Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: <.>II=КУ41/2020/10/1/2<.>

Total number of found documents : 15
Shown documents from 1 till 15

Підтримуюча терапія BRCA-асоційованого розповсюдженого раку яєчника - нова парадигма протипухлинної терапії [Text] / підгот. Є. Гончарук // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 4-8

Rubrics: Олапариб

MeSH-main:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (генетика)
ГЕНЫ СУПРЕССОРЫ ОПУХОЛЕВОГО РОСТА -- GENES, TUMOR SUPPRESSOR (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
ПОЛИ(АДФ-РИБОЗА)-ПОЛИМЕРАЗЫ -- POLY(ADP-RIBOSE) POLYMERASES (антагонисты и ингибиторы, терапевтическое применение)
ТЕРАПИЯ ОБЛЕГЧАЮЩАЯ -- SALVAGE THERAPY
ХИМИОТЕРАПИЯ ПОДДЕРЖИВАЮЩАЯ -- MAINTENANCE CHEMOTHERAPY (методы)
Annotation: 30 квітня 2020 р. відбувся вебінар, присвячений сучасним підходам у терапії BRCA-асоційованого розповсюдженого раку яєчника, зокрема, перспективам та особливостям підтримуючої терапії. Результатами актуальних досліджень та власним досвідом з учасниками заходу поділилися Ярослав Шпарик, кандидат медичних наук, завідувач відділення хіміотерапії Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» та Ліна Гірагосова, онкогінеколог, лікар вищої кваліфікаційної категорії, керівник департаменту онкогінекології клініки Спіженка
Additional Access Points:
Гончарук, Є. \підгот.\

There are no free copies

Find similar

Поширеність мутацій гена EGFR в українських пацієнтів з місцево-поширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легені [Text] / Я. В. Шпарик [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 10-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (генетика, диагностика)
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (генетика, диагностика)
РЕЦЕПТОР ЭПИДЕРМАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА -- RECEPTOR, EPIDERMAL GROWTH FACTOR (генетика)
МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION
Annotation: Мутація рецептора епідермального фактора росту (epidermal growth factor receptor — EGFR) відіграє важливу роль у процесах онкогенезу, зокрема при недрібноклітинному раку легені (НДРЛ). Поширеність мутацій EGFR у загальній популяції пацієнтів з НДРЛ становить 15–35% і залежить від гістологічного підтипу пухлини, етнічного походження, статі та статусу щодо куріння. Пацієнтам із НДРЛ та мутаціями EGFR показано застосування таргетних препаратів — інгібіторів тирозинкінази (TKI) EGFR, які впливають на дану мутацію та значно покращують безрецидивну виживаність хворих. Тому всі провідні міжнародні рекомендації в галузі онкології (ESMO, NCCN, IASLC) пропонують проводити діагностику даної мутації у пацієнтів з місцево-поширеним НДРЛ. Мета. Метою цього ретроспективного дослідження було виявлення частоти поширеності мутацій гена EGFR серед українських пацієнтів з місцево-поширеним або метастатичним НДРЛ (гістологічний підтип — аденокарцинома), а також оцінити частоту виявлення мутацій гена EGFR залежно від віку та статі. Матеріали і методи. У дослідження включали пацієнтів із місцево-поширеним або метастатичним НДРЛ (гістологічний тип — аденокарцинома), у яких за направленням лікаря були відібрані зразки пухлини (гістологічний або цитологічний матеріал) для проведення дослідження щодо виявлення у них мутацій у гені EGFR, яке здійснювалося тест-набором SensiScreen® EGFR (EXON 19 Deletions + T790M + L858R) Multiplex FFPE Real-time PCR Kit (CE IVD), методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) у реальному часі з метою виявлення драйверних мутацій (делеції у 19-му екзоні та точкової мутацій L858R у 21-му екзоні) у пацієнтів, що не отримували препарати групи ТКІ та мутації резистентності T790M, у пацієнтів, які отримували препарати ТКІ 1-го або 2-го покоління. Результати. У ході дослідження отримано зразки матеріалу від 308 пацієнтів, середній вік пацієнтів становив 59,2 року (20–40 років — 15/281 (5%), 41–50 років — 42/281 (15%), 51–60 років — 83/281 (30%), 61–70 років — 110/281 (39%), 71–86 років — 31/281 (11%). Гістологічний матеріал становив 302/308 (98%) зразків, цитологічний матеріал — 6/308 (2%) зразків. Валідними для проведення молекулярно-генетичного аналізу визначення мутації в гені EGFR були 290/308 (94%) зразків. 282/290 (97%) зразки були від пацієнтів, які не отримували препарати групи ТКІ EGFR, 8/290 (3%) зразків були від пацієнтів, які мали прогресування захворювання на тлі лікування препаратами групи ТКІ 1-го або 2-го покоління EGFR. Мутації в гені EGFR виявлені у 58/290 (20%) пацієнтів, з них у 54/282 (19,1%) хворих виявлено драйверні мутації EGFR, а у 4/8 (50%) — мутацію резистентності T790M. У 26/54 (48,1%) пацієнтів виявлено делецію в 19-му екзоні, у 28/54 (51,9%) пацієнтів — в 21-му екзоні EGFR (L858R). Поширеність мутацій у гені EGFR у хворих на НДРЛ жінок була статистично достовірно вищою — 33,9% порівняно із чоловіками — 8,2% (р0,0001). Найбільший номінальний відсоток виявлення мутацій EGFR (25%) відмічено у пацієнтів віком 51–60 років, але поширеність мутацій EGFR залежно від віку була статистично недостовірною (p
Additional Access Points:
Шпарик, Я. В.
Пономарьова, О. В.
Соколов, В. В.
Кобзєв, О. І.
Суховерша, О. А.
Борисюк, Б. О.
Войтко, В. О.
Сєвєрін, В. Є.
Рослякова, Т. В.
Кузнецова, О. В.
Крулько, С. І.
Заплатіна, С. В.
Зовтун, В. В.
Шапочка, Д. О.

There are no free copies

Find similar

Пембролізумаб - перша лінія терапії для пацієнтів з поширеним недрібноклітиним раком легені як у моно-, так і в комбінованому режимі [Text] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 18-21. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ ГУМАНИЗИРОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL, HUMANIZED (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Annotation: Розробка інгібіторів контрольних точок (чекпойнтів) імунної відповіді радикально змінила підходи до лікування пацієнтів із поширеним недрібноклітинним раком легені (НДРЛ), що призвело до покращення клінічних результатів терапії. Пембролізумаб — гуманізоване моноклональне антитіло, що показане в якості терапії першої лінії у пацієнтів із поширеним НДРЛ та високим рівнем експресії PD-L1 (не менше ніж 50% за шкалою пропорції пухлини (tumor proportion score — TPS). Пембролізумаб у комбінації з хіміотерапією продемонстрував кращі клінічні результати порівняно з хіміотерапією в якості терапії першої лінії у цієї групи пацієнтів. Однак мало відомо про значення додавання хіміотерапії до лікування пембролізумабом у цих пацієнтів. Нижче наведено огляд літератури, в якому представлені дані щодо непрямого порівняння застосування пембролізумабу в комбінації з хіміотерапією та монотерапії пембролізумабом. Розглядалися загальна виживаність, виживаність без прогресування захворювання та рівень об’єктивної відповіді. Так, наведені дані метааналізу, який включав 5 рандомізованих клінічних досліджень, в яких взяли участь майже 1300 пацієнтів. Прямий метааналіз показав, що як пембролізумаб разом із хіміотерапією, так і монотерапія пембролізумабом покращували клінічні результати порівняно з хіміотерапією. Непряме порівняння продемонструвало, що пембролізумаб разом із хіміотерапією був кращий за монотерапію пембролізумабом за показниками об’єктивної відповіді та виживаності без прогресування захворювання. Також виявлена тенденція до покращення загальної виживаності. Таким чином, додавання хіміотерапії до пембролізумабу ще більше покращує результати терапії пацієнтів із поширеним НДРЛ та високим рівнем експресії PD-L1 — TPS щонайменше 50%
There are no free copies

Find similar

Досвід проведення високодозової хіміотерапії з аутологічною трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин дорослим пацієнтам у Національному інституті раку [Text] / Є. В. Кущевий [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 22-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МИЕЛОМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE MYELOMA (лекарственная терапия, терапия)
ЛИМФОМА -- LYMPHOMA (лекарственная терапия, терапия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (лекарственная терапия, терапия)
САРКОМА ЮИНГА -- SARCOMA, EWING (лекарственная терапия, терапия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КРОВЕТВОРНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- HEMATOPOIETIC STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
Annotation: У статті наведено короткий історичний огляд використання високодозової хіміотерапії (ВДХТ) при лікуванні множинної мієломи та лімфом. Стаття містить результати основних досліджень щодо ефективності даного методу при різних лімфопроліферативних захворюваннях, які дозволяють розглядати його як золотий стандарт терапії І лінії множинної мієломи та як найбільш ефективну терапію у пацієнтів з рефрактерними чи рецидивними формами лімфом, зокрема лімфоми Ходжкіна та дифузної В-великоклітинної лімфоми. Наведено дані щодо використання ВДХТ при несприятливому перебігу Саркоми Юїнга. На підставі рекомендацій Європейської асоціації трансплантації кісткового мозку (European Society for Blood and Marrow Transplantation — EBMT) наведено орієнтовні потреби в даному методі в Україні. Представлено власні результати дослідження ефективності та ускладнень терапії 36 пацієнтів з рецидивом та рефрактерною формою лімфоми Ходжкіна та неходжкінських лімфом, первинною множинною мієломою та саркомою Юїнга високого ризику, що отримали ВДХТ з аутотрансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин у відділенні онкогематології Національного інституту раку та у яких період спостереження становить понад 100 днів
Additional Access Points:
Кущевий, Є. В.
Філоненко, К. С.
Мартинчик, А. В.
Крячок, І. А.

There are no free copies

Find similar

Грубник, В. В.
Комбинированный метод лечения постпневмонэктомических бронхиальных свищей: новое звучание старой проблемы [Text] / В. В. Грубник, Н. Е. Душко // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 26-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (хирургия)
ПНЕВМОНЭКТОМИЯ -- PNEUMONECTOMY (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
БРОНХИАЛЬНЫЙ СВИЩ -- BRONCHIAL FISTULA (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Annotation: Пневмонэктомия является востребованной операцией в торакальной хирургии и онкохирургии. Главным хирургическим осложнением этой операции является постпневмонэктомический бронхиальный свищ (ПЭБС). Летальность при развитии этого осложнения высокая, единого подхода к лечению нет. Цель. Изучить эффективность лечения пациентов с ПЭБС комбинированным методом, сравнить результаты такой терапии с результатами лечения другими методами. Материал и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов консервативного, консервативно-эндоскопического и комбинированного методов лечения ПЭБС. В зависимости от метода лечения пациенты были распределены на 3 группы: пациенты, которых лечили консервативным методом (n=10), пациенты, которых лечили консервативно-эндоскопическим методом (n=9) и пациенты, которых лечили комбинированным методом (n=8). Результаты. В первой группе летальность вследствие ПЭБС и связанных с ним осложнений составила 70%, полностью выздоровевших не было; во второй группе летальность вследствие ПЭБС и связанных с ним осложнений составила 44,5%, выздоровевших пациентов — 44,5%; в третьей группе летальность непосредственно вследствие ПЭБС и осложнений, связанных с ним составила 0%, летальность от прогрессирования онкологического заболевания на фоне лечения ПЭБС составила 25%, удельный вес пациентов с полностью зажившим ПЭБС составила 87,5%, полностью завершили лечение 75% пациентов. Выводы. Считаем, что применение комбинированного метода лечения ПЭБС дает реальные позитивные результаты, значительно снижает летальность среди пациентов в случае использования его по показаниям, с помощью этого метода можно излечить больных после неудачного использования других вариантов лечения ПЭБС
Additional Access Points:
Душко, Н. Е.

There are no free copies

Find similar

Матреницкий, В. Л.
Психотравма диагноза, дистресс и депрессия у пациентов как факторы прогрессии онкозаболевания, способы их профилактики и терапии [Text] / В. Л. Матреницкий // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 34-42. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика, иммунология, кровь, психология, терапия)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Annotation: В обзоре рассматривается влияние психотравмы онкологического диагноза и дистресса, связанного с лечением, а также вызванных этими событиями нарушений психического здоровья пациента на течение и исход заболевания. Приводятся данные об активации прогрессии рака под влиянием данных психических нарушений. Обосновывается необходимость применения блокаторов β-адренорецепторов и кризисной психотерапии в кратчайшие сроки после объявления диагноза с целью профилактики активации онкопроцесса и повышения эффективности лечения в целом
There are no free copies

Find similar

Современные подходы в терапии NK/T-клеточных лимфом [Text] / И. А. Крячок [и др.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 43-45. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ЛИМФОМА ЭКСТРАНОДАЛЬНАЯ NK-T-КЛЕТОЧНАЯ -- LYMPHOMA, EXTRANODAL NK-T-CELL (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АСПАРАГИНАЗА -- ASPARAGINASE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Annotation: Экстранодальные NK/T-клеточные лимфомы остаются одной из наиболее сложных нозологий в онкогематологии. Применение стандартных схем химиотерапии, таких как СНОР или СНОР-подобные схемы, недостаточно эффективно. В настоящее время продолжается поиск новых препаратов и схем для лечения больных с экстранодальной NK/Т-клеточной лимфомой, которые бы улучшили результаты терапии данной категории больных
Additional Access Points:
Крячок, И. А.
Алексик, Е. М.
Титоренко, И. Б.
Филоненко, Е. С.

There are no free copies

Find similar

Клінічні випадки лікування кісткового ураження при раку грудної залози та передміхурової залози (радіонуклідна терапія) [Text] / В. В. Даниленко [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 46-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (осложнения)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (радиоизотопные изображения, радиотерапия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (вторичный, радиоизотопные изображения, радиотерапия)
РАДИОНУКЛИДНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- RADIONUCLIDE IMAGING (методы)
РАДИОАКТИВНЫЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- RADIOPHARMACEUTICALS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
САМАРИЙ -- SAMARIUM
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Annotation: Мета дослідження — підвищити ефективність лікування та визначити місце радіонуклідної терапії самарієм (153Sm) оксабіфором в лікуванні метастатичного ураження кісток при злоякісних пухлинах різної локалізації. Об’єкт та методи. Результати лікування за допомогою 153Sm оксабіфору.120 хворих з первинними пухлинами передміхурової залози та грудної залози і метастатичним ураженням кісток. До групи спостереження увійшли 75 пацієнток з раком грудної залози і 45 пацієнтів з раком передміхурової залози. Результати. До призначення радіонуклідної терапії всі пацієнтки з раком грудної залози одержували хіміотерапевтичне лікування, бісфосфонати та гормони. Вираженість болю в кістках зменшувалася під впливом протипухлинних препаратів, однак ступінь зменшення больового синдрому з часом знижувався. У всіх хворих на рак передміхурової залози спостерігався больовий синдром, який потребував збільшення кількості знеболювальних препаратів. Причиною призначення радіонуклідної терапії стало збільшення вираженості больового синдрому та кількості прийомів знеболювальних препаратів. З метою знеболення та профілактики переломів і подальшого метастатичного прогресування в кістках хворим за показаннями призначалася терапія 153Sm. Діагностичне сканування проводили через 3-4 міс після лікування 153Sm. У 75% відмічено зменшення больового синдрому, зниження функціональної активності метастатичних вогнищ (нижчий відсоток накопичення радіоактивного фармацевтичного препарату та у 48% пацієнтів зменшувалася кількість вогнищ ураження в кістках. Висновки. Доведено, що радіонуклідна терапія з 153Sm оксабіфором може бути застосована в комплексному лікуванні метастатичного ураження кісткової системи при злоякісних пухлинах різної локалізації. 153Sm оксабіфор характеризується високим рівнем накопичення радіоактивного фармацевтичного препарату у метастатичному вогнищі при мінімальних побічних ефектах
Additional Access Points:
Даниленко, В. В.
Сукач, Г. Г.
Солодянникова, О. І.
Саган, Д. Л.

There are no free copies

Find similar

Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози [Text] / О. М. Білий [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 50-53. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, кровь)
NF-КАППА B -- NF-KAPPA B (кровь)
Annotation: Ядерний транскрипційний фактор NF-kappa-В (NF-kВ) є одним з найбільш універсальних клітинних регуляторів, які відіграють важливу роль у клітинній проліферації, апоптозі, запаленні, адже він регулює експресію генів, залучених до цих процесів. Регуляція NF-kВ сигнальних шляхів порушена при багатьох пухлинах людини, у тому числі й при захворюванні на рак грудної залози (РГЗ). Поєднання онкологічних та запальних процесів, що супроводжуються активацією NF-kB, зумовлює важливість вивчення цього фактора у разі агресивної форми — вторинно-набрякового РГЗ (ВНРГЗ), патогенез якого пов’язаний з канцерогенезом та розвитком запальних процесів. Мета. Вивчення вмісту фактора NF-kB у сироватці крові при ВНРГЗ, аналіз взаємозв’язку цього показника зі статусом рецептора естрогену (РЕ) та Her2/neu пухлини і основними клініко-морфологічними особливостями захворювання. Матеріали і методи. У 42 пацієнтів з ВНРГЗ та 45 хворих на РГЗ визначали вміст субодиниці NF-kB1 (р105 → р50) у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Експресії РЕ та Her2/neu визначали імуногістохімічним методом в пухлині за загальноприйнятою методикою з використанням моноклонального антитіла. Результати. До лікування фактор NF-kB виявлено у 86% пацієнтів з ВНРГЗ (Ме=3,76) і в 69% осіб з РГЗ без набряку (Ме=1,79), при цьому рівень фактора був вищим при ВНРГЗ в 2,1 раза. Встановлено, що у хворих на ВНРГЗ вміст NF-kB у групі РЕ(–) вищий, ніж у групі РЕ(+), а також вищий у групі Her-2/neu(+), порівняно з групою Her-2/neu(+) , що підтверджує його взаємозв’язок з агресивністю пухлини. Найвищі значення NF-kB виявлені у хворих на ВНРГЗ з РЕ(–) + Her-2/neu(+) фенотипом пухлини (медіана 17,5 нг/мл). Достовірного взаємозв’язку NF-kB з віком, менопаузальним статусом, ураженням лімфовузлів, диференціюванням пухлини, розміром пухлини при ВНРГЗ не виявлено. Висновки. На підставі отриманих результатів показана гіперсекреція фактора NF-kB у більшості хворих на ВНРГЗ, що свідчить про високий канцерогенний потенціал пухлини та наявність запального компонента. З огляду на викладене можна вважати доцільним при ВНРГЗ визначення NF-kB для додаткової характеристики агресивності пухлинного процесу та індивідуалізації лікування
Additional Access Points:
Білий, О. М.
Мітряєва, Н. А.
Красносельський, М. В.
Гребіник, Л. В.

There are no free copies

Find similar

10.

Променева діагностика для оцінки локального поширення пухлини у хворих на рак шийки матки [Text] / Т. С. Головко [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 54-59. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
Annotation: При верифікованому раку шийки матки (РШМ) основним завданням променевого дослідження є оцінка поширення пухлинного процесу, оскільки це докорінно впливає на вибір тактики лікування та прогноз захворювання. Метою дослідження було оптимізувати магнітно-резонансне дослідження для визначення місцевого поширення пухлинного процесу у пацієнтів з РШМ шляхом порівняння корисності різних послідовностей магнітно-резонансної томографії. Об’єкт і методи дослідження. 62 пацієнти з РШМ, які проходили обстеження і лікування в Національному інституті раку. Структура розподілу за стадіями TNM: Tis — у 2 (3,2%), Т1а1 — у 3 (4,8%), Т1а2 — у 2 (3,2%), Т1b1 — у 17 (27,5%), Т1b2 — у 16 (25,9%), T2a — у 19 (30,6%), T2b — у 3 (4,8%) пацієнток. Морфологічна структура РШМ: у 54 (87,1%) — плоскоклітинний рак, у 6 (9,7%) — аденокарцинома, у 2 (3,2%) — адено-плоскоклітинний рак. Усім хворим виконано оперативне видалення пухлини. 3 пацієнтки з РШМ Т1b2, 18 — з Т2а і 3 з Т2b отримали курс неоад’ювантної хіміотерапії. Пацієнткам проводили магнітно-резонансну томографію на томографі Philips (Intera) 1,5 Т із застосуванням контрастного підсилення та дифузійно-зваженої візуалізації (Diffusion-weighted imaging — DWI). Результати променевої оцінки поширення пухлинного процесу зіставлені з даними морфологічного дослідження. Результати. Визначена діагностична ефективність методів променевого дослідження для оцінки місцевого поширення пухлини у хворих на РШМ. Помилкове завищення ступеня розповсюдження пухлинного процесу було обумовлене інтенсивним накопиченням контрастної речовини тканинами навколо пухлини внаслідок реактивного запалення. Використання DWI дозволило зменшити кількість помилково позитивних результатів і значно підвищило ефективність магнітно-резонансної томографії (р0,05): позитивна прогностична величина, чутливість, специфічність та точність становили 83,3; 90,9; 96,0 та 95,1% відповідно. Висновки. Найбільш інформативною комбінацією для оцінки місцевого поширення пухлинного процесу у хворих з верифікованим РШМ є поєднання нативної послідовності з DWI, тому доцільно включати DWI в протокол магнітно-резонансного дослідження цих пацієнток
Additional Access Points:
Головко, Т. С.
Яроцький, М. Є.
Бакай, О. А.
Яроцька, І. В.
Лигирда, Н. Ф.

There are no free copies

Find similar

11.

Реконструктивно-відновні операції у хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки [Text] / О. В. Кравець [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 60-64. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (реабилитация, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Annotation: Порівняти функціональний результат та якість життя хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак ротової порожнини при застосуванні різних реконструктивно-відновних методик для заміщення післяопераційних дефектів дна ротової порожнини та щоки. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів оперативних втручань, виконаних 150 пацієнтам з місцево-поширеним плоскоклітинним раком слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки. Типи дефектів після видалення первинної пухлини: поверхневий дефект дна ротової порожнини в 29 хворих, глибокий дефект дна ротової порожнини у 65, середній та великий дефекти слизової оболонки щоки — у 56 пацієнтів. Результати. У разі пластичного заміщення поверхневих дефектів дна ротової порожнини встановлено вірогідно (p=0,006) вищий функціональний результат за показником повноцінності дієти у групі хворих, яким було застосовано шкірно-м’язовий клапоть платизми порівняно з групою хворих, у яких було використано носогубний клапоть (75,7±13,4% та 60,8±9,0% відповідно) та за показником харчування на людях (p=0,04) у групі хворих, у яких було використано шкірно-м’язовий клапоть платизми порівняно з групою носогубного клаптя (80,4±14,5% та 68,8±11,3% відповідно). У разі пластичного заміщення глибоких дефектів дна ротової порожнини встановлено вірогідно (p0,001) вищий функціональний результат за показником повноцінності дієти у групі хворих, у яких було використано шкірно-м’язовий клапоть великого грудного м’яза порівняно з групою хворих, у яких було застосовано шкірно-м’язовий клапоть кивального м’яза (56,9±9,3% та 44±8,2% відповідно) та за показником харчування на людях (p
Additional Access Points:
Кравець, О. В.
Колеснік, О. О.
Чернієнко, В. В.
Хлинін, О. В.

There are no free copies

Find similar

12.

Прогнозування перебігу метастатичного люмінального (Her2/neu-негативного) раку грудної залози [Text] / Т. Є. Тарасенко [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 65-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, диагностика, лекарственная терапия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, лекарственная терапия)
ПАЛЛИАТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- PALLIATIVE MEDICINE
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА ГОРМОНАЛЬНЫЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, HORMONAL (терапевтическое применение)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Annotation: Класифікація раку грудної залози (РГЗ) базується не тільки на визначенні розміру первинної пухлини, ураженні лімфатичних вузлів, наявності віддалених метастазів, а й обов’язковим є проведення імуногістохімічного дослідження експресії рецепторів естрогену, прогестерону та епідермального фактора росту — Her2/neu, визначення експресії індексу проліферації пухлинних клітин Ki-67. У 75% пацієнтів РГЗ експресують рецептори естрогену та належать до люмінальних підтипів. Чутливість РГЗ до гормонотерапії залежить від наявності в пухлині рецепторів, здатних сприйняти гормональний сигнал та транслокувати його в ядро. Імуногістохімічний статус пухлини, що рецидивує, може відрізнятися від результатів первинної біопсії. Актуальним дотепер є пошук неінвазивних маркерів прогнозування чутливості до гормонотерапії у хворих на метастатичний люмінальний РГЗ, у тому числі вивчення поліморфних варіантів гена ESR1 (A-351G, T-397C). Мета дослідження. Підвищити ефективність гормонотерапії інгібіторами ароматази у хворих на метастатичний люмінальний Her2-негативний РГЗ на підставі вивчення поліморфних варіантів гена ESR1 (A-351G, T-397C). Об’єкт та методи дослідження. Обстежено та проліковано 53 пацієнтки з метастатичним люмінальним Her2/neu-негативним РГЗ. У 1-й лінії хворі отримали гормонотерапію нестероїдними інгібіторами ароматази. Контроль динаміки процесу за допомогою комп’ютерної томографії проводили кожні 12 тиж лікування згідно з критерями відповіді солідних пухлин на лікування (response evaluation criteria in solid tumors — RECIST 1.1). Сформовано 1-шу групу хворих (прогресування до 12 міс на фоні прийому інгібіторів ароматази) та 2-гу групу (прогресування після 12 міс прийому інгібіторів ароматази). У разі прогресування захворювання пацієнткам проводили забір крові для молекулярно-генетичного дослідження поліморфних варіантів A-351G (rs9340799) та T-397C (rs2234693) в 1 інтроні гена ESR1. Результати дослідження свідчать про доцільність визначення мутацій гена естрогенового рецептора (ESR1) у хворих на метастатичний люмінальний Her2/neu-негативний РГЗ для прогнозування перебігу захворювання та вибору персоніфікованого лікування. Висновки. Встановлено, що ризик раннього прогресування захворювання відмічали у пацієнток з метастатичним люмінальним Her2/neu-негативним РГЗ з поліморфними генотипами ESR1 A-351G та ESR1 T-397C — ВР=2.81 (ВІ:1,16
Additional Access Points:
Тарасенко, Т. Є.
Сивак, Л. А.
Верьовкіна, Н. О.
Лялькін, С. А.
Мартинюк, О. М.
Майданевич, Н. М.
Касап, Н. В.
Човган, О. Є.

There are no free copies

Find similar

13.

Бурлака, А. А.
Паренхімозберігаюча стратегія при метастатичному ураженні печінки: когортне проспективне дослідження [Text] / А. А. Бурлака // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 70-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (вторичный, хирургия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
МЕТАСТАЗЭКТОМИЯ -- METASTASECTOMY (методы)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Annotation: Дискусія щодо доцільності виконання широкого відступу від краю пухлинного вогнища при резекціях печінки у пацієнтів з метастазами колоректального раку (мКРР) триває майже 20 років. Дотепер маловивченими залишаються результати паренхімозберігаючої стратегії при локалізації метастатичних утворень у важкодоступних сайтах печінки з точки зору хірургічної анатомії органа (переважно праве «венозне ядро», портальні та кавальні «ворота» печінки, паракавальна частина першого сегменту). Матеріали та методи. Виконано проспективне одноцентрове дослідження (січень 2015 р. — липень 2020 р.) з включенням 185 хворих на мКРР (pT1-4N0-2M0-1). Залежно від локалізації метастатичних вогнищ мКРР хворих було розподілено на 2 групи порівняння. До першої групи (n=107) віднесли пацієнтів з периферично локалізованими метастазами (ПЛМ), у паренхімі лівої латеральної секції (S2, S3), задньої секції (S6, S7), Спігелієвій частці S1 та субкапсульно на глибині 1-2 см. До другої групи (n=78) віднесли хворих з ураженням центральних сайтів печінки (ЦСП) , метастатичні вогнища в яких локалізовані переважно в межах «правого венозного ядра» печінки, портальних та кавальних воріт, паракавальної та каудальної частини S1, в глибоких сайтах S4, S5, S8. Результати. Післяопераційні тяжкі ускладнення зареєстровано у 19 (24,4%) та 17 (21,8%) хворих відповідно для груп порівняння (ЦСП та ПЛМ), р=0,15. Не було зареєстровано відмінностей у групах за рівнем гепатоспецифічних ускладнень, що становили 8,9% та 4,6% для ЦСП та ПЛМ відповідно (р=0,3). Була зареєстрована статистична відмінність за рівнем 3-річної безрецидивної виживаності у досліджуваних групах хворих та становила 63 та 41% відповідно для групи ЦСП та ПЛМ (p=0,008). Кумулятивна безрецидивна 3-річна виживаність для когорт R0 та R1v хворих групи ЦСП становила 43 та 33% відповідно (р=0,44). Висновки. Адаптація паренхімозберігаючої хірургічної стратегії у хворих із метастатичним ураженням важкодоступних сайтів печінки забезпечила референтну 3-річну виживаність, відповідно до світового досвіду. Стратегія R1v у поєднанні із сучасними схемами поліхіміотерапії може бути ефективним методом, який зменшить когорту неоперабельних хворих із білобарним метастатичним ураженням печінки із задовільним онкологічним ефектом
There are no free copies

Find similar

14.

Виживаність хворих на рак стравоходу залежно від локалізації первинної пухлини [Text] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 76-82. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Annotation: Рак стравоходу (РС) посідає 8-ме місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та 6-те місце за смертністю чоловіків від злоякісних новоутворень. Клінічний перебіг захворювання зумовлений швидким розвитком синдрому дисфагії, на тлі якого протягом кількох місяців розвивається кахексія, хворі зазвичай помирають від аліментарного виснаження. На сьогодні майже немає досліджень, що аналізують виживаність хворих залежно від локалізації первинної пухлини. Мета. Дослідити результати виживаності хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Матеріали та методи. Зі 1690 пацієнтів зі злоякісними пухлинами стравоходу проаналізована виживаність 1465 хворих на плоскоклітинний РС залежно від локалізації первинної пухлини за розподілом за стадіями TNM та клінічними стадіями. Результати. Серед 1690 хворих на злоякісні захворювання стравоходу, які отримували лікування у науково-дослідному відділенні пухлин органів грудної порожнини, понад 90% становили чоловіки, середній вік яких становив 58,48 року, причому вікові коливання значні — від 20 до 90 років. Серед гістологічних форм істотно переважав плоскоклітинний РС (86,69%), його частота залежала від локалізації первинної пухлини у стравоході — при ураженні верхніх відділів та середньої частини внутрішньогрудного відділу його відмічали більш ніж у 90% випадків, а при ураженні нижньої частини внутрішньогрудного та абдомінального відділів — у 76,05%. Серед інших гістологічних форм переважала аденокарцинома (82,72%). Саме хворі на плоскоклітинний РС були залучені до подальшого аналізу. Залежно від рівня локалізації первинної пухлини: більше половини становили хворі на рак середніх відділів, а хворих на рак нижніх відділів було більше у 1,5 рази, ніж хворих на рак верхніх відділів. Характерно, що під час аналізу розподілу хворих за стадіями TNM та клінічними стадіями (ВООЗ) залежно від рівня локалізації первинної пухлини у стравоході, усі групи виявилися тотожними практично за всіма показниками — більше половини хворих становили хворі з ІІА клінічною стадією, серед яких у 1,5–2 рази переважала стадія T3N0M0 над T2N0M0. Майже третину від усіх хворих становили пацієнти зі стадією ІІІ, де значно домінувала стадія T3N1M0. Майже 10% становили хворі з клінічною стадією IV, серед яких переважали пацієнти з місцевопоширеними формами первинного пухлинного процесу. А найрідше відмічали IIВ та особливо стадію I РС. Висновки. Після проведеного аналізу виживаності хворих можна сказати, що достовірно краща виживаність була у хворих на плоскоклітинний рак нижніх відділів стравоходу як при початкових стадіях, так і при місцевопоширених процесах, а виживаність хворих на рак верхніх та середніх відділів достовірно не розрізнялася. Але при клінічній стадії IV достовірної різниці у виживаності хворих залежно від локалізації первинної пухлини не спостерігали
Additional Access Points:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.

There are no free copies

Find similar

15.

Молекулярний механізм формування мамографічної щільності тканини молочної залози [Text] / А. П. Бурлака [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 83-88. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-main:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
Annotation: Мамографічна щільність тканини (МЩТ) — це ступінь розповсюдження радіощільної фіброгландулярної тканини у молочній залозі (МЗ). Мамограма демонструє наявність двох складових компонентів y МЗ — фіброгландулярної та жирової тканини, які мають різний коефіцієнт послаблення рентгенівських променів. Щільність тканини МЗ може бути фактором ризику розвитку раку МЗ. Мета дослідження. Виявити зміни у редокс-стані тканини МЗ хворих у пре- та постменопаузальному віці, у яких реєструється МЩТ та ожиріння. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведені на біопсійному матеріалі 46 хворих пре- (1-ша група) та постменопаузального віку (2-га група) з ожирінням. Мамограми сканували, після чого у програмі ArchiCAD Graphisoft 14 підраховували площу щільної ділянки та класифікували за системою B1-RADS відповідно до відсотка мамографічної щільності (МЩ). За результатами наших досліджень та досліджень інших авторів, у хворих із МЩТ грудей 75% ризик виникнення раку МЗ у 4-6 разів вищий, ніж у жінок з низькою або відсутньою МЩТ МЗ. У жінок як в період пременопаузи, так і постменопаузи рівні генерування супероксидних радикалів у МЗ з МЩ значно зростають порівняно з контролем. Індекс маси тіла обернено корелює з МЩ, оскільки більша маса тіла пов’язана з більшою площею нещільної тканини мамограми, що відображає більшу кількість жирової тканини у МЗ. У хворих з МЩ МЗ у пре- та постменопаузальному віці рівні 8-охо-dG у сечі є вищими від контрольних значень та визначаються в межах 1,89–2,15 нмоль/кг маси тіла та 2,58–3,0 нмоль/кг маси тіла відповідно. Крім того, рівні 8-охоdG у хворих у постменопаузальному віці були вищими, порівняно з пацієнтами в період пременопаузи. Виявлено достовірну асоційованість високих рівнів активності матриксної металопротеїнази-2 з високою МЩ. У групі пацієнток, МЩ яких становила 38±7,7%, рівні активності матриксної металопротеїнази-2 в тканині МЗ в 1,9 раза перевищують такі в групі хворих, МЩ яких становила 20±18,3%. Висновки. Отримані нами результати дозволяють припустити, що утворення МЩТ у МЗ можуть спричиняти ендогенні процеси, які призводять до пошкодження ДНК та посилення проліферації клітин. До них слід віднести всі редокс-залежні процеси, які протікають у мітохондріях та імунних клітинах, при функціонуванні яких можуть генеруватися супероксидні радикали, зростати активність клітин з NO-синтазною активністю, утворюватися продукти перекисного окиснення ліпідів та білків, активуватися редокс-залежні процеси деградації позаклітинного матриксу (активація матриксної металопротеїнази), зростати метаболізм гормонів через цитохром P450, наприклад CYP 1A2, який метаболізує естрадіол до 2-гідрокси- та 4-гідрокси-метаболітів, останній з яких є естрогенним і канцерогенним. Катехолестрогени можуть спричиняти канцерогенез, стаючи джерелом реактивних форм кисню та вступаючи в окислювально-відновний цикл (тобто повторні цикли окислення та відновлення з утворенням 3, 4-семихінонів та 3, 4-хінонів, які відрізняються високою реакційною здатністю, можуть зв’язуватися з ДНК та створювати депуринуючі аддукти, які індукують мутації генів і можуть призвести до фіброзного ремоделювання жирової тканини та ініціації проліферації
Additional Access Points:
Бурлака, А. П.
Ганусевич, І. І.
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Вірко, С. В.
Чернобай, В. А.

There are no free copies

Find similar

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)