Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Андрущак, Л. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи з 1 по 5

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрущак Л. А., Цигикало О. В.
Назва : Топографо-анатомічні особливості чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 3. - С. 10-16 (Шифр КУ27/2020/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕЧНЫЕ ЛОХАНКИ -- KIDNEY PELVIS
ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей топографічної анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості чашечко-мискової системи нирок (ЧМСН) упродовж плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини є важливими для з’ясування та розуміння складних перетворень їх будови, синтопії та скелетотопії, зокрема для пояснення причин та часу появи варіантів будови, можливого виникнення вроджених вад органа. Мета роботи – з’ясувати динаміку топографо-анатомічних змін та анатомічну мінливість чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 102 біоманекени плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію кровоносних судин рентгенконтрастними сумішами, рентгенологічні методики, препарування, мікроскопію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено що на всіх препаратах спостерігається часточкова будова нирок плодів людини. Виявлено два основні варіанти їх зовнішньої будови – бобоподібну та овальну форми органа. На початку плодового періоду онтогенезу людини найчастіше спостерігається овальна форма нирки, але з 6-го місяця ВУР починає переважає бобоподібна форма, а з 8-го місяця ВУР вона визначається вже майже удвічі частіше. Спостерігали два варіанти будови ниркових воріт – відкриту та компактну їх форми. До 6-го місяця ВУР переважає відкрита форма ниркових воріт, а з кінця 7-го і до початку 8-го місяців ВУР на більшості препаратів виявлена компактна форма воріт органа. У 10-місячних плодів людини компактна форма трапляється втричі частіше за відкриту. Одночасно зі змінами форми ниркових воріт відбуваються зміни їх голотопії: у 4-7-місячних плодів ворота спрямовані вперед і медіально, а з 8-го місяця ВУР вони переорієнтовуються і розміщуються вже на медіальній поверхні нирки. Серед варіантів будови ЧМСН ми спостерігали ампулярний та розгалужений типи. Під час дослідження скелетотопії ниркової миски встановлено, що на початку плодового періоду (4-5-місячні плоди) права та ліва ниркові миски розміщуються майже на одному рівні по відношенню до хребта – приблизно на рівні проміжку між ІІ і ІІІ поперековими хребцями, але, починаючи з 6-го місяця, вони зліва "піднімаються" до рівня середньої третини ІІ поперекового хребця, а справа, навпаки, "опускаються" до середньої третини ІІІ поперекового хребця. Синтопія ниркової миски та пієло-уретерального сегмента з нирковими судинами справа і зліва майже однакова і в динаміці плодового періоду ВУР суттєво не змінюється. Висновки. 1. Топографія чашечко-мискової системи нирки значною мірою визначається особливостями просторової будови нирки – її зовнішньою формою, розмірами, скелетотопією, індивідуальними особливостями воріт органа, синтопією їх з нирковими судинами. 2. Тісна синтопія ниркової миски та пієлоуретерального сегмента з нирковими судинами при компактній формі ниркових воріт можуть бути анатомічною передумовою порушення уродинаміки за умов варіантів розгалуження ниркових судин чи існування аномальної судини в ділянці воріт нирки. 3. Варіанти будови нирок та їх структур чітко спостерігаються з початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку людини, суттєво впливають на топографію миски та чашечок, і в деяких випадках можуть спричинити порушення уродинаміки.
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2020р. т.19,N 3
Цікаві статті :
Гельмінтози як біологічна та медична проблема (стр.3-9)
Андрущак Л. А. Топографо-анатомічні особливості чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини/ Л. А. Андрущак, О. В. Цигикало (стр.10-16)
Pharmacoeconomic aspects of helminthiasis treatment in pediatrics (стр.17-24)
Marketing analysis of the range of antiparasitic drugs represented on the pharmaceutical market of Ukraine (стр.25-31)
Гудар’ян О. О. Зміни функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом з чутливими та резистентними до медикаментів пародонтальними мікроорганізмами/ О. О. Гудар’ян, О. С. Дорогіна (стр.32-39)
Денисенко О. І. Сучасні особливості клінічного перебігу корости/ О. І. Денисенко, М. Ю. Гаєвська, О. В. Денисенко (стр.40-43)
Токсокароз у немовлят (клініко-лабораторні та серологічні аспекти) (стр.44-55)
Луцик А. П. Біохімічні маркери неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона: С-реактивний протеїн, фекальний калпротектин та їх асоціація з тяжкістю захворювання/ А. П. Луцик, Д. В. Шорікова (стр.56-62)
Matkovska N. R. Changes in indicators of endogenous intoxication. immune-inflammatory reaction and endothelial dysfunction under the influence of treatment of patients with alcoholic liver cirrhosis in combination with obesity using ademethionine and arginine glutamate/ N. R. Matkovska (стр.63-71)
Основні аспекти лікування та профілактики інвазивних захворювань підліткового віку (стр.72-78)
Морар І. К. Вплив тривалості внутрішньочеревної гіпертензії на виникнення післяопераційної евентрації/ І. К. Морар (стр.79-83)
Перебийніс П. П. Особливості морфогенезу надпід’язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини/ П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало (стр.84-89)
Пішак В. П. Гельмінтози у дітей Чернівецької області/ В. П. Пішак, М. О. Ризничук, Т. В. Ігнатюк (стр.90-95)
Приймак Х. В. Профілактика карієсу зубів у дітей із дитячим церебральним паралічем/ Х. В. Приймак, І. А. Зорій, Н. В. Біденко (стр.96-103)
Попова І. С. Особливості морфогенезу окремих структур передньої шийної ділянки у зародків людини/ І. С. Попова (стр.104-109)
Перспективи використання фітозасобів при паразитарних захворюваннях (стр.110-116)
Дигіталізація в кардіології в епоху COVID-19: об’єктивізація кардіоцитопротекції (стр.117-127)
Федонюк Л. Я. Поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus в Україні/ Л. Я. Федонюк, С. С. Подобівський (стр.128-137)
Чернецька Н. В. Особливості поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень та цукрового діабету типу 2/ Н. В. Чернецька (стр.138-143)
Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання (стр.144-149)
Викладання медичної паразитології студентам медичних коледжів, які навчаються за спеціальністю "медсестринство" під час традиційного та онлайн навчання (стр.150-155)
Bulyk R. Ye. Use of visualization tools in the educational process/ R. Ye. Bulyk, O. V. Kushniryk (стр.156-160)
Захарчук О. І. З досвіду формування практичних навичок у студентів фармацевтичного факультету при вивченні ними тем із медичної гельмінтології на заняттях із біології з основами генетики/ О. І. Захарчук (стр.161-167)
Hulei L. O. Advanced noninvasive diagnostic methods of parasitic skin diseases/ L. O. Hulei (стр.168-176)
Антигельмінтні властивості лікарських рослин (стр.177-184)
Teaching of medical parasitology at Bukovinian state medical university (стр.185-190)
Distance technologies as a component of the educational process in higher medical education establishments (literature review) (стр.191-201)
Sydorchuk A. S. Current therapeutic evidence based approaches to patients with falciparum and non-falciparum malaria/ A. S. Sydorchuk, V. D. Moskaliuk (стр.202-207)
Випадок лікування абсцесу передньої черевної стінки, який спричинений товстокишковою норицею (стр.208-211)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXVIII (стр.212-214)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2022р. т.21,N 3
Цікаві статті :
Паліс С. Ю. Внутрішньоутробний розвиток людини нижньої щелепи людини/ С. Ю. Паліс, Н. Б. Кузняк (стр.3-12)
Сидорчук Л. І. Cелекція декаметоксинорезистентних варіантів мікроорганізмів за використання у клінічних умовах четвертинних амонієвих сполук упродовж 50 років (1972-2022 рр)/ Л. І. Сидорчук [та ін.] (стр.13-19)
Сокольник С. В. Фенотипи виразки дванадцятипалої кишки в дітей/ С. В. Сокольник [та ін.] (стр.20-25)
Цигикало О. В. Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини/ О. В. Цигикало [та ін.] (стр.26-32)
Bodnar О. В. Optimization of surgical treatment of adhesive disease in children/ О. В. Bodnar [та ін.] (стр.33-38)
Koteliukh M. Yu. Peculiarities of the post-infarction period clinical course in patients with diabetes mellitus type II after percutaneous coronary intervention/ M. Yu. Koteliukh (стр.39-45)
Kvit K. B. The composition of gut microbiota in patients with hyperlipidemia/ K. B. Kvit (стр.46-52)
Бідучак А. С. Детермінанти конфлікту медицини та суспільства (огляд літератури)/ А. С. Бідучак (стр.53-60)
Гордієнко В. В. Ефективність застосування унітіолу за умов різних патологічних станів (огляд літератури)/ В. В. Гордієнко [та ін.] (стр.61-68)
Рильський О. Ф. Важливий показник рідкого біосередовища - окисно-відновний потенціал (огляд літератури)/ О. Ф. Рильський [та ін.] (стр.69-79)
Годованець О. І. Значення студентського наукового гуртка в підготовці майбутніх лікарів-стоматологів/ О. І. Годованець, Т. Б. Мандзюк (стр.80-85)
Bebykh V. V. Linguodidaстіс aspect of english multimedia content use in distance learning/ V. V. Bebykh, G. М. Lapa (стр.86-91)
Андpієць О. Кіршенблат Яків Давидович - знаний ендокринолог, видатний зоолог і педагог (до 110-річчя від дня народження)/ О. Андpієць, С. Ткачук (стр.92-93)
Дейнека С. Є. Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LХXVІ/ С. Є. Дейнека [та ін.] (стр.94-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Андрущак Л. А., Владиченко К. А., Галиш I. В.
Назва : Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини
Паралельн. назви :Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - С. 26-32 (Шифр КУ27/2022/21/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людиниНа препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріямиThe aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary systemOn the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Андрущак Л. А., Пентелейчук Н. П., Семенюк Т. О., Малик Ю. Ю.
Назва : Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180 (Шифр БУ5/2020/24/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
УРЕТРА -- URETHRA
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)