Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бендас, В. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-19

Бендас, В. В.
Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти ранового вмісту вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм [Текст] = Taxonomic composition, population level and microbiote microecological indicators of the contents of the gunshot wounds and mine-explosive traumas / В. В. Бендас, Я. П. Стефак, В. Д. Мойсюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 2. - С. 13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (тенденции)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (микробиология)
Анотація: Мета роботи – встановити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» ранового вмісту у пацієнтів, що зазнали вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм. Матеріали та методи. За період з серпня 2014 по жовтень 2017 рокупроведено лабораторне мікробіологічне дослідження ранового вмісту в 233-х пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Чернівецькому військовому госпіталі. Забір та первинний посів біологічного матеріалу проводився загальноприйнятими методами. Мікробіологічне дослідження матеріалу проводилося відразу після забору, не пізніше 2-х годин. Ідентифікацію виділених таксонів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями або за антигенною структурою. Результати. Із патологічного матеріалу, взятого із глибинних кишень ран виділено та ідентифіковано 322 штами патогенних та умовно патогенних бактерій, що належать до 7 різних таксономічних груп. В абсолютній більшості рани контаміновані клостридіями, переважно C. perfringeпs(96,14 % пацієнтів). Значно рідше були ізольовані та ідентифіковані C. septicum, С. histolyticum, та С. novyi. Грамнегативні бактероїди траплялися у 25,32 % поранених, грам-позитивні анаеробні коки ще рідше виявлялися (P. niger – 6,87 % пацієнтів, Peptostreptococcusspp.- у 2,15 %). Висновки. Провідними збудниками запального процесу, обумовленого вогнепальними пораненнями і мінно-вибуховими травмами, одержані в зоні АТО, є Clostridium рerfringeпs. Цей мікроорганізм обумовлює запальний процес у 64,81 % пацієнтів у монокультурі. Анаеробні грам-негативні бактероїди викликають запальний процес у 25,32 % в асоціації з C. рerfringeпs. Останній мікроб є провідним. P. niger, також бере участь у розвитку запального процесу в 6,01 % хворих, але тільки в асоціації з C. рerfringeпs. Тому терапевтична тактика лікування ран, обумовлених вогнепальними пораненнями і мінно-вибуховими травмами, повинна бути направлена переважно проти провідного збудника (Clostridium рerfringeпs)
Дод.точки доступу:
Стефак, Я. П.
Мойсюк, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт [Текст] / В. В. Бендас [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (диагностика)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE (микробиология)
Анотація: Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування. Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися. Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.
Дод.точки доступу:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Плаксивий, О. Г.
Сидорчук, Л. І.
Калуцький, І. В.
Бліндер, О. О.
Ротар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бендас, В. В.
Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу [Текст] / В. В. Бендас // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 46-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: Вступ. Еволюційний процес неплідності у 20-21 столітті характеризується тенденцією зміни збудників запального процесу репродуктивних органів. Переважно підвищений інтерес до стану мікробіоти пов’язаний зі зростанням кількості хворих на гінекологічні захворювання та кількості неплідних шлюбних пар. Таксономічний склад і популяційний рівень мікробіоти вульвовагінального вмісту знаходиться в динамічній рівновазі мікроекологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Будь-які порушення в макроорганізмі, у тому числі, неплідність можуть призвести до порушень мікробіоти вульвовагінального вмісту і навпаки, порушення видового та популяційного складу мікробіоти може сприяти формуванню неплідності. Матеріал і методи. За допомогою бактеріологічного і мікологічного методів дослідження обстежено 89 жінок із неплідністю I типу віком від 19 до 38 років (середній вік 27,00 ± 2,37 роки). Контрольну групу становили 67 практично здорових жінок віком від 21 до 32 років (середній вік 27,18±2,29 роки). Матеріалом для дослідження служив вульвовагінальний вміст. Для визначення характеристики мікробіоценозу вульвовагінального вмісту вираховували індекс видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера. Статистичне опрацювання цифрових даних здійснювали за допомогою пакета програми Statistica for Windows 6.0 із використанням t – критерію Стьюдента. Результати вважали вірогідними при р 0.05. Результати. У практично здорових жінок за індексом постійності, частотою поширеності, індексом видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та індексом видового домінування головна мікробіота представлена бактеріями роду Lactobacillus, додатковими бактеріями роду Bifidobacterium. Інші мікроорганізми (Propionibacterium, Peptostreptococcus Staphylococcus, Enterococcus, Escherichia, Corynebacterium і дріжджоподібні гриби роду Candida) відносяться до випадкових. У жінок із непліддям I типу головна мікробіота вульвовагінального вмісту представлена умовно-патогенними дріжджоподібними грибами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus і трихомонадами. Додаткову мікробіоту у вульвовагінальному вмісті у жінок із неплідністю I типу представляють бактерії Lactobacillus, Peptostreptococcus. Характерною особливістю мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю I типу є зменшення в 3,8 рази виявлення бактерій роду Lactobacillus, Bifidobacterium – у 2,35 рази, Propionibacterium – в 1,77 рази, та S. epidermidis – в 1,55 рази. На такому фоні настає контамінація і колонізація вульвовагінального вмісту S. aureus, N.gonorrоeae, T.vaginalis, E.coli, C.aldicans. Висновки. У вульвовагінальному вмісті у жінок дітородного віку з неплідністю I типу спостерігається дефіцит автохтонних облігатних для біотопу анаеробних бактерій роду Lactobacilus, Bifidobacterium, Propionibacterium та контамінація вульвовагінального вмісту патогенними та умовно-патогенними бактеріями роду N.gonorrhоae, S.aureus, Peptostreptococcus і дріжджоподібними грибами роду Candida. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми персистують у вульвовагінальному вмісті в різних асоціаціях, які складаються з двох, трьох і навіть чотирьох таксонів. У жінок з неплідністю I типу понижується популяційний рівень бактерій роду Lactobacilus на три порядка, Bifidobacterium - на один порядок, Propionibacterium – майже на один порядок. Високого популяційного рівня досягають патогенні та умовно-патогенні бактерії N.gonorrhоae, S.aureus, Е.соli та в дріжджоподібні грибы рода Candida.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бендас, В. В.
Ретроспективний аналіз чутливості виділених штамів с albicans до антимікотиків у Чернівецькій області [Текст] / В. В. Бендас, Н. В. Гонко, О. В. Білецька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 127-128

Дод.точки доступу:
Гонко, Н. В.
Білецька, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна характеристика видового складу порожнини піхви жінок із безпліддям І та ІІ типів [Текст] / В. В. Бендас [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 2. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (секреция)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
Анотація: Вступ. Проблема безпліддя є не тільки медичною, але й соціальною проблемою, яка виходить на перший план за умов економічної кризи, зниження народжуваності та високого рівня загальної смертності. У світі відсоток безплідних пар складає 8-29 %, в Україні - 15-18 %, тобто кожна 4-5 пара не в змозі реалізувати свої плани, щоб мати дітей природним шляхом. Склад мікробіоти вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів залежить від безлічі екзогенних та ендогенних чинників, і в основному етіологічними агентами можуть бути як патогенні, так й умовно-патогенні аеробні (S.aureus, S.epidermidis, N.gonorrhoae, E.coli, C.albicans) та анаеробні мікроорганізми. У роботі проведено порівняння видового складу мікроорганізмів вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів, які можуть приймати участь у формуванні певних дисбіотичних порушень. Матеріали і методи. Усього було обстежено 89 жінок репродуктивного віку з непліддям I типу, середній вік яких становив 27.00 ± 2,37 років. Також проведено бактеріологічне і мікологічне обстеження вульвовагінального вмісту 67 жінок з неплідністю II типу віком від 18 до 34 років (середній вік 26,00 ± 1,12 р.). У всіх жінок для бактеріологічного та мікологічного обстеженя в стерильних умовах забирали вульвовагінальний вміст у стерильні центрифужні пробірки. До матеріалу додавали десятикратний об?єм стерильного фізіологічного розчину натрію хлориду, одержували розведення 1:10 (10-?). На одержаній суміші готовили титраційний ряд від 10-2 до 10-7, із якого робили висів 0,01 мл на сектори оптимальних поживних середовищ до кожного виду рівномірно розподіляючи на поверхні твердих середовищ або в товщі напіврідких середовищ. Факультативні анаеробні та аеробні бактерії вирощували в термостаті (температура 37 ?С, 18-24 години, дріжджоподібні гриби роду Candida - при температурі 30 ?С 48-72 години). Облігатні анаеробні бактерії вирощували в стаціонарному анаеростаті (СО2 incubator T-125 Medicin – Швеція) протягом 5-7 днів, інколи до 14 діб. Ідентифікацію виділених видів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, за необхідності визначали ознаки патогенності та антигенну структуру. Результати. Нами виявлено, що в жінок з неплідністю I типу S.aureus був виділений у 56 (62,9 %) обстежених, S.epidermidis - в 11(12,3 %) обстежених, N.gonorrhoеae - у 8 (8,9 % ) обстежених, E.coli - у 10 (11,4 %) обстежених, C.albicans - у 66 (74,1 %) обстежених, Lactobacillus - у 28 (31,4 %) обстежених, Вifidobacterium - у 13 (14,6 %) обстежених, Peptostreptococcus - у 23 (25,8 %) обстежених, Propionibacterium - у 3 (3,3 %) обстежених, T.vaginalis - у 52 (58,4 %) обстежених. У вульвовагінальному вмісті жінок з неплідністю ІІ типу переважають умовно патогенні дріжджоподібні гриби роду Candida, золотистий стафілокок, вагінальні трахимонади, пептострептококи та ентеробактерії. Висновки. Однією із причин розвитку неплідності є колонізація вульвовагінального вмісту умовно-патогенними мікроорганізмами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus, вагінальними трихомонадами, пептострептококами, ентеробактеріями, гонококом, бактероїдами та іншими мікроорганізмами, а також їхня асоціація. У жінок з неплідністю I та II типів відбувається колонізація представниками патогенних та умовно-патогенних аеробних та анаеробних мікроорганізмів як у монокультурі, так і в асоціаціях з двома, трьома і більше видами. У вульвовагінальному вмісті жінок із безпліддям I типу автохтонні облігатні анаеробні бактерії родів Lactobacillus і Bifidobacterium виділяються у 45 % , а в жінок з неплідністю II типу тільки у 28,2 % жінок (Р 0,05), що обумовлює зменшенню контамінації і колонізації біотопу у 2,87 рази ентеробактеріями (E. coli, K. pneumoniae), у жінок з первинною неплідністю. У цих жінок підвищується колонізація вульвовагінального вмісту дріжджоподібними грибами роду Candida (на 10,43 %), і найпростішими (Т. vaginalis) на 26,41 % і бактеріями роду Peptostreptococcus – на 91,96 %. Різниця у виявленні інших умовно-патогенних бактерій (S. aureus, N. gonorrheae, та інш.) незначна (Р 0,05).
Дод.точки доступу:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Мойсюк, В. Д.
Мойсюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бендас, В. В.
Особливості забору матеріалу для лабораторної діагностики кандидозу [Текст] / В. В. Бендас // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 125-127

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бендас, В. В.
Неплідність та деякі імунологічні фактори, що її спричиняють [Текст] / В. В. Бендас // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (иммунология, этиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (осложнения)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- IMMUNOLOGIC FACTORS
Анотація: Безпліддя (sterilitas) – нездатність осіб дітородного віку до відтворення потомства внаслідок порушення запліднення або імплантації заплідненої яйцеклітини. Проблема фертильності є однією з найважливіших у сучасній науці, і особливе значення в ній належить неплідності у шлюбі. За останні 10-15 років у патології безпліддя значна роль відводиться порушенням з боку імунної системи. Оскільки діагностика імунних дисфункцій не знайшла широкого застосування в клінічній практиці (тому що дисфункція імунної системи – це не діагноз, а прояв будь-якої поломки в ній, що має безпосереднє відношення до клінічної картини), багато спеціалістів передбачають, що нерозпізнані імунні порушення частіше за все є причиною ідіопатичного безпліддя. Крім того, при врахуванні сучасних даних про те, що непліддя може розвинутись під впливом декількох причин, імунний фактор може бути причетним до патогенезу інших форм безпліддя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: НУ45/2017/7/1
Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Виходить кожного кварталу
2017р. Т. 7 № 1

Зміст:
Формування клінічного мислення в післядипломній підготовці лікарів-інтернів за спеціальністю "неонатологія". - С.5-7. - Бібліогр. в кінці ст.
Мельничук, Л. В. Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях / Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. В. Кошурба. - С.8-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Иммунная система у недоношенных детей. - С.14-18. - Библиогр. в конце ст.
Борисюк, О. П. Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості / О. П. Борисюк, Д. О. Добрянський. - С.19-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Оболонський, О. І. Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених / О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська. - С.28-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску. - С.34-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему. - С.40-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Бендас, В. В. Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу / В. В. Бендас. - С.46-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки. - С.53-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів. - С.57-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Дяк, К. В. Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему) / К. В. Дяк, О. М. Юзько. - С.62-68. - Бібліогр. в кінці ст.
Деякі властивості білків у окремих структурах протокової карциноми та фіброаденоми грудної залози (гістохімічне дослідження на "кислі" та "основні" білки). - С.69-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Генетичні форми недостатності соматотропного гормону, особливості клініки та діагностики. - С.74-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого. - С.77-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Вроджений гіповентиляційний синдром в неонатальній практиці. - С.81-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Котлова, Ю. В. Вплив вітаміну D на імунну відповідь дітей раннього віку, хворих на респіраторні інфекції / Ю. В. Котлова, Т. С. Герасімчук, В. О. Сліпко. - С.86-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Добрянський, Д. О. Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей / Д. О. Добрянський. - С.89-98. - Бібліогр. в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Бендас, В. В.
Мікробіота порожнини товстої кишки у жінок з неплідністю II типу / В. В. Бендас, Л. І. Сидорчук, Н. Д. Яковичук // Інфекційні хвороби. - 2018. - N 2. - С. 59-68

MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Анотація: У вмісті порожнини товстої кишки жінок із неплідністю II типу настає елімінація бактерій роду Enterococcus та Eubacterium, частково також елімінують бактерії роду Bifidobacterium та Lactobacillus. На цьому фоні настає контамінація і колонізація порожнини товстої кишки патогенними та умовно-патогенними ентеробактеріями (Е. coli Hlу+, E. сoli Lac-, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, Hafnia, Serratia, P. niger, Clostridium, Staphylococcus, дріжджоподібними грибами роду Candida). Популяційний рівень біфідобактерій у вмісті товстої кишки жінок із неплідністю II типу понижується на 55,27%, лактобактерій на 59,44%, а популяційний рівень ешерихій у вмісті порожнини товстої кишки цих пацієнток підвищується на 53,97%, протеїв - на 59,35%, бактероїдів - на 67,02%, пептострептококів - на 62,73%, клостридіїв - у 2,89 разу, стафілококів - у 2,10 разу, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 93,67%. У більшості (59,70%) жінок з неплідністю II типу формується дисбіоз III ступеня, у 10,45% - дисбіоз IV ступеня.
В содержании полости толстой кишки женщин с бесплодием II типа наступает элиминация бактерий рода Enterococcus и Eubacterium, частично также исключающих бактерии рода Bifidobacterium и Lactobacillus. На этом фоне наступает контаминация и колонизация полости толстой кишки патогенными и условно-патогенными энтеробактериями (Е. coli Hlу +, E. сoli Lac-, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, Hafnia, Serratia, P. niger, Clostridium, Staphylococcus, дрожжеподобными грибами рода Candida). Популяционный уровень бифидобактерий в содержимом толстой кишки женщин с бесплодием II типа снижается на 55,27%, лактобактерий на 59,44%, а популяционный уровень эшерихий в содержании полости толстой кишки этих пациенток повышается на 53,97%, протеев - на 59,35 %, бактероидов - на 67,02%, пептострептококков - на 62,73%, клостридии - в 2,89 раза, стафилококков - в 2,10 раза, дрожжеподобных грибов рода Candida - на 93,67%. У большинства (59,70%) женщин с бесплодием II типа формируется дисбиоз III степени, в 10,45% - дисбиоз IV степени.
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. І.
Яковичук, Н. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шифр: КУ27/2018/Т.17/2
Журнал

Клінічна та експериментальна патологія. - Виходить кожного кварталу
2018р. Т.17 № 2

Зміст:
Бабінцева, А. Г. Активність глутатіонзалежних ферментів у доношених новонароджених дітей з патологічним перебігом ранньої постнатальної адаптації / А. Г. Бабінцева. - С.3-8. - Бібліогр.: в кінці ст.
Bilous, I. I. Features of the peripheral nervous system affection in patients with primary hypothyroidism / I. I. Bilous. - С.9-12. - Bibliogr. at the end of the art.
Вацик, М. З. Самооцінка власного здоров’я студентами Буковинського державного медичного університету / М. З. Вацик, Е. Ц. Ясинська. - С.13-16. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гуньков, С. В. Запальні процеси та умовно-патогенна мікрофлора при полікістозі яєчників в умовах підвищеного рівня експонування марганцем та нікелем / С. В. Гуньков. - С.17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дяків-Корейба, Н. І. Особливості перебігу жовчнокам’яної хвороби у хворих на цукровий діабет 2 типу / Н. І. Дяків-Корейба. - С.21-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Килимнюк, Л. О. Вплив екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на морфологічні особливості зрощення уламків в умовах нестабільного остеометалосинтезу / Л. О. Килимнюк [та ін.]. - С.26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Григоровська А. В., Ковальчук В. М., Окаєвич О. А.
Мандич, О. В. Вплив лікувального комплексу на aсоціативний склад анаеробних мікроорганізмів ясенної борозни у пацієнтів молодого віку з хронічним катаральним гінгівітом на тлі скупченості зубів / О. В. Мандич. - С.33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мислицький, В. Ф. Постнатальна інфекція і система імунітету в дітей першого року життя / В. Ф. Мислицький [та ін.]. - С.39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ткачук С. С., Масікевич Ю. Г., Бурденюк І. П., Перепелюк М. Д., Сорохан В. Д.
Міхєєва, Т. М. Особливості капіляроскопічних показників нігтьового ложа та стану слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей із хронічною гастродуоденальною патологією / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло. - С.45-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Нікоряк, Р. А. Оцінка якості життя вимушених трудових мігрантів та учасників бойових дій в умовах соціального стресу / Р. А. Нікоряк. - С.50-53. - Бібліогр.: в кінці ст.
Оринчак, В. А. Патоморфологічні зміни фасцій та м’язів гомілки у хворих із пізніми стадіями посттромботичного синдрому нижніх кінцівок / В. А. Оринчак. - С.54-57. - Бібліогр.: в кінці ст.
Подпрятов, С. С. Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі / С. С. Подпрятов [та ін.]. - С.58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Корбут С. М., Гетьман В. Г., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Бєлоусов І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В.
Прозорова, Т. М. Особливості експресії рецепторів вродженого імунітету лімфоцитами брижових лімфатичних вузлів у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом / Т. М. Прозорова [та ін.]. - С.63-69. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Камишна В. А., Морозова О. В., Коваль Г. Д., Камишний О. М.
Регеда, М. С. Зміни показників системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи в легенях за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми при хронічному пародонтиті та їх корекція тіотриазоліном / М. С. Регеда, Б. Ф. Щепанський. - С.70-74. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сенютович, Р. В. Інвагінаційні товстокишкові анастомози / Р. В. Сенютович [та ін.]. - С.75-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Бодяка В. Ю., Чупровська Ю. Я., Олар І. О., Олар С. І.
Сердулець, Ю. І. Динаміка показників ліпідного та цитокінового профілів, системи оксидантно-протиоксидантного захисту у хворих на остеоартроз у поєднанні з артеріальною гіпертензією, ожирінням і цукровим діабетом 2 типу з урахуванням генотипів інтерлейкіну 10 (IL-10, C-592A) під впливом лікування / Ю. І. Сердулець. - С.79-86. - Бібліогр.: в кінці ст.
Стець, М. М. Алгоритм діагностики гострого апендициту вагітних / М. М. Стець [та ін.]. - С.87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Черненко В. М. , Польовий В. П., Білик І. І., Сидорчук Р. І., Паляниця А. С.
Тащук, В. К. Кардіопротективні ефекти метаболічної терапії у хворих на ішемічну хворобу серця: аналіз цифрової обробки електрокардіограми за допомогою програмного комплексу "Смарт-ЕКГ" / В. К. Тащук [та ін.]. - С.91-98. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Іванчук П. Р., Амеліна Т. М., Тащук М. В.
Тащук, В. К. Особливості застосування метаболічної терапії у хворих на гостру та хронічну ішемічну хворобу серця: аналіз цифрової обробки електрокардіограми за допомогою програмного комплексу "Смарт-ЕКГ" / В. К. Тащук [та ін.]. - С.99-106. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Іванчук П. Р., Полянська О. С., Тащук К. Г., Савчук. О. В.
Ткачук, О. В. Порівняльний аналіз ультраструктурної реакції древньої та нової кори на гостре порушення кровообігу в басейні сонних артерій на тлі діабетичної енцефалопатії в щурів / О. В. Ткачук [та ін.]. - С.107-113. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ткачук С. С., Мислицький В. Ф., Повар М. А., Ясінська О. В., Лєньков О. М.
Ткачук, С. С. Характеристики нервової провідності при хронічному небактеріальному простатиті та доброякісній гіперплазії передміхурової залози / С. С. Ткачук [та ін.]. - С.114-118. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Швець В. І., Федорук О. С., Степанченко М. С., Романенко В. І.
Токар, О. М. Структурно-функціональний стан тканин пародонта в осіб, що мають тривалий контакт зі шкідливими чинниками виробничого середовища первинної деревообробної промисловості / О. М. Токар. - С.119-123. - Бібліогр.: в кінці ст.
Хухліна, О. С. Особливості функціонального стану печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит залежно від наявності коморбідних гіпертонічної хвороби другої стадії та ожиріння першого ступеня / О. С. Хухліна [та ін.]. - С.124-128. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Антонів А. А., Мандрик О. Є., Каньовська Л. В., Ляхович О. Д.
Шевага, В. М. Оцінка показників електроенцефалограм при струсі та забої головного мозку легкого ступеня тяжкості у віддаленому періоді у вояків АТО / В. М. Шевага [та ін.]. - С.129-134. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Семчишин М. Г., Задорожна Б. В., Задорожний А. М.
Бендас, В. В. Біологічна зброя третього покоління. Медикобіологічні аспекти застосування молекулярних патогенів / В. В. Бендас, Я. П. Стефак, В. Д. Мойсюк. - С.135-140. - Бібліогр.: в кінці ст.
Biduchak, A. S. Analysis of the main types of conflicts and their causes / А. S. Biduchak, A. A. Beletska. - С.141-143. - Bibliogr. at the end of the art.
Гордієнко, В. В. Методичні аспекти інтегративного викладання дисципліни "Aнатомія та фізіологія людини" студентам фармацевтичного факультету / В. В. Гордієнко, О. В. Ясінська, В. Ф. Руснак. - С.144-147. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кметь, О. Г. Сучасні підходи щодо якісної підготовки студентів-стоматологів до складання фармакології на ліцензійному інтегрованому іспиті "Крок 1" / О. Г. Кметь [та ін.]. - С.148-150. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Філіпець Н. Д., Кишкан І. Г., Кметь Т. І., Шинкарюк В. Г.
Бойчук, Т. М. Яскрава особистість. Колеснику Юрію Михайловичу - 60 / Т. М. Бойчук, В. Ф. Мислицький. - С.151
Мыслицкий, В. Ф. Памяти Акмаева Ильдара Ганиевича (1930 - 2018) / В. Ф. Мыслицкий. - С.152-153
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LIХ. - С.154-156
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-19

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)