Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search
Books
Periodicals
Library Publications
Higher Education
Local Lore
Rare Editions
Search field
in the found
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: <.>II=ЗУ17/2018/4<.>
Total number of found documents : 21
Shown documents from 1 till 20
 1-20    21-21 
1.


   
    Економічна ефективність та організаційні аспекти реалізації програм кардіореабілітації згідно з міжнародним досвідом, перспективи розвитку в Україні [Text] = Economic efficiency and organizational aspects of implementation of cardiac rehabilitation programs according to international experience, prospects of development in Ukraine / П. Ф. Колісник [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 6-16


MeSH-main:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
УКРАИНА -- UKRAINE
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
Annotation: Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності праце­здатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР). Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України. Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness. Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ
Cardiovascular diseases (CVD) continue to occupy the first place among the causes of mortality of the working-age population, and their prevalence is higher in low- and middle-income countries. Due to the limited financial resources of these countries, there is a need for rational allocation of funds allocated for health care. Preventive cardiology and cardiac rehabilitation (CR) acquire of particular importance in these conditions. The aim – to review the scientific literature on the economic efficiency and organizational aspects of the implementation of the CR programs in countries with different income levels, to propose a model for Ukraine. Material and Methods. The review of the literature on a selected topic in the MEDLINE database and on official electronic resources of international associations of cardiologists, physicians of physical and rehabilitation medicine was conducted. The search was conducted by keywords: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness. Results and Conclusion. The article analyzes the effectiveness and describes the features of the organization of the CR in countries with different income levels. Based on the review of the literature, conclusions were drawn on possible ways of development and a model of the organization of the CR in Ukraine was proposed. The use of alternative CR models can increase its accessibility for the majority of the population of Ukraine, improve the quality of life and reduce the mortality from CVD
Additional Access Points:
Колісник, П. Ф.
Долинна, О. В.
Колісник, С. П.
Баранова, І. В.

There are no free copies

Find similar
2.


   
    Forecasting caused by Kozyavkin® method changes in hand function parameters in children with spastic form of cerebral palsy at their baseline levels as well as EGS, HRV and GDV [Text] = Прогнозування змін моторної функції рук внаслідок застосування методу Козявкіна® у дітей із пастичною формою церебрального паралічу за їх початковим рівнем, а також за показниками ЕЕГ, ВСР та ГРВ / O. V. Kozyavkina [et al.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 17-35


MeSH-main:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Annotation: Earlier we reported that in children with spastic forms of cerebral palsy (SFCP) after two-week course of rehabilitation by Kozyavkin© method the hand function tests changed ambiguously (in 11 children out of 14 were improved, but in 3 worsened), and these changes were accompanied by a variety changes in a number parameters of EEG, HRV and gas-discharge visualization (GDV). The aim of this study – to identify the peculiarities of changes in the parameters of EEG, HRV and GDV in children with favorable and unfavorable changes in the parameters of the functions of the hands as well as to find out the possibility of predicting the direction of changes in motor function of the hands on the set of initial parameters of the organism. Material and Methods. The object of observations were 14 children (6 girls and 8 boys) aged 8–15 years with SFCP. State motor development at GMFCS was on II–IV level. Functional status of the hand with MACS was at II–III level. The estimation of hand function carried out by Dynamometry (D), Box and Block Test (BB) and Nine Hole Peg Test (NHP). We registered also components of muscle tone by device “NeuroFlexor” (Aggero MedTech AB, Sweden), HRV and EEG parameters simultaneosly by hardware-software complex “Cardiolab+VSR” and “NeuroCom Standard” respectively (KhAI Medica, Kharkiv, Ukraine) as well as GDV parameters by “GDV Chamber” (“Biotechprogress”, St-Pb, RF). Results. Using the method of discriminant analysis, 18 parameters were identified, the totality of which the initial state of children and their state after the various consequences of rehabilitation are significantly different from each other. It was found that prognostication by gender, the MACS scale, the BB test of the left hand and the viscous component of muscle tone, despite the uncertainty, is still not sufficiently reliable (the square of Mahalanobis distance D2M between the clusters is 6,85; p=0,208). Instead, a discriminant model based on 7 parameters of the EEG and ULF power band of HRV is quite reliable (D2M=116; p=0,011). Additional inclusion in the model the parameter of GDV leads to a further increase in the reliability of the forecast (D2M=222; p=0,011), which reaches the maximum with the consideration of the BB test of the right hand (D2M=262; p=0,002). Conclusion. The character of the changes in the parameters of the motor function of the hands due to the course of rehabilitation by Kozyavkin© method is conditioned both by their initial level and by the set of parameters of EEG, HRV and GDV and is subject to reliable prediction
Раніше ми повідомляли, що у дітей із спастичною формою церебрального паралічу (CФЦП) після двотижневого курсу реабілітації методом Козявкіна© тести на моторну функцію рук змінювалися неоднозначно (у 11 із 14 поліпшувались, проте у 3 погіршувалися), і такі зміни супроводжувалися різноспрямованими змінами низки параметрів ЕЕГ, варіабельності ритму серця (ВРС) та газорорядної візуалізації (ГРВ). Мета дослідження – виявити особливості змін параметрів ЕЕГ, ВРС і ГРВ у дітей зі сприятливими і несприятливими змінами параметрів моторної функції рук, а також з’ясувати можливість передбачити характер змін мотор­ної функції рук за сукупністю початкових параметрів організму. Матеріал і методи. Об’єктом спостереження було 14 дітей (6 дівчаток та 8 хлопчиків) у віці 8–15 років з СФЦП. Стан моторного розвитку за шкалою GMFCS був на рівні II÷IV. Функціональний стан рук за шкалою MACS був на рівні II÷III. Оцінка функції рук здійснювалася за допомогою динамометрії (D), тесту «коробка і блоки» (BB) та тесту «дев’ять лунок і кілків» (NHP). Ми реєстрували також компоненти м’язового тонусу за допомогою пристрою «NeuroFlexor» (Aggero MedTech AB, Швеція), пара­метри ВРС та EEГ одночасно за допомогою апаратно-програмних комплексів «Cardiolab + VSR» та «NeuroCom Standard» (ХАІ Медика, Харків, Україна), а також параметри ГРВ «GDV Chamber» («Biotechprogress», СПб, РФ). Результати. Методом дискримінантного аналізу з’ясовано, що прогнозування лише за статтю, шкалою MACS, ВВ тестом лівої руки і в’язкою компонентою м’язового тонусу, попри безпомилковість, все ж недостатньо надійне (квадрат віддалі Mahalanobis D2M між кластерами 6,85; p=0,208). Натомість дискримінантна модель на основі 7 параметрів ЕЕГ і ULF смуги ВРС вже цілком надійна (D2M=116; p=0,011). Додаткове включення у модель параметра ГРВ веде до подальшого підвищення надійності прогнозу (D2M=222; p=0,011), котра сягає максимуму при врахуванні ВВ тесту правої руки (D2M=262; p=0,002). Висновок. Характер змін параметрів моторної функції рук внаслідок курсу реабілітації методом Козявкіна© кондиціонується як їх початковим рівнем, так і сукупністю параметрів ЕЕ, ВРС і ГРВ і піддається надійному прогнозуванню
Additional Access Points:
Kozyavkina, O. V.
Kozyavkina, N. V.
Hordiyevych, M. S.
Voloshyn, T. B.
Lysovych, V. I.
Babelyuk, V. Y.
Dubkova, H. I.
Korolyshyn, T. A.
Popovych, D. V.
Mysula, I. R.
Sydliaruk, N. I.
Zukow, W.
Popovych, I. L.

There are no free copies

Find similar
3.


    Volotovska, N. V.
    Morphological and metabolic changes caused by syndrome of ischemia-reperfusion, and features of its therapeutic influence [Text] = Морфологфчні та метаболічні зміни, спричинені синдромом ішемії-реперфузії, та особливості терапевтичного впливу на них / N. V. Volotovska, A. Yu. Hodovana, Appiah Nicansah // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 36-41


MeSH-main:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
НЕКРОЗ -- NECROSIS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
Annotation: The article analyzes literary sources regarding the causes and characteristics of the development of ischemia-reperfusion syndrome, as well as manifestations of pathophysiological changes under the influence of environmental factors. The influence of treatment and prophylactic measures aimed at reducing the damage is investigated. An influx of oxygenated blood which contains nutrients is imperative for the nutrition of each organ. Ischemia, being a condition of limiting or stopping of blood supply, has many causes – acute and chronic. Changes that cause ischemia can develop for decades (cardiovascular and cerebrovascular diseases). There are also those that arise against the backdrop of a relatively short period of time and are associated with a sudden cessation of blood supply (embolism, thrombosis, long-term compression syndrome and one of its variants – complications arising from the use of a hemostatic tourniquet, as well as a tourniquet for blood supply stoppage in organ during surgery). The type of ischemia that leads to the restoration of blood flow, causes a special phenomenon, when restoring the blood supply of ischemic tissue and it leads also to quite expressed tissues’ damage than those that occur on the background of isolated ischemia. This phenomenon is called the syndrome of ischemia-reperfusion. Acute limb ischemia has such symptoms as pain, edema, loss of function and violation of nerve condition. But in complicated state it can cause damaging of the whole body
У статті проаналізовано літературні джерела щодо причин та особливостей розвитку синдрому ішемії-реперфузії, а також прояви патофізіологічних змін за умов впливу чинників зовнішнього середовища. Досліджено вплив лікувально-профілактичних заходів, направлених на зменшення обсягу ураження. Коли йдеться про живлення кожного органа, то мають на увазі приплив оксигенованої крові, що містить також і нутрієнти. Ішемія, будучи станом обмеження чи припинення кровопостачання, має численні причини – гострі та хронічні. Метою дослідження є систематизація причин і особливостей синдрому ішемії-реперфузії, а також прояви патофізіологічних змін під впливом факторів навколишнього середовища. Зміни, які викликає ішемія, можуть розвиватися десятиріччями (кардіоваскулярні та цереброваскулярні хвороби). А є і такі, що виникають на тлі порівняно короткого проміжку часу й пов’язані із раптовим припиненням кровопостачання (емболії, тромбоз, синдром довготривалого стискання та один із його різновидів – ускладнення, що виникають на тлі використання кровоспинного джгута, а також турнікета з метою припинення кровопостачання органа під час операції). Саме вид ішемії, який призводить до відновлення кровотоку, спричиняє особливий феномен, коли відновлення кровопостачання ішемізованої тканини призводить до ще сильнішого ушкодження тканин, ніж ті, що виникають на тлі ізольованої ішемії. Це явище отримало назву синдрому ішемії-реперфузії. Симптомами гострої ішемії кінцівки є біль, набряк, втрата функції та порушення стану нерва. Але в складних випадках це може призвести до ураження всього організму
Additional Access Points:
Hodovana, A. Yu.
Nicansah, Appiah

There are no free copies

Find similar
4.


    Бабінець, Л. С.
    Раціональний вибір комбінації антигіпертензивних препаратів при артеріальній гіпертензії з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок в амбулаторній практиці [Text] = Rational selection of combination of antihypertensive drugs in arterial hypertension with corrosive atherosclerosis of lower limbs / Л. С. Бабінець, В. В. Білочицька, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 42-46


Rubrics: Телмисартан

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Annotation: Проведено дослідження впливу комбінації антигіпертензивних препаратів на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки 96 хворих на артеріальну гіпертензію з атеросклеротичним ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок. Мета дослідження – вивчити вплив антигіпертензивних препаратів різних груп першої лінії на центральну, периферійну та внутрішньосерцеву гемодинаміку з метою вибору оптимальної комбінації цих препаратів для лікування хворих на артеріальну гіпертензію із ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок на етапі пер­винної медичної допомоги. Висновки. Порівняння впливу комбінацій карведилол+гідрохлортіазид, телмісартан+гідрохлортіазид і лізи­но­прил+амлодипін показало таке: 1) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів забезпечують стабільний і рівномірний гіпотензивний ефект протягом доби і мають коригуючий вплив на добовий профіль артеріального тиску, достовірно знижуючи середньодобовий, середньоденний і середньонічний систолічний і діастолічний артеріальний тиск, а також частоту серцевих скорочень; 2) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ, що поєднується із атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок, при гіперкінетичному або еукінетичному типі центральної гемодинаміки із превалюванням симпатичної нервової системи позитивно впливають на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки; 3) комбінацію антигіпертензивних препаратів лізиноприл+амлодипін слід вважати найбільш вдалою для лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок за впливом на досягнення цільового рівня артеріального тиску протягом 6 місяців, за сумарним впливом на парамет­ри загального і питомого периферійного судинного опору і рівень ремоделювання судин (за товщиною комплексу інтима-медіа); 4) позитивний вплив досліджених комбінацій антигіпертензивних препаратів на периферійну гемодинаміку дозволяє зменшити дозу судинорозширювальних препаратів, що застосовуються для лікування хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок
Introduction. The study of the effect of a combination of antihypertensive drugs on the main indicators of central and peripheral hemodynamics of 96 patients with arterial hypertension with atherosclerotic lesions of the peripheral arteries of the lower extremities has been conducted. The aim of the study – to learn the effect of antihypertensive drugs of different groups of the first line on central, peripheral and intracardiac hemodynamics in order to select the optimal combination of these drugs for the treatment of patients with arterial hypertension with peripheral arterial lesions in the lower limbs at the primary care stage. Conclusions. The comparative assessment of the effects of combinations of carvedilol+hydrochlorothiazide, telmisartan+hydrochlorothiazide and lisinopril+amlodipine stated: 1) These combinations of antihypertensive drugs provide a stable and uniform antihypertensive effect during the day and have a corrective effect on the daily blood pressure profile, significantly lowering the average daily, midday and middle systolic and diastolic blood pressure, as well as heart rate; 2) the indicated combinations of antihypertensive drugs in patients with hypertension, which is combined with atherosclerotic lesions of the major arteries of the lower extremities, with hyperkinetic or eukinetic type of central hemodynamics with the prevalence of the sympathetic nervous system positively affects the main indicators of central and peripheral hemodynamics; 3) the antihypertensive combination of lisinopril + amlodipine should be considered the most successful treatment for patients with arterial hypertension in combination with atherosclerotic lesions of the major arteries of the lower extremities for the effect on achievement of the target blood pressure level for 6 months, for the total effect on parameters of general and specific peripheral vascular resistance and the level of vascular remodeling (according to the thickness of the intima-media complex); 4) the positive effect of the studied combinations of antihypertensive drugs on peripheral hemodynamics may give the opportunity to reduce the dose of vasodilators used for the treatment of chronic arterial ischemia of the lower extremities
Additional Access Points:
Білочицька, В. В.
Коцаба, Ю. Я.

There are no free copies

Find similar
5.


   
    Патобіомеханічні порушення та методи корекції при первинному гонартрозі у пацієнтів похилого віку [Text] = Pathobiomechanical disorders and methods of correction in primary gonarthritis in the elderly / Т. Г. Бакалюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 47-52


MeSH-main:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Annotation: В осіб похилого та старечого віку проблема остеоартрозу (ОА) набуває особливого значення у зв’язку з супутніми захворюваннями та інволютивними змінами в організмі. Патологія колінних суглобів спричиняє зміни функціонування всього опорно-рухового апарату, в першу чергу хребта. Підбір для хворих на ОА реабілітаційних комплексних програм, які дозволять відновити статико-динамічні властивості кістково-м’язової системи, і будуть мати одночасно протизапальну, знеболювальну та антиспазмолітичну дію, залишається актуальним завданням. Все це спонукає до пошуку шляхів корекції патобіомеханічних порушень при проведенні реабілітації хворих на ОА колінних суглобів в похилому віці. Мета роботи – патогенетичне обґрунтування застосування реабілітаційного комплексу із включенням методик для корекції патобіомеханічних порушень у хворих на первинний гонартроз в похилому віці на амбулаторному етапі реабілітації. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 42 хворих на первинний гонартроз із неспецифічним больовим синдромом у поперековому відділі хребта, які знаходились на амбулаторному етапі реабілітації. Середній вік становив (65,13±0,31) р., тривалість захворювання – (9,24±0,42) р. Пацієнти були поділені на 2 групи, реабілітаційні комплекси відрізнялись за методиками застосування об’ємного пневмопресингу. Результати. Встановлено достовірне (р0,05) зменшення больового синдрому як у суглобі, так і в поперековому відділі хребта, покращення функціональної активності, тонусу м’язів та фізичної працездатності при застосуванні запропонованого реабілітаційного комплексу із корекцією патобіомеханічних порушень. Висновки. На основі отриманих результатів запропоновано диференційований підхід до призначення реабілітаційних заходів у хворих на первинний гонартроз залежно від патобіомеханічних порушень. За допомогою комбінованої методики застосування об’ємного пневмопресингу локально на колінні суглоби та на м’язи спини усуваються зміни в м’язовому апараті колінних суглобів та хребта
In the elderly, the problem of osteoarthritis (OA) becomes very important in connection with concomitant diseases and involutive changes in the body. Pathology of knee joints causes changes in the functioning of the entire musculoskeletal system, primarily the spine. Selection for patients with OA rehabilitation complex programs that will restore the static-dynamic properties of the bone and muscular system, and will have both anti-inflammatory, analgesic and anti-spasmolytic action remains an urgent task. All this is a motive for finding ways to correct pathobiomechanical disorders during rehabilitation of patients with OA knee joints in the elderly. The aim of the study – pathogenetic substantiation of the application of the rehabilitation complex with the inclusion of techniques for correction of pathobiomechanical disorders in patients with primary gonarthritis in the elderly at the outpatient stage of rehabilitation. Material and Methods. The study involved 42 patients with primary gonarthrosis with non-specific pain syndrome in the lumbar spine, who were in the outpatient stage of rehabilitation. The average age was (65.13±0.31) years, the duration of the disease (9.24±0.42) years. Patients were divided into 2 groups, rehabilitation complexes differed in me­thods of using volumetric pneumopressing. Results and Discussion. Reliable (p 0.05) reduction of pain syndrome both in the joint and in the lumbar spine, improvement of functional activity, tone of muscles and physical capacity when using the proposed rehabilitation complex with correction of pathobiomechanical disorders was established. Conclusions. On the basis of the obtained results, a differentiated approach is proposed for the appointment of rehabilitation measures in patients with primary gonarthrosis depending on pathobiomechanical disorders. With the help of the combined method of using volumetric pneumopressing locally on the knee joints and on the back muscles are eliminated changes in the muscular system of the knee joints and the spine
Additional Access Points:
Бакалюк, Т. Г.
Мисула, І. Р.
Стельмах, Г. О.
Завіднюк, Ю. В.
Максів, Х. Я.
Жеворонко, Н. Б.

There are no free copies

Find similar
6.


   
    Сучасні аспекти реабілітації дітей із spina bifida [Text] = Modern aspects to rehabilitation of children with spina bifida / О. Р. Боярчук [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 53-57


MeSH-main:
СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ -- SPINAL DYSRAPHISM
ДЕТИ -- CHILD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Annotation: Спинномозкова грижа є однією з найпоширеніших вроджених вад, що полягає у поєднаному ураженні органів і систем та спричиняє ранню постійну недієздатність і навіть смерть. Лікування та реабілітація дітей зі Spina bifida є складним та довготривалим процесом, що потребує залучення та співпраці лікарів різних спеціальностей. Метою нашої роботи було проаналізувати літературні дані щодо сучасних можливостей покращення якості життя дітей з розщілиною хребта. До найпоширеніших проблем у дітей з цією патологією належать обмеження чи повна відсутність рухливості, зниження шкірної чутливості та утворення ран і пролежнів, розвиток гідроцефалії, нейрогенні розлади сечового міхура та кишечника, що часто супроводжуються нетриманням сечі та випорожнень; у тяжких випадках спостерігаються когнітивні розлади. Обмеження чи відсутність фізичної активності призводить до ожиріння і пов’язаних із ним ускладнень. Забезпечення здатності самостійно пересуватися та покращення фізичної активності знижує ризик ожиріння та поліпшує соціальні контакти й якість життя. Реабілітація нейрогенних розладів сечового міхура забезпечується чистою періодичною катетеризацією, проведенням лікувальної фізкультури та фізіотерапії. Вправи лікувальної фізкультури спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна. Різновид фізіотерапії залежить від виду нейрогенного сечового міхура. Одним і з ефективних методів корекції розладів сечовипускання є метод біологічного зворотного зв’язку. Він у досить простий спосіб дозволяє навчити дитину координувати роботу м’язів тазового дна. Висновок. Реабілітація дітей із spina bifida є довготривалою і багатоцільовою роботою, яка у значній мірі залежить від стану дитини та потребує мультидисциплінарного ведення. Об’єднання зусиль лікарів та батьків, використання сучасних методів реабілітації можуть покращити якість життя дітей із spina bifida
Spina bifida is one of the most common congenital malformations, which involves a combination of lesions of organs and systems and causes early permanent disability and even death. The treatment and rehabilitation of children with spina bifida is a complex and long-term process that requires the involvement and collaboration of doctors of various specialties. The aim of the work – to analyze literary data on the current possibilities of improving the quality of life of children with spina bifida. One of the most common problems in these children is a limitation or complete lack of mobility, reduced skin sensitivity and the formation of wounds and bedsores, the development of hydrocephalus, neurogenic disorders of the bladder and bowel, often accompanied by incontinence. In severe cases, cognitive impairment is observed. Limitation or lack of physical activity leads to obesity and complications associated with it. The ability to move independently and improve physical activity reduces the risk of obesity and improves social contact and quality of life. Rehabilitation of neurogenic bladder disorders is provided by clean intermittent catheterization, physical therapy and physiotherapy. Physical therapy exercises are aimed at strengthening the pelvic floor muscles. The type of physiotherapy depends on the type of neurogenic bladder. One of the effective methods of correction of urinary disorders is the biological feedback method. It could teach a child to coordinate the work of pelvic floor muscles. Conclusions. The rehabilitation of children with spina bifida is a long-term and multifunctional work, which depends on the child’s condition and requires multidisciplinary care. Combining the efforts of doctors and parents, the use of new rehabilitation methods can improve the quality of life of children with spina bifida
Additional Access Points:
Боярчук, О. Р.
Глушко, К. Т.
Свірська, Н. М.
КовальовВ. В.
Шило, О. Р.

There are no free copies

Find similar
7.


   
    Психопатологічна феноменологія депресивних розладів з урахуванням фактора міграції [Text] = Psychopathological phenomenology of depressive disordeds in emigrants and re-emigrants / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 58-63


MeSH-main:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЧЕЛОВЕКА МИГРАЦИЯ -- HUMAN MIGRATION
Annotation: Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продов­ження роботи за кордоном у зв’язку із психічним захворюванням – у емігрантів
The current political and economic situation in Ukraine is due to the fact that the phenomena of emigration and re-immigration are one of the most urgent issues of state and social issues. According to the International Organization for Migration, as of 2011, the number of Ukrainian emigrants was about 6.5 million people (14.4 % of the permanent population). The aim of the study – to learn the syndromological features of depressive disorders in emigrants and re-emigrants. Material and Methods. 98 emigrants, 95 re-emigrants and 98 non-emigrants, patients with depressive, psychogenic, endogenous and organic disorders were clinically examined. Results. Re-emigrants were more affected by typical affective syndromes – aphastic and depressive, and emigrants – with atypical affective syndromes, in particular, anxiety-depressive and agitation, which can be explained by the influence of objective socio-psychological factors, as well as intrapsychic transformation of topical stress-inducing stimuli, with emigration and re-emigration. Conclusions. 1. The factor of emigration and re-emigration affects the psycho-emotional sphere of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders of various genesis, as evidenced by the features revealed by us in the process of psychopathological symptomatology research. 2. Patients with psychogenic depressive disorders are most susceptible to the effects of emigration compared to patients with endogenous and organic depressions. 3. The contingent of emigrants and re-emigrants has significantly more pronounced signs of somatization, obsessive compulsive disorder and anxiety, somewhat higher components of hostility and phobic anxiety. 4. The most pronounced indicators that characterize the depressive and asthenic tendencies of the re-emigrants were the signs of depression and interpersonal sensitivity, as well as the index of severity of distress. In our opinion, the causes of these differences are the influence of the objective frustration factor in the group of re-immigrants and anxiety concerns about the possibility of continuing work abroad in connection with mental illness – in emigrants
Additional Access Points:
Венгер, О. П.
Смашна, О. Є.
Мисула, Ю. І.
Білоус, В. С.
Сас, Л. М.
Люта, О. О.
Несторович, Я. М.
Гусєва, Т. П.

There are no free copies

Find similar
8.


   
    Основні психопатологічні прояви продромального періоду психозу [Text] = Main psychopathological manifestations in the prodromal period of psychosis / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 64-69


MeSH-main:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Annotation: Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів в якості основної стратегії лікування психозів загалом і шизофренії зокрема пропонують раннє виявлення цієї патології та своєчасне медичне втручання. Особливе значення надається ранньому втручанню у продромальному періоді психозу. Мета дослідження – вивчення психопатологічних закономірностей розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу. У процесі виконання дослідження були обстежені 137 пацієнтів з першим психотичним епізодом. Результати. Найважливішими діагностичними ознаками продромального періоду психозу (ППП) у хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) є стереотипне мислення, соціальна ізоляція, дезорганізаційні розлади мислення, пасивно-апатична соціальна відстороненість, підозріливість. Найінформативнішими продромальними симптомами ГП у хворих на ПШ є концептуальна дезорганізація мислення, хмерне мислення, соціальна ізоляція або усамітнення, підозріливість / персекуторні ідеї, зниження вираженості емоцій. Висновки. Отримані дані дозволяють прогнозувати у пацієнтів з гострим поліморфним психотичним розладом (ГППР) меншу прогредієнтність психотичного розладу, його більш сприятливий перебіг і кращий вихід
The World Psychiatric Association and the European Association of Psychiatrists, as the main strategy for the treatment of psychosis in general and schizophrenia in particular, offer early detection of this pathology and timely medical intervention. Particular importance is given to early intervention in the prodromal period of psychosis. The aim of the study – to learn the psychopathological patterns of the development of the prodromal stage of psychosis to identify the risk factors for the formation of psychosis. In the course of the study, 137 patients with the first psychotic episode were screened. Results. The most important diagnostic features of the prodromal period of psychosis (PPP) in patients with paranoid schizophrenia are: stereotyped thinking, social isolation, disorganization thinking disorders, passive-apathy social isolation, suspicion. The most informative prodromal symptoms of acute psychosis in patients with acute polymorphic psychotic disorder are: conceptual disorganization of thinking, bizzare thinking, social isolation, suspicion / persecutory ideas, diminished expression of emotions. Conclusions. The obtained data allows to predict in patients with acute polymorphic psychotic disorder (APPP) less progressivity of psychotic disorder, its more favorable course and the best way out
Additional Access Points:
Венгер, О. П.
Смашна, О. Є.
Несторович, Я. М.
Мисула, Ю. І.
Сас, Л. М.
Білоус, В. С.
Люта, О. О.
Гусєва, Т. П.

There are no free copies

Find similar
9.


   
    Вплив фізичної реабілітації на якість життя хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Text] = Influence of the conducted physical rehabilitation on quality of life in patients with copd / І. М. Григус [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 70-74


MeSH-main:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Annotation: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посідає провідне місце серед основних причин смертності й інвалідності в більшості країн світу і зумовлює значні економічні витрати на лікування та реабілітацію хворих. Проблема ХОЗЛ набула не лише медичного, а й соціально-економічного значення, оскільки захворювання впливає не тільки на життя пацієнта, порушуючи його працездатність та знижуючи якість життя, а й на членів його родини. Мета роботи – вивчити ефективність впливу запропонованої методики фізичної реабілітації на якість життя хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 78 хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості, які методом рандомізації були поділені на дві групи. Хворі контрольної групи отримували лікування та реабілітацію за загальноприйнятою методикою, а хворі основної групи – лікування за тим самим протоколом і реабілітацію за запропонованою методикою. Результати. Застосування стандартного лікування та фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості приводить до суттєвого підвищення якості життя. За результатами фізичної реабілітації в основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями після і до реабілітації. Після застосування запропонованої програми фізичної реабілітації для кожного хворого ОГ на ХОЗЛ ми спостерігали підвищення загальної якості життя та стану здоров’я за рахунок збільшення показників у проблемних субсферах. Висновки. Застосування фізичної реабілітації дозволяє значно поліпшити якість життя хворих, істотно впливаючи на психоемоційну сферу. Достовірне (р0,05) підвищення загальної якості життя і стану здоров’я хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості жіночої статі основної групи відбулося за всіма сферами і субсферами якості життя, за винятком духовної
Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of the leading causes of death and disability in most countries of the world and causes significant economic costs for the treatment and rehabilitation of patients. The problem of COPD has acquired not only medical, but also socio-economic importance, since the disease affects not only the patient’s life, disrupting his working capacity and reducing the quality of life, but also his family members. The aim of the work – to study the effectiveness of the influence of the proposed method of physical rehabilitation on the quality of life of patients with moderate COPD. Material and Methods. The study involved 78 patients with COPD of moderate severity, which were divided into two groups by randomization. Patients of the control group were treated and rehabilitated according to the generally accepted method, and patients of the main group received treatment according to the same protocol and rehabilitation according to the proposed method. Results. The use of standard treatment and physical rehabilitation in patients with moderate COPD leads to a significant improvement in the quality of life. According to the results of physical rehabilitation in the main group, there is a statistically significantly greater growth dynamics of the difference between the values after and before rehabilitation. After the application of the proposed physical rehabilitation program for each patient with COPD, we observed an increase in the overall quality of life and health due to an increase in indicators in problem subspheres. Conclusions. The use of physical rehabilitation can significantly improve the quality of life of patients, significantly affecting the psycho-emotional sphere. A significant (p0.05) increase in the overall quality of life and the state of health of patients with COPD of moderate severity of the female sex of the main group occurred in all spheres and the subsphere of the quality of life, except for the spiritual
Additional Access Points:
Григус, І. М.
Нестерчук, Н. Є.
Ногас, А. О.
Примачок, Л. Л.
Захарченко, І. В.

There are no free copies

Find similar
10.


    Грушко, В. В.
    Порівняльна характеристика результатів використання адеметіоніну і його віддалених ефектів на показники клітинного імунітету у спортсменів високої професійної майстерності і у хворих на хронічний гепатит С [Text] = Comparative characteristics of the results of using ademetionine and its remote effects on cellular immunity parameters in highly skilled athletes and in patients with chronic hepatitis C / В. В. Грушко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 75-80


Rubrics: Адеметионин

MeSH-main:
ГЕПАТИТ C -- HEPATITIS C
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
Annotation: У спортсменів високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень спостерігаються статистично достовірні зміни з боку клітинного імунітету, які багато в чому нагадують аналогічні зміни при хронічному гепатиті С. Прийом спортсменами адеметіоніну у відновний період приводив до нормалізації показників клітинного імунітету, які залишалися стабільними у віддалений період. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз субпопуляцій лімфоцитів у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень і у хворих на хронічний гепатит С і визначити вплив гепатопротектора адеметіоніну на показники клітинного імунітетту в обох групах. Матеріал і методи. Було обстежено 38 практично здорових осіб, 34 спортсмени-біатлоністи високої про­фесійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень і 40 хворих на хронічний гепатит С. Оцінювали показники клітинного імунітету: Т-лімфоцити (CD3+, CD19-), Т-хелпери/Т-індуктори (CD4+, CD8-), Т-супре­сори/Т-цитотоксичні клітини (CD4-, CD8+), імунорегуляторний індекс, цитотоксичні клітини (CD3+, CD56+), NK-клітини (CD3-, CD56+), В-лімфоцити (CD3-, CD19+), моноцити (CD14), загальний лейкоцитарний антиген (ЗЛА, CD45). Методи діагностики: проточна цитофлуориметрія. Результати. Визначені показники клітинного імунітету, які змінюються у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень; показаний позитивний вплив адеметіоніну на нормалізацію імунного статусу спортсменів під час його прийому і у віддалений період. При хронічному гепатиті С під час прийому адеметіоніну також спостерігали нормалізацію показників клітинного імунітету, але вона була нетривалою і зникала після відміни гепатопротектора. Висновки. Адеметіонін позитивно впливає на показники клітинного імунітету як у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень, так і у хворих на хронічний гепатит С, але в останніх нормалізація була нетривалою
Athletes of high professional skill at the height of maximum physical activity observed statistically significant changes in cellular immunity, which in many respects resemble similar changes in chronic hepatitis C. Admission of ademetionine by athletes during the recovery period led to normalization of cellular immunity indicators, which remained stable in the long-term period. The aim of the study – to conduct a comparative analysis of lymphocyte subpopulations in athletes of high professional skills during the period of maximum physical exertion and in patients with chronic hepatitis and the effect of ademetionin hepatoprotector on the cellular immunity indices in both groups. Materials and Methods. 38 practically healthy individuals, 34 athletes-biathlete of high professional skills at the height of maximum physical exertion and 40 patients with chronic hepatitis C were examined. The cellular immunity parameters were evaluated: T-lymphocytes (CD3+, CD19-), T-helper / T-inducers (CD4+, CD8-), T-suppressors / T-cytotoxic cells (CD4-, CD8+), immunoregulatory index, cytotoxic cells (CD3+, CD56+), NK cells (CD3-, CD56+), B-lymphocytes (CD3-, CD19+), monocytes (CD14), common leukocyte antigen (OLA, CD45). Diagnostic methods: flow cytofluorimetry. Results and Discussion. The indicators of cellular immunity, which vary in athletes of high professional skill during the period of maximum physical exertion, are determined, and the positive effect of ademetionine on the normalization of athletes’ immune status during its administration and in the long-term period is shown. In chronic hepatitis C, normalization of cellular immunity parameters was also observed while taking ademetionine, but it was short and disappeared after the withdrawal of the hepatoprotector. Conclusons. Ademethionine has a positive effect on cellular immunity, both in athletes of high professional skill during the period of maximum physical exertion and in patients with chronic hepatitis C, but in the latter normalization was short-lived
There are no free copies

Find similar
11.


   
    Залежність складових компонентів маси тіла від функціонального стану автономної регуляції у здорових осіб чоловічої статі молодого віку [Text] = Dependence of constituent compositions of the body weight from the functional state of autonomous regulation in healthy mandators of young age / О. П. Кентеш [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 81-88


MeSH-main:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
МУЖЧИНЫ -- MEN
Annotation: Зрушення, які виникають у діяльності ефекторів, пов’язані, насамперед, з характеристиками функціонального стану автономної нервової системи (парасимпатикотонічна або симпатикотонічна її спрямованість). На наш погляд, зміну вегетативного забезпечення необхідно розглядати як донозологічний критерій соматичного неблагополуччя. Саме тому незбалансованість регуляторних систем може бути пусковим механізмом розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, яке є найбільш вірогідним предиктором серцево-судинних захворювань. Однак на сьогоднішній день немає чітких даних щодо взаємозв’язку між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом загального жиру (ВЗЖ), вмістом вісцерального жиру (ВВЖ), вмістом безжирової маси (ВБМ) з показниками АНС. Мета – дослідити залежності та встановити взаємозв’язки між функціональними показниками стану АНС та складовими компонентами маси тіла у групах практично здорових осіб чоловічої статі з різним функціональним станом автономної регуляції. Матеріал і методи. В дослідженні взяв участь 31 чоловік віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників компонентного складу проводилося з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан АНС визначали за допомогою аналізу ритмограми варіабельності серцевого ритму (ВСР) у фоновому записі (тривалістю 5 хв). Реєстрацію ритмограми проводили за допомогою комп’ютерного апаратного комплексу «КАРДІОЛАБ» (ХАИ-МЕДИКА, Україна). Результати були статистично опрацьовані за допомогою програми Minitab 17. Результати. Виявлено, що у осіб чоловічої статі з різним характером вихідного тонусу регуляції АНС статистично значимо відрізняються показники складових компонентів маси тіла, а саме ІМТ, ВЗЖ, ВВЖ та ВБМ. При оцінці результатів кореляційного аналізу було виявлено, що ІМТ має статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок з ПАРС та IS. Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено, що дисбаланс автономної нервової системи, для якого характерне зниження загальної варіабельності серцевого ритму з переважанням центральних нейрогуморальних впливів та надмірне підвищення впливу однієї з ланок АНС призводить до порушення обміну речовин з наступним виникненням надлишкової маси тіла та ожиріння й ряду небажаних станів
The different alterations in body function are primary due to the functional state of the autonomic nervous system (ANS) (parasympathetic or sympathetic tone). In our opinion, the change in function of ANS should be considering as the predictor of the somatic dysfunction. As a result, the imbalance of the regulatory systems could launch the mechanism of gaining weight. Stem from this, it could lead to the cardiovascular diseases. However, there is no complete data about relationship between body mass index (BMI), fat mass (FM), fat-free mass (FFM) with indices of ANS. The aim – to reveal the relationship between the indices of the ANS and body composition in groups of young, healthy men with different functional condition of ANS. Material and Methods. The subject of this study were 31 young men with age from 18 to 25. The weight and the indices of body composition were measured by body-analizator Tanita BC-601. The functional state of the ANS was measured by “CARDIOLAB”. The data was analyzed by program Minitab 17. Results. The results show the statistical difference in body composition (BMI, FM, FFM) among groups of men with different character of initial tone of the ANS. Moreover, the BMI had a significant positive correlation with PARS and IS. Conclusions. The findings of this study suggest that the imbalance of the ANS, which is characterized by decreasing of heart rate variability with the predominance of central neurohumoral influence and excessive increase in the exposure of one of the links of the ANS, leads to metabolic disorders, followed by excess body weight and obesity
Additional Access Points:
Кентеш, О. П.
Немеш, М. І.
Паламарчук, О. С.
Костенчак-Свистак, О. Є.
Фекета, В. П.

There are no free copies

Find similar
12.


   
    Варіанти перебігу хламідійної інфекції у практиці лікарів різних спеціальностей [Text] = The variants of chlamydia infection in the practice of doctors of differents specialties / С. І. Климнюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 89-93


MeSH-main:
ХЛАМИДИИ -- CHLAMYDIA
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
Annotation: Актуальність проблеми хламідіозів на сьогодні надзвичайно велика – у зв’язку зі значним поширенням хвороби та різноманітністю клінічних проявів. Хламідії спричиняють полісистемні та поліорганні ураження, що знаходить відображення у відповідних діагнозах. За клініко-епідеміологічними характеристиками проблема хламідіозів знаходиться у зоні професійних інтересів інфекціоністів, урологів, окулістів, акушерів-гінекологів, ревматологів. Необізнаність про них (особливо щодо атипових форм) не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, призводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, відсутності адекватного лікування. Метою нашого дослідження було дослідити частоту виникнення атипових форм хламідіозу у пацієнтів, що звертаються до лікарів різних спеціальностей. Матеріал і методи. Нами обстежено 17 пацієнтів із синдромом Рейтера хламідійного ґенезу, чоловіків було 15, жінок – 2, що збігається з даними літератури. Основним методом верифікації діагнозу був імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення специфічних IgM і G. Результати. Хворі, що були включені у дослідження, зі скаргами зверталися до різних спеціалістів (ревматолога, інфекціоніста, уролога, гінеколога, офтальмолога і сімейного лікаря). Найчастіше було діагностовано урет­рит, дизуричні розлади, реактивний артрит, кератокон’юнктивіт, увеїт, кератит. Проте синдром Рейтера при першій консультації було встановлено лише 5 пацієнтам (29,41 %), що свідчить про низьку настороженість щодо цього захворювання і вибір помилкової тактики лікування, яка не враховує етіологічну першопричину виникнення цього синдрому. Синдром Рейтера при другому зверненні було виявлено у 7 хворих (41,78 %), а решті хворих (29,41 %) діагноз було встановлено лише після консультації із суміжними спеціалістами. Висновки. Отже, сидром Рейтера на сьогоднішній день є поширеним захворюванням, що трапляється у практиці різних спеціалістів. Цей синдром потребує подальшого вивчення для полегшення верифікації діагнозу і вибору правильної тактики лікування, що враховує етіологічну причину розвитку даного захворювання та чутливість збудника до сучасних антибактеріальних засобів, що і буде метою наших подальших досліджень
The urgency of the chlamydiaes problem is extremely high today due to the widespread of the disease and the clinical manifestations diversity. Chlamydia causes polysystem and multiorgan lesions, which are reflected in the corresponding diagnoses. According to its clinical and epidemiological characteristics, the problem of chlamydia is located in the zone of occupational interests of infectious disease, urologists, ophthalmologists, gynecologists, and rheumatologists, as well as the lack of knowledge about them (especially with regard to atypical forms), not only the primary care physicians, but also specialists of other specialties, leads until untimely diagnosis and verification of the diagnosis and the lack of adequate treatment. The problem of chlamydia today remains extremely relevant, many questions regarding the etiology, pathogenesis, clinical symptoms and treatment of this disease are underdeveloped and require further research. The aim of our study was to investigate the incidence of atypical forms of chlamydia in patients who seek medical doctors of various specialties. Material and Methods. We examined 17 patients with Reuters Chlamydial Genesis syndrome. The main method for verifying the diagnosis was ELISA for the detection of specific Ig M and Ig G. Male were 15, female – 2, which coincides with the literature. Patients who were included in the study with complaints turned to various specialists (rheumatologist, infectious disease, urologist, gynecologist, ophthalmologist and family doctor). Often, urethritis, dysuric disorders, reagent arthritis, keratoconjunctivitis, uveitis, and keratitis were diagnosed. However, Reiter’s syndrome at the first consultation was presented to only 5 patients (29.41 %), indicating low alertness for this disease and the choice of false treatment tactics that does not take into account the etiological root cause of this syndrome. Reiter’s syndrome at the second treatment was detected in 7 patients (41.78 %). The rest of the patients (29.41 %) were exposed only after consulting with related specialists. Conclusions. Reiter’s syndrom today is a common disease that occurs in the practice of various specialists. This syndrome requires further study to facilitate verification of the diagnosis and the choice of the correct treatment tactics that takes into account the etiological cause of the development of this disease and the sensitivity of the pathogen to modern antibacterial agents, which will be the purpose of our further research
Additional Access Points:
Климнюк, С. І.
Борак, В. П.
Романюк, Л. Б.
Кравець, Н. Я.
Борак, В. Т.
Ткачук, Н. І.
Малярчук, Г. Р.
Олійник, Н. М.
Галабіцька, І. М.

There are no free copies

Find similar
13.


    Кулик, О. В.
    Кінезіологічні показники діагностики та критерії відновлення фізичної повноцінності в динаміці відновлення свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми у пацієнтів з неусвідомленою руховою активністю [Text] = Kinesiological indicators of the diagnostics and criteria for the restoration of physical fullness in the dynamics of the recovery of consciousness after heavy craniocerebral injury in patients with unconsciously motor activity / О. В. Кулик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 94-108


MeSH-main:
КОМА ПОСЛЕ ЧЕРЕПНОМОЗГОВОЙ ТРАВМЫ -- COMA, POST-HEAD INJURY
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS
Annotation: Посттравматичні посткоматозні стани тривалого розладу свідомості – це група синдромів, які характеризують порушення свідомості і, водночас, стадійність її відновлення після гострої тривалої церебральної коми, що виникла внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми. До групи цих синдромів належать посткоматозні синдроми пригніченої свідомості, синдроми реінтеграції свідомості, перехідні синдроми та синдроми ясної свідомості. Мета дослідження – обґрунтувати та розробити систему медичної (фізичної) ранньої реабілітації хворих з посткоматозними порушеннями свідомості внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми, визначити предиктори неврологічного (рухового) дефіциту та високінформативні прогностичні індекси відновлення свідомості. Матеріал і методи. У дослідження було включено 220 хворих із травматичними посткоматозними розладами свідомості, які обстежувалися і проходили курси нейрореабілітаційного лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України» та в ТОВ «Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус» з січня 2007 по липень 2018 року включно. Результати. Доведено пряму кореляційну залежність відновлення тонких координаторно-локомоторних актів з рівнем «якості» свідомості. Тетрапарези на стадії синдромів пригніченої свідомості неодмінно призводили до виражених рухових дисфункцій у всіх кінцівках, які у повній мірі зберігалися до синдрому ясної свідомості. При цьому у всіх без винятку пацієнтів виявлено різні за проявом приховані, значимі кінезіологічні розлади, тоді як клініко-неврологічний статус вважали прийнятним. Латентний перебіг даного роду порушень був притаманний пацієнтам з перехідними синдромами і синдромами ясної свідомості, що зумовлено необхідністю продов­жити комплекс відновного лікування. Висновки. Проведення кінезіологічного обстеження досліджуваних пацієнтів за розробленими сценаріями КО дозволило диференційовано використати та оптимізувати методи кінезіологічного тестування залежно від вихідних фізичних можливостей хворих, які визначалися посткоматозними порушеннями свідомості в динаміці травматичної хвороби
Post-traumatic post-comatose states of a long-term disorder of consciousness are a group of syndromes that characterize the impairment of consciousness and at the same time the staging of its recovery after an acute long-term cerebral coma resulting from severe brain injury. The group of these syndromes include post-comatose syndromes of repressed consciousness, consciousness reintegration syndromes, transient syndromes and syndromes of clear consciousness. The aim of the study – to substantiate and develop a system of medical (physical) early rehabilitation of patients with post-comatose disorders of consciousness due to severe traumatic brain injury, to determine the predictors of neurological (motor) deficiency and highly informative prognostic indices of recovery of consciousness. Material and Methods. The study included 220 patients with traumatic post-comatose disorders of consciousness who were examined and underwent courses of neurorehabilitation treatment in the state institution “Institute of Neurosurgery named after academician A. P. Romodanov of the Academy of Medical Sciences of Ukraine” and Nodus Scientific and Practical Center from January 2007 till July 2018. Results. It was proved a direct correlation dependence of the recovery of fine coordinator-locomotor acts with the level of "quality" of consciousness. Tetraparesis at the stage of depressed consciousness syndromes necessarily led to a pronounced motor dysfunction of all the extremities, which were fully preserved until the syndrome of clear consciousness. Moreover, in all patients, without exception, hidden, significant, kinesiological disorders of varying manifestations were revealed, while the clinical and neurological status was considered acceptable. The latent course of this kind of disorders was inherent in patients with transitional syndromes and syndromes of clear consciousness, which is due to the need to continue the complex rehabilitation treatment. Conclusions. Conducting a kinesiological examination of the studied patients according to the developed KO scenarios made it possible to differentiate and optimize the methods of kinesiological testing, depending on the initial capabilities of the patients, which were determined by post-comatose abnormalities in the dynamics of the traumatic disease
There are no free copies

Find similar
14.


   
    Взаємозв’язок показників компонентного складу тіла з функціональним станом серцево-судинної системи у жінок молодого віку залежно від типу гемодинаміки [Text] = Interaction of indicators of the component composition of the body with the functional status of the csrdiovascular system in young age women depending on the type of hemodynamics / М. І. Немеш [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 109-114


MeSH-main:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Annotation: На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функ­ціо­нальних можливостях ССС
Nowadays, the measurement of body composition gives us ability to assess the physical condition of the human’s body. Thuswise, we could suppose about the functional abilities of the body. The aim – according to the gender difference in body composition, we presume that it should be different connection between indices of body composition and cardio-vascular system. Material and Methods. The subject of this study were 41 young women aged from 18 to 25. The weight, BMI and the indices of body composition were measured by body-analizator Tanita BC-601. The function of cardiovascular system was measured using medical device ‘REOKOM’. The women were divided into groups according to the criteria of type of the hemodynamic. As a result, 24 women had eykinetic type of the hemodynamic (I group) and 17 women had hypokinetic type of the hemodynamic (II group). Results. Firstly, the results show that there was the significant correlation between indices of visceral fat and cardiac output (CO). Secondly, the indices of fat mass (FM) and fat-free mass (FFM) had the significant correlation with the CO in the second group. Conclusions. The findings of this study suggest that in comparison with the man’s body, the increased amount of the fat mass in the woman’s body has a greater influence on its metabolic processes. Moreover, it influences on the functional condition of the cardiovascular system. That is why, the woman’s physical activity should be based on the body composition and functional condition of the cardio-vascular system
Additional Access Points:
Немеш, М. І.
Кентеш, О. П.
Паламарчук, О. С.
Костенчак-Свистак, О. Є.
Фекета, В. П.

There are no free copies

Find similar
15.


    П’ятночка, В. І.
    Порівняльна морфометрична оцінка процесів регенерації тканин передньої черевної стінки після імплантації різних типів поліпропіленових сіток в експерименті [Text] = Comparative morphometric assessment of regeneration processes of the anterior abdominal wall tissues after implantation of various types of polypropylene meshes in the experiment / В. І. П’ятночка, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 115-122


MeSH-main:
ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- PROSTHESIS IMPLANTATION
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
Annotation: Широке впровадження в хірургічну практику сучасних алопластичних матеріалів суттєво покращило результати хірургічного лікування хворих на вентральну та післяопераційну вентральну грижі. Проте імплантація синтетичного матеріалу в тканини передньої черевної стінки супроводжується різними місцевими реакціями, особливо при використанні «важких» сіток, що часто призводить до розвитку ускладнень. Необхідність аналізу отриманих результатів зумовлює актуальність даного дослідження. Мета роботи – провести морфометричну оцінку змін артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких» та «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною. Матеріал і методи. Морфометричний аналіз артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких», «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною, за допомогою світлооптичного дослідження мікропрепаратів. Експерименти виконані на 18 статевозрілих свинях-самцях в’єтнамської породи, які були поділені на 6 груп. Результати. Виміри, проведені в групі інтактних тварин, показали, що зовнішній діаметр артерій дрібного калібру дорівнював (35,80±0,24) мкм, внутрішній – (12,60±0,15) мкм, товщина медії – (10,50±0,09) мкм, індекс Керногана (відношення площі просвіту до всієї площі судини) становив (12,40±0,12) %. Висота ендотеліоцитів цих судин досягала (6,20±0,03) мкм, діаметр їх ядер – (2,98±0,02) мкм. Ядерно-цитоплазматичні відношення у досліджуваних клітинах дорівнювали (0,230±0,003). На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки товщина медії судин дорівнювала (10,90±0,12) мкм. Цей морфометричний параметр на 3,8 % перевищував аналогічний контрольний і статистично достовірно (p0,05) від нього відрізнявся. При імплантації «легкої» сітки в комбінації з PRF мембраною відбувалися зміни відносного об’єму пошкоджених ендотеліоцитів у артеріях дрібного калібру. У 1-й групі спостережень вказаний морфометричний параметр дорівнював (2,40±0,03) %, а у 4-й – (2,60±0,09) %. Морфометричні параметри артерій дрібного калібру при імплантації «важкої» сітки були такими: зовнішнішній діаметр вказаних судин збільшився всього на 0,22 %, а внутрішній діаметр майже не змінився і дорівнював (12,70±0,18) мкм. Товщина медії артерій дрібного калібру передньої черевної стінки виявилася збільшеною і досягала (10,92±0,15) мкм. Цей морфометричний параметр статистично достовірно (p0,05) відрізнявся від аналогічного контрольного – (10,50±0,09) мкм. Виявлена різниця між наведеними морфометричними параметрами дорівнювала 4,0 %. Висновки. У результаті морфометричних вимірювань артерій дрібного калібру встановлено, що імплантація «легкої» сітки, порівняно із «важкою», у віддаленому періоді експерименту призводила до вираженішого ремо­делювання досліджуваних судин, що підтверджувалося відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, який, відповідно, дорівнював (4,10±0,05) % та (4,90±0,05) %. Використання для імплантації «легкої» сітки з PRF мембраною приводило до найменш вираженішої структурної перебудови артерій
The widespread introduction of modern alloplastic materials into the surgical practice has significantly improved the results of surgical treatment of patients with ventral and postoperative ventral hernia. However, the implantation of synthetic material in the tissue of the anterior abdominal wall is accompanied by different local reactions, especially when using "heavy" meshes, which often leads to the development of complications. Analysis of the results determines the relevance of this study. The aim of the study – to conduct a morphometric assessment of changes in the arteries of the muscular aponeurotic layer after implantation of "heavy" and "light" polypropylene meshes and "light" in combination with a PRF membrane. Materials and Methods. Morphometric analysis of the arteries of the musculo-aponeurotic layer after the implantation of "heavy", "light" polypropylene meshes and "light" in combination with the PRF membrane in a light-optical study of microscopic preparations. The experiments were performed on 18 mature male pigs of the Vietnamese breed, which were divided into 6 groups. Results and its Discussion. The measurements in the group of intact animals showed that the outer diameter of the arteries of small caliber is (35.80±0.24) μm, the internal diameter is (12.60±0.15) μm, the thickness of the media is (10.50±0.09 ) μm, the Kernogan index (the ratio of the lumen area to the entire area of ​​the vessel) is equal to (12.40±0.12) %. The height of the endotheliocytes of these vessels reached (6.20±0.03) μm, the diameter of their nuclei – (2.98±0.02) μm. Nuclear-cytoplasmic relations in the studied cells were – (0.230±0.003). On the 28th day of the experiment under conditions of implantation of a light mesh, the thickness of the media vessels is equal to (10.90±0.12) μm. This morpho­metric parameter was 3.8 % higher than the same control and statistically significantly (p 0.05) control and was statis­tically significantly (p 0.05) different from it. During the implantation of the “light” mesh in combination with the PRF membrane, changes in the relative volume of damaged endothelial cells in the arteries of small caliber were noted. In the group 1 of observations, the indicated morphometric parameter is (2.40±0.03) %, and in the group 4 (2.60±0.09) %. Morphometric parameters of small-caliber arteries during the implantation of a “heavy” mesh showed an increase in the backward diameter of these vessels by only 0.22 %, and the internal diameter was almost unchanged and equal to (12.70±0.18) μm. The thickness of the media arteries of small caliber of the anterior abdominal wall was increased and reached (10.92±0.15) μm. The given morphometric parameter was statistically significantly (p 0.05) different from the similar control (10.50±0.09) μm. The revealed difference between the given morphometric parameters was equal to 4.0 %. Conclusions. Morphometric measurements of small-caliber arteries established implantation of a “light” mesh compared to a “heavy” in the vitality period of the experiment led to pronounced re-modeling of the vessels under study, which was confirmed by relative volumes of damaged endothelial cells, which is (4.10±0.05) % and (4.90±0.05) %. The use of a light mesh with a PRF membrane for implantation resulted in the least pronounced structural reorganization of the arteries
Additional Access Points:
Гнатюк, М. С.

There are no free copies

Find similar
16.


   
    Аналіз фізичної активності студенток першого року навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського [Text] = Analysis of physical activity of woman students of the first year of studies at I. Horbachevsky Ternopil state medical university / Д. В. Попович [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 123-127


MeSH-main:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
САМООЦЕНКА -- SELF-ASSESSMENT
Annotation: Навчання у вищому навчальному закладі потребує зусиль, напруженої розумової праці. Побут і навчання студенток проходять в умовах обмеженої рухової активності та великого навчального навантаження, стресових ситуацій та неповноцінного харчування. Мета – вивчити та оцінити рівень фізичної активності студенток першого року навчання в ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України». Матеріал і методи. Проведено анкетування 333 студенткок ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», вік опитаних складав 17–19 років. Їм було запропоновано заповнити анкету з демографічної та загальної фізичної активності. В якості методу дослідження використано повну версію анкети «Міжнародна фізична активність» (IPAQ). Результати. Результати проведеного анкетування продемонстрували доволі високий рівень загальної фізичної активності студенток. Найвищий рівень фізичної активності був під час заняття спортом, а найнижчий – під час домашньої праці. Згідно з дослідженням, більшість опитаних студенток мали нормальну вагу тіла. За результатами дослідження рівня фізичної активності в залежності від кількості вільного часу виявлено, що студентки, які вважали, що вони не мають вільного часу, мали найвищий рівень загальної фізичної активності, так само як і у всіх видах фізичної активності (у роботі, вдома та у спорті). Цілеспрямована праця щодо усвідомлення негативних ефектів гіподинамії повинна була відобразитися на динаміці зміни рівня фізичної активності в бік зменшення. Проте серед студенток на першому році навчання в Університеті простежується різке збільшення кількості осіб із високим рівнем фізичної активності. Висновки. Студентки першого курсу навчання мають високий рівень фізичної активності (5590,2 МЕТ×хв/тиж­день відповідно). Більшість опитаних студенток мали нормальну вагу, лише у 6 % студенток була надмірна маса тіла. Студентки, які вважали, що вони не мають вільного часу, мали найвищий рівень загальної фізичної активності, а також у всіх видах фізичної активності; таким чином, ці люди більш обґрунтовано та раціонально проводили свій вільний час
Learning at a higher educational institution requires effort, intense mental work. The life and study of students take place in conditions of limited motor activity and a large training load, stressful situations, as well as malnutrition. The aim – to study and evaluate the level of physical activity of students in the first year of studies at І. Horbachevsky Ternopil State Medical University. Material and Methods. A questionnaire was conducted for 333 students of І. Horbachevsky Ternopil State Medical University, the age of the respondents was 17–19 years. They were asked to complete a questionnaire on demographic and general physical activity. As a method of study, the International Physical Activity (IPAQ) questionnaire was used in full version. Results. The results of the survey showed a high level of general physical activity of the students. The highest level of physical activity was demonstrated in the students during the sport, and the lowest – during domestic work. According to the study, most of the students surveyed had a normal body weight. According to the results of the study of the physical activity level, depending on the amount of free time in the surveyed students, it was proved that those who consider that they had no free time had the highest level of general physical activity, as well as in all types of physical activity (in work, at home and in sports). Conclusions. Students have a high level of physical activity (5590.2 MET×min/week). Most of the students surveyed had a normal weight, but 6 % of the students were overweight. Students who believed that they had no free time had the highest level of general physical activity, as well as in all types of physical activity, thus, these people spent their free time more reasonably
Additional Access Points:
Попович, Д. В.
Сопель, О. М.
Бондарчук, В. І.
Дяченко, М. М.

There are no free copies

Find similar
17.


    Сичов, О. С.
    Можливості досягнення жорсткого контролю частоти серцевих скорочень у хворих із постійною формою фібриляції передсердь неклапанної етіології та супутньою серцевою недостатністю [Text] = Possibility of achieving strict control heart rate in patients with permanent atrial fibrillation non-valvular etiology and heart failure / О. С. Сичов, П. Б. Романюк, В. Г. Гурьянов // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 128-142


MeSH-main:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
Annotation: Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС. Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 ві­зитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів. Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлу­ночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза β-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) β-адреноблокаторів (p0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p
The aim of the study – to determine the predictors of the achievement of strict control of heart rate in patients with PFTF and concomitant heart failure at the time of discharge from the hospital, to identify the benefits of using bisoprolol or carvedilol for monitoring heart rate. Material and Methods. The study consistently included 30 patients. The observation duration was (238.3±17.0) days, the design provided for 3 visits. Titration of the dose of BB was carried out (67.7±10.3) days (interval between 1 and 2 visits). Reception of the maximum or maximum tolerated dose of BB lasted (170.6±17.7) days (interval between 2 and 3 vi­sits). Paired exercise tests — a treadmill test (TT) and a 6-minute walk test (6MWT) were performed during 2 and 3 visits. Results and Discussion. Patients were divided into two groups – HFpEF (n=159) and HFrEF (n=64) LV according to echocardiography and subgroups according to the assigned BB. The average heart rate for ECG at the time of discharge from the hospital was (78.6±11.1) beats / min, in 148 (66.4 %) patients had severe heart rate control, and in 75 (33.6 %) was mild. For the control of heart rate, the following drugs were used: bisoprolol in 171 (76.7 %) patients, carvedilol in 52 (23.3 %), digoxin in 81 (36.3 %). A high dose of β-adrenoblockers, that is, a mediator and higher, occurred in 139 (81.3 %) cases with bisoprolol and in 24 (46.2 %) when receiving carvedilol. At the time of discharge, the dosage for the control of heart rate was as follows: bisoprolol – (6.3±3) mg, carvedilol – (23.7±15.8) mg, digoxin – (0.21±0.10) mg. Conclusions. At the time of the issue of strict control of heart rate in patients with PAF reached 34.4 % and concomitant HFrEF and 63.5 % and concomitant HFpEF, and soft heart rate control – in 65.6 % and 36.5 % of patients, respectively. Possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge in patients with PAF and conco­mitant HF also decreases when using carvedilol compared to bisoprolol (p=0.049) when standardized for other risk factors. At the same time, as a consequence, the use of digoxin (p=0.03), as an auxiliary preparation for control of heart rate increases. The possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge of patients with PAF and concomitant HF is associated with the use of high doses (mean therapeutic and higher) β-blockers (p0.001), and, when standardized by other risk factors, the use of bisoprolol does not have a significant benefit compared with carvedilol therapy (p
Additional Access Points:
Романюк, П. Б.
Гурьянов, В. Г.

There are no free copies

Find similar
18.


    Шульгай, А. Г.
    Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки [Text] = Quantitative morphological assessment of features of remodeling of the muscular layer of jejunum at the resection of different volumes of liver parenchyma / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 143-148


MeSH-main:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM
Annotation: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із по­рожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезек­ційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпер­тензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міо­цитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа
Liver resection is widely used in modern surgical departments. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of jejunum muscle at postresection portal hypertension have not been adequately investigated. The aim – using the morphometrical methods to study the features of remodeling of the structures of muscular layer of jejunum at resection of different volumes of liver parenchyma. Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the jejunum of 45 sexuale mature white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed, group 3 – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month from the beginning of the experiment. Histological preparations were made from the jejunum. The thickness of the circular and longitudinal muscular layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, morphometric indices were slightly changed. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum were manifested by altered ones. The thickness of the circular muscular layer a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 4.1 %, the diameter of myocytes – by 6.1 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 35.4 %, stromally – myocytal relation – by 14.3 %, relative the number of damaged myocytes – by 14.4 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal muscular layer of the jejunum a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular muscular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of the nuclei increased by 4.6 % (p0.01), nuclear-cytoplasmic relations – by 15.2 % (p0.001), stromally-miocytal relations – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced remodeling of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytoplazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular layer, which may be complicated by the dysfunction of the organ
Additional Access Points:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

There are no free copies

Find similar
19.


   
    Оцінка видового складу мікрофлори просвіту товстої кишки у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну [Text] = Estimation of the species composition of the microflora of thick intestine in the rats at the multiple inhalation reaction of nitroxoline / Г. І. Яськів [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 149-153


MeSH-main:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КРЫСЫ -- RATS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ -- DRUG INDUSTRY
Annotation: Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії. Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну. Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3, шляхом інтраназального введення. Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м3 не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м3, 45 мг/м3 викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м3) та третьої дослідної групи (45 мг/м3) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту. Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м3 викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м3 є пороговою для цього ефекту
An important in the scheme of research on the hygienic justification of hygienic regulations for the admissible content of drugs in the air of the working zone of pharmaceutical enterprises is the establishment of parameters of toxicity, allergic, embryotoxic, dysbiotic action. Aim. Evaluation of the microflora species composition of the direct colon in rats with repeated inhalation exposure to nitroxoline. Materials and methods. The dysbiotic effect of nitroxolin was studied in rats, which were exposed to the drug at concentrations of 5 mg/m3, 15 mg/m3, 45 mg/m3 for 30 days by intranasal administration. Results and discussion. The dominant representatives of the fecal biotope normobites are Bifidobacteria, Lactobacteria, bacteria of the intestinal sticks, in particular E. coli, Enterococcus, and Staphylococcus, which were detected in the excrements of 100.0% of animals. The frequency of occurrence of Peptostreptococcus and Streptococcus ranged from 33.3 % - 66.7 %, Protea - 16.7% - 50.0 %, Candida fungi - 16.7 % - 33.3 %, Mold – 0 % - 16,7 %. When exposed to nitroxoline concentrations of 5 mg/m3, 15 mg/m3, 45 mg/m3, the prevalence rate for the dominant bacterial populations: Bifidobacteria, Lactobacillus, bacteria in the E. coli group, Enterococcus and Staphylococcus remained unchanged at 100.0%. Nitroxolin at a concentration of 5 mg/m3 did not cause changes in the structure of the intestinal microbiota. Concentrations of 15 mg/m3, 45 mg/m3 caused an increase in the frequency of detection of opportunistic strains and reduction of Peptostreptococcus and Streptococcus. At the end of the recovery period, the frequency of occurrence of Proteus, Candida fungi, Mold fungi in the fecal biotope of rats of the second (15 mg/m3) and third experimental group (45 mg/m3) was kept at the level of 4 weeks of the experimental level. Conclusions. Multiple inhalation action of nitroxolin in concentration 15 mg/m3 causes dysbiosis of the large intestine in rats, with a concentration of compound of 15 mg/m3 is a threshold for this effect
Additional Access Points:
Яськів, Г. І.
Кузьмінов, Б. П.
Платонова, І. Л.
Руда, І. А.

There are no free copies

Find similar
20.


   
    Тромбофілія, ускладнена рецидивуючою тромбоємболією легеневої артерії - клінічний випадок із аналізом сучасних діагностично-лікувальних алгоритмів ведення хворих [Text] = Thrombophilia, complicated by recurrent pulmonary thromboembolism - clinical case with analysis of modern diagnostic and treatment algorithms / М. І. Швед [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 154-160


MeSH-main:
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
Annotation: Венозний тромбоз і емболія (ВТЕ) – одне з найтяжчих за перебігом і загрозливих для життя ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діаґностики і лікування хворих із тромбофілією, ускладненою рецидивуючою тромбоемболією легеневої артерії, на основі власного клінічного випадку. Результати. Для оцінки ризику ВТЕ у госпіталізованих пацієнтів терапевтичного профілю доцільно вико­ристо­вувати шкалу Падуа, а при повторних ВТЕ/ТЕЛА, особливо у пацієнтів молодого віку, показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження/виключення вродженої або набутої тромбофілії, що визначає програму профілактики повторних ВТЕ. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антикоагулянтних засобів профілактики. Показання для застосування прямих чи непрямих анти­коагулянтних засобів визначаються наявністю у пацієнта певної форми тромбофілії. Лише використання такого діагностичного алгоритму дозволяє своєчасно призначити таким пацієнтам адекватну профілактичну антикоагулянтну терапію, що підтверджує описаний нами клінічний випадок. Висновок. Велика частота захворюваності на ВТЕ, недостатні знання практикуючих лікарів щодо діагностики самої хвороби, визначення її причин і клінічних форм, а також неоднозначність отриманих результатів різних програм лікування і профілактики ВТЕ/ТЕЛА обґрунтовують необхідність проведення додаткових багатоцентрових клінічних досліджень та більш широкого обговорення даної проблеми в лікарському середовищі
Venous thrombosis or embolism (VTE) is one of the most severe life-threatening complications. The aim of the study – to analyze modern approaches to diagnosis and treatment of patients with thrombophilia complicated by recurrent pulmonary thromboembolism on the basis of own clinical case. Results. For evaluation of VTE risk the Padua scale is recommended, especially in young patients. A compulsory screening to confirm or rule out the congenital or acquired thrombophilia that determines the program for the prevention of recurrent VTE should be performed. In patients with diagnosed thrombophilia it is necessary to use a personified choice of anticoagulants. Indications for the use of direct or indirect anticoagulants are determined by specific forms of thrombophilia. This diagnostic algorithm allows prescribing adequate preventive anticoagulant therapy in such patients, which was confirmed in our clinical case. Conclusions. The high incidence of VTE, lack of knowledge among practitioners regarding the diagnosis of the disease, identification of its causes and clinical forms, and the ambiguity of results of various programs of treatment and prevention of VTE, substantiate the need for additional multicenter clinical trials and a broader discussion of this problem among medical society
Additional Access Points:
Швед, М. І.
Ковбаса, Н. М.
Геряк, С. М.
Липовецька, С. Й.
Левицька, Л. В.
Прокопович, О. А.
Сидоренко, О. Л.

There are no free copies

Find similar
 1-20    21-21 
 
Standard
Advanced
Professional
Through the dictionary
UDC-navigator
Thematic navigator
Access statistics
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)