Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: <.>II=КУ27/2020/19/1<.>

Total number of found documents : 25
Shown documents from 1 till 20

1-20 21-25

Антонів, А. А.
Зміни функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некаменевий холецистит залежно від типу соматоформної вегетативної дисфункції та гіпертонічної хвороби [Text] / А. А. Антонів, З. Я. Коцюбійчук, Є. Г. Махрова // Клінічна та експериментальна патологія : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338

MeSH-main:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS (диагностика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
Annotation: Мета дослідження: встановити особливості змін функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некаменевий холецистит залежно від типу супровідної соматоформної вегетативної дисфункції та гіпертонічної хвороби ІІ стадії. Матеріал та методи. Обстежено 138 хворих: 98 хворих на хронічний некаменевий холецистит у фазі загострення із супровідною соматоформною вегетативною дисфункцією, 40 хворих на хронічний некаменевий холецистит у фазі загострення із супровідною гіпертонічною хворобою ІІ стадії та 30 практично здорових осіб, що ввійшли до групи контролю. Для характеристики стану вегетативної нервової системи використовували шкалу вегетативних симптомів А.М.Вейна, проби Ашнера-Даньіні, Данієлопулу (ортокліностатична). Результати. Аналізи показників проведеного дослідження загальних вегетативних симптомів показали, що зміни кольору шкіри при хвилюванні, фізичному навантаженні у пацієнтів з соматоформною вегетативною дисфункцією за гіпертензивним типом, кардіальним неврозом та гіпертонічною хворобою мали негативну тенденцію, тобто шкіра бліда, що відображає підвищення тонусу симпатичної нервової системи і у балах складає зниження від стану ейтонії у 1,7 раза, 1,6 раза та 2,0 раза відповідно (р0,05). Під час проведення ортостатичної проби у хворих 1-ї, 3-ї та 4-ї груп частота пульсу вірогідно зростала (на 51,6%, 41,9% та 54,8% (р0,05)), у пацієнтів 2-ї групи – вірогідно зменшувалась (на 29,0% (р0,05)). Під час проведення кліно-ортостатичної проби частота пульсу змінювалась у діаметрально протилежному напрямку: у хворих 1-ї, 3-ї та 4-ї груп – сповільнювалась (відповідно на 21,9%, 28,1% та 31,3% (р0,05)), у пацієнтів 2-ї групи – вірогідно прискорювалась (на 21,9% (р0,05)). Проводячи проби Ашнера у хворих 1-ї, 3-ї груп, ми виявили, що частота пульсу парадоксально мала тенденцію до прискорення (на 20,0% та 26,7% (р0,05)), у хворих 4-ї групи вірогідно зростала на 30,0% (р0,05), у пацієнтів 2-ї групи – вірогідно зменшувалась (на 52,8%, р0,05). Висновки. Отже, у хворих на хронічний некаменевий холецистит із супровідною соматоформною вегетативною дисфункцією за гіпертензивним типом та кардіальним неврозом, а також гіпертонічною хворобою ІІ стадії спостерігається підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи із частими симпато-адреналовими кризами, а для пацієнтів із супровідною соматоформною вегетативною дисфункцією за гіпотонічним типом характерна ваготонія із переважанням ваго-інсулярних кризів.
Additional Access Points:
Коцюбійчук, З.Я.
Махрова, Є.Г.

There are no free copies

Find similar

Безкоровайна, Г. О.
Варіабельність серцевого ритму в щурів різної статі при розвитку адреналін-індукованого некрозу міокарда на тлі світлового десинхронозу [Text] / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
Annotation: Мета роботи – установити статеві відмінності вегетативної регуляції серця при розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Матеріали і методи. В експерименті на статевозрілих лабораторних щурах альбіносах досліджували статеві відмінності вегетативної регуляції серця при розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Некроз міокарда (НМ) викликали ін’єкцією адреналіну (0,5 мг/кг в/м). Вегетативну регуляцію серця оцінювали за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму. Такі дослідження проводили через 1 та 24 год після введення адреналіну. Перманентне освітлення (500 люкс) здійснювали упродовж 10 діб. Групою порівняння були тварини, що перебували в умовах світлового балансу (цикл день тривав 12 год при освітленні 500 люкс, цикл ніч тривав 12 год при освітленні 0,5-1 люкс). Результати. По закінченні І год розвитку некрозу міокарда на тлі світлового балансу відбувалося активування симпатичної ланки автономної нервової системи (АНС) та обмеження впливу парасимпатичної. Суттєвішими такі зміни були в самців. Зменшенню цих ефектів у самців через 24 год від початку моделювання НМ сприяло збільшення активності парасимпатичної ланки АНС в регуляції ритму серця, на відміну від самиць, у яких на вказаному етапі експерименту цього не відбувалося. Розвиток НМ на тлі перманентного освітлення в самиць спричиняв подібну за спрямуванням показників динаміку, проте більш виражену, а в самців – протилежну за спрямуванням динаміку показників на кожному з етапів розвитку НМ. Висновок. Перманентне освітлення спричиняє у самиць суттєве посилення парасимпатичних впливів на серцевий ритм і розвиток брадикардії, тоді як у самців зумовлює збільшення ЧСС на тлі зменшення парасимпатичних впливів на серце. Розвиток адреналін-індукованого некрозу міокарда на такому тлі в самиць супроводжується аналогічною такій за умов світлового балансу реакцією АНС з більше вираженою активністю парасимпатичної ланки та синергічним зростанням симпатичної, а в самців є іншою, ніж за світлового балансу, і демонструє меншу участь парасимпатичної ланки АНС у формуванні ритму серця та домінування симпатичної.
Additional Access Points:
Кліщ, І. М.
Хара, М. Р.

There are no free copies

Find similar

Богомолов, А. Є.
Визначення сенсибілізації до алергену ліщини у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями: порівняння діагностичної цінності різних методів [Text] / А. Є. Богомолов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- RESPIRATORY HYPERSENSITIVITY (этиология)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS
ОРЕХИ -- NUTS (вредные воздействия)
Annotation: Мета дослідження – оцінити діагностичні параметри різних методів визначення сенсибілізації до алергену ліщини у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями – алергічним ринітом та бронхіальною астмою. Матеріали та методи. У процесі дослідження 88 пацієнтів з алергічним ринітом та / або атопічною астмою були обстежені трьома різними методами специфічної алергічної діагностики (in vivo та in vitro) відповідно до рекомендацій комітету з етики Вінницького національного медичного університету імені Пирогова, причому всі вони були поза гострого періоду. Критерії включення: діагноз алергічного риніту (як інтермітуючого, так і персистуючого) та / або атопічної астми. Приктест проводився за класичною методикою тестування відповідно до нормативних документів з комерційними екстрактами алергенів. Вестерн-блот для визначення рівнів IgE проводили з використанням тест-систем RIDA AllergyScreen (R-Biopharm AG, Дармштадт, Німеччина) і Euroline (Euroimmun). Результати. Результати двох систем визначення специфічного IgE до алергену ліщини методами Rida AllergyScreen та Euroline узгоджуються між собою, проте існує систематичне розходження показників. Між даними шкірного тестування з алергенами ліщини та виявленням специфічного IgE методом Rida AllergyScreen існує добра погодженість між результатами досліджень, між даними шкірного тестування з алергеном ліщини та виявленням специфічного IgE методом Euroline існує помірна погодженість між результатами досліджень. Висновок. За результатами оцінки кривої виявлення специфічного IgE методом AllergyScreen для визначення сенсибілізації до алергену ліщини має відмінну діагностичну значимість (AUC=0,941), виявлення специфічного IgE методом Euroline для визначення сенсибілізації до алергену ліщини – добру діагностичну значимість (AUC=0,773).
There are no free copies

Find similar

Бойчук, Т. І.
Особливості розвитку печінково-ниркової дисфункції внаслідок гострого розповсюдженого перитоніту, який виник на тлі раку товстої кишки в експерименті [Text] / Т. І. Бойчук, Г. Б. Попович, Н. М. Піцула // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (осложнения)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
Annotation: У статті представлені результати вивчення особливостей розвитку печінково-ниркової дисфункції внаслідок гострого розповсюдженого перитоніту (ГРП), змодельованого на тлі раку товстої кишки, шляхом дослідження трансаміназ, сечовини та креатиніну сироватки крові, а також патоморфологічних змін печінки і нирок. Мета роботи – вивчити особливості розвитку печінково-ниркової дисфункції внаслідок ГРП, який виник на тлі раку товстої кишки, шляхом дослідження деяких сивороткових маркерів, а також патоморфологічних змін печінки та нирок. Результати. Встановлено, що ГРП створений на тлі раку товстої кишки, характеризується зростанням рівня трансаміназ, починаючи з 24-ї години спостереження, а також сечовини та креатиніну – з 48-ї години. Наявність злоякісного новоутворення товстої кишки внаслідок ГРП характеризується появою дрібно вогнищевих осередків центролобулярного колікваційного некрозу печінкової тканини, збільшенням відсотку колабованих клубочків ниркової тканини. Висновки. Вищезазначені зміни засвідчують порівняно швидший розвиток печінково-ниркової дисфункції за ГРП, який виник на тлі раку товстої кишки.
Additional Access Points:
Попович, Г. Б.
Піцула, Н. М.

There are no free copies

Find similar

Борейко, Л. Д.
Виявлення факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію за участі медичної сестри [Text] / Л. Д. Борейко, Г. Г. Марараш // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (профилактика и контроль)
МЕДСЕСТРЫ -- NURSES
Annotation: Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширена недуга з-поміж усіх серцевосудинних захворювань (ССЗ), на яку страждає близько 31% усіх людей на планеті. Результати епідеміологічних досліджень засвідчують, що поширеність такого захворювання переважно зумовлене рівнем модифікованих і немодифікованих факторів ризику (ФР). В умовах реформування системи охорони здоров’я України важливим є запровадження якісно нових заходів щодо профілактики АГ та діяльності з формування здорового способу життя. Управління складною поведінкою способу життя хворих на АГ вимагає досвіду різних медичних працівників. Зокрема, професійна компетентність медичних сестер дозволяє активно залучати і їх до реалізації сучасних технологій профілактики захворювання та зміцнення здоров’я. Своєчасне виявлення ФР, усунення їх дії, організація та проведення занять із пацієнтами є важливими завданнями медичних сестер. Мета роботи – дослідити вплив модифікованих факторів ризику на розвиток артеріальної гіпертензії та визначити роль медичної сестри в їх управлінні на рівні первинної ланки охорони здоров’я. Матеріал та методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих на АГ, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% віком від 23 до 79 (48,33±12,93) років. Вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) і виявляли фактори ризику (ФР). Результати. За тривалістю перебігу АГ коливалась у широких межах, однак чимало пацієнтів (82%) хворіли понад 10 років. Більшість хворих 73 (60,83%) мали АГ першого ступеня, дещо менше - другого 29 (24,17%), 18 (15%) - третього ступенів. Серед обстежених переважали хворі (81,67%) з надлишковою масою тіла та ожирінням І-ІІ ступеня. Так, у 60 (50%) пацієнтів спостерігався андроїдний (абдомінальний) тип розподілу жирової тканини, що вказує на метаболічні порушення в організмі. В усіх хворих діагностовано загальний середній і високий рівні психосоціального стресу, що пояснюється, ймовірно, напруженим ритмом життя. Для більшості характерним є низький (62,5%), середній (34,12%) і лише 3,33% достатній рівень фізичної активності. Анкетування засвідчило, що 42 особи (35%) із опитаних курять і мають змішаний тип курильної поведінки, середній (40%) та слабкий (31%) ступені нікотинової залежності. Раціон багатьох пацієнтів містить надмірне споживання солі, жирів та холестерину; спостерігається порушення режиму харчування, недостатнє споживання овочів і фруктів. Висновки. У пацієнтів на АГ з віком зростає кількість модифікованих ФР розвитку ССЗ. Тому виявлення ФР, навчання пацієнтів щодо їх усунення є важливим складником професійної роботи медичної сестри, що сприятиме покращенню якості життя, профілактиці, оптимізації комплексного лікування та стабілізації АГ.
Additional Access Points:
Марараш, Г. Г.

There are no free copies

Find similar

Якість життя пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету в перименопаузі [Text] / К. О. Волошинська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (психология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (психология)
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Annotation: Коморбідність патології, яку ми вивчаємо, спричиняє взаємообтяжуючий негативний вплив на функціональні можливості організму, а саме: призводить до модифікації способу життя пацієнта та ініціює проблемність соціальної адаптації та погіршення якості життя. Мета роботи. Вивчення показників якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з коморбідним цукровим діабетом в перименопаузальному періоді та порівняння їх з такими ж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Матеріал та методи: обстежено 104 жінки з артеріальною гіпертензією в перименопаузі, з та без цукрового діабету, які брали участь у 6-місячному спостереженні. Визначено основні показники якості життя за допомогою спеціального тесту SF-36. Результати. Оцінено прихильність до проведеного лікування через 6 місяців після первинного обстеження. Проведене дослідження дає можливість додаткового отримання інформації щодо перебігу захворювання, підвищує об’єктивність оцінки лікування в динаміці. Висновки. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією у перименопаузі необхідне проведення скринінгового обстеження з метою діагностики стану якості життя методом анкетування за допомогою опитувальника SF-36 з подальшою своєчасною корекцію виявлених порушень. Динамічне дослідження цих показників може використовуватись як додатковий критерій ефективності проведеного лікування.
Additional Access Points:
Волошинська, К. О.
Ковальчук, С. М.
Ковальчук, М. В.
Пересунько, О. М.

There are no free copies

Find similar

Гараздюк, М. С.
Судово-медична оцінка крововиливів у головний мозок травматичного та нетравматичного генезу методом багатопараметричної поляризаційної томографії лінійного дихроїзму [Text] / М. С. Гараздюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY (методы)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
Annotation: Мета роботи: дослідити можливість використання методу багатопараметричної поляризаційної томографії лінійного дихроїзму (БПТЛД) полікристалічної структури гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ) для диференційної діагностики смерті від ішемічного інфаркту мозку (ІІГМ) та крововиливів травматичного (КТҐ) і нетравматичного (КНҐ) ґенезів. Матеріал та методи: для дослідження використовувалися нативні зрізи РГМЛ – від 84 трупів у випадку: смерті від ІІГМ – 20 (23,8 %) нативних зрізів (1-ша група); КТҐ – 22 (26,2%) препарати (2-га група) та КНҐ – 21 (25 %) препарат (3-тя група). Для контролю обрано препарати РГМЛ у випадку смерті від ішемічної хвороби серця – 21 (25 %) препарат (4-та група). Для дослідження препарати попередньо піддавались заморозці, робилися гістологічні зрізи товщиною 20 мкм. Надалі зразки досліджувалися шляхом використання методу БПТЛД зі встановленням статистичних моментів 1-4-го порядків та подальшою математичною обробкою отриманих даних. Результати. Експериментально установлено такі параметри операційних характеристик сили (чутливість, специфічність і збалансована точність) методу БПТЛД: хорошу і відмінну збалансовану точність диференціації гістологічних зрізів мозку групи “4” – “1+2+3”; задовільну і відмінну збалансовану точність міжгрупової диференціації гістологічних зрізів мозку груп “2”-“1”, “2”-“3”; хорошу збалансовану точність міжгрупової диференціації гістологічних зрізів мозку групи “1”- “3”. Висновок. Виявлено хорошу і відмінну діагностичну ефективність методу поляризаційної томографії лінійного дихроїзму для встановлення давності утворення крововиливів та їх ґенезу.
There are no free copies

Find similar

Гордієнко, В. В.
Особливості впливу унітіолу на функцію нирок у щурів ювенільного віку [Text] / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (вредные воздействия)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
Annotation: Дослідження присвячене вивченню впливу унітіолу (2,3- димеркаптопропансульфонату натрію) на функціональний стан нирок у статевонезрілих щурів за різного режиму застосування. Мета роботи – з’ясувати вплив унітіолу на функцію нирок у статевонезрілих щурів за одноразового та повторних уведень. Матеріали та методи. Робота виконана на молодих статевонезрілих щурах-самцях ювенільного віку масою 95,0±8,5г. Функцію нирок досліджували після одноразового та повторних (10, 20, 30 діб) уведень 5 % розчину унітіолу (50 мг/кг, підшкірно) на тлі водного навантаження введенням у шлунок теплої питної води в об’ємі 5 % від маси тіла тварин. У сечі визначали концентрацію йонів натрію, калію, вміст креатиніну, білка, титрованих кислот, амоніаку та рН сечі. Отримані дані порівнювали з показниками вихідного рівня контролю та даними попередньої дослідної групи тварин. Результати. Установлено, що через 2,5 год після одноразової ін’єкції унітіолу на тлі водного навантаження суттєвих змін у показниках екскреторної та кислотнорегулювальної функцій нирок у щурів не виявлено. Однак у сечі порівняно з вихідним рівнем контролю в 1,7 раза зросла концентрація йонів натрію і відповідно зменшилася концентрація йонів калію. При відсутності змін діурезу екскреція йонів натрію зросла в 1,9 раза, калійурез зменшився в 1,6 раза, натрій/калієвий коефіцієнт у сечі збільшився в 2,6 раза. Після 10 діб щоденного введення унітіолу концентрація йонів натрію в сечі зменшилася в 3,2 раза порівняно з реакцією тварин на одноразову ін’єкцію і в 1,9 раза порівняно з контролем. На тлі 20 та 30 добових уведень препарату концентрація йонів натрію у сечі знизилася маже втричі проти контролю. Натрійурез на 10-ту добу ін’єкції, знизившись порівняно з одноразовим уведенням у 4 рази, зменшився вдвічі порівняно з контролем і на такому рівні утримувався після 20 та 30 діб уведення препарату. Концентрація йонів калію в сечі після повторних уведень суттєво не відрізнялася від контрольного показника. Калійурез, зменшившись за одноразової ін’єкції, після 20-ї доби уведення унітіолу зріс до рівня контролю. Натрій/калієвий коефіцієнт сечі за повторних уведень препарату зменшився в 1,7-2,5 раза проти вихідного рівня. Концентрація та екскреція ендогенного креатиніну суттєво не змінювалася впродовж усього терміну спостереження. Після 10 діб уведення унітіолу концентрація білка в сечі зменшилася в 2,2 раза порівняно з контролем і утримувалася на такому рівні після 20 та 30 ін’єкцій. Показники екскреції титрованих кислот та амоніаку зменшилися в 1,8 раза проти контролю, після 20-ї доби зросли і на 30-ту добу введення суттєво не відрізнялися від контрольних. Після 20 та 30 діб уведень препарату екскреція йонів гідрогену зросла в 2,4 та 2,8 раза, відповідно, при зменшенні рН сечі. На відміну від одноразового, повторні введення щурам унітіолу помітно зменшують натрійурез та екскрецію білка з сечею. Вікові особливості впливу унітіолу на нирки за різних режимів уведення можуть бути враховані при його застосуванні як хімічного антидоту під час отруєнь. Висновки. 1. Вплив унітіолу на функціональний стан нирок у статевонезрілих щурів на тлі водного навантаження залежить від тривалості введення. 2.За одноразового режиму введення препарату зростає натрійуретична і відповідно зменшується калійуретична дія при відсутності впливу на діурез, показники екскреторної та кислотнорегулювальної функцій нирок. 3. За тривалого (10, 20, 30 діб) уведення унітіолу, навпаки, зростає натрійзатримувальна та гіпопротеїнурична дія при зменшенні рН сечі.
Additional Access Points:
Косуба, Р. Б.
Перепелиця, О. О.

There are no free copies

Find similar

Обгрунтування методу оцінювання надійності гемостазу у хворих на виразкові кровотечі [Text] / Ф. В. Гринчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (воздействие облучения)
ЯЗВЫ -- ULCER (кровь)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика)
Annotation: Мета роботи – дослідити можливість застосування оптичних характеристик тромбу для оцінювання стабільності гемостазу. Матеріали та методи. Досліджене відбивання когерентного випромінювання кров?ю, забраною у 10 здорових добровольців, протягом утворення згортка. Використовували лазерні світлодіоди, які випромінюють на довжинах хвиль ?=0,63, 0,5, 0,4 мкм. Опромінення проводили одразу після забору крові, через 30,60,90,120,150,180,210 хв. Визначали ширину зони розсіювання (ШЗР) лазерного променя. Результати зіставляли з даними гістологічного дослідження згортка. Результати. Протягом часу спостереження ШЗР променів зменшується. Упродовж 120 хв відмінності ШЗР залежать від ? променю. У цей період товщина білої частини тромбу і її відносний вміст збільшуються без статистично істотних відмінностей. Через 150 хв ШЗР статистично істотно скорочується, незалежно від ?, а товщина білої частини тромбу і її відносний вміст статистично істотно збільшуються. Через 180 і 210 хв ШЗР при опроміненні на всіх довжинах хвиль зменшується без статистично істотних відмінностей. Товщина білої частини тромбу і її відносного вмісту збільшується статистично істотно. Зменшення ШЗР є наслідком наближення розмірів структурних елементів поверхні тромбу h до ? лазерного променя, тому проявляється ефект дзеркального відбивання. Внаслідок цього ШЗР зменшується майже до ширини самого променя. При одночасному опроміненні червоним і зеленим лазером та червоним і синім, сфокусованими в одній точці, протягом 120 хв переважає розсіювання зеленого і синього променів, через що червоний промінь на їх тлі майже не візуалізується. Через 150 хв на тлі зони розсіювання червоного променя зелений і синій майже не візуалізуються, що утримується надалі. Більш наочні візуальні прояви виявлені при використанні червоного (?=0,63) і зеленого (?=0,5) лазерів. Отже, цей ефект можна використати для об?єктивізації оцінювання ступеня формування тромбу. Висновки. 1. Внаслідок опромінення крови когерентним випромінюванням протягом утворення згортка спостерігається зменшення ШЗР лазерних променів з довжинами хвиль ?=0,63, 0,5, 0,4 мкм, параметри якої, незалежно від ? променя, статистично істотно змінюються через 150 хв, коли, за даними гістологічних досліджень, у згортку статистично істотно зростає ширина і відносний вміст білого тромбу, надалі ШЗР зменшується без істотних відмінностей. 2. Через 150 хв ? тканини тромбу наближається до 0,4-0,5 мкм, що зумовлює виникнення дзеркального ефекту: на тлі зони розсіювання червоного променя, зелений і синій майже не візуалізуються внаслідок незначної ШЗР, що спостерігається також через 180 і 210 хв. 3. Цей ефект може бути використаний для оцінювання надійності гемостазу у хворих на виразкову кровотечу протягом проведення ендоскопічного обстеження.
Additional Access Points:
Гринчук, Ф. В.
Дутка, І. І.
Бесага, Р. М.
Давиденко, І. С.
Ушаков, А. В.

There are no free copies

Find similar

10.

Гудар’ян, Ю. І.
Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку [Text] / Ю. І. Гудар’ян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (реабилитация)
Annotation: Мета роботи – підвищення ефективності реабілітації хворих із наслідками гемісферного інфаркту мозку, когнітивних і емоційних порушень включно, за рахунок визначення впливу основних нескорегованих факторів ризику: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, активності системи згортання крові, гіперглікемії на її результати та якість життя шляхом удосконалення тактики реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування 109 пацієнтів віком до 65 років з інфарктом мозку (ІМ) в анамнезі й тим чи іншим неврологічним дефіцитом. Для комплексної оцінки якості життя використовували опитувальник SF-36. Результати. Ретельне клінічне й неврологічне обстеження, проведене у відновному періоді ІМ, дало змогу виявити в пацієнтів різний ступінь вираження когнітивних порушень та розподілити досліджуваних на дві групи на першому етапі дослідження: з легким рівнем нейропсихологічних порушень та помірно вираженими порушеннями когнітивних функцій. Подальшими дослідженнями було підтверджено, що окрім первинної тяжкості ІМ, нескорегованими факторами ризику (НФР), які також визначають ступінь відновлення когнітивних функцій у відновному періоді інфаркту мозку і впливають на результати реабілітації та ії планування в цілому, є артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, порушення в’язкості крові, гіперглікемія. Висновки: 1. Використання розробленої реабілітаційної програми для хворих із наслідками ІМ, спрямованої на корекцію зміненого гомеостазу, усунення гіперхолестеринемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії дає змогу досягти певного ступеня відновлення когнітивних та емоційних розладів через 6-12 місяців після лікування. 2. Застосування запропонованого індивідуалізованого методу медикаментозної терапії дає позитивний ефект на якість життя пацієнтів із наслідками ІМ, забезпечує зниження ступеня інвалідизації за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку ІМ та зниження негативного вкладу когнітивних розладів і депресії у процесі реабілітації.
There are no free copies

Find similar

11.

Цитогенетичне дослідження хромосомної патології плодів у I триместрі [Text] / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 72-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование)
ХРОМОСОМНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHROMOSOME DISORDERS (диагностика)
Annotation: Мета роботи. На підставі даних ультразвукового дослідження та біохімічних маркерів у І триместрі розрахувати ризик хромосомної патології, трисомій 21, 18, 13; провести цитогенетичне дослідження для ранньої діагностики хромосомної патології у плодів із групи високого ризику. Матеріал і методи.Протягом 2018-2019 рр обстежено 258 пацієнтів. Використано анатомічний УЗД-скринінг у І триместрі. Для вимірювання комірцевого простору (КП), дослідження наявності носової кістки зображення збільшували так, щоб голівка плода та верхня частина його грудної клітки займали весь екран. Результати. Виконано анатомічний УЗД-скринінг у І триместрі, вимірювання товщини комірцевого простору плода, наявності носової кістки; проведений розрахунок ризику хромосомної патології (синдром Дауна, Едвардса та Патау), а також виявлені природжені вади розвитку плодів. Висновки. Використано маркери патології плодів у І триместрі: товщина комірцевого простору та наявність носової кісточки, оцінка кровоплину у венозній протоці, наявність тристулкової недостатності; виявлено групи високого ризику хромосомної патології: трисомії 21, трисомії 18 і трисомії 13.
Additional Access Points:
Прокопчук, Н. М.
Гельнер, Н. В.
Пикалюк, В. С.
Антонюк, О. П.

There are no free copies

Find similar

12.

Свередюк, Ю. А.
Вплив тривалого застосування дексаметазону, високого рівня NaCl у питній воді та L-карнітину на активність супероксиддисмутази та каталази у міокарді щурів [Text] / Ю. А. Свередюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (вредные воздействия)
КАРНИТИН -- CARNITINE (терапевтическое применение)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (действие лекарственных препаратов)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (действие лекарственных препаратов)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
Annotation: Мета роботи – вивчити активність супероксиддисмутази та каталази у міокарді тварин різної статі при тривалій дії дексаметазону за умов підвищеного вмісту NaCl у питній воді та можливість використання L-карнітину як протекторного засобу. Матеріали та методи. Експеримент виконали на 96 статевозрілих білих нелінійних щурах (вік 5-6 місяців, маса 0,17-0,23 кг). Довготривалу терапію глюкокортикоїдом моделювали шляхом введення per os дексаметазону. Половина тварин отримували воду для пиття з високим вмістом NaCl (4 %). Корекцію здійснювали препаратом L-карнітину per os. Результати. Тривале застосування дексаметазону призвело до зниження активності каталази та супероксиддисмутази. Підвищений вміст NaCl у питній воді незначно потенціював негативну дію глюкокортикоїда, більше у самців. L-карнітин при тривалій дії дексаметазону повністю відновив активність супероксиддисмутази у тварин обох статей. У самок активність каталази відновилась у всіх групах тварин. У самців з високим рівнем солі у питній воді активність каталази повністю не відновилася. Висновки. 1. Тривале застосування дексаметазону супроводжується значною депресією ферментів антиоксидантного захисту у серці. 2. Підвищений вміст NaCl у питній воді потенціює негативну дію дексаметазону, переважно в самців. 3. L-карнітин зменшує депресію антиоксидантної системи при тривалій дії дексаметазону: активність супероксиддисмутази у тварин обох статей під дією L-карнітину повністю відновлюється; у самок активність каталази відновлюється до рівня інтактних тварин (навіть за умов підвищеного рівня NaCl у питній воді), у самців високий рівень солі (4 %) у питній воді перешкоджає повному відновленню активності каталази.
There are no free copies

Find similar

13.

Семененко, С. І.
Вплив адемолу на формування стероїдної нейротоксичності за рівнем кортизолу в умовах модельної черепно-мозкової травми [Text] / С. І. Семененко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 85-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия)
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE (терапевтическое применение)
АМАНТАДИН -- AMANTADINE (терапевтическое применение)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
Annotation: Однією із клітинних мішеней для патогенетичного впливу на перебіг черепномозкової травми (ЧМТ) є використання фармакологічних агентів, які здатні протидіяти негативному впливу надлишкових концентрацій глюкокортикоїдів (глюкокортикоїдна нейротоксичність) на нейрони головного мозку при церебральній патології. Мета роботи. Оцінити вплив застосування похідної адамантану 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2 пропанолу гідрохлориду (Адемолу) порівняно з амантадином сульфату та 0,9% розчином NaCl на формування стероїдної нейротоксичності за рівнем кортизолу у щурів з гострою ЧМТ. Матеріали та методи. Терапевтична дія Адемолу при експериментальній ЧМТ оцінювалась при застосуванні дози 2 мг/кг (в/в) кожні 12 годин протягом 8 діб. Псевдооперовані тварини і контрольна група отримували 0,9% розчин NаСl в дозі 2 мл/кг в/в, а група порівняння – амантадин сульфат в дозі 5 мг/кг в тому ж режимі. Для визначення ефективності досліджуваних препаратів при ЧМТ використовували рівень кортизолу. Результати. Застосована фармакотерапія у вигляді адемолу та амантадину сульфату запобігала наростанню рівня кортизолу в крові у тварин з ЧМТ, однак її ефективність залежала від обраного препарату. У щурів, які отримували адемол (2 мг/кг внутрішньовенно), рівень кортизолу в крові коливався від 179 до 188 нг/мл (Р5-Р95) і був меншим в 2,58 раза (р0,05), порівняно з групою контрольної патології. Натомість, ефект амантадину сульфату (10 мг/кг в/в) на рівень кортизолу в крові сагітального синуса був вірогідно меншим, ніж у адемолу. За цих умов концентрація кортизолу в крові знаходилась в діапазоні 271-280 нг/мл (Р5-Р95), була меншою в 1,73 раза (р0,05) порівняно з групою контрольної патології, і на 49,2% (р0,05) перевищувала відповідний показник у тварин, лікованих адемолом. Висновки. Курсова лікувальна терапія щурів із ЧМТ тяжкого ступеня розчином Адемолу дозою 2 мг/кг внутрішньовенно, ймовірно, краще щурів групи контрольної патології з 0,9% NaCL та групи з амантадином сульфату сприяє формуванню стероїдної нейротоксичності за рівнем кортизолу, водночас Адемол переважав референс-препарат в середньому на 49,2% (р0,05). Одним із патогенетичних механізмів захисної дії на головний мозок при ЧМТ є здатність Адемолу корегувати формування стероїдної нейротоксичності за рівнем кортизолу при тяжкій церебральній травмі.
There are no free copies

Find similar

14.

Сучасні рекомендації щодо скринінгу раку грудної залози. Нові технології термографічного скринінгу [Text] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 91-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
Annotation: Скринінг на рак грудної залози – надійний метод зниження смертності від цієї хвороби. Періодично різні країни переглядають рекомендації для проведення скринінгу. Мета дослідження: представити рекомендації різних медичних асоціацій США щодо скринінгу на рак грудної залози, оцінити новітні напрями в розробці приладів для проведення термографічних досліджень грудної залози та їх місце в масовому скринінгу. За даними інтернету, представлені рекомендації 7 медичних асоціацій США (американське ракове товариство, американський коледж акушерів та гінекологів, інтернаціональне агентство з вивчення раку тощо) 2010-2016 років. Розглянуті нові тенденції побудови термографів. Результати. Проведення скринінгу у жінок від 40 років рекомендують 2 асоціації. Усі медичні організації рекомендують щорічний мамографічний скринінг жінкам віком 50-74 років, після 75 років скринінг показаний при очікуваній тривалості життя 5-7 років. Показання до дигітального томосинтезу грудних залоз не мають достатнього обґрунтування. Магнітнорезонансний скринінг показаний у групах підвищеного ризику з підвищення рівня генів BRCA 1-2. В останні роки розроблені дистанційні томографи і дають змогу провести екстракцію зображень та їх сегментацію. Розроблені автоматичні системи оцінки результатів та бази даних. В Україні розроблені термографи для контактного застосування. Місце термографічного скринінгу раку грудної залози не визначено остаточно. Висновки. Рекомендації американських організацій щодо термінів скринінгу на рак грудної залози повинні враховуватись в українській системі охорони здоров’я, доцільний пошук найбільш простих термоприладів з оцінкою теплового потоку.
Additional Access Points:
Сенютович, Р.В.
Шумко, Б. І.
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Чупровська, Ю. Я.
Постевка, І. Д.
Панчук, О. В.
Говорнян, С. Л.

There are no free copies

Find similar

15.

Соколова, К. Ю.
Електроенцефалографічне обстеження та оцінка прогнозу стану доношених новонароджених дітей, які мали тяжку асфіксію при народженні [Text] / К. Ю. Соколова, Т. К. Мавропуло, О. П. Піддубна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 97-104. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование)
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
Annotation: Раннє та точне виявлення новонароджених із найвищим ризиком розвитку тяжких гіпоксично-ішемічних уражень нервової системи та формування їх несприятливих наслідків є вкрай необхідним для визначення оптимальних терапевтичних стратегій, правильного використання ресурсів та консультування сімей. Показано, що електроенцефалографічне обстеження (багатоканальна ЕЕГ) може використовуватися для оцінки ступеня тяжкості та прогнозування наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених. Мета роботи – оцінити дані багатоканального електроенцефалографічного обстеження (візуальні патерни ЕЕГ) доношених новонароджених дітей після проведення лікувальної гіпотермії при різній тяжкості наслідків гіпоксичноішемічного ураження. Матеріали та методи. Обстежено 33 доношені новонароджені дитини, яким проводили лікувальну гіпотермію у постасфіктичному періоді. Протягом періоду спостереження виконувалися клініко-інструментальні обстеження, у тому числі вимірювання реґіонарної насиченості мозкових тканин киснем, нейросонографічне обстеження та доплерографічне обстеження судин головного мозку, багатоканальна електроенцефалографія у стані фізіологічного сну. Результати. Несприятливі короткотермінові наслідки у вигляді формування деструктивних гіпоксично-ішемічних уражень відзначались у 13 дітей. Ознаки помірно та помітно аномальної ЕЕГ виявлялись у 5 (25%) дітей групи без деструктивних уражень та 11 (84,6%) дітей із деструктивними ураженнями (p0,05; відносний ризик – 5,84; 95% довірчий інтервал – 1,53-22,4; чутливість – 0,846; специфічність – 0,750). У загальній групі спостереження реєструвалися достовірні кореляційні зв’язки (p0,05) між оцінкою формування сонних веретен та даними доплерографічного вимірювання індексів резистентності передньої мозкової артерії на другу (R
Additional Access Points:
Мавропуло, Т. К.
Піддубна, О. П.

There are no free copies

Find similar

16.

Оптимізація лікування неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень: корекція дисліпідемії та інсулінорезистентності [Text] / О. С. Хухліна [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 105-113. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (лекарственная терапия)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Annotation: Мета дослідження – визначення ефективності застосування антралю та комбінації антралю із фітостатином щодо впливу на стан ліпідного спектру крові, глікемії, ступінь інсулінорезистентності у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріал та методи. Обстежено 90 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. та ХОЗЛ 2-3 D, з яких 25 хворих (1 група – контрольна) отримували базисну терапію НАСГ (Ессенціалє форте Н (Санофі-Авенсис / Наттерман енд Сайї ГмбХ) 300 мг по 2 капс. 3 рази в день) 60 днів та терапію ХОЗЛ (Симбікорт Турбухалер (будесонід 160 мкг/д + формотеролу фумарат 4,5 мкг/д) (АстраЗенека АБ, Швеція) інгаляційно 2 рази в день 60 днів; Беродуал (іпратропіум / фенотерол (250/500 мкг/мл) (Інститут де Ангелі, Італія / Берингер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ) небулайзерні інгаляції 2 рази в день, Азитроміцин (Азитро Сандоз, Сандоз Україна) 500 мг 1 раз в день 10 днів. Друга група (основна, 2) 35 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. та ХОЗЛ 2-3 D, крім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, у якості гепатопротектора отримували Антраль (Фармак, Україна) 200 мг 3 рази в день 60 днів. Третя група (основна, 3) 30 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. та ХОЗЛ 2-3 D, окрім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, у якості гепатопротектора отримували Антраль (Фармак, Україна) 200 мг 3 рази в день та, додатково, Фітостатин (Поліконазол) (ООО ОмніФарма, Україна) 20 мг після вечері упродовж 60 днів. Середній вік пацієнтів становив (55,7±3,22) років. Групу контролю сформували з 30 практично здорових осіб (ПЗО). Результати. Концентрація загальних ліпідів у крові пацієнтів 1-ї групи після лікування знизилась невірогідно і перевищувала нормативні значення (р0,05), а у хворих 2 та 3-ї груп – знизилась відповідно на 15,6 % та 23,3 % (р0,05). Вміст у крові загального холестеролу вказує на його вірогідне зниження в усіх групах спостереження – на 9,2 %, 19,3 % та 23,9 % (р0,05) порівняно з показником до лікування, все ж перевищуючи показник у ПЗО (р0,05). Підвищений до лікування вміст у крові триацилгліцеролів вірогідно знижувався лише у хворих 2 та 3 груп – відповідно на 22,2 % та 31,5 % (р0,05), однак нормативних значень не досяг. Водночас у пацієнтів 1-ї групи зміни в динаміці лікування були незначні (р0,05). Аналіз показників постпрандіальної глікемії у хворих 1-ї, 2 та 3-ї груп показав зниження вмісту глюкози відповідно на 10,6 %, 21,3 % та 21,9 % (р0,05) порівняно з показниками до лікування (р0,05) із нормалізацією показника. Індекс HOMA IR знижений натще (відповідно у 1, 2, 3 групах – на 11,1 %, 46,2 % та 46,8 % (р0,05). Висновки. Встановлено потужний вплив комбінації засобів антралю та фітостатину (поліконазолу) щодо корекції ліпідного дистрес-синдрому із вірогідним зниженням вмісту в крові загального холестеролу, триацилгліцеролів, холестеролу ліпопротеїнів низької щільності (р0,05), що супроводжувалось вірогідним зниженням ступеня стеатозу печінки. У динаміці лікування антралем та фітостатином упродовж 60 днів хворих на НАСГ із супровідними ХОЗЛ та ожирінням істотно знизився підвищений до лікування вміст у крові інсуліну, нормалізувався вміст у крові постпрандіальної глюкози, істотно знизився ступінь інсулінорезистентності (р0,05).
Additional Access Points:
Хухліна, О. С.
Гринюк, О. Є.
Антонів, А. А.
Каньовська, Л. В.
Мандрик, О. Є.

There are no free copies

Find similar

17.

Флаксемберг, М. А.
Особливості перебігу та лікування субмукозної лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку [Text] / М. А. Флаксемберг // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (хирургия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (хирургия)
Annotation: Мета дослідження – Вивчити особливості перебігу субмукозної лейоміоми матки залежно від типу вузлів і ефективність індивідуалізованого підходу до хірургічного лікування. Матеріали і методи. Обстежено 38 жінок репродуктивного віку зі субмукозною лейоміомою матки, яким проведено оперативне лікування шляхом гістерорезектоскопії або лапаротомії. Вибір тактики залежав від розмірів, локалізації вузлів та репродуктивних планів пацієнток. Результати. Для субмукозної лейоміоми матки характерні порушення менструального циклу у вигляді надмірних менструацій (89,5%), дисменореї (52,6%) та аномальних матковх кровотеч (15,8%). Вагітності в анамнезі були у 81,6% жінок, з яких у 87,1% мали місце одні або двоє пологів. На репродуктивні втрати вказували 16,1%, безплідність – 26,3% хворих. Штучні аборти були у 68,4% жінок. Гістерорезектоскопія проведена 31 хворій. У двох випадках з метою контролю і гемостазу після народження великих вузлів 0 типу. У 24 хворих (82,8%) вузли видалено одномоментно, у 5 хворих (17,2%) – у два етапи. Такий підхід дав змогу зменшити частоту порушень менструальної функції майже в чотири рази, а больового синдрому – у п’ять разів, і сприяв настанню вагітності у 50,3% випадків. Висновки. Субмукозна лейоміома матки має симптомний перебіг і потребує хірургічного лікування. Гістерорезектоскопія є методом вибору, а індивідуалізований підхід до вибору тактики у кожному випадку сприяє нормалізації менструальної функції у 70,6% і настанню вагітності – у 50,3% жінок.
There are no free copies

Find similar

18.

Чернецька, Н. В.
Диференційоване застосування аторвастатину в лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане з цукровим діабетом типу 2 [Text] / Н. В. Чернецька, О. І. Федів, Г. Я. Ступницька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 119-126. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOLIPIDEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Annotation: Мета дослідження – вивчити ефективність диференційованого застосування аторвастатину в лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), поєднане з цукровим діабетом (ЦД) типу 2. Матеріал і методи. Обстежено 49 пацієнтів із ХОЗЛ та супутнім ЦД типу 2, які були розподілені на 2 групи. Перша група (26 хворих) на тлі базисної терапії отримувала 40 мг аторвастатину, друга група (23 пацієнти) – 20 мг аторвастатину впродовж 6 місяців. Оцінку ефективності терапії проводили за САТ-тестом, тестом із 6-хвилинною ходьбою, інтегральним індексом BODE, результатами спірометрії та біоімпедансометрії. На початку та наприкінці лікування визначали показники ліпідного спектра крові, вуглеводного обміну, функціонального стану ендотелію, а також рівень С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові. Проводили генотипування поліморфного варіанта С3435Т гена MDR1 із подальшою оцінкою розподілу генотипів і алелів між групами за допомогою двостороннього тесту Пірсона хі-квадрат (?2). Результати. Установлено, що при використанні 40 мг аторвастатину впродовж шести місяців лікування у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 спостерігалось покращення якості життя за САТ-тестом за генотипу СС та СТ, зростання толерантності до фізичного навантаження за генотипу СТ та зниження інтегрального індексу BODE незалежно від генотипу. Зниження ІМТ та % жирової маси було за генотипу ТТ. Проте ця терапія призводила до погіршення показників вуглеводного обміну (вірогідне зростання вмісту глюкози натще та через 2 години). Рівень загального холестеролу (ХС) та ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) значно знижувались за ТТ- генотипу. При цьому генотипі рівень нітратів/нітритів значно зростав порівняно із СС та СТ- генотипом. СРБ знижувався незалежно від генотипу. Використання у лікуванні хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 аторвастатину у дозі 20 мг призводить до покращення перебігу ХОЗЛ, поєднаного із ЦД типу 2, особливо за наявності алелю Т (зниження кількості балів за САТ- тестом, зростання толерантності до фізичного навантаження, зниження інтегрального індексу BODE), покращення ліпідного спектра крові та функціонального стану ендотелію за відсутності впливу на вуглеводний обмін (показники достовірно не змінювались наприкінці лікування). Висновок. Виявлено, що у хворих на ХОЗЛ, поєднане з ЦД типу 2, встановлена асоціація відповіді на лікування аторвастатином з поліморфізмом С3435Т гена MDR1. Застосування аторвастатину у дозі 20 мг покращувало перебіг ХОЗЛ за відсутності впливу на ЦД типу 2, особливо за генотипу ТТ.
Additional Access Points:
Федів, О. І.
Ступницька, Г. Я.

There are no free copies

Find similar

19.

Юрценюк, О. С.
Комплексне лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів [Text] / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (терапия)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Annotation: Непсихотичні психічні розлади (НПР) в осіб молодого віку є досить поширеною та, на жаль, прогностично несприятливою патологією, і тому актуальними є розробка та впровадження комплексного диференційованого лікування цих розладів. Мета дослідження. Розробити, впровадити та оцінити ефективність нової системи комплексного диференційованого лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Після проведеного лікування середнє значення рівня особистісної тривожності (РОТ) в ІА групі було 31,70±0,51 бали, що відповідає помірному рівню тривожності, тоді як середнє значення РОТ в ІБ групі становило 39,12±1,71бали, що було достовірно вищим, аніж у комплексній групі (р0,001). Після проведеного лікування в групі, де студенти отримували комплексне лікування, рівень депресії достовірно знизився до середніх показників – 39,62±0,53 бали, а в групі, де хворі отримували стандартне лікування, рівень депресії знизився до 48,96±1,80 балів (р0,001). Висновки. Отже, впровадження комплексної диференційованої психотропної терапії покращило редукцію психічних симптомів у хворих на НПР у 2,23 раза, що підтверджено за допомогою вище перерахованих психодіагностичних методик.
There are no free copies

Find similar

20.

Biduchak, A. S.
Fundamentals of medical prevention in practice of a family doctor [Text] / A. S. Biduchak, M. I. Gritsyuk, T. I. Domanchuk // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - P133-138. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (обучение)
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (тенденции)
Annotation: У статті докладно проаналізовано визначення поняттям «профілактика», «профілактика захворювань», «види профілактики» і конкретизований пріоритет профілактики у сфері охорони здоров’я як основний принцип охорони здоров’я громадян України. Застосування цих знань у практичній діяльності представляється одним з ключових моментів, що сприяють реалізації політики системи охорони здоров’я у сфері зміцнення громадського здоров’я. Це передбачає як підвищення рівня знань фахівців у цій сфері, так і навички використання цих знань на практиці, зокрема для підвищення рівня інформованості пацієнтів в області боротьби з факторами ризику виникнення хронічних неінфекційних захворювань.
Additional Access Points:
Gritsyuk, M. I.
Domanchuk, T. I.

There are no free copies

Find similar

1-20 21-25

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)