Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бабкіна, Ю. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 27
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-27

Бабкіна, Ю. А.
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 10-13

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (история, патофизиология, терапия, этиология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
МАГНИТОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- MAGNETOENCEPHALOGRAPHY
Анотація: Епілепсія є одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань. Із давніх часів людство намагалося з’ясувати причини епілептичних нападів, еволюціонуючи від релігійних припущень і магічного сприйняття їхньої природи до наукового підходу та медичних знань. Мою увагу привернула стаття «The evolution of the concepts ofseizures and epilepsy: What’s in a name?» авторів Puja Patel і Solomon L. Moshé, опублікована у виданні Epilepsia Open (2020 Mar; 5 (1): 22–35), де автори узагальнили хронологічний розвиток концепцій припадків та епілепсії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 4. - С. 8-12

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (история, классификация, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРИПАДКИ -- SEIZURES (диагностика, классификация, этиология)
Анотація: Найпоширеніше визначення епілепсії висунула робоча група ILAE (Definitions Task Force, 2014), згідно з яким епілепсія є захворюванням мозку і визначається за наявності принаймні двох неспровокованих (або рефлекторних) нападів із часовим проміжком до 24 годин або одного неспровокованого нападу з імовірністю рецидиву, як після двох неспровокованих припадків (принаймні 60 %) упродовж найближчих 10 років, або точно встановленим діагнозом певного епілептичного синдрому
Мета представленого огляду полягає в тому, щоб об’єктивно узагальнити хронологічний розвиток концепцій нападів і епілепсії: від раннього уявлення про хворобу до найсучасніших поглядів. Звісно, неможливо згадати кожну історичну постать або деталізувати кожен термін класифікації, але сподіваємося, що читач пройшов через цей еволюційний шлях, щоб краще зрозуміти основні віхи розвитку науки про епілепсію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Новое в эпилептологии [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 8-10

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (осложнения, патофизиология, этиология)
ГЕМАТО-ЭНЦЕФАЛИЧЕСКИЙ БАРЬЕР -- BLOOD-BRAIN BARRIER (повреждения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
БЕЛКИ-СУПРЕССОРЫ ЦИТОКИНОВОЙ СИГНАЛИЗАЦИИ -- SUPPRESSOR OF CYTOKINE SIGNALING PROTEINS (анализ)
Анотація: Уважаемые коллеги, вашему вниманию представляется обзор статьи «How does the COVID-19 cause seizure and epilepsy in patients? The potential mechanisms» авторов F. Nikbakht etal., опубликованная в издании Multiple Sclerosis and Related Disorders (2020; 46: 102535). Он будет интересен не только неврологам, но и врачам других специальностей, кратким изложением известных на текущий момент данных о патофизиологическом воздействии COVID-19
Коронавирус, возбудитель COVID-19, оказал влияние на многих людей по всему миру и в настоящее время представляет собой серьезную глобальную угрозу. COVID-19 впервые был зарегистрирован в декабре 2019 года в Ухане, провинция Хубэй, Китай. В январе 2020 года Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) идентифицировала новый коронавирус 2, вызывающий тяжелый острый респираторный синдром (SARS-CoV-2). Согласно отчету ВОЗ от августа 2020 года, в 202 странах зафиксировано более 19 миллионов лабораторно подтвержденных случаев. На тот момент COVID-19 стал причиной более чем 700 тыс. смертей (Thompson, 2020)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 10. - С. 9-11

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, патофизиология, этиология)
МУЗЫКОЙ ТЕРАПИЯ -- MUSIC THERAPY (методы, тенденции)
ПРИПАДКИ -- SEIZURES (профилактика и контроль, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ КАК ТЕМА -- CONTROLLED CLINICAL TRIALS AS TOPIC (статистика, тенденции)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ СЛУХОВЫЕ -- EVOKED POTENTIALS, AUDITORY (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ТЕСТИРОВАНИЕ И ЛЕЧЕНИЕ, НЕОЖИДАННЫЕ ДАННЫЕ -- INCIDENTAL FINDINGS
Анотація: Епілепсії часто притаманні повторювані пароксизмальні та неспровоковані напади, які є тимчасовими змінами стану мозку. Такі процеси спостерігаються як раптова зміна електрофізіологічної активності мозку від шумоподібної з розподілом потужності 1/f (у стані неспання) до коливань великої амплітуди, які найчастіше є самообмежувальними (He, 2014; Jasper, 2012; Miller etal., 2009; (Smith, 2005). Аномальна електрична активність у мозку часто супроводжується змінами свідомості та/або збудженням. Попри численні технічні та наукові досягнення, у багатьох осіб судоми виникають і надалі, незважаючи на використання протисудомних препаратів, хірургічного лікування епілепсії, нейромодуляції, а також кетогенної дієти (Lefevre and Aronson, 2000; Ryvlin, 2003; Elger and Schmidt, 2008; Fisher and Velasco, 2014). Тож зусилля, спрямовані на вдосконалення й розуміння сучасних варіантів лікування та розробку додаткових методів терапії, тривають і досі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 7. - С. 10-13

MeSH-головна:
ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ -- NEUROGENIC INFLAMMATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Епілепсія може бути як первинною патологією, так і вторинним наслідком багатьох неврологічних станів. За численними даними, нейрозапалення розвивається внаслідок епілепсії, а за патологічних станів, яким воно притаманне, існує більша ймовірність розвитку епілепсії. Однак двосторонній механізм взаємодії епілепсії та нейрозапалення нині лишається не повністю вивченим. E. Pracucci et al. намагаються дослідити та проаналізувати зв’язок між епілепсією та запаленням за деяких парадигматичних неврологічних і системних розладів, пов’язаних з епілепсією. Зокрема, вони обрали одну репрезентативну форму епілепсії для кожної з її фактично відомих етіологій. На думку авторів, глибше розуміння зв’язку між механізмами розвитку нейрозапалення та епілепсії є важливим чинником для поліпшення персоніфікованої терапії та профілактики
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 8. - С. 10-13

MeSH-головна:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (генетика, иммунология, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
АКСОНЫ -- AXONS
НЕРВНЫЕ ВОЛОКНА -- NERVE FIBERS (патология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Розсіяний склероз (РС) — це нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), для якого характерна демієлінізація нервових аксонів, опосередкована імунна система (Filippi etal., 2018). Як відомо, РС є найчастішою причиною нетравматичної неврологічної інвалідності в осіб молодого віку. Його дебют зазвичай відбувається у віці від 20 до 40 років; ознаки та симптоми хвороби можуть різнитися за ступенем тяжкості та включати порушення рухових функцій, тремор, запаморочення, слабкість, біль і втрату зору (Compston etal., 2008). Причини розвитку цієї патології досі невідомі, це аутоімунне захворювання має багатофакторне походження та, ймовірно, пов’язане з кількома генетичними та екологічними чинниками. Це, зокрема, наявність варіантів генів, які беруть участь в імунній відповіді, як-от HLA, IL2RA та IL7RA, що також пов’язані з підвищеним ризиком розвитку інших аутоімунних хвороб (Baranzini etal., 2017
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 9. - С. 8-10

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ (ВНЕШ) -- PHARMACOLOGICAL PHENOMENA (NON MESH) (генетика)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
Анотація: Епілепсія, стійка до терапії, вражає від 7 до 20 % дітей з епілепсією. Дані щодо епілепсії та клінічних результатів у дітей віком до двох років, які страждають на це захворювання, обмежені (Bui etal., 2002). Як зазначають вчені, за адекватного лікування можна досягти ремісії в 60–70 % випадків, майже у 50 % — завдяки застосуванню протиепілептичних препаратів (ПЕП) (Kwan and Brodie, 2000; Fangsaad etal., 2019)
На відміну від епілепсії, яка розвивається в пізнішому дитячому або дорослому віці, судоми, що виникають на ранніх етапах розвитку мозку, мають більший вплив на зміну нейрогенезу, синаптогенезу, балансу збудження / гальмування та мережевого зв’язку, що зумовлює складнішу клінічну картину епілепсії в ранньому віці. Крім того, генетична етіологія урізноманітнює клінічну картину епілепсії в цьому віці, що робить її етіологічно гетерогенною (Kwan and Brodie, 2000; Kalilani etal., 2018)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2021. - № 6. - С. 8-11

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (патофизиология, эпидемиология, этиология)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (повреждения)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
Анотація: У світі, за статистичними даними, близько 50 млн осіб страждають на епілепсію (WHO, 2019; NICE, 2019). Цій хворобі притаманні рецидивні й неспровоковані напади (Stafstrom and Carmant, 2015). До розвитку вказаної патології призводять структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні, імунні, а також невідомі наразі чинники (Fisher etal., 2017). Значна частка того, що нині відомо про мозочок, як правило, асоціюється з вивченням наслідків його ураження (Squire, 2013). Класичні симптоми дисфункції мозочка охоплюють широкий спектр клінічних ознак, серед яких найпоширенішою є атаксія (поєднання нерозбірливого мовлення, порушення координації рухів кінцівок і нестабільність ходи) (van Gaalen etal., 2014). Упродовж останніх трьох десятиліть спостерігається зрушення щодо розуміння функції та значення мозочка в розвитку різних неврологічних станів (Buckner, 2013). Як вважають вчені, мозочок пов’язаний із модуляцією різних когнітивних функцій, зокрема сприйняття, мовлення, пам’яті та емоцій (Strick etal., 2010; D’Angelo and Casali, 2012)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру [Текст] / А. Є. Дубенко [та ін.] // НейроNEWS. - 2017. - № 6. - С. 19-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение, фармакология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Протягом тривалого часу в усьому світі здійснюється моніторинг застосування препаратів при лікуванні тих чи інших захворювань у людській популяції, зокрема і фармакотерапевтичний (Therapeutic drug monitoring). Насамперед результати зазначених досліджень дають змогу суттєво поліпшити ефективність розв’язання низки задач, таких як удосконалення лікування захворювань, наближення фактично проведених терапевтичних інтервенцій до сучасних стандартів медицини, планування закупівель ліків на рівні медичних закладів, аптечних мереж та держави. Також це є частиною постмаркетингових вивчень дієвості медичних препаратів та елементом фармакоекономічних досліджень. Особливого значення вказані заходи набувають саме у разі терапії хронічних персистуючих захворювань, які потребують тривалого, здебільшого пожиттєвого лікування, наприклад епілепсії
Дод.точки доступу:
Дубенко, А. Є.
Сазонов, С. О.
Бабкіна, Ю. А.
Кутіков, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Порушення циркадного ритму сну [Текст] / Ф. Є. Дубенко [та ін.] // НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология)
НЕЙРОИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- NEUROIMMUNOMODULATION (физиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (иммунология, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
РАБОТА, ПРИСПОСОБЛЯЕМОСТЬ К ГРАФИКУ -- WORK SCHEDULE TOLERANCE (психология, физиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (анализ, профилактика и контроль)
Анотація: Біологічні (циркадні) ритми — це циклічні коливання інтенсивності фізіологічних реакцій організму, в основі яких лежать зміни метаболізму біологічних систем, зумовлених впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Зовнішніми чинниками є зміни освітлення (фотоперіодизм), температури (термоперіодизм), магнітного поля, інтенсивності космічного випромінювання, сезонні та сонячно-місячні впливи, припливи і відливи. Внутрішні чинники — це нейрогуморальні процеси, перебіг яких відбувається у певному, спадково закріпленому темпі та ритмі. Для біологічних ритмів здебільшого характерна ендогенність генерування, незначна мінливість усталеної тривалості циклів упродовж онтогенезу. Частота біологічних ритмів сягає від декількох часток секунди до декількох років
Життя сучасної людини є таким, що порушення біологічних ритмів практично неминучі. Режим трудового дня часто не збігається з індивідуальними потребами, відрядження потребують частих переїздів. Обмін речовин, відновлення клітин, вироблення гормонів, робота ендокринної та нервової системи, функціонування внутрішніх органів – усі ці життєво важливі процеси залежать від циркадних ритмів. Порушення біологічних ритмів зумовлює неврози, дратівливість, розлад фізіологічних процесів, зокрема циклу «соннеспання», і, як наслідок, — постійне відчуття втоми. Основний спосіб боротьби з дисбалансом біоритмів в організмі людини — десинхронозом — це дотримання режиму дня (роботи і відпочинку), розпорядку нічного сну (приблизно однаковий час засинання і пробудження, достатня тривалість сну) і наближення до природних ритмів. Перші 4-5 годин сну (глибокого, без перерв) — обов’язкові, це життєво необхідний добовий мінімум для організму людини. У працівників зі змінним графіком роботи зміни мають складатися, зважаючи на мінімізацію циркадних порушень і недостатності сну. Ротації таких осіб слід проводити часто, їхній робочий тиждень має не перевищувати 60 годин, а час відновлення між змінами — не менш ніж 11 годин. До того ж слід допомагати таким працівникам формувати навички гігієни сну та подолання втоми, акцентувати при цьому їхню увагу на необхідності сну до і після зміни, відпочинку під час зміни, дотримання здорового способу життя. За узгодження розпорядку дня та режиму сну з біоритмами людини рівень її фізичної та розумової працездатності буде значно вищим. Біологічні ритми є основою розкладу дня, тому високої працездатності та гарного самопочуття можна досягти лише тоді, коли ритм життя людини відповідатиме ритму її фізіологічних функцій
Дод.точки доступу:
Дубенко, Ф. Є.
Реміняк, І. В.
Бабкіна, Ю. А.
Реміняк, Ю. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2022. - № 1. - С. 7-9

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (патофизиология)
СНА СТАДИИ -- SLEEP STAGES (физиология)
МИОКЛОНУС -- MYOCLONUS (диагностика, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Відомо, що для підтримання здоров’я мозку необхідний баланс між станами неспання і сну. Зокрема, зміни цих станів, як зазначають вчені, можуть чинити вплив на нейрофізіологічні параметри, посилюючи або зменшуючи тенденцію до розвитку судом і міжнападових епілептиформних розрядів. Автори статті розглянули різноманітні та складні зв’язки між сном та епілепсією, а також підходи до лікування епілепсії, пов’язаної зі сном. Декілька форм епілепсії проявляються переважно або виключно під час сну, а судоми, як правило, виникають після поверхневого повільнохвильового сну (NREM-сну – англ. Non Rapid Eye Movement). Діагностичні міжнападові епілептиформні розряди, які можна виявити під час проведення електроенцефалографії (ЕЕГ), також, найімовірніше, активуються під час стадії N3 глибокого NREM-сну
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гіперсомнія у дорослих [Текст] / А. Є. Дубенко [та ін.] // НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 16-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПЕРСОМНИЯ -- DISORDERS OF EXCESSIVE SOMNOLENCE (история, патофизиология, этиология)
НАРКОЛЕПСИЯ -- NARCOLEPSY (диагностика, патофизиология, этиология)
СОНЛИВОСТЬ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ -- HYPERSOMNOLENCE, IDIOPATHIC (диетотерапия, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Третину життя людина проводить уві сні. Повноцінний сон визначає загальний рівень здоров’я і якість життя. Натомість порушення сну закономірно призводить до значного зниження цих показників. Ще істотніше такі порушення відображаються на здоров’ї хворої людини. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько половини населення Землі має ризик виникнення розладів сну
Сон — фізіологічний стан головного мозку, нервової системи й організму, що характеризується різким зниженням рухливості, слабкою реакцією на зовнішні подразники та особливою активністю нейронів головного мозку. Завжди сон був предметом вивчення як для фізіологів і психологів, так і для клініцистів. Попри велику кількість праць, присвячених цій темі, дотепер остаточно не з’ясовано функції та механізми сну, немає також єдиної теорії, яка б пояснювала процес настання сну. Деякі з уявлень про природу сну мають лише історичне значення. Власне, до них належать циркуляторна та гістологічна теорії. Так, прихильники хімічної теорії стверджували, що сон виникає як результат накопичення токсичних продуктів обміну речовин (молочна кислота, вуглекислий газ, холестерин). Ця гіпотеза була підтверджена експериментально
Дод.точки доступу:
Дубенко, А. Є.
Реміняк, І. В.
Бабкіна, Ю. А.
Реміняк, Ю. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2022. - № 2. - С. 8-10

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (патофизиология, этиология)
СОН -- SLEEP (физиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Як зазначають вчені, підхід до встановлення діагнозу епілепсії, пов’язаної зі сном, подібний до такого для денної епілепсії і починається зі всебічного збору анамнезу та обстеження. Власне, для визначення електроклінічного синдрому необхідні дані міжнападної електроенцефалографії (ЕЕГ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) мозку (StLouis and Cascino, 2016; Britton et al., 2016)
При епілепсії, пов’язаній зі сном, міжнападна ЕЕГ має змінну результативність та відносно високу діагностичну ефективність (70–90 %)за доброякісної дитячої епілепсії із центротемпоральними спайками і дещо нижчу (загалом 25–56 %) за інших синдромів фокальної епілепсії, пов’язаних зі сном (Kellaway, 2000; Smith, 2005)
Результати відео-ЕЕГ-моніторингу та/або відео-ЕЕГ-полісомнографії також можуть знадобитися для підтвердження діагнозу, якщо залишається невизначеним, який тип нічних подій спостерігається у пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 9-11

MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЭПИЛЕПСИИ ФОКАЛЬНЫЕ -- EPILEPSIES, PARTIAL (генетика, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
НУКЛЕОТИДОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ -- NUCLEOTIDE TRANSPORT PROTEINS (анализ)
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS (анализ, физиология)
Анотація: Циркадний ритм — це циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, зокрема поведінкової та фізіологічної активності, які пов’язані зі зміною дня і ночі. Період циркадних ритмів становить зазвичай 24 години (із незначними коливаннями). Добова ритмічність ссавців являє собою ієрархічно організовану мультиосциляторну систему, координовану центральним регулятором, який розташований у супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (Partch etal., 2014; Patke etal., 2020). Молекулярним механізмом, що лежить в основі циркадного ритму, є клітинно-автономні петлі зворотного зв’язку транскрипції-трансляції, які уміщують набір генів внутрішнього годинника: арилнуклеотидну транслоказу (білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 11-ї хромосоми) BMAL1; регулятор внутрішнього годинника CLOCK (англ. clock circadian regulator) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 4-ї хромосоми); білків PER1, PER2 і PER3 (кодуються однойменними генами, розташованими у людини на короткому плечі 1-ї хромосоми) і криптохромів (CRY1 і CRY2) (Takahashi etal., 2008)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шифр: НУ43/2021/9
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2021р. № 9 . - 103.75, р.

Зміст:
Мартинова, Л. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки / Л. Мартинова. - С.6
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.8-10
Дубенко, А. Є. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії / А. Є. Дубенко. - С.11-18. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мацкевич, С. О. Коморбідність серцево-судинних захворювань та депресивних розладів / С. О. Мацкевич, М. І. Пархомець. - С.20-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Хаустова, О. О. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії / О. О. Хаустова. - С.24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сухоручкін, Ю. О. Застосування магнітно-резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії / Ю. О. Сухоручкін. - С.30-34. - Бібліогр.: в кінці ст.
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози. - С.35-39
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією. - С.40-44
Купко, Н. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією / Н. Купко. - С.45-53
Лев Толстой: найскладніша людина століття. - С.54-60
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

16.

Шифр: НУ43/2022/1
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2022р. № 1 . - 118.55, р.

Зміст:
МКХ-11: оновлений погляд на типологію хвороб. - С.5-6
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.7-9
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань. - С.10-14
Дубенко, А. Є. Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад) / А. Є. Дубенко [та ін.]. - С.15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Коростій В. І., Набока М. В., Селюков Г. І.
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях. - С.22-29
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості. - С.31-35
Марценковська, І. І. Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії / І. І. Марценковська. - С.36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зайцева, Т. О. Періодичний тиреотоксичний параліч / Т. О. Зайцева, О. А. Борисенко. - С.40-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу. - С.42-44
Роль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії СOVID+-19. - С.45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сальнікова, А. Алекситимія та лудоманія: посередницька роль стресу / А. Сальнікова. - С.51-53
Тищенко, О. Тодось Осьмачка: поет, злидар, бездомний і шалений / О. Тищенко. - С.54-60
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

17.

Шифр: НУ43/2021/10
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2021р. № 10 . - 103.75, р.

Зміст:
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя. - С.6-8
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.9-11
Дубенко, А. Є. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії / А. Є. Дубенко. - С.12-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ісаков, Р. І. Масковані депресії / Р. І. Ісаков. - С.18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах. - С.24-26
Ассонов, Д. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори / Д. Ассонов. - С.28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів. - С.34-39
Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID 19. - С.40-42
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією. - С.43-44
Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку. - С.45-51
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології. - С.52-53
Лев Толстой: найскладніша людина століття (закінчення). - С.54-60
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

18.

Шифр: НУ43/2022/2
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2022р. № 2 . - 118.55, р.

Зміст:
Постковідний синдром та психічне здоров’я. - С.5-6
COVID-19 та наслідки для психічного здоров’я. - С.7
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.8-10
Потенційні ефекти антидепресантів щодо впливу на перебіг COVID-19. - С.11-13
Терапія антипсихотичними препаратами та ймовірні ризики у пацієнток із шизофренією. - С.14-17
Комплексний підхід до діагностування хвороби Помпе. - С.18-26
Аврамчук, О. Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально-тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом / О. Аврамчук. - С.27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.
Аналіз коротко- та довгострокових наслідків інфекції SARS-CoV-2. - С.32-35
Сухоручкін, Ю. О. Туберозний склероз / Ю. О. Сухоручкін. - С.36-39. - Бібліогр.: в кінці ст.
Настанови щодо лікування негативних симптомів при шизофренії. - С.40-44
Жан-Жак Руссо: темні лабіринти зізнань. - С.46-52
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

19.

Шифр: НУ43/2020/6
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2020р. № 6 . - 110.25, р.

Зміст:
Пандемія COVID 19: вплив на психічне здоров’я населення. - С.6-8
Пандемія COVID 19 та ваше психічне здоров’я. - С.7
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.9-11
Мангуби, Д. А. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков / Д. А. Мангуби. - С.12-14. - Библиогр. в конце ст.
Дубенко, А. Є. Гіперсомнія у дорослих / А. Є. Дубенко [та ін.]. - С.16-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Реміняк І. В., Бабкіна Ю. А., Реміняк Ю. К.
Коростій, В. І. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією / В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка. - С.26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Студеняк, Т. О. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку / Т. О. Студеняк, М. М. Орос. - С.33-36
Сухоручкин, Ю. О. Лобно-скронева лобарна дегенерація / Ю. О. Сухоручкин. - С.38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера. - С.42-45
Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. - С.46-49
Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом. - С.50-54
Музи Срібної доби: зламані силуети. - С.56-62
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

20.

Шифр: НУ43/2020/8
Журнал

НейроNEWS . - Виходит раз на два місяця
2020р. № 8 . - 110.25, р.

Зміст:
Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти. - С.5-7
Бабкіна, Ю. А. Новое в эпилептологии / Ю. А. Бабкіна. - С.8-10
Скрипник, Т. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю / Т. Скрипник. - С.11-15
Герасименко, Л. О. Ностальгія у сучасному світі / Л. О. Герасименко. - С.16-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Саноцький, Я. Є. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією / Я. Є. Саноцький [та ін.]. - С.18-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Слободін Т. М., Федоришин Л. В., Білошицький В. В., Гаврилів І. Р., Гребенюк А. В., Третяк І. Б., Федосеев С. В.
Науменко, Г. М. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу Г. М. Науменко / Г. М. Науменко. - С.30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом. - С.37-40
Мацкевич, С. А. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения / С. А. Мацкевич, М. И. Бельская. - С.42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями. - С.46-51
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем. - С.52-54
Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля. - С.56-61
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-20 21-27

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)