Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: <.>II=СУ21/2019/3<.>

Total number of found documents : 19
Shown documents from 1 till 19

Головач, И. Ю.
Системная склеродермия: современный взгляд на патогенез, клинику, диагностику и лечение [Text] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 7-16. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, рентгенография, терапия, энзимология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION (методы)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ -- STANDARD OF CARE (использование, классификация, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
Annotation: Системный склероз или системная склеродермия (ССД) – иммуноопосредованное заболевание соединительной ткани, основные клинические проявления которого связаны с фиброзом кожи и внутренних органов и васкулопатией. ССД имеет высокую заболеваемость и смертность. Улучшение понимания патогенетических построений системного склероза, внедрение новых классификационных критериев позволило улучшить менеджмент заболевания и прогноз. Кроме того, появились доказательные базы роли иммуносупрессивных препаратов для лечения фиброза кожи и легких. Предложены современные подходы к лечению некоторых проявлений этого заболевания, таких, как склеродермический почечный криз, легочная артериальная гипертензия, феномен Рейно, дигитальные изъязвления и гастроэзофагеальный рефлюкс. Однако бремя нелетальных осложнений, ассоциированных с ССД, является значительным и оказывается сложной задачей для распознавания и менеджмента специалистами. В статье рассмотрены клинические особенности ССД, описаны практические подходы к лечению данного заболевания. Литературный обзор представлен для семейных врачей с целью лучшего выявления клинических признаков, предвещающих начало заболевания. Ранняя диагностика ССД, контроль за лечением, распознавание обострений и летальных осложнений врачами первого этапа медицинской помощи могут предотвратить или отсрочить значительную заболеваемость и смертность данного заболевания
Systemic sclerosis or systemic scleroderma (SSD) is an immune-mediated rheumatic disease of the connective tissue, the main clinical manifestations of which are associated with fibrosis of the skin and internal organs and vasculopathy. SSD has high morbidity and mortality. Improved understanding of the pathogenetic constructs of systemic sclerosis and the introduction of new classification criteria have improved the management of the disease and its prognosis. Additionally, treatments for specific complications have emerged and a growing evidence base supports the use of immune suppression for the treatment of skin and lung fibrosis. Modern approaches to the treatment of some manifestations of this disease, such as sclerodermic renal crisis, pulmonary arterial hypertension, Raynaud’s phenomenon, digital ulceration and gastroesophageal reflux, have been proposed. However, the burden of non-lethal complications associated with SSD is significant and it turns out to be a difficult task for recognition and management by specialists. Here, we review the clinical features of systemic sclerosis and describe the best practice approaches for its management. A literature review is presented for family doctors in order to better identify the clinical signs that foreshadow the onset of the disease. Because early diagnosis of SSD, treatment monitoring, recognition of exacerbations and lethal complications by first-stage physicians can prevent or delay significant morbidity and mortality
Additional Access Points:
Егудина, Е. Д.

There are no free copies

Find similar

    Кропивницкая, О. И.
    Новые возможности топической терапии микоза стоп [Text] / О. И. Кропивницкая // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 17-19. - Библиогр. в конце ст.

Rubrics: Нафтифин

   Салициловая мазь

MeSH-main:
ДЕРМАТОФИТИЯ СТОПЫ -- TINEA PEDIS (вирусология, диагностика, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы, противопоказания, стандарты, статистика, тенденции, этика)
Annotation: Цель исследования: оценка эффективности и безопасности сочетанного наружного применения нафтифина гидрохлорида 1% и салициловой мази 3% в терапии микоза стоп. Материалы и методы. Под наблюдением находились 12 больных микозом стоп: 7 (58%) женщин и 5 (42%) мужчин, в возрасте от 37 до 69 лет. Длительность заболевания варьировала от 1 до 13 лет. Всем пациентам в течение 2 нед 1 раз в день назначали нафтифина гидрохлорид 1% и салициловую мазь 3%. Оценку клинической эффективности проводили на 3, 7 и 14-й дни лечения. Для оценки микологического выздоровления проводили бактериоскопическое исследование на 14-й день терапии, а также на 7-й и 10-й день после ее окончания. Результаты. Анализ регресса клинических проявлений заболевания продемонстрировал высокую эффективность предложенной схемы лечения. Уже на 3-й день терапии отмечено выраженное уменьшение зуда, эритемы, отека, шелушения и гиперкератоза у всех больных. На момент окончания терапии (14 дней) у всех больных констатировано клиническое выздоровление, проявляющееся полным регрессом высыпаний, воспалительных проявлений в очагах поражения, отсутствием гиперкератоза и полной эпителизацией трещин. При бактериоскопическом исследовании на 14-й день терапии, а также на 7-й и 10-й день после ее окончания получены отрицательные результаты у 100% больных, что свидетельствовало о микологическом выздоровлении. Заключение. Предложенная сочетанная методика наружного применения нафтифина гидрохлорида 1% и салициловой мази 3% в лечении микоза стоп является эффективной и безопасной, демонстрирует выраженный терапевтический эффект, хорошо переносится больными
The objective: to evaluate the efficacy and safety of combined external use of naftifine hydrochloride 1% and salicylic ointment 3% in the treatment of foot mycosis. Materials and methods. Under observation were 12 patients with mycosis of the feet, incl. 7 (58%) women and 5 (42%) men, aged 37 to 69 years. The disease duration ranged from 1 to 13 years. Naftifine hydrochloride 1% and salicylic ointment 3% were prescribed to all patients for 2 weeks once a day. Evaluation of clinical efficacy was performed on days 3, 7, and 14 of the treatment. To assess the mycological recovery, bacterioscopic examination was performed on the 14th day of therapy, as well as on the 7th and 10th day after its termination. Results. Analysis of the regression of the clinical manifestations of the disease showed a high efficacy of the proposed treatment regimen. Already on day 3 of therapy, a marked decrease in itching, erythema, edema, desquamation and hyperkeratosis was observed in all patients. At the time of termination of therapy (14 days), all patients showed clinical recovery, manifested by a complete regression of rash, inflammatory manifestations in the lesions, the absence of hyperkeratosis and complete epithelialization of cracks. Bacterioscopic examination on the 14th day of therapy, as well as on the 7th and 10th day after its termination, negative results were obtained in 100% of patients, which indicated mycological recovery. Conclusions. The proposed combined method of external use of naftifine hydrochloride 1% and salicylic ointment 3% in the treatment of mycosis of the feet is effective and safe, demonstrates a pronounced therapeutic effect, is well tolerated by patients
There are no free copies

Find similar

Kaminskyi, V. Ya.
The significance of hereditary factor in the development of chronic kidney disease (glomerulonephritis) [Text] / V. Ya. Kaminskyi // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - P20-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-main:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (генетика, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия, уход, этиология)
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (генетика, диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, терапия, этиология)
ГРУППЫ КРОВИ, СИСТЕМА RH-HR -- RH-HR BLOOD-GROUP SYSTEM (анализ, генетика, классификация, кровь, ультраструктура)
ГРУППЫ КРОВИ, СИСТЕМА ABO -- ABO BLOOD-GROUP SYSTEM (генетика, классификация, кровь, метаболизм, ультраструктура)
ГРУППЫ КРОВИ, СИСТЕМА RH-HR -- RH-HR BLOOD-GROUP SYSTEM (генетика, классификация, кровь, ультраструктура)
Annotation: The objective: of the research was to evaluate the risk of chronic kidney disease: glomerulonephritis (CKD:GN) development by antigens of blood groups of AB0 and Rhesus (Rh) systems. Materials and methods. We examined 315 patients (166 men and 149 women) with CKD:GN which manifested by urinary syndrome (US) (asymptomatic proteinuria and/or hematuria). A survey of 1428 healthy individuals was conducted to determine the populational distribution of blood groups phenotypes of AB0 and Rh systems. Results. The value of the relative risk of CKD:GN with US occurrence in men with phenotype A (II) versus 0 (I) prevailed in 7.79 times the same in women and it was in 5.15 times higher in the latter with phenotype AB (IV) versus A (II) than the same in men. The common feature was a high chance to contract the studied pathology in carriers of phenotype AB (IV) Rh– versus 0 (I) Rh–. Individuals of both genders with group 0 (I) Rh– may be resistant to the development of the disease. Conclusions. Gender dimorphism consisted in the fact that men with phenotypes AB (IV) Rh– and A (II) Rh– versus 0 (I) Rh–, women with phenotypes AB (IV) Rh– and B (III) Rh– versus 0 (I) Rh– and A (II) Rh– had the highest risk to contract a disease. Somewhat lower risk of disease occurrence was possible in the presence of phenotypes A (II) Rh+ in men and AB (IV) Rh+ in women
Мета дослідження: оцінювання ризику розвитку хронічної хвороби нирок: гломерулонефриту (ХХН:ГН) за антигенами груп крові систем АВ0 і резус (Rh). Матеріали та методи. Було досліджено 315 пацієнтів (166 чоловіків і 149 жінок) із ХХН:ГН, який проявлявся сечовим синдромом (СС) (асимптоматична протеїнурія та/або гематурія). Для встановлення розподілу фенотипів груп крові систем АВ0 і Rh серед населення було обстежено 1428 здорових осіб. Результати. Величина відносного ризику виникнення ХХН:ГН із СС у чоловіків з фенотипом А (ІІ) проти 0 (І) переважала у 7,79 разу таку саму у жінок, а в останніх із фенотипом АВ (ІV) проти А (ІІ) – у 5,15 разу таку саму у чоловіків. Загальною рисою була висока ймовірність захворіти на досліджувану патологію у носіїв фенотипу АВ (IV) Rh–проти 0 (I) Rh–. Особи обох статей із групою 0 (I) Rh– можуть бути стійкими до розвитку цього захворювання. Заключення. Гендерний диморфізм полягав у тому, що найбільший ризик захворіти мають чоловіки з фенотипами АВ (ІV) Rh– та А (ІІ) Rh– проти 0 (І) Rh–, жінки – АВ (ІV) Rh– та В (ІІІ) Rh– проти 0 (І) Rh– і А (ІІ) Rh–. Дещо менший ризик формування патології можливий при наявності фенотипів А (ІІ) Rh+ у чоловіків та АВ (ІV) Rh+ у жінок
There are no free copies

Find similar

Матюха, Л. Ф.
Навчання пацієнтів як невід’ємна складова комплексного підходу у лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу [Text] / Л. Ф. Матюха, Б. О. Смаль // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 26-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
БОЛЬНЫХ ОБУЧЕНИЕ КАК ТЕМА -- PATIENT EDUCATION AS TOPIC (история, кадры, классификация, методы, стандарты, статистика, тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, патофизиология, профилактика и контроль, терапия)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (классификация, секреция)
Annotation: Мета дослідження: вивчення 3-місячної динаміки показників перебігу цукрового діабету (ЦД) 2-го типу (глікозильований гемоглобін, ліпідограма) на тлі медикаментозної терапії із застосуванням групового методу навчання основ самоконтролю захворювання. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базах амбулаторій у сільській та міській місцевості Київської агломерації. Відповідно до критеріїв включення (верифікований ендокринологом діагноз ЦД 2-го типу без потреби в інсулінотерапії, з тривалістю захворювання понад 2 роки, без ознак гострих чи загострення хронічних ускладнень ЦД чи супутніх захворювань, з безперешкодним доступом до інтернету та необтяженим анамнезом щодо психічних розладів) було сформовано вибірку (117 осіб), здійснено сліпий розподіл у групи аудиторного (на базі амбулаторій), дистанційного (із застосуванням Skype-технології, синхронна інтерактивна форма) навчання та контрольну групу (яка не передбачала додатково навчального навантаження), проведено відповідне навчання. Контрольний огляд (анкетування, огляд пацієнтів, забір лабораторного матеріалу) було проведено через 3 міс від моменту включення у дослідження. Результати. За результатами розподілу якісний склад досліджуваних груп був схожим за якісними характеристиками. Різниця показників рівня глікозильованого гемоглобіну (до та після навчання) у групах аудиторного та дистанційного навчання становила -1,04±0,06 (р=0,001) та -0,62±0,04 (р=0,001). У групі контролю вона була в межах статистичної похибки на рівні +0,05±0,03 (р=0,201). Зниження показника ІМТ до та після навчання в групах аудиторного та дистанційного навчання становило -2,05±0,24 (р=0,001) та 1,83±0,26 (р=0,001) відповідно та було статистично достовірним. У групі контролю (без додаткового навчального навантаження) показник ІМТ достовірно зріс, різниця становила +0,63±0,16 (p=0,002). Динаміка показників ліпідограми та ІМТ корелює у відповідних групах порівняння та відображає загальну тенденцію ефективності застосування групового навчання (з перевагою ефективності аудиторної форми) на тлі комплексного лікування. Заключення. У групах аудиторного та дистанційного навчання зафіксовано статистично достовірні позитивні зміни динаміки показників компенсації вуглеводного та ліпідного обмінів. Водночас зміни у групі аудиторного навчання більш виражені, ніж у групі дистанційного навчання. Така різниця може бути обумовлена різницею прихильності пацієнтів до різних форм навчання, відвідуваністю відповідного курсу та факторами, які на неї впливають, що потребує подальшого вивчення
The objective: assess the influence of group method of training for patients with type 2 diabetes on a 3-month dynamics of glycosylated hemoglobin and lipidogram levels. Materials and methods. The research was conducted at the outpatient clinics in the rural and urban areas of the Kyiv agglomeration. Sample was formed in accordance with inclusion criteria (verified diagnosis of type 2 diabetes without insulin need, with duration of the disease for more than 2 years, without signs of acute or exacerbation of chronic complications of diabetes or other comorbidities, with an access to the Internet and clear psychiatric history) with a blind distribution into the groups: class (based on the outpatient clinic), remote (using Skype- technology, synchronous interactive form) and control (without additional training). The control check-up (questionnaire, patient review, laboratory material sampling) was done at 3 months after the involvement in the study. Results. The qualitative characteristics of the sample groups were similar. The difference in the level of glycosylated hemoglobin (before and after training) in the groups of classroom and remote education was -1,04±0,06 (p=0.001) and -0,62±0,04 (p=0,001). In the control group it was within the value of statistical error at the level +0,05±0,03 (p=0,201). The decrease of the BMI before and after training in the groups of classroom and remote education was -2,05±0,24 (p=0.001) and -1,83±0,26 (p=0,001), respectively, and was statistically significant. In the control group, the BMI increased significantly, with a difference of +0,63±0,16 (p=0,002). The dynamics of lipid fractions and BMI correlates in the groups of comparison, and reflects the overall trend of the effectiveness of group education (with the advantage of the class model). Conclusions. Group education showed statistically significant positive changes of carbohydrate and lipid metabolism. At the same time, effect size in the group of classroom education was higher than in the remote group. Such a difference may be due to the difference in compliance of patients to different forms of education, attendance rates and factors influencing it. Further research is needed
Additional Access Points:
Смаль, Б. О.

There are no free copies

Find similar

Пасієшвілі, Л. М.
Комунікаційна компетентність сімейного лікаря – від інтернатури до повсякденної практичної діяльності [Text] / Л. М. Пасієшвілі, А. А. Заздравнов // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE (законодательство и юриспруденция, кадры, классификация, методы, обучение, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS (этика)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE (законодательство и юриспруденция, стандарты, статистика, экономика)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (законодательство и юриспруденция, история, кадры, классификация, методы, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
Annotation: У статті висвітлено проблеми спілкування «лікар–пацієнт» у сучасному суспільстві. Показана значущість пацієнт-орієнтованої комунікації у формуванні професійного іміджу фахівця, в оцінюванні роботи конкретного лікаря і системи охорони здоров’я у цілому. Розглянуто особливості спілкування сімейного лікаря з пацієнтами різних вікових груп. Уміння спілкуватися з хворим слід вважати обов’язковою професійною компетенцією сімейного лікаря. Акцентовано увагу на необхідності оптимізації підготовки лікарів загальної практики з питань пацієнт-орієнтованої комунікації на післядипломному етапі освіти
Communication problems «doctor–patient» in modern society are covered in the article. The importance of patient-oriented communication in the formation of a professional image of a specialist, in evaluating the work of a particular doctor and the health care system as a whole is shown. The features of communication of a family doctor with patients of different age groups are considered. The ability to communicate with the patient should be considered a mandatory professional competence of the family doctor. The need to optimize the training of general practitioners in patient-oriented communication in the postgraduate stage of education is pointed out
Additional Access Points:
Заздравнов, А. А.

There are no free copies

Find similar

    Псарьова, В. Г.
    Судинне ремоделювання при різній активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у пацієнтів з коморбідністю артеріальної гіпертензії та ожиріння [Text] / В. Г. Псарьова // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 34-36. - Бібліогр. в кінці ст.

Rubrics: Малоновый диальдегид

   Диеновые коньюгаты

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, паразитология, патофизиология, психология, терапия)
MeSH-не главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, терапия, энзимология)
СОННОЙ АРТЕРИИ ИНТИМА-МЕДИА ТОЛЩИНА -- CAROTID INTIMA-MEDIA THICKNESS (использование, классификация, стандарты, статистика, тенденции)
Annotation: Мета дослідження: оцінювання особливостей судинного ремоделювання при різній активності компонентів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і супутнім ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 200 пацієнтів з гіпертонічною хворобою і ожирінням І–ІІ ступенів, які дали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні і відповідали критеріям включення. Результати. Порівняльна оцінка показників системи окислювального стресу –антиоксидантного захисту пацієнтів з ожирінням продемонструвала, що при наявності у них низькоренінової артеріальної гіпертензії рівні показників окислювального стрессу достовірно нижчі, а загальний антиоксидантний захист достовірно вищий, ніж при високореніновій артеріальній гіпертензії. Заключення. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів з коморбідністю гіпертонічної хвороби і ожиріння І–ІІ ступенів низькоренінова артеріальна гіпертензія асоціюється з менш вираженими порушеннями окремих показників судинного ремоделювання (товщиною комплексу інтима-медіа сонної артерії на рівні біфуркації та швидкістю пульсової хвилі у сонній артерії), а також більшою активністю загального антиоксидантного захисту та меншою активністю таких показників оксидативного стресу, як малоновий діальдегід і дієнові кон’югати.
The objective: the aim of the study was to assess the features of vascular remodeling indifferent activity of the renin-angiotensin-aldosterone system components in patients with arterial hypertension and concomitant obesity. Materials and methods. We examined 200 patients with arterial hypertension and obesity class I–II who gave informed written consent to participate in the study and met the inclusion criteria. Results. Comparative assessment of oxidative stress – antioxidant defense of obese patients has shown that when they have low arterial arterial hypertension, the levels of oxidative stress indices are significantly lower, and overall antioxidant protection is significantly higher than with high-renin arterial hypertension. Conclusion. As a result of the study, it was established that in patients with comorbidity of arterial hypertension and obesity class I–II, low-renin arterial hypertension was associated with less pronounced impairments incertain vascular remodeling parameters (intima-media thickness in the place of the carotid artery bifurcation and pulse wave velocity in the carotid artery), as well as a greater activity of general antioxidant protection and lower activity of oxidative stress indicators such as malonic dialdehyde and diene conjugates
There are no free copies

Find similar

    Особливості продукції IFN-α у хворих на рецидивуючу герпесвірусну інфекцію 1-го та 2-го типів [Text] / Н. М. Горбаль [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

Rubrics: Инозин Пранобекс

   Новирин

MeSH-main:
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (вирусология, диагностика, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, передача)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (диагностическое применение, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, моча, прием и дозировка, противопоказания, стандарты, терапевтическое применение, токсичность, фармакология)
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, моча, прием и дозировка, противопоказания, терапевтическое применение, фармакология)
Annotation: У статті представлені результати дослідження динаміки синтезу IFN-α на місцевому та системному рівнях у хворих на рецидивуючу просту герпесвірусну інфекцію, оцінено вплив на його синтез різних видів противірусної терапії. Встановлено, що у пацієнтів з простою герпесвірусною інфекцією після застосування терапії та у віддалений період відзначалася нормалізація рівня IFN-α у двох середовищах, особливо за умов легкого перебігу, що свідчить про стабілізацію противірусного захисту. Була встановлена клінічна ефективність запропонованого лікування хворих з рецидивуючою інфекцією вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типів (ВПГ 1/2): з легким перебігом після лікування вона становила 73,5%, у віддалений період – 85,8%; у хворих із середньо-тяжким та тяжким перебігом після лікування – 64,0%, у віддалений період – 70,4%
This article presents the results of the investigation of IFN-α synthesis dynamics on local and general levels in patients with the recurrent simple herpesvirus infection. The influence of different types of antiviral therapy to IFN-α level is estimated as well. The normalization of IFN-α level was noted in the group of patients with simple herpesvirus infection after applying of antiviral therapy and three months after the treatment, especially in the group of patients with mild course of HSV 1/2-infection, that proves the antiviral defence stabilization. Moreover, the clinical efficacy of the proposed treatment was established for patients with the recurrent HSV 1/2-infection: in the group of patients with the mild course of HSV 1/2-infection it was 73,5% after the treatment and 85,8% in the remote period; in the group of patients with the mild and severe course of HSV 1/2-infection it was 64,0% after the treatment and 70,4% in the remote period
Additional Access Points:
Горбаль, Н. М.
Іщейкін, К. Е.
Потьомкіна, Г. О.
Гайдучок, І. Г.
Кріль, І. Й.
Чоп’як, В. В.

There are no free copies

Find similar

Тривожність та депресивні стани в учасників АТО/ООС, хворих на артеріальну гіпертензію [Text] / М. М. Козачок [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 43-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, психология)
ВОЙНА -- WAR (этика)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (законодательство и юриспруденция, классификация, психология, статистика)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, классификация, лекарственная терапия, психология, терапия)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, классификация, лекарственная терапия, психология, терапия)
Annotation: Артеріальна гіпертензія (АГ) посідає перше місце у структурі поширеності хвороб системи кровообігу та є однією з основних причин звільнення військовослужбовців з військової служби за медичними показаннями. В Європі поширеність депресії серед хворих на артеріальну гіпертензію становить від 8,2% до 62,5%, а тривожні розлади відзначають від 12,0% до 63,7% випадків. Мета дослідження: вивчення наявності тривожності та депресії в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на артеріальну гіпертензію, та аналіз ступеня їхньої вираженості залежно від стадії захворювання. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 119 військовослужбовців, які були розподілені на групи: перша група (n=69) – хворі на АГ, які брали участь у проведенні АТО; друга група (n=30) – пацієнти з АГ, які не брали участь в АТО; група контролю (n=20) – здорові особи. Результати. У військовослужбовців, хворих на АГ, які брали участь в АТО, депресія зустрічається частіше (65%), ніж у групі порівняння. При цьому найбільш виражена стадія відзначається у хворих з АГ І та ІІІ ступенів. Депресивні стани у військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, визначається у 57% пацієнтів. Тривожні стани у військовослужбовців-учасників АТО, хворих на АГ, виявлені у 88%. При цьому ступінь тяжкості збільшується при прогресуванні захворювання. У військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, тривожні стани становили 40%, ступінь їхньої тяжкості був значно менш вираженим. Заключення. При курації пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які брали участь в АТО, необхідно виявляти наявність тривожних розладів та депресій і своєчасно призначати цілеспрямовану терапію для запобігання швидкого прогресування основного захворювання та розвитку ускладнень
AG takes the first place in the structure of the prevalence of circulatory system diseases and is one of the main reasons for the release of military men for medical displays. In Europe, prevalence of depression among patients with arterial hypertension ranges from 8,2% to 62,5%, while anxiety disorders are noted in 12,0% to 63,7%. The objective: to study the presence of anxiety and depression in ATO patients with arterial hypertension and to analyze the degree of their severity depending on the stage of the disease. Materials and methods. The study included 119 soldiers, who were divided into groups: the first group (n = 69) – hypertensive patients who participated in the ATO; the second group (n = 30) – patients with hypertension who did not participate in the ATO; control group (n = 20) – healthy faces. Results. In troops, patients with hypertension, who took part in ATO, depression occurs more often (65%) than in the comparison group. At the same time, the most significant stage is noted in patients with І and ІІІ degree of disease. Depressive conditions in military patients with hypertension, who did not participate in АТО were defined in 57% of patients. Disturbances in military personnel suffering from arterial hypertension of ATO participants were detected in 88%. At the same time, the degree of gravity increases with the progression of the disease. The soldiers, patients with hypertension who did not participate in the ATO, the percentage of anxiety states was 40 and their degree of severity was significantly less pronounced. Conclusion. In the management of patients with arterial hypertension, participants of the ATO shall be identified for the presence of anxiety disorders and depression and timely appointed targeted therapy to prevent the rapid progression of the underlying disease and the development of complications
Additional Access Points:
Козачок, М. М.
Селюк, М. М.
Омеляшко, М. І.
Савчук, І. М.
Селюк, О. В.

There are no free copies

Find similar

Частота поліморфних варіантів G894T гена ендотеліальної NO-синтази у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла [Text] / В. С. Потаскалова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, патофизиология, психология, терапия)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (антагонисты и ингибиторы, иммунология, классификация)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика, иммунология, физиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, терапия)
Annotation: Мета дослідження: встановлення поширеності поліморфізму G894T гена NOS3 серед пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією (АТ) і надмірною масою тіла, його вплив на перебіг захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнтів з АГ та індексом маси тіла (ІМТ) 25 кг/м2: 22 (38%) чоловіка і 38 (62%) жінок, середній вік яких становив 53,6±8,7 року. У 3 (5%) пацієнтів відзначали порушення толерантності до вуглеводів, у 10 (17%) – цукровий діабет 2-го типу. У 48 пацієнтів діагностована АГ І стадії, у 5 – ІІ стадії, у 5 хворих – ІІІ стадії. Результати. «Дикий» гомозиготний генотип GG виявлено у 35 (60,3%) пацієнтів, гетерозиготний генотип GT – у 20 (34,5%) і «мутантний» гомозиготний генотип ТТ – у 3 (5,2%) осіб. Алель G наявний у 94,8% обстежених, алель Т – у 39,7% хворих. Дебют АГ у середньому у пацієнтів з гомозиготним генотипом ТТ фіксують у 38,7 року, у пацієнтів з генотипом GT – у 47,5 року, у хворих з гомозиготним генотипом GG – у 43,6 року. Наявність алеля Т у пацієнтів із первинною АГ, поєднаною із надмірною масою тіла, асоціюється із достовірно нижчим середнім рівнем середньодобового систолічного та діастолічного АТ (відповідно 122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст.; р0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р0,05). Заключення. У більшості (60,3%) пацієнтів із первинною артеріальною гіпертензією, поєднаною з надмірною масою тіла, відмічався GG генотип поліморфізму G894T NOS3, у 34,5% та 5,2% хворих – відповідно GТ та ТТ генотипи, тоді як серед здорових осіб – 28,9%, 67,5% та 3,6% відповідно. У середньому пацієнти з генотипом GT захворіли на первинну артеріальну гіпертензію на 4,5 року раніше, ніж хворі з генотипом GG (5,7±4,2 року проти 10,2±6,0 року; р0,005). Наявність алеля Т даного гена у пацієнтів при застосуванні антигіпертензивної терапії асоціюється з кращим контролем систолічного та діастолічного артеріального тиску, ніж у пацієнтів групи порівняння (122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст; р0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р0,05 відповідно)
The objective: to establish the prevalence of the G894T polymorphism of the NOS3 gene among patients with primary arterial hypertension (AH) with overweight and its effect on the course of the disease. Material and methods. 58 patients with AH and body mass index (BMI) of 25 kg/m2 were examined: 22 (38%) men and 38 (62%) women; middle-aged: 53,6±8,7 years. 3 (5%) patients had impaired carbohydrate tolerance, 10 (17%) had type 2 diabetes. 48 patients with hypertension stage I, 5 – stage II and 5 – stage III. Results. The «wild» homozygous genotype GG was detected in 35 (60,3%) patients, the heterozygous genotype GT – in 20 (34.5%) and the «mutant» homozygous TT genotype – in 3 (5,2%) patients. Allele G has 94,8% of those surveyed, allele T – 39,7% of patients. The debut of hypertension on average in patients with the homozygous TT genotype at 38,7 years old, in patients with the GT genotype at 47,5 years old and in patients with the homozygous GG genotype at 43,6 years old. The presence of the T allele in patients with AH with overweight is associated with a significantly lower average level of mean daily systolic and diastolic blood pressure (122,6±22,1 mm Hg vs 132,3±16,5 mm Hg vs; р0,05 and 76,5±8,1 mm Hg vs. 84,5±16,5 mm Hg vs; р0,05). Conclusion. The majority (60,3%) of patients with AH and overweight had GG genotype of the G894T NOS3 polymorphism, 34,5% and 5,2% respectively had GT and TT genotypes, while among healthy individuals there were 28,9%, 67,5% and 3,6%. Patients with the GT genotype fell ill with AH 4,5 years earlier than patients with the GG genotype (5,7±4,2 years vs. 10,2±6,0 years; р0,005). The presence of the T allele of this gene in patients receiving antihypertensive therapy is associated with better control of systolic and diastolic blood pressure than in patients of the comparison group (122,6±22,1 mm Hg vs., 132,3±16,5 mm Hg vs.; р0,05 and 76,5±8,1 mm Hg vs, 84,5±16,5 mm Hg vs; р0,05)
Additional Access Points:
Потаскалова, В. С.
Хайтович, М. В.
Натрус, Л. В.
Осадчук, Ю. С.

There are no free copies

Find similar

10.

Гусева, С. А.
Современный взгляд на проблемы диагностики и терапии анемии хронических заболеваний [Text] / С. А. Гусева, С. В. Луценко // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 52-56. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, статистика, физиология)
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, терапия, энзимология)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ -- STANDARD OF CARE (законодательство и юриспруденция, использование, классификация, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
Annotation: Анемия является распространенным заболеванием у людей пожилого возраста. Наиболее часто у пожилых людей развивается анемия хронического заболевания (АХЗ). АХЗ может развиваться при инфекционно-воспалительных и злокачественных заболеваниях. При обнаружении анемии у людей пожилого возраста важно установить причину возникновения анемии, которая может зависеть как от физиологических возрастных изменений, так и вследствие сопутствующих заболеваний
Anemia is an important disease often found in the elderly. Аnemia of chronic diseases is relatively frequent. Anemia of chronic diseases may result from chronic infectious disease, chronic inflammatory disease. When anemia is found in the elderly, it is important to determine if it is explained by physiological changes or if there is an underlying disease the treatment of which can improve the anemia
Additional Access Points:
Луценко, С. В.

There are no free copies

Find similar

11.

    Черкашина, Л. В.
    Клінічна ефективність диференційованої корекції стану контактно-захисних систем при хронічних дерматозах у практиці сімейного лікаря [Text] / Л. В. Черкашина // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

Rubrics: Глутаргин

   Эрбисол

MeSH-main:
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (использование, классификация, обучение, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, терапия)
ЭКЗЕМА -- ECZEMA (диагностика, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, патофизиология, терапия)
Annotation: Мета дослідження: порівняльна оцінка ефективності препаратів глутаргін, ербісол та їхнього сумісного застосування у пацієнтів з псоріатичною хворобою, хронічною екземою у період між загостреннями. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 185 хворих на хронічні дерматози: 110 пацієнтів з псоріатичною хворобою та 75 пацієнтів з хронічною екземою, яким у міжрецидивний період проведено лікування. Кожна з двох групп пацієнтів булла розподілена на три підгрупи: у першій застосовано препарат глутаргін, у другій – ербісол, у третій – обидва препарати. Фармакотерапевтичну ефективність оцінювали шляхом визначення частоти реакцій окиснювального гомеостазу (функціональної компенсації, метаболічної компенсації, метаболічного дисбалансу) та реакцій системи неспецифічного імунного захисту (імунорегуляторної стимуляції, імунорегуляторної компенсації, імунорегуляторного дисбалансу). Програма дослідження була комплексною. Результати. Сумісне застосування препаратів глутаргін та ербісол у період між загостреннями псоріатичної хвороби дозволяє досягати найбільших рівнів ефективності, оцінюваних за інтегральним індексом (ІДКТ=2,28) за рахунок формування стану функціональної та метаболічної компенсації у системі окиснювального гомеостазу, а також стану імунорегуляторної стимуляції та компенсації у системі неспецифічного імунного захисту (І=1,53÷1,59) з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації пацієнтів. Сумісне застосування препаратів глутаргін та ербісол у період між загостреннями хронічної екземи дозволяє досягати найбільших рівнів ефективності, що оцінюються за інтегральним індексом (І=1,71) за рахунок формування стану функціональної та метаболічної компенсації у системі окиснювального гомеостазу, а також задовільного стану імунорегуляторної стимуляції та компенсації у системи неспецифічного імунного захисту (І=1,50) з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації пацієнтів. Заключення. Результати дослідження свідчать про доцільність та ефективність використання в якості антиоксидантного засобу препарату глутаргін, в якості адаптогену – препарат ербісол. Водночас забезпечення тривалого спостереження за хворими на псоріатичну хворобу та хронічну екзему лікарями загальної практики-сімейної медицини потребує динамічного контролю стану контактно-захисних систем, зокрема окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту з персоніфікацією терапії та інших лікувально-профілактичних засобів. Визначено, що вибір адаптогенних та антиоксидантних засобів має враховувати їхній комплексний вплив
The objective: comparative evaluation of the efficacy of Glutargine, Erbisol and their co-aplication in patients with psoriatic disease, chronic eczema in the period between exacerbations. Materials and methods. The study involved 185 patients with chronic dermatoses: 110 patients with psoriatic disease and 75 patients with chronic eczema who were treated during the inter-relapsing period. Each of the two patient groups was divided into three subgroups: the first one used Glutargine, the second one Erbisol, and the third one used both. Pharmacotherapeutic efficacy was evaluated by determining the frequency of reactions of oxidative homeostasis (functional compensation, metabolic compensation, and metabolic imbalance) and reactions of non-specific immune protection (immunoregulatory stimulation, immunoregulatory compensation, immunoregulatory misbalance. The research program was comprehensive. Results. The combined use of Glutargine and Erbisol in the period between exacerbations of psoriatic disease allows to achieve the highest levels of effectiveness, estimated by the integral index (IDCT = 2,28) due to the formation of functional and metabolic compensation in the system of oxidative homoestimulatory state and also the emotional state system of nonspecific immune protection (I = 1.53 ÷ 1.59) with the simultaneous formation of metabolic reserves of patient adaptation. The combined use of Glutargine and Erbisol in the period between exacerbations of chronic eczema allows to achieve the highest levels of efficiency, which are estimated by the integral index (I = 1,71) due to the formation of functional and metabolic compensation in the system of oxidative homeostasis and imunoregulatory stimulation as well as the compensation in non-specific immune protection systems (I = 1.50) with the simultaneous formation of metabolic reserves of patient adaptation. Conclusion. The results of the study indicate the feasibility and effectiveness of using as an antioxidant the drug Glutargine and as an adaptogen - the drug Erbisol. At the same time, ensuring long-term follow-up of patients with psoriatic disease and chronic eczema by GPs-family medicine requires dynamic monitoring of the status of contact-protective systems, in particular oxidative homeostasis and a system of nonspecific immune protection with personification therapy and other therapeutic remedies. It has been determined that while choosing the adaptogenic and antioxidant remedies should be taken into consideration their complex effects
There are no free copies

Find similar

12.

Щербінська, О. С.
Надання лікарями загальної практики-сімейними лікарями акушерсько-гінекологічної допомоги та характеристика взаємозв’язку первинної ланки з акушерсько-гінекологічними службами: за результатами соціологічного дослідження [Text] / О. С. Щербінська, Г. О. Слабкий // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 63-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (использование, классификация, обучение, организация и управление, психология, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
ЖЕНЩИН ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- WOMEN'S HEALTH SERVICES (законодательство и юриспруденция, использование, история, классификация, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ, НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEALTH SERVICES RESEARCH (законодательство и юриспруденция, использование, кадры, классификация, методы, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
Annotation: Мета дослідження: визначення обсягів надання лікарями загальної практики-сімейними лікарями акушерсько-гінекологічної допомоги та визначення характеристики взаємозв’язку первинної ланки медичної допомоги з акушерсько-гінекологічними службами. Матеріали та методи. У процесі виконання дослідження було опитано 434 лікарів загальної практики-сімейних лікарів. Результати. Встановлено, що 66,36±2,4% опитаних сімейних лікарів проводять скринінгові огляди жінок на раннє виявлення захворювань грудної залози, 29,49±2,3% – на раннє виявлення патології шийки матки, 31,80±2,3% надають медичну допомогу жінкам при гінекологічних захворюваннях та 27,88±2,2% лікарів – при хворобах, що передаються статевим шляхом. Медичну допомогу вагітним надають 55,99±2,5% опитаних лікарів, а у післяпологовий період – 47,69±2,5% респондентів. Заключення. Жінки зазвичай самостійно звертаються до лікарів акушерів-гінекологів. Третина опитаних сімейних лікарів зазначили, що до стаціонарних відділень жінки можуть скеровуватися виключно лікарями акушерами-гінекологами
The objective: establishment of volume of providing the general practice by doctors-family doctors of the obstetric and gynecologic сare and definition of characteristic of interrelation of primary link of medical care with obstetric and gynecologic services. Materials and methods. In the course of the study, 434 general practitioners of GPs were interviewed. Results. It was established that 66.36 ± 2.4% of the interviewed family doctors screen women for early detection of breast diseases, 29.49 ± 2.3% for early detection of the pathology of the cervix, 31,80 ± 2,3% medical care for gynecologic women and 27.88 ± 2.2% of doctors for sexually transmitted diseases. 55,99 ± 2,5% of the interviewed doctors provide medical care to pregnant women, and in the postpartum period – 47,69 ± 2,5% of respondents. Conclusion. Women usually turn to doctors obstetrician-gynecologists on their own. One-third of the family physicians surveyed indicated that female doctors could be referred exclusively to doctors by obstetrician-gynecologists to the inpatient units
Additional Access Points:
Слабкий, Г. О.

There are no free copies

Find similar

13.

Визначення факторів настання кардіоваскулярної смерті у віці 80 років в осіб похилого віку з ішемічною хворобою серця [Text] / В. Ю. Жарінова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
ЖИЗНИ ОЖИДАЕМАЯ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LIFE EXPECTANCY (тенденции)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
Annotation: Мета дослідження: виявлення та аналіз факторів, які скорочують життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне оцінювання історій хвороб 196 пацієнтів з ІХС, які проходили стаціонарне лікування у кардіологічному відділенні ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ» за період 1997–2017 рр. та досягли кінцевої точки. Усі обстежені були вперше госпіталізовані в стаціонар та в подальшому спостерігались з основним діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження I–III ФК. Діагноз основного захворювання встановлювали на підставі загальноклінічних обстежень та спеціальних інструментальних і лабораторних методів відповідно до поточних рекомендацій з діагностики ІХС на етапі обстеження хворих. Спостереження за пацієнтами тривало від 5 до 20 років. В якості кінцевої точки було взято кардіоваскулярну смерть. Результати. Хворі на ІХС, які не дожили до 80-річного віку, мали високу частоту основних факторів кардіоваскулярного ризику – КВР (у 100% – артеріальна гіпертензія, у 17% – цукровий діабет, у 42,2% – куріння, у 80% – гіперхолестеринемія), ніж хворі, які досягли 80-річного віку. Хворі обстежених груп вірогідно відрізнялися за рівнем судинорухової функції ендотелію, про що свідчить ПМ на піку реактивної гіперемії у пацієнтів 1-ї групи (5,05±0,8 мл/хв*100) та у хворих 2-ї групи 7,7±0,98 мл/хв*100 (p0,05) відповідно. Це свідчить про виражену ендотеліальну дисфункцію у пацієнтів 1-ї групи. Також у хворих 1-ї групи рівень спонтанної агрегації становив 7,35±1,11%, у пацієнтів 2-ї групи – 4,7±0,3% (p0,05), АДФ індукованої агрегації тромбоцитів була вища у 1-й групі (49,82±7,1%), ніж у 2-й групі (30,9±6,1%), p0,05. Це свідчить про підвищення ризику наявності передумов до активації тромбоутворення і дестабілізації перебігу ІХС. Згідно з побудовою рівняння логістичної регресії вагомий вплив на тривалість життя пацієнтів, які не дожили до 80 років, мали рівень глюкози, ПМмак, ФВ, спонтанна агрегація. Для осіб, які дожили до 80 років і старше, показники ризику КВФ достовірно не асоціювалися з тривалістю життя. Пороговий рівень кривих Каплан-Мейєра, що мають прогностичне значення на тривалість життя у пацієнтів які не дожили до 80 років: глюкоза – 7,3 ммоль/л і вище, ПМ мак.пр.од. до 4,5 мл/хв*100, спонтанна агрегація – 6,5% і вище, ФВЛШ – до 38,5%. Заключення. Вивчення поширеності факторів КВР у різних групах засвідчило, що пацієнти 1-ї групи мали високу частоту основних факторів КВР. При цьому для 1-ї групи вагомий вплив на тривалість життя має рівень глюкози, ПМмак, ФВ, спонтанна агрегація. Для осіб, які дожили до 80 років і старше, показники ризику КВФ достовірно не асоціювалися з тривалістю життя
The objective: detection and analysis of factors that reduce the life of patients with coronary heart disease (CHD). Materials and methods. A retrospective assessment of the history of the illnesses of 196 patients with coronary heart disease was performed, and there was a hospital treatment in the cardiology department of the State University «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotareva NAMNU» for the period from 1997–2017 and reached the end point. All the subjects were hospitalized for the first time and subsequently were observed with the main diagnosis of coronary heart disease: stable angina pectoris I–III FK. The diagnosis of the underlying disease was established on the basis of general clinical examinations and special instrumental and laboratory methods in accordance with current guidelines for the diagnosis of coronary heart disease at the stage of examination of patients. Patient monitoring lasted from 5 to 20 years. Cardiovascular death was taken as the end point. Results. Patients with chronic coronary heart disease who had not reached the age of 80 had a high incidence of major CVD factors: hypertension, 100%, 17% DM, 42,2% smoking, 80% hypercholesterolemia, than in patients who had survived to 80 years of age. Patients of the examined groups significantly differed in vascular and endothelial function, as indicated by PM at the peak of reactive hyperemia in patients of the first group was 5,05±0,8 ml/min*100, the second group was 7,7±0,98 ml/min*100 (p0,05), respectively, indicating a pronounced endothelial dysfunction in patients in group 1. Conclusion. The study of the prevalence of CVD factors in different groups showed that patients in Group 1 had a high incidence of CWR major factors. At the same time, for group 1, the life span effect on life expectancy has a level of glucose, PM poppy, FV, spontaneous aggregation. For persons who have reached the age of 80 years and older, CVV risk factors have not been significantly associated with life expectancy
Additional Access Points:
Жарінова, В. Ю.
Войнаровська, Г. П.
Шаповаленко, І. С.
Бодрецька, Л. О.
Бутинець, Ж. С.
Табакович-Вацеба, В. О.
Кузнєцова, В. О.

There are no free copies

Find similar

14.

Кондратюк, В. Е.
Взаимосвязь между вариабельностью ритма и структурно-функциональным состоянием сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом [Text] / B. Е. Кондратюк, М. С. Егорова, Е. А. Кононенко // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 74-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (генетика, физиология)
СЕРДЦА ОБЪЕМ -- CARDIAC VOLUME (генетика, физиология)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА -- INTRACRANIAL ARTERIOSCLEROSIS (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, моча, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
Annotation: Цель исследования: выявление наличия взаимосвязей между показателями вариабельности ритма сердца (ВРС) и структурно-функционального состояния сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом (ЦА) 1–3-й степени в зависимости от полушарной локализации ишемического очага. Материалы и методы. В комплексном исследовании приняли участие 229 пациентов с ЦА 1–3 степени. Пациенты были распределены на 4 группы: І группа – перенесшие ишемический инсульт (ИИ) в правом полушарии (ПП); ІІ группа – перенесшие ИИ в левом полушарии (ЛП); ІІІ группа – с ЦА 1–2-й степени (без ИИ – группа сравнения); ІV группа – общая группа пациентов, перенесших ишемический атеротромботический инсульт. Возраст пациентов обследуемых групп составил от 55 до 75 лет. Все пациенты проходили трансторакальную эхокардиографию и ЭКГ с оценкой вариабельности ритма сердца (ВРС). Статистический анализ проводили с помощью непараметрических методов (критерий Манна–Уитни, коэффициент ранговой корреляции Спирмена). Результаты представлены в виде медианы и 25%, 75% квартилей. Для выявления взаимосвязи между показателями структурно-функционального состояния сердца и ВРС был проведен корреляционный анализ с расчетом коэффициента ранговой корреляции Спирмена. Результаты. В общей группе пациентов, перенесших ИИ, установлена одна обратная корреляционная связь между показателями индекса массы миокарда левого желудочка (иММЛЖ) и НЧ/ВЧ% (r = –0,298), а в группе пациентов без ИИ с ЦА 1–2 степени установлены связи индекса относительной толщины стенки ЛЖ (ИОТСЛЖ) с индексами HRVи НЧ/ВЧ (r = –0,196 и r = 0,183 соответственно) и две связи показателя диастолической функции миокарда ЛЖ с HRV и триангулярным индексом (r = 0,202 и r = 0,217 соответственно). При сравнении групп пациентов с разной локализацией ИО было установлено, что для пациентов с ИО в ЛП характерно наличие трех связей ММЛЖ и иММЛЖ с PNN50% и НЧ/ВЧ% (0,322, –0,304 и –0,373 соответственно тогда как для пациентов с локализацией ИО в ПП связей установлено не было. Заключение. У больных с церебральным атеросклерозом без ишемического инсульта снижение вариабельности ритма сердца (ВСР) с активацией симпатической нервной системы связано с концентрическим ремоделированием левого желудочка (ЛЖ) и более выраженной диастолической дисфункцией ЛЖ. Наличие ишемического очага в левом полушарии головного мозга, в отличие от правого полушария, определяет более выраженные изменения ВСР у больных по мере увеличения степени гипертрофии ЛЖ, что определяет высокий риск развития повторных сосудистых событий
The objective: to identify the presence of relationships between indicators of HRV and the structural and functional state of the heart in patients with cerebral atherosclerosis (CA) stage 1–3, depending on the hemispheric localization of the ischemic focus. Materials and methods. In a comprehensive study, 229 patients with CA 1–3 rd degree took part. The patients were divided into 4 groups: І - those who had ischemic stroke (IS) in the right hemisphere (RH); II – transferred IS in the left hemisphere (LH); ІІІ – with CA of 1st – 2nd degree (without IS – comparison group); IV – a general group of patients who have undergone ischemic atherothrombotic stroke. The age of patients of the examined groups ranged from 55 to 75 years. All patients underwent transthoracic echocardiography and an ECG with an assessment of heart rate variability (HRV). Statistical analysis was performed using non-parametric methods (Mann – Whitney test, Spearman’s rank correlation coefficient). Results are presented as medians and 25%, 75% quartiles. To identify the relationship between the indicators of the structural and functional state of the heart and HRV, a correlation analysis was carried out with the calculation of the Spearman’s rank correlation coefficient. Results. In the general group of patients undergoing IS, one inverse correlation was established between the indices of the left ventricular myocardial mass index (MMI) and LF/HF% (r=–0,298), and in the group of patients without IS with CA 1–2 stages were established to relate the index of the relative wall thickness of the LV with the HRV and LF/HF indices (r=–0,196 and r=0,183 respectively) and 2 links of the LV diastolic myocardial function index with HRV and the triangular index (r=0,202 and r=0,217 respectively). When comparing groups of patients with different localization of IS, it was found that for patients with IS in the L, there is a characteristic of 3 MMLV connections with PNN50% and LF/HF% (0,322, –0,304 and –0,373 respectively), whereas for patients with the localization of IS in RH links no links were established. Conclusions. In patients with cerebral atherosclerosis without ischemic stroke, a decrease in HRV with activation of the sympathetic nervous system is associated with concentric LV remodeling and more severe left ventricular diastolic dysfunction. The presence of an ischemic focus in the left hemisphere of the brain, in contrast to the right hemisphere, determines more pronounced changes in HRV in patients as the degree of LV hypertrophy increases, which determines the high risk of repeated vascular events
Additional Access Points:
Егорова, М. С.
Кононенко, Е. А.

There are no free copies

Find similar

15.

    Оцінювання ефективності та переносимості комбінації L-карнітину та аргініну гідрохлорид у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги [Text] / І. М. Фуштей [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.

Rubrics: L-карнитин

   Аргинина гидрохлорид

MeSH-main:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, моча, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (аномалии, патология)
Annotation: Мета дослідження: оцінювання ефективності та переносимості комбінації L-карнітину і аргініну гідрохлорид у пацієнтів з ішемічною хворобою серця зі стабільною стенокардією напруги. Матеріали та методи. Обстежено 63 пацієнти зі стабільною стенокардією напруги II–III функціональних класів у віці 56,7±2,3 року. Оцінювали клінічний перебіг захворювання, на початку і в кінці курсової терапії через 1 міс. Проводили добове моніторування ЕКГ, велоергометрію, вивчали функцію ендотелію з використанням допплерографії плечової артерії. Пацієнти були розподілені на дві групи. Хворі основної групи (n=32) зі стабільною стенокардією на тлі базисної терапії отримували комбінацію L-карнітину і аргініну гідрохлорид. Пацієнти групи порівняння (n=31) отримували тільки стандартну базисну терапію. Результати. У ході дослідження відзначено поліпшення якості життя пацієнтів, про що свідчить зменшення вираженості суб’єктивних скарг, зменшення кількості ангінозних нападів, скорочення загальної тривалості епізодів ішемії за добу за даними добового моніторування ЕКГ, що достовірно більш виражене в основній групі пацієнтів. За даними велоергометрії, застосування комбінованої терапії сприяло істотному підвищенню параметрів толерантності до фізичного навантаження і зниженню функціонального класу стенокардії порівняно з групою порівняння. Комбінація L-карнітину і аргініну гідрохлорид достовірно покращує ендотелійзалежну вазлодилатацію після лікування (p0,05). Зареєстровано підвищення цього показника на 50,9% у цілому по групі, на 33,0 % – у хворих на стенокардію напруги II ФК і на 64,8% – III ФК. Заключення. Отримані нами дані свідчать про те, що застосування метаболічно активної комбінації L-карнітину і аргініну гідрохлорид на тлі базисної терапії у пацієнтів зі стабільною стенокардією веде до статистично вірогідного зменшення середньої кількості ангінозних нападів, добової потреби у нітрогліцерині, збільшення толерантності до фізичного навантаження і покращує функцію ендотелію щодо групи пацієнтів, які приймали тільки базисну терапію
The objective: to assess the effectiveness and acceptability of combination of L-carnitine and arginine hydrochloride in patients with CHD with stable effort angina. Materials and methods. There were examined 63 patients with stable effort angina of II – III functional classes in the age of (56,7±2,3 years old). There was assessed the clinical course of the disease at the beginning and at the end of the therapy the month later. There were performed 24-hour monitoring ECG and veloergometry, was studied the function of endothelium with the use of Doppler sonography of shoulder joint. Patients were divided into two groups. Patients of the main group (n=32) against the background of basic therapy of stable angina were receiving the combination of L-carnitine and arginine hydrochloride. Patients of comparison group (n=31) received only the standard basic therapy. Results. During the research there is noted the improvement of patients’ lives, as evidenced by decrease of subjective complaints expressiveness, decrease of anginose episodes, reduction of running length of ischemia per day according to the data of 24-hour monitoring ECG is reliably more expressed in main group of patients. According to the data of veloergometry the employment of combined therapy contributed to the significant increase of parameters of tolerance to physical activity and the decrease of functional class of angina in relation to comparison group. Combination of L-carnitine and arginine hydrochloride reliably improves the endothelium-dependent vasodilation after treatment (p0,05). There is registered the 50,9% increase of such state in generally within the group, 33,0% increase – in patients with stable effort angina II FG and 64,8% – III FG. Conclusion. The data that we received illustrates that application of metabolically active combination of L-carnitine and arginine hydrochloride against the background of basic therapy in patients with stable angina leads to statistically reliable decrease of average number of anginose episodes and daily maintenance of nitroglycerin; leads to increase of physical load tolerance and improves the endothelium function relatively to the group of patients that had only basic therapy
Additional Access Points:
Фуштей, І. М.
Подсевахина, С. Л.
Чабанна, О. С.
Ткаченко, О. В.

There are no free copies

Find similar

16.

Унгурян, О. Б.
Ефективність використання препарату рослинного походження у комплексному лікуванні хворих з гострим неускладненим пієлонефритом [Text] / О. Б. Унгурян // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 86-88. - Бібліогр. в кінці ст.

Rubrics: Канефрон® Н

MeSH-main:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
Annotation: Мета дослідження: вивчення дії препарату рослинного походження Канефрон® Н при лікуванні хворих з неускладненим пієлонефритом та попередження рецидиву інфекційно-запальних ускладнень. Матеріали та методи. На базі міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя (урологічне відділення) було обстежено 73 хворих з неускладненим пієлонефритом. Методом випадкового розподілу хворі були розподілені на дві групи. У контрольну групу увійшли 36 хворих, в основну групу – 37 пацієнтів з неускладненим пієлонефритом. Контрольна група пацієнтів отримувала комплексну протизапальну терапію. Основна група отримувала протизапальну комплексну терапію та рослинний препарат Канефрон ® Н по 2 таблетки 3 рази на добу, починаючи з першої доби перебування у стаціонарі. Згідно з протоколом ведення даної патології всі пацієнти проходили стандартне обстеження, яке включало клініко- лабораторне обстеження, УЗД, оглядову та видільну рентгенографію. Результати. У контрольній групі зниження показників інфекційно-запального процесу після проведеного лікування спостерігалося на 12,5 добу. Рецидив пієлонефриту після виписки зі стаціонару фіксували у 47,2% пацієнтів протягом року. В основній групі зниження показників інфекційно-запального процесу після виписки зі стаціонару та проведення комплексної протизапальної терапії з препаратом рослинного походження Канефрон ® Н відзначали на 7-у добу. Рецидив пієлонефриту протягом року після виписки зі стаціонару спостерігався у 24,3% пацієнтів. Заключення. Призначення препарату рослинного походження Канефрон ® Н як додаток до комплексної протизапальної терапії знижує ризик рецидиву інфекційно-запальних ускладнень у два рази, що обумовлено сечогінною, протизапальною та протимікробною дією
The objective: to study the effect of herbal medicine Canephron ® N in the treatment of patients with uncomplicated pyelonephritis and to prevent the recurrence of infectious and inflammatory complications. Materials and methods. 73 patients with uncomplicated pyelonephritis were examined on the basis of the city clinical hospital of emergency and emergency medical care in Zaporozhye (urology department). The method of random distribution of patients were divided into two groups. The control group included 36 patients, the main group included 37 patients with uncomplicated pyelonephritis. The control group of patients received a comprehensive anti-inflammatory therapy. The main group received anti-inflammatory complex therapy and the herbal preparation Canephron ® N, 2 tablets 3 times a day, starting from the first day of hospital stay. According to the protocol for the treatment of this pathology, all patients underwent a standard examination, which included clinical and laboratory examination, ultrasound, and radiographic examinations. Results. In the control group, a decrease in the infectious-inflammatory process after treatment was observed for 12.5 days. Relapse of pyelonephritis after discharge from the hospital was recorded in 47.2% of patients for a year. In the main group, a decrease in the infectious- inflammatory process after discharge from the hospital and a comprehensive anti-inflammatory therapy with herbal medicine Canephron® H was observed on the seventh day. Recurrence of pyelonephritis during the year after discharge from the hospital was observed in 24.3% of patients. Conclusion: The prescription of herbal medicine Canephron ® N, in addition to complex anti-inflammatory therapy, reduces the risk of relapse of infectious and inflammatory complications by half, which is caused by diuretic, anti-inflammatory and antimicrobial action
There are no free copies

Find similar

17.

Бабінець, Л. С.
Ефективність комбінації лізиноприлу та амлодипіну у веденні пацієнтів з гіпертонічною хворобою у коморбідності з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок у сімейній практиці [Text] / Л. С. Бабінець, В. В. Білочицька // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 89-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, патофизиология, ультрасонография)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, моча, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (агонисты, анализ, диагностическое применение, классификация, кровь, метаболизм, моча, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ФЕРМЕНТОВ ИНГИБИТОРЫ -- ENZYME INHIBITORS (агонисты, анализ, диагностическое применение, кровь, метаболизм, моча, стандарты, терапевтическое применение, фармакология)
МЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТА БЕЛКИ -- MEMBRANE TRANSPORT PROTEINS (агонисты, анализ, биосинтез, действие лекарственных препаратов, классификация, кровь, метаболизм, моча, секреция, фармакология)
Annotation: У статті наведено результати дослідження 40 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) із 2–3 ступенями артеріальної гіпертензії у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок (ОАНК), у яких було виявлено гіперкінетичний, еукінетичний і гіпокінетичний типи центральної гемодинаміки із превалюванням симпатичної нервової системи. Доведено, що за відсутності індивідуальних протипоказань комбінація інгібітору АПФ лізиноприлу і антагоніста кальцію амлодипіну є оптимальною й універсальною для ефективного лікування хворих на ГХ у поєднанні з ОАНК при всіх типах центральної гемодинаміки. Через 6 міс лікування виявлено достовірно найвищу позитивну динаміку гемодинамічних параметрів, зокрема: збільшення пульсового індексу – на 24,8%, зменшення індексу опору – на 21,1%, збільшення лінійної і об’ємної швидкості крові відповідно на 25,6% та 27,4% із одночасним досягненням цільового рівня артеріального тиску
The article presents the results of 40 patients with hypertonic disease (HD) with 2–3 degrees of arterial hypertension in combination with obliterative atherosclerosis of the lower extremities (OALE), in which hyperkinetic, eukinetic and hypokinetic types of central hemodynamics with the prevalence of the sympathetic nervous system were detected. It has been proved that in the absence of individual contraindications, the combination of an ACE inhibitor lisinopril and calcium antagonist amlodipine is optimal and universal for the effective treatment of patients with HD in combination with OALE in all types of central hemodynamics. Since after 6 months of treatment the highest positive dynamics of hemodynamic parameters, in particular, increase the pulse index – by 24,8%, the decrease in the resistance index – by 21,1%, the increase in the linear and volume velocity of blood – respectively, by 25,6% and 27,4% at the same time achievement of the target blood pressure level
Additional Access Points:
Білочицька, В. В.

There are no free copies

Find similar

18.

Изучение взаимосвязи уровней мозгового натрийуретического пептида с частотой обострений и степенью ограничения воздушного потока у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких [Text] / Бен Аммар Сауссен [и др.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 93-96. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (диагностика, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, рентгенография, терапия)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (биосинтез, генетика, кровь, метаболизм, моча, секреция)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
Annotation: Цель исследования: изучение уровней мозгового натрийуретического пептида во взаимосвязи с частотой обострений и степенью ограничения воздушного потока у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ). Материалы и методы. В исследовании задействовано 120 пациентов с ХОЗЛ II–IV стадий. Сформированы группы лечения, осуществлена стратификация больных по степени ограничения скорости воздушного потока, частоте обострений заболевания (за последние 12 мес). Все пациенты были активными курильщиками. Результаты. Выявлены закономерности взаимосвязи между степенью ограничения воздушного потока и уровнем ВNP у пациентов с ХОЗЛ, что позволяет объяснить такжевзаимосвязь между выраженностью обструкции и процессами ремоделирования миокарда, поскольку уровень ВNP, в данном случае, можно рассматривать в качестве связующего патогенетического звена. Получены данные, свидетельствующие о непрерывном росте уровня ВNP в зависимости от количества обострений заболевания. Заключение. Для отображения зависимости уровня ВNP от степени ограничения воздушного потока и частоты обострений ХОЗЛ построены графические и аналитические (полиноминальные) модели, применение которых в клинической практике позволяет определять прогнозируемые / референтные уровни ВNP
The objective: was to study the levels of brain natriuretic peptide in relation to the frequency of exacerbations and the degree of limitation of air flow in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Materials and methods. The study involved 120 patients with COPD II-IV stages. Formed treatment groups, stratification of patients by the degree of limitation of air flow rate, frequency of exacerbations of the disease (for the last 12 months). All patients were active smokers. Results. The patterns of correlation between the degree of air flow restriction and the level of BNP in patients with COPD have been revealed, which also allows to explain the relationship between the severity of obstruction and the processes of myocardial remodeling, since the level of BNP, in this case, can be considered as a binding pathogenetic link. The obtained data testify to the continuous increase of BNP level depending on the number of COPD exacerbations. Conclusion. To illustrate the dependence of the level of BNP on the degree of airflow limitation and the frequency of exacerbations of COPD, graphical and analytical (polynominal) models have been constructed, which, in clinical practice, allows the use of predicted / reference values for BNP levels
Additional Access Points:
Бен Аммар Сауссен
Комиссарова, О. С.
Кича, Н. В.
Черкашина, Л. В.

There are no free copies

Find similar

19.

Дефіцит вітаміну В₁₂ у людей літнього віку і можливість впливу на нього характеру медикаментозного лікування цукрового діабету 2-го типу [Text] / Л. А. Стаднюк [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 97-99. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-main:
ВИТАМИНА B12 НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN B 12 DEFICIENCY (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, терапия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (статистика, физиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (агонисты, анализ, диагностическое применение, классификация, кровь, метаболизм, моча, прием и дозировка, стандарты, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (генетика, диагностика, диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, терапия, энзимология)
Annotation: У статті наведено дані щодо поширеності, причин та наслідків дефіциту вітаміну В₁₂ у людей літнього віку, можливий зв’язок його з розвитком синдрому старечої кволості та інших розладів. Наведено власний опис випадку позитивного впливу на дефіцит вітаміну В₁₂ переходу від метформіну до метформіну XR під час лікування цукрового діабету
The article presents data on the prevalence, causes, precipitating factors and consequences of vitamin B₁₂ deficiency in the elderly. A possible relationship between vitamin B₁₂ deficiency and the development of senile weakness syndrome was traced. The data from a clinical case on the positive experience of switching from metformin to metformin XR in a man with type 2 diabetes mellitus are presented
Additional Access Points:
Стаднюк, Л. А.
Кононенко, О. А.
Давидович, О. В.
Олійник, М. В.

There are no free copies

Find similar

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)