наявністю атеросклеротичних змін у сонних артеріях, атеросклеротичним ураженням аорти, мезентеріальних судин, діастолічною дисфункцією (що обтяжує перебіг), можливістю передчасних фатальних кардіоваскулярних проблем і асоціацією із супутніми гастроентерологічними захворюваннями.
Additional Access Points:
Гонцарюк, Д. О.
Ферфецька, К. В.
Піц, Л. О.
Кравчук, А. А.

There are no free copies

Find similar

3.


   
    Визначення антимікробної активності диметилгідразонів [Text] / А. В. Гуменна [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ДИМЕТИЛГИДРАЗИНЫ -- DIMETHYLHYDRAZINES (прием и дозировка)
Annotation: Сучасні методи лікування та профілактики інфекційних захворювань потребують використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їх застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Нами проведено пошук та дослідження антимікробної активності нових диметилгідразонів. Вивчені нами сполуки показали значну антимікробну активність, особливо стосовно грампозитивних бактерій, S.aureus АТСС 25923, та нижчу антимікробну активність стосовно грамнегативних бактерій E.coli АТСС 25922, що свідчить про перспективність даних сполук і необхідність проведення поглибленого вивчення її антимікробної активності на більш широкому спектрі мікроорганізмів.
Additional Access Points:
Гуменна, А. В.
Листван, В. В.
Листван, В. М.
Яковичук, Н. Д.
Бліндер, О. О.
Ротар, Д. В.

There are no free copies

Find similar

4.


   
    Епідеміологічна характеристика SAR-CoV-2 Омікрон [Text] / В. Д. Москалюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
Annotation: Штам Омікрон вперше зареєстровано ВООЗ у Південній Африці 24 листопада 2021 р. Станом на початок 2022 р. випадки захворювання на Омікрон зареєстровано у понад 60 країнах та регіонах світу. Наразі Омікрон є домінуючим у світі штамом SAR-CoV-2 зі схильністю до швидкого розповсюдження. Хоча хвороба, викликана Омікроном, має переважно безсимптомний чи легкий перебіг, стрімке зростання показника захворюваності може викликати серйозне навантаження на глобальну систему охорони здоров’я. Окрім вищезазначеного, джерела мутацій, характер передачі збудника, його стійкість до вакцин є недостатньо вивченими, чим зумовлена перепона у боротьбі зі збудником у різних регіонах світу. У даній статті проаналізовано результати досліджень щодо характеристики збудника, його мінливості, особливостей передачі та можливих механізмів її реалізації, епідемічного статусу, можливостей профілактики та інших протиепідемічних заходів, з метою розробки заходів щодо боротьби з цим штамом SAR-CoV-2.
Additional Access Points:
Москалюк, В. Д.
Сирота, Б. В.
Баланюк, І. В.
Чернецька, Н. В.
Меленко, С. Р.
Колотило, Т. Р.

There are no free copies

Find similar

5.


    Нікітіна, І. М.
    Аналіз факторів ризику розвитку гіперпроліферативних процесів ендометрія у жінок раннього репродуктивного віку [Text] / І. М. Нікітіна, К. В. Микитин, Ю. В. Дядюшка // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (этиология)
Annotation: На основі клініко-статистичного аналізу проведено дослідження провідних етіопатогенетичних факторів розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у пацієнток раннього репродуктивного віку. Мета дослідження - вивчення факторів ризику розвитку гіперплазії та поліпів ендометрія у жінок раннього репродуктивного віку. Матеріал і методи. Проведений клініко-статистичний аналіз 120 пацієнток раннього репродуктивного віку з верифікованою неатиповою гіперпроліферативною патологією ендометрія (гіперплазією та поліпами ендометрія), що увійшли до основної групи. Основну групу розподілили на підгрупи: І підгрупа – 45 жінок з гіперплазією ендометрія, ІІ підгрупа – 45 пацієнток із поліпами ендометрія, та ІІІ підгрупа – 30 пацієнток із поєднаною патологією ендометрія (гіперплазія та поліпи ендометрія). Результати дослідження. Встановлені провідні фактори ризику розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у жінок обстежуваних груп: обтяжена спадковість, висока частота медичних абортів, мимовільних викиднів та патологічних пологів у анамнезі. Спостерігається висока частота захворюваності в обстежуваного контингенту жінок на гінекологічні та екстрагенітальні хвороби, оперативні втручання на матці та придатках, що сприяє розвитку патології ендометрія. Встановлено, що найбільш частими клінічними проявами гіперпроліферативних процесів ендометрія є больовий та геморагічний синдроми. Висновки. Факторами ризику розвитку гіперпроліферативної патології ендометрія у жінок репродуктивного віку є: обтяжена спадковість (60,8 %), супровідна екстрагенітальна патологія (57,4 %), порушення менструального циклу (86,7 %), порушення репродуктивної функції; обтяжений гінекологічний анамнез: хронічні запальні процеси матки і придатків (45,8 %), артифіціальні (74,2 %) та мимовільні (22,5 %) аборти; внутрішньоматкові оперативні втручання (26,7 %) .
Additional Access Points:
Микитин, К. В.
Дядюшка, Ю. В.

There are no free copies

Find similar

6.


    Смалюх, О. В.
    Прозапальні цитокіни у хворих на гострий коронарний синдром [Text] / О. В. Смалюх // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 32-35. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (лекарственная терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (терапевтическое применение)
Annotation: В основі патогенезу гострого коронарного синдрому лежать процеси атеросклерозу коронарних артерій та атеротромбозу, що супроводжуються пошкодженням покришки нестабільної атеросклеротичної бляшки та, у подальшому, тромбоутворенням. Ішемія міокарда ініціює місцеву та системну запальну відповідь з вивільненням прозапальних цитокінів, які запускають каскад реакцій, сприяючи поглибленню ураження кардіоміоцитів. Саме тому надзвичайно важливим є з’ясування активності прозапальних цитокінів у хворих на гострий коронарний синдром. Мета дослідження. Дослідити показники прозапальних цитокінів у хворих на гострий коронарний синдром. Матеріал і методи. Обстежено 33 хворих на гострий коронарний синдром, а саме з нестабільною стенокардію, що перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Серед обстежених було 12 (36%) чоловіків та 21 (64%) жінка, середній вік - 68,5±2 роки. Пацієнти отримували лікування згідно із сучасними протоколами щодо надання медичної допомоги особам із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента SТ та рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Хворим проводили загальноклінічні та інструментальні методи обстеження, визначали (при надходженні на стаціонарне лікування) показники прозапальних цитокінів у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Результати дослідження. Встановлено, що в пацієнтів із гострим коронарним синдромом показники прозапальних цитокінів (інтерлейкін-1?, інтерлейкін-6, інтерлейкін-17, фактор некрозу пухлин-?) перевищують значення практично здорових осіб майже у два рази (р?0,01). Висновки. У хворих на гострий коронарний синдром наявне достовірне (р?0,01) підвищення показників прозапальних цитокінів, що вказує на безпосередню участь запалення в патогенезі патологічного процесу і вимагає відповідної корекції лікувальної тактики.
There are no free copies

Find similar

7.


   
    Морфологічна реорганізація тканин пародонта при експериментальному опіоїдному впливі упродовж дванадцяти тижнів [Text] / В. Б. Фік [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Annotation: Вивчені особливості патоморфологічних змін складових компонентів пародонта щурів при довготривалому опіоїдному впливі впродовж дванадцяти тижнів в експерименті. Мета роботи - визначити особливості структурних змін у тканинах пародонтального комплексу щурів за умов довготривалої експериментальної дії опіоїду впродовж дванадцяти тижнів. Матеріал і методи. Статевозрілим щурам-самцям уводили опіоїдний анальгетик налбуфін упродовж 12 тижнів, у поступово зростаючих дозах кожні 2 тижні. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, 11-12 тижнів - 0,3 мг/кг. Як матеріал для гістологічного дослідження використали компоненти зубного органа верхньої та нижньої щелеп щура. Забір матеріалу проводили наприкінці 12-го тижня експерименту. Результати. На гістологічних препаратах в епітелії ясен визначали стоншення, виразки, десквамацію, а також наявність ділянок некрозу і запальних інфільтратів. При мікроскопічних дослідженнях епітелію вільної частини ясен у ділянці ясенної борозни виявляли осередки некрозу, скупчення гнійних тілець, ушкодження епітелію прикріплення та дефрагментації циркулярних волокон періодонта, що зумовлювало утворення пародонтальних кишень. У власній пластинці відзначали деструкцію колагенових волокон, гнійні тільця, фібриноїдний набряк та явища фібриноїдного некрозу. У складових компонентах періодонта визначали деструкцію волокон із відшаруванням від сполучнотканинної оболонки зубної комірки, а також ознаки мукоїдного набряку. У сполучній тканині пародонта спостерігали явища тромбозу і стазу внаслідок сладжування клітин крові, надмірну проліферацію мікросудин, діапедезні крововиливи, що зумовлювало прогресування гіпоксії. Висновки. При експериментальній дії опіоїду впродовж 12 тижнів встановлено альтеративні зміни, які були зумовлені поглибленням дистрофії, некрозом м’яких тканин пародонта та вираженим порушенням гемомікроциркуляції. Дифузне прогресування запально-дистрофічного процесу зумовлювалося недостатньою активністю репаративних процесів, що свідчило про незворотний характер змін у пародонті, які розвинулися на тлі хронічного опіоїдного впливу.
Additional Access Points:
Фік, В. Б.
Савка, І. І.
Матківська, Р. М.
Масна, З. З.
Пальтов, Є. В.

There are no free copies

Find similar

8.


    Шурма, А. І.
    Експериментальне обгрунтування визначення оптичної густини плазми венозної крові для визначення життєздатності кишок [Text] / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 42-45. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ПЛАЗМА -- PLASMA (химия)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (кровоснабжение)
Annotation: Мета роботи – Оцінити можливість визначення оптичної густини плазми венозної крові (ОГПВК) для визначення життєздатності кишок в експерименті. Матеріал і методи. Для дослідження використано 30 білих нелінійних щурів. У 10 тварин для моделювання деструкції перев’язували петлю середньої частини тонкої кишки лігатурою, в інших 10 тварин перев’язували петлю середньої частини товстої кишки. Через 12 год виконували лапаротомію, забирали перев’язану петлю кишки на гістологічне дослідження і кров із шийної вени для вимірювання ОГПВК. Контролем слугували дані 10 здорових тварин. Результати. У здорових тварин на довжині хвилі лямбда = 310 нм виявили питомий максимум ОГПВК, що сягає 0,22 од. (0,22±0,01). Через 12 год у тварин із моделями деструкції тонкої кишки показники ОГПВК на цій довжині хвилі був 0,38±0,17 од., що статистично істотно (p0,01) перевищувало контрольні показники. У тварин із моделями деструкції товстої кишки показники ОГПВК на цій довжині хвилі були 0,37±0,13 од., що статистично істотно (p0,01) перевищувало контрольні показники. Статистично істотних відмінностей між показниками тварин із моделями деструкції різних відділів кишок не виявлено (p0,05). На всіх гістологічних препаратах виявлені некротичні зміни стінки кишки. Висновки. 1. За експериментальними даними, у здорових щурів на довжині хвилі лямбда = 310 нм спостерігається піковий показник ОГПВК, що сягає 0,22±0,01 од. 2. У тварин із моделями деструкції тонкої кишки показник ОГПВК на цій довжині хвилі зростає до 0,38±0,17 од., а у тварин із моделями деструкції товстої кишки – до 0,37±0,13 од., що статистично істотно (p0,01) перевищує контрольні показники, водночас статистично істотних відмінностей при різній локалізації деструкції кишок немає (p0,05). 3. Отримані дані свідчать про перспективність клінічного застосування такого показника для оцінювання стану кишок за умов їхньої деструкції і необхідність відповідних клінічних досліджень.
Additional Access Points:
Гринчук, Ф. В.

There are no free copies

Find similar

9.


    Davydova, N. V.
    The glutathione system state in rats exposed to ethanol intoxication, its combination with caffeine and modified photoperiod [Text] / N. V. Davydova, N. P. Hryhorieva, D. D. Salekhi // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - P46-49. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (отравления)
КОФЕИН -- CAFFEINE (вредные воздействия)
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
Annotation: Мета роботи. Дослідити вміст відновленого глутатіону (ГSH), активність глутатіонпероксидази (ГП) та глутатіон-S-трансферази (ГST) у крові та печінці щурів за умов підгострої алкогольної інтоксикації, поєднання її з уведенням кофеїну або постійним освітленням та можливість їх корекції мелатоніном. Матеріал і методи. Експерименти проводили на 42 самцях щурів масою 180-200 г, які утримувалися за стандартних умов віварію і штучного рівнодення. Алкогольну інтоксикацію викликали внутрішньошлунковим уведенням 40% етанолу в дозі 7 мл/кг маси тіла впродовж 7 діб. Кофеїн уводили внутрішньошлунково в дозі 30 мг/кг маси тіла. Результати. Отруєння етанолом та його поєднання з прийомом кофеїну або постійним освітленням призводило до зниження рівня ГSH та активності ГП в еритроцитах і печінці, причому, комбінація етанол+світло призводила до більш вираженого зниження показників. Поєднання етанолу з уведенням кофеїну викликала менш виражене зниження рівня ГSH у крові (на 25%), але більш виражене зниження цього показника в печінці (на 45% нижче контролю), ніж у щурів, які отримували лише етанол. Спостерігалось підвищення активності ГST у печінці всіх груп алкоголізованих тварин. Уведення 5 мг/кг мелатоніну протягом 7 днів запобігало зниженню вмісту ГSH і змінам активності ГП і ГST у крові та печінці усіх груп тварин. Висновки. Уведення мелатоніну зменшує токсичні ефекти у щурів за умов впливу етанолу та його комбінації з кофеїном або постійним світлом протягом 7 днів, зменшуючи виснаження відновлення глутатіону та запобігаючи змінам активності глутатіонпероксидази та глутатіон-S трансферази у крові та печінці всіх груп тварин.
Additional Access Points:
Hryhorieva, N. P.
Salekhi, D. D.

There are no free copies

Find similar

10.


   
    Mitochondrial cerebral dysfunction in rats with scopolamine-induced neurodegeneration under enalapril effect [Text] / O. G. Kmet [et al.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - P50-56. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
СКОПОЛАМИНА ГИДРОБРОМИД -- SCOPOLAMINE HYDROBROMIDE (вредные воздействия)
ЭНАЛАПРИЛ -- ENALAPRIL (терапевтическое применение)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (лекарственная терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES (лекарственная терапия)
Annotation: Мета роботи. Для нейродеструктивних захворювань характерними є складні патобіохімічні каскади в нейроні, які спричиняють порушення енергетичного метаболізму та формування мітохондріальної дисфункції. У фізіологічному функціонуванні мітохондрій важливу роль відіграє ренін ангіотензинова система, надмірна активність якої підвищує ризик нейродегенеративних захворювань головного мозку. Хоча сьогодні інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту розглядаються як засоби профілактики і лікування ішемічного ураження центральної нервової системи, їх корегувальні властивості при розвитку центральної нейродегенерації продовжують уточнюватись. Мета дослідження – вивчення впливу інгібітору ангіотензин-перетворювального ферменту еналаприлу при мітохондріальній дисфункції кори головного мозку та гіпокампа щурів за умов скополамін-індукованої нейродегенерації, яка відтворює розвиток хвороби Альцгеймера в експерименті. Матеріал і методи. Експерименти проводили на нелінійних лабораторних білих щурах-самцях масою 0,18-0,20 кг. Модель хвороби Альцгеймера створювали внутрішньоочеревинним уведенням 27 днів скополаміну гідрохлориду (Sigma, США) дозою 1 мг/кг. Починаючи з 28-ї доби експерименту, еналаприл уводили внутрішньоочеревинно дозою 1 мг/кг, один раз у день упродовж 14 днів. Результати. Встановлено, що при моделюванні скополамін-індукованої хвороби Альцгеймера в мітохондріальній фракції кори головного мозку та гіпокампа щурів підвищується вільнорадикальне окиснення ліпідів, білків та знижується активність ензимів циклу Кребса – ?-кетоглутаратдегідрогенази та сукцинатдегідрогенази; знижується розсіювання світла та зростає відносна швидкість набухання мітохондрій. Після 14-денного введення еналаприлу щурам зі скополамін-індукованою хворобою Альцгеймера в мітохондріальній фракції кори головного мозку та гіпокампа знижується вміст продуктів, що реагують із 2-тіобарбітуровою кислотою та окисної модифікації білків; в обох досліджуваних структурах зростає активність каталази, ?-кетоглутаратдегідрогенази, сукцинатдегідрогенанзи, а супероксиддисмутази – лише в корі головного мозку; спостерігається поступове зниження світлорозсіювання та зниження відносної швидкості набухання мітохондрій. Висновок. Покращення стану антиоксидантної системи та енергозабезпечення мітохондрій, а також зниження інтенсивності набухання мітохондрій кори головного мозку та гіпокампа щурів зі скополамін індукованою хворобою Альцгеймера вказує на протективні властивості еналаприлу.
Additional Access Points:
Kmet, O. G.
Filipets, N. D.
Kmet, T. I.
Andriychuk, N. Y.
Tymkul, D. M.

There are no free copies

Find similar

11.


   
    Clinical and electroneuromyographic peculiarities of spastic syndrome in children with organic lesions of the nervous system [Text] / I. A. Zorii [et al.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - P57-62. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагностика)
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Annotation: Актуальність. Органічні ураження центральної нервової системи (ЦНС) - це група нервово-психічних розладів, що виникають внаслідок впливу на мозок різних патологічних факторів. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є найбільш поширеним неврологічним захворюванням, що діагностовано у дітей раннього віку. 80 % дітей із ДЦП страждають на спастичні форми, основним симптомом яких є підвищення м’язового тонусу - спастичність. Цей синдром можна об’єктивізувати за допомогою електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження, яке дає можливість якісно та кількісно оцінити стан нервово-м’язової системи. Мета - визначити клініко-електронейроміографічні особливості спастичного синдрому у дітей із ДЦП залежно від інтенсивності рухових порушень. Матеріал і методи. Обстежено 122 дитини із ДЦП (середній вік 8,8 ± 3,7 року), розподілених на групи за результатами розширеної та переглянутої загальної класифікації рухових функцій (GFCS E&R). Усім пацієнтам проведено неврологічне обстеження та ЕНМГ дослідження. Для оцінки надсегментарного та сегментарного рівнів ураження нервової системи проаналізовано параметри Н-рефлексу та F-хвилі. Результати. У більшості обстежених дітей діагностовано спастичні форми ДЦП. Ортопедичну патологію частіше виявляли у дітей із ДЦП з вираженими руховими порушеннями, включаючи еквіновальгусне положення та плосковальгусну деформацію стоп. За даними ЕНМГ-параметрів ДЦП, у пацієнтів відзначалися провідникові розлади, що виражалися збільшенням амплітуди М-відповіді, особливо при дослідженні великогомілкового нерва, підвищенням співвідношення Нmах/Мmах та амплітуд Н-рефлексу та F-хвилі. Висновки. За результатами проведеного дослідження, параметри ЕНМГ змінювалися у бік погіршення, залежно від ступеня порушень рухової активності, відповідно, за Шкалою великих моторних функцій.
Additional Access Points:
Zorii, I. A.
Vasylieva, N. V.
Krychun, I. I.
Nicka, O. M.
Kharmanska, I. B.

There are no free copies

Find similar

12.


   
    Синдром Велленса на грунті критичної оклюзії медіального сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії (клінічний випадок) [Text] / Г. В. Світлик [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика)
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика)
Annotation: Матеріал і методи. Клінічні прояви хвороби, з урахуванням динаміки ЕКГ-змін; дані коронароангіографій; результати ехокардіографічного та лабораторних досліджень. Результати. У статті представлено особливості клінічного перебігу синдрому Велленса у пацієнтки Л., 70 р., які відповідали визначеним на сьогодні діагностичним критеріям синдрому, однак критична оклюзія передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії локалізувалась в її медіальному сегменті. Поряд з цим, був наявний гемодинамічно нерелевантний стеноз проксимального відділу цієї ж коронарної артерії (60 %). Електрокардіографічні зміни відповідали патерну В (глибоко інвертовані зубці T у V2-V6). «Псевдонормалізації» зубців T не спостерігалось, що свідчить про відсутність повторної оклюзії коронарної артерії після спонтанної реперфузії. Стентування коронарної артерії сприяло запобіганню можливій появі патерну «stuttering» та виникненню інфаркту міокарда. Висновки. Гострий коронарний синдром із повною оклюзією коронарної артерії нерідко супроводжується спонтанною реперфузією, що сприяє усуненню загруднинного болю та появі характерних зубців Т на ЕКГ і є основою так званого синдрому Велленса. Переважна локалізація оклюзії коронарної артерії – проксимальний сегмент передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії, ми ж спостерігали появу оклюзії в медіальному сегменті цієї коронарної артерії. Вчасне проведення коронароангіографії із стентуванням оклюзованої артерії запобігає виникненню в пацієнта інфаркту міокарда.
Additional Access Points:
Світлик, Г. В.
Баган, У. Р.
Смалюх, О. В.
Сало, В. М.

There are no free copies

Find similar

13.


   
    Урбанізація і вплив на здоров’я забруднення повітря в Україні: загрози та можливості [Text] / Н. О. Рингач [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 69-76. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
УРБАНИЗАЦИЯ -- URBANIZATION
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- AIR POLLUTION (вредные воздействия)
Annotation: Мета – здійснити контент-аналіз досліджень впливу забруднення повітря на здоров’я мешканців міст у світі та в Україні, показати зв’язок урбанізації та дії вибраного середовищного фактору ризику, висвітлити оцінку його внеску у величину Глобального тягаря хвороб для України, та визначити можливості мінімізації шкідливої дії. Матеріал і методи. Контент-аналіз досліджень впливу забруднення повітря на здоров’я мешканців міст у світі та в Україні. Для вивчення внеску у формування Глобального тягаря хвороб використано дані хабу Інституту вимірювання та оцінки здоров’я Data Visualizations / Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME). GBD 2019 Cause and Risk Summary. Результати. Наразі потрібні зміни у мисленні та синергетичний підхід для виконання всіх завдань із досягнення Цілей Сталого Розвитку, схвалених, узгоджених і встановлених для себе урядами різних країн світу, у т. ч. Україною. Важливе глобальне Завдання 3.9 «Істотно скоротити кількість випадків смерті та захворювань від дії небезпечних хімічних речовин та через забруднення й отруєння повітря, води та ґрунтів» не було вибрано для себе Україною через брак достовірних показників з доведеним причинно наслідковим зв’язком розладу здоров’я з фактором довкілля, який цей розлад спричинив. Зменшуючи рівень забруднення атмосферного повітря, можна істотно зменшити тягар захворювань, насамперед, спричинений хворобами серця та інсультом, раком легень, а також хронічними захворюваннями органів дихання, включаючи астму. Висновки. Політика, яка стимулює інвестиції на підтримку більш «чистого» транспорту, енергоефективних будинків, виробництва електроенергії, промисловості та кращого поводження з побутовими відходами може зменшити ключові джерела забруднення зовнішнього повітря.
Additional Access Points:
Рингач, Н. О.
Власик, Л. Й.
Власик, Л. І.
Колодніцька, Т. Л.

There are no free copies

Find similar

14.


    Biduchak, A. S.
    Doctor and patient: two parties of one conflict [Text] / A. S. Biduchak // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - P77-80. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS
Annotation: Проаналізовано та визначено основні специфічні ознаки та види виникнення конфлікту в медицині між лікарем та пацієнтом у системі теоретико-правових відносин. Показано основні погляди на поняття «дефектна робота медиків», що є порушенням норм медичної етики й медичного права у наданні медичних послуг. Висновки. Встановлено основні специфічні ознаки та види виникнення конфлікту, які впливають на відносини між лікарем та пацієнтом. Створення правової та інформаційної бази для врегулювання й вирішення конфліктів у медичній галузі є нагальною потребою в державі, що сприятиме підвищенню ступеня довіри пацієнта до системи охорони здоров’я.
There are no free copies

Find similar

15.


   
    Переваги симуляційного навчання у відпрацюванні практичних навичок і маніпуляцій майбутніх лікарів [Text] / І. М. Козловська [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
Annotation: Актуальність. Проблема якісної підготовки фахівців медичної галузі є надзвичайно важливим питанням в усьому світі, і в Україні в тому числі. З метою удосконалення своїх практичних навичок та медичних маніпуляцій їх слід довести до ідеалу та автоматизму, що є можливим завдяки сучасним методам навчання в умовах симуляційного центру, відпрацюванню навичок на стандартизованих пацієнтах та тренажерах. Мета роботи. Порівняти якість навчання й відпрацювання практичних навичок, маніпуляцій та оцінити ефективність навчання на пацієнтах у лікувальних закладах і на манекенах, стандартизованих пацієнтах у Центрі симуляційної медицини. Матеріал і методи. Ми порівнювали ефективність відпрацювання практичних навичок, медичних маніпуляцій та вміння якісно їх застосувати на практиці, особливо при наданні невідкладної медичної допомоги у студентів 5-го та 6-го курсів. Результати. Не завжди вдається одразу ж встановити вільний контакт із пацієнтом, на відміну від стандартизованого пацієнта, який надзвичайно точно й чітко демонструє всі скарги та позитивні симптоми, що дозволять підтвердити діагноз при невимушеному спілкуванні зі студентом. Студенти не комфортно почуваються поруч із пацієнтом у клініці або бояться зашкодити хворому й відмовляються від обстеження чи проведення певної навички, у той час як на манекені чи стандартизованому пацієнті без жодного страху практичну навичку можуть повторити необхідну кількість разів. На стандартизованому пацієнті чи віртуальному манекені викладач може зупинити студента на будь-якому етапі виконання, вказати на помилку чи ще раз пояснити техніку маніпуляції, а студент може декілька разів повторити, довівши її до повного автоматизму. Ще однією надзвичайно важливою перевагою симуляційного навчання є можливість у необхідний момент, а не коли є в клініці тематичний пацієнт, створити, змоделювати і «обіграти» потрібну ситуацію. Це особливо важливо при відпрацюванні навички надання невідкладної допомоги в умовах, загрозливих для життя. Висновки. Процес медичної освіти має бути ефективним та безпечним для всіх учасників, зокрема пацієнтів, що може бути забезпечене тільки завдяки Центрам симуляційного навчання. Безумовно, відпрацювання практичних навичок та маніпуляцій в умовах симуляційного центру дозволяє удосконалити традиційні види навчання, приділити більше уваги відточенню навичок, допускаючи, усвідомлюючи та виправляючи помилки, аналізувати ситуацію і робити висновки.
Additional Access Points:
Козловська, І. М.
Колотило, О. Б.
Кулачек, Я. В.
Русак, О. Б.
Марусик, У. І.
Смандич, В. С.

There are no free copies

Find similar

16.


   
    Мелатонін: біологічна роль та оптимізація його застосування [Text] / В. П. Пішак [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Annotation: Проаналізовано сучасні джерела літератури про мелатонін, охарактеризовано його роль в окремих системах організму людини. Мелатонін – це універсальна молекула, яка наявна майже в кожному живому організмі, від бактерій до людини. У хребетних, крім продукції периферичними тканинами, мелатонін синтезується централізовано епіфізом мозку. Мета роботи – систематизувати дані літератури про мелатонін, його біологічну роль, ефективність терапії при різних патологічних станах у людини. Висновок. Враховуючи те, що мелатонін секретується в різних органах і тканинах і залучений до молекулярних механізмів патологічних процесів, препарати мелатоніну можна розглядати для оптимізації лікування соціально значущих хвороб. Подальші дослідження мелатоніну також можуть сприяти розробці нових підходів для профілактики та лікування вікової патології.
Additional Access Points:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Ризничук, М. О.
Булик, О. Р.
Лукань, Ю. Р.

There are no free copies

Find similar

17.


   
    Застосування стовбурових клітин у лікуванні трофічних виразок венозного генезу [Text] / В. В. Мельник [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 91-96. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (терапия)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Annotation: Літературне дослідження присвячене аналізу джерел літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування трофічних виразок венозного генезу. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Питання лікування трофічних виразок венозної етіології досі залишається дискутабельним. Нині жодна з відомих методик лікування варикозно розширених вен або ліквідації патологічного рефлюкса не є універсальною. Разом з тим гостро стоїть питання паралельного лікування трофічних виразок, причиною яких є варикозно змінені вени. До того ж усунення змінених магістральних вен не завжди призводить до одночасного зникнення виразкових явищ на шкірі. Основним на сьогодні методом лікування даної патології є оперативне втручання, методика якого була впроваджена ще в 19-му сторіччі, і від того часу кардинально не змінювалась: високе перев?язування та стипінг великої та малої пішкірних вен із подальшим їх видаленням. Проте оперативне втручання іноді призводило до рецидивування, оскільки не є етіологічним У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Стовбурові клітини вже досить успішно використовуються як основна методика лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок. Відзначають, що введення в ішемізовану кінцівку мононуклеарних клітин кісткового мозку сприяло зменшенню больового синдрому, знижувало ризик високих ампутацій на 19 %. Використання фібробластів вирощених in vitro, багатошарового прошарку кератиноцитів, аналога шкіри, є досить успішним та перспективним аналогом аутодермопластики. Використання стовбурових клітин дозволяє досягнути загоєння у 99,1 % пацієнтів через 16,2 дня з рецидивом у 1,25 %. Мезенхімальні стовбурові клітини, введені внутрішньошкірно, для лікування променевих виразок, стимулювали процес загоєння, знижували больові відчуття, запальні явища, що можна було підтвердити зниженням рівня С-реактивного білка в крові. Після введення мезенхімальних стовбурових клітин перифокально й у дно рани, через два тижні більше ніж у 60 % випадків відзначили активний ріст грануляцій та дозрівання грануляційної тканини. Також значно зменшувалась площа ранового дефекту, підвищується ефективність приживання шкірного аутотрансплантата. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин в цілому та впровадженню в лікувальну практику терапії трофічних виразок стовбуровими клітинами кордової крові вказує на значну зацікавленість науковців даною тематикою. Про це свідчить значна кількість публікацій, присвячених проблемі дослідження властивостей стовбурових клітин. Проте необхідно зауважити про разючу якісну та кількісну відмінність проаналізованих нами вітчизняних та закордонних джерел наукової літератури на користь опису закордонних досліджень. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість описаних якісних наукових досліджень, присвячених лікуванню трофічних виразок вітчизняними науковцями.
Additional Access Points:
Мельник, В. В.
Кривецький, В. В.
Проняєв, Д. В.
Волошин, В. Л.
Колеснік, О. В.

There are no free copies

Find similar

18.


   
    Академік Широбоков Володимир Павлович (до 80-річчя від дня народження) [Text] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 97-99

Additional Access Points:
Широбоков, Володимир Павлович \о нем\

There are no free copies

Find similar

 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)