Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Архипкіна, Т. Л.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Любимова Л. П., Бондаренко В. О., Єрьоменко Р. Ф.
Назва : Зв’язок вітаміну D з надлишковою масою тіла та ліпідним спектром крові у жінок хворих на синдром полікістозних яєчників
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 4. - С. 7-14 (Шифр ПУ17/2020/4)
MeSH-головна: ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Недостатність вітаміну D поширена в світі, а дефіцит цього нутрієнта за даними ВООЗ має характер пандемії [1]. Вітамін D належить до жиророзчинних вітамінів, проте наявність тканинних ядерних рецепторів до 1-альфа. 25-дигідроксивіта- міна D, званих рецепторами до вітаміну D (vitamin D receptor VDR) дозволяє розглядати його як активний D-гормон
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Караченцев Ю. І., Любимова Л. П., Абдуллаєв Р. Я., Бондаренко В. О.
Назва : Роль судинно-ендотеліального фактора росту в патогенезі синдрому полікістозних яєчників (огляд літератури та власні спостереження)
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - Х., 2016. - N 4. - С. 91-104 (Шифр ПУ17/2016/4)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ЯИЧНИКИ -- OVARY
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
Анотація: У 80 хворих зі СПКЯ встановлено підвищення рівня VEGF в крові відносно здорових одноліток, яке не залежить від рівнів ЛГ, Т та Е₂. Доведено наявність позитивного кореляційного зв’язку між VEGF і об’ємом яєчників, кількістю антральних фолікулів та швидкістю кровотоку. Виявлено існування зв’язку між; VEGF та ЕТ-1, ГЦ на початкових етапах захворювання, що свідчить про наявність ендотеліальної дисфункції. При більш виразних порушеннях фолікулярного апарату встановлено існування зв’язку між; VEGF та АМГ. Зроблено припущення, що VEGF, як і АМГ, відображає ступінь важкості захворювання. Отримані данні дозволяють розглядати VEGF як один з ключових патофізіологічних чинників, що обумовлює розвиток СПКЯ, а у поєднанні з такими показниками як об’єм яєчників, кількість антральних фолікулів, швидкість кровотоку в артеріях яєчників та підвищення рівня АМГ — як маркер СПКЯ.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Карпенко Н. О., Любимова Л. П., Тяжелова О. В. , Бєлкіна І. О. , Лізогубова М. Г. , Гавриш Т. С.
Назва : Вплив терапії L-аргініном на рівень стабільних метаболітів циклу оксиду азоту, маркери ендотеліальної дисфункції та показники яєчникової гемодинаміки у жінок хворих на синдром полікістозних яєчників
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 1. - С. 7-16 (Шифр ПУ17/2017/1)
Примітки : Библиогр.: с.15-16
Предметні рубрики: Тівортін
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
АРГИНИН -- ARGININE
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER
Анотація: Встановлено, що у хворих зi СПКЯ мав мiсце значно пiдвищений вмiст стабiльних метабо- лiтiв NO та знижена концентрацiя вмiсту L-аргiнiну в сироватцi кровi. Використання Тiвортiну призводить до пiдвищення вмiсту в кровi L-аргiнiну, зниження NOx та сприяє полiпшенню функцiї ендотелiя, шляхом зниження в кровi ендотелiну-1, судинного ендотелiального фактору росту та гомоцистеїну. На тлi терапiї в яєчниках зменшується кiлькiсть антральних фолiкулiв, покращується гемодинамiка у судинах всереденi яєчникiв: знижується пiкова систолiчна та кiнцева дiастолiчна швидкостi кровотоку, iндекс резистентностi
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Любимова Л. П., Бондаренко В. О.
Назва : Функціональні особливості взаємозв’язків між рівнями вітаміну В, маркерами хронічного запалення, гомоцистеїном та гормонально-метаболічними показниками у жінок із синдромом полікістозних яєчників
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 1. - С. 7-14 (Шифр ПУ17/2021/1)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Мета: дослідити рівні вітаміну D, С-реактивного білку (СРБ), інтерлейкіну-6 (IL-6), гомоцистеїну (ГЦ) і з’ясувати кореляційні зв’язки між ними та гормонально-метаболічними показниками, порушен- ня яких притаманно синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Матеріал та методи. Обстежено 60 хворих зі СПКЯ (24,2 ± 0,2 роки) та 30 здорових жінок відпо- відного віку. В залежності від рівня вітаміну D, обстежених було розподілено на підгрупи: 44 хворі на СПКЯ з вітаміном D ≤ 30 нг/мл (середній рівень 12,9 ± 0,2 нг/мл); 16 пацієнток з середнім рівнем вітаміну D ≥ 30 нг/мл (31,4 ± 0,3 нг/мл); 12 здорових жінок з вітаміном D ≤ 30 нг/мл (24,2 ± 0,3 нг/мл); 18 здорових обстежених з вітаміном D ≥ 30 нг/мл (35,6 ± 0,3 нг/мл). Визначали ліпідний спектр крові, показники вуглеводного обміну, загальний тестостерон (Тзаг.), естрадіол (Е2), сексстероїдзв’язуючий глобулін, СРБ, IL-6, ГЦ. Результати. Встановлено, що у хворих зі СПКЯ рівні СРБ та IL-6 вірогідно (Р 0,05) переви- щували показники жінок контрольної групи та асоціювались з недостатністю вітаміну D (Р 0,05), інсулінорезистентністю (Р 0,05), дисліпідемією (Р 0,05), гіперандрогенемією (Р 0,001). Показано, що гіпергомоцистеїнемія, за умов СПКЯ, обумовлена порушеннями андроген-естрогенового балансу (Тзаг./Е2 r
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Караченцев Ю. І., Архипкіна Т. Л., Любимова Л. П., Бондаренко В. О.
Назва : Вплив терапії метформіном на рівні фолієвої кислоти та гомоцистеїну в жінок із синдромом полікістозних яєчників
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2016. - № 1. - С. 81-86 (Шифр МУ65/2016/1)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Караченцев Ю. І., Бондаренко В. О., Любимова Л. П.
Назва : Pівнi фоліевої кислоти та гомоцистену в крові у жінок, хворих на синдром полікістозних яечників, та динаміка цих показників під впливом фолатної терапії
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - Х., 2016. - № 2. - С. 7-16 (Шифр ПУ17/2016/2)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Обстежено 70 молодих жінок зі СПКЯ. Встановлено, що у них середній рівень фолієвої кислоти в плазмі крові значно нижче за показники здорових жінок, у 47% — рівень фолієвої кислоти нижче референтних значень норми, у 52,9% — гіпергомоцистеїнемія. Призначення фолієвої кислоти в дозі 5 мг на добу, дозволило нормалізувати її рівень в крові к 12 тижню терапії, причому у жінок з нормальною масою тіла нормалізація відбувалася швидше. Концентрація гомоцистеїну на тлі лікування досягала показників здорових жінок у пацієнток нормальною масою тіла на 12-му тижні терапії, а у пацієнток з ожирінням — на 24-му тижні. Визначення в крові рівня фолієвої кислоти і гомоцистеїну необхідно включити в комплексне обстеження даної категорії пацієнток, особливо, на етапі прегравідарної підготовки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Бондаренко В. О., Гончарова О. А., Любимова Л. П.
Назва : Вплив метформіну на функцію щитоподібної залози при лікуванні резистентності до інсуліну у хворих на синдром полікістозних яєчників
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 2. - С. 7-15 (Шифр ПУ17/2020/2)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
Анотація: Оцінено вплив метформіну на показники гормонального та вуглеводного станів 82 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та інсулінорезистентністю (ІР) в поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом (АІТ) та/або субклінічним гіпотиреозом (СГ). Монотерапію метформіном отримували 20 пацієнток із АІТ, 20 жінок із СГ та 20 обстежених із нормальною функцією щитоподібної залози (ЩЗ); 12 жінкам зі СПКЯ та АІТ, після трьох місяців застосування метформіну впродовж наступних додатково призначався селеновмісний препарат в поєднанні з левотироксином у відповідних терапевтичних дозах. Монотерапія метформіном хворих на СПКЯ з ІР та СГ призводила до зниження рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у 35% випадків, але не змінювала вміст в крові вільного тироксину та антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО). Через три місяці по завершенню лікування рівень ТТГ підвищувався до первинних величин. Метформін не впливав на показники функції ЩЗ у пацієнток із СПКЯ та еутиреозом й не змінював середні значення АТ-ТПО. Застосування метформіну, левотироксину та селеновмісного препарату впродовж останніх трьох місяців супроводжувалося зниженням гіперандрогенемії, зменшенням порушень вуглеводного обміну, нормалізацією тиреоїдного статусу, зниженням рівнів АТ-ТПО у жінок із СПКЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Бондаренко В. О., Любимова Л. П.
Назва : Вплив інфекції Helicobacter pylori на гормонально-метаболічні показники й маркери хронічного запалення у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 6. - С. 25-32 (Шифр МУ65/2019/15/6)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
HELICOBACTER ИНФЕКЦИИ -- HELICOBACTER INFECTIONS
Анотація: Мета: дослідити вплив інфекції Helicobacter pylori (H.рylori) на гормонально-метаболічні показники й маркери хронічного запалення у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих із СПКЯ (середній вік — 26,4 ± 0,2 року) та 40 здорових жінок відповідного віку. Досліджували ліпідний спектр крові, показники вуглеводного обміну, загальний тестостерон (Тзаг.), естрадіол, сексстероїдзв’язуючий глобулін (ССЗГ), С-реактивний білок (СРБ), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), антитіла IgG до H.pylori, гомоцистеїн. Оцінку визначених показників проводили залежно від наявності або відсутності інфекції H.pylori. Результати. Встановлено, що в контрольній групі підвищений рівень антитіл IgG до H.pylori зустрічався у 17,5 % обстежених, у них спостерігалось зниження концентрації ССЗГ та підвищення рівнів СРБ і гомоцистеїну. Серед пацієнток зі СПКЯ інфекція Н.pylori зустрічалась значно частіше (χ2 = 7,7; Р 0,01), а її наявність посилювала існуючі дисліпідемію, інсулінорезистентність (ІР), гіперандрогенемію за рахунок підвищення рівня Тзаг. і зниження ССЗГ та супроводжувалась формуванням гіпергомоцистеїнемії й значним підвищенням маркерів запалення. Встановлено, що у пацієнток із СПКЯ підвищення рівня СРБ в сироватці пов’язане з наявною ІР і дисліпідемією, а збільшення рівнів ІЛ-6 — зі ступенем вираженості ІР й гіперандрогенемії. Висновки. Отримані результати вказують на тісний зв’язок між СПКЯ та інфекцією H.pylori, яка посилює наявні метаболічні і гормональні порушення, притаманні СПКЯ, призводить до підвищення СРБ та ІЛ-6. Однак не можна стверджувати, що дана інфекція є новим патогенетичним фактором формування СПКЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Любимова Л. П., Тяжелова О. В.
Назва : Стан ендотеліальної функції у хворих на синдром полікістозних яєчників
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 293-294 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Архипкіна Т. Л., Бондаренко В. О., Гончарова О. А., Любимова Л. П.
Назва : Рівень вітаміну D і показники вуглеводного обміну у жінок із синдромом полікістозних яєчників
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 15-20 (Шифр МУ65/2020/16/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ПОЛОВОЙ ГОРМОН-СВЯЗЫВАЮЩИЙ ГЛОБУЛИН -- SEX HORMONE-BINDING GLOBULIN
Анотація: Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) залишається актуальною проблемою гінекологічної ендокринології, а його частота становить приблизно 11–17 % серед жінок репродуктивного віку та досягає 75 % у структурі ендокринної неплідності. Існують докази, що вітамін D впливає на обмін вуглеводів, а його недостатність або дефіцит підвищують ризик розвитку порушення толерантності до глюкози, інсулінорезистентності та цукрового діабету 2-го типу. Мета: визначити зв’язок між рівнем вітаміну D та показниками вуглеводного обміну в жінок із синдромом полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок віком від 19 до 26 років: 30 жінок із діагнозом класичного фенотипу СПКЯ; 30 здорових жінок із нормальною менструальною та репродуктивною функцією. Досліджували вміст вітаміну D, сексстероїдзв’язуючого глобуліну (ССЗГ), імунореактивного інсуліну (ІРІ), індекс НОМА-IR, індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії/окружність стегон (ОТ/ОС). Залежно від концентрації вітаміну D обстежених було розподілено на підгрупи: перша — 22 хворі на СПКЯ з вітаміном D ≤ 30 нг/мл (середній рівень — 12,9 ± 0,2 нг/мл); друга — 8 хворих із рівнем вітаміну D ≥ 30 нг/мл (31,4 ± 0,3 нг/мл); третя — 12 здорових жінок з вітаміном D ≤ 30 нг/мл (24,2 ± 0,3 нг/мл); четверта — 18 здорових обстежених із рівнем вітаміну D ≥ 30 нг/мл (35,6 ± 0,3 нг/мл). Результати. Встановлено, що в загальній групі хворих на СПКЯ середній рівень вітаміну D (21,4 ± 0,4 нг/мл) був вірогідно нижчим (Р 0,001) порівняно з показником групи здорових жінок (29,6 ± 0,3 нг/мл). У хворих на СПКЯ низькі концентрації вітаміну D супроводжувались більш високими рівнями глюкози (Р 0,001), ІРІ (Р 0,001), індексу НОМА-IR (Р 0,001) та зниженням ССЗГ (Р 0,001). Встановлено негативний асоціативний зв’язок вітаміну D з ІМТ (r
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)