Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Безродний, Б. Г.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Петренко, О. М.
Вакуум-терапія діабетичних ран м’яких тканин: вплив на активність матриксних металопротеїназ [Текст] / О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, А. О. Тихомиров // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 53-57

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, терапия)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (диагностика, микробиология, терапия, этиология)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (методы)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ -- MATRIX METALLOPROTEINASES (анализ)
Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.
Тихомиров, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петренко, О. М.
Вивчення здатності збудників флегмон м’які тканин до формування біоплівок [Текст] / О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, О. Л. Бондарчук // Хірургія України. - 2016. - № 1. - С. 85-89

MeSH-головна:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, микробиология, патофизиология, хирургия)
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE (действие лекарственных препаратов, патогенность, рост и развитие)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (действие лекарственных препаратов, патогенность, рост и развитие)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Встановлено, що мікроорганізмами, які спричиняли гнійні процеси, були грамнегативні бактерії. Під час загоєння, починаючи з 3-ї доби післяопераційного періоду, на поверхні рани утворюються елементи біоплівок. Виявлено пряму кореляційну залежність між здатністю мікроорганізмів утворювати бактеріальну плівку і тривалістю захворювання. У разі зменшення ознак системного запалення та формування грануляцій біоплівки в рані не спостерігали. Мікроорганізми мають властивість утворювати бактеріальні плівки in vitro протягом 18—24 год, що свідчить про здатність штамів мікроорганізмів формувати агресивне співтовариство. Селекція найбільш життєздатних штамів відбувається на 3-тю добу після оперативного втручання. Її виявлено у 5 % спостережень. Наявність біоплівки є критерієм хронізації ранового процесу, що слід ураховувати під час лікування.
Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.
Бондарчук, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічна тактика при "складній" перфоративній дуоденальній виразці [Текст] / І. В. Колосович [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2013. - № 6. - С. 60-68 . - ISSN 0049-6804

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (хирургия)
Дод.точки доступу:
Колосович, І.В.
Безродний, Б.Г.
Чемоданов, П.В.
Сисак, О.М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петренко, О. М.
Діагностичне значення екзогенних колагенолітичних протеаз при лікуванні пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [Текст] / О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, А. О. Тихомиров // Український медичний часопис = Украинский медицинский журнал=Ukrainian medical journal : Наук.-практ. загальномед. журн. - 2014. - № 6. - С. 145-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1562-1146

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (осложнения, терапия)
ПЕПТИД-ГИДРОЛАЗЫ -- PEPTIDE HYDROLASES (диагностическое применение)
Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.
Тихомиров, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петренко, О. М.
Роль ультразвукової кавітації в комплексному лікуванні гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи [Текст] : тези доповіді / О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, М. О. Приступюк // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 59

Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.
Приступюк, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гострий канцероматозний панкреатит у хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею / Б. Г. Безродний [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 2. - С. 13-19

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, этиология)
Анотація: Мета роботи — поліпшити діагностику та результати паліативного хірургічного лікування хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, у разі розвитку канцероматозного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів застосування різних хірургічних технологій, спрямованих на корекцію синдрому обструкції жовчних проток шляхом біліодигестивного шунтування, при паліативному хірургічному лікуванні хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею. Першим етапом проведено аналіз архівного матеріалу (1‑ша група хворих, n = 159). Установлено, що хоча рак головки підшлункової залози спричиняє обструкцію як загальної жовчної протоки, так і головної панкреатичної, однак механічна жовтяниця виникла в усіх пацієнтів, а обструктивний канцероматозний панкреатит — лише у 8,8 % хворих. Легкі форми такого панкреатиту ефективно усували відомі методи інтенсивної терапії. Однак у разі розвитку панкреатиту середнього ступеня тяжкості (за класифікацією Атланта‑92, третій перегляд) стан здоров’я пацієнтів прогресивно погіршувався, оскільки на тлі механічної жовтяниці розвивалася поліорганна дисфункція життєзабезпечуючих систем організму, а виконання біліодигестивного шунтування не в усіх випадках було достатньо для запобігання низці післяопераційних ускладнень та незадовільним результатам. Зроблено висновок, що модернізації підлягає як тактика, так і техніка хірургічного лікування таких пацієнтів. Тому було сплановано та проведено власне дослідження для апробації сформульованої технології лікування хворих. З цією метою до відкритого, проспективного, рандомізованого дослідження було залучено 112 хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею (2‑га група), котрим проведено паліативне хірургічне лікування у клініці кафедри хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та хірургічній клініці Національного військово‑медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України в 2007 — 2018 рр. Виконано апробацію розробленого алгоритму верифікації канцероматозного панкреатиту; оцінку ефективності запропонованої тактики і техніки хірургічного лікування хворих, зокрема поєднаного біліо‑ та панкреатодигестивного шунтування. Результати та обговорення. Установлено безпечність і тривалу ефективність одномоментного з біліодигестивним панкреатодигестивного шунтування у хворих на місцевопоширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею та канцероматозним панкреатитом. Описано тактику двохетапного хірургічного лікування хворих, яка передбачає в осіб з ознаками печінкової недостатності або канцероматозний панкреатит спочатку виконання зовнішньої холангіостомії малоінвазивними методиками або ендоскопічного транспапілярного стентування, а потім — основного етапу хірургічного втручання. Висновки. Запропонована тактика хірургічного лікування хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею і канцероматозним панкреатитом, з проведенням малоінвазивних операцій на першому етапі лікування та одномоментного поєднаного біліо‑ і панкреатодигестивного шунтування — на другому сприяє зменшенню кількості післяопераційних ускладнень, летальності та поліпшує якість життя хворих
The aim — to improve the diagnostic and surgical palliative treatment results in patients with unresectable pancreatic head cancer, complicated by obstructive jaundice with the canceromatous pancreatitis. Materials and methods. A comparative analysis of the various surgical techniques aimed on the bile duct obstruction syndrome correction by biliodigestive shunting in the palliative surgical treatment of patients with unresectable pancreatic head cancer and mechanical jaundice was done. The analysis of the archival material (1st group, n = 155) was performed at the first stage. It was established that although the pancreatic tumour causes obstruction of both the common bile duct and the main pancreatic duct, however, mechanical jaundice was developed in all patients, and obstructive canceromatous pancreatitis only in 8.8 % of patients. The mild forms of pancreatitis were effectively eliminated by routine methods of intensive care. However, in cases of moderate severe pancreatitis (according to the Atlanta‑92 classification, third revision), the state of patients’ health progressively deteriorated, as the mechanical jaundice background developed a life‑threatening multiorgan failure and the biliodigestive bypassing was not sufficient to avoid a postoperative complications and unsatisfactory results in all cases. Based on the obtained results analysis it was concluded that modernization is need to both surgical tactics and techniques in such patients. Therefore, it was planned and carried out original trial with the optimized treating technology approbation for such patients. To this end, 112 patients with pancreatic head cancer, complicated by mechanical jaundice (Group 2), treated in the surgical department for the period of 2007 — 2018 were included in an open, prospective, randomized study.An approbation of the original algorithm for the carcinomatous pancreatitis verification was performed; the effectiveness evaluation of the proposed tactics and the technique of surgical treatment, including the developed method of combined bilio‑ and pancreaticodigestive bypass surgery was done. Results and discussion. The safety and clinical efficacy of simultaneous with biliodigestive pancreatodigestive bypass was established in patients with locally advanced pancreatic head cancer complicated by obstructive jaundice and carcinomatous pancreatitis. The tactics of a two‑stage surgical treatment was described, which involves first performing external cholangiostomy with minimally invasive techniques or endoscopic transpapillary stenting in patients with signs of liver failure or carcinomatosis pancreatitis, and then the main stage of surgical intervention. Conclusions. The proposed tactics of two‑stage surgical treatment in patients with nonresectable pancreatic head cancer complicated by mechanical jaundice and pancreatic cancer, which includes a two stage technology of surgical interventions with the use of minimally invasive operations in the first stage of treatment and one‑step combined bilio‑ and pancreaticodigestive bypass surgery on the second one, contributes to the reduction of postoperative complications, mortality and improves the patients’ life quality
Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.
Колосович, І. В.
Слободяник, В. П.
Петренко, О. М.
Філатов, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Етапний підхід у хірургічному лікуванні гострого панкреатиту [Текст] / І. В. Колосович [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 124-129. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, хирургия)
(использование)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ЭТАПЫ -- EPISODE OF CARE
Анотація: Статья посвящена проблеме диагностики и лечения острого панкреатита, который остается одним из самых распространенных хирургических заболеваний органов брюшной полости с высоким риском развития осложнений, летальность при которых достигает 5,5%, а при остром панкреатите тяжелой степени - варьирует в пределах 40-70%. Целью работы является улучшение результатов хирургического лечения больных острым панкреатитом. Проанализированы результаты лечения 112 больных острым панкреатитом, которые были госпитализированы в порядке скорой помощи в клинику кафедры хирургии № 2 Национального медицинского университета имени А.А. Богомольца в период с 2009 по 2019 год. Тяжелое течение заболевания наблюдался у 83 (74,1%) пациентов, средней тяжести у 29 (25,9%) пациента. В ранней фазе заболевания у 44 (39,3%) были выполнены эндоскопические операции, у 12 (10,7%) больных на фоне распространенного гнойного перитонита были выполнена лапаротомия. В поздней фазе – у 15 (13,4%) пациентов была выполнена лапаротомия, некрсеквестректомия, абдоминизация поджелудочной железы, дренирование брюшной полости и забрюшинного пространства, у 5 (4,5%) пациентов – лапароскопическое раскрытие сальниковой сумки, некрсеквестректомия, дренирование брюшной полости, у 36 (32,1%) пациентов применялись пункционные методы лечения под УЗИ контролем с различных доступов. В случае прогрессирования заболевания и неэффективности дренирования под УЗИ контролем, у 5 (4,5%) пациентов была применена ретроперитонеоскопично – ассистированная некрсеквестректомия, комбинированная лапароскопическая и ретроперитонеоскопично – ассистированная некрсеквестректомия у 3 (2,7%) пациентов, и у 2 (1,8%) пациентов открытая лапаротомия, абдоминизация, некрсеквестректомия, дренирование брюшной полости и забрюшинного пространства. Срок выполнения оперативных вмешательств в поздней фазе заболевания составлял 21±4,2 суток от начала заболевания. Этапный подход в лечении острого панкреатита был применен у 80 (71,4%) пациентов, вошедших в основную группу. Группу сравнения составили 32 (28,6%) больных, которым выполнялись лапаратомные и лапароскопические вмешательства в раннем и позднем периодах заболевания без предварительного применения эндоскопических вмешательств или дренирующих операций под УЗИ контролем. Так, в основной группе длительность пребывания в стационаре составляла 21,3±4,2 дня, соответственно в группе сравнения – 48,2±5,3 дня. У 42 (95,5%) больных, которым были выполнены эндоскопические операции, достигнуто клинического эффекта, быстрого регресса симптомов острого панкреатита. У двух (4,5%) пациентов, которым были выполнены эндоскопические вмешательства, заболевание прогрессировало с развитием абсцесса сальниковой сумки, им было выполнено пункционное дренирование под УЗИ контролем. При применении пункционных дренирующих операций под УЗИ контролем у 26 (72,2%) пациентов достигнут положительный результат, полость абсцесса уменьшалась на 63±6,2% в течение 7 дней. У 10 (27,8%) пациентов в связи с прогрессированием заболевания, как следующий этап лечения, было выполнено: ретроперитонеоскопично-ассистированная некрсеквестректомия (у 5 (13,9%) пациентов), комбинированная лапароскопическая и ретроперитонеоскопично-ассистированная некрсеквестректомия (у 3 (8,3%) пациентов) и открытая лапаротомия, абдоминизация, некрсеквестректомия, дренирование брюшной полости и забрюшинного пространства (у 2 (5,6%) пациентов). Осложнения в основной группе возникли у двух (2,5%) пациентов, показатель летальности составил 2,5% (двое пациентов). В группе сравнения осложнения возникли у 8 (25%) пациентов, показатель летальности составил 18,8% (6 пациентов). Использование малоинвазивных эндоскопических вмешательств, дренирующих операций под УЗИ контролем с последующим применением комбинированной лапароскопической и ретроперитонеоскопично – ассистированной некрсеквестректомии или открытой лапаротомии уменьшает продолжительность пребывания пациентов в стационаре с 48,2±5,3 дня (группа сравнения) до 21,3±4,2 дня (основная группа) (р0,0001, t
Дод.точки доступу:
Колосович, І. В.
Безродний, Б. Г.
Ганоль, І. В.
Черепенко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості діагностики та хірургічного лікування хворих з приводу атипових форм гострого апендициту [Текст] / І. В. Колосович [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 12. - С. 16-19. - Бібліогр.: с. 19

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Дод.точки доступу:
Колосович, І.В.
Безродний, Б.Г.
Чиколовець, К.О.
Колосович, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Безродний, Б. Г.
Застосування одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування при паліативному хірургічному лікуванні хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози [Текст] / Б. Г. Безродний, В. П. Слободяник, М. С. Філатов // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 39-43

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (методы)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати паліативного хірургічного лікування хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, шляхом удосконалення тактики та хірургічної техніки дренувальних операцій. Матеріали і методи. Проаналізовано результати паліативного хірургічного лікування хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які перенесли паліативне біліодигестивне шунтування у 2000—2006 pp. (основна група, n = 115). На підставі вивчення отриманих результатів розроблено показання до виконання одномоментного біліо-і гастродигестивного шунтування та запропоновано спосіб хірургічного лікування таких хворих. На другому етапі роботи, із пацієнтів, котрі лікувалися у клініці у 2007—2016 pp., шляхом рандомізації сформували підгрупу А (n = 48) і підгрупу Б (n = 49). Пацієнтам підгрупи А для біліодигестивного шунтування накладали холецистоентеро- або гепатикоентероанастомози, хворим підгрупи Б одночасно виконували гепатико- та гастроєюноанастомозування за оригінальною методикою. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих двох підгруп. Результати та обговорення. У проспективному рандомізованому контрольованому дослідженні показано безпечність та довгострокову ефективність одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які підлягають паліативному хірургічному лікуванню. Запропоновано методику хірургічного втручання, показано її клінічну ефективність. Описано тактику двохетапного хірургічного лікування хворих, яка передбачає в осіб з ознаками печінкової недостатності виконання першим етапом ендоскопічного транспапілярного стентування, а другим — основного етапу хірургічного втручання. Висновки. Проведення одномоментного біліо- та гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширені форми раку головки підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, не збільшує частоту післяопераційних ускладнень, поліпшує якість життя хворих та сприяє збільшенню його тривалості.
Дод.точки доступу:
Слободяник, В. П.
Філатов, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Петренко, О. М.
Випадок лікування пацієнтки з постімплантаційним поліакриламідним синдромом [Текст] / О. М. Петренко, С. В. Бадзюх, Б. Г. Безродний // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 121-123

MeSH-головна:
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (вредные воздействия, методы)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (вредные воздействия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ГЕЛИ -- GELS (вредные воздействия)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ВУЛЬВА -- VULVA (патология, хирургия)
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Описано випадок лікування пацієнтки 1988 року народження з діагнозом «постімпдантаційний поліакриламідний синдром», госпіталізованої до відділення гнійної хірургії Київської міської клінічної лікарні № 4 з діагнозом «флегмона лівої статевої губи». Хвора перенесла низку операцій, під час яких виявлено декілька абсцедуючих запливів, джерелом яких був ретромамарний простір зліва, куди в 2006 р. було введено поліакриламідний гель під час проведення збільшувальної мамопластики. Основними умовами для загоєння ран була адекватна санація патологічних вогнищ та видалення просочених гелем тканин. Пластичне закриття рани виконали на 14-ту добу після повного очищення ран від гелю та появи грануляцій. Установлено здатність поліакриламідного гелю мігрувати на значні відстані вздовж клітинних просторів, що спричиняє його накопичення у різних місцях черевної стінки з утворенням абсцесів.
Дод.точки доступу:
Бадзюх, С. В.
Безродний, Б. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)