Home page Simplified mode Video-instruction Description
Authorisation
Surname
Password
 

Data bases


Periodicals- results of search

Type of search

Search field
 Found in other databases:Books (9)
the format of presenting the found documents:
fullinformationalshort
Sort out the found documents by:
to the authorby titleYear of publicationdocument type
Search inquiry: (<.>S=Беременность переношенная<.>)
Total number of found documents : 27
Shown documents from 1 till 27
1.


    Резниченко, Г. И.
    Применение санаторных и физиотерапевтических методов лечения при переношенной беременности и запоздалых родах [Text] / Г. И. Резниченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1998. - № 1. - С. 25-26


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (профилактика и контроль, этиология)
БАЛЬНЕОТЕРАПИЯ -- BALNEOLOGY (методы, тенденции)
There are no free copies

Find similar

2.


    Коломейчук, Л. В.
    Оперативні втручання під час пологів при переношеній вагітності [Text] / Л. В. Коломейчук, Г. І. Рєзниченко // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 2. - С. 41-42


MeSH-main:
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (хирургия)
Additional Access Points:
Рєзниченко, Г. І.

There are no free copies

Find similar

3.


    Федунів, Ю. С.
    Особливості перебігу вагітності і пологів при переношеній вагітності [Text] / Ю. С. Федунів // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2000. - Т. 1, № 2. - С. 94-96


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (профилактика и контроль, этиология)
There are no free copies

Find similar

4.


    Туманова, Л. Є.
    Особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з хронічним пієлонефритом та переношуванням вагітності [Text] / Л. Є. Туманова, В. П. Лавриненко, В. В. Подольський // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 2. - С. 11-13


MeSH-main:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
Additional Access Points:
Лавриненко, В. П.
Подольський, В. В.

There are no free copies

Find similar

5.


    Паращук, Ю. С.
    Оцінка біофізичного плода при переношеній вагітності [Text] / Ю. С. Паращук, В. В. Дриняєва // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 5. - С. 71-74


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (профилактика и контроль, этиология)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы, оборудование, тенденции)
Additional Access Points:
Дриняєва, В. В.

There are no free copies

Find similar

6.


    Сидорова, И. С.
    Эффективность различных методов подготовки шейки матки к родам при перенашивании беременности [Text] / И. С. Сидорова, А. Р. Габриелян // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2004. - № 6. - С. 62-64

Rubrics: Беременность переношенная

   Шейки матки готовность к релаксации


   Роды патологические--лек тер


   Мифегин


   Препидил-гель


Additional Access Points:
Габриелян, А. Р.

There are no free copies

Find similar

7.


    Егорова, М. А.
    Палочки ламинарии в комплексной подготовке шейки матки к родам при перенашивании [Text] / М. А. Егорова, А. Э. Багликова // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 215-217

Rubrics: Роды

   Беременность переношенная


   Шейки матки готовность к релаксации


   Ламинария


Additional Access Points:
Багликова, А. Э.

There are no free copies

Find similar

8.


    Жулковский, В. В.
    Оценка состояния биофизического профиля плода при перенашивании беременности [Text] / В. В. Жулковский // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 229-230

Rubrics: Беременность переношенная

   Плод--физиол


There are no free copies

Find similar

9.


    Маркін, Л. Б.
    Активна акушерська тактика в разі 41-тижневого терміну гестації [Text] / Л. Б. Маркін, С. Р. Смуток // Здоровье женщины. - 2010. - № 7. - С. 96-98

Rubrics: Беременность переношенная

   Роды


   Родоразрешение


   Маточно-плацентарное кровообращение


Additional Access Points:
Смуток, С. Р.

There are no free copies

Find similar

10.


    Маркін, Л. Б.
    Удосконалення технології допомоги при 41-тижневому терміні вагітності [Text] / Л. Б. Маркін, С. Р. Смуток // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 74-77

Rubrics: Беременность переношенная

   Плацентарная недостаточность--ультрасон


   Плода дистресс--ультрасон


   Ультрасонография пренатальная


Additional Access Points:
Смуток, С. Р.

There are no free copies

Find similar

11.


    Милованов, А. П.
    Корреляционные связи морфологических и функциональных показателей плаценты и новорожденного при нормальной доношенной, пролонгированной и истинно переношенной беременности [Text] / А. П. Милованов, М. В. Федорова // Архив патологии. - 2011. - № 3. - С. 50-53

Rubrics: Беременность переношенная

   Плацента


   Риска оценка


Additional Access Points:
Федорова, М. В.

There are no free copies

Find similar

12.


   
    Эффективность выбора различных методов родоразрешения при переношенности беременности [Text] / Д. Ф. Нажметдинова [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2011. - Т. 11, № 5. - С. 46-48

Rubrics: Беременность переношенная

   Родоразрешение


   Роды, время для определения возможности вагинального родоразрешения


Additional Access Points:
Нажметдинова, Д. Ф.
Негматуллаева, М. Н.
Туксанова, Д. И.
Каримова, Н. Н.

There are no free copies

Find similar

13.


    Маркін, Л. Б.
    Прогностичне значення "нестандартної" динаміки змін матково-плацентарно-плодового кровообігу після 40-тижневого терміну вагітності [Text] / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2011. - Т. 73, № 5. - С. 61-66

Rubrics: Маточно-плацентарное кровообращение

   Беременность переношенная


   Мать-плод, обмен


   Пренатальная диагностика


Additional Access Points:
Шатилович, К. Л.

There are no free copies

Find similar

14.


   
    Полиморфизм генов цитокинов при своевременных родах и перенашивании беременности / В. П. Румянцева [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 6. - С. 34-40


Rubrics: Беременность

MeSH-main:
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC (генетика)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (генетика)
Additional Access Points:
Румянцева, В. П.
Стрижаков, А. Н.
Баев, О. Р.
Донников, А. Е.
Рыбин, М. В.
Сухих, Г. Т.

There are no free copies

Find similar

15.


   
    Ехографічні особливості фетоплацентарного комплексу жінок із переношеною та пролонгованою вагітністю [Text] / І. А. Жабченко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - № 2. - С. 25-28


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы)
Additional Access Points:
Жабченко, І. А.
Яремко, Г. Є.
Ліщенко, І. С.
Дзюба, О. М.
Коваленко, Т. М.

There are no free copies

Find similar

16.


   
    Ретроспективне оцінювання особливостей секреції стрес-асоційованих та гіпофізарно-тиреоїдних гормонів при переношеній вагітності [] / І. А. Жабченко [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 81-82


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (диагноз, кровь)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Additional Access Points:
Жабченко, І. А.
Хомінська, З. Б.
Яремко, Г. Е.
Коваленко, Т. М.
Ліщенко, І. С.

There are no free copies

Find similar

17.


   
    Вплив лікувально-профілактичних заходів на деякі показники гомеостазу у вагітних групи ризику з переношування вагітності [Text] / О. І. Буткова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 103-106


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (кровь, диагностика, диетотерапия, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (дефицит, кровь)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (кровь)
БЕЛКОВ КОНФОРМАЦИЯ -- PROTEIN CONFORMATION
Additional Access Points:
Буткова, О. І.
Жабченко, І. А.
Ліщенко, І. С.
Тищенко, В. К.
Коваленко, Т. М.
Бондаренко, О. М.
Стрижак, С. К.

There are no free copies

Find similar

18.


    Біволаріу, А. О.
    Кардіотокографічні зміни у вагітних з вагітністю більше 40 тижнів [Text] = Cardiotocographic changes in pregnant women of more than 40 weeks / А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 40-41


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY
Additional Access Points:
Каліновська, І. В.

There are no free copies

Find similar

19.


    Маркін, Л. Б.
    Пролонгована та переношена вагітність. Клініко-морфологічні аспекти [Text] = Prolonged and post-term pregnancy. Clinical and morphological aspects / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 93-97


MeSH-main:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (цитология)
АМНИОН -- AMNION
Additional Access Points:
Ященко, Л. М.

There are no free copies

Find similar

20.


    Маркін, Л. Б.
    Морфофункціональні особливості плаценти при переношеній вагітності [Text] = Morphofunctional features of placenta during post-term pregnancy / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 53-60


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (цитология)
Annotation: Мета дослідження – вивчити морфофункціональні особливості плаценти у породіль з переношеною вагітністю. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю 42 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Після пологів забирали амніотичну оболонку, пуповину та плаценту. Проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Після макроскопічного обстеження плаценти вирізали кусочки амніона, пуповини та плаценти (з біля пуповинної, середньої частини та крайової ділянки). Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що перебіг пологів при переношеній вагітності характеризується такими ускладненнями, як: передчасне вилиття навколоплодових вод, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, травми родових шляхів, збільшення оперативних втручань у пологах, що обумовлює підготовку родових шляхів та своєчасного розв’язання пологів. На основі морфофункціональних досліджень плаценти констатували, що переношена вагітність характеризується більш вираженими патологічними змінами плаценти, у тому числі патологічною незрілістю і значною перевагою дрібних та проміжних ворсинок різної форми, масивними депозитами фібриноїду як навколо ворсинок, так і у міжворсинчастому просторі та агрегацією термінальних ворсин, витонченням синцитіотрофобласта на тлі слабовиражених компенсаторних реакцій. Висновки. Морфофункціональні зміни у плаценті жінок із переношеною вагітністю із зміною структури плацентарного бар’єра можуть бути однією з причин переношування вагітності. Дистрофічні процеси амніона, зниження продукції та резорбції амніотичної рідини, набряк компактного шару амніона та вартонових драглів пуповини, розшарування стінки артерій пуповини – ознака порушення процесів плодово-плацентарного кровопостачання і є фактором ризику негативного впливу на життєдіяльність плода
Additional Access Points:
Ященко, Л. М.

There are no free copies

Find similar

21.


    Жабченко, І. А.
    Особливості перебігу пологів та стану новонароджених у вагітних із пролонгованою та переношеною вагітністю (дані ретроспективного аналізу) [Text] / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
Annotation: Мета — ретроспективно оцінити перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю, з метою визначення значущості цієї патології для перинатальних наслідків. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які перебували на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» за 201 1-2015 рр. Вивчено перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Основну групу становили 156 жінок. З них пологи в 41 тиж. — 110 (70%), 41-42 тиж. — 33 (21%), у 42 тиж. — 13 (9%). Групу контролю становила 41 вагітна, розроджена своєчасно. Результати. Наведені дані свідчать про значні перинатальні ризики в жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Так, фізіологічні пологи відбулися лише в 58,9% жінок (контрольна група — 80,5%; р0,05). Відповідно, патологічними були 41,1% пологів в основній групі. Оперативно розроджено 32,7% вагітних, що майже втричі більше, ніж у контрольній групі (12,2%). Достовірно вищим було значення показника дистресу плода в жінок основної групи (23,7%) порівняно з вагітними контрольної групи (9,7%, р0,05). Пологовий травматизм спостерігався у 37,2% вагітних основної групи та у 17,0% жінок контрольної групи. Усього обстежені жінки основної групи народили 157 новонароджених — 80 хлопчиків і 77 дівчаток. Випадків перинатальної смертності не було. Висновки. У жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю значно зростають перинатальні й акушерські ризики. Запізнілі пологи призводять до необхідності оперативних втручань при розродженні, а також до високого рівня неонатальної захворюваності та пологового травматизму. На підставі виявлених ускладнень слід формувати групи ризику щодо переношеної вагітності
Purpose — to retrospectively evaluate the course of labor and the state of newborns in women with prolonged and postpartum pregnancy in order to determine the significance of this pathology for perinatal consequences. Patients and methods. In order to determine the risk groups of pregnant women to prolonged pregnancy we conducted a retrospective clinical and statistical analysis of 197 histories of pregnancy and childbirth of women who were treated and given delivery in the department of pathology of pregnancy and childbirth of «The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician A.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» for the years 2011-2015. The course of labor and condition of newborns in women with prolonged and post-term pregnancy were studied. The main group consisted of 156 women. Of these, childbirth in 41 weeks — 110 (70%), 41-42 weeks — 33 (21%), in 42 weeks — 13 (9%). The control group consisted of 41 pregnant women who gave birth in a timely manner. Results and conclusions. Women with prolonged and postnatal pregnancy considerably increase perinatal and obstetric risks. Late births lead to the need for surgical interventions in the course of their development, as well as to high neonatal morbidity and maternal traumatism. On the basis of the revealed complications it is necessary to form risk groups with respect to PO
Additional Access Points:
Ліщенко, І. С.

There are no free copies

Find similar

22.


    Маркін, Л. Б.
    Плацентарна недостатність як фактор ризику переношування вагітності [Text] = Рlacental insufficiency as a risk factor for post-term pregnancy / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 114-118


MeSH-main:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
Annotation: Мета дослідження – дослідити особливості морфології судин материнської і фетальної частини плаценти та її структурних компонентів за умов переношеної вагітності. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки були розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю ≥42+0 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік 280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Плаценту забирали після пологів, проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами дослідження морфофункціональних особливостей плаценти при переношеній вагітності показали деструктивні зміни материнської частини плаценти, зокрема набряк децидуальних клітин, їх апоптоз, інфільтрацію лімфоцитами, зміну морфології стінки судин, особливо ендотеліоцитів, локальне відшарування фібриноїду на поверхні ендометрія та одночасно зміну морфології ворсинок хоріона: відшарування синцитіотрофобласта, що свідчить про порушення компонентів гематоплацентарного бар’єра, формування еритроцитарно-лейкоцитарних агрегатів у гемокапілярах ворсинок, що змінює процеси мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту як у материнській, так і плодовій частині плаценти. Висновок. Порушення мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту у судинах мікроциркуляторного русла материнської і фетальної частини плаценти, що проявляється запустінням судин, їх дилатацією та зміною морфології ендотелію їх внутрішньої оболонки та деструктивними процесами гемоплацентарного бар’єра, є одним із факторів ризику переношування вагітності, що негативно впливає на стан плода
The aim of the study – to investigate the morphology of the vessels of maternal and fetal part of placenta and its structural components under conditions of post-term pregnancy. Materials and Methods. A dynamic observation of 15 pregnant women was conducted since their hospitalization till their discharge after delivery. Women were divided into 2 groups: the first group –10 women with a pregnancy ≥42+0 week; the second group – 5 women with a physiological course of pregnancy. Criteria for inclusion in the study: single-pregnancy, gestational age 280 days, absence of severe extragenital pathology, post-term pregnancy in history. The placenta was taken after delivery, with further macroscopic and microscopic examination. The histological material was fixed in 4 % neutral formalin. Results and Discussion. Our study of the morphofunctional features of the placenta during pregnancy showed destructive changes in the maternal part of the placenta, in particular, edema of the decidual cells, their apoptosis, lymphocyte infiltration, changes in the morphology of the vessel wall, especially endothelial cells, local fibrinoid detachment on the surface of the endometrium and, simultaneously, changes in the morphology of the villi of the chorion: detachment of syncytiotrofoblast, indicating a violation of components of the hematoplacental barrier, the formation of erythrocyte-leukocyte aggregates in blood capillaries of villi, which changes the microcirculation and transendothelial transport in maternal and the fetal part of the placenta. Conclusion. Violation of microcirculation and transendothelial transport in the vessels of the microcirculatory bed of the maternal and fetal part of the placenta, that is manifested by the desolation of the vessels and their dilatation, by change in the morphology of the endothelium of their inner layer and destructive processes of the hemoplacental barrier, is a risk factor for post-term pregnancy, that negatively affects the condition of the fetus
Additional Access Points:
Ященко, Л. М.

There are no free copies

Find similar

23.


    Жабченко, І. А.
    Особливості перебігу вагітності у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю (Дані ретроспективного аналізу) [Text] / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
Annotation: Проблема переношеної вагітності і запізнілих пологів є надзвичайно актуальною у сучасному акушерстві та перинатології через те, що частота цієї патології є високою, залишається у межах 3,5–16,0% і не має тенденції до зниження. Також важливість цієї проблеми зумовлена значною кількістю ускладнень перебігу запізнілих пологів, а також високою неонатальною захворюваністю та перинатальною смертністю переношених дітей. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу періоду гестації у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю та формування групи ризику щодо переношування. Матеріали та методи. З метою визначення груп ризику вагітних щодо переношування вагітності було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», за 2011–2015 рр. Вивчено соціально-побутовий стан, гінекологічний та акушерський анамнез, перебіг вагітності та ступінь інфікування жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. До основної групи увійшли 156 жінок, розроджених після 41-го тижня вагітності: 2011 р. – 26 (16,8%), 2012 р. – 26 (8%), 2013 р. – 57 (36,5%), 2014 р. – 34 (21,9%), 2015 р. – 26 (16,8%). З них пологи у 41тиж – 110 (70%), у 41–42 тиж – 33 (21%), у 42 тиж – 13 (9%). До групи контролю увійшла 41 вагітна, які були розроджені своєчасно. Результати. Середній вік вагітних основної групи становив 28,7±1 рік, а контрольної групи – 27±1 рік. Серед них достовірно переважали вагітні віком понад 35 років (12,8%), у контрольній групі – 9,7% (р0,05). З ожирінням І ступеня було виявлено відповідно 29 жінок (18,6%) в основній групі та лише 3 вагітні (7,3%; р0,05) – у контрольній групі. Достовірно визначено, що жінки з пролонгуванням та переношуванням вагітності частіше хворіли на ГРВІ протягом життя, ніж вагітні контрольної групи: 47 (21,4%) та 5 (12,2%; р0,05) відповідно. Під час аналізу особливостей соматичного анамнезу у жінок основної та контрольної груп було виявлено високий рівень захворюваності. Нерегулярний менструальний цикл відзначала кожна п’ята (20,5%) вагітна основної групи та лише 3 вагітні (7,3%; р0,05) контрольної групи. Пізній початок менструацій достовірно частіше фіксували у вагітних основної групи – 16 (10,3%) жінок порівняно з контрольною групою. Питома вага жінок, які не народжували, у групі пацієнток з пролонгованою та переношеною вагітностями становила 73,7% (контрольна група – 48,7%; р0,01). Кожна друга жінка основної групи була першовагітною. Лише 26,3% пацієнток основної групи мали пологи в анамнезі. Для жінок основної групи характерним є збільшений інтергенетичний інтервал, а саме – від 4 до 10 років і більше (78,8%), контроль­ній групі – 52,3% (р0,01). Найчастіше під час даної вагітності у жінок основної групи діагностували плацентарну дисфункцію за допомогою ультразвукового та допплерометричного обстеження (34,0%), контрольної групи – 17,1% (р0,05) та ГРВІ (22,4%), контрольної групи – 9,7% (р0,05). Також кожна третя вагітна з основної групи лікувала загрозу раннього мимовільного аборту (30,8%) та анемію різних ступенів вираженості (28,2%). Ускладнювали перебіг даної вагітності й вагініти у 17,9% випадків (контрольна група – 7,3%; р0,05). Виявлено, що у переважної більшості вагітних з переношуванням причиною запальних захворювань жіночих статевих органів і фонових захворювань шийки матки є саме асоціація збудників. Так, у 68,0% вагітних основної групи виявлено асоціації збудників ІПСШ (контрольна група – 34,1%; р0,05), а саме – епідермального стрептокока з умовно-патогенною флорою кишкової групи. Наявність асоціації збудників TORCH-інфекцій відзначали у 75,6% вагітних основної групи (у контрольній групі – 29,3%; р0,05). Заключення. У жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю часто виявляли ускладнення перебігу гестації, а саме: рецидивуючу загрозу викидня (30,8%), плацентарну дисфункцію (34,0%) та вагініти (17,9%). Ураховуючи результати даного дослідження, до груп ризику з переношування необхідно включати вагітних із рецидивуючою загрозою викидня, першовагітних, жінок раннього та пізнього репродуктивного віку, вагітних, які мали в анамнезі запізнілі пологи, вагітних з виявленими до вагітності метаболічними порушеннями, вагітних із перенесеними у дитинстві частими ГРВІ, жінок з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та травного тракту, вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і фоновими захворюваннями шийки матки
Additional Access Points:
Ліщенко, І. С.

There are no free copies

Find similar

24.


    Жабченко, І. А.
    Особливості обміну сполучної тканини та деяких мікроелементів у вагітних із ризиком переношування [Text] / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко, В. В. Буран // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 1. - С. 37-41


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (метаболизм)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (метаболизм)
Annotation: Мета дослідження: вивчення вмісту деяких мікроелементів та маркерів синтезу і резорбції колагену в сироватці крові вагітних жінок групи ризику з переношування та їх ролі у виникненні даної патології
Дисбаланс найбільш значущих для нормального функціонування сполучної тканини та процесів передачі нервового збудження мікроелементів у поєднанні з дефіцитом вітаміну D сприяє каскаду реакцій, що гальмують своєчасну перебудову структури шийки матки перед пологами. Вагітним із ризиком переношування притаманне переважання процесів резорбції колагену І типу над процесами його синтезу, що, ймовірно, є однією з причин недостатнього дозрівання шийки матки напередодні пологів
Additional Access Points:
Ліщенко, І. С.
Буран, В. В.

There are no free copies

Find similar

25.


   
    Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation [Text] = Акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок залежно від терміну гестації / V. G. Siusiuka [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 29-35. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: The objecticve: to analyze peculiarities of pregnancy course, childbirth and the condition of newborns in women, depending on the gestation period on the basis of clinical and statistical analysis. Materials and methods. An analysis of pregnancy course, childbirth and perinatal outcomes has been carried out in 137 pregnant women. Patients were divided into 2 groups depending on the gestational age: 41 patients (I group) delivered in 37-40 weeks of gestation and 96 patients (II group) - in 41-42 weeks of pregnancy. Functional assessment of the fetal condition was performed using a cardiotocographic examination with cardiomonitors «Oxford Team 8000» and Hewlett Packard according to the generally accepted method, ultrasound examination - by ultrasound machine «Biomedica Au- 530» with a linear sensor of 3.5 MHz frequency. Variational and statistical processing of the results has been carried out using licensed standard packages of multivariate statistical analysis application programs «STATISTICA 13». Results. An evaluation of anamnestic data allowed to establish that the majority of patients in the II group (53.13 %) had extragenital pathology that was in 2 times more than in the I group (24.39 %). The frequency of chronic salpingo- oophoritis was also significantly higher in the II group compared to the I one (12.50 % and 2.44 %, respectively), and such pathology as uterine leiomyoma (7.29 %) and cervical dysplasia (4.17 %) were diagnosed only among the women in the II group. A higher rate of pregnancy loss, anemia during pregnancy and disorders of uteroplacental bloodflow in patients in the II group was determined. The frequency of obstetric complications in the II group was in 4 times higher compared to the I group. This had a direct impact on the increase in the rate of cesarean section and vacuum extraction of fetus. Thus, fetal distress during childbirth was diagnosed in 13.54 % of women in the II group and in 7.32 % in the I group, and the weakness of labor activity (8,3 %) and clinically contracted pelvis (5.21 %) were determined only in the II group. Trauma of the birth canal was found in 37.5 % of women in the II group, which was almost 4 times higher than in the group I (9.76 %). The frequency of postpartum bleeding was also higher in the group II (15.6 %) and exceeded the indicator in the I group (4.88 %) in 3 times. The signs of prolonged pregnancy were found in 7.32 % newborns in the I group and 13.54 % - in the II group. It should be noted that the clinical features of early adaptation, which are characterized by a low Apgar score at birth, as well as higher morbidity, including high frequency of damage to the nervous system were determined in the newborns in the II group. Conclusions. Results of the study indicate the importance of constitutional and age characteristics, as well as concomitant somatic pathology and genital inflammatory diseases in women with a delivery date of 41-42 weeks of pregnancy, which can increase the probability of postterm pregnancy in these women. According to the results of the comparative analysis in the research groups, depending on the date of delivery, the predominance of obstetric and perinatal complications was established in women who delivered at 41-42 weeks of pregnancy compared to women who had labor at 37-40 weeks. A high rate of obstetric complications (anomalies of uterine activity in labor, fetal distress, clinically contracted pelvis) had a direct impact on the increase in a percentage of operative delivery (vacuum extraction of a fetus and caesarean sections). Babies born at 41-42 weeks had clinical features of early adaptation, characterized by a low Apgar score, higher morbidity and frequent damage of the nervous system compared to newborns with gestation period of 37-40 weeks
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок залежно від терміну гестації на підставі клініко-статистичного аналізу. Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження 137 вагітних, які розподілені на дві групи: 41 пацієнтка (І група) - розроджені у терміні гестації 37-40 тиж та 96 пацієнток (ІІ група) - розроджені у терміні гестації 41-42 тиж вагітності. Функціональне оцінювання стану плода проводили з використанням кардіотокографічного дослідження на кардіомоніторі «OxfordTeam 8000» і HewlettPackard за загальноприйнятою методикою, а також ультразвукового дослідження на апараті «Biomedica Au-530» з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13». Результати. Оцінювання анамнестичних даних у групах дослідження дозволило встановити, що частота екстрагені- тальної патології серед пацієнток ІІ групи становила 53,13 % та була у 2 рази вищою, ніж у І групі (24,39 %). Частота хронічного сальпінгоофориту також була значно вищою у ІІ групі порівняно з І групою (12,50 % і 2,44 % відповідно), а така патологія, як лейоміома матки (7,29 %) та дисплазія шийки матки (4,17 %), спостерігалася лише серед жінок ІІ групи. Привертає на себе увагу більш висока частота невиношування, анемії під час вагітності та порушення матково-плацентарного кровотоку серед пацієнток ІІ групи. Частота ускладнень перебігу пологів у ІІ групі була у 4 рази вищою порівняно з І групою. Це мало безпосередній вплив на зростання частоти кесарева розтину та вакуум-екстракції плода. Так, дистрес плода під час пологів діагностовано у 13,54 % жінок у ІІ групі та у 7,32 % - у І групі, а слабкість пологової діяльності (8,3 %) та клінічно вузький таз (5,21 %) виявляли лише у ІІ групі. У 37,5% випадків спостерігалася травма пологових шляхів серед жінок ІІ групи, що майже у 4 рази перевищувало відповідний показник І групи (9,76 %). Частота післяпологової кровотечі також була вищою у ІІ групі (15,63 %) та у 3 рази перевищувала показник у І групі (4,88 %). 7,32 % новонароджених І групи та 13,54 % - ІІ групи були виявлені характерні ознаки переношування. Слід зазначити, що у ІІ групі новонароджені мали клінічні особливості ранньої адаптації, які характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар при народженні, а також більш високою захворюваністю, зокрема високою частотою ураження нервової системи. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про значення конституційних і вікових особливостей, а також супутньої соматичної патології та генітальних запальних захворювань у жінок з терміном розродження 41-42 тиж вагітності, що може збільшити ймовірність переношування у даного контингенту. За результатами порівняльного аналізу у групах дослідження залежно від терміну розродження встановлено переважання акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, розроджених у терміні 41-42 тиж вагітності, порівняно з жінками, пологи у яких відбулись у 37-40 тиж. Висока частота акушерських ускладнень (аномалії пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз) мала безпосередній вплив на збільшення відсотка оперативного розродження (вакуум-екстракція плода і кесарів розтин). Немовлята, народжені жінками у термін 41-42 тиж, мають клінічні особливості ранньої адаптації, що характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар, більш високою захворюваністю і частим ураженням нервової системи, порівняно з новонародженими жінок, термін розродження яких становив 37-40 тиж
Additional Access Points:
Siusiuka, V. G.
Boguslavska, N. Yu.
Kyrylyuk, O. D.
Shevchenko, A. O.
Babinchuk, O. V.
Bachurina, O. I.
Kyrychenko, L. V.

There are no free copies

Find similar

26.


    Козар, О. М.
    Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів [Text] = Risk factors for prolonged pregnancy beyond 40 weeks / О. М. Козар, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 47-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (профилактика и контроль, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів. Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології. Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0. Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю. Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітності
Prolonged and postterm pregnancy at the current stage is one of the urgent problems in the field of obstetrics and gynecology. It is due to both the high frequency of pathological processes during childbirth and in the context of pathological changes occurring with the fetus, which leads to an increase in perinatal mortality. Perinatal mortality rates, depending on literary sources, reach 19%, and neonatal morbidity can be up to 28%. All these complications are associated with poor resistance of the fetus to hypoxia due to increased maturity of brain structures and reduced oxygen supply due to dystrophic and involutional changes in the placenta. Therefore, studying the risk factors for prolonged pregnancy after 40 weeks becomes especially important. Therefore, postterm pregnancy should be considered as a pathological condition arising under the influence of various factors. Aim. To carry out a retrospective analysis of the records of childbirth with prolonged pregnancy for more than 40 weeks and to evaluate the risk factors for the occurrence of this pathology. Material and methods. In order to study the immediate and long-term consequences of the development of the prolongation of pregnancy for more than 40 weeks, we conducted a retrospective study of 100 pregnancy and childbirth cases for 2021-2022 at the Chernivtsi Regional Perinatal Center The standard method of mathematical analysis using Student's criteria, the standard and specialized computer program Libre Office Calc 7.0 was used for statistical processing of the obtained data. Results. In order to identify the risk factors of prolonged pregnancy, a comparative analysis of somatic, obstetrical and gynecological anamnesis, features of pregnancy in 100 women with prolonged and postterm pregnancies was carried out. As can be seen from the data presented in Table 1, no significant difference between the number of young first-borns in the groups was found. The share of young first-borns (up to 20 years old) is somewhat higher in prolonged pregnancies (28% versus 22% in late pregnancies). It is characteristic that there were 1.1 times more patients over 30 years of age in the postterm pregnancy group than in the prolonged pregnancy group (78% and 72%, respectively). Conclusions. The analysis of the somatic and obstetric and gynecological history, as well as the characteristics of the course of the current pregnancy, allows to determine the risk factors that indicate the possibility of the development of a delayed pregnancy
Additional Access Points:
Каліновська, І. В.

There are no free copies

Find similar

27.


    Козар, О. М.
    Переношена вагітність в сучасному акушерстві [Text] = Postponed pregnancy in modern obstetrics / О. М. Козар, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 120-128. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-main:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Annotation: Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених. Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану. Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи. Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти. Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу. У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерстві
Delayed pregnancy is one of the key problems of modern obstetrics that requires attention and study. The article examines the current state of research and approaches to the diagnosis and treatment of this phenomenon, provides an analysis of literature data on risk factors for late pregnancy, features of the course of pregnancy and childbirth, complications during childbirth, and assessment of the condition of newborns.In particular, many authors pay attention to the increase in cases of delayed pregnancy in modern society and its possible causes. Particular attention is paid to the risk factors that may contribute to this condition, such as the age of the mother, the presence of chronic diseases, genetic aspects and other factors that may determine the occurrence of this condition.An analysis of the methods of diagnosing late pregnancy, including modern technologies that allow timely detection of this condition and determination of its causes, was also carried out. In the literature, the authors note the role of ultrasound examination and its eff ectiveness in detecting and studying late pregnancy. Current approaches to the management of late pregnancy, such as drug therapy, surgery, and supportive care, are highlighted.Most authors emphasize the importance of an individualized approach to each case of late pregnancy and the determination of optimal treatment that takes into account both medical and psychosocial aspects.It has been shown that late pregnancy signifi cantly aff ects the intrauterine condition of the fetus and the development of diseases in the early neonatal period, therefore the authors discuss possible ways to prevent such consequences, as well as the importance of postpartum care and monitoring.The article highlights the perspective of further research into this pathology and the importance of developing new technologies and approaches to improve the diagnosis and treatment of delayed pregnancy in the future. The role of biomarkers and genetic tests for early diagnosis and prediction of late pregnancy is highlighted. Overall, the article makes an important contribution to the understanding and management of late pregnancy in modern obstetrics
Additional Access Points:
Каліновська, І. В.

There are no free copies

Find similar

 
© International Association of users and developers of electronic libraries and new information technology
(ELNIT Association)