Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Home page

Simplified mode

Video-instruction

Description

Data bases

Periodicals- results of search

Type of search

Periodicals

Search field

in the found

Found in other databases:

Books (4)

the format of presenting the found documents:
full	informational	short

Sort out the found documents by:
to the author	by title	Year of publication	document type

Search inquiry: (<.>S=Тройничный нерв<.>)

Total number of found documents : 11
Shown documents from 1 till 10

1-10 11-11

Григорян, Ю. А.
Структурные изменения корешка тройничного нерва при тригеминальной невралгии [Text] / Ю. А. Григорян, А. А. Истомин // Проблемы стоматологии и нейростоматологии. - 1999. - № 3. - С. 31-36

MeSH-main:
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (патофизиология)
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE (ультраструктура)
Additional Access Points:
Истомин, А. А.

There are no free copies

Find similar

Гиниатуллин, Р. У.
Лазерная деструкция чувствительного корешка тройничного нерва в эксперименте [Text] / Р. У. Гиниатуллин, А. И. Козель, С. Т. Исмагилова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T.129.-№ 6. - С. 701-703

MeSH-main:
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
Additional Access Points:
Козель, А. И.
Исмагилова, С. Т.

There are no free copies

Find similar

    Столяренко, П. Ю.
    Продленная проводниковая блокада ветвей тройничного нерва для обезболивания в послеоперационном периоде / П. Ю. Столяренко, И. М. Федяев // Стоматология. - 2008. - Т. 87, № 5. - С. 56-60

Rubrics: Боли послеоперационные--лек тер

   Нерва блокада--методы

   Тройничный нерв

   Хирургия ротовой полости

Additional Access Points:
Федяев, И. М.

There are no free copies

Find similar

    Весова, Е. П.
    послеоперационные неврологические осложнения у больных с ретенцией и дистопией зубов [Text] / Е. П. Весова // Современная стоматология. - 2010. - № 2. - С. 97-102. - Библиогр.: с. 102-102

Rubrics: Зуб ретинированный--диагн--осл

   Тройничный нерв

There are no free copies

Find similar

    Чижевская, И. Н.
    Опыт применения тебантина в комплексном лечении невралгии тройничного нерва у ликвидаторов аварии на ЧАЭС [Text] / И. Н. Чижевская, Л. П. Черепахина, Е. В. Лысых // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 2. - С. 80-81. - Библиогр.: с. 81-81

Rubrics: Чернобыль

   Ликвидаторы

   Тройничный нерв

   Тебантин

Additional Access Points:
Черепахина, Л. П.
Лысых, Е. В.

There are no free copies

Find similar

    Чижевская, И. Н.
    Опыт применения тебантина в комплексном лечении невралгии тройничного нерва у ликвидаторов аварии на ЧАЭС [Text] / И. Н. Чижевская, Л. П. Черепахина, Е. В. Лысых // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 2д. - С. 80-81. - Библиогр.: с. 81-81

Rubrics: Чернобыль

   Ликвидаторы

   Тройничный нерв

   Тебантин

Additional Access Points:
Черепахина, Л. П.
Лысых, Е. В.

There are no free copies

Find similar

Весова, Е. П.
Повреждение ветвей тройничного нерва у больных с переломами средней зоны лица [Text] / Е. П. Весова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2014. - № 4. - С. 36-43

MeSH-main:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ТРАВМЫ -- MAXILLOFACIAL INJURIES (патофизиология)
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE (патофизиология, повреждения)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ ТРАВМЫ -- CRANIAL NERVE INJURIES (патофизиология)
There are no free copies

Find similar

Ушко, Н. А.
Диагностика и лечение послеоперационных нейропатий тройничного нерва при его ушибе и растяжении [Text] / Н. А. Ушко // Сімейна медицина. - 2017. - № 2. - С. 94-96. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-main:
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- TRIGEMINAL NERVE DISEASES
ЧЕЛЮСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- JAW NEOPLASMS
Annotation: Цель исследования - изучение динамики изменений электрофизиологических показателей мягких тканей, иннервируемых II и III ветвями тройничного нерва при его ушибе и растяжении, которые возникают у больных после проведения оперативных вмешательств по поводу удаления опухолей и опухолеподобных образований челюстей, а также определение возможности использования аппаратурно-программного комплекса (АПК) "ДИН-1" для лечения этих нейропатий. Было проведено обследование и лечение неврологических осложнений у 180 больных после проведения оперативных вмешательств, связанных с удалением опухолей и опухолеподобных образований верхней и нижней челюстей. На основании проведенного обследования установлено, что определение электрофизиологических показателей мягких тканей, иннервируемых II и III ветвями тройничного нерва, у больных после удаления доброкачественных новообразований челюстей является не только диагностическим критерием тяжести повреждения тройничного нерва в операционной ране, но может служить также и прогностическим критерием, который указывает на сроки восстановления нерва в области проведенной операции. Заключение: использование в лечении АПК "ДИН-1" позволило в 2 раза сократить лечение всех больных с нейропатиями, вызванными ушибом II и III ветви тройничного нерва, и в 1,5 раза - сроки лечения больных с нейропатиями, вызванными их растяжением.Цель исследования - изучение динамики изменений электрофизиологических показателей мягких тканей, иннервируемых II и III ветвями тройничного нерва при неполном и полном его разрыве у больных после проведения оперативных вмешательств по поводу удаления опухолей и опухолеподобных образований челюстей, а также определение эффективности использования аппаратурно-программного комплекса (АПК) "ДИН-1" для лечения послеоперационных нейропатий. Проведено обследование и лечение неврологических осложнений у 155 больных после проведения оперативных вмешательств, связанных с удалением опухолей и опухолеподобных образований верхней и нижней челюстей, на АПК "ДИН-1". Доказано, что использование в комплексном лечении АПК "ДИН-1" позволило в 97,4 % случаях через 4 мес после операции добиться выздоровления при послеоперационных нейропатиях, вызванных частичным (неполным) разрывом тройничного нерва. Использование АПК "ДИН-1" в комплексном лечении больных с нейропатиями, вызванными полным разрывом ветвей тройничного нерва, позволило в 80,6 % случаях добиться клинического выздоровления: в 54,8 % - через 6 мес и в 25,8 % - через 1 год после операции. Заключение: использование аппаратурно-программного комплекса "ДИН-1" у больных с новообразованиями челюстей имеет не только диагностическое и прогностическое значение, но также значительно повышает эффективность лечения больных с послеоперационными нейропатиями тройничного нерва
There are no free copies

Find similar

Мокрик, О. Я.
Оптимізація місцевого знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення [Text] = Optimization of local anesthesia of soft tissues of the lateral facial area by application of developed anesthesia techniques of the facial branches of the superfacial cervical nerve plexus / О. Я. Мокрик // Клінічна стоматологія. - 2017. - N 3. - С. 37-50

MeSH-main:
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES
ШЕЙНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- CERVICAL PLEXUS
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
Annotation: Бокова ділянка обличчя, що складається з виличної, привушно-жувальної та щічної ділянок, іннервується гілками трійчастого нерва: виличним, вушно-скроневим, щічним, підборідним нервами, а також гілками від поверхневого шийного нервового сплетення: великим вушним та поперечним шийним нервами. Знеболити великий вушний нерв та поперечний нерв шиї можна за допомогою класичної методики Брауна – блокада цих нервів здійснюється по задньому краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза в точці Ерба. В сучасній клінічній хірургії анестезія вказаних нервів досягається під час блокади поверхневого шийного нервового сплетення. Однак під час проведення цієї методики місцевої анестезії є висока ймовірність ушкодити ін’єкційною голкою зовнішню яремну вену. Через ризики місцевих ускладнень цей спосіб місцевого знеболювання не може застосовуватись в амбулаторній хірургічній стоматологічній практиці
There are no free copies

Find similar

10.

Назаревич, М. Р.
Визначення больової перцепції і ступеня порушень провідності другої гілки трійчастого нерва у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на тлі дії транскраніальної електростимуляції та препарату «Kелтікан N» [Text] = The determination of pain perceptance and conduction disturbance degree of the second branch of the trigeminal nerve in patients with bones fractures in the middle zone of the face during transcranial electrostimulation and Keltican N medication / М. Р. Назаревич, О. Я. Мокрик, Ю. М. Мельничук // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 26-35

MeSH-main:
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (повреждения)
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
СКУЛОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- ZYGOMATIC FRACTURES
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ТРАВМЫ -- MAXILLOFACIAL INJURIES
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION
Annotation: Лікування переломів кісток середньої зони обличчя є однією з актуальних проблем у хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії. Це зумовлено тим, ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) і сягають 20–35 %, при цьому тенденції до зниження їх кількості не відзначається. Мета дослідження – оптимізувати діагностично-лікувальний процес у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на етапі післяопераційної реабілітації шляхом упровадження методу електродіагностики порушень провідності другої гілки трійчастого нерва, прийому препарату «Келтікан N» та застосування транскраніальної електростимуляції. Матеріали і методи. Проведено оцінку стану електропровідності 50 хворих з переломами верхньої щелепи, тіла та дуги виличної кістки, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Ми запропонували методи діагностики та фізіотерапевтичного лікування і медикаментозний препарат, який поліпшує ефективність лікування пацієнтів із переломами кісток середньої зони обличчя. Проведено порівняння стану електропровідності другої гілки трійчастого нерва на тлі прийому препарату «Келтікан N» та сеансів транскраніальної електростимуляції. Результати досліджень та їх обговорення. У перший день госпіталізації відмічається значне порушення провідності другої гілки трійчастого нерва в усіх хворих. На час закінчення лікування в основній групі відмічено значну позитивну динаміку покращення електропровідності другої гілки трійчастого нерва, на що вказує відновлення показників порога відчуттів (ПВ), порога болю (ПБ) та рівня витривалості болю (РВБ) майже до рівня неушкодженого контрлатерального боку. Отримані результати дозволяють щелепно-лицевим хірургам застосовувати в клінічній практиці препарат «Келтікан N» та метод транскраніальної електростимуляції. Висновки. За допомогою апарата для електродіагностики «PulpTester DY310» можна простежити процес відновлення провідності другої гілки трійчастого нерва шляхом вимірювання порога чутливості й порога болю та больову перцепцію за рівнем витривалості до болю. При поєднаному використанні препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції спостерігають значне покращення показників порога чутливості й порога болю другої гілки трійчастого нерва та підвищення рівня витривалості до болю; відновлення електропровідності в травматично ушкодженій гілці трійчастого нерва є свідченням активних процесів репарації у ньому. Використання препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції є виправданими у комплексному лікуванні переломів кісток середньої зони обличчя, що супроводжуються ушкодженням другої гілки трійчастого нерва
The treatment of midline fractures is one of the pressing problems of surgical dentistry and maxillofacial surgery. This is due to the fact that the injuries of the bones of the middle area of the face in frequency occupy the second place among fractures of the maxillofacial area (thyroid) and reach 20–35 %, with a tendency to decrease their number is not observed. The aim of the study – to optimize the diagnostic and therapeutic process in patients with fractures of the bones of the middle zone of the face at the stage of postoperative rehabilitation by introducing the method of electrodiagnostics of conduction disorders of the second branch of the trigeminal nerve, taking the drug «Keltikan N» and applying transcranial electrostimulation. Materials and Methods. We conducted our evaluation of the electrical conductivity of 50 patients with fractures of the upper jaw, zygomatic bone body and arch, which treated using orthopedic methods. We proposed methods of diagnosis, physiotherapy and medication drug that improves the effectiveness of treatment in patients with middle zone face fractures. The state of electrical conductivity of the second branch of the trigeminal nerve was compared when receiving the drug «Keltikan N» and sessions of transcranial electrostimulation. Results and Discussion. On the first day of hospitalization, all patients have a marked conduction violation of the second branch of the trigeminal nerve. At the end of treatment in the main group, a significant positive dynamics was observed in improving the electrical conductivity of the second branch of the trigeminal nerve, as indicated by the restoration of sensitivity threshold (ST), pain threshold (PT), and the pain endurance level (PEL) almost to the level of intact contholateral side. The results allow maxillofacial surgeons to use in clinical practice medicine «Keltikan N” and the method of transcranial electrostimulation. Conclusions. Using the PulpTester DY310 electrodiagnostic, you can follow the process of restoring the conduction of the second branch of the trigeminal nerve by measuring the threshold of sensitivity and threshold of pain and pain perception according to the level of endurance to pain. With the combined use of the drug «Keltikan N» and transcranial electrostimulation, there is a significant improvement in the threshold of sensitivity and pain threshold of the second branch of the trigeminal nerve and increased pain relief; restoring electrical conductivity in the traumatically damaged branch of the trigeminal nerve is evidence of active repair processes in it. The use of the drug «Keltikan N» and transcranial electrostimulation are justified in the complex treatment of fractures of the bones of the middle area of the face, which are accompanied by damage to the second branch of the trigeminal nerve
Additional Access Points:
Мокрик, О. Я.
Мельничук, Ю. М.

There are no free copies

Find similar

1-10 11-11

Standard

Advanced

Professional

Through the dictionary

UDC-navigator

Thematic navigator

Access statistics

© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)