Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Антонюк, М. І.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
1.


   
    Оцінювання стану цитокінового профілю у вагітних з ентеровірусною інфекцією [] / М. І. Антонюк [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 115-117


MeSH-головна:
ЭНТЕРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROVIRUS INFECTIONS (диагноз, осложнения, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, этиология)
ЦИТОКИНЕЗ -- CYTOKINESIS

Дод.точки доступу:
Антонюк, М. І.
Зарічанська, Х. В.
Ємець, Н. О.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Антонюк, М. І.
    Перебіг вагітності та пологів у жінок з ентеровірусною інфекцією [] / М. І. Антонюк, Х. В. Зарічанська, Н. О. Ємець // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 103-104


MeSH-головна:
ЭНТЕРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROVIRUS INFECTIONS (диагноз, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагноз)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Дод.точки доступу:
Зарічанська, Х. В.
Ємець, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Антонюк, М. І.
    Стан мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з ентеровірусною інфекцією [] / М. І. Антонюк, Н. О. Ємець, Х. В. Зарічанська // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 78-80


MeSH-головна:
ЭНТЕРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROVIRUS INFECTIONS (диагноз, микробиология)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Дод.точки доступу:
Ємець, Н. О.
Зарічанська, Х. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Парвовірусна інфекція у вагітних жінок: деякі аспекти перебігу та діагностики [Текст] = Parvovirus infection in pregnant women: some aspects of clinical progression and diagnostics / Н. П. Бондаренко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 87-92. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, иммунология, кровь)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (использование)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология, кровь)
Анотація: Незважаючи на те, що парвовірусна інфекція (ПВІ) є відомим фетотропним агентом, який потенційно здатний приз водити до загибелі плоду, рутинне тестування на ПВІ не включене до антенатального скринінгу або обстеження під час планування вагітності, що, на думку деяких авторів, відтерміновує початоклікування пацієнток з вагітністю, ускладненою ПВІ. Метою нашого дослідження було визначення доцільності скринінгового обстеження вагітнихжінок на ПВІ в популяції, а також визначення відносного розподлу між асимптомними та маніфестними формами ПВІ в популяції, доцільності певних методів діагностики ПВІ та їх комбінацій, взаємозв’язків між клінічними проявами ПВІ плоду та лабораторними показниками матері. Нами було обстежено 129 вагітнихжінок- пацієнток Перинатального центру з підозрою на ПВІ на різних термінах вагітності. Діагностику інфекції проводили комплексним методом з використанням серологічного методу діагностики за допомогою імунофлюоресцентного методу "ELISA "фірми DRG та тест- системімуноблотEUROIMMUNвиробництва Німеччини та визначенням ДНК парвовірусу В19 (B19V) в материнській крові шляхом полімеразної ланцюгової реакції. Під час дослідження також звертали увагу на епідеміологічну циклічність ПВІ, її сезонність та інші притаманні інфекційним процесам риси. У з аз на ченій популяції час то та ПВІ не залежала від термінів гестації; була виявлена більша залежність від циклічнос ті спалахів (відмічені дворічні періоди низької захворюваності з наступними спалахами), сезонності, характеру оточення вагітнихжінок (як професійного, так і побутового). Окрім виявлених виразних, але, загалом, неспецифічних змін загальноклінічних показників крові, у 46/129 (35,6%) вагітних жінок гостра ПВІ була діагностована шляхом полімеразної ланцюгової реакції за наявністю ДНК В19V в крові при негативних або сумнівних результатах серології крові. За наявності симптоматики вірусного ураження плоду в 85,1% (40/47) у крові матері було виявлено вірусне навантаження ДНК В19V, на відміну, від групи вагітних жінок з асимптомним перебігом інфекції (ознаки з боку плоду), у яких вірусне обтяження спостерігали в 32,6% (16/49) випадків. За умови діагностування симптомів внутрішньоутробного інфікування плоду спостерігалась тривала віремія в матері (ДНК В 19Vдо 120 днів) на фоні сероконверсії. Результати даного дослідження продемонстрували, окрім притаманних загальновідомих характеристик ПВІ, певні особливості перебігу ПВІ в зазначеній популяції, а також доцільність комбінації методів лабораторного дослідження при підозрі на ПВІ; а подальші успіхи удослідженні В19V вдосконалюватимуть методи та алгоритми діагностики та сприятимуть ефективній профлактиці та розробці новітніх терапевтичних підходів
Human parvovirus (B19V) infection is a well-known fetotropic agent that may lead to a fetal loss. Nevertheless, the routine testing for B19V is not included into antenatal or preconception screening programs, and some authors find it a reason of delay in management of pregnancies complicated by B19V. The aim of our research was to reveal practicability of B19V screening tests in pregnant women in certain population, and also to assess the proportion between asymptomatic and manifest forms of B19V infection in our population, whether some diagnostic methods and their combinations are useful in testing, and to investigate correlation between clinical symptoms in fetus and laboratory parameters of expectant mother. The observation of 129 pregnant women (patients of Perinatal Centre in Kyiv) with suggested B19V infection in different terms of gestation was conducted. Diagnostic systems used were: ELISA test (DRG) and immunoblot testing system EUROIMMUN (Germany), and DNA detection of B19Vin mother’s blood samples was conducted with the use of PCR. In addition, we turned our attention to epidemiologic cyclicity of B19V infection, seasonal prevalence and other ordinary for infection processes characteristics. In observed population the incidence of B19V infection had no correlation with the terms of gestation; more significant correspondence was observed with cyclicity waves (2 years of low morbidity were followed by periods increased morbidity), seasonal prevalence, environment of pregnant women (the professional and household one). Except of apparent but nonspecific general blood changes, in 46/129 (35,6%) pregnant women the acute B19V infection was diagnosed with the use of PCR with the presence of B19V DNA in blood samples and negative or uncertain serological results. In % (40/47)cases of symptomatic fetus injury B19V DNA load was found in mother’s blood samples, and that was the difference when compared with the group of women with asymptomatic course of disease, in which the viral load was found in 32,6% (16/49) of cases. The long-term viremia in mothers was found in cases of fetal infection (B19V DNA until 120 days) associated with seroconversion. The results of this study demonstrated some certain particularities of clinical course of disease in observed population except of common features of B19V, and revealed reasonability of combined laboratory testing if suspecting B19V infection. Further achievements in B19V infection research will provide better algorithms and methods of diagnosing; will lead to effective prophylaxis as well as for the development of novel therapeutic options
Дод.точки доступу:
Бондаренко, Н. П.
Лакатош, В. П.
Антонюк, М. І.
Кочмарук, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Показники місцевого імунітету у жінок з персистуючою формою латентної папіломавірусної інфекції шийки матки після вакцинації проти вірусу папіломи людини [Текст] / О. Л. Дола [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 41-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES
ДНК-ЗОНДЫ, HPV -- DNA PROBES, HPV (иммунология)
ВИРУСНЫЕ БОЛЕЗНИ -- VIRUS DISEASES
ДНК ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- DNA VIRUS INFECTIONS
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
Анотація: Проаналізовано зміни показників місцевого імунітету, виявлені через 1 та 6 міс після вакцинації ЦервариксомТМ 35 жінок з діагностованою персистуючою формою латентної папіломавірусної інфекції (ПВІ) шийки матки (ШМ). Під впливом вірусом папіломи людини (ВПЛ) вакцинації через 6 міс у жінок з латентною ПВІ ШМ відмічено тенденцію до нормалізації показників, що характеризують місцевий імунітет, – вмісту в цервікальному відділі sIgA, a- та g-ІФН, ФНП-a та ІЛ-10 (підвищення співвідношення двох останніх показників вказувало на відновлення балансу про- та антизапальних цитокінів). Активізацію гуморального шляху імунної відповіді спостерігали через 1 міс після введення першої дози ЦервариксуТМ – відмічено підвищення порівняно з контролем медіани для ІЛ-10 в 2,5 раза проти 2,2 раза до вакцинації
Дод.точки доступу:
Дола, О. Л.
Лакатош, В. П.
Антонюк, М. І.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки [Текст] = Description of immune status in women with latent papillomavirusb cervical infection / О. Л. Дола [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 65-69


MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження. Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів. Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча. У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA). Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету
Дод.точки доступу:
Дола, О. Л.
Лакатош, В. П.
Біла, В. В.
Антонюк, М. І.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Показники цитокінового статусу у жінок, інфікованих парвовірусом В19, в різні періоди вагітності [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - Т. 11, № 4. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТРЫ -- PREGNANCY TRIMESTERS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (иммунология, кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (иммунология, кровь)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (иммунология, цитология)
Анотація: Метою роботи було дослідження вмісту прозапальнихцитокінів (ФНП-α, ІЛ-2, ІЛ-8) та антизапального ІЛ-10 в сироватці крові вагітних з парвовірусною інфекцією в різні терміни гестаційного періоду
Дод.точки доступу:
Бондаренко, Н. П.
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.
Антонюк, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Особливості перебігу вагітності за наявності єдиної пупкової артерії плода [Текст] / О. В. Красовська [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 45-51. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПУПОЧНАЯ АРТЕРИЯ ЕДИНСТВЕННАЯ -- SINGLE UMBILICAL ARTERY (диагностика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (патофизиология, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
БЕЛОК-A ПЛАЗМЫ, АССОЦИИРОВАННЫЙ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-ASSOCIATED PLASMA PROTEIN-A (диагностическое применение)
Анотація: Серед аномалій кількості судин пуповини найбільш часто виявляють єдину пупкову артерію (ЄПА). Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, діагностування ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на перебіг вагітності та стан плода. У більшості випадків, за даними різних авторів - у 57-75%, ЄПА є ізольованою зміною і не впливає на перебіг вагітності та пологів, а також на постнатальний період. Інші автори вбачають значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті представлені деякі особливості перебігу вагітності у жінок з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами у подальшому. Мета дослідження: вивчення та аналіз особливостей перебігу вагітності з ЄПА плода: проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини. Матеріали та методи. Було обстежено 31 вагітну з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група). Результати. У вагітних з ЄПА більш часто спостерігались збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет. В анамнезі вагітних з ЄПА частіше виявляють артифіційні аборти, мимовільні викидні або завмерлі вагітності порівняно з вагітними, які мають дві артерії пуповини. У вагітних з ЄПА протягом гестації вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, затримку розвитку плода (ЗРП), плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. Реверсний кровотік у венозній протоці, виявлений за допомогою УЗД на 12-13-у тижні вагітності, спострерігається у 19,4% вагітних з ЄПА. За даними допплерометрії при порівнянні вагітних з ЄПА плода та двома артеріями пуповини спостерігаються достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу) у плодів з ЄПА. Середні показники допплерометричних індексів інших судин фетоплацентарного комплексу не відрізняються між двома досліджуваними групами вагітних. За даними гормональних досліджень, у вагітних з ЄПА наприкінці І триместра у 26,8% показники РАРР-А були більші за референтні значення (у групі контролю - у 6,4%). Заключения. Виявлені особливості у вагітних з ЄПА, такі, як збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет та значна кількість мимовільних викиднів та завмерлих вагітностей в анамнезі, можуть бути сукупними факторами ризику для виникнення ЄПА. У вагітних з ЄПА протягом вагітності вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, ЗВУР, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. У терміні 12-13 тиж реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. Виявлені особливості за показниками допплерометрії свідчать про достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) у плодів з ЄПА. Збільшення рівня РАРР-А може слугувати маркером наявності ЄПА плода на ранніх термінах вагітності
Among the abnormalities in the number of umbilical cord vessels, the single umbilical artery (SUA) is most common. The influence of some endocrine, gynecological and general factors on the occurrence of SUA, the detection of SUA at different stages of pregnancy, as well as the effect of SUA on the course of pregnancy and the condition of the fetus are assumed. In most cases, according to different data - 57-75%, SUA is an isolated change and does not affect the course of pregnancy and childbirth, as well as the postnatal period. Other authors see a significant impact of SUA on the course of such pregnancy and childbirth. The article presents some features of the course of pregnancy with SUA compared with pregnant women with three umbilical cord vessels and physiological labor in the future
Дод.точки доступу:
Красовська, О. В.
Лакатош, В. П.
Іващенко, О. В.
Слободянік, О. Я.
Лакатош, П. В.
Гужевська, І. В.
Антонюк, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Електронно-мікроскопічні особливості міометрія нижнього маткового сегмента в жінок з передлежанням плаценти [Текст] / П. В. Лакатош [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2021. - № 3/4. - С. 45-51. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (диагностика)
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование)
МИОЦИТЫ ГЛАДКОМЫШЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, SMOOTH MUSCLE
Анотація: У статті представлені сучасні уявлення про електронно-мікроскопічні особливості міометрія нижнього маткового сегмента в жінок з передлежанням плаценти. У ході проведеного дослідження з’ясували, що найбільш суттєві електронно-мікроскопічні зміни були виявлені у міометрії, які насамперед пов’язані зі скоротливою функцією несмугованих (гладких) міоцитів. Очевидно, це обумовлено недостатнім енергетичним забезпеченням, унаслідок чого відбувається зменшення як кількості мітохондрій, так і їх функціонального стану. Цей процес ускладнюється також іншими джерелами енергії – трофічними включеннями. Змінюється і стан кровоносних судин при передлежанні плаценти, розвивається як гіпоксичний стан самих судин, так і прилеглих тканин. Виявлені електронно-мікроскопічні зміни плацент дають розуміння подальшого перебігу вагітності і розвитку плода, оскільки саме плацента забезпечує взаємодію організмів матері й плода
Дод.точки доступу:
Лакатош, П. В.
Стеченко, Л. О.
Лакатош, В. П.
Поладич, І. В.
Антонюк, М. І.
Дола, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації [Текст] = Features of ultrasound diagnosis of pathological placentation / П. В. Лакатош [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 56-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (тенденции)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Патологічна плацентація (передлежання та прирощення плаценти) є однією з основних проблем сучасного акушерства, яка негативно впливає на показники материнської та перинатальної смертності. Застосування сучасних технологій для своєчасного виявлення даного ускладнення вагітності та правильний маршрут пацієнтки дозволяють суттєво знизити крововтрату, зберегти не тільки життя породіллі та дитині, але у деяких випадках і матку. Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей ультразвукової діагностики патологічної плацентації. Матеріали та методи. Проведено ультразвукове дослідження у 86 вагітних із патологічною плацентацією. Ультразвукові ознаки патологічної плацетації розподілено на дві групи залежно від зображення сірого або кольорового. Результати. У 92 % обстежуваних вагітних із патологічною плацентацією була втрачена чиста зона. У пацієнток із передлежанням плаценти у 70 % випадків виявлено втрату гіпоехогенної ретроплацентарної зони, у 87 % – значну кількість плацентарних лакун, різноманітних за формою та розмірами, у 50 % – сегментарне стоншення міометрія 1 мм. За прирощення плаценти часто спостерігається випинання матки в оточуючі тканини, у випадках перкретної плаценти – екзофітна маса свідчить про інвазію плацентарної тканини через міометрій у позаматкові органи. У 80 % вагітних із передлежанням плаценти та у 75 % пацієнток із прирощенням плаценти виявлено гіперваскуляризацію всередині або під плацентарним ложем. Висновки. Ультразвукове дослідження є доступним та ефективним методом візуалізації патологічної плацентації. Установлено та підтверджено наявність таких критеріїв врощення плаценти: стоншення міометрія 1 мм, плацентарні лакуни, розрив стінки сечового міхура, втрата чистої зони, випинання плаценти, субплацентарна васкуляризація, матково-міхурова гіперваскуляризація та судини, що живлять лакуни
Pathological placentation (placenta previa and placenta accreta) is one of the main problems in modern obstetrics, which negatively affects maternal and perinatal mortality rates. The use of modern technologies for the timely diagnosis of this pregnancy complication and the correct route of the patient allow to reduce blood loss significantly, to save not only the life of the mother and the child, but also to save the uterus in some cases. The objective: to evaluate the diagnostic possibilities of ultrasound examination of pathological placentation. Materials and methods. An ultrasound examination was performed in 86 pregnant women with pathological placentation. Ultrasound signs of pathological placentation are divided into two groups depending on the gray or color image. Results. In 92 % of examined pregnant women with pathological placentation, the clear zone was lost. In patients with placenta previa a loss of the hypoechoic retroplacental zone was found in 70 % of cases, a significant number of placental lacunae of various shapes and sizes – 87 %, segmental thinning of the myometrium 1 mm – 50 %. Protrusion of the uterus into the surrounding tissues is often observed due to placenta accreta, in cases of placenta percreta – the exophytic mass indicates the invasion of the placental tissue through the myometrium into the extrauterine organs. 80 % of pregnant women with placenta previa and 75 % of patients with placenta accreta have hypervascularization within or under the placental bed. Conclusions. Ultrasound examination is an affordable and effective method of visualization of pathological placentation. The following criteria for placenta accreta were established and confirmed: myometrial thinning 1 mm, placental lacunae, bladder wall rupture, loss of the lunate zone, placental protrusion, subplacental vascularization, uterovesicular hypervascularization, and vessels that vascularize the lacunae
Дод.точки доступу:
Лакатош, П. В.
Мельник, Ю. М.
Поладич, І. В.
Лакатош, В. П.
Антонюк, М. І.
Дола, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)