Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Артеменко, В. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 27
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-27

Пальжок, А. Д.
В поисках оптимального доступа для проведения продленной ИВЛ в условиях отделения АИТ [Текст] / А. Д. Пальжок, В. Ю. Артеменко, С. Н. Андреева // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 89

Анотація: В современной литературе продолжается спор о преимуществах различных методик проведения трахеосто- мии [1]. Трахеостомия обоснована, если ее выполнение улучшает состояние больного и предупреждает возможные осложнения заболевания
Дод.точки доступу:
Артеменко, В. Ю.
Андреева, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синдром обструктивного апноэ сна в периоперационном периоде: подводные камни или недооцененные возможности? [Текст] / В. Ю. Артеменко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 131-136. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (диагностика, осложнения, терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: У статті розглянуто проблеми періопераційного ведення пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну (СОАС), ґрунтуючись на аналізі літератури, міжнародних керівництв, власних спостережень. Детально вивчені передопераційна підготовка, інтраопераційний період з акцентом на інтубацію й екстубацію пацієнтів. У післяопераційному періоді приділено особливу увагу аналгоседації, оксигенотерапії і моніторингу даної категорії пацієнтів. Окремо детально розглянуто огляд канадських анестезіологів щодо ускладнень і летальних випадків у пацієнтів із СОАС. Ілюстрований клінічний випадок пацієнтки з вперше виявленим синдромом обструктивного апное сну в періопераційному періоді. Наведено опитувальник STOP-Bang, що дозволяє з високим ступенем чутливості і специфічності виявити СОАС у пацієнтів на догоспітальному етапі. На закінчення сформований протокол, що дозволяє забезпечити найбільш безпечне ведення пацієнтів із СОАС у періопераційному періоді в клініці Into-Sana
Дод.точки доступу:
Артеменко, В. Ю.
Пальжок, А. Д.
Андреева, С. Н.
Конашевская, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мавродий, В. М.
Этиотропная противовирусная терапия ОРИ и гриппа [Текст] / В. М. Мавродий, В. Ю. Артеменко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 5. - С. 36-41. - Библиогр.: с. 40-41

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, смертность, терапия, эпидемиология, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, терапия, этиология)
ДЫХАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- RESPIRATION DISORDERS (терапия, этиология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Артеменко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Артеменко, В. Ю.
Безпечність різних методів забезпечення прохідності дихальних шляхів у хворих з флегмоною шиї / В. Ю. Артеменко, О. О. Буднюк // Шпит. хірургія. - 2016. - № 1. - С. 55-57

MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (патофизиология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (терапия, хирургия)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ПРОХОДИМОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- AIRWAY MANAGEMENT (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Буднюк, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Артеменко, В. Ю.
Протокол профилактики антибиотикорезистентности [Текст] / В. Ю. Артеменко, А. Д. Пальжок, А. В. Бугаев // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 149

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Пальжок, А. Д.
Бугаев, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Предиктори післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) у пацієнтів з переломами проксимального віділу стегна [Текст] = Severe postoperative pain predictors in patients WTH proximal femur fracture / Ю. Л. Кучин [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 12-14. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
БЕДРО -- THIGH
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Анотація: Переломи проксимального відділу стегна є найбільш частою травмою серед пацієнтів похилого віку, належать до найтяжчих та у 20-25% призводять до летальності, зниження якості життя та суттєвих економічних та соціальних витрат. Лікування періопераційного болю у таких пацієнтів відіграє ключову роль у виживаємості та наслідках лікування, оскільки безпосередньо визначає можливість ранньої мобілізації та реабілітації. Лікування періопераційного болю може бути покращене виявленням предикторів післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) з використанням попереджувального та індивідуалізованого підходу до лікування. Метою дослідження було визначення предикторів ПБВІ у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна. Проспективне обсерваційне дослідження проводилось у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії медичного центру “Into-Sana” у період з грудня по липень 2019 року. У дослідження було включено 100 пацієнтів. 55 пацієнтів (55%) відповідали критеріям ПБВІ. Предикторами ПБВІ у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегнової кістки за даними даного дослідження є: молодший вік (від 30 до 65 років), сильний передопераційний біль, наявність хронічного болю (не пов’язаного з основним захворюванням), передопераційна тривога/депресія
Proximal femur fractures are most common fractures in the elderly and associated with significant mortality and morbidity, with high economic and social impact. Perioperative pain management influence outcomes and mortality after surgery with early mobilization being possible. The goal of the study was to detect predictors of severe pain after proximal femur fracture surgery. Prospective observative study was held in anesthesiology and intensive care department of medical centre “Into-Sana” from December till July 2019. 100 patients were included in the study, 55 (55%) of them meet criteria of severe postoperative pain. Severe postoperative pain predictors in this study were: younger age (30 to 65 years), severe preoperative pain, chronic pain, preoperative anxiety/depression
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Токар, І. А.
Бєлка, К. Ю.
Артеменко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження [Текст] = Perioperative pain management in elderly patients with proximal femur fractures: randoomized controlled study / Ю. Л. Кучин [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 25-29. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- LUMBOSACRAL PLEXUS
Анотація: Періопераційне знеболення літніх пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна ускладнене ризиками побічних ефектів з боку різних технік анестезії та аналгезії, наявністю супутньої патології та вже призначеної медикаментозної терапії. При цьому ефективне лікування болю у таких пацієнтів має дуже важливу роль для ранньої мобілізації, уникнення кардіальних, тромботичних та легеневих ускладнень, розвитку делірію, та взагалі виживання та тривалості життя після травми. Метою нашого дослідження було порівняти ефективність та безпечність різних технік періопераційного знеболення та анестезіїї літніх пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна: загальна анестезія та системна аналгезія, спінальна анестезія та системна аналгезія, компартмент псоас блок у комбінації з блоком сідничного нерва. У це рандомізоване контрольоване дослідження було включено 150 пацієнтів. За результатами цього дослідження найефективнішою технікою знеболення виявився подовжений компартмент псоас блок, розпочатий від поступлення в стаціонар та продовжений післяопераційно. Такі пацієнти мали достовірно меншу інтенсивність болю, споживання опіатів, потребу у знеболенні на вимогу, кращу якість сну та швидшу мобілізацію, менші ризики опіат-асоційованих побічних ефектів (нудота та блювання) та менші ризики післяопераційного міокардіального ушкодження порівняно з контрольними групами. Не було виявлено різниці за частотою таких ускладнень як госпітальна пневмонія та делірій
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Токар, І. А.
Бєлка, К. Ю.
Артеменко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Артеменко, В. Ю.
Обзор респираторной терапии у пациентов со спинальной мышечной атрофией [Текст] / В. Ю. Артеменко, Е. В. Плотная // Періопераційна медицина. - 2018. - Том 1, N 1. - С. 10-17. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНАЯ АТРОФИЯ СПИНАЛЬНАЯ -- MUSCULAR ATROPHY, SPINAL (генетика, диагностика, патофизиология, смертность, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Целью данной статьи было – систематизировать имеющиеся литературные данные и представить общие рекомендации к респираторной терапии у пациентов со спинально-мышечной атрофией. Спинальная мышечная атрофия (СМА) – это тяжелое нейромышечное заболевание с аутосомно-рецессивным наследованием с дегенерацией альфа-моторных нейронов в передних рогах спинного мозга, приводящее к прогрессирующей проксимальной мышечной слабости и параличу. Гены SMN 1–2 потенциально кодируют идентичные белки, хотя большинство транскриптов гена SMN1 являются полноразмерными, тогда как большинство транскриптов гена SMN2 не содержат 7-й экзон. Поэтому ген SMN2 только частично функционален, и у пациентов со СМА (СМА-пациенты) вырабатывается мало полноценного белка SMN. При этом число копий SMN2 нельзя считать точным прогностическим фактором ни для какого определенного пациента. Основными причинами летальности и ухудшения качества жизни является развитие вторичной дыхательной недостаточности
Тип 1 (a, b, с) – самый тяжелый: раннее начало и отсутствие двигательных способностей, обычно пациенты с заболеванием данного типа доживают не более чем до 2-х лет
Тип 2 – промежуточный тип, характеризуемый более поздним началом, пациент может принимать сидячее положение, выживаемость может достигать взрослого возраста
Тип 3 – самая мягкая форма, проявляющаяся в возрасте от 1 года, пациент может ходить и стоять. Прогноз более благоприятен
Тип 4 – “взрослая форма”, проявляется в возрасте от 10 до 20 или от 20 до 30 лет и имеет благоприятный прогноз
Основными причинами дыхательной недостаточности у пациентов с нейромышечными заболеваниями являются слабость дыхательных мышц, непродуктивный кашель и нарушение дыхания во сне. Слабость дыхательных мышц, определяемая как неспособность находящихся в состоянии покоя дыхательных мышц создавать нормальный уровень давления и скорости потока воздуха при входе и выдохе, встречается часто. Пациенты с нейромышечными заболеваниями подвержены нарушению дыхания во сне, особенно в RЕМ-фазе сна, при этом наиболее частой формой такого нарушения является гиповентиляция. Со временем гиповентиляция во сне может приобрести более длительный характер, приводя к развитию тяжелой формы гипоксии, повышению уровня углекислого газа в крови и подавлению активности дыхательного центра. Таким образом, в результате проведенного обзора литературных данных предложена стратегия респираторной поддержки у СМА-пациентов
The purpose of this article was to systematize available literary data and to provide general recommendations for respiratory therapy in patients with spinal muscular atrophy. Spinal muscular atrophy (SMA) is a severe neuromuscular disease with autosomal recessive inheritance with degeneration of alpha motor neurons in the anterior horns of the spinal cord, leading to progressive proximal muscle weakness and paralysis. SMN 1–2 genes potentially encode identical proteins, although most of the transcripts of the SMN1 genes are halfsized, whereas most transcripts of the SMN2 genes do not contain the seventh exon. Therefore, the SMN2 gene is only partially functional, and a low-level SMN protein is produced in SMA patients. Moreover, the number of copies of the SMN2 can not be considered an exact predictive factor for any particular patient. The main causes of mortality and deterioration in the quality of life are the development of secondary respiratory failure
Type 1 (a, b, c) is the heaviest: early onset and lack of motor abilities, usually patients with a disease of this type survive no more than 2 years
Type 2 – an intermediate type characterized by a later onset, the patient may take a sedentary position, survival may reach the adult height
Type 3 is the softest form that manifests itself at the age of 1 year, the patient can walk and stand. The forecast is more favorable
Type 4 “adult form” manifests itself at the age from 10 to 20 or from 20 to 30 years and has a favorable outlook
The main causes of respiratory failure in patients with neuromuscular diseases are weakness of the respiratory muscles, unproductive cough and sleep disturbances. The weakness of the respiratory muscles, defined as the inability of resting respiratory muscles in the state of rest to create a normal level of pressure and air flow velocity when entering and exhaling, is common. Patients with neuromuscular diseases are susceptible to sleep disruption, especially in the REM sleep phase, with the most frequent form of this disorder being hypoventilation. Over time, hypoventilation in a dream can become more prolonged, resulting in the development of a severe form of hypoxia, an increase in the level of carbon dioxide in the blood and the suppression of the activity of the respiratory center. Thus, as a result of the review of literary data, a strategy of respiratory support in patients with CMA was proposed
Дод.точки доступу:
Плотная, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Токарь, И. А.
Блок канала аддуктора как компонент комбинированных перионевральных блокад при операциях на коленном суставе [Текст] / И. А. Токарь, В. Ю. Артеменко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 252

Анотація: Увеличение продолжительности жизни, малоподвижный образ жизни, избыточная масса тела и увеличение количества травм приводят к значимому увеличению патологий коленного сустава и росту оперативных вмешательств от артроскопий до эндопротезирования [1]. Цель: определить наиболее оптимальный вид анестезии и послеоперационной аналгезии при операциях на коленном суставе. Материалы и методы. 95 пациентов с артроскопиями с резекцией мениска, реконструкцией передней крестообразной связки, эндопротезированием коленного сустава рандомизированы на две группы. В группе 1 (n = 47) применялась блокада бедренного нерва в паховой области (лидокаин 1,5% — 300 мг) + проксимальная блокада седалищного нерва (лидокаин 1,5% — 300 мг) в комбинации с блоком канала аддуктора (наропин 0,75% — 112,5 мг с адъювантами: кетанов 30 мг, дексаметазон 4 мг). В группе 2 (n = 48) применялась: блокада поясничного сплетения (наропин 0,75% — 225 мг с адъювантами: кетанов 30 мг, дексаметазон 4 мг) + проксимальная блокада седалищного нерва (лидокаин 1,5% — 300 мг). Блокады проводились с использованием нейростимулятора, под УЗ-контролем. Блокады и оперативные вмешательства проходили на фоне поверхностной седации с сохраненной функцией спонтанного дыхания. Оценка интенсивности послеоперационной боли проводилась по визуально-аналоговой шкале. Для оценки восстановления мышечной силы четырехглавой мышцы бедра использовалась шкала Тинетти [4]. Результаты. В обеих группах была оценка по ВАШ 0–1, адекватная релаксация мышц во время операции, стабильные показатели гемодинамики. В обеих группах эффективная полноценная аналгезия в послеоперационном периоде сохранялась в течение первых суток после операции, без дополнительного введения анальгетиков. В группе 1 в течение 24 ч после операции оценка по шкале Тинетти составила 16 ± 3 балла. В группе 2 оценка по шкале Тинетти — 2 ± 1 балл. В группе 1 не отмечалось случаев задержки мочеиспускания, а в группе 2 у 7 (3,36 %) пациентов отмечалась задержка мочеиспускания и у 2 (0,96 %) пациентов была выявлена двусторонняя блокада как следствие эпидурального распространения анестетика. Выводы. Оба типа анестезии обеспечивают адекватную и безопасную анестезию-аналгезию при операциях в области коленного сустава. Комбинация блокада бедренного нерва в паховой области + проксимальная блокада седалищного нерва в комбинации с блоком канала аддуктора является оптимальной для анестезии и послеоперационной аналгезии при операциях на коленном суставе
Дод.точки доступу:
Артеменко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Цогоев, Ю. Ю.
Реканализация инфаркт-ассоциированной церебральной артерии у пациентов с ишемическим инсультом [Текст] / Ю. Ю. Цогоев, В. Ю. Артеменко, С. Н. Зброжек // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 253

Анотація: Реваскуляризационные методики при ишемическом инсульте (ИИ) находятся в Украине в зародышевом состоянии. Кроме того, в настоящее время отсутствуют рекомендации AHA/ASA [1] относительно выбора первичной методики механической тромбэктомии [2, 3] при реканализации инфаркт-зависимой церебральной артерии. Цель: оптимизировать (улучшить эффективность реканализаций, снизить время интервенции) протокол эндоваскулярного вмешательства (ЭВ) у пациентов с ИИ, ассоциированный с острой тромботической моноокклюзией церебральной артерии. Материалы и методы. С мая 2017 по июнь 2018 года в БСМП «Инто-Сана» выполнено 23 ЭВ в острейшем периоде ИИ, включающих прямую тромбаспирацию и/или механическую тромбэктомию с использованием стент-ретривера и устройств нейропротекции. ЭВ выполнялись пациентам с моно- или тандем-окклюзией брахиоцефальной артерии по данным КТ-ангиографии, время выявления симптомов — до 6 часов, оценка по шкале ASPECTs ≥ 6 в бассейне средней мозговой артерии, оценка по модифицированной шкале Рэнкина (mRS) ≤ 2, глюкоза крови — 3,5–23 ммоль/л. Результаты ЭВ оценивались интраоперационно по шкале реканализации (mTICI), а также учитывались время интервенции и попытка, при которой достигнута реканализация. Результаты. Среди пациентов тромботические моноокклюзии выявлены у 19 пациентов. Первичным методом тромбэкстракции была прямая тромбаспирация, которая успешно выполнена с 1-й попытки у 6 пациентов, со второй — у 4 пациентов, 3-я попытка была неэффективной. При отсутствии реканализации выполнялась механическая тромбэктомия при помощи стент-ретривера, с 1-й попытки реканализация была достигнута у 8 пациентов, со 2-й попытки — у 1 пациента, 3-я попытка была неэффективной. Использование стент-ретривера после неудачной прямой тромбаспирации привело к увеличению процента реканализаций (с 50 до 95 %), значительному уменьшению времени ЭВ (с 110 ± 30 мин до 60 ± 30 мин), улучшению конечного результата ангиографического контроля по шкале mTICI — достигнута 2b–3-я степень у 80 % пациентов. Выводы. Первичным методом реканализации следует считать прямую тромбаспирацию, при этом в случае сохранения окклюзии артерии вторая попытка должна быть проведена при помощи стент-ретривера, что позволяет увеличить процент и качество реканализаций, уменьшить время интервенции
Дод.точки доступу:
Артеменко, В. Ю.
Зброжек, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-27

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)