Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Єна, Л. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ахаладзе М. Г., Єна Л. М.
Назва : Геріатричні синдроми в комплексній геріатричній оцінці
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 39-40 (Шифр ЖУ17/2021/3)
MeSH-головна: ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАРЕНИЕ -- AGING
Анотація: Паліативна допомога в геріатрії розцінюється як медико-соціальний підхід, спрямований на підвищення якості життя осіб старшого віку, що мають геріатричні синдроми (ГС), які зумовлюють обмеження функціонування і високий ризик летальності
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Турчина Н. С. Ризик розвитку рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років на тлі підтвердженої маніфестної вірусної інфекції/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.5-11)
Кузнєцов В. В. Особливості церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт із різними варіантами поліморфізму генів АПФ, eNOS, МТГФР, F2, F5 / В. В. Кузнєцов, О. Г. Скрипченко, Л. А. Лівшиць (стр.12-21)
Єна Л. М. Ортостатична гіпотензія в геріатричних пацієнтів/ Л. М. Єна, В. О. Артеменко, О. Г. Гаркавенко (стр.22-29)
Орос М. М. Тривога та COVID-19/ М. М. Орос, Н. Ф. Пригода (стр.30-32)
Карабань І. М. Стратегія й тактика комплексної патогенетичної терапії хвороби Паркінсона на ранній стадії/ І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, Т. В. Гасюк (стр.33-38)
Ярова К. О. Центральний понтинний мієліноліз: огляд літератури і власне клінічне спостереження/ К. О. Ярова, Ю. О. Солодовнікова, А. С. Сон (стр.39-40)
Дзяк Л. А. Динаміка перебігу больового синдрому у хворих із гострими попереково-крижовими радикулопатіями/ Л. А. Дзяк, О. О. Шульга (стр.41-47)
Черний В. И. Возможности метода количественной ЭЭГ в оценке механизмов развития аналгоседации у больных с тяжелой сочетанной ЧМТ/ В. И. Черний [та ін.] (стр.48-55)
Курганова Ю. М. Мелатонин и его возможности в терапии хронической боли/ Ю. М. Курганова, А. Б. Данилов (стр.56-63)
Шатило В. Б. Застосування кверцетину для корекції ендогенних чинників кардіоваскулярного ризику/ В. Б. Шатило [та ін.] (стр.64-69)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2021р.,N 3
Цікаві статті :
VII НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС ГЕРОНТОЛОГІВ І ГЕРІАТРІВ. ТЕЗИ. Київ 6-8 жовтня 2021 р. (стр.11-88)
БІОЛОГІЯ СТАРІННЯ (стр.11-36)
Безруков В. В. Вікові особливості впливу атф та молсидоміну на реактивність судинної стінки та функцію міокарда щурів/ В. В. Безруков [та ін.] (стр.12)
Божков А. А. Исследование геропротекторных свойств биологически активной добавки «микс-фактор»/ А. А. Божков, Е. Г. Иванов, Ю. В. Никитченко (стр.12-13)
Гончар О. О. Особливості розвитку оксидативного стресу в різних тканинах при моделюванні хвороби Паркінсона/ О. О. Гончар [та ін.] (стр.16)
Деніс Є. Зміни експресії маркерів плюрипотентності та старіння культури фібробластів за впливу бурштинової кислот/ Є. Деніс [та ін.] (стр.18-19)
Fraifeld V. E. Small molecules for cell reprogramming: do they matter life span extension?/ V. E. Fraifeld [та ін.] (стр.20)
Купраш Л. П. Геропротекторні властивості нових комбінованих засобів мембратону та мадекору/ Л. П. Купраш [та ін.] (стр.25)
Lomakina Yu. V. Pecularities of aging rats response to immobilization stress and ways to increase resistance against stress factors/ Yu. V. Lomakina (стр.29-30)
Khachik K. Rejuvenation: the calm before the storm/ K. Khachik, Vadim E. Fraifeld (стр.31-32)
Розова Е. В. Некоторые возможные механизмы повреждения миелина при экспериментальном паркинсонизме/ Е. В. Розова, И. Н. Карабань (стр.33-34)
Рушкевич Ю. Е. Увеличение продолжительности жизни при последовательном применении стрессорных и антистрессорных воздействий/ Ю. Е. Рушкевич, Т. А. Дубилей (стр.34)
Tolstun D. A. Hypoxic-hypercapnic environment as a model of hypometabolism, hypothermia, ‘voluntary’ calorie-restriction and non-medicamentous treatment of related pathology/ D. A. Tolstun [та ін.] (стр.35)
КЛІНІЧНА ГЕРОНТОЛОГІЯ І ГЕРІАТРІЯ (стр.37-72)
Антонюк-Щеглова І. А. Застосування кверцетину для корекції вікових змін організму/ І. А. Антонюк-Щеглова [та ін.] (стр.37)
Ахаладзе М. Г. Геріатричні синдроми в комплексній геріатричній оцінці/ М. Г. Ахаладзе, Л. М. Єна (стр.39-40)
Бойко В. В. Возрастзависимые маркеры иммунореактивности у больных с гепатоспленомегалией, осложненной кровотечением и протекающей на фоне различных триггерных факторов/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.43-44)
Бурчинський С. Г. Нові можливості фармакотерапії депресій в похилому та старечому віці/ С. Г. Бурчинський (стр.44-45)
Геник С. І. Оцінка рухових функцій при хворобі паркінсона: стійкість, ходьба, трансфер, витривалість/ С. І. Геник [та ін.] (стр.46-47)
Голубова Ю. І. Застосування дихальних тренувань з позитивним тиском наприкінці видиху у хворих похилого віку з хозл: вплив на якість життя/ Ю. І. Голубова [та ін.] (стр.48)
Goncharova A. V. Functional system of the sagittal balance maintaining in aging/ A. V. Goncharova (стр.48)
Карабань І. М. Особливості церебрального метаболізму та функціонування Нейрональної мережі в стані спокою у пацієнтів з хворобою паркінсона та різним когнітивним статусом/ І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, З. З. Рожкова (стр.52-53)
Карасевич Н. В. Особливості стабілографічних показників у пацієнтів з хворобою паркінсона/ Н. В. Карасевич (стр.53-54)
Климова Е. М. Значение иммунологических маркеров утраты аутотолерантности у больных различного возраста с миастенией для выбора тактики лечения/ Е. М. Климова [та ін.] (стр.54-55)
Коркушко О. В. Особливості функціонального стану ендотелію та периферичної ланки кровообігу в осіб, що перенесли COVID-19/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.57-58)
Коркушко О. В. Варіабельність серцевого ритму та її залежність від чинників кардіоваскулярного ризику у практично здорових осіб та осіб похилого віку з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.58-59)
Коркушко О. В. Особливості мікроциркуляції бульбарної кон’юнктиви в залежності від кількості поєднаних ознак метаболічного синдрому у осіб різного віку/ О. В. Коркушко, В. П. Чижова, І. А. Самоць (стр.59-60)
Крижановський С. А. Немоторні підтипи хвороби Паркінсона та когнітивні викликані потенціали мозку/ С. А. Крижановський [та ін.] (стр.60-61)
Кузнецова С. М. Патогенетична гетерогенність ішемічного інсульту/ С. М. Кузнецова [та ін.] (стр.61-62)
Писарук А. В. Досвід використання нейромереж для оцінки темпу старіння/ А. В. Писарук, Н. М. Кошель, В. П. Чижова (стр.64)
Поворознюк В. В. особливості тілобудови в чоловіків різного віку/ В. В. Поворознюк, А. С. Мусієнко (стр.65)
Прокопенко Н. А. Связь между когнитивными функциями и физическими возможностями человека при физиологическом старении (на примере долгожителей)/ Н. А. Прокопенко (стр.65-66)
Рибіна О. С. Оцінка прихильності до програм фізичної терапії у хворих з системним остеопорозом та вертебральними переломами/ О. С. Рибіна, Н. В. Григор’єва (стр.66)
Тронько М. Д. Ендокринна хірургія в геріатричній популяції/ М. Д. Тронько, А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко (стр.67-68)
Турчина Н. С. Ризик рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.68)
Чагаровський О. П. Вплив пробіотичних культур LA-5 та ВВ-12 на самопочуття людей похилого віку/ О. П. Чагаровський [та ін.] (стр.69-70)
Чижова В. П. «Уніфікована шкала оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень» — інструмент прогнозування тромботичного ризику у осіб, що перенесли COVID-19/ В. П. Чижова [та ін.] (стр.71-72)
Шаповаленко І. С. Міжпоколінні та гендерні особливості порушення функції нирок у осіб похилого та старечого віку з коморбідною патологією/ І. С. Шаповаленко [та ін.] (стр.72)
СОЦІАЛЬНА ГЕРОНТОЛОГІЯ І ГЕРОГІГІЄНА (стр.73-88)
Абикулова А. К. Характеристика питания лиц старшего возраста города Алматы/ А. К. Абикулова, А. К. Ешманова, В. В. Чайковская (стр.73)
Бойко О. М. Особливості професійної підготовки фахівців соціальної роботи для надання допомоги людям похилого віку/ О. М. Бойко (стр.73-74)
Величко Н. М. Стан соціального захисту людей похилого віку в Україні/ Н. М. Величко [та ін.] (стр.74-75)
Вялих Т. І. Підходи до створення моделі державної системи довготривалої медико-соціальної допомоги людям похилого віку в Україні/ Т. І. Вялих [та ін.] (стр.75)
Мовчун Н. О. Моніторинг публікаційної активності державної установи «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» за 2018-2020 роки/ Н. О. Мовчун, С. Г. Бурчинський, В. А. Толстих (стр.77)
Романенко М. С. Десинхроноз та прискорене старіння серцево-судинної системи у хворих з метаболічним синдромом/ М. С. Романенко, Л. Л. Синєок, Л. В. Півень (стр.79-80)
Романенко М. С. Добові коливання температури тіла та їх зв’язок із особливостями харчування у людей похилого віку/ М. С. Романенко, Л. Л. Синєок, Л. В. Півень (стр.80)
Томаревська О. С. Моніторинг і надійність онлайн-оцінки стану здоров’я населення старшого віку за «паспортом здоров’я» при пандемії/ О. С. Томаревська, О. А. Поляков (стр.81-82)
Фойгт Н. А. Влияние индивидуальных характеристик на оценку результатов анализа мочи по тест-полоскам UriScan среди лиц пожилого возраста/ Н. А. Фойгт (стр.82-83)
Khavinson V. Kh. The challenges posed by covid-19 and opportunities in the new demographic context/ V. Kh. Khavinson, O. N. Mikhailova, I. G. Popovich (стр.83-84)
Царенко А. В. Створення і впровадження служби паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам геріатричного профілю: завдання, проблеми та шляхи їх вирішення/ А. В. Царенко, В. В. Чайковська, З. В. Максимова (стр.84)
Чайковська В. В. Місце геріатрії в реформуванні медичної галузі/ В. В. Чайковська [та ін.] (стр.84-85)
Бачинська Н. Ю. Фактори ризику розвитку когнітивних порушень при старінні/ Н. Ю. Бачинська [та ін.] (стр.85-86)
Копчак О. О. Ураження когнітивних доменів у хворих на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз в залежності від даних МРТ/ О. О. Копчак, Т. А. Одінцова, Н. Ю. Бачинська (стр.86)
Живолупов С. А. Прогностическое значение нейротрофического фактора мозга для контроля когнитивного континуума и темпов старения организма/ С. А. Живолупов, О. В. Болотокова, И. Н. Самарцев (стр.87-88)
Волосовець А. О. Вплив часу ініціації інсультної симптоматики на ефективність ранньої госпітальної нейрональної мембранопротекції/ А. О. Волосовець (стр.88)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2021р. т.28,N 1
Цікаві статті :
Пархоменко О. М. Нові можливості оцінювання ризику розвитку госпітальних ускладнень у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST за даними вивчення клітинного складу крові/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.7-17)
Целуйко В. Й. Клініко-анамнестична характеристика й особливості перебігу гостого інфаркту міокарда у хворих без гемодинамічно значущого стенозу коронарних артерій/ В. Й. Целуйко, Т. В. Пильова, Л. М. Яковлева (стр.18-24)
Гогаєва О. К. Аналіз ендокринного статусу пацієнтів з ішемічною хворобою серця в кардіохірургічній практиці/ О. К. Гогаєва [та ін.] (стр.26-33)
Єна Л. М. Частота геріатричного синдрому немічності у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому та старечому віці/ Л. М. Єна [та ін.] (стр.35-42)
Ємець Г. І. Особливості ехокардіографічної оцінки різних етапів транскатетерної імплантації аортального клапана трансапікальним доступом/ Г. І. Ємець [та ін.] (стр.43-51)
Рекомендовані розрахункові норми часу на проведення функціональних досліджень. Рекомендації робочої групи з функціональної діагностики Всеукраїнської асоціації кардіологів України (стр.52-55)
Колесник М. Ю. Визначення міокардіальної роботи - нова концепція неінвазивної оцінки систолічної функції лівого шлуночка/ М. Ю. Колесник (стр.56-65)
Кожухов С. М. Кардіоваскулярна токсичність у хворих на рак грудної залози: діагностика, лікування, профілактика/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.67-80)
Пам’яті Юрія Миколайовича Соколова (1944-2021) (стр.81-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Христофорова Г. М., Ахаладзе М. Г., Гаркавенко О. Г.
Назва : Частота геріатричного синдрому немічності у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому та старечому віці
Місце публікування : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 1. - С. 35-42 (Шифр УУ11/2021/28/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
ГЕРИАТРИЯ -- GERIATRICS
Анотація: Мета роботи – визначити частоту і тяжкість синдрому немічності у хворих похилого та старечого віку з неускладненою гіпертонічною хворобою (ГХ) за допомогою геріатричних інструментів. Матеріали і методи. У 120 хворих віком 60–89 років з ГХ II стадії здійснено опитування за анкетою FRAIL і модифікованим фенотипом Frailty, проведено фізичне тестування за Короткою батареєю тестів фізичного статусу. Результати та обговорення. Частота виявлення синдрому немічності у хворих на ГХ суттєво залежала від застосованого методу і становила 17,2; 10,9 і 11,1 % за анкетою FRAIL, фенотипом Frailty і Короткою батареєю тестів фізичного статусу відповідно. Найчастішою формою порушення фізичного стану у хворих на неускладнену ГХ у похилому і старечому віці була пренемічність, реєстрація якої, залежно від методу діагностики, варіювала від 20,2 до 68,2 %. Частота синдрому немічності зростала з віком, цей синдром частіше реєстрували в жінок порівняно з чоловіками при визначенні за анкетою FRAIL і фенотипом Frailty. Висновки. У пацієнтів похилого і старечого віку з неускладненою есенціальною гіпертензією виявлення геріатричного синдрому немічності залежить від використовуваних методів. Стан пренемічності виявився переважною формою фізичного розладу
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Артеменко В. О., Гаркавенко О. Г.
Назва : Ортостатична гіпотензія в геріатричних пацієнтів
Паралельн. назви :Orthostatic hypotension in geriatric patients
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 4. - С. 22-29 (Шифр ЖУ17/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Мидодрон-- тер прим
MeSH-головна: ГИПОТЕНЗИЯ ОРТОСТАТИЧЕСКАЯ -- HYPOTENSION, ORTHOSTATIC
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ФЛУДРОКОРТИЗОН -- FLUDROCORTISONE
Анотація: Ортостатична гіпотензія (ОГ) — надлишкове зниження артеріального тиску при переході із положення лежачи у вертикальне — зростає з віком, мультиморбідністю, має несприятливий прогноз щодо смертності, захворюваності, госпіталізацій. Схильність до ОГ у старшому віці визначається сукупністю вікових змін із боку серцево-судинної, нервової і сечовидільної системи. Діагностичний пошук включає, окрім встановлення ОГ при активній/пасивній ортостатичній пробі, скринінг безсимптомної ОГ у групах високого її ризику, етіологічні чинники з огляду на потенційну зворотність ОГ. Лікування ОГ per se включає немедикаментозні (поведінка, їжа, фізичні вправи, сон, компресійні панчохи і бандажі) і медикаментозні методи, які представлені препаратами першої (флудрокортизон, мідодрон) і другої лінійOrthostatic hypotension (OH) — excessive drop of blood pressure during the transition from supine to vertical position — increases with age, multimorbidity, has an unfavorable prognosis for mortality, morbidity, hospitalization. Predisposition to OHin elderly is determined by a set of age-related changes in the cardiovascular, nervous and urinary systems. Diagnostic search includes, in addition to the establishment of OH in active/passive orthostatic test, screening of asymptomatic OH in high-risk groups, etiological factors given the potential reversibility of OY. Treatment of OH per se includes nonpharmacological (behavior, food, exercise, sleep, compression stockings and bandages) and pharmacological methods, as presented by drugs of the 1st (fludrocortisone, midodron) and 2nd lines
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Кузнецов В. В., Христофорова Г. М., Гаркавенко О. Г., Артеменко В. О., Ахаладзе М. Г.
Назва : Поліморбідність та її тяжкість у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому й старечому віці
Паралельн. назви :Polymorbidity and its severity in elderly of hypertensive patients
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 25-29 (Шифр ЖУ17/2020/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
Анотація: У статті наведено результати вивчення рівня й тяжкості поліморбідності у 250 хворих із неускладненою гіпертонічною хворобою (ГХ) і в разі перенесеного інсульту в похилому й старечому віці з розрахунком традиційного і модифікованого індексу коморбідності Чарлсона, геронтологічної шкали поліморбідності CIRS-G, індексу Lее та відповідних прогностичних моделей. Встановлено спільності і відмінності в структурі захворювань між обстеженими групами, неоднозначні оцінки в тяжкості поліморбідності. На противагу транснозологічній поліморбідності розраховані індекси дозволили встановити більшу тяжкість поліморбідності в пацієнтів із перенесеним інсультом. Модель 4-річної смертності Lее, що враховує додатково функціональний стан і фактор куріння, продемонструвала найбільші розбіжності в тяжкості поліморбідності між хворими на ГХ залежно від перенесеного інсульту і дозволила виявити гендерні розбіжностіThe article deals with level and severity of polymorbidity in elderly hypertensives. Charlson Comorbidity Indexes, CIRS-G scoring, Lee index and derivatived prognoctic score were calculated in 250 patients with uncomplicated essential hypertension and hypertensive poststroke patients aged 60-89 yrs. The commonality and differences in diseases structure between the surveyed groups, ambiguous estimation in the polimorbidity severity were established. In contrast to simple sum of disease/syndromes the calculated indices made it possible to establish a higher severity of polymorbidity in patients with stroke. The 4-year Lee mortality prognose model, which includes the functional status and smoking factor, showed the most differences in the severity of polymorbidity between hypertensive patients depending on the stroke in anamnesis, and allowed to detect gender differences
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Горелик А. Л. Возможности транскраниальной микрополяризации в лечении мозговых инсультов/ А. Л. Горелик [та ін.] (стр.8-15)
Кузнецов В. В. Статини в системі профілактики інсульту/ В. В. Кузнецов, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.16-24)
Єна Л. М. Поліморбідність та її тяжкість у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому й старечому віці/ Л. М. Єна [та ін.] (стр.25-29)
Кузнецова С. М. Вікові особливості постінсультної реорганізації церебральної гемодинаміки/ С. М. Кузнецова, С. Г. Мазур, Н. А. Скачкова (стр.30-34)
Кузнецов В. В. Церебролізин у системі нейрогеріатричної реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ В. В. Кузнецов (стр.35-42)
Massimo Milani. Цитиколин в качестве вспомогательной терапии когнитивных нарушений при хронических дегенеративных заболеваниях центральной нервной системы и ишемическом инсульте: обзор имеющихся данных/ Milani Massimo (стр.43-49)
Головач И. Ю. Нейропсихиатрическая системная красная волчанка: новые факты и спорные вопросы патогенеза, клинических проявлений и лечения/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.50-65)
Бурчинский С. Г. Возможности фармакотерапевтической коррекции когнитивных и аффективных нарушений при эпилепсии/ С. Г. Бурчинский (стр.66-72)
ТЕЗИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ НЕВРОЛОГІЇ», 2020 РІК (стр.73-104)
Чеботарьова Л. Л. Комплексний підхід до терапії порушень афективного та мнестично- когнітивного спектра в пацієнтів із постконтузійним синдромом/ Л. Л. Чеботарьова [та ін.] (стр.73)
Насонова Т. І. Асоційовані з когнітивними порушеннями нейровізуалізаційні зміни в пацієнтів із мігренню (огляд літератури)/ Т. І. Насонова, М. П. Магурчак (стр.74-75)
Маслова І. Г. Фактори впливу на інтенсивність больового синдрому та функціонування хворих із болем у спині різної локалізації/ І. Г. Маслова (стр.76-77)
Нікіфорова О. С. Розробка патогенетично обґрунтованої стратегії раннього абортивного лікування мігренозних нападів у продромальну фазу/ О. С. Нікіфорова, М. Ю. Дельва (стр.78-79)
Гавловська Я. Ю. Зміни стану системи гемостазу при проведенні системної тромболітичної терапії у хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ Я. Ю. Гавловська, Н. В. Литвиненко (стр.80)
Пітик М. І. Головний біль типу напруги в дітей/ М. І. Пітик [та ін.] (стр.81)
Потапов О. І. Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм головного мозку/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.82)
Потапов О. І. Декомпресивна трепанація черепа у хворих зі злоякісним перебігом ішемічного інсульту/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.83)
Пушко О. О. Півкульовий ішемічний інсульт: латералізація вогнища та особливості нейрокогнітивних порушень у гострому періоді/ О. О. Пушко, Н. В. Литвиненко (стр.84)
Соколова Л. І. Взаємозв’язок між рівнем спастичності та втомою у хворих на розсіяний склероз/ Л. І. Соколова, Н. В. Домрес (стр.85)
Сотніков Д. Д. Асоціація поліморфізму гена MTHFR із розвитком атеротромботичного ішемічного інсульту в пацієнтів із мігренню/ Д. Д. Сотніков, О. О. Потапов (стр.86)
Стаднік С. М. Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.87-88)
Третьякова А. І. Використання транскраніальної магнітної стимуляції для лікування мігрені та тривожно-депресивних станів/ А. І. Третьякова, Л. Л. Чеботарьова, Л. М. Сулій (стр.89)
Дарій І. В. Клініко-неврологічні особливості в пацієнтів із хронічною ішемією мозку залежно від наявності метаболічного синдрому/ І. В. Дарій (стр.90)
Duve K. V. Some clinical peculiarities of the late recovery and residual periods of aneurysmal subarachnoid haemorrage/ K. V. Duve (стр.91)
Грицюк Т. Д. Взаємозв’язок когнітивних порушень зі структурними змінами внутрішньої сонної артерії у хворих після ішемічного інсульту/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.92)
Піддубна О. О. Клініко-параклінічні особливості ураження нервової системи при хіміотерапевтичному лікуванні множинної мієломи/ О. О. Піддубна (стр.93)
Юрик О. Є. Зміни вегетативної діяльності в осіб із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик, Б. С. Дуда, Н. Є. Юрик (стр.94-95)
Юрик О. Є. Деякі особливості змін вищої нервової діяльності в пацієнтів із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик (стр.96-97)
Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом/ М. І. Боженко, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко (стр.98)
Боженко Н. Л. Мігренозний інсульт у клінічній практиці/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко (стр.99)
Лесів М. І. Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз/ М. І. Лесів, В. А. Гриб (стр.100-101)
Флис О. М. Діагностика пухлин головного мозку в практиці невролога поліклініки/ О. М. Флис, Ю. Б. Флис (стр.102)
Кузнецов В. В. Возрастные особенности реорганизации церебральной гемодинамики, метаболизма и их взаимоотношений у больных ишемическим инсультом в восстановительный период/ В. В. Кузнецов, Н. А. Скачкова (стр.103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Христофорова Г. М., Ахаладзе М. Г.
Назва : Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 70-74 (Шифр АУ38/2020/13/2/3)
MeSH-головна: ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров’я, формування геріатричних синдромів. Депресія розглядається в низці «великих» геріатричних синдромів. Мета роботи: встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Матеріали та методи. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60–89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Результати. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної — 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок порівняно з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв’ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки. Висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівня
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р. т.13,N 2/3
Цікаві статті :
Боєв С. С. Гіпертонічна хвороба серця. Сучасний погляд/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-12)
Ханюков О. О. Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету/ О. О. Ханюков, О. В. Смольянова (стр.15-24)
Головач И. Ю. Современные достижения в диагностике и менеджменте гигантоклеточного артериита/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.25-32)
Сіренко Ю. М. Заспокійливі результати нових досліджень блокаторів ангіотензину ІІ при COVID-19/ підгот. Ю. М. Сіренко (стр.33-35)
Купріненко Н. Зофеноприл: особливості застосування в терапії артеріальної гіпертензії/ підгот. Н. Купріненко (стр.36-37)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія та хвороби легень: діагностика та лікування згідно з рекомендаціями (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.38-50)
Васкес Абанто А. Э. Актуализация данных по артериальной гипертензии к 2020 году (часть 1)/ Абанто А. Э. Васкес, Абанто Х. Э. Васкес (стр.51-66)
Сіренко Ю. Коментар редакції до статті "Актуалізація даних про артеріальну гіпертензію до 2020 року" Васкес Абанто Г. Е. і Васкес Абанто Х. Е./ Ю. Сіренко (стр.67-69)
Єна Л. М. Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою/ Л. М. Єна, Г. М. Христофорова, М. Г. Ахаладзе (стр.70-74)
Міщенко Л. А. Особливості ураження органів-мішеней у пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.75-83)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію. Частина І. Класифікація, поширеність, механізми розвитку порушень когнітивних функцій та рекомендації щодо обстеження хворих/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.84-91)
У новому дослідженні продемонстрована користь заміни тваринних жирів на оливкову олію (стр.92)
Американські лікарні та контроль артеріального тиску: недостатній прохідний рівень (стр.93)
Кількість кроків на день та смертність від серцево-судинних захворювань у літніх жінок: дослідження OPACH (стр.93-94)
Нерегулярність сну та ризик серцево-судинних подій (стр.94)
Серцево-судинна смертність вища у пацієнтів з інфарктом міокарда 2-го типу (стр.94-95)
ІМ 2-го типу та ураження міокарда: удосконалення клінічних уявлень (стр.95-96)
На фоні антигіпертензивної терапії зниження артеріального тиску має більше значення, ніж клас препаратів (стр.96-97)
Нездатність віртуального тренера забезпечити ефективне ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (стр.97-98)
Варіабельність часу засинання, тривалості сну пов’язана з ризиком ССЗ (стр.98-99)
Unger T. Глобальні практичні рекомендації з гіпертензії Міжнародного товариства гіпертензії 2020 року/ T. Unger [et al.] (стр.100-124)
Пам’яті Миколи Кузьмича Фуркала (1923-2020) (стр.125)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р. т.13,N 2/3
Цікаві статті :
Боєв С. С. Гіпертонічна хвороба cерця. Сучасний погляд/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-12)
Ханюков О. О. Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету/ О. О. Ханюков, О. В. Смольянова (стр.15-24)
Головач И. Ю. Современные достижения в диагностике и менеджменте гигантоклеточного артериита/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.25-32)
Сіренко Ю. М. Заспокійливі результати нових досліджень блокаторів ангіотензину ІІ при COVID-19/ Ю. М. Сіренко (стр.33-35)
Купріненко Н. В. Зофеноприл: особливості застосування в терапії артеріальної гіпертензії/ Н. В. Купріненко (стр.36-37)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія та хвороби легень: діагностика та лікування згідно з рекомендаціями (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.38-50)
Васкес Абанто А. Э. Актуализация данных по артериальной гипертензии к 2020 году (часть 1)/ Абанто А. Э. Васкес, Абанто Х. Э. Васкес (стр.51-66)
Коментар редакції до статті «Актуалізація даних про артеріальну гіпертензію до 2020 року» Васкеса Абанто Г.Е. і Васкес Абанто Х.Е. (стр.67-69)
Єна Л. М. Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою/ Л. М. Єна, Г. М. Христофорова, М. Г. Ахаладзе (стр.70-74)
Міщенко Л. А. Особливості ураження органів-мішеней у пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.75-83)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію. Частина І. Класифікація, поширеність, механізми розвитку порушень когнітивних функцій та рекомендації щодо обстеження хворих/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.84-91)
Нове у кардіології (стр.92-99)
У новому дослідженні продемонстрована користь заміни тваринних жирів на оливкову олію (стр.92)
Американські лікарні та контроль артеріального тиску: недостатній прохідний рівень (стр.93)
Кількість кроків на день та смертність від серцево-судинних захворювань у літніх жінок: дослідження OPACH (стр.93-94)
Нерегулярність сну та ризик серцево-судинних подій (стр.94)
Серцево-судинна смертність вища у пацієнтів з інфарктом міокарда 2-го типу (стр.94-96)
На фоні антигіпертензивної терапії зниження артеріального тиску має більше значення, ніж клас препаратів (стр.96-97)
Нездатність віртуального тренера забезпечити ефективне ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (стр.97-98)
Варіабельність часу засинання, тривалості сну пов’язана з ризиком ССЗ (стр.98-99)
Thomas Unger. Глобальні практичні рекомендації з гіпертензії Міжнародного товариства гіпертензії 2020 року/ Unger Thomas [та ін.] (стр.100-124)
Пам’яті Миколи Кузьмича Фуркала (1923–2020) (стр.125)
XI Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині — здоров’я нації» (стр.126-127)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Христофорова Г. М., Ахаладзе М. Г.
Назва : Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою
Паралельн. назви :Geriatric depression syndrome in elderly and senile hypertensive patients
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 70-74 (Шифр АУ38/2020/13/2/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Анотація: Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров’я, формування геріатричних синдромів. Депресія розглядається в низці «великих» геріатричних синдромів. Мета роботи: встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Матеріали та методи. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60–89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Результати. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної — 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок порівняно з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв’ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки. Висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівняAge changes, age-dependent pathology, multimorbidity, polypharmacy are the factors for the deterioration of physical and psycho-emotional health, formation of geriatric syndromes. Depression is considered as one of the “large” geriatric syndromes. The purpose was to determine the incidence and severity of depression in elderly hypertensive patients using the screening tools. Materials and methods. One hundred and sixty patients aged 60–89 yrs. were screened for depression according to the PHQ-2 questionnaires and the Geriatric Depression Scale. Results. The high incidence of depression (33.6 %) was found. A mild and moderate degree of depression dominated, 23.4 and 7.6 %, respectively. There was a direct correlation between female gender and depression severity. The discrepancy between the definition of depression by PHQ-2 questionnaire compared to the Geriatric Depression Scale with the marked over-evaluation of depressive disorders in women demonstrates the benefit of clinical interviewing over self-estimation of emotional state. Conclusions. The high incidence of depression in elderly patients, its known association with other geriatric syndromes, poor quality of life, and increased mortality raise the question of the need for screening for depression in geriatric hypertensive subpopulation
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2020р.,N 3/4
Цікаві статті :
Єна Л. М. Побічні ефекти антигіпертензивних препаратів у старечому віці/ Л. М. Єна, В. О. Артеменко, М. Г. Ахаладзе (стр.5-9)
Міщенко Л. А. Можливості покращення когнітивної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Л. А. Міщенко (стр.10-15)
Кузнецов В. В. Гендерные и полушарные особенности состояния мозгового кровотока у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт/ В. В. Кузнецов (стр.16-28)
Черний Т. В. Исследования биоэлектрической активности мозга с помощью вейвлет-преобразования при хронической ишемии головного мозга/ Т. В. Черний [та ін.] (стр.29-36)
Живолупов С. А. Современная интерпретация патофизиологических механизмов и клинических проявлений статодинамической дисфункции как основа ее эффективной коррекции/ С. А. Живолупов, И. Н. Самарцев, В. В. Пономарев (стр.37-43)
Кузнецова С. М. Аналіз впливу серміону на церебральну гемодинаміку в пацієнтів похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт/ С. М. Кузнецова [та ін.] (стр.44-48)
Леськів О. Б. Ефективність, безпека та переносимість комбінації комплексних сполук електролітів із цитиколіном у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом після тромболізис/ О. Б. Леськів, Т. Ф. Хабазня, М. Б. Дубова (стр.49-56)
Ярова К. О. Центральний понтинний мієліноліз (огляд літератури і власне клінічне спостереження/ К. О. Ярова, Ю. О. Солодовнікова, А. С. Сон (стр.57-58)
Глазовська І. І. Роль ультразвукового дуплексного сканування судин орбіти очей у хворих із порушенням вуглеводного обміну/ І. І. Глазовська, Т. М. Козаренко, Ю. Б. Журавльова (стр.59-62)
Карабань І. М. Сучасні аспекти діагностики й медикаментозної терапії хвороби Паркінсона/ І. М. Карабань, Н. В. Карасевич (стр.63-72)
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги: деменція (стр.73-100)
Активное долголетие: противовозрастная медицина (стр.101-102)
Медичні події (стр.103-104)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Артеменко В. О., Ахаладзе М. Г.
Назва : Побічні ефекти антигіпертензивних препаратів у старечому віці
Паралельн. назви :Adverse events of antihypertensive drugs in elderly
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 3/4. - С. 5-9 (Шифр ЖУ17/2020/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: У статті розглянуто питання раціональної фармакотерапії артеріальної гіпертензії геріатричного контингенту. Акцентується увага на ризику розвитку побічних реакцій залежно від віку, поліморбідності, поліфармації, наявності геріатричних синдромів. Обговорюються особливості розвитку побічних реакцій у геріатричних пацієнтів на антигіпертензивні препарати. Надаються принципи проведення антигіпертензивної терапії, що забезпечують ефективне й безпечне медикаментозне лікування хворих з артеріальною гіпертензією в похилому і старечому віціThe issues of rational pharmacotherapy of arterial hypertension of the geriatric contingent are considered in the article. Emphasis is placed on the risk of adverse events depending on age, polymorbidity, polypharmacy, the presence of geriatric syndromes. The peculiarities of the development of adverse events in geriatric patients to antihypertensive drugs are discussed. The principles of antihypertensive therapy are provided, providing effective and safe medical treatment of patients with hypertension in the elderly and the very elderly
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2019р.,N 3/4
Цікаві статті :
Леськів О. Б. Застосування препарату Ксаврон (Едаравон) у комплексному лікуванні пацієнтів з ішемічним інсультом у поєднанні з тромболітичною терапією/ О. Б. Леськів, Т. Ф. Хабазня (стр.5-8)
Кузнецов В. В. Полушарные особенности влияния ритмической транскраниальной магнитной стимуляции на функциональное состояние головного мозга пациентов, перенесших инсульт/ В. В. Кузнецов, Н. А. Скачкова (стр.9-16)
Єна Л. М. Специфічні підходи до лікування артеріальної гіпертензії в старості/ Л. М. Єна, В. О. Артеменко, М. Г. Ахаладзе (стр.17-23)
Орос М. М. (ст.). Діабетична аміотрофія: діагностика, лікування та прогноз/ М. М. (ст.) Орос, М. М. (мол.) Орос (стр.24-28)
Дзяк Л. А. Прогнозирование исходов течения хронической пояснично-крестцовой радикулопатии в стадии обострения/ Л. А. Дзяк, А. А. Шульга (стр.29-38)
Зорин Н. А. Значение особенностей клинического проявления радикулопатий в выборе лечебной тактики у больных с многоуровневым смещением поясничных межпозвонковых дисков/ Н. А. Зорин [та ін.] (стр.39-46)
Кузнецов В. В. Особенности сна и циркадных ритмов при старении/ В. В. Кузнецов, Л. А. Шевченко (стр.47-56)
Коркушко О. В. Ожиріння та предіабет — незалежні чинники кардіоваскулярного ризику в осіб похилого віку/ О. В. Коркушко, В. Б. Шатило, В. П. Чижова (стр.57-68)
Заболевания экстрапирамидной нервной системы: клиника, диагностика, лечение (стр.72-75)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єна Л. М., Артеменко В. О., Ахаладзе М. Г.
Назва : Специфічні підходи до лікування артеріальної гіпертензії в старості
Паралельн. назви :Specific approaches to the treatment of arterial hypertension in old age
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2019. - N 3/4. - С. 17-23 (Шифр ЖУ17/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE
Анотація: Постаріння населення, збільшення тривалості життя обернулися для людства непростими медико-соціальними викликами. Стареча популяція характеризується виразною гетерогенністю стану здоров’я, що визначається складним поєднанням вікових змін, вік-залежної патології, поліморбідності, геріатричних синдромів. Це значною мірою модифікує значення факторів ризику, зокрема артеріального тиску: у старості як високі, так і низькі його рівні несуть ризики несприятливих подій. У статті обговорюються питання змін у формуванні цілей, завдань, тактики антигіпертензивної терапії щодо літніх пацієнтів з артеріальною гіпертензією, її особливостей за умов наявності деяких геріатричних синдромівAging population, increasing life expectancy have turned to mankind with complex medical and social challenges. Elderly population is characterized by a distinct heterogeneity of health status, which is determined by the combination of age-related changes, age-dependent pathology, polymorbidity, geriatric syndromes. This greatly modifies the significance of risk factors, in particular blood pressure: in old persons both high and low its levels have the risk of unfavorable outcomes. The article discusses changes in the formulation of goals, objectives, tactics of antihypertensive therapy for elderly patients with hypertension, its features in the presence of some geriatric syndromes
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2018р.,N 3/4
Цікаві статті :
Маркин С. П. Ступенчатая модуляция нейропластичности/ С. П. Маркин (стр.5-11)
Дзяк Л. А. Особенности клинической манифестации артериовенозных мальформаций головного мозга в различных возрастных группах/ Л. А. Дзяк, Е. С. Цуркаленко (стр.12-17)
Бачинська Н. Ю. Показники церебральної гемодинаміки та когнітивної діяльності у хворих із хронічною ішемією мозку та метаболічним синдромом/ Н. Ю. Бачинська, О. О. Копчак, Л. М. Єна (стр.18-26)
Лісяний М. І. Нейроімунологічні аспекти атерогенезу у створенні новітніх методів лікування при цереброваскулярній патології/ М. І. Лісяний, В. В. Кузнецов, І. С. Паламарчук (стр.27-34)
Самойлова Г. П. Клініко-нейрофізіологічна характеристика міастенії залежно від структури тимуса/ Г. П. Самойлова (стр.35-38)
Чабан О. С. Деменції: сучасні підходи до діагностики й лікування/ О. С. Чабан, О. О. Хаустова (стр.41-48)
Бурчинский С. Г. Современная стратегия комбинированной фармакотерапии деменций/ С. Г. Бурчинский [та ін.] (стр.49-56)
Иванова М. Ф. Осложнение ликворошунтирующей операции у пациентки с нормотензивной гидроцефалией в практике невролога (на примере клинического случая)/ М. Ф. Иванова [та ін.] (стр.57-65)
Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава вторая. Произвольные движения/ И. М. Сеченов (стр.66-101)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бачинська Н. Ю., Копчак О. О., Єна Л. М.
Назва : Показники церебральної гемодинаміки та когнітивної діяльності у хворих із хронічною ішемією мозку та метаболічним синдромом
Паралельн. назви :Cerebral hemodynamics parameters and cognitive activity in patients with comorbidity of chronic cerebral ischemia and metabolic syndrome
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2018. - N 3/4. - С. 18-26 (Шифр ЖУ17/2018/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: У статті наведено результати вивчення стану церебральної гемодинаміки та його зв’язку з когнітивними порушеннями у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) з метаболічним синдромом (МС). Обстежено 93 пацієнти середнього та старшого віку, хворих на ДЕ ІІ та ІІІ стадії з когнітивними порушеннями різного ступеня тяжкості, та 37 практично здорових осіб контрольної групи без ознак когнітивного зниження, співставних за віком, статтю та рівнем освіти. Пацієнти з ДЕ були розподілені на 2 основні групи: з МС (58 осіб) та без МС (35 хворих). У результаті проведених досліджень у обстежених пацієнтів із ДЕ та МС, порівняно з особами без МС, встановлено більш виражені зміни в екстра- та інтракраніальних судинах у вигляді стенозуючого атеросклерозу та збільшення товщини КІМ ЗСА, а також зниження швидкісних характеристик церебрального кровотоку на тлі дифузного підвищення судинного опору. Хворим із МС притаманний більш виражений когнітивний дефіцит, порівняно з пацієнтами без МС, який проявлявся в змінах показників негайної та відстроченої пам’яті, виконавчих функцій та розумової працездатності. Численні кореляційні зв’язки між показниками когнітивної діяльності, з одного боку, та станом церебральної гемодинаміки — з іншого у хворих із ДЕ та МС свідчать, що одним із шляхів реалізації негативного впливу на когнітивні функції є атеросклеротичне і гіпертензивне ураження судин і погіршення церебральної гемодинамікиThe aim was to study the state of cerebral hemodynamics and its relation to cognitive impairment in patients with dyscirculatory encephalopathy (DE) and metabolic syndrome (MS). There were 93 patients of middle-aged and older patients enrolled into the study with second and third stages of DE and cognitive disorders of varying severity and 37 healthy control individuals with no signs of cognitive decline comparable for age, gender and level of education. Patients with DE were divided into 2 groups: with MS (58 patients) and without MS (35 patients). We have found more pronounced changes in extra- and intracranial vessels such as stenosing atherosclerosis and increased intima media thickness of the common carotid arteries in patients with DE and MS, compared with those without MS. In patients with MS we observed more significant decrease in cerebral blood flow speed characteristics based on diffuse vascular resistance increase. Patients with metabolic syndrome had more pronounced cognitive decline, concerning immediate and delayed memory, mental flexibility, executive functions comparing with patients without MS. Discovered in patients with DE and MS numerous correlations between indicators of cognitive activity on the one hand and the state of cerebral hemodynamics — on the other have shown hypertensive and atherosclerotic vascular changes and cerebral hemodynamic deterioration to implement the negative effects on cognitive functions
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Ончул Л. Как и для чего правильно оформить пристатейный список литературы/ Л. Ончул (стр.7-8)
Радченко А. Д. Место бета-блокаторов в лечении артериальной гипертензии в 2017 году: так ли все плохо/ А. Д. Радченко (стр.9-34)
Торбас О. О. Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із артеріальною гіпертензією: огляд літератури (частина 1)/ О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.35-40)
Радченко Г. Д. Фактори, з якими асоціюється регрес ураження органів-мішеней на фоні терапії фіксованою комбінацією периндоприлу/амлодипіну в гіпертензивних пацієнтів залежно від наявності ішемічної хвороби серця/ Г. Д. Радченко, Л. О. Муштенко, Ю. М. Сіренко (стр.43-58)
Доценко Н. Я. Состояние когнитивных функций и психоэмоциональный статус у больных гипертонической болезнью в зависимости от уровня общительности/ Н. Я. Доценко [и др.] (стр.59-66)
Сіренко Ю. М. Метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (ХІПотел) або його комбінації з S-амлодипіном (Семлопін) чи гідрохлортіазидом у ТЕРапії пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати дослідження ХІПСТЕР-АГ)/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.69-83)
Торбас О. О. Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією: результати власного дослідження (частина 2)/ О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.84-93)
Garg A. Роль ніацину в сучасній клінічній практиці/ A. Garg [и др.] (стр.94)
Farvid M. S. Джерела харчового протеїну та ризик смерті від усіх або окремих причин/ M. S. Farvid, A. F. Malekshah, A. Pourshams (стр.94-95)
Chow C. K. Чвертьдозова чотирикомпонентна комбінована терапія для старту лікування артеріальної гіпертензії/ C. K. Chow, J. Thakkar, A. Bennett (стр.95)
Середземноморська дієта з високим вмістом маслинової олії може підвищити захисний вплив "корисного" холестерину (стр.95-96)
Elliot Miller P. Взаємозв’язок вживання кави, чаю й кофеїну із серцево-судинними подіями/ Miller P. Elliot, Zhao A. Di, C. Frazier-Wood (стр.96)
Moheimani R. S. Вейпінг також може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань подібно до куріння тютюну/ R. S. Moheimani [и др.] (стр.96-97)
Roerecke M. Дослідження пропонують вважати золотою серединою для серцево-судинної системи вживання двох доз алкоголю на день/ M. Roerecke [и др.] (стр.97-99)
Ранній початок прийому статинів після інсульту не кращий ніж пізній (стр.99-100)
Collier P. Міокардіальний стрейн, виміряний шляхом спекл-трекінг-ехокардіографії/ P. Collier, D. Phelan, A. A. Klein (стр.100-101)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Свіщенко Є. П., Єна Л. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Гулкевич О. В., Мудрук І. В.
Назва : Метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (ХІПотел) або його комбінації з S-амлодипіном (Семлопін) чи гідрохлортіазидом у ТЕРапії пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати дослідження ХІПСТЕР-АГ)
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 69-83 (Шифр АУ38/2017/2)
Предметні рубрики: Амлодипин
Телмисартан
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Мета: оцінити метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (Хіпотел виробництва компанії «Кусум Фарм», Україна) як монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном (Семлопін виробництва компанії «Кусум Фарм», Україна) у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали та методи. У дослідження було включено 40 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Після семиденного періоду відміни всіх медикаментозних засобів пацієнти проходили початкове обстеження та розподіл на групи методом сліпих конвертів залежно від призначеної антигіпертензивної терапії. У кінці періоду відміни оцінювали повторно критерії включення в дослідження. Якщо пацієнт відповідав критеріям включення й не мав критеріїв виключення, то відбувалася рандомізація пацієнта. Призначали Хіпотел у дозі 40–80 мг один раз на добу протягом 2 тижнів. При недосягненні цільового рівня артеріального тиску (АТ) менше від 140/90 мм рт.ст. додавали Семлопін 2,5–5 мг один раз на добу ще протягом 1 місяця. Якщо не було досягнення цільового рівня АТ, додавали гідрохлортіазид у дозі 12,5 мг один раз на добу. Термін спостереження становив 6 місяців. Пацієнтам було проведено на початку та в кінці дослідження добове моніторування АТ, визначення глюкози, інсуліну крові, визначено рівень НОМА, ліпідний спектр крові, біохімічне дослідження крові, загальний аналіз крові та сечі. Результати. Середній вік хворих становив 55,85 ± 2,09 року. Середня маса тіла становила 87,30 ± 2,77 кг. Середній індекс маси тіла — 29,41 ± 0,63 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ на початку дослідження становили 155,88 ± 1,63 мм рт.ст. та 92,60 ± 1,43 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) — 71,40 ± 1,29 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 139,37 ± 1,49 мм рт.ст., для ДАТ — 82,47 ± 1,84 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,38 ± 1,32 уд/хв. Хіпотел 40–80 мг у нашому дослідженні як монотерапія або в комбінації із Семлопіном та/або гідрохлортіазидом мав нейтральний ефект на інсулінову чутливість та рівень глюкози й інсуліну крові протягом 24 тижнів лікування. Не спостерігалося негативного впливу лікування на рівень ліпідного спектра крові. У підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності відмічалось достовірне зменшення центрального АТ, а індекс аугментації (АІх) мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і індексу аугментації. Центральний САТ (цСАТ) пов’язаний із пружно-еластичними властивостями артерій, показниками офісного АТ та ступенем його зниження, ступенем гіпертрофії лівого шлуночка, показниками системного запалення та еректильної функції в чоловіків. Метаболічні показники крові були пов’язані з показниками жорсткості артерій, цСАТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні. Ступінь зниження НОМА корелював з АІх у кінці лікування (r = –0,451, р = 0,018); швидкістю клубочкової фільтрації після лікування (r = –0,362, р = 0,042); ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні (r = –0,484, р = 0,004). Ступінь зниження НОМА залежав від зниження рівня інсуліну крові, що корелював із ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні (r = –0,485, р = 0,004). Рівень глюкози крові до лікування корелював із офісним САТ після лікування (r = 0,439, р = 0,005); рівень глюкози після лікування корелював з рівнем офісного САТ після лікування (r = 0,357, р = 0,03). Ступінь зниження рівня глюкози корелював з цСАТ на початку лікування (r = –0,445, р = 0,018); з рівнем офісного ДАТ через 4 тижні лікування (r = 0,461, р = 0,004); зі ступенем зниження центрального САТ (r = 0,559, р = 0,002). Чим більш значно знижувався рівень глюкози крові в кінці дослідження, тим більшим був ступінь зниження цСАТ у кінці лікування. Висновок. Телмісартан у монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном у підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності сприяв достовірному зменшенню центрального АТ, а індекс аугментації мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і індексу аугментації. Глюкоза, інсулін крові та НОМА були пов’язані з показниками жорсткості артерій, центральним САТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)