Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бабій, В. Ф.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Дослідження характеру поширеності на території України захворюваності на гормонозалежні форми раку щитоподібної, передміхурової та молочної залоз [Текст] / І. О. Черниченко [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - С. 72-79

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (эпидемиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PROSTATIC DISEASES (эпидемиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- BREAST DISEASES (эпидемиология)
Анотація: В останні роки в Україні відбуваються зміни структури онкологічної захворюваності населення: знижується число випадків захворюваності на рак органів дихання та шлунку і зростає частота гормонозалежних пухлин. Механізми та етіологічні фактори цього процесу залишаються не до кінця вивченими. Мета роботи полягала у вивченні особливостей формування пріоритетних форм захворюваності на рак ендокринних і гормонозалежних органів (щитоподібної, передміхурової та молочної залоз) та інтенсивності їх зростання серед населення за останні десятиріччя в регіонах з різним характером господарської діяльності. Матеріали і методи. В роботі проаналізовано територіальні показники онкологічної захворюваності населення України за матеріалами Національного Канцер-реєстру України за період 1999–2016 роки. Результати дослідження. Встановлено, що найбільш інтенсивне зростання випадків гормонозалежних форм раку спостерігається в областях переважно сільськогосподарського, індустріального та змішаного спрямування діяльності. Передбачено, що ймовірними чинниками, що впливають на перебіг даного процесу, є антропогенні фактори, у тому числі «ендокринні руйнівники». Зроблено висновок щодо необхідності ідентифікації таких речовин у довкіллі для подальшої розробки профілактичних заходів
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Цимбалюк, С. М.
Федоренко, З. П.
Бабій, В. Ф.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захворюваність на рак яєчників і вплив на її формування хімічного забруднення довкілля (аналіз даних літератури) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 2. - С. 70-79

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS (вредные воздействия)
Анотація: Наразі рак яєчників (РЯ) є одним з частих злоякісних захворювань жінок в усьому світі з тенденцією тривалого зростання та провідною причиною смерті від гінекологічних форм раку. Одним з ймовірних чинників збільшення частоти захворюваності РЯ є хімічні забруднення навколишнього середовища, в тому числі речовини, які мають гормональні властивості та шкідливо впливають на ендокринну систему, так звані «ендокринні дизраптори» (ЕД)
Проведений аналіз літератури свідчить про відносно невелику кількість досліджень, особливо епідеміологічних, присвячених вивченню впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища на захворюваність РЯ. Епідеміологічно було доведено вплив на зростання захворюваності РЯ не тільки поширених ЕД (поліхлорованих біфенілів і пестицидів - атразину, діазинону, метоксихлору), але і інших канцерогенних для людини хімічних чинників (паління, асбест). Більш численні експериментальні дослідження продемонстрували, що й інші пестициди та УД спричиняють гормональний дисбаланс та пов’язані з канцерогенезом ефекти. Останні реалізуються за допомогою механізмів та сигнальних шляхів, які залежать від ендогенних гормонів, що може призводити до розвитку та прогресії РЯ. Встановлено, що за дії в ранні періоди розвитку (внутрішньоутробний, неонатальний) ЕД викликають у тварин епігенетичні порушения, аномалії розвитку яєчників та проліферативно-гіперпластичні зміни, які відносяться до передракових станів. Особливу небезпеку являють епігенетичні порушення через можливе формування фенотипів, чутливих до розвитку раку, та їх трансгенераційну передачу наступним поколінням. Наведені дані дозволяють зробити припущення про значно більше число ЕД, причетних до збільшення ризику РЯ, яке включає, крім пестицидів, ряд поширених ЕД, пов’язаних з виробництвом та використанням товарів широкого вжитку. Результати аналізу підтверджують, що РЯ є актуальною та важливою еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка вимагає подальших досліджень для вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних навколишнього середовища
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Канцерогенні речовини в атмосферному повітрі м. Дніпро та ризик для населення [Текст] / А. М. Сердюк [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 226-231. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (анализ, вредные воздействия, токсичность)
(анализ, вредные воздействия, токсичность)
АТМОСФЕРА -- ATMOSPHERE (анализ)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – вивчення динамічних змін ризику для здоров’я населення промислового центру відповідно до стану забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками. Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилася за ретроспективними даними результатів фізико-хімічного аналізу проб, відібраних у місцях, прив’язаних до пунктів розташування стаціонарних постів державного моніторингу. Визначення концентрацій ідентифікованих речовин проводилося спектрально-люмінесцентним та газохроматографічним методами. Концентрації важких металів визначалися за даними Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій. Розрахунок інгаляційного навантаження хімічних канцерогенів та обумовленого ними ризику (неканцерогенного та канцерогенного) проводився відповідно до вітчизняних методичних рекомендацій. Дано оцінку динамічних змін характеру забруднення атмосферного повітря комплексом канцерогенних речовин, 5 з яких постійно реєструються на рівнях, що перевищують гігієнічні нормативи. У порівнянні з референтними концентраціями всі сполуки характеризуються високими коефіцієнтами небезпеки, що вказують на можливість їх впливу на імунну систему організму, органи дихання, вади розвитку тощо. Визначено високий індивідуальний канцерогенний ризик впливу хрому VI та нітрозамінів. Сумарний канцерогенний ризик для населення формується на рівнях 2,5 – 3,9×10-3 та кваліфікується як високий, що потребує розробки та впровадження профілактичних заходів. На території промислового центру стабільно реєструється високий рівень забруднення атмосферного повітря з підвищеним канцерогенним та неканцерогенним ризиком
Дод.точки доступу:
Сердюк, А. М.
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабій, В. Ф.
Родентициди як основа дератизації: загальна характеристика, класифікація, механізми дії, особливості застосування та перспективи (огляд літературних даних) [Текст] = Rodenticides as the basis of deratisation: general characteristics, classification, mechanisms of action, features of application and prospects (review of literature data) / В. Ф. Бабій, Д. О. Главачек // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 4. - С. 46-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
РОДЕНТИЦИДЫ -- RODENTICIDES (анализ, классификация)
ГРЫЗУНЫ, БОРЬБА И УНИЧТОЖЕНИЕ -- RODENT CONTROL (методы, организация и управление, стандарты, тенденции)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (организация и управление, стандарты, тенденции)
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ -- HEALTH EDUCATION (использование, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи полягає в аналізі сучасного стану використання родентицидів для боротьби з гризунами у різних сферах життєдіяльності людини, а також перспективи у напрямку удосконалення родентицидів. Матеріали та методи дослідження: бібліосемантичний, бібліографічний та аналітичний методи дослідження. Матеріалами дослідження були закордонні науково-дослідні статті. Результати дослідження та їх обговорення. У всьому світі використовуються різні методи для безпосереднього управління популяціями гризунів або зменшення шкоди, завданої ними. До цих методів належать фізичні (пастки, бар'єри), хімічні (токсичні приманки, фуміганти, репеленти), біологічні/культурні (стійкі рослини, тип культури, санітарія, маніпуляції з місцем існування). Використання хімічних речовин для боротьби з гризунами практикується майже століття і сьогодні є звичайним явищем. Більшість родентицидів, що використовуються в даний час, являють собою антикоагулянти, що перешкоджають згортанню крові. Біологічна ефективність боротьби з гризунами визначається не тільки токсичністю родентицидного препарату, а й багатьма іншими умовами, які тісно пов'язані з біологічними особливостями розвитку гризунів. Всі родентициди є препаратами кишкової дії. Механізм токсичного впливу препаратів цієї групи різний і визначається діючими речовинами, на основі яких вони виготовлені. У статті наведено різні підходи до класифікації родентицидів та описані шляхи їх впливу на цільові та нецільові види тварин. Також оцінюється ризик та токсичність для людини найпоширеніших у використанні родентицидів, які мають різний хімічний склад і можуть мати широкий спектр клінічних проявів. Кількість приманки, що становить смертельну дозу, залежить від токсичності отрути та ваги людини. Висновок: серед перспектив подальшого використання родентицидів чільне місце займають розробки «ідеального родентициду», який високотоксичний для гризунів у невеликих кількостях, нетоксичний для нецільових видів і дозволяє уникнути остраху приманки у гризунів та, відповідно, відмови від неї
The aim of work is to analyze the current state of the use of rodenticides to control rodents in various areas of human activity, as well as prospects for improving rodenticides.Materials and methods of research: bibliosemantic, bibliographic and analytical methods of research. The research materials were foreign research articles. Research results and discussion. Various methods are used around the world to directly control rodent populations or reduce the damage caused by them. These methods include physical (traps, barriers), chemical (toxic baits, fumigants, repellents), biological/cultural (resistant plants, crop type, sanitation, habitat manipulation). The use of chemicals for rodent control has been practiced for almost a century and is common today. Most rodenticides used today are anticoagulants, which prevent blood clotting. The biological effectiveness of rodent control is determined not only by the toxicity of the rodenticide drug, but also by many other conditions that are closely related to the biological characteristics of the development of rodents. All rodenticides are enteric drugs. The mechanism of toxic effects of drugs in this group is different and is determined by the active substances on the basis of which they are made. The article presents various approaches to the classification of rodenticides and describes the ways of their impact on target and non-target animal species. The risk and toxicity of the most commonly used rodenticides, which have different chemical compositions and can have a wide range of clinical manifestations, are also assessed. The amount of bait that constitutes a lethal dose depends on the toxicity of the poison and the severity of the person. Conclusion: among the prospects for the further use of rodenticides, the leading place is occupied by the development of an “ideal rodenticide”, highly toxic to rodents in small quantities, non-toxic to non-target species and allows to avoid fear of the bait in rodents and, accordingly, rejection of it.
Дод.точки доступу:
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження мікроядер у кістковому мозку щурів за поєднаної дії ендогенних нітрозамінів та електромагнітного поля промислової частоти (50 гц) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2017. - N 4. - С. 4-7

MeSH-головна:
КОСТНОГО МОЗГА ИССЛЕДОВАНИЕ -- BONE MARROW EXAMINATION (вредные воздействия, методы)
НИТРОЗАМИНЫ -- NITROSAMINES (фармакокинетика)
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Встановлено достовірне підсилення генотоксичного ефекту за поєднаної дії досліджуваних факторів порівняно з ізольованим впливом кожного з них, що свідчить про небезпеку сумісного впливу канцерогенних речовин і електромагнітного поля промислової частоти.
Установлено достоверное усиление генотоксического эффекта при сочетанном действии исследованных факторов по сравнению с изолированным их влиянием, что свидетельствует об опасности совместного воздействия канцерогенных веществ и электромагнитного поля промышленной частоты.
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Думанський, Ю. Д.
Баленко, Н. В.
Соверткова, Л. С.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Литвиченко, О. М.
Сердюк, Є. А.
Нікітіна, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження генотоксичності електромагнітного поля низькочастотного діапазону. Cучасний стан (ІІ повідомлення) [Текст] = Investigations of genotoxicity of low-frequency electromagnetic fields. Current state (second report) / Н. В. Баленко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 2. - С. 23-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES (воздействие облучения)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета - аналіз стану питання з вивчення генотоксичности низькочастотних електромагнітних полів (НЧ ЕМП). Матеріали та методи. Проаналізовано дані літератури з вивчення цитогенетичних пошкоджень у людей, експонованих НЧ ЕМП. Результати. Встановлено, що проведені авторами дослідження генотоксичних ефектів стосуються переважно професійно експонованих людей, оскільки такі дослідження на населенні практично відсутні. Генотоксичність оцінювали шляхом визначення показників пошкодження ДНК (ДНК-комет), освіти хромосомнихаберацій і мікроядер в лімфоцитах крові і буккальном клітинах. Отримані результати були неоднакові і часом суперечливі. Ці відмінності частково можна пояснити різними рівнями і тривалістю впливу НЧ ЕМП, а також низкою допущених недоліків, що можуть впливати на результати. Проте, в цілому цитогенетические моніторингові дослідження на людях показали позитивні результати, що дозволяє припустити генотоксичность НЧЕМП. В одиничних роботах показана дозо-тимчасова залежність генотоксичних ефектів у експонованих НЧ ЕМП людей. Також виявлено зростання показників оксидативного стресу, анеугенние властивості і порушення репарації ДНК, узгоджуються з даними invivo і invitro і дозволяють припустити їх роль в генотоксичну ефекті НЧ ЕМП. Невирішеними залишилися питання, що стосуються мінімально ефективних і максимально неефективних рівнів. Висновки. Наявні дані літератури підтверджують необхідність подальших досліджень в цьому напрямку на професійно експонованих людей і населенні для вирішення ряду питань, пов'язаних з оцінкою небезпеки різних рівнів НЧ ЕМП для розробки ефективних заходів захисту від їх шкідливого впливу на здоров'я людини в умовах професійного впливу і навколишнього середовища
We analyzed the current state of the issue of the investigations on the genotoxicity of low-frequency electromagnetic fields (LFEMF). Material and methods: We analyzed the literary findings on the study of cytogenetic damages in humans exposed to LF EMF. Results: The investigations of genotoxic effects were established to be concerned with the occupationally exposed individuals as long as such investigations in the population were practically absent. Genotoxicity was assessed by means of the detection of DNA damages (Comet-test), chromosomal aberrations and micronuclei formation in lymphocytes and buccal cells. The results, obtained by the authors, were unequal and sometimes contradictory. These differences may be partially explained by various levels and duration of LF EMF effect and a number of the admitted shortcomings affecting the results. Nevertheless, on the whole, the human cytogenetic biomonitoring investigations in humans showed positive results that allowed to suppose the genotoxicity of LF EMF. A dose-time dependence of genotoxic effects in humans exposed to LFELF is shown in the isolated works. The problems, concerning minimum effective and maximum non-effective levels, are still unsolved. Conclusions: Literary findings confirm the necessity of further investigations in this direction among occupational exposed humans and population to solve the number of problems connected with the hazard evaluation of various LF EMF levels for the development of the effective protective measures from their harmful influence on human health in the occupational and environmental conditions
Дод.точки доступу:
Баленко, Н. В.
Соверткова, Л. С.
Черниченко, І. О.
Бабій, В. Ф.
Думанський, Ю. Д.
Литвиченко, О. М.
Сердюк, Є. А.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження генотоксичності електромагнітного поля низькочастотного діапазону. Cучасний стан (1 повідомлення) [Текст] = Investigations of genotoxicity of extremely low frequency electromagnetic field. current state (the first report) / Н. В. Баленко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 1. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (воздействие облучения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА, КОНТРОЛЬ -- ENVIRONMENT, CONTROLLED
Анотація: Мета - аналіз стану питання по експериментальному вивченню генотоксичности низькочастотних полів (НЧ ЕМП) .Матеріали і методи. Проаналізовано дані літератури з вивчення генотоксичности НЧ ЕМП в експеріменте.Результати. Генотоксичні ефекти НЧ ЕМП в досліді вивчали багато авторів. Генотоксичність оцінювали шляхом визначення показників частоти хромосомних аберацій, обміну сестринських хроматид, пошкодження ДНК (метод ДНК-комет), освіти мікроядер, а також наявності 8-гідрокси-2-деоксигуанозину (біомаркери оксидативного ушкодження ДНК). Дослідження були проведені як in vivo, так и in vitro. Отримані результати були неоднорідні і навіть суперечливі. Проте, в останні роки збільшилася кількість робіт, які підтвердили генотоксичность НЧ ЕМП на рівнях від 35 мкТл до 5 мТл in vitro і від 100 мкТл до 5 мТл in vivo, а також довели оксидативний механізми пошкодження ДНК. Передбачається також роль порушень процесів репарації ДНК і епігенетичних змін, викликаних НЧ ЕМП. Висновки. У зв'язку з обмеженістю даних існує необхідність подальших біофізичних і молекулярно-біологічних досліджень для визначення базових механізмів реалізації генотоксичних ефектів НЧ ЕМП, а також вивчення дозо-тимчасових закономірностей їх прояву при дії діапазону рівнів, що впливають на людину в умовах навколишнього середовища і професійної діяльності з урахуванням дії супутніх хімічних і фізичних факторів. Вирішення цих питань вкрай необхідно для розробки ефективних заходів захисту населення від шкідливого впливу НЧ ЕМП
Objective: We analyzed the state of the issue on the experimental study of genotoxicity of extremely low frequency electromagnetic fields (ELF EMF). Materials and methods: We performed the analysis of literary data on the experimental investigations of ELF EMF genotoxicity. Results: The genotoxic effects of ELF EMF in the experiment were studied by many authors. Genotoxicity was assessed by means of the detection of the frequency of chromosomal aberration, sister chromatid exchange, DNA damage (Comet test), formation of micronuclei, and presence of 8-hydroxy-2-deoxyguanosine (biomarker of DNA oxidative damage). Investigations were conducted both in vivo and in vitro. Obtained results were dissimilar and contradictory. However, a number of the works, confirming the genotoxicity of ELF EMF in the range from 35 μT to 5 mT in vitro and from 100 μT to 5 mT in vivo and proving the oxidative mechanisms of DNA damage, increased last years. A role of the alterations of DNA repair processes and epigenetic changes, caused by ELF EMF, is suggested. Conclusion: Owing to data limitation, there is a need of further biophysical and molecule-biological studies for the defection of the basic mechanisms in ELF EMF genotoxic effects realization and a study of dose-time regularities of their manifestations at the effect of ELF EMF levels affecting a human under environmental and occupational conditions, taking into account the effect of the accompanying chemical and physical factors as well. The solution of these problems is necessary for the development of the effective measures for the protection of the population from ELF EMF harmful impact
Дод.точки доступу:
Баленко, Н. В.
Соверткова, Л. С.
Черниченко, І. О.
Бабій, В. Ф.
Думанський, Ю. Д.
Литвиченко, О. М.
Сердюк, Є. А.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захворюваність на рак передміхурової залози та вплив на її формування хімічного забруднення навколишнього середовища / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 1. - С. 64-75

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (эпидемиология, этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (вредные воздействия)
Анотація: Сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) є другим злоякісним новоутворенням, яке найчастіше зустрічається у чоловіків в усьому світі. Етіологіия РПЗ багатофакторна. Існує думка, що одним з чинників зростання захворюваності на РПЗ є хімічні сполуки, які забруднюють навколишнє середовище, в тому числі ендокринні дизраптори (ЕД) - речовини, які мають гормональні властивості
Аналіз епідеміологічних досліджень, попри їх відносно малу кількість, свідчить про зв’зки ризику розвитку РПЗ у чоловіків з дією ряду пестицидів, поліхлорованих біфенілів, діоксинів, бісфенолу А (БФА), фталатів, нонілфенолу, а також деяких металів (кадмію) з відомими естрогенними властивостями. Хоч механізми індукції РПЗ хімічними сполуками різні та до кінця незрозумілими, припускають, що в їх основі лежить естрогенна, андрогенна та антиандрогенна активність та порушення сигнальних шляхів естрогена та андрогена. Експериментально на прикладі БФА підтверджено раніше відомі характерні особливості дії ЕД: критичне значення експозиції в ранній (ембріональний та неонатальний) період розвитку передміхурової залози в підвищенні чутливості до канцерогенезу та збільшенні ризику розвитку РПЗ при старінні; немонотонний характер залежності «доза - реакція» та прояв шкідливих ефектів на рівні низьких доз, еквівалентних експозиціям на людей. Новим досягненням є ідентифікація стволових клітин та клітин-попередників диференційованих клітин епітелію в залозі тварин, яка розвивається, та ПЗ дорослих. Показано епігенетичне перепрограмування цих клітин при експозиції ЕД в ранній період розвитку ПЗ та їх ключову роль як прямої мішені в розвитку та збільшенні ризику РПЗ при старінні тварин. Виключно важливим є отримання аналогічних даних також на гуманізованій моделі ПЗ, створеній шляхом ксенотрансплантації нормальних стволових клітин та клітин-попередників ПЗ людини гризунам, що дозволяє вивчати пряму дію ЕД на ПЗ людини. В цілому, результати проведеного аналізу демонструють, що РПЗ є актуальною еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка потребує подальших досліджень та вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гігієнічні нормативи хімічних речовин в атмосферному повітрі: досягнення минулого та сучасні погляди у майбутнє / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 4. - С. 51-58

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- AIR POLLUTANTS
ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ДЕЙСТВИЕ И ПРИМЕНЕНИЕ -- CHEMICAL ACTIONS AND USES
ГИГИЕНА -- HYGIENE (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Мета роботи полягала в узагальненні та оцінці пріоритетних хімічних забруднюючих речовин відповідно до часу їх усереднення за даними вітчизняних та закордонних нормативних баз. В результаті співставлення нормативів та стандартів хімічних сполук в атмосферному повітрі було визначено групу речовин, які є критеріальними в більшості країн. Для цих речовин розроблено методи моніторування та обґрунтовано і прийнято стандарти, що стосуються двох періодів усереднення: 20 - хвилинного та середньодобового. У більшості країн також прийнято по два нормативи для кожної речовини, але період усереднення там більший: середньорічний та середньодобовий. Такі нормативи дозволяють контролювати і попереджати хронічну дію речовин. У результаті використання українських і закордонних нормативів призводить до суперечливих оцінок фактичного забруднення атмосферного повітря. Прийнятий в Україні середньодобовий норматив, з одного боку, є значно жорсткішим порівняно з аналогічними закордонними критеріями, а з іншого - він не відповідає особливостям формування забруднення атмосферного повітря, і є неадекватним часу усереднення. Порівняльний аналіз гігієнічних нормативів свідчить про необхідність гармонізації діючих в Україні нормативів якості атмосферного повітря з міжнародними. Існуючу систему гігієнічних нормативів в Україні необхідно доповнити стандартом річного періоду усереднення шляхом переводу в цей ранг існуючих середньодобових концентрацій.
Цель работы заключалась в обобщении и оценке приоритетных химических загрязняющих веществ согласно времени их усреднения по данным отечественных и зарубежных нормативных баз. В результате сопоставления нормативов и стандартов химических соединений в атмосферном воздухе была определена группа веществ, которые являются критериальными в большинстве стран. Для этих веществ разработаны методы мониторирования и обоснованы и приняты стандарты, касающиеся двух периодов усреднения: 20-минутного и среднесуточного. В большинстве стран также принято по два норматива для каждого вещества, но период усреднения там больше: среднегодовой и среднесуточный. Такие нормативы разрешают контролировать и предупреждать хроническое воздействие вещества. В результате сравнение украинских и зарубежных нормативов приводит к спорным оценкам фактического загрязнения атмосферного воздуха. Принятый в Украине среднесуточный норматив, с одной стороны, значительно более жесткий по сравнению с аналогичными зарубежными критериями, а с другой - он не соответствует особенностям формирования загрязнения атмосферного воздуха, и неадекватен времени усреднения. Сравнительный анализ гигиенических нормативов свидетельствует о необходимости гармонизации действующих в Украине нормативов качества атмосферного воздуха с международными. Существующую систему гигиенических нормативов в Украине необходимо дополнить стандартом годового периода усреднения путем перевода в этот ранг действующих среднесуточных концентраций.
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Хімічні канцерогени у навколишньому середовищі України: ризик для населення, шляхи попередження, удосконалення гігієнічного регламентування [Текст] = Chemical carcinogens in the environment of ukraine: risk to the population, ways of prevention, improvement of hygienic regulation / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 3. - С. 4-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, законодательство и юриспруденция, стандарты)
ВДЫХАНИЯ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- INHALATION EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, законодательство и юриспруденция, статистика)
КАНЦЕРОГЕНЫ В ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЕ -- CARCINOGENS, ENVIRONMENTAL (анализ, вредные воздействия)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, статистика, тенденции)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ОХРАНЫ ПОЛИТИКА -- ENVIRONMENTAL POLICY (законодательство и юриспруденция, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи полягала у визначенні канцерогенонебезпечних чинників у довкіллі та критеріїв оцінки їхньої небезпеки для населення у сучасних умовах (довоєнний період). Матеріали та методи дослідження: звіти науково-дослідних робіт лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів ДУ «Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва НАМН України» та власні публікації за останні 5 років. Для обробки матеріалів використовувалися бібліосемантичні, аналітичні, гігієнічні та медико-статистичні методи. Результати. Аналіз проведених натурних та аналітичних досліджень засвідчив, що за останні 20-25 років на тлі зменшення промислових викидів суттєво зросли обсяги використання у сільськогосподарській діяльності засобів захисту рослин та рослинної продукції, а у побуті – продуктів побутової хімії, косметичних препаратів тощо, більшість з яких містить специфічні речовини – ендокринні руйнівники. Показано, що з роками зростає інтенсивність темпів приросту захворювань на рак ендокринних органів (рак молочної, щитоподібної, передміхурової залоз), тіла матки та яєчників. Отримані дані свідчать про тенденцію до омолодження онкологічних хвороб гормонозалежних органів. Досліджено небезпеку забруднення атмосферного повітря у містах; проведено порівняльну оцінку канцерогенного та неканцерогенного ризику для населення у високоіндустріалізованому місті з комплексом підприємств чорної металургії та міста, де відсутні специфічні джерела забруднень. Зроблено висновок, що для вивчення екологічних питань щодо стану повітряного середовища достатньо використання гігієнічних показників – гранично допустимих концентрацій та сумарних показників забруднення, тоді як для оцінки впливу на здоров’я людей більш адекватним є використання показників ризику. При цьому виникає питання відповідності вітчизняних гігієнічних (медико-санітарних) регламентів міжнародним показникам ризику. Особливо це стосується чинників з мутагенними та канцерогенними властивостями. Проведений аналіз показників ризику для низки канцерогенних речовин, що входять до вітчизняних нормативно-методичних баз на рівні їхніх гранично-допустимих концентрацій, засвідчив, що нормативи для атмосферного повітря за міжнародною класифікаційною шкалою відповідають прийнятному ризику (1 - 104) лише 26% речовин, а для повітря робочої зони – 45% речовин. Отже, більшість гігієнічних нормативів в атмосферному повітрі населених місць і у повітрі робочої зони, за міжнародними стандартами, не відповідають вимогам безпечності для населення і потребують перегляду з використанням міжнародних підходів і орієнтації на критерії ризику розвитку новоутворення за дії окремих сполук. Висновки: реальне забруднення атмосферного повітря населених місць становить певну небезпеку для населення і потребує вжиття профілактичних заходів щодо його зменшення. Існуюча нині вітчизняна нормативна база допустимого вмісту канцерогеногенних речовин у повітряному середовищі (атмосферне повітря та повітря робочої зони) не відповідає вимогам країн ЄС та США
The purpose of this work was to determine the carcinogen-hazardous factors in the environment and the criteria for assessing their danger to the population in modern conditions (pre-war period). Materials and methods of research: reports of research works of the Laboratory of Hygiene of Carcinogenic Factors and Nanomaterials of the SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine» and own publications over the past 5 years. Bibliosemantic, analytical, hygienic and medical-statistical methods were used to process the materials. Results. The analysis of field and analytical studies has shown that over the past 20-25 years old, against the backdrop of a reduction in industrial emissions, the volume of use of plant protection products and plant products in agricultural activity has increased significantly, and in everyday life – household chemicals, cosmetics, etc., most of which contain specific substances – endocrine disruptors. It was shown that over the years, the rate of increase in the rate of cancer of the endocrine organs (cancer of the mammary, thyroid, prostate glands), uterine body and ovaries increases. The obtained data indicate a trend towards rejuvenation of oncological diseases of hormone-dependent organs. The danger of atmospheric air pollution in cities has been studied; a comparative assessment of carcinogenic and non-carcinogenic risk for the population in a highly industrialized city with a complex of ferrous metallurgy enterprises and a city where there are no specific sources of pollution was carried out. It was concluded that for study of environmental issues regarding the state of the air environment, it is sufficient to use hygienic indicators - maximum permissible concentrations and total pollution indicators, while for the assessment of the impact on human health, the use of risk indicators is more adequate. This raises the question of the compliance of domestic hygienic (medical and sanitary) regulations with international risk indicators. This is especially true for factors with mutagenic and carcinogenic properties. The analysis of risk indicators for a number of carcinogenic substances included in the domestic regulatory and methodological bases at the level of their maximum permissible concentrations proved that the standards for atmospheric air according to the international classification scale correspond to an acceptable risk (1 - 104) for only 26% of substances, and for air of the working area - 45% of substances. Consequently, most of the hygienic standards, both in the atmospheric air of populated areas and in the air of the working area, according to international standards, do not meet the safety requirements for the population and need to be revised using international approaches and focusing on the risk criteria for the development of neoplasms due to the action of individual compounds. Conclusions: the real air pollution in populated areas poses a certain danger to the population and requires preventive measures to reduce it. The currently existing national regulatory framework for the permissible content of carcinogenic substances in the air environment (atmospheric air and air of the working area) does not meet the requirements of the EU and the USA
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)