Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Єгудіна, Є. Д.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

Трипілка, С. А.
Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури / С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 8-14

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (осложнения)
ЭНДОКАРДИТ -- ENDOCARDITIS (этиология)
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) — хронічне автоімунне захворювання, що характеризується запаленням і пошкодженням багатьох систем органів. Залучення серця при СЧВ — одне з багатьох можливих проявів цього поліморфного захворювання і спостерігається у більше ніж 50 % таких пацієнтів, зачіпаючи всі структурні компоненти серця. Ураження ендокарда при СЧВ є досить рідкісним, але водночас складним клінічним проявом для правильної інтерпретації його нозологічної приналежності. Це пов’язано, з одного боку, з нетиповістю цього ураження в межах СЧВ, коли пацієнти звертаються до кардіологів, терапевтів, кардіохірургів, отримуючи тільки симптоматичну, як в нашому клінічному випадку, допомогу. З іншого боку, використовуючи нові класифікаційні критерії СЧВ, можна з великою часткою визначеності верифікувати цю патологію і почати адекватну базисну терапію, здатну привести до стійкої клініко-лабораторної ремісії і запобігти залученню в процес інших органів і систем. У нашій роботі подано клінічне спостереження дебюту СЧВ з ураження клапанів, пізньої діагностики та нозологічної верифікації вовчакового ендокардиту (ендокардиту Лібмана — Сакса). Проведено огляд літератури з ведення пацієнтів із небактеріальним тромботичним ендокардитом (НБТЕ), обумовленим формуванням стерильних вегетаций на серцевих клапанах без будь-яких ознак інфекції у зв’язку з пошкодженням ендотелію в умовах гіперкоагуляції. Найчастіші причини НБТЕ — СЧВ, антифосфоліпідний синдром та злоякісні новоутворення. Перебіг НБТЕ зазвичай безсимптомний, і цей стан часто є випадковою знахідкою при обстеженні або при розтині. Вегетації частіше локалізовані на клапанах лівих відділів серця (мітральний і рідше аортальний), але можуть бути вражені й інші клапани. Типові клінічні прояви обумовлені емболією. Лікування таких пацієнтів засноване на застосуванні антикоагулянтної терапії і лікуванні основного захворювання, хоча проспективних досліджень не проводилося
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Легенева гіпертензія, асоційована із системними захворюваннями сполучної тканини: огляд літератури з акцентом на діагностичні аспекти / Є. Д. Єгудіна [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 6. - С. 34-46

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (патофизиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, патофизиология)
Анотація: Легенева гіпертензія (ЛГ) є важливою причиною захворюваності та смертності при системних захворюваннях сполучної тканини (СЗСТ). СЗСТ можуть спричинити ЛГ через кілька механізмів: легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ), асоційоване інтерстиціальне захворювання легень, нервово-м’язові захворювання та/або розлади сну, що призводять до гіпоксії, асоційована тромбоемболічна ЛГ і легенева венозна гіпертензія через дисфункцію лівого шлуночка. Згідно з нещодавніми дослідженнями, ЛГ, пов’язана із захворюваннями сполучної тканини (СЗСТ-ЛАГ), має деякі відмітні клінічні аспекти від інших видів ЛГ: висока поширеність, втягнення у патологічний процес венозного русла та серця, менш сприятливий прогноз, наявність алгоритму виявлення — DETECT, відповідь на імуносупресивну терапію, значно поширені комбіновані форми. Тиск у легеневій артерії може бути виміряний за допомогою ехокардіографії, але золотий стандарт для діагностики — катетеризація правих відділів серця. ЛАГ-специфічна терапія, крім імуносупресивної, є найпоширенішим методом лікування СЗСТ-ЛАГ. У наш час існує багато суперечливих думок щодо початку та терміну призначення цих препаратів. У цьому огляді ми обговорюємо епідеміологію, патогенез, клінічну картину СЗСТ-ЛАГ, акцентуємо увагу лікарів на ранніх методах діагностування захворювання, використанні алгоритму раннього виявлення ускладнення та підходах до лікування пацієнтів
Pulmonary hypertension (PH) is an important cause of morbidity and mortality in connective tissue diseases (CTD). CTD may cause PH due to several mechanisms; pulmonary arterial hypertension (PAH), associated interstitial lung disease, neuromuscular disease, and/or sleep-disordered breathing leading to hypoxia, associated thromboembolic PH, and pulmonary venous hypertension due to left ventricular dysfunction. Recent studies have clarified that pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases (CTD-PАH) has some distinctive clinical aspects from other PH, such as high prevalence, venous and cardiac involvement, less favourable outcomes, presence of DETECT algorithm, response to immunosuppression, existence of combined forms. Pressure in pulmonary artery can be measured on echocardiography, but the gold standard for the diagnosis is right heart catheterization. PАH-specific therapy in addition to immunosuppression is the most common treatment used for CTD-PАH patients, there are currently many controversial thoughts about the beginning and duration of these drug prescribing. In this review, we discuss the epidemiologic burden, pathogenesis, clinical presentation of CTD-PАH, focus physicians’ attention on the diagnostic criteria and algorithms of early disease detection and management of these patients
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.
Ханюков, О. О.
Головач, І. Ю.
Калашникова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Імплементація симуляційного тренінгу надання невідкладної допомоги для студентів 6 курсу при вивченні дисципліни "Внутрішня медицина" (огляд літератури та власний досвід) [Текст] = Implementation of the simulative training to provide emergency aid for 6-year students in the internal medicine discipline study (literature review and own experience) / О. О. Ханюков [та ін.] // Медична освіта. - 2019. - N 1. - С. 124-130

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ТЕРАПИЯ (ДИСЦИПЛИНА) -- INTERNAL MEDICINE
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Анотація: Мета роботи – аналіз, узагальнення існуючих точок зору в системі освіти, які торкаються питання про необхідність, ефективність та особливості використання симуляційних програм навчання студентів-медиків. Основна частина. Проведено огляд сучасної літератури по впровадженню симуляційних методів навчання в медичній освіті. Симуляційне навчання є одним з ефективних способів навчитися керувати помилками. Симуляційне навчання дозволяє навчатися працювати відповідно до сучасних алгоритмів діагностики та надання невідкладної допомоги, виробити командну взаємодію та координацію, підвищити рівень виконання складних медичних маніпуляцій та оцінити ефективність власних дій. Зокрема, в ДЗ “ДМА МОЗ України” на кафедрі внутрішньої медицини 3 розроблена методика імітаційного навчання із залученням співробітників ВНЗ в якості стандартизованих пацієнтів для моделювання клінічних ситуацій диференціації та надання допомоги при різних невідкладних станах. Висновки. На наш погляд, дана імплементація симуляційного тренінгу є цінним інструментом вдосконалення професійних навичок студентів медичних вузів. Елементи даної методики застосовні на різних етапах освітньої діяльності: не тільки при відпрацюванні навичок невідкладної допомоги, а також при проведенні підсумкової атестації студентів 6 курсу
Дод.точки доступу:
Ханюков, О. О.
Єгудіна, Є. Д.
Гетман, М. Г.
Калашникова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Менеджмент серцево-судинного ризику в пацієнтів із ревматоїдним артритом / О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 5. - С. 23-35

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: Ревматоїдний артрит (РА) — це хронічне системне запальне захворювання, що призводить до пошкодження суглобів і фізичної неповноцінності. Поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) у пацієнтів з РА помітно більша, ніж у популяції. Важливою сполучною ланкою між РА та ССЗ є запалення, оскільки воно відіграє ключову роль на всіх стадіях атеросклерозу: від ендотеліальної дисфункції до розриву бляшок тромбозу. Запалення також впливає на деякі традиційні серцево-судинні фактори ризику, такі як дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння й інсулінорезистентність, вони дуже поширені серед пацієнтів з РА й підвищують ризик серцево-судинної патології так само, як і в населення без РА. Останні рекомендації Європейської ліги проти ревматизму (EULAR) пропонують негайний і активний менеджмент традиційних кардіоваскулярних факторів ризику, крім контролю активності РА, для зменшення вірогідності ССЗ. Для клінічного застосування доступні кілька калькуляторів оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань, більшість із них не враховують наявність РА. Коефіцієнт множення 1,5 рекомендується для більш точного прогнозування ССЗ у хворих на РА. Хоча існуючі дані свідчать про кардіопротекторний ефект небіологічних і біологічних хворобомодифікуючих препаратів у пацієнтів з РА, для більш точного визначення цього ефекту необхідні додаткові дані. У цьому огляді будуть розглянуті питання, що стосуються серцево-судинного ризику при РА й управління ним, згідно з даними, що містяться в останніх дослідженнях, і на підставі власного досвіду
Rheumatoid arthritis (RA) is a chronic systemic inflammatory condition which leads to joint damage and physical disability. The incidence of cardiovascular diseases (CVD) is markedly increased in patients with rheumatoid arthritis. A very important link between rheumatoid arthritis and CVD is inflammation as it plays a key role in all stages of atherosclerosis: from endothelial dysfunction to plaque rupture and thrombosis. It also has an influence on some traditional cardiovascular risk factors, such as dyslipidaemia, arterial hypertension, obesity and insulin resistance. The latter are also very common among patients with RA and increase CVD risk the same way as in the non-RA population. However, recent guidelines of the European League against Rheumatism recommend aggressive management of traditional risk factors, in addition to RA activity control, to decrease the CVD risk. Several calculators are available for clinical use to stratify the risk of developing CVD. Most of them do not take into account the presence of RA; thus, a multiplication factor of 1.5 is recommended to predict the risk more accurately. While current data suggests a protective effect of biologic and non-biologic disease-modifying anti-rheumatic drugs in terms of cardiovascular events among patients with RA, more data is needed to define this effect more precisely. In this review, issues regarding cardiovascular risk in RA and its management will be addressed, according to evidence presented in the latest studies and our own experience-based opinion
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.
Калашникова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головач, І. Ю.
Роль мікробіому при спондилоартритах. Трансплантація фекальної мікробіоти при спондилоартритах готова до клінічних випробувань? [Текст] = The Role of the Microbiome in spondyloarthritis. Fecal microbiota transplantation in spondyloarthritis: ready for a clinical trial? / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 1. - С. 52-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СПОНДИЛОАРТРИТ -- SPONDYLARTHRITIS (генетика, иммунология, микробиология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патогенность)
КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CELL TRANSPLANTATION (методы)
CLOSTRIDIUM DIFFICILE -- CLOSTRIDIUM DIFFICILE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Анотація: Зростає розуміння механізмів впливу мікробіоти за межами її первинної локалізації (слизової оболонки кишечника) на інші органи і системи. Бактерії, присутні в кишечнику, значно впливають на імунну систему «господаря» як на місцевому, так і на віддаленому рівні. Як відомо, мікробіом кишечника відіграє певну роль в патогенезі запальних захворювань кишечника. Існує багато загальних клінічних проявів між запальними захворюваннями кишечника і спондилоартритом. Клінічний оверлап разом з подібною генетикою між цими захворюваннями передбачає можливий загальний патогенетичний механізм, який, ймовірно, обумовлений станом мікробіоти кишечника. В даному огляді розглянуті докази, що підтверджують роль мікробіома в етіології і патогенезі спондилоартрита. Крім того, обговорюються різні парадигми лікування, спрямовані на мікробіоту кишечника при спондилоартрите.
There is a growing understanding of the mechanisms by which the influence of the microbiota projects beyond sites of primary mucosal occupation to other human body systems. Bacteria present in the intestinal tract exert a profound effect on the host immune system, both locally and at distant sites. The intestinal microbiome is thought to play a role in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. There are many shared clinical manifestations between inflammatory bowel disease and spondyloarthritis. Clinical overlap along with similar genetics between these diseases suggests a possible shared pathogenetic mechanism, which might center on the intestinal microbiota. In this review evidence which supports a role of the microbiome in the aetiology and pathogenesis of spondyloarthritis is examined. In addition, different treatment paradigms targeting the intestinal microbiome for spondyloarthritis are discussed
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єгудіна, Є. Д.
Менеджмент жінок із системним червоним вовчаком до планування вагітності, під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи [Текст] / Є. Д. Єгудіна, Л. В. Сапожниченко, О. О. Пампуха // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 54-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (патофизиология)
КОНТРАЦЕПТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- CONTRACEPTIVE AGENTS (классификация, терапевтическое применение)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (профилактика и контроль)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ -- PAPILLOMAVIRUS VACCINES (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Менеджмент пацієнток із системним червоним вовчаком (СЧВ) у репродуктивному віці відрізняється від ведення здорових жінок. Мета дослідження. Провести огляд літератури, що ілюструє сучасні дані про особливості менеджменту жінок із СЧВ у репродуктивному віці під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи. Матеріали дослідження. У роботі представлений огляд літератури щодо особливостей контрацепції, скринінгу раку шийки матки, прегравідарної підготовки, ведення в післяпологовий період та період менопаузи у жінок із СЧВ на основі проведеного пошуку англомовних статей у базі PubMed за останні 20 років, за ключовими словами — СЧВ, контрацепція, прегравідарна підготовка, вагітність, лактація, лікарські препарати. Результати. Пацієнтки із СЧВ зі стабільною чи низькою активністю захворювання повинні використовувати високоефективні контрацептиви залежно від наявності антифосфоліпідних антитіл. Під час прегравідарної підготовки для пацієнток з СЧВ важливо виявити загальні фактори ризику ускладнення вагітності та фактори ризику, асоційовані з СЧВ, скоригувати лікування СЧВ та продовжити його у період вагітності та годування грудьми. Пацієнтки з СЧВ у менопаузальний період більше схильні до остеопорозу і тому повинні отримувати певну терапію. Замісна гормональна терапія не протипоказана більшості жінок із СЧВ. Висновки. З адекватним плануванням, лікуванням, моніторингом більшість жінок із СЧВ можуть уникнути ускладнень, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям
Дод.точки доступу:
Сапожниченко, Л. В.
Пампуха, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головач, І. Ю.
Ураження шлунково-кишкового тракту при системній склеродермії: діагностично-лікувальні аспекта [Текст] = Gastrointestinal involvement in systemic sclerosis: diagnostic and therapeutic aspects / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 99-113

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (терапевтическое применение)
Анотація: Системна склеродермія є рідкісним автоімунним розладом, який асоціюється з високою захворюваністю та смертністю. Характеризується фіброзом численних органів, зокрема шкіри, опорно-рухового апарату, легень, нирок, серця та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Найчастіше страждає ШКТ (у 90 % випадків). Патогенетичні механізми, котрі беруть участь у цьому захворюванні, охоплюють ендотеліальне ушкодження, васкулопатію і вивільнення цитокінів, які ініціюють імунну відповідь, відкладення колагену і, зрештою, фіброз. До клінічних виявів захворювання належать втрата нормальної перистальтики, гіпотонія, ригідність стінок і м’язова атрофія, які призводять до парезу і дилатації органів ШКТ, надмірного росту бактерій у кишечнику, хронічної кишкової псевдообструкції, діареї, запору. Стравохід є найчастіше ураженою частиною ШКТ, що виявляється гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, езофагітом, ризиком розвитку інтерстиціальних захворювань легень і стравоходу Барретта та потребує ретельного спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації. Варіанти ведення хворих на системну склеродермію з ураженням ШКТ далекі від ідеалу з огляду на короткострокову ефективність і наявність багатьох побічних ефектів. Застосовують інгібітори протонної помпи, прокінетики, антибіотики та ендоскопічні втручання. Необхідно провести додаткові дослідження для виявлення терапевтичних методів, які можуть стримати фіброзний процес на ранніх стадіях захворювання, запобігаючи ускладненням і постійному пошкодженню життєво важливих органів. Протиревматичні препарати, котрі модифікують захворювання, не мають ефекту при ураженні ШКТ
Systemic sclerosis (SSc) is a rare autoimmune disorder that carries a high morbidity and mortality. It is characterized by fibrosis of multiple organs including skin, musculoskeletal system, the lungs, kidneys, heart and gastrointestinal (GI) tract. Among those organs, GI tract is the most commonly affected where up to 90 % of SSc patients have GI involvement. Pathogenetic mechanisms implicated in this disease include endothelial damage, vasculopathy and cytokine release triggering immune response, collagen deposition and ultimately fibrosis, the hallmark of the disease. Clinical manifestations of the disease, including dysmotility, hypotension, rigidity of the walls and muscle atrophy, resulting in paresis, dilatation, excessive growth of intestine bacteria, chronic intestinal pseudo-obstruction, diarrhea, constipation. The esophagus is the most commonly affected part of the GI tract, manifested by gastroesophageal reflux disease, esophagitis, risk of interstitial lung disease and Barret’s esophagus, the latter necessitating close surveillance for early detection of malignant transformation. The management options for the GI manifestations of SSc are far from ideal given the short-term efficacy and limiting side effects; these include proton pomp inhibitors, prokinetics, antibiotics and various endoscopic interventions. Further research is needed to identify therapeutic modalities that arrest the fibrotic process early in the disease, thus preventing complications and permanent damage to vital organs. Disease modifying antirheumatic drugs have no benefit and effect in GI tract lesions in SSc.
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єгудіна, Є. Д.
Підходи до лікування синдрому Шегрена: дані рекомендацій та огляд літератури [Текст] / Є. Д. Єгудіна, С. А. Трипілка // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 63-74. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME (лекарственная терапия, терапия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Первинний синдром Шегрена — хронічне автоімунне захворювання невідомої етіології зі специфічною схильністю до виникнення запалення екзокринних залоз. Для цього захворювання характерна наявність сухого синдрому і системних виявів, зокрема запального артриту, ураження шкіри, гематологічних порушень, невропатій, інтерстиціального захворювання легень. Системні вияви трапляються у 70 % пацієнтів із первинним синдромом Шегрена. Крім того, для таких пацієнтів характерний високий ризик розвитку В-клітинної лімфоми (5 — 10 %). За останнє десятиліття опубліковано настанови з ведення пацієнтів з первинним синдромом Шегрена, які ґрунтуються на систематичних оглядах, за участю як експертів, так і пацієнтів
Дод.точки доступу:
Трипілка, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головач, І. Ю.
Ідіопатичні запальні міопатії : складнощі діагностики (огляд) [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 72-86

MeSH-головна:
МЫШЦ БОЛЕЗНИ -- MUSCULAR DISEASES (диагностика, классификация, кровь)
ДЕРМАТОМИОЗИТ -- DERMATOMYOSITIS (диагностика, кровь)
ПОЛИМИОЗИТ -- POLYMYOSITIS (диагностика, кровь)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Стрімкий розвиток фундаментальних досліджень медицини в останнє десятиліття дозволяє по-новому розглянути етіопатогенез низки хвороб, до яких, зокрема, належать запальні міопатії. Ідіопатичні запальні міопатії (ІЗM) — це група хронічних автоімунних станів, при яких у патологічний процес залучаються насамперед проксимальні групи м’язів. Найбільш поширені типи ІЗМ: дерматоміозит, поліміозит, некротична автоімунна міопатія і спорадичний міозит із включеннями. Даний клінічний огляд присвячений диференційній діагностиці зазначених клінічних форм ІЗМ, що вкрай важливо, оскільки кожен підтип характеризується індивідуальною картиною перебігу і відповіддю на терапію. Маніфестуючими ознаками ІЗМ є підгострий або хронічний початок проксимальної м’язової слабкості, що проявляється труднощами при вставанні зі стільця, підйомі сходами, підійманні предметів і розчісуванні волосся. Крім того, для ІЗМ характерні позам’язові прояви (інтерстиціальне захворювання легень, біль у суглобах, феномен Рейно, ураження серця (аритмії, шлуночкова дисфункція, міокардит), дисфагія). Лабораторні дослідження, які визначають підвищений рівень сироваткової креатинфосфокінази і наявність міозит-специфічних антитіл, можуть допомогти в диференціації клінічного фенотипу і підтвердженні діагнозу. Наявні досить специфічні ознаки міопатії на електроміографії, однак саме біопсія м’язів залишається золотим стандартом у діагностиці ІЗМ. Удосконалення класифікаційних критеріїв, нові можливості патогістологічного дослідження і візуалізація м’язів дозволили поліпшити діагностику підтипів даного захворювання, що вкрай важливо, бо рання діагностика й рання ініціація терапії залишаються наріжним каменем для оптимального прогнозу
The rapid development of basic researches in medicine in the last decade allowed a new approach to the etiopathogenesis of a number of diseases, which, in particular, include inflammatory myopathies. Idiopathic inflammatory myopathies (IIM) consist a group of chronic autoimmune conditions in which proximal muscle groups are primarily involved in the pathological process. The dermatomyositis, polymyositis, necrotic autoimmune myopathy and sporadic inclusions body myositis refer to the most prevalent types. This clinical review is devoted to the differential diagnosis of these clinical forms of IIMs, which is extremely important, since each subtype is characterized by an individual clinical course pattern and response to therapy. The manifesting signs of IIMs are subacute or chronic onset of muscle proximal weakness, manifested by the difficulty of lifting from a chair, climbing stairs, lifting objects and combing hair. In addition, extramuscular manifestations (interstitial lung disease, joint pain, Raynaud’s phenomenon, heart disease (arrhythmias, ventricular dysfunction, myocarditis), dysphagia) are characteristic of IIM. Laboratory studies, including elevated serum creatine phosphokinase levels and the presence of myositisspecific antibodies, can help to differentiate the clinical phenotype and confirm the diagnosis. There are quite specific signs of myopathy on electromyography, however, it is precisely muscle biopsy that remains the gold standard for IIM diagnosing. Improvement of the classification criteria, new possibilities of histopathological examination and visualization of muscles made it possible to improve the diagnosis of disease subtypes, which is extremely important, since early diagnosis and early initiation of therapy remain the cornerstone for optimal prognosis
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Головач, І. Ю.
Нефармакологічний та харчовий менеджмент подагри: поточні й майбутні напрямки [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 129-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия, энзимология, этиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография, энзимология, этиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (анализ, классификация, метаболизм, моча, химический синтез)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ ОРГАНИЧЕСКИЕ -- FOOD, ORGANIC (использование, микробиология, стандарты, статистика)
ПУРИНЫ -- PURINES (анализ, вредные воздействия, классификация, метаболизм, химический синтез)
ФРУКТОЗА -- FRUCTOSE (анализ, биосинтез, вредные воздействия, классификация, кровь, метаболизм)
ДИЕТА -- DIET (использование, классификация, методы, стандарты, статистика, этика)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Подагра – це запальний артрит, спричинений відкладенням кристалів моноурату натрію у синовіальних суглобах і м’яких тканинах. Поточні рекомендації акцентують увагу насамперед на агресивній медикаментозній терапії для лікування подагри. Водночас рекомендаціям щодо зміни способу життя і відповідного харчування приділено менше уваги. У даному літературному огляді наведено ретельний аналіз впливу способу життя, окремих продуктів харчування і компонентів їжі на ризик розвитку гіперурикемії, подагри та її клінічних проявів, виходячи з останніх рекомендацій та проведених досліджень. Розглянуто механізми, що лежать в основі впливу особливостей певних продуктів на рівень сироваткової сечової кислоти. Наголошено на важливості дієтичного консультування пацієнтів при подагрі, необхідності контролю маси тіла і регулярних помірних фізичних навантажень задля поліпшення прогнозу перебігу цього захворювання
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)