Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Арустамян, О. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Корж А. В., Алексійчук О. Ю.
Назва : Сучасні проблеми професійної патології в Україні
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - Київ, 2017. - N 4. - С. 62-67 (Шифр ДУ9/2017/4)
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: На підставі аналізу діючої системи з обліку та моніторингу професійних захворювань в Україні зроблено висновки про необхідність пошуку шляхів вдосконалення контролю над станом професійної захворюваності в Україні. На основании анализа действующей системы по учету и мониторингу профессиональных заболеваний в Украине сделаны выводы о необходимости поиска путей совершенствования контроля за состоянием профессиональной заболеваемости в Украине.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є.
Назва : Застосування солей літію в медицині та ознаки отруєння ними
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 30-36 (Шифр МУ66/2018/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 34-35
MeSH-головна: ЛИТИЙ -- LITHIUM
СОЛИ -- SALTS
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS
НЕЙРОТОКСИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- NEUROTOXICITY SYNDROMES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
Анотація: Препарати літію — психотропні лікарські засоби з групи нормотиміків. Їх найважливіше значення полягає в лікуванні афективних розладів, перш за все маніакальних фаз біполярного розладу, а також у профілактиці їх загострень і лікуванні тяжких і резистентних депресій, вони здатні запобігати самогубствам. В основі лікування біполярних розладів препаратами літію лежить їх властивість селективно інгібувати кіназу-3-глікогенсинтетазу шляхом конкуренції з іонами магнію. Літій — лужний метал, тому в медицині він застосовується у вигляді солей, в основному у вигляді карбонату, а також цитрату, сукцинату, оротату, хлориду й сульфату літію. Окрім галузі психіатрії, літій та його сполуки застосовуються при виробництві пластмас, органічному синтезі, у склодувній промисловості, фармацевтичній хімії. Отруєння літієм у психіатричній практиці часто має ятрогенну природу. Літій впливає на вивільнення серотоніну й чутливість рецепторів, а також модулює дію норадреналіну. На сьогодні вважається, що механізм дії літію пов’язаний з виснаженням запасів інозитолу в центральній нервовій системі (ЦНС). Неврологічний симптомокомплекс отруєння літієм складається з атаксії, погіршення зору, втрати пам’яті, запаморочення, втрати орієнтації, судом, ступору й коми. Чим довше зберігається токсичний рівень літію в крові, тим більша ймовірність необоротних змін ЦНС. При інтоксикації літієм хворий повинен бути госпіталізований. Перша допомога: всередину натрію хлорид і розчин калію хлориду. Необхідно кілька разів на день вимірювати концентрацію літію в плазмі крові. Для швидкого зниження концентрації літію часто ефективне введення фізіологічного розчину внутрішньовенно зі швидкістю 150–200 мл на годину. Перш за все проводять промивання шлунка й кишечника (особливо при отруєнні препаратами тривалої дії). Оскільки в шлунковому соку часто виявляється висока концентрація літію, показана тривала аспірація шлунка. При епілептичних нападах, пригніченні ЦНС, артеріальній гіпотонії й аритміях лікування патогенетичне. Найбільш ефективним методом є гемодіаліз. Проте потрібно відзначити, що об’єктивно позитивні зміни при літієвій терапії (якщо вона успішна) набагато перевершують негативний вплив можливих побічних ефектів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Алексійчук О. Ю.
Назва : Досвід використання бойових отруйних речовин у повоєнні періоди та роки Другої світової війни
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 4. - С. 105-109 (Шифр МУ66/2017/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 109
MeSH-головна: БОЕВЫЕ ОТРАВЛЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHEMICAL WARFARE AGENTS
ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING
ВТОРАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА -- WORLD WAR II
Анотація: Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. — зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало детальне дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В’єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини — СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Алексійчук О. Ю.
Назва : Вплив сполук кадмію на організм людини
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 7. - С. 109-114 (Шифр МУ66/2016/7)
Примітки : Бібліогр.: с. 113
MeSH-головна: КАДМИЕМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CADMIUM POISONING
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT
УНИТИОЛ -- UNITHIOL
КОМПЛЕКСООБРАЗУЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHELATING AGENTS
ДИМЕРКАПТОЯНТАРНАЯ КИСЛОТА -- SUCCIMER
ОСТЕОМАЛЯЦИЯ -- OSTEOMALACIA
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С.
Назва : Історія застосуваня бойових отруйних речовин у роки Першої світової війни
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 4. - С. 100-104 (Шифр МУ66/2017/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 103-104
MeSH-головна: ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING
БОЕВЫЕ ОТРАВЛЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHEMICAL WARFARE AGENTS
ПЕРВАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА -- WORLD WAR I
Анотація: Бойові отруйні речовини задушливої та подразнюючої дії були першим видом хімічної зброї, що застосована під час Першої світової війни. Основні отруйні речовини (задушливі — газоподібний фосген, рідкий дифосген; подразнюючої дії — хлорпікрин) поширювалися за допомогою газометів. Усі ці сполуки викликали тяжкі ураження органів дихання, шкірних покривів. Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків. Французькі війська 15 травня 1916 р. застосовували артилерію з сумішшю фосгену з чотирихлористим оловом і трихлористим миш’яком, хлорпікрином, а також суміш синільної кислоти з трихлористим миш’яком, чотирихлористим оловом у хлороформі (форма венсеніту). Хлорціан і синільна кислота — бойові отруйні речовини загальноотруйної дії. Вперше іприт як шкірно-наривна бойова отруйна речовина був застосований 12 липня 1917 р. під м. Іпр (Бельгія) в артилерійських снарядах. Застосування бойових отруйних речовин у Першій світовій війні викликало протест світової громадськості. Після закінчення війни за Версальським мирним договором (1919) Німеччині та її військовим союзникам було заборонено проводити дослідження, розробку і взяття бойових отруйних речовин на озброєння
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю.
Назва : Застосування в медичній практиці нейролептиків й отруєння ними
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 5. - С. 11-16 (Шифр МУ104/2019/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АНТИПСИХОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIPSYCHOTIC AGENTS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Анотація: Антипсихотичні засоби (нейролептики) мають заспокійливу, гальмівну дію на нервову систему, особливо активно діючи на стан збудження (афективні розлади), марення, галюцинації, психічні автоматизми й інші прояви психозів. За хімічною будовою вони відносяться до похідних фенотіазину, тіоксантену, бутирофенону та ін. Для нейролептиків характерні ефекти: антипсихотичний (усі нейролептики); седативний (хлорпромазин, левомепромазин, тіоридазин, хлорпротиксен, клозапін); потенціювальний (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гідрохлорид, трифлуоперазин, дроперидол, трифлуперидол, клозапін, карбідин); гіпотермічний (хлорпромазин, левомепромазин); протиблювотний (галоперидол (галоприл), сульпірид (еглоніл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гідрохлорид, трифлуоперазин, тіопроперазин, хлорпротиксен, сультоприд); α-адренолітичний (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, тіоридазин, флуфеназин, хлорпротиксен, клозапін, рисперидон, дикарбіну гідрохлорид), холінолітичний (хлорпромазин, левомепромазин, тіоридазин, хлорпротиксен, клозапін); антидепресивний (сульпірид (еглоніл), дикарбіну гідрохлорид); каталептогенний (перфеназину гідрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, трифлуперидол); анальгетичний (сульпірид (еглоніл)). Отруєння можуть спостерігатися внаслідок навмисного чи випадкового передозування вказаних ліків у психічних хворих або при прийомі із суїцидальною метою в разі комбінованого отруєння алкоголем або снодійними засобами та нейролептиками. Токсична дія: психотропна, нейротоксична (гангліолітичний, адренолітичний ефекти; пригнічення ретикулярної формації мозку; ураження таламокортикальної системи). Ознаки інтоксикації нейролептиками подібні до таких при отруєнні барбітуратами (загальний тремор, атаксія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, іноді судоми, пригнічення свідомості з поступовим переходом у коматозний стан). Відмінні ознаки: мідріаз і відсутність підвищеної бронхіальної секреції при інтоксикації нейролептиками
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Арустамян Ю. А., Алексійчук О. Ю., Думка І. В.
Назва : Особливості інтоксикації кобальтом і його сполуками
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 6-11 (Шифр МУ104/2022/18/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОБАЛЬТ -- COBALT
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES
УНИТИОЛ -- UNITHIOL
Анотація: Кобальт застосовується при виготовленні хімічно стійких сплавів, у нікель-кадмієвих акумуляторах та деяких конструкціях літій-іонних акумуляторів, при отриманні низки фарб для скла й кераміки. Також його застосовують як каталізатор хімічних реакцій у нафтохімії, виробництві полімерів та інших процесах. Із кобальтових сплавів виготовляють різноманітні обробні інструменти. Сплави кобальту мають високу твердість і зносостійкість, їх застосовують у протезуванні як у стоматології, так і в хірургії. Щодо значення кобальту для організму, кобальт є кофактором і активатором ферментів, зв’язує азот при продукції амінокислот, атом кобальту — центральний компонент вітаміну B12, що є кофактором і активатором для декількох незамінних ферментів. При його недостатності в організмі може розвиватися акобальтоз. При надмірному потраплянні кобальту та його сполук до організму розвивається отруєння. В наш час у більшості випадків інтоксикації зустрічаються на виробництві. У виробничих умовах працівники зазнають переважно інгаляційного впливу аерозолів кобальту або його оксидів. Гранично допустима концентрація кобальту металевого й окису в повітрі робочої зони — 0,5 мг/м3. Кобальт входить до переліку промислових отрут і відноситься до другого класу небезпеки. Можуть бути як гострі, так і хронічні отруєння цим елементом і його сполуками. Реагуючи з сульфгідрильними групами білків, він інактивує тіоферменти. Кобальт та його сполуки справляють подразнюючу, загальнотоксичну дію на систему крові, дихання, серцево-судинну та нервову систему. Токсичний ефект у гострій формі зводиться до ураження бронхолегеневої системи (ливарна лихоманка, гострий риніт, гострий фарингіт, гострий ларингіт). Гостре отруєння кобальтом та його сполуками супроводжується явищами дихальної недостатності та розвитком кобальтової кардіоміопатії. Розвивається також поліцитемія та порушення функції щитоподібної залози внаслідок її гіперплазії та розвитку зоба. Хронічні інтоксикації проявляються у вигляді професійної бронхіальної астми та гігантськоклітинної інтерстиціальної пневмонії, хронічного бронхіту, хронічних обструктивних захворювань легень, пневмосклерозу. Припинення експозиції зазвичай призводить до швидкого зменшення числа скарг і часткового поліпшення функції легень. Залежно від шляху надходження кобальту в організм необхідно проведення тих чи інших заходів, спрямованих на припинення дії токсичної речовини на організм хворого. Як антидотну терапію застосовують комплексони: ЕДТА, тетацин-кальцій, купреніл, що належать до хелатоутворюючих сполук і утворюють легкорозчинні низькомолекулярні комплекси з металами, що швидко виводяться з організму через нирки. Також як антидот застосовують сукцимер, що вводиться протягом 2 годин із моменту отруєння. Унітіол також можна застосовувати як антидот, що вводять протягом 6 годин із моменту отруєння. Неспецифічним антидотом є активоване вугілля. Найбільш ефективним як неспецифічний антидот є використання синтетичного і природного вугілля з високою сорбційною ємністю. Проводиться також симптоматичне й підтримуюче лікування
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю.
Назва : Захворюваність у спорті високих досягнень. Основи профілактики
Паралельн. назви :Morbidity in sports of high achievements. bases of prevention
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 1. - С. 69-74 (Шифр ДУ9/2019/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ВЫНОСЛИВОСТИ ТРЕНИРОВКА -- RESISTANCE TRAINING
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
Анотація: Поняття надмірної фізичної активності в спорті вищих досягнень передбачає наявність надмірного навантаження, яке істотно перевищує індивідуальні фізичні можливості людини. Основним патогенетичним ланкою розвитку захворювань у спортсменів є травми, перенапруження окремих органів і систем, втому. Професійний спорт є передумовою розвитку травматизму і різних захворювань. До груп ризику розвитку серцево-судинної патології, які працюють в умовах високих аеробних навантажень, в основному відносять спортсменів, які займаються бігом, лижним спортом, велоспортом, плаванням, веслуванням. Гімнасти, волейболісти, важкоатлети, метальники, футболісти, акробати страждають від перенапруги опорно-рухового апарату. Несприятливий прогноз виникнення захворювань пов'язаний також з прийомом заборонених в спорті фармакологічних засобів. Напрями заходів з профілактики захворювань і травматизму в спорті включають комплекс право-організаційних, методичних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних та спортивно-педагогічних заходів. Загальні напрямки профілактичних заходів передбачають: первинну профілактику (на індивідуальному рівні) - медичне спостереження, захисні засоби, раціональне харчування, ефективна розминка і ін .; вторинну профілактику (на груповому рівні) - удосконалення правил, угоди, інформація, виховання; третинну профілактику - соціальне планування, законодавство, економічні вкладення. Ефективність заходів залежить від ряду факторів з боку організації спортивних тренувань, змагань, а також здоров'я і функціональних можливостей самих спортсменівThe concept of the excessive physical activity in the sports of the highest achievements involves the presence of excessive load which significantly exceeds the individual physical capabilities of a man. Trauma, over-strain of individual organs and systems, fatigue are the main pathogenetic link in the development of the diseases in the athletes. Professional sport is a prerequisite for the development of injuries and various diseases. In general the athletes, engaged in running, skiing, cycling, swimming, and rowing, belong to the risk groups of cardiovascular diseases which work under conditions of high aerobic loads. Gymnasts, volleyball and football players, weightlifters, throwers, acrobats suffer from the overload of locomotorium. An unfavorable prognosis of the onset of diseases is also associated with the intake of pharmacological agents prohibited in sports. Directions of the preventive measures for the prevention of the diseases and injuries in sports include a complex of legal-and-organizational, methodological, sanitary-and-hygienic, socio-economic, therapeutic-and-preventive, and sports-pedagogical measures. The general directions of preventive measures include the primary prevention (at the individual level): the medical observation, protective equipment, rational nutrition, effective warm-up, etc.; secondary prevention (at the group level) - improvement of rules, agreements, information, education; tertiary prevention - social planning, legislation, economic investments. The effectiveness of the measures depends on a number of the factors of the organization of sports training, competitions, and health and functional possibilities of the athletes as well.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Алексійчук О. Ю., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Арустамян О. М., Думка І. В.
Назва : Отруєння телуром та його сполуками у промисловості
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 9-14 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЕТАЛЛЫ -- METALS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES
УНИТИОЛ -- UNITHIOL
Анотація: Телур в основному використовувався в сталеливарній промисловості протягом останніх 40 років. Цей матеріал використовують для виготовлення сонячних батарей, лазерів, фотоопорів, лічильників радіоактивних випромінювань. Кадмієво-телурієві батареї є другою за популярністю технологією у сфері сонячної енергетики. Іншим важливим застосуванням телуру є виготовлення термоелектрогенераторів. У металургічній промисловості телур використовують як добавку до металів і сплавів. Телур і його сполуки надходять в організм головним чином через органи дихання, меншою мірою — через органи травлення та шкіру. Потрапляння в організм через дихальні шляхи викликає нудоту, бронхіти і пневмонії. В організмі сполуки телуру відновлюються до елементарного телуру або зазнають метилірування (телуристий метил має характерний часниковий запах, він менш токсичний, ніж телур). Виділяється телур через нирки, меншою мірою — через шлунково-кишковий тракт. Телуристий метил виділяється частково з повітрям, що видихається, та з потом. Для діагностики гострого отруєння телуром переважно використовується кров. Використання актуалізованих нормативними документами Міністерства охорони здоров’я алгоритм-критеріїв оцінки ступеня тяжкості клінічних проявів системно-органної токсичності отрут забезпечує належний рівень діагностики порушень життєво важливих функцій організму. Лікування таких пацієнтів має включати антидотну та симптоматичну терапію залежно від ступеня клінічних проявів. З метою запобігання розвитку телурової інтоксикації перш за все необхідно застосовувати максимальну герметизацію та автоматизацію виробничих процесів, активно впроваджувати вентиляцію виробничих приміщень і обов’язково проводити попередні та періодичні медичні огляди. Необхідне також використання індивідуальних засобів захисту (гумові рукавички, протипилові респіратори)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю., Думка І. В.
Назва : Отруєння фосфором
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 58-65 (Шифр МУ104/2020/16/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ФОСФОР -- PHOSPHORUS
ОРГАНОФОСФАТАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- ORGANOPHOSPHATE POISONING
Анотація: Отруєння фосфором — стан, що виникає в результаті інгаляції або надходження всередину фосфору. Спостерігають у людей, які працюють на промислових підприємствах, при потраплянні кислоти або води на метали, забруднені фосфором, роботі з ацетиленом. Гранично допустима концентрація фосфору для виробничих приміщень становить 0,03 мг/м3. Шляхи надходження в організм — інгаляційний і пероральний, рідше — через пошкоджені шкірні покриви. Фосфор, всмоктуючись, проникає в кров і тканини. Він відноситься до групи так званих ферментних отрут, що мають значну токсичність і діють при незначній концентрації в крові і тканинах. Отруйність фосфору ґрунтується на порушенні внутрішньоклітинних окисних процесів. Жовтий фосфор виділяється з повітрям, що видихається, а також з калом і потом. У виробничих умовах гострі отруєння фосфором зустрічаються надзвичайно рідко і є, головним чином, наслідком нещасних випадків, в основному при попаданні фосфору всередину та інгаляційним шляхом. При гострих отруєннях фосфор переважно діє на паренхіматозні органи, особливо на печінку, серце і нервову систему. При цих отруєннях відбувається розпад білків з утворенням жиру, лейцину, тирозину, м’ясомолочної кислоти. В результаті великого розпаду білка підвищується вміст азотистих продуктів в крові і виділення їх з сечею. Смертельною дозою для жовтого фосфору може бути доза 0,05–0,1 г. Клінічна картина гострого отруєння фосфором має три стадії. Хронічне отруєння фосфором супроводжується порушенням кальцієвого обміну, що характеризується ламкістю і крихкістю кісткової тканини. Хронічне отруєння білим фосфором може призвести до виродження жирової тканини та секвестрації нижньої щелепи. Хронічне отруєння фосфором має ще назву «фосфоризм» і має три ступеня тяжкості
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю., Думка І. В., Ткачишина Н. Ю.
Назва : Отруєння селеном і його сполуками у промисловості й побуті
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 26-32 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕЛЕН -- SELENIUM
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
Анотація: Селен — хімічний елемент з атомним номером 34. Позначається символом Se. Селен — необхідний для життя мікроелемент. Має виражені антиоксидантні й антиканцерогенні властивості. Бере участь у багатьох процесах в організмі, чим забезпечує функціонування імунної та ендокринної систем. Впливає на фізичний і розумовий розвиток у дітей. Їжа є основним джерелом селену для людини. У промисловості селен отримують як побічний продукт переробки міді. Його використовують в електронних напівпровідниках, як знебарвлюючу речовину для кераміки і скла, як вулканізуючу речовину у виробництві шин. Селен застосовується у фармакології, як антиканцерогенний засіб. Солі селену легко всмоктуються слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту. У крові селен зв’язується з гемоглобіном, утворюється селенгемоглобін, у результаті виникає гемічна гіпоксія. У тканинах селен витісняє сірку з сірковмісних амінокислот, порушуються окислювально-відновні процеси. Селеніти як активні антиоксиданти зменшують активність глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази й блокують метаболізм глутатіону. Заміна S-S зв’язків селенотрисульфідними комплексами призводить до зміни третинної структури білків і порушує їх функцію. У великих дозах селен викликає отруєння — селенізм. Для людини токсична доза селену становить 5 мг. Має політропну дію з переважним ураженням печінки, нирок і центральної нервової системи. Гострі тяжкі інгаляційні отруєння протікають бурхливо і фульмінантно. Після вдихання парів селену у великих концентраціях спостерігається втрата свідомості і стан колапсу. Характерним є часниковий запах з рота. При інгаляційному шляху надходження селену в концентрації 1–4 мкг/л описана клініка подразнення верхніх дихальних шляхів із розвитком токсичного набряку легень і пневмонії. Спостерігаються явища гастроентериту, енцефаломієліту, анорексії, вологий і себорейний дерматит. Хронічна інтоксикація селеном нагадує миш’якову інтоксикацію. Характерним є зниження маси тіла, апатія, втома, мігрень, запаморочення, нудота, блювання, діарея, тяжкість в ділянці правого підребер’я, хронічні бронхіти, гіпохромна анемія; також випадіння волосся, білі горизонтальні смуги на нігтях рук, пароніхія, дратівливість, гіперрефлексія, часниковий запах при диханні і металевий присмак у роті; хвороблива чутливість м’язів, тремор, запаморочення і почервоніння обличчя. Лікування включає в себе введення антидотів, промивання слизових оболонок, протишокові заходи та симптоматичну терапію
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Алексійчук О. Ю., Ткачишин В. С., Ткачишина Н. Ю., Арустамян О. М.
Назва : Особливості умов праці машиністів локомотивів та їхніх помічників
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 4. - С. 29-33 (Шифр ДУ9/2014/4)
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ -- RAILROADS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С.
Назва : Отруєння талієм та його сполуками
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 5. - С. 11-16 (Шифр МУ66/2015/5)
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Ткачишина Н. Ю., Алексійчук О. Ю.
Назва : Дисметаболічні розлади у працівників локомотивних бригад у динаміці залежно від стажу роботи
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 1. - С. 46-49 (Шифр ДУ9/2014/1)
MeSH-головна: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Ткачишина Н. Ю., Алексійчук О. Ю.
Назва : Характер харчування, стресовий фактор та гіподинамія як основні причини розвитку дисметаболічних розладів у працівників локомотивних бригад
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 2. - С. 17-22 (Шифр ДУ9/2014/2)
MeSH-головна: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
ГИПОКИНЕЗИЯ -- HYPOKINESIA
БИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- BEHAVIORAL SYMPTOMS
ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ -- RAILROADS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С., Алексійчук О. Ю.
Назва : Сучасні отруйні речовини як терористична загроза суспільству
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - N 2. - С. 11-20 (Шифр МУ66/2016/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 18-19
MeSH-головна: ТЕРРОРИЗМ ХИМИЧЕСКИЙ -- CHEMICAL TERRORISM
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ЯДЫ -- POISONS
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яворовський О. П., Ткачишин В. С., Арустамян О. М., Костюченко А. М., Солоха Н.В.
Назва : Наночастки і наноматеріали: будова, фізико-хімічні і токсикологічні властивості, вплив на організм працівників
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2016. - № 3. - С. 29-36 (Шифр ДУ9/2016/3)
MeSH-головна: НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Довкілля та здоров’я -2014р.,N 2
Цікаві статті :
Григоренко Л. Є. Зміни імунного статусу як один з критеріїв адаптаційно-пристосовчих реакцій організму на дію чинників малої інтенсивності/ Л. Є. Григоренко (стр.4-6)
Коротун О. П. Гігієнічна оцінка перорального впливу імідаклоприду на статевонезрілих тварин з різною швидкістю ацетилювання/ О. П. Коротун, Л. І. Власик (стр.7-11)
Карлова Е. А. Стан системи прозапальних цитокинів при мікросатурнізмі/ Е. А. Карлова, Б. С. Шейман, О. П. Яворовський (стр.12-16)
Арустамян О. М. Характер харчування, стресовий фактор та гіподинамія як основні причини розвитку дисметаболічних розладів у працівників локомотивних бригад/ О. М. Арустамян [и др.] (стр.17-22)
Акіменко В. Я. Гігієнічні критерії оцінки розміщення витяжної вентиляції від підземних гаражів/ В. Я. Акіменко, А. В. Яригін, H. M. Стеблій (стр.23-29)
Сова С. Г. Гігієнічна оцінка імпульсної локальної вібрації та супутніх фізичних факторів виробничого середовища на робочих місцях збиральників- клепальників і слюсарів-складальників авіаційних підприємств (до проблеми гігієнічного нормування)/ С. Г. Сова, О. П. Яворовський, Г. А. Шкурко (стр.30-35)
Москапьчук Л. В. До 80-річчя від дня народження професора О. Г. Волощенка. Відомий вчений і організатор науки України/ Л. В. Москапьчук (стр.36)
Адамчук Т. В. Гігієнічна оцінка забезпеченості фолієвою кислотою дорослого населення України/ Т. В. Адамчук (стр.37-40)
Гетьман В. І. Регламенти використання підсолоджувачів в Україні та деякі питання їхньої безпечності/ В. І. Гетьман (стр.41-44)
Балeнко H. B. Сучасний стан проблеми відходів: небезпека для життя/ H. B. Балeнко (стр.45-50)
Хоменко І. М. Рак щитоподібної залози як проблема антропогенного забруднення (II повідомлення)/ І. М. Хоменко [и др.] (стр.51-56)
Фузік М. М. Оцінка впливу споживання продуктів харчування місцевого виробництва на формування дози внутрішнього опромінення у віддалений період після Чорнобильської катастрофи/ М. М. Фузік, С. В. Поліщук (стр.57-61)
Івахно О. П. Захворюваність на рак щитоподібної залози населення України після аварії на ЧАЕС/ О. П. Івахно [и др.] (стр.62-69)
Зубрицька А. А. Реформування державної санепідслужби України, її позиції у сфері охорони здоров’я дитячого населення/ А. А. Зубрицька, І. П. Козярін, Ю. В. Нємцева (стр.70-74)
Зубрицька А. А. . Внесок Льва Семеновича Виготського у процес корекції і розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю/ А. А. Зубрицька (стр.75-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 6
Цікаві статті :
Алексійчук О. Ю. Отруєння телуром та його сполуками у промисловості/ О. Ю. Алексійчук [та ін.] (стр.9-14)
Гергіянц М. А. Лихоманка та гіперпірексія у дітей. Тактика невідкладної допомоги та сучасні можливості лікування/ М. А. Гергіянц, В. А. Корсунов (стр.15-19)
Курсов С. В. Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (часть 2)/ С. В. Курсов [и др.] (стр.20-30)
Кріштафор Д. А. Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій/ Д. А. Кріштафор [та ін.] (стр.31-37)
Сорокіна О. Ю. Вибір методу забезпечення прохідності дихальних шляхів для тривалих терапевтичних стоматологічних втручань у дітей в умовах амбулаторної практики/ О. Ю. Сорокіна, І. В. Теплова, М. М. Ісак (стр.38-46)
Мальцева Л. А. Синдром острого повреждения почек сепсис-ассоциированного генеза/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.47-53)
Демецька О. Порушення ритму: Ліксарит у запитаннях та відповідях/ О. Демецька (стр.54-56)
Al. Порівняння ефективності й профілю безпеки внутрішньовенного введення декскетопрофену трометамолу, фентанілу й парацетамолу при лікуванні ниркової кольки у відділенні невідкладної допомоги: рандомізоване контрольоване дослідження/ Behcet Al [et al.] (стр.57-64)
Черній В. І. Комплексний протокол проведення штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.65-71)
Кузьменко Т. С. Оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на механічні властивості легень/ Т. С. Кузьменко, С. І. Воротинцев (стр.72-77)
Григор’єв С. В. Інвазивне лікування хронічного вертебрального больового синдрому/ С. В. Григор’єв (стр.78-80)
Горелкин И. И. Мультисистемный воспалительный синдром у детей, связанный с COVID-19/ И. И. Горелкин [и др.] (стр.81-84)
Тиреоидный шторм: японская перспектива (стр.85)
Щедрая терапия кислородом повышает смертность (стр.86)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 6
Цікаві статті :
Міщук В. Р. Глюкокортикостероїди в лікуванні ГРДС: за і проти. Огляд літератури/ В. Р. Міщук (стр.7-12)
Литовченко А. Н. Витамин D и ожоговая травма/ А. Н. Литовченко [и др.] (стр.13-19)
Місце фторхінолону левофлоксацину в лікуванні пневмонії, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, з точки зору сучасних рекомендацій (стр.21-25)
Арустамян О. М. Отруєння селеном і його сполуками у промисловості й побуті/ О. М. Арустамян [та ін.] (стр.26-32)
Підгірний Я. М. Неінвазивна вентиляція легень (лекція)/ Я. М. Підгірний (стр.33-38)
Усенко Л. В. Место коммуникативных навыков в клинической практике врача-анестезиолога/ Л. В. Усенко [и др.] (стр.39-45)
Рушай А. К. Мультимодальне знеболювання як складова частина лікувального комплексу у хворих із незрощенням кісток гомілки в періопераційному періоді/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.46-49)
Філик О. В. Діафрагмальна дисфункція у дітей на штучній вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.50-59)
Андрющенко В. В. Обгрунтування заходів інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації при комбінованих отруєннях метадоном/ В. В. Андрющенко [та ін.] (стр.60-68)
Мерза Р. О. Дискусійні питання механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдром/ Р. О. Мерза, Я. М. Підгірний (стр.69-71)
Стаднік С. М. Нейронспецифічна єнолаза як маркер пошкодження мозкової тканини у пацієнтів з ішемічним інсультом/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко, О. І. Думченко (стр.72-77)
Гарбар М. О. Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.78-82)
Загуровський В. М. Стрес та якість життя після перенесеної транзиторної ішемічної атаки/ В. М. Загуровський, Н. Л. Калайтан, О. В. Строна (стр.83-90)
Вишинська М. Б. Аспекти застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою/ М. Б. Вишинська (стр.91-94)
Барса М. М. Періопераційний менеджмент хірургічної корекції сколіотичної деформації хребта та застосування фармакокінетичного та фармакодинамічного підходів у дозуванні препаратів для анестезії/ М. М. Барса, К. П. Семнчук, Я. М. Підгірний (стр.95-101)
Перова-Шаронова В. М. Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією/ В. М. Перова-Шаронова (стр.102-108)
Бондар Р. А. Аналіз впливу факторів ризику на розвиток ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції після отоларингологічних операцій в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.109-115)
Худолій С. О. Експериментальне моделювання холінореактивності головного мозку при черепно-мозковій травмі: вплив на центральну гемодинаміку/ С. О. Худолій, С. В. Зябліцев (стр.116-121)
Мынка Н. В. Операционный стресс-ответ в малоинвазивной хирургии/ Н. В. Мынка (стр.122-126)
Туркевич О. М. Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії/ О. М. Туркевич, О. П. Закотянський, М. О. Гарбар (стр.127-132)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)