Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: <.>II=РУ16/2021/9/10<.>
Total number of found documents : 15
Shown documents from 1 till 15
1.


    Вдовиченко, С. Ю.
    Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі [Text] / С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 73-78


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
Annotation: Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу І триместра вагітності, ускладненої загрозою переривання з утворенням ретрохоріальної гематоми (РХГ)
Наявність хронічної екстрагенітальної патології, хронічної урогенітальної інфекції, хірургічних втручань на органах малого таза, висока частота артифіціальних і мимовільних абортів, звичне невиношування, наявність в анамнезі вагітності, що не розвинулась, у поєднанні з великим об’ємом РХГ, її корпоральною локалізацією, терміном гестації, у якому виявлено гематому, а також ультразвуковими ознаками гіпертонусу матки є несприятливими предикторами невиношування вагітності ранніх термінів і репродуктивних втрат
Additional Access Points:
Сальніков, С. М.

There are no free copies

Find similar

2.


    Яроцька, Ю. О.
    Морфологія плаценти - від теоріїї до практики [Text] / Ю. О. Яроцька, О. С. Загородня // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 67-72


MeSH-main:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Annotation: У статті наведено огляд літератури, яка присвячена сучасним дослідженням макроскопічних та мікроскопічних змін посліду, що супроводжують ускладнення пологів та захворювання новонародженого. З клінічного погляду окреслено значення таких показників, як довжина, звивистість пуповини, входження її в плаценту. Зокрема, розглянуто вплив довжини пуповини на перебіг пологів – від підвищення частоти народження дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар при короткій пуповині до більш високого ризику обвиття, випадіння, істинного вузла при довгій пуповині. Наведено міркування з приводу причин формування звивистості пуповини, дані про її види та вплив на перебіг пологів
Масу плаценти розглянуто як з погляду абсолютного показника, так і з позиції нових поглядів на оцінювання плацентарно-плодового коефіцієнта. Зокрема, продемонстровано його динаміку з прогресуванням гестаційного терміну, а також вплив його зменшення на зростання ризику подальшого розвитку цукрового діабету та гестаційної гіпертензії у матері. Проаналізовано дослідження, у яких наведено клінічне значення таких макроскопічних знахідок, як плацентарні інфаркти та ретроплацентарні гематоми. Описано гострий та підгострий інфаркт, а також відмінності ретроплацентарної гематоми від клінічно вираженого передчасного відшарування плаценти. Розглянуто процеси та гістологічні зміни, що супроводжують процес дозрівання ворсин хоріона, а також типові прояви недостатнього ремоделювання спіральних артерій, яке, згідно із сучасними уявленнями, лежить в основі розвитку більшості гестаційних ускладнень. Наведено нове для вітчизняних джерел поняття «індекс зрілості ворсин», який визначають як співвідношення кількості васкулярно-синцитіальних мембран в 1 см2 площі зразка, що вивчається, до товщини цих мембран. Відомо, що значне зниження цього показника за рахунок зменшення кількості мембран та збільшення їхньої товщини притаманне вагітностям, ускладненим тяжкою прееклампсією та гестаційним цукровим діабетом
Additional Access Points:
Загородня, О. С.

There are no free copies

Find similar

3.


    Жук, С. І.
    Антифосфоліпідні антитіла та їхня роль у розвитку плацентарної дисфункції [Text] / С. І. Жук, І. В. Ус // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 61-66


MeSH-main:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID
Annotation: Мета дослідження: оцінювання спектра та діагностичного значення антифосфоліпідних антитіл (АФА) в умовах розвитку плацентарної дисфункції. Матеріали та методи. Проведено дослідження спектра АФА у 122 пацієнток із плацентарною дисфункцією у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. До контрольної групи увійшли 64 практично здорові жінки у ІІ та ІІІ триместрах вагітності із фізіологічним перебігом гестації та без обтяженого репродуктивного та соматичного анамнезу. Результати. Загальна частота виявлення криторіальних АФА у групі жінок із плацентарною дисфункцією становила 46,7%, водночас у жінок із фізіологічним перебігом вагітності не було виявлено жодного випадку позитивної серологічної реакції на вміст АФА. Кількість пацієнток із високими та середніми титрами IgG та IgM (криторіальні АФА) була невисокою – 11,5%. Некритеріальні АФА (антифосфатидилетаноламінові та антифосфатидилсеринові антитіла класу IgM та IgG) частіше визначали у низьких та середніх титрах у пацієнток з плацентарною дисфункцією без виражених гемодинамічних змін та виявлені у 36,9% випадків. У більшості пацієнток із циркуляцією антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну-1 (21 (17,2%) особа) відзначали низькі (до 20 ОД/мл) рівні АФА. Медіанний рівень АФА у пацієнток із плацента-асоційованими ускладненнями на фоні плацентарної дисфункції – 28,5 (18,1) був вищим порівняно із таким у пацієнток без цих ускладнень – 18,6 (7,4) (Р0,01). Заключення. Циркуляція АФА у кровотоці у матері має важливе значення для прогнозування розвитку плацентарної дисфункції, ступеня її тяжкості. Підвищення концентрації циркулюючих АФА у сироватці крові матері корелює з частотою тяжких форм, термінами появи плацентарної дисфункції та розвитком плацента-асоційованих ускладнень вагітності. При плацентарній дисфункції спектр АФА включає вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну, фосфатидилсерину та фосфатидилетаноламіну. Їхнє виявлення підвищує ефективність діагностики антифосфоліпідного синдрому
Additional Access Points:
Ус, І. В.

There are no free copies

Find similar

4.


   
    Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі застосування допоміжних репродуктивних технологій [Text] / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 79-87


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
Annotation: Мета дослідження: встановлення особливостей перебігу вагітності та пологів після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ); проведення стратифікації ризиків у даного контингенту вагітних, визначення підгрупи високого ризику серед вагітних після використання ДРТ та формування можливих профілактичних підходів для цих категорій пацієнток
Вагітність та пологи після ДРТ характеризувалися більш високою частотою передчасних пологів, кесарева розтину, асистованих вагінальних пологів та масивної акушерської кровотечі. Частота ускладнень достовірно підвищувалась у пізньому репродуктивному віці.
Additional Access Points:
Голяновський, О. В.
Зукін, В. Д.
Шемякіна, Н. М.
Рубінштейн, А. М.

There are no free copies

Find similar

5.


    Гламазда, М. І.
    Особливості менструальної функції у жінок з морбідним ожирінням [Text] / М. І. Гламазда // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 100-103


MeSH-main:
МЕНСТРУАЦИЯ -- MENSTRUATION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Annotation: Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу та становлення менструального функції у пацієнток з морбідним ожирінням (МО). Матеріали та методи. Проведено опитування 97 пацієнток репродуктивного віку з МО, які увійшли до основної групи, та 60 здорових жінок, які увійшли до групи контролю. Усі жінки були зіставні за віком – середній вік обстежуваних жінок становив 34,7±2,6 року. Індекс маси тіла жінок основної групи становив 38,8±4,2 кг/м2, контрольної групи – 22,6±2,8 кг/м2. Усі пацієнтки дали інформовану згоду на оброблення їхніх персональних даних. Отримані цифрові дані обробляли з використанням ліцензійних статистичних програм Excel Microsoft Office 2007 і Stata 12 із застосуванням методів варіаційної статистики. Результати. Раннє менархе відзначено у 35 (36,08%) пацієнток основної групи проти 4 (6,67%) осіб контрольної (р0,05), пізнє – у 38 (39,17%) та 7 (11,67%) жінок відповідно (р0,05), порушення становлення менструальної функції – у 65 (67,01%) та 12 (20,0%; р0,05), олігоменорею – у 54 (56,67%) і 5 (8,33%; р0,05) відповідно та гіперменорею – у 38,14% жінок основної групи. Часто пацієнтки з МО мали порушення менструального циклу у формі скорочення та рясних менструацій. У жінок із МО порівняно зі здоровими жінками достовірно частіше діагностовано синдром полікістозних яєчників – 21 (18,55%) особа, аномальні маткові кровотечі – 37 (38,14%), гіперплазію ендометрія – 18 (19,14%), лейоміому матки – 27 (27,83%), ендометріоз – 22 (22,68%), безпліддя – 28 (28,86%) та доброякісні захворювання грудних залоз – 36 (37,11%) пацієнток. Заключення. У жінок з морбідним ожирінням встановлено високу частоту розладів оваріально-менструальної функції, що може бути свідченням існування тісного взаємозв’язку між наявністю ожиріння та розвитком дисгормональних змін у жіночій репродуктивній системі
There are no free copies

Find similar

6.


    Толстанова, Г. О.
    Профілактика рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії [Text] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 94-99


MeSH-main:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (профилактика и контроль)
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
Annotation: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу ефективності й переносимості антигестагенів (міфепристон) й агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) у складі ад’ювантної терапії для профілактики рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії у жінок репродуктивного віку
Ад’ювантна терапія міфепристоном або аГнРГ після консервативної міомектомії приводить до зниження ризику виникнення рецидиву рівною мірою – у 4,25 раза. Кумулятивна частота рецидиву міоми за 3 роки після операції найнижча у групі жінок, які вживали міфепристон, найвища – у пацієнток без ад’ювантної терапії. При схожій ефективності з агоністами ГнРГ препарат антипрогестинового ряду відрізняється меншою кількістю побічних ефектів і хорошою переносимістю, більш швидким відновленням менструальної функції, оборотністю гормональних показників і зменшенням об’єму матки. Тому з метою відновлення репродуктивної функції і профілактики ранніх рецидивів міоми матки жінкам після консервативної міомектомії можна рекомендувати проведення ад’ювантної терапії антипрогестинами або агоністами ГнРГ, вибір якої має бути диференційованим та індивідуальним
There are no free copies

Find similar

7.


    Кузьмин, Н. В.
    Рівні ФНП-α, ІЛ-1, ІЛ-1β і кальциферолу та їхній взаємозв’язок як маркери ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією [Text] / Н. В. Кузьмин // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 88-93


MeSH-main:
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патофизиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Annotation: Мета дослідження: визначення у крові рівнів маркерів ендотеліальної дисфункції (фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну (ІЛ) 1β та ІЛ-6) та вітаміну D, а також оцінювання їхнього взаємозв’язку у вагітних з прееклампсією та у здорових вагітних
У вагітних з прееклампсією встановлено недостатність вітаміну D, що може бути однією з умов для формування та реалізації імунологічного дисбалансу у формі активації прозапальних цитокінів та генералізованої ендотеліальної дисфункції
There are no free copies

Find similar

8.


   
    Vitex agnus-castus у лікування циклічної масталгії: систематичний огляд і мета-аналіз [Text] / Ooi Soo Liang [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 48-60


Rubrics: Витекс

MeSH-main:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (действие лекарственных препаратов)
БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия)
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- PREMENSTRUAL SYNDROME (лекарственная терапия)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Annotation: Циклічна масталгія (ЦМ) – це передменструальний двосторонній дифузний біль у молочних залозах, що виникає циклічно в жінок репродуктивного віку. Він може бути пов’язаний із латентною гіперпролактинемією внаслідок недостатнього гальмівного впливу дофаміну на гіпофіз. Відомо, що вітекс священний (Vitex agnus-castus, VAC) має дофамінергічну активність і може впливати на перебіг ЦМ і латентної гіперпролактинемії. Проте терапевтичний ефект VАС при ЦМ залишається не до кінця зрозумілим. Матеріали та методи. З метою систематичного огляду та мета-аналізу клінічних випробувань, у яких повідомляється про ефективність лікування VAC пацієнток із ЦМ, було проведено пошук наукової літератури в основних базах даних клінічних досліджень. Результати. Цей огляд включає 25 досліджень (17 рандомізованих контрольованих випробувань і 8 нерандомізованих). VAC ефективно зменшував інтенсивність болю в молочних залозах і знижував підвищений рівень пролактину в плазмі крові пацієнток репродуктивного віку (18–-45 років) з передменструальним синдромом або без нього. Звичайна доза становила 20–40 мг/добу, а тривалість лікування – 3 місяці. Попередній мета-аналіз включав тільки шість досліджень (n = 718: VAC – 356, плацебо – 362) і виявив помірний розмір ефекту VAC (стандартизована різниця середніх значень 0,67; 95% довірчий інтервал: 0,5–0,85) у порівнянні з плацебо. У семи випробуваннях було продемонстровано, що VAC є не менш ефективною альтернативою медикаментозній терапії ЦМ, що включає агоністи дофаміну, нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори зворотного захоплення серотоніну та гормональні контрацептиви. Лікування VAC було безпечним, при застосуванні препарату виникали тільки легкі та оборотні небажані явища. Проте в більшості досліджень через недостатню кількість інформації неможливо точно оцінити ризик систематичної помилки. Висновок. VAC – це безпечний і ефективний спосіб лікування ЦМ. Для покращення доказової бази потрібно провести якісніші клінічні випробування
Additional Access Points:
Ooi Soo Liang
Watts Stephanie
McClean Rhett
Pak Sok Cheon

There are no free copies

Find similar

9.


    Туманова, Л. Є.
    Показники вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі [Text] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 23-27


MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Annotation: Мета дослідження: вивчення рівня вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 127 жінок: І група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність; ІІ група – 37 жінок з безплідністю трубно-перитонеального генезу; ІІІ група – 30 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором; ІV (контрольна) група – 25 здорових вагітних без безплідності в анамнезі. Для визначення рівня 25-гідроксивітаміну D застосовували метод двостадійного імуноферментного аналізу. Результати. Недостатність та дефіцит вітаміну D у І триместрі вагітності мали по 5 (20,0%) жінок без безплідності в анамнезі, у ІІІ триместрі – 40% та 28% відповідно. Дефіцит 25-гідроксивітаміну D у І групі виявлено у 15 (42,9%) пацієнток у I триместрі та у 20 (57,1%) – у ІІІ триместрі, у ІІ групі – у 10 (27,0%) та 17 (45,9%) осіб відповідно, у ІІІ групі – у 15 (50,0%) та 18 (60,0%) жінок відповідно. Кількість хворих із дефіцитом вітаміну D протягом вагітності у групах хворих із безплідністю в анамнезі була достовірно більшою порівняно з вагітними без безплідності в анамнезі. Також серед пацієнток І, ІІ та ІІІ груп протягом вагітності відзначено збільшену частку осіб з недостатністю вітаміну D порівняно з жінками IV групи. Заключення. У динаміці вагітності серед жінок із безплідністю в анамнезі встановлено збільшення кількості осіб з недостатністю та дефіцитом вітаміну D, найбільшу частку яких виявлено серед вагітних з ендокринною безплідністю та безплідністю трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором
Additional Access Points:
Коломієць, О. В.

There are no free copies

Find similar

10.


   
    Роль негормональних методів лікування сечостатевого синдрому менопаузи: сучасні погляди [Text] / Ю. В. Давидова [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 17-22


MeSH-main:
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
ГОМЕОПАТИЯ -- HOMEOPATHY (использование, методы)
Annotation: Дана стаття присвячена огляду літератури щодо питання проблеми подолання негативних наслідків сечостатевого синдрому у менопаузі (ССМ). Відомо, що майже 30–40% життя жінки знаходяться у менопаузі, а за даними ВООЗ, до 2030 р. 1,2 млрд жінок перебуватимуть у постменопаузі. Разом з тим, спостерігається зростання тривалості життя жінок у розвинених країнах, що зумовлює і збільшення кількості жінок із ССМ. У статті наведені патогенетичні механізми розвитку ССМ, зокрема зазначено, що виникнення та ступінь проявів даної патології пропорційні зниженню рівня естрогенів в організмі та їхнього метаболізму. Наведено поширення симптомів ССМ серед жінок у період менопаузи. Описано негативний вплив ССМ на якість життя хворих. Жінки, які продовжують статеве життя у період менопаузи, частіше помічають прояви даної патології і звертаються по допомогу, але сексуально неактивні жінки також можуть отримати користь від інформованості про маніфестації та лікування ССМ. На відміну від вазомоторних симптомів, які з часом можуть стати менш вираженими, прояви ССМ, якщо не проводити лікування, прогресують, мають тенденцію до посилення і майже ніколи не зникають спонтанно
Additional Access Points:
Давидова, Ю. В.
Лиманська, А. Ю.
Двуліт, М. П.
Федорова, Н. В.

There are no free copies

Find similar

11.


   
    Сучасний стан проблеми патогенезу і фармакотерапії варикозної хвороби в акушерстві [Text] / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 8-16


MeSH-main:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (лекарственная терапия, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Annotation: У статті представлений огляд сучасних вітчизняних та зарубіжних видань з питань етіопатогенезу та фармакотерапії варикозної хвороби (ВХ) під час вагітності. Розглянуто питання щодо поширення ВХ у вагітних, особливості венозної системи за фізіологічного та патологічного перебігу гестації, сучасні погляди на механізми порушення венозної гемодинаміки та її впливу на стан фетоплацентарного комплексу. Привернуто увагу до локальної активації системи гемостазу при пошкодженні ендотелію за наявності венозної гіпертензії під впливом активованих нейтрофільних гранулоцитів і моноцитів. Проведений аналіз екстрагенітальної патології у вагітних з ВХ. Визначено роль дисплазії сполучної тканини у генезі ВХ та необхідності своєчасної діагностики і профілактики ускладнень перебігу вагітності та розвитку плацентарних порушень у жінок з ВХ, у визначенні маркерів дисфункції ендотелію. Зроблено акцент на ролі стану репродуктивної системи та хронічних вогнищ піхвової і цервікальної інфекції у прогресуванні ВХ та акушерських ускладнень, що пояснюється розвитком оксидантного стресу і тканинною гіпоксією та погіршенням передімплантаційних умов й перспективного сценарію виношування вагітності. Представлені сучасна класифікація ВХ за характером морфологічних змін венозного русла й наслідків флебогемодинамічних порушень та клінічний клас захворювання вен нижніх кінцівок, що використовується у клінічній акушерській практиці. Наведені основні напрямки діагностики та консервативного лікування вагітних із ВХ в Україні (компресійна терапія, системна фармакотерапія та місцева топічна терапія), що відповідають світовим стандартам. Висвітлено особливий вплив діосміну на редукцію симптомів ВХ та ендотеліальної дисфункції за наявності імунозапального пошкодження ендотелію та стінок вен на тлі оксидантного стресу. Цей вплив підтверджується поліпшенням стану внутрішньоутробного плода та перинатальних наслідків у вагітних з плацентарними порушеннями
Additional Access Points:
Бенюк, В. О.
Корнієць, Н. Г.
Олешко, В. Ф.
Кравцова, Ю. А.

There are no free copies

Find similar

12.


    Кушніренко, С. В.
    Інфекції сечовивідних шляхів у жінок [Text] / С. В. Кушніренко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 28-32


Rubrics: Дисфомицин

MeSH-main:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Annotation: Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є одними з найпоширеніших бактеріальних інфекцій, які спричинені як грамнегативними, так і грампозитивними видами мікроорганізмів. Стаття присвячена огляду літератури, клінічних настанов та рекомендацій у висвітленні і обговоренні менеджменту ІСШ. Розглянуто класифікації ІСШ різних медичних товариств. Наведено сучасні погляди про проблему неускладненого циститу – його поширення, фактори виникнення, представлено новітні рекомендації для діагностичного оцінювання. Описано терапевтичні підходи до лікування ІСШ, які базуються на доцільності призначення антимікробної терапії, продемонстровано її переваги. Надано рекомендації та наведено схеми застосування антимікробної терапії для лікування неускладненого циститу як у чоловіків, так і жінок. Препаратом першої лінії лікування неускладненого циститу є фосфоміцину трометамол. У статті наведено фармакологічні властивості фосфоміцину, показання та особливості його застосування, взаємодію з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії, переваги, схеми призначення, курси терапії та дози, лікування патології сечостатевої системи у вагітних. Також представлено альтернативні засоби лікування неускладненого циститу. Наведено поняття «рецидивна ІСШ». Описана терапія постійної та інтермітуючої антимікробної профілактики рецидивних ІСШ, яка подана в останніх клінічних настановах Європейської асоціації урологів за 2021 рік. Представлено такі стратегії, як антимікробні програми управління, щоб покращити клінічні результати, зменшити несприятливі ефекти та ризик розвитку резистентності і забезпечити економічно ефективне лікування
There are no free copies

Find similar

13.


    Чайка, О. О.
    Аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу пацієнток із прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами [Text] / О. О. Чайка // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 42-47


MeSH-main:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
ЯИЧНИКИ -- OVARY (действие лекарственных препаратов)
ГОНАДОТРОПИНЫ -- GONADOTROPINS (терапевтическое применение)
Annotation: Мета дослідження: проведення клініко-статистичного аналізу соматичного та репродуктивного анамнезу у жінок із безпліддям та прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію різними гонадотропінами
Отже, сприятливими факторами для розвитку слабкої відповіді у програмах екстракорпорального запліднення був пізній репродуктивний вік, висока частота оперативних втручань на органах малого таза і, як результат, зміна кровообігу кіркового шару яєчників, зменшення об’єму строми та редукція фолікулярного запасу. За основними клініко-анамнестичними характеристиками достовірних відмінностей між пацієнтками, які отримували у стимульованих циклах гонадотропіни людського гіпофізарного або рекомбінантного походження, виявлено не було
There are no free copies

Find similar

14.


    Федосюк, К. В.
    Оцінка гормонального гомеостазу у жінок з аномальною матковою кровотечею на фоні хронічного стресу [Text] / К. В. Федосюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 39-41


MeSH-main:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
Annotation: Мета дослідження: вивчення концентрацій естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулювального і лютеїнізуючого гормонів, тестостерону, пролактину та кортизолу у жінок з аномальною матковою кровотечею (АМК) на фоні хронічного психоемоційного стресу. Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним стресом (основна група) та 50 хворих з АМК без хронічного стресу (група порівняння). Тридцять жінок без АМК та хронічного стресу увійшли до контрольної групи. Діагноз АМК встановлено на підставі Наказу № 353 МОЗ України від 13.04.2016. У всіх жінок у сироватці крові у фолікулярну фазу менструального циклу за допомогою імуноферментного методу визначали концентрації естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), тестостерону, пролактину та кортизолу. Результати. У хворих з АМК та хронічним стресом встановлено достовірне зниження концентрації естрадіолу на 37,50% порівняно з показником здорових жінок, ФСГ – на 44,42%, ЛГ – на 22,12%, прогестерону – на 38,23% та достовірне зростання рівнів пролактину – на 41,92% та кортизолу – на 82,96%. У пацієнток з АМК без хронічного стресу також виявлено значуще зменшення рівнів естрадіолу – на 23,95%, ФСГ – на 22,09% та прогестерону – на 21,91% і достовірне зростання рівня кортизолу – на 21,55%. Концентрація тестостерону в осіб основної групи та групи порівняння, а також зміни рівнів ЛГ та пролактину у пацієнток групи порівняння були недостовірними щодо показників контрольної групи. Заключення. У жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами в умовах хронічного стресу відзначено достовірне зниження концентрацій естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулювального та лютеїнізуючого гормонів у сироватці крові, зростання рівнів пролактину та кортизолу і відсутність достовірних змін вмісту тестостерону у фолікулярну фазу менструального циклу
There are no free copies

Find similar

15.


   
    Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією [Text] / О. В. Дейніченко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 33-38


MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (физиология)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS
МАТОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- UTERINE ARTERY
Annotation: Достовірних відмінностей між показниками СДС та ІР вагітних із ХАГ та вагітних без ХАГ не встановлено. У жінок із ХАГ виявлено достовірно вищі показники ПІ у правій та лівій маткових артеріях порівняно з показниками жінок без ХАГ. Перебіг вагітності у жінок із ХАГ супроводжується порушенням балансу між про- та антиангіо­генними факторами, про що свідчить статистично достовірне переважання рівня sFlt-1 на тлі зниженням рівня PlGF, а також відповідним зростанням коефіцієнта sFlt-1/PlGF порівняно з вагітними без ХАГ.
Additional Access Points:
Дейніченко, О. В.
Круть, Ю. Я.
Сюсюка, В. Г.
Кирилюк, О. Д.
Богуславська, Н. Ю.
Шевченко, А. О.

There are no free copies

Find similar

 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)