Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Вища освіта (6)

Краєзнавство (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Амосова, К. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 239
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Амосова, К. М.
«Атеросклероз та артеріосклероз. Ішемічна хвороба серця»: чому цей розділ у новому національному підручнику «Патоморфологія» не варто рекомендувати для навчання студентів [Текст] / К. М. Амосова // Серце і судини. - 2016. - № 2. - С. 112-123. - Библиог. в конце ст.

MeSH-головна:
УЧЕБНИКИ -- TEXTBOOKS
КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ішемічна хвороба серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: деякі особливості клініки та морфофункціонального стану міокарду за даними ретроспективного аналізу [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 9-12. - Бібліогр.: 16 назв.

Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--диагн

   Легких болезни обструктивные--осл

Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Конопльова, Л. Ф.
Січінава, Д. Ш.
Кричинська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Амосова, К. М.
Амфетамін-асоційовані ураження серцево-судинної системи [Текст] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко, Ю. В. Антонюк // Серце і судини. - 2019. - № 4. - С. 40-47

MeSH-головна:
АМФЕТАМИНА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ -- AMPHETAMINE-RELATED DISORDERS (диагностика, смертность)
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НИТРОГЛИЦЕРИН -- NITROGLYCERIN (терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS (терапевтическое применение)
Анотація: Кількість споживачів наркотичних речовин останніми роками прогресивно збільшилася в усьому світі. В багатьох з них розвивається наркотична залежність, що потребує спеціалізованого лікування. Смертність, спричинена вживанням наркотичних речовин, значно зросла
Наведено результати власного спостереження за пацієнтом віком 30 років, госпіталізованим до відділення кардіологічної реанімації Олександрівської клінічної лікарні зі скаргами на інтенсивний біль у грудній клітці пекучого характеру з іррадіацією в ліву руку та міжлопаткову ділянку, епізодом підвищення температури тіла до 39 °С, ознобом, який передував появі загруднинного болю після вживання алкогольних напоїв і 0,5 г метамфетаміну. За даними лабораторного та інструментального обстеження, зокрема магнітно‑резонансної томографії, встановлено діагноз «гострий токсичний міоперикардит»
Амфетамін та його похідні належать до класу стимуляторів центральної нервової системи, які реалізують дію через вплив на нейротрансмісери: збільшення викиду дофаміну, норадреналіну та серотоніну із пресинаптичних нервових закінчень з гальмуванням їх зворотного захоплення. Наслідки впливу амфетаміну на організм залежать переважно від кількості спожитого амфетаміну. Він діє опосередковано як симпатоміметик, котрий стимулює виділення норадреналіну із симпатичних нервів, що спричиняє спазм коронарних артерій та ішемію міокарда, а також аритмії, які загрожують життю. Амфетамін також може діяти як тригер активної запальної відповіді з розвитком токсичного міокардиту або міоперикардиту. Лікування гострого амфетамін‑зумовленого ураження серця передбачає антиангінальну терапію (нітрогліцерин і блокатори кальцієвих каналів, антитромбоцитарну терапію, антикоагулянти (за наявності тромботичної оклюзії). Бета‑адреноблокатори не показані через ризик посилення a‑стимуляції та вазоспазму
Дод.точки доступу:
Руденко, Ю. В.
Антонюк, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальне сполучення і пульсуюче навантаження на лівий шлуночок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з початковою і фульмінантною хронічною серцевою недостатністю з фракцією викиду за даними оцінки Е/е’ у спокої та при фізічному навантаженні [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 5. - С. 89-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, психология, реабилитация, рентгенография, терапия, уход)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (иммунология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, радиоизотопные изображения, реабилитация, терапия)
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, реабилитация, терапия)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання кардіальної структури, внесок артеріальної та шлуночкової жорсткості у механізм порушення серцевої гемодинаміки та розвиток клінічних симптомів серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. До проспективного дослідження було залучено 103 гемодинамічно стабільних хворих від 43 до 85 років (середній вік – 65,4±10,8 року) з клінічними симптомами та ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) ІІ–ІІІ ФК, артеріальною гіпертензією не вище 1 ступеня на тлі антигіпертензивної терапії та ФВ ЛШ ≥50%, ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ. Хворим визначали рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники, проводили діастолічний стрес-тест. За наявністю або відсутністю критеріїв діагнозу СНзФВ ЛШ за рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів (2016) та наявністю або відсутністю Е/е’ у спокої 13 у.о у додаток до структурних критеріїв хворих було розподілено на три групи. У групу 1 увійшли хворі з рівнем NTproBNP 125 пг/мл та наявними структурними критеріями, у групу 2 – пацієнти зі структурними критеріями з рівнем NTproBNP 125 пг/мл, у групу 3 – пацієнти з рівнем NTproBNP 125 мг та показником Е/е’ 13 у.о. Результати. До групи 1 (без СН) увійшли 11 (10,6%) пацієнтів, до групи 2 – 28 (27,18%), до групи 3 – 64 (62,1%). Ознаки NYHA ІІ ФК були наявні у всіх пацієнтів групи 1 та у 78,5% – групи 2 (р0,05), тоді як у групі 3 переважала NYHA ІІІ ФК (64,0%) (р0,01). Рівень NTproBNP прогресивно збільшувався від групи 1 до групи 3 (р0,01). За даними ЕхоКГ спостерігалося збільшення КДІ і КСІ у пацієнтів групи 3 порівняно з такими у групі 1, що супроводжувалося зменшенням ФВ ЛШ (на 11,5%; р0,05) при прогрессивному збільшенні ІММЛШ і ІОЛП (р0,01). Під час оцінювання показників діастолічної функції ЛШ відзначено збільшення показників активного розслаблення міокарда ЛШ е´ латеральне, е´ септальне та їхнє середнє значення від групи 1 до групи 3 (р0,01). Під час оцінювання показників брахіального і центрального АТ рівні брахіального і центрального ПАТ у трьох групах не відрізнялися (р0,05). Аналіз показників аугментації САТ в аорті продемонстрував суттєве підвищення АР і Alx 75 лише у пацієнтів групи 3 порівняно з двома іншими групами, що супроводжувалося збільшенням у ній ШПХкф (порівняно з показниками у групах 1 і 2; р0,01). У той самий час ендотелійзалежна вазодилатація (ЕДЗВ) була зменшеною вже у пацієнтів групи 2 з початковою СН (порівняно з групою 1 на 38,5%; р0,01) за відсутності суттєвих відмінностей порівняно з пацієнтами із СН і Е/е´ 13 у спокої (р0,05). Хворі усіх групп були зіставні за величиною Еа (р0,05). У хворих групи 2 відзначалося зменшення показника Еes порівняно з хворими групи 1 на 12,8% (р0,01), що супроводжувалось збільшенням Еа/Ees (на 21%; р0,01). У той самий час у групі 3 величини обох показників не відрізнялися від таких у групі 2 з початковою СН (р0,05). Заключення. 1. У пацієнтів з АГ і СНзФВ ЛШ, порівняно з такими без СН, відзначається порушення шлуночково-артеріального сполучення за рахунок зниження кінцево-систолічної жорсткості ЛШ. При початковій СН із підвищенням ТНЛШ за даними Е/е´ 13 у.о. лише при ФН ці зміни супроводжуються збільшенням ІММЛШ і ІОЛП на 7,7% і 5,1% і помірним зменшенням розслаблення міокарда (е´ середнє на 23%). 2. Прогресування СН із Е/е´ 13 у спокої не супроводжується подальшими змінами шлуночково-артеріального сполучення, однак асоціюється з підвищенням пульсового навантаження на ЛШ за даними показників аугментації, пульсової хвилі АР, Alx і ШПХкф, розвитком ексцентричної гіпертрофії ЛШ і зниженням ФВ ЛШ на 11,5%
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Василенко, О. В.
Руденко, Ю. В.
Безродний, А. Б.
Мостбауер, Г. В.
Черняєва, К. І.
Прудкий, І. В.
Шишкіна, Н. В.
Сиченко, Ю. О.
Сербін, Д. М.
Гуськов, Б. В.
Саблін, А. В.
Мельніченко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: АУ38/2018/3
Журнал

Артериальная гипертензия . - Виходить щомісячно
2018р. № 3

Зміст:
Боєв, С. С. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції / С. С. Боєв [та ін.]. - С.7-13
Інші автори: Доценко М. Я., Герасименко Л. В., Шехунова І. О., Молодан О. В., Малиновська О. Я.
Комбинированная антигипертензивная терапия: преимущества комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и тиазидного диуретика. - С.14-18
Сіренко, Ю. М. Про нові європейські рекомендації з артеріальної гіпертензії після їх першої презентації (коментар) / Ю. М. Сіренко. - С.19-22
Becker, B. Cечова кислота й артеріальна гіпертензія: новини: інформаційний бюлетень Європейського товариства гіпертензії / B. Becker [та ін.]. - С.23-26
Інші автори: Borghi C., Burnier M., van de Borne P.
Меsserli, F. H. Вік, артеріальний тиск і рекомендації: прірва між тими, хто проповідує, тими, хто навчає, і тими, хто лікує? / F. H. Меsserli, S. Bangalore, A. W. Messerli. - С.27-28
Коноплева, Л. Ф. О деятельности Украинской ассоциации больных легочной гипертензией / Л. Ф. Коноплева, О. В. Александрова. - С.29-36
Ханюков, О. О. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперурикемією: основи патогенезу, клінічне значення, діагностика, підходи до лікування / О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова. - С.37-49
Коноплева, Л. Ф. Сложный случай легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с портальной гипертензией / Л. Ф. Коноплева, Ю. А. Коноплева. - С.50-56
"Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні" : науково-практична конференгція, м. Одеса, 30-31 травня - 1 червня 2018 р. - С.57-65
Сіренко, О. Ю. Добовий профіль артеріального тиску та показники ремоделювання каротидних артерій у хворих на офісно контрольовану артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом / О. Ю. Сіренко. - С.66-67
Данілевич, Т. Д. Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС / Т. Д. Данілевич. - С.68-69
Лазарєва, К. П. Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією / К. П. Лазарєва [та ін.]. - С.70
Інші автори: Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Хіміон, Л. В. Функціональний нирковий резерв як предиктор прогресування ураження нирок / Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук. - С.71-72
Сербенюк, К. І. Функціональний стан нирок у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію: взаємозв’язок з гуморальними факторами регуляції артеріального тиску / К. І. Сербенюк [та ін.]. - С.73
Інші автори: Міщенко Л. А., Матова О. О., Шеремет М. Ю.
Шеремет, М. Ю. Підвищення ефективності лікування резистентної гіпертонії за допомогою фіксованої комбінації 3-компонентної антигіпертензивної терапії / М. Ю. Шеремет [та ін.]. - С.74-75
Інші автори: Міщенко Л. А., Матова О. О., Сербенюк К. І.
Взаємозв’язок рівнів офісного й амбулаторного артеріального тиску з рівнем смертності. - С.76
Результати основного дослідження середземноморської дієти відкликано. - С.76-77
Підвищення рівня артеріального тиску в 50 років пов’язане з подальшим виникненням деменції. - С.77-78
Європейські й американські рекомендації з артеріальної гіпертензії не надто різняться. - С.78-79
Еректильна дисфункція пов’язана із серцево-судинними подіями в майбутньому. - С.79-80
Більш швидке зниження функції нирок для діагностики діабету. - С.81
Усе більше доказів того, що метформін безпечний для пацієнтів із цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. - С.81-82
Нова методика допоможе краще оцінити серцево-судинні захворювання. - С.83-84
Світлої пам’яті професора Олександра Сергійовича Ларіна. - С.85
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: АУ38/2016/2
Журнал

Артериальная гипертензия . - Виходить щомісячно
2016р. № 2

Зміст:
Несукай, Е. Г. Возможности сартанов в лечении артериальной гипертензии и коморбидных состояний: выбор олмесартана / Е. Г. Несукай. - С.11-20
Сравнение эффективности комбинированной терапии эналаприом и фелодипином и комбинированной терапии эналаприлом и лерканидипином в отношении симпатической иннервации и метаболического профиля у пациентов с артериальной гипертензией и ожирением. - С.21-25
Радченко, А. Д. Диуретики в лечении артериальной гипертензии: так ли они плохи и все ли одинаковы? Часть 2 / А. Д. Радченко. - С.26-34
Коваль, С. М. Патогенетичне значення апеліну в розвитку артеріальної гіпертензії / С. М. Коваль [и др.]. - С.37-42
Інші автори: Юшко К. О., Старченко Т. Г., Корнійчук І. А., Литвинова О. В.
Hazel, Mae A. Abraham Эффективность и безопасность блокаторов рецепторов ангиотензина в лечении артериальной гипертензии и других заболеваний сердечно-сосудистой системы / Mae A. Abraham Hazel, White Michael, B. White Willam. - С.45-66
Целуйко, В. И. Систолическая артериальная гипертензия в Украине: реалии клинической практики по данным исследования СИСТЕМА / В. И. Целуйко. - С.69-75
Радченко, Г. Д. Оцінка впливу фіксованої комбінації периндоприл/амлодипін на ураження органів-мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця (результати дослідження EPHES) / Г. Д. Радченко [и др.]. - С.77-92
Інші автори: Муштенко Л. О., Торбас О. О., Кушнір С. М., Яринкіна О. А.
Ajay, Dharod. Низкая частота сердечных сокращений не увеличивает риск сердечно-сосудистых заболеваний / Dharod Ajay [et al.]. - С.93
Інші автори: Elsayed Z. Soliman, Farah Dawood, Haiying Chen
Casey, Crump. Влияние физической подготовки и индекса массы тела на риск развития артериальной гипертензии / Crump Casey [et al.]. - С.93-94
Інші автори: Jan Sundquist, Marilyn A. Winkleby, Kristina Sundquist
Morris, M. C. Умеренное потребление морепродуктов связано со снижением риска болезни Альцгеймера / M. C. Morris, J. Brockman, J. A. Schneider. - С.94
Рекомендации по питанию 2015-2020 (Резюме). - С.95-96
Salles, G. F. Недостаточное снижение АД ночью имеет собственное прогностическое значение независимо от уровня АД в течение суток / G. F. Salles, G. Reboldi, R. H. Fagard. - С.96-98
Сиренко, Ю. Н. Сравнительная эффективность эналаприла и периндоприла по влиянию на центральное артериальное давление и упруго-эластические свойства артерий у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией / Ю. Н. Сиренко [и др.]. - С.101-112
Інші автори: Рековец О. Л., Кушнир С. Н., Торбас Е.
Соколов, М. Ю. Стабільна ішемічна хвороба серця (Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах, 2016) / М. Ю. Соколов [и др.]. - С.113-126
Інші автори: Талаєва Т. В., Ліщишина О. М., Лутай М. І., Лисенко Г. Ф., Амосова К. М., Вакалюк І. П., Гідзинська І. М., Голікова І. П., Жарінов О. Й.
Рекомендации Европейского общества кардиологов (European Society of Cardiology, ESC) и Европейского респираторного общества (European Respiratory Society, ERS) по диагностике и лечению легочной гипертензии 2015 г. : продолжение. - С.127-141
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Асоціація поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (NOS3-786TC) з тяжкістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії в пацієнтів із серцевою недостатністю та збережекною фракцією викиду лівого шлуночка [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 51-60

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
СЕРДЦА УДАРНЫЙ ОБЪЕМ -- STROKE VOLUME
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
Анотація: Мета роботи - визначити поліморфізми гена синтази оксиду азоту (eNOS) -786 TC rs 2070744 і асоціацію відповідних генотипів зі ступенем вираження діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), легеневої гіпертензії та станом пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ. Матеріали і методи. У відкрите обсерваційне дослідження залучили 69 пацієнтів віком (67,4+10,2) року з АГ та СН зі збереженою ФВ ЛШ: 29 (42 %) жінок і 40 (58 %) чоловіків, із СН ІІ-ІІІ функціонального класу за NYHA, гемо- динамічно стабільних. За критеріями Shah виділено: фенотип «старіння» - 11 (15,9 %) осіб, «ожиріння» - 14 (20,3 %) пацієнтів, «захворювання коронарних артерій» - 16 (23,2 %) хворих, «легенева гіпертензія» - 17 (24,6 %) пацієнтів (з достовірним переважанням хворих генотипу СС), «артеріальна гіпертензія» - 17 (24,6 %) хворих. Результати та обговорення. «Дикий» гомозиготний генотип ТТ виявлено у 34 хворих (49,3 %, група ТТ), гетерозиготний генотип ТС - у 21 (30,4 %, група ТС) і «мутантний» гомозиготний генотип СС - у 14 хворих (20,3 %, група СС). Групи не відрізнялися за співвідношенням статей (чоловіків 19 (55,9 %), 12 (60 %) і 11 (61,1 %), p0,05), за середнім віком (67,1+8,9), (65,4+10,6) і (64,9±10,3) року; p0,05) та за частотою коморбідних станів. Найгіршу дистанцію шестихви- линної ходьби відзначено в групі СС, порівняно з ТТ і ТС ((371,8+77,7), (385,7+85,4) і (314,3+69,1) м; р0,05); так само як і вищий рівень NT-proBNP ((668,1+317,8), (636,9+433,2) і (806,9+369,7) пг/мл; р0,05); більший індекс маси міокарда ЛШ ((187,4+37,1), (182,2+25,7) і (195,2+28,5) г/м2; р0,05). Відзначено більший ступінь вираження діастолічної дисфункції ЛШ у групі СС, порівняно з ТТ і ТС згідно з е’серед ((5,0+1,7), (5,3+0,8) і (4,7+0,6) см/с; р0,05) і Е/е’ (14,5+1,3; 15,1+1,5 і 15,9+2,1; р0,05). Систолічний тиск у легеневій артерії був найвищим у групі СС ((50,0+19,9) мм рт. ст. порівняно з (39,6+10,3) у групі ТТ і (40,0+19,2) мм рт. ст. у групі ТС; р0,05), як і тиск заклинювання легеневих капілярів, і транспульмональний градієнт (р0,05). У пацієнтів групи СС значніше порушені пружно-еластичні властивості артерій за показниками індексу аугментації (р0,001) і швидкості поширення пульсової хвилі на каротидно-феморальному сегменті (р0,05), зі зниженням системного артеріального комплаєнсу (на 38,2 і 29 %, порівняно з ТТ і ТС (р0,05) і збільшенням артеріального еластансу відповідно на 21 і 9 % (р0,05). За даними манжеткової проби, у пацієнтів групи СС, порівняно з такими в групах ТТ і ТС, спостерігалося погіршення ЕЗВД, відповідно на 19,8 і 17,3 % (р0,05). Висновки. У пацієнтів з АГ і СН зі збереженою ФВ ЛШ наявність генотипу СС гена NOS3 rs 2070744, порівняно з іншими поліморфізмами, асоціюється з більшим ступенем вираження діастолічної дисфункції ЛШ, легеневої гіпертензії і порушенням ендотелійзалежної вазодилатації та пружно-еластичних властивостей системних артерій за даними аналізу пульсової хвилі
The aim - to determine polymorphisms of the nitric oxide synthase gene -786TC rs 2070744 and the association of the corresponding genotypes with the severity of left ventricle (LV) diastolic dysfunction (DD), pulmonary hypertension (PH) and elastic properties of the arteries in patients with arterial hypertension (AH) and heart failure (HF) with preserved ejection fraction (EF). Materials and methods. We included 69 patients (pts) with AH and HF with preserved EF (31 female (41.9 %) and 33 male (58.1 %)), aged 67.4+10.2 years; II-III class NYHA, hemodynamically stable. According to Shah’s criteria, the «aging» phenotype was identified in 11 (15.9 %) pts, «obesity» - 14 (20.3 %) pts, «coronary artery disease» - 16 (23.2 %) pts, «pulmonary hypertension» - 17 (24.6 %) pts (with a significant predominance of patients with CC genotype), «arterial hypertension» - 17 (24.6 %) pts. Results and discussion. «Wild» homozygous TT genotype was found in 34 pts (49.3 %, TT group), heterozygous TC genotype - in 21 pts (30.4 %, TC group) and «mutant» homozygous CC genotype - in 14 pts (20.3 %, CC group). The groups did not differ in gender (male 19 or 55.9 %, 12 or 60 % and 11 or 61.1 %, p0.05) and average age (67.1+8.9, 65.4+10.6 and 64.9±10.3 years p0.05), and in prevalence of comorbidities. The worst result of 6-minute walk test was in the CC group compared with TT and TC (371.8+77.7, 385.7+85.4 and 314.3+69.1, p0.05), as well as higher NT-proBNP level (668.1+317.8, 636.9+433.2 and 806.9+369.7, p0.05), greater LVMI (187.4+37.1, 182.2+25.7 and 195.2+28.5, p0.05). There was markedly more pronounced DD LV in the CC group compared with TT and TC, according to average e’ (p0.05) and E/e’ (p0.05). SPAP was the highest in the CC group (p0.05), as well as PCWP and TPG (p0.05). Patients of the CC group had worse elastic properties of arteries according to AIx75 (p0.001) and PWVc-f (p0.05), with a decrease in SAC (by 38.2 and 29 % compared to TT and TC (p0.05) and an increase in Ea, respectively, by 21 and 9 % (p0.05). According to the cuff test in patients of the CC group, compared with those in the TT and TC groups, worsening of endotelium-dependent vasodilation, respectively by 19.8 and 17.3 % (p0.05) was revealed. Conclusions. Compared to other polymorphisms, the CC genotype of the NOS3 rs 2070744 gene is associated with greater severity of DD LV, LH and impaired LV diastolic function and elastic properties of systemic arteries, according to pulse wave analysis in patients with AH and HF with preserved EF
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Черняєва, К. І.
Руденко, Ю. В.
Натрус, Л. В.
Безродний, А. Б.
Коваленко, А. А.
Лисак, З. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорстокості судинної стінки та структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-2 ступеня з урахуванням віку [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 14-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS (действие лекарственных препаратов)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (ультраструктура)
СЕРДЦЕ -- HEART (действие лекарственных препаратов, физиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — оцінити ефект 6‑місячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 — 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) у поєднанні з тіазидоподібним діуретиком (індапамідом) порівняно порівняно з таким дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) з діуретиком (індапамідом) або без нього на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно‑еластичні властивості артерій та структурно‑функціональний стан серця залежно від віку. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 320 пацієнтів (156 чоловіків і 164 жінки віком від 35 до 80 років (у середньому — (62,80 ± 0,61) року) з неускладненою АГ І — ІІ стадії, 1 — 2 ступеня (відповідно 62,0 і 38,1 %). Залежно від віку пацієнтів розподілили на дві групи: 65 років (n 0,05) у групі Б. В обох групах пацієнтів віком 65 років відзначено зниження тиску та індексу аугментації, зокрема нормалізованого за частотою серцевих скорочень (ЧСС) 75 за 1 хв (АР, АІх, АІх75), каротидно‑феморальної і каротидно‑радіальної швидкості поширення пульсової хвилі (усі p 0,01 і p 0,001). Не зафіксовано суттєвих змін систолічної та діастолічної функції ЛШ, за винятком зменшення індексу маси міокарда (ІММ) ЛШ у групі лікування комбінацією БКК з індапамідом на 7,1 % (р 0,05) та е’ септальної на 7,6 % (р 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років абсолютне зниження центрального систолічного АТ у двох групах становило відповідно (23,20 ± 1,34) і (16,30 ± 1,94) мм рт. ст. (p 0,01). За величиною брахіального і центрального пульсововго АТ групи суттєво не відрізнялися (р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» вихідне значення ЧСС корелювало з АР (r = –0,357, р 0,01), АІх (r 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років антигіпертензивний ефект терапії комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом не супроводжувався змінами ІММ ЛШ і показників систолічної та діастолічної функції ЛШ (усі р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» відзначено зменшення кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного об’ємів (на 9,7 % (p 0,05) та 10,8 % (p 0,01)) із підвищенням величини фракції викиду ЛШ на 3,6 % (p 0,05) і зменшенням ІММ ЛШ на 12,5 % (p 0,001), індексу об’єму лівого передсердя на 11,0 % і Е/е’ на 8,83 % (p 0,05). В обох підгрупах пацієнтів віком 65 років однаково значуще знижувались Еа і Еes (p 0,001). На тлі антигіпертензивної терапії у пацієнтів віком ≥ 65 років відзначено зниження величини Еа, що супроводжувалося зменшенням значення Еes у групі лікування комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом (p 0,05), але величина співвідношення Еа/Еes не зазнала суттєвих змін (р 0,05) в обох вікових групах. Висновки. При порівнянному позитивному ефекті 6‑місячної терапії комбінаціями ІАПФ/БРА з індапамідом і БКК з індапамідом на показники брахіального і центрального АТ у пацієнтів з АГ 1 — 2 ступеня в осіб старшого віку фіксована комбінація БКК амлодипіну з індапамідом («Арифам») мала перевагу перед такою на основі ІАПФ/БРА щодо зниження брахіального, центрального, середнього брахіального та середнього центрального, аугментації, швидкості пульсової хвилі, ІММ ЛШ, індексу об’єму лівого передсердя та Е/е’ ЛШ, що асоціювалось із підвищенням ЧСС (у середньому на 4,6 за 1 хв)
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Лазарєва, К. П.
Руденко, Ю. В.
Мостбауер, Г. В.
Лазарєв, П. О.
Шишикіна, Н. В.
Василенко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поворознюк, В. В.
Вікові особливості мінеральної щільності кісткової тканини у жінок молодого віку з ювенільним ідіопатичним артритом [Текст] / В. В. Поворознюк, К. М. Амосова, М. Б. Джус // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (действие лекарственных препаратов, физиология)
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (осложнения, патофизиология)
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчити стан мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок молодого віку, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), залежно від їх віку. Об’єкти і методи: обстежено 99 жінок віком 19–39 років (40 хворих на ЮІА та 59 практично здорових), розподілених на дві групи: 1-ша — 20–29 років та 2-га — 30–39 років. Оцінювали вік дебюту захворювання, час відтермінування діагнозу, тривалість захворювання, ILAR-варіант ЮІА, МЩКТ, Т-показник та Z-показник. Результати: МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (ПВХ; p0,001) та всього скелета (р0,01) в обох вікових групах, шийки стегнової кістки (р0,001) у хворих віком 20–29 років вірогідно нижча, ніж у здорових. МЩКТ на рівні ультрадистального відділу кісток передпліччя (УДВКП) з перебігом захворювання знижується у хворих на ЮІА порівняно зі здоровими (р0,01). На рівні ПВХ у 1-й групі знижені як Т-показник (р0,001), так і Z-показник (р0,001), а у 2-й групі — лише Z-показник (р0,01), на рівні всього скелета Т- і Z-показник знижені у хворих обох вікових груп (1-ша група: Т-показник р0,05, Z-показник р0,001; 2-га група: Т-показник р0,05, Z-показник р0,001). На рівні шийки стегнової кістки хворі 1-ї та 2-ї груп мали нижчі Т-показники (відповідно р0,001 та р0,05), Z-показник нижчий (р0,001) у 1-й групі. На рівні УДВКП виявлено зниження Т- і Z-показника лише у 2-й групі (відповідно р0,01 та р0,01). Висновки: наявність у дитячому віці ЮІА негативно впливає на формування піку кісткової маси та МЩКТ у жінок в ранньому молодому віці. Зниження МЩКТ в усьому скелеті та на рівні УДВКП свідчить про негативний вплив ЮІА на кісткову тканину, а збільшення тривалості захворювання призводить до її втрати, особливо на рівні УДВКП у цих пацієнтів. Для діагностики остеопорозу в жінок молодого віку з ЮІА доцільно використовувати не лише Z-, а й T-показник
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Джус, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 53-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS (физиология)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета роботи — визначити відмінності структурно‑функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково‑артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6‑хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних. Результати та обговорення. При аналізі частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q‑ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p 0,05), при меншій частоті ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p 0,05). Дистанція 6‑хвилинної ходьби була меншою в старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p 0,05). Вищий рівень NT‑proBNP асоціювався із старшим віком та жіночою статтю (p 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p 0,05), а у старших жінок — більшу (p 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (р 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p 0,05 — 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p 0,05). Виразність гіпертрофії ЛШ за середньою величиною індексу маси міокарда ЛШ була більшою в похилому віці, у жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (на 13,2 і 12,7 % відповідно, p 0,05), та асоціювалась з віковим погіршенням діастолічної функції у жінок — зменшення середнього е і DT (відповідно на 3,4 і 5,1 %, p 0,05) і збільшення діастолічного еластансу (на 4,1 %, p 0,05 порівняно з пацієнтками віком 65 років). Вищі значення діастолічного еластансу і індексу об’єму лівого передсердя (на 4,2 і 10,0 %, p 0,05) і менший середній рівень DT (на 11,7 %, p 0,05) у цих хворих підтверджував виразнішу діастолічну дисфункцію. Більшим був систолічний тиск у легеневій артерії у жінок, ніж чоловіків, як у віці 65 років (на 20,5 %, p 0,01), так і ≥ 65 років (на 19,6 %, p 0,01). Індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ збільшувався з віком лише у жінок (на 10,3 %, p 0,05) і в обох вікових групах у них був меншим, ніж у чоловіків (на 18,7 і на 6,5 % відповідно, p 0,05). Це могло бути пов’язане з більшою виразністю діастолічної дисфункції у жінок переважно молодшого віку, про що могла свідчити менша величина у них ударного індексу (на 14,1 %, p 0,05). Певну роль могла відіграти менша частота серед жінок випадків перенесеного ІМ. Остання асоціювалась із більшою ФВ у жінок молодшого віку порівняно з чоловіками (на 4,9 %, p 0,05). За відсутності відмінностей за брахіальним і центральним систолічним артеріальним тиском між усіма групами, резистивне навантаження на ЛШ за середнім брахіальним систолічним артеріальним тиском, системним судинним опором і Еа у жінок було вищим, ніж у чоловіків, як у молодому віці (114,1 ± 9, 1 і 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 і 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 і 1,97 ± 0,38 відповідно, p 0,05 — 0, 01), так і в старшому (106,2 ± 7,7 і 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 і 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 і 1,97 ± 0,39 відповідно, p 0,05 — 0,01), без істотних вікових відмінностей для обох статей за середнім брахіальним артеріальним тиском і Еа (р 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p 0,05). Висновки. Серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок порівняно з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об’єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT‑proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. При більшому резистивному навантаженні на ЛШ за величиною системного судинного опору та Еа хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним артеріальним тиском незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі)
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Черняєва, К. І.
Руденко, Ю. В.
Мостбауер, Г. В.
Лазарева, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Варіанти морфології коронарних артерій за даними рентгеноконтрастної ангіографії в пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією, їхня клінічна значущість і зв’язок із маркерами запалення та функцією ендотелію [Текст] = Variants of coronary artery morphology according to angiography in patients with early post-infarction angina and their clinical significance and connection with markers of inflammation and endothelial function / К. М. Амосова [и др.] // Серце і судини. - 2015. - № 4. - С. 31-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Рокита, О. І.
Лисак, З. В.
Демидюк, Д. В.
Ткаченко, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Амосова, К. М.
    Варіанти перебігу та лікування гострої лівошлуночкової недостатності при гострому інфаркті міокарда [Текст] / К. М. Амосова, І. В. Прудкий // Мистецтво лікування. - 2004. - № 9. - С. 18-24

Рубрики: Инфаркт миокарда--тер

   Сердечно-сосудистая недостаточность

Дод.точки доступу:
Прудкий, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Ведення хворих з гострими коронарними синдромами: гострі коронарні синдроми без стійкої елевації сегмента ST [Текст] / О. М. Пархоменко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 1. Додаток. - С. 12-23

Рубрики: Коронарный синдром острый

Дод.точки доступу:
Пархоменко, О. М.
Амосова, К. М.
Дзяк, Г. В.
Дикун, Я. В.
Голобородько, Б. І.
Нетяженко, В. З.
Следзевська, І. К.
Соколов, Ю. М.
Тащук, В. К.
Шумаков, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Амосова, К. М.
Вплив алгоритмізованої антигіпертензивної терапії на домашній артеріальний тиск і його варіабельність [Текст] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2016. - № 2. - С. 44-53. - Библиог. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (диагностическое применение, терапевтическое применение)
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (диагностическое применение, терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
Офисное давление
Дод.точки доступу:
Руденко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Вплив аторвастатину на толерантність до фізичного навантаження, ендотеліальну функцію і показники системного запалення у хворих із гемодинамічно незначущим атеросклерозом коронарних артерій серця [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Серце і судини. - 2010. - № 2. - С. 39-46

Рубрики: Коронаросклероз--лек тер

   Аторвастатин

   Эндотелий сосудистый--действ преп--патофизиол

   Интерлейкин-6--кровь

   Физическая нагрузка

Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Стркменюк, О. Т.
Андрєєв, Є. В.
Гонза, О. О.
Лисак, З. В.
Захарова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Амосова, К. М.
    Вплив додавання клопідогрелю до терапії ацетилсаліциловою кислотою у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з біохімічною аспіринорезистентністю на показники агрегації тромбоцитів з різними індукторами та клінічний перебіг захворювання [Текст] / К. М. Амосова, Н. В. Нетяженко, Г. І. Мішанич // Український кардіологічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 17-23

Рубрики: Коронарный синдром острый--лек тер--патолог

   Клопидогрель--тер прим

   Аспирин--тер прим

   Тромбоцитов агрегация--действ преп

Дод.точки доступу:
Нетяженко, Н. В.
Мішанич, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Амосова, К. М.
Вплив комплексного лікування з включенням АТФ-ЛОНГ на показники скорочувальної здатності міокарда у хворих на ІХС в спокої та при ізометричному навантаженні [Текст] / К. М. Амосова, Н. В. Береза // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 4. - С. 10-12

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Береза, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вплив контролю артеріального тиску за допомогою блокатора кальцієвих каналів і різних інгібіторів ренін-ангіотензинової системи на показники центральної гемодинаміки й жорсткості артерій у пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією: результати шестимісячного спостереження [Текст] / К. М. Амосова [и др.] // Серце і судини. - 2016. - № 1. - С. 17-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология)
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Лазарева, К. П.
Лазарев, П. О.
Руденко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Вплив макроергічного фосфату (АТФ-Лонг) на перебіг вільнорадикальних процесів, структурно-функціональний стан клітинних мембран та показники іонного гомеостазу у пацієнтів з початковими формами ішемічної хвороби серця [Текст] / Л. С. Мхітарян, К. М. Амосова, Н. В. Береза // Український кардіологічний журнал. - 2000. - № 5-6. - С. 21-25

Рубрики: АТФ-лонг--тер прим

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (кровь, лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патофизиология)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Мхітарян, Л. С.
Амосова, К. М.
Береза, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Вплив силденафілу на основні клінічні та кардіоге-модинамічні показники у хворих з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2009. - № 5. - С. 25-28

Рубрики: Гипертензия легочная--лек тер--патолог

   Легочная артерия, давления заклинивания--действ преп

   Силденафил--тер прим

Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Конопльова, Л. Ф.
Кричинська, І. В.
Руденко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)