Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Бабкіна, Ю. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 27
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-27 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дубенко Ф. Є., Реміняк І. В., Бабкіна Ю. А., Реміняк Ю.   К.
Назва : Порушення циркадного ритму сну
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 28-33 (Шифр НУ43/2020/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
НЕЙРОИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- NEUROIMMUNOMODULATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC
РАБОТА, ПРИСПОСОБЛЯЕМОСТЬ К ГРАФИКУ -- WORK SCHEDULE TOLERANCE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Анотація: Біологічні (циркадні) ритми — це циклічні коливання інтенсивності фізіологічних реакцій організму, в основі яких лежать зміни метаболізму біо­логічних систем, зумовлених впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Зовнішніми чинниками є зміни освітлення (фотоперіодизм), температури (термоперіодизм), магнітного поля, інтенсивності космічного випромінювання, сезонні та сонячно-місячні впливи, ­припливи і відливи. Внутрішні чинники — це нейрогуморальні процеси, пере­біг яких відбувається у певному, спадково закріп­леному темпі та ритмі. Для біологічних ритмів здебільшого характерна ендогенність генерування, незначна мінливість усталеної тривалості циклів упродовж онтогенезу. Частота біологічних ритмів сягає від декількох часток секунди до декількох роківЖиття сучасної людини є таким, що порушення біологічних ритмів практично неминучі. Режим трудового дня часто не збігається з індивідуальними потребами, відрядження потребують частих переїздів. Обмін речовин, відновлення клітин, вироблення гормонів, робота ендокринної та нервової системи, функціонування внут­рішніх органів – усі ці життєво важливі процеси залежать від циркадних ритмів. Порушення біологічних ритмів зумовлює неврози, дратівливість, розлад фізіологічних процесів, зокрема циклу «сон­неспання», і, як наслідок, — постійне відчуття втоми. Основний спосіб боротьби з дисбалансом біоритмів в організмі людини — десинхронозом — це дотримання режиму дня (роботи і відпочинку), розпорядку нічного сну (приблизно однаковий час засинання і пробудження, достатня тривалість сну) і наближення до природних ритмів. Перші 4-5 годин сну (глибокого, без перерв) — обов’язкові, це життєво необхідний добовий мінімум для організму людини. У працівників зі змінним графіком роботи зміни мають складатися, зважаючи на мінімізацію циркадних порушень і недостатності сну. Ротації таких осіб слід проводити часто, їхній робочий тиждень має не пере­вищувати 60 годин, а час відновлення між змінами — не менш ніж 11 годин. До того ж слід допомагати таким працівникам формувати навички гігієни сну та подолання втоми, ­акцентувати при цьому їхню увагу на необхідності сну до і після зміни, відпочинку під час зміни, дотримання здорового способу життя. За узгодження розпорядку дня та режиму сну з біо­ритмами людини рівень її фізичної та розумової працездатності буде значно вищим. Біологічні ритми є основою розкладу дня, тому високої працездатності та гарного самопочуття можна досягти лише тоді, коли ритм життя людини відповідатиме ритму її фізіологічних функцій
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Новое в эпилептологии
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 8-10 (Шифр НУ43/2020/8)
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ГЕМАТО-ЭНЦЕФАЛИЧЕСКИЙ БАРЬЕР -- BLOOD-BRAIN BARRIER
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
БЕЛКИ-СУПРЕССОРЫ ЦИТОКИНОВОЙ СИГНАЛИЗАЦИИ -- SUPPRESSOR OF CYTOKINE SIGNALING PROTEINS
Анотація: Уважаемые коллеги, вашему вниманию представляется обзор статьи «How does the COVID-19 cause seizure and epilepsy in patients? The potential mechanisms» авторов F. Nikbakht etal., опубликованная в издании Multiple Sclerosis and Related Disorders (2020; 46: 102535). Он будет интересен не только неврологам, но и врачам других специальностей, кратким изложением известных на текущий момент данных о пато­физиологическом воздействии COVID-19Коронавирус, возбудитель COVID-19, оказал влияние на многих людей по всему миру и в настоящее время представляет собой серьезную глобальную угрозу. COVID-19 впервые был заре­гистрирован в декабре 2019 года в Ухане, провинция Хубэй, Китай. В январе 2020 года Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) идентифицировала новый коронавирус 2, вызывающий ­тяжелый острый респираторный синдром (SARS-CoV-2). Согласно отчету ВОЗ от августа 2020 года, в 202 странах зафиксировано более 19 миллионов лабораторно подтвержденных случаев. На тот момент COVID-19 стал причиной более чем 700 тыс. смертей (Thompson, 2020)
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 10. - С. 9-11 (Шифр НУ43/2021/10)
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
МУЗЫКОЙ ТЕРАПИЯ -- MUSIC THERAPY
ПРИПАДКИ -- SEIZURES
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ КАК ТЕМА -- CONTROLLED CLINICAL TRIALS AS TOPIC
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ СЛУХОВЫЕ -- EVOKED POTENTIALS, AUDITORY
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ТЕСТИРОВАНИЕ И ЛЕЧЕНИЕ, НЕОЖИДАННЫЕ ДАННЫЕ -- INCIDENTAL FINDINGS
Анотація: Епілепсії часто притаманні повторювані пароксизмальні та неспровоковані напади, які є тимчасовими змінами стану мозку. Такі процеси спостерігаються як раптова зміна електрофізіологічної активності мозку від шумоподібної з розподілом потужності 1/f (у стані неспання) до коливань великої амплітуди, які найчастіше є самообмежувальними (He, 2014; Jasper, 2012; Miller etal., 2009; (Smith, 2005). Аномальна електрична активність у мозку часто супроводжується змінами свідомості та/або збуд­жен­ням. Попри численні технічні та наукові досягнення, у багатьох осіб судоми виникають і надалі, незважаючи на використання проти­судомних препаратів, хірургічного лікування епілепсії, нейромодуляції, а також кетогенної дієти (Lefevre and Aronson, 2000; Ryvlin, 2003; Elger and Schmidt, 2008; Fisher and Velasco, 2014). Тож зусилля, спрямовані на вдосконалення й розуміння сучасних варіантів лікування та розробку додаткових методів терапії, тривають і досі
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 8. - С. 10-13 (Шифр НУ43/2021/8)
MeSH-головна: НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ОБЗОР -- REVIEW
АКСОНЫ -- AXONS
НЕРВНЫЕ ВОЛОКНА -- NERVE FIBERS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Розсіяний склероз (РС) — це нейро­дегенеративне захворювання цент­ральної нервової системи (ЦНС), для якого характерна демієлінізація нерво­­вих аксонів, опосередкована імунна система (Filippi etal., 2018). Як відомо, РС є найчастішою причиною нетравматичної неврологічної інвалідності в осіб молодого віку. Його дебют зазвичай відбувається у віці від 20 до 40 років; ознаки та симптоми хвороби можуть різнитися за ступенем тяжкості та включати порушення рухових функцій, тремор, запаморочення, ­слабкість, біль і втрату зору (Compston etal., 2008). Причини розвитку цієї пато­логії досі невідомі, це аутоімунне захворювання має багатофакторне поход­жен­ня та, ймовірно, пов’язане з кількома гене­тичними та екологіч­­ними чинни­­ками. Це, зокрема, наявність варіантів генів, які беруть участь в імунній відповіді, як-от HLA, IL2RA та IL7RA, що також пов’язані з підвищеним ризиком розвитку інших ауто­імунних хвороб (Baranzini etal., 2017
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 9. - С. 8-10 (Шифр НУ43/2021/9)
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ОБЗОР -- REVIEW
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ (ВНЕШ) -- PHARMACOLOGICAL PHENOMENA (NON MESH)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
Анотація: Епілепсія, стійка до терапії, вражає від 7 до 20 % дітей з епілепсією. Дані щодо епілепсії та клінічних результатів у дітей віком до двох років, які страждають на це захворювання, обмежені (Bui etal., 2002). Як зазначають вчені, за адекватного лікування можна досягти ремісії в 60–70 % випадків, майже у 50 % — завдяки застосуванню протиепілептичних препаратів (ПЕП) (Kwan and Brodie, 2000; Fangsaad etal., 2019)На відміну від епілепсії, яка розвивається в пізнішому дитячому або дорослому віці, судоми, що виникають на ранніх етапах розвитку мозку, мають більший вплив на зміну нейрогенезу, синаптогенезу, балансу збуд­жен­ня / гальмування та мережевого зв’язку, що зумовлює складнішу клінічну картину епілепсії в ранньому віці. Крім того, генетична етіологія урізноманітнює клінічну картину епілепсії в цьому віці, що робить її етіологічно гетерогенною (Kwan and Brodie, 2000; Kalilani etal., 2018)
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 9-11 (Шифр НУ43/2020/6)
MeSH-головна: БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЭПИЛЕПСИИ ФОКАЛЬНЫЕ -- EPILEPSIES, PARTIAL
ОБЗОР -- REVIEW
НУКЛЕОТИДОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ -- NUCLEOTIDE TRANSPORT PROTEINS
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
Анотація: Циркадний ритм — це циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, зокрема поведінкової та фізіологічної активності, які пов’язані зі зміною дня і ночі. Період циркадних ритмів становить зазвичай 24 години (із незначними коливаннями). Добова ритмічність ссавців являє собою ієрархічно організовану мультиосциляторну систему, координовану центральним регулятором, який розташований у супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (Partch etal., 2014; Patke etal., 2020). Молекулярним механізмом, що лежить в основі циркадного ритму, є клітинно-автономні петлі зворотного зв’язку транскрипції-трансляції, які уміщують набір генів внутрішнього годинника: арилнуклеотидну транслоказу (білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 11-ї хромосоми) BMAL1; регулятор внутрішнього годинника CLOCK (англ. clock circadian regulator) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 4-ї хромосоми); білків PER1, PER2 і PER3 (кодуються однойменними генами, розташованими у людини на короткому плечі 1-ї хромосоми) і криптохромів (CRY1 і CRY2) (Takahashi etal., 2008)
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2022. - № 1. - С. 7-9 (Шифр НУ43/2022/1)
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СНА СТАДИИ -- SLEEP STAGES
МИОКЛОНУС -- MYOCLONUS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Відомо, що для підтримання здоров’я мозку необхідний баланс між станами неспання і сну. Зокрема, зміни цих станів, як зазначають вчені, можуть чинити вплив на нейрофізіологічні параметри, посилюючи або зменшуючи тенденцію до розвитку судом і між­нападових епілептиформних розрядів. Автори статті розглянули різноманітні та складні зв’язки між сном та епілеп­­сією, а також підходи до лікування епілепсії, пов’язаної зі сном. Декілька форм епілепсії проявляються пере­важно або виключно під час сну, а судоми, як правило, виникають після поверхневого повільно­хвильового сну (NREM-сну – англ. Non Rapid Eye Movement). Діагностичні міжнападові епілептиформні розряди, які можна виявити під час проведення електроенцефалографії (ЕЕГ), також, найімовірніше, активуються під час стадії N3 глибокого NREM-сну
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2022. - № 2. - С. 8-10 (Шифр НУ43/2022/2)
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СОН -- SLEEP
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Як зазначають вчені, підхід до встановлення діагнозу епілепсії, пов’язаної зі сном, подібний до такого для денної епілепсії і починається зі всебічного збору анамнезу та обстеження. Власне, для визначення електроклінічного синдрому необхідні дані міжнападної електроенцефалографії (ЕЕГ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) мозку (StLouis and Cascino, 2016; Britton et al., 2016)При епілепсії, пов’язаній зі сном, міжнападна ЕЕГ має змінну результативність та відносно високу діагностичну ефективність (70–90 %)за доброякісної дитячої епілепсії із центротемпоральними спайками і дещо нижчу (загалом 25–56 %) за інших синдромів фокальної епілепсії, пов’язаних зі сном (Kellaway, 2000; Smith, 2005)Результати відео-ЕЕГ-моніторингу та/або відео-ЕЕГ-полісомнографії також можуть знадобитися для підтвердження діагнозу, якщо залишається невизначеним, який тип нічних подій спостерігається у пацієнта
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 6. - С. 8-11 (Шифр НУ43/2021/6)
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
Анотація: У світі, за статистич­ними даними, близько 50 млн осіб стражда­ють на епілепсію (WHO, 2019; NICE, 2019). Цій хворобі притаманні рецидивні й неспровоковані напади (Stafstrom and Carmant, 2015). До розвитку вказаної пато­логії призводять структурні, ­генетичні, інфек­ційні, метаболічні, імунні, а також невідомі наразі чинники (Fisher etal., 2017). Значна частка того, що нині відомо про мозочок, як правило, асоціюється з вивченням наслідків його ураження (Squire, 2013). Класичні симптоми дисфункції мозочка охоплюють широ­­­кий спектр клінічних ознак, серед яких найпоширенішою є атаксія (поєднання нерозбірливого мовлення, порушення координації рухів кінцівок і нестабільність ходи) (van Gaalen etal., 2014). Упродовж останніх трьох десяти­літь спостерігається зрушення щодо ­розуміння функції та значення мозочка в розвитку різних неврологічних станів (Buckner, 2013). Як вважають вчені, мозочок пов’язаний із модуляцією різних когнітивних функцій, зокрема сприйняття, мовлення, пам’яті та емоцій (Strick etal., 2010; D’Angelo and Casali, 2012)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна Ю. А.
Назва : Нове в епілептології
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 7. - С. 10-13 (Шифр НУ43/2021/7)
MeSH-головна: ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ -- NEUROGENIC INFLAMMATION
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Епілепсія може бути як первинною патологією, так і вторинним наслідком багатьох неврологічних станів. За численними даними, нейрозапалення ­розвивається внаслідок епілепсії, а за пато­логічних станів, яким воно притаманне, існує більша ймовірність розвитку епілепсії. Однак двосторонній механізм взаємодії епілепсії та нейрозапалення нині лишається не повністю вивченим. E. Pracucci et al. намагаються дослідити та проаналізувати зв’язок між епілепсією та запаленням за деяких парадигматичних невро­логічних і системних розладів, пов’язаних з епілепсією. Зокрема, вони обрали одну репрезентативну форму епілепсії для кожної з її фактично відомих етіологій. На думку авторів, глибше розуміння зв’язку між механізмами розвитку нейрозапалення та епілепсії є важливим чинником для поліпшення персоніфікованої терапії та профілактики
Знайти схожі

11.

Назва журналу :НейроNEWS -2021р.,N 8
Цікаві статті :
Шлях до створення Національної програми охорони психічного здоров’я в Україні: 2006–2021 роки (стр.5)
Мартинова Л. Турбота про психічне здоров’я/ Л. Мартинова (стр.6)
Пінчук І. Символічні події в історії української психіатрії/ І. Пінчук (стр.7-9)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.10-13)
Мамчур В. Й. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів/ В. Й. Мамчур, О. В. Макаренко (стр.14-16)
Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів (стр.17-21)
Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми (стр.22-26)
Герасименко Л. О. Посттравматичний стресовий розлад/ Л. О. Герасименко (стр.27-32)
Асанова А. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID 19/ А. Асанова [та ін.] (стр.33-37)
Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії (стр.38-44)
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів (стр.45-48)
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією (стр.50-60)
Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних» (стр.61-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі


12.

Назва журналу :НейроNEWS -2022р.,N 1
Цікаві статті :
МКХ-11: оновлений погляд на типологію хвороб (стр.5-6)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю.   А. Бабкіна (стр.7-9)
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань (стр.10-14)
Дубенко А. Є. Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад)/ А. Є. Дубенко [та ін.] (стр.15-21)
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях (стр.22-29)
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості (стр.31-35)
Марценковська І. І. Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії/ І. І. Марценковська (стр.36-38)
Зайцева Т. О. Періодичний тиреотоксичний параліч/ Т. О. Зайцева, О. А. Борисенко (стр.40-41)
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу (стр.42-44)
Роль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії СOVID+-19 (стр.45-50)
Сальнікова А. Алекситимія та лудоманія: посередницька роль стресу/ А. Сальнікова (стр.51-53)
Тищенко О. Тодось Осьмачка: поет, злидар, бездомний і шалений/ О. Тищенко (стр.54-60)
Цікаві статті :
Знайти схожі


13.

Назва журналу :НейроNEWS -2022р.,N 2
Цікаві статті :
Постковідний синдром та психічне здоров’я (стр.5-6)
COVID-19 та наслідки для психічного здоров’я (стр.7)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.8-10)
Потенційні ефекти антидепресантів щодо впливу на перебіг COVID-19 (стр.11-13)
Терапія антипсихотичними препаратами та ймовірні ризики у пацієнток із шизофренією (стр.14-17)
Комплексний підхід до діагностування хвороби Помпе (стр.18-26)
Аврамчук О. Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально-тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом/ О. Аврамчук (стр.27-31)
Аналіз коротко- та довгострокових наслідків інфекції SARS-CoV-2 (стр.32-35)
Сухоручкін Ю. О. Туберозний склероз/ Ю. О. Сухоручкін (стр.36-39)
Настанови щодо лікування негативних симптомів при шизофренії (стр.40-44)
Жан-Жак Руссо: темні лабіринти зізнань (стр.46-52)
Цікаві статті :
Знайти схожі


14.

Назва журналу :НейроNEWS -2021р.,N 9
Цікаві статті :
Мартинова Л. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки/ Л. Мартинова (стр.6)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.8-10)
Дубенко А. Є. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії/ А. Є. Дубенко (стр.11-18)
Мацкевич С. О. Коморбідність серцево-судинних захворювань та депресивних розладів/ С.  О. Мацкевич, М.   І. Пархомець (стр.20-23)
Хаустова О. О. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії/ О. О. Хаустова (стр.24-29)
Сухоручкін Ю. О. Застосування магнітно-резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії/ Ю.  О. Сухоручкін (стр.30-34)
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози (стр.35-39)
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією (стр.40-44)
Купко Н. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією/ Н. Купко (стр.45-53)
Лев Толстой: найскладніша людина століття (стр.54-60)
Цікаві статті :
Знайти схожі


15.

Назва журналу :НейроNEWS -2021р.,N 10
Цікаві статті :
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя (стр.6-8)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.9-11)
Дубенко А. Є. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії/ А. Є. Дубенко (стр.12-17)
Ісаков Р. І. Масковані депресії/ Р. І. Ісаков (стр.18-23)
Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах (стр.24-26)
Ассонов Д. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори/ Д. Ассонов (стр.28-33)
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів (стр.34-39)
Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID 19 (стр.40-42)
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією (стр.43-44)
Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку (стр.45-51)
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології (стр.52-53)
Лев Толстой: найскладніша людина століття (закінчення) (стр.54-60)
Цікаві статті :
Знайти схожі


16.

Назва журналу :НейроNEWS -2021р.,N 7
Цікаві статті :
Пінчук І. Міжнародні стандарти у сфер запоонання вживанню наркотиків: початок розмови/ І. Пінчук (стр.5)
Профілактичні інтервенції у сфері вживання пемхоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови (стр.6-9)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.10-13)
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів (стр.14-18)
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу (стр.20-23)
Орос М. М. Основні особливості когнітивних розладів при COVID 19/ М. М. Орос (стр.24-28)
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу (стр.29-32)
Марценковський І. А. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури/ І. А. Марценковський [та ін.] (стр.34-36)
Орос М. М. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID 19/ М. М. Орос [та ін.] (стр.37-40)
Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом (стр.42-46)
Сухоручкін Ю. О. Хвороба мойя-мойя/ Ю.  О. Сухоручкін (стр.48-50)
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем (стр.51-54)
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом (стр.56-60)
Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний (стр.62-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі


17.

Назва журналу :НейроNEWS -2020р.,N 6
Цікаві статті :
Пандемія COVID 19: вплив на психічне здоров’я населення (стр.6-8)
Пандемія COVID 19 та ваше психічне здоров’я (стр.7)
Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології/ Ю. А. Бабкіна (стр.9-11)
Мангуби Д. А. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков/ Д. А. Мангуби (стр.12-14)
Дубенко А. Є. Гіперсомнія у дорослих/ А. Є. Дубенко [та ін.] (стр.16-25)
Коростій В. І. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією/ В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка (стр.26-32)
Студеняк Т. О. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку/ Т. О. Студеняк, М. М. Орос (стр.33-36)
Сухоручкин Ю. О. Лобно-скронева лобарна дегенерація/ Ю. О. Сухоручкин (стр.38-41)
Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера (стр.42-45)
Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (стр.46-49)
Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом (стр.50-54)
Музи Срібної доби: зламані силуети (стр.56-62)
Цікаві статті :
Знайти схожі


18.

Назва журналу :НейроNEWS -2020р.,N 8
Цікаві статті :
Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти (стр.5-7)
Бабкіна Ю. А. Новое в эпилептологии/ Ю. А. Бабкіна (стр.8-10)
Скрипник Т. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю/ Т. Скрипник (стр.11-15)
Герасименко Л. О. Ностальгія у сучасному світі/ Л. О. Герасименко (стр.16-17)
Саноцький Я. Є. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією/ Я. Є. Саноцький [та ін.] (стр.18-29)
Науменко Г. М. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу Г. М. Науменко/ Г. М. Науменко (стр.30-36)
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом (стр.37-40)
Мацкевич С. А. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения/ С. А. Мацкевич, М. И. Бельская (стр.42-44)
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями (стр.46-51)
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем (стр.52-54)
Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля (стр.56-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі


19.

Назва журналу :НейроNEWS -2017р.,N 6
Цікаві статті :
Марценковський І. А. Фокус на соціальну нерівність: нова політика у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків/ І. А. Марценковський, Т. М. С. Павленко (стр.5-7)
Насильство серед молоді (стр.8-9)
Карбовська К. Мистецтво маленьких кроків: від психоневрологічних інтернатів до системи підтримуючого працевлаштування/ К. Карбовська, Ю. Мірошниченко (стр.10-11)
Вревская Ю. Ю. Психологический инцест как вид современного рабства/ Ю. Ю. Вревская (стр.12-15)
Харитонов В. И. Новое в эпилептологии/ В. И. Харитонов (стр.16-17)
Дубенко А. Є. Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру/ А. Є. Дубенко [та ін.] (стр.19-22)
Актуальні новини психіатрії та неврології (стр.24-26)
Крамар Ю. А. Антипсихотична терапія непсихотичних розладів у дитячому та підлітковому віці/ Ю. А. Крамар (стр.28-29)
Фетальний алкогольний синдром (стр.30-32)
Антонюк Т. В. Важливі питання сучасної неврології/ Т. В. Антонюк (стр.34-36)
Алімова Ю. А. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків: упровадження в роботу/ Ю. А. Алімова, І. В. Гордієнко (стр.37-40)
Марценковський І. А. Обсесивно-компульсивні розлади в педіатричній практиці/ І. А. Марценковський, К. В. Дубовик (стр.42-49)
Лікування депресії та інших афективних порушень у постінсультний період (стр.50-56)
Рекомендації щодо лікування хронічної інсомнії в дорослих (стр.58-62)
Цікаві статті :
Знайти схожі


20.

Назва журналу :НейроNEWS -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Міжнародний день боротьби з епілепсією (стр.6)
Бабкина Ю. А. Новое в эпилептологии/ Ю. А. Бабкина (стр.8-11)
Серотонінові рецептори — перспективна мішень терапії інсомнії (стр.12-14)
Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії (стр.16-21)
Дзяк Л. А. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта/ Л. А. Дзяк (стр.22-26)
Дубенко Ф. Є. Порушення циркадного ритму сну/ Ф. Є. Дубенко [та ін.] (стр.28-33)
Демченко А. В. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції/ А. В. Демченко, Дж.  Н. Аравицька (стр.35-40)
Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу (стр.41-45)
Крамар Ю. А. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції/ Ю. А. Крамар (стр.46-47)
Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії (стр.49-54)
Кидонь П. В. Севери: друга божевільна династія Римської імперії/ П.   В. Кидонь (стр.55-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-20    21-27 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)